Оновлено:
Українська література у таблиці пригодиться усім, хто хоче систематизувати свої знання про письменство. Тут подано назву твору, ім’я автора, жанр, художній напрям і дати. Така таблиця стане у нагоді при швидкому повторенні вивченого та аналізі місця певного твору в системі української літератури.
Нижче — дві таблиці: спершу літературні напрями (коли були, чим вирізняються, хто й що написав), потім 80 творів — серед них усі твори програми НМТ. У таблиці творів можна шукати за назвою, автором чи напрямом; більшість назв веде до статті про твір.
Літературні напрями в українській літературі
Літературні напрями: час, ознаки, представники й твори
| Напрям | Час | Головні ознаки | Представники й твори | Стаття |
|---|---|---|---|---|
| монументалізм (монументальний стиль) | XI — перша половина XII ст. | увага до змісту, а не до прикрас; проста будова, мало художніх засобів; величавий тон, ідея єдності Русі | митрополит Іларіон «Слово про закон і благодать» (між 1037 і 1050); «Повість минулих літ» (за традицією — Нестор Літописець, бл. 1113); Володимир Мономах «Повчання дітям» (початок XII ст.) | — |
| орнаменталізм (орнаментальний стиль) | друга половина XII — XIII ст. | складна, «мозаїчна» будова, ліричні відступи; багато тропів і символів; песимізм, аскетизм | «Слово про похід Ігорів» (між 1185 і 1187); Києво-Печерський патерик (перша половина XIII ст.); Галицько-Волинський літопис (XIII ст.) | — |
| Ренесанс (Відродження) | XV — початок XVII ст. (найповніше — у XVI ст.) | гуманізм — увага до людини, її розуму й гідності; наслідування античності; латиномовна поезія, полемічна проза | Ю. Дрогобич «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (1483); «Пісні Павла Русина з Кросна» (1509); І. Вишенський «Послання до єпископів» (кінець XVI ст.) | — |
| бароко | XVII — XVIII ст. (перші риси — наприкінці XVI ст.) | пишна, ускладнена форма з безліччю прикрас; контрасти, алегорії, символи; поєднання релігійного й світського | І. Величковський, збірки «Зегар з полузегарком» (1690) і «Млеко» (1691); Г. Сковорода «Всякому місту — звичай і права…» (1760-ті), «Бджола та Шершень» (1774) | — |
| класицизм | кінець XVIII — початок XIX ст. | культ розуму, античні зразки, суворі правила (три єдності); в Україні — «низькі» жанри: травестія, байка, комедія | І. Котляревський «Енеїда» (1798, ч. 1–3; повністю — 1842); П. Гулак-Артемовський «Пан та Собака» (1818) | докладніше |
| сентименталізм | перша половина XIX ст. | почуття важливіші за розум; герой — проста людина з багатим внутрішнім світом; зворушливість, мальовничі сільські пейзажі | Г. Квітка-Основ’яненко «Маруся» (1832, опубл. 1834), «Сердешна Оксана» | докладніше |
| романтизм | 20–60-ті роки XIX ст. | винятковий герой у виняткових обставинах; розлад між мрією і дійсністю; захоплення фольклором, історією, фантастикою | П. Гулак-Артемовський «Рибалка» (1827); Т. Шевченко «Катерина» (1838, опубл. 1840), «Гайдамаки» (1841); П. Куліш «Чорна рада» (1857) | докладніше |
| реалізм | друга половина XIX ст. (зачинатель — Т. Шевченко, 1840-ві роки) | правдиве зображення типових характерів у типових обставинах; вчинки героя пояснено середовищем; перевага прози | Т. Шевченко «Кавказ» (1845, опубл. 1859); Марко Вовчок «Інститутка» (1858–1859); Панас Мирний та Іван Білик «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875, опубл. 1880); І. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я» (1878, опубл. 1879) | докладніше |
| модернізм | кінець XIX — початок XX ст. (друга хвиля — 1920-ті роки; окремі течії — до 1940-х) | естетичне важливіше за суспільну користь; увага до внутрішнього світу й підсвідомого; символ, натяк, пошук нових форм | І. Франко «Чого являєшся мені у сні?..» (1895, опубл. 1896), «Мойсей» (1905) — риси модернізму; твори течій модернізму — у рядках нижче | докладніше |
| неоромантизм (течія модернізму) | кінець XIX — початок XX ст.; друга хвиля — 1920–1940-ві роки | сильна особистість, що вольовим зусиллям долає прірву між мрією і дійсністю; незвичайні герої, символи, фантастика | Леся Українка «Contra spem spero!» (1890), «Лісова пісня» (1911); М. Коцюбинський «Тіні забутих предків» (1911); І. Багряний «Тигролови» (1943, опубл. 1944) | докладніше |
| імпресіонізм (течія модернізму) | кінець XIX — початок XX ст.; у 1920-х — Г. Косинка | не сам предмет, а враження від нього; миттєвий настрій, гра світла й барв; уривчасті, фрагментарні картини | М. Коцюбинський «Цвіт яблуні» (1902), «Intermezzo» (1908), «Тіні забутих предків» (1911) | докладніше |
| символізм (течія модернізму) | початок XX ст. — 1920-ті роки | світ натяків і багатозначних символів; музичність, гра звуків і барв; в Україні — менше містики, національні символи | О. Кобилянська «Земля» (1901, опубл. 1902); М. Вороний «Блакитна Панна» (1912); П. Тичина «Ви знаєте, як липа шелестить…» (1911, опубл. 1912), «Арфами, арфами…» (1914, опубл. 1918) | докладніше |
| експресіонізм (течія модернізму) | кінець XIX — 1920-ті роки | загострені, «нервові» почуття, крик душі; трагізм, гротеск, контрасти барв; уривчаста розповідь | В. Стефаник «Камінний хрест» (1899, опубл. 1900); О. Турянський «Поза межами болю» (1917, опубл. 1921); М. Хвильовий «Я (Романтика)» (1923, опубл. 1924) | докладніше |
| неокласицизм (київські неокласики) | 1920-ті роки | опора на античну і європейську класику; гармонія, ясність, довершена форма; улюблений жанр — сонет | М. Рильський «У теплі дні збирання винограду» (1922); М. Зеров, збірка «Камена» (1924); М. Драй-Хмара «Лебеді» (1928) | докладніше |
| неореалізм | початок XX ст. — 1920-ті роки | пошук людської сутності у внутрішньому світі, а не в соціальному житті; поглиблений психологізм, філософічність | В. Винниченко; В. Підмогильний «Місто» (1927, опубл. 1928); В. Домонтович | — |
| авангард (авангардизм) | 1910–1920-ті роки (до початку 1930-х) | різкий розрив із традицією, епатаж; сміливі експерименти з формою; гучні маніфести | футуристи М. Семенко, Ґео Шкурупій; конструктивісти В. Поліщук і група «Авангард»; журнал «Нова ґенерація» (1927–1930); твори — у рядку «футуризм» | — |
| футуризм (течія авангарду) | 1914 — початок 1930-х років | заперечення традицій і класики; культ міста, техніки, швидкості; експерименти зі словом і графікою вірша | М. Семенко, збірки «Дерзання» і «Кверофутуризм» (1914), вірші «Бажання» і «Місто» (1914) | докладніше |
| соціалістичний реалізм (соцреалізм) | 1930-ті — 1980-ті роки (єдиним методом проголошено 1934 р.) | єдиний офіційний метод радянської літератури: «зображення дійсності в її революційному розвитку», партійність, оптимізм | О. Корнійчук «Загибель ескадри» (1933); П. Тичина, збірка «Партія веде» (1934); Ю. Яновський «Вершники» (1932–1935, опубл. 1935) | — |
| постмодернізм | кінець 1980-х — початок XXI ст. | гра й тотальна іронія; цитати й алюзії (інтертекстуальність); змішування жанрів, високого й масового | Ю. Андрухович «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993); О. Забужко «Польові дослідження з українського сексу» (1996); Ю. Іздрик «Воццек» (1997) | докладніше |
Межі напрямів у підручниках різняться — на десятиліття, а для давніх стилів і на століття; тут подано одну з поширених версій. «Розстріляне відродження», шістдесятники, література еміграції — покоління і періоди, а не напрями: їх подано в таблиці творів нижче.
Твори української літератури в таблиці
80 творів: автор, жанр, напрям, рік
| Твір | Автор | Жанр | Період, напрям | Рік |
|---|---|---|---|---|
| «Зажурилась Україна» | народна | історична пісня | фольклор | — |
| «Чи не той то хміль» НМТ | народна | історична пісня | фольклор | — |
| «Ой Морозе, Морозенку» НМТ | народна | історична пісня | фольклор | — |
| «Дума про Марусю Богуславку» НМТ | народна | дума | фольклор | — |
| «Ой летіла стріла» НМТ | народна | балада | фольклор | — |
| «Віють вітри, віють буйні» НМТ | приписують Марусі Чурай | пісня | фольклор | — |
| «Засвіт встали козаченьки» НМТ | приписують Марусі Чурай | пісня | фольклор | — |
| «Повість минулих літ» НМТ | за традицією — Нестор Літописець | літопис | давня література; монументалізм | бл. 1113 (2-га редакція — 1116) |
| «Слово про похід Ігорів» НМТ | автор невідомий | героїчна поема | давня література; орнаменталізм | між 1185 і 1187 |
| «Послання до єпископів» | Іван Вишенський | послання | давня література; Ренесанс (полемічна література), риси бароко | кінець XVI ст. |
| «De libertate» НМТ | Григорій Сковорода | вірш (громадянська лірика) | давня література; бароко | друга половина XVIII ст. |
| «Всякому місту — звичай і права…» НМТ | Григорій Сковорода | вірш (пісня зі збірки «Сад божественних пісень») | давня література; бароко | 1760-ті |
| «Бджола та Шершень» НМТ | Григорій Сковорода | байка | давня література; бароко | 1774 (збірка «Байки харківські», 1769–1774) |
| «Енеїда» НМТ | Іван Котляревський | бурлескно-травестійна поема | нова література; класицизм | 1798 (ч. 1–3), повністю — 1842 |
| «Наталка Полтавка» НМТ · герої | Іван Котляревський | п’єса | нова література; просвітительський реалізм, сентименталізм | 1819 (опубл. 1838) |
| «Маруся» | Григорій Квітка-Основ’яненко | повість | нова література; сентименталізм | 1832 (опубл. 1834) |
| «Катерина» НМТ | Тарас Шевченко | поема | нова література; романтизм | 1838 (опубл. 1840) |
| «Гайдамаки» | Тарас Шевченко | поема | нова література; романтизм | 1841 |
| «Сон» («У всякого своя доля…») НМТ | Тарас Шевченко | поема | нова література; реалізм | 1844 |
| «Кавказ» НМТ | Тарас Шевченко | поема | нова література; реалізм | 1845 (опубл. 1859) |
| «До Основ’яненка» | Тарас Шевченко | послання | нова література; романтизм | 1839 (опубл. 1840) |
| «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» НМТ | Тарас Шевченко | послання | нова література; реалізм | 1845 (опубл. 1859) |
| «Заповіт» НМТ | Тарас Шевченко | вірш | нова література; реалізм | грудень 1845 (опубл. 1859) |
| «Мені однаково» | Тарас Шевченко | вірш | нова література; реалізм | 1847 |
| «Ісаія. Глава 35» | Тарас Шевченко | вірш | нова література; реалізм | 1859 |
| «Чорна рада» НМТ · герої | Пантелеймон Куліш | історичний роман | нова література; романтизм | 1857 |
| «Інститутка» | Марко Вовчок (Марія Вілінська) | повість | нова література; реалізм | 1858–1859 (опубл. 1860 у рос. перекладі, укр. — 1862) |
| «Кайдашева сім’я» НМТ | Іван Нечуй-Левицький | повість | нова література; реалізм | 1878 (опубл. 1879) |
| «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» НМТ · герої | Панас Мирний та Іван Білик (брати Рудченки) | роман | нова література; реалізм | 1875 (опубл. 1880) |
| «Мартин Боруля» НМТ · герої | Іван Карпенко-Карий (Іван Тобілевич) | комедія (трагікомедія) | нова література; реалізм | 1886 (опубл. 1891) |
| «Гімн» | Іван Франко | вірш (громадянська лірика) | нова література; реалізм | 1880 |
| «Захар Беркут» НМТ · герої | Іван Франко | героїко-романтична історична повість | нова література | 1882 (опубл. 1883) |
| «Чого являєшся мені у сні?..» НМТ | Іван Франко | вірш (інтимна лірика) | нова література; риси модернізму | 1895 (опубл. 1896 у збірці «Зів’яле листя») |
| «Мойсей» НМТ | Іван Франко | поема | нова література; риси модернізму | 1905 |
| «Valse mélancolique» («Меланхолійний вальс») НМТ · герої | Ольга Кобилянська | новела | модернізм; неоромантизм | 1897 (опубл. 1898) |
| «Земля» | Ольга Кобилянська | повість | модернізм; символізм, неоромантизм | 1901 (опубл. 1902) |
| «І все-таки до тебе думка лине…» | Леся Українка (Лариса Косач) | вірш | модернізм; неоромантизм | 1895 |
| «Contra spem spero!» НМТ | Леся Українка (Лариса Косач) | вірш | модернізм; неоромантизм | 1890 |
| «Лісова пісня» НМТ · герої | Леся Українка (Лариса Косач) | драма-феєрія | модернізм; неоромантизм | 1911 |
| «Intermezzo» НМТ | Михайло Коцюбинський | новела | модернізм; імпресіонізм | 1908 |
| «Тіні забутих предків» НМТ · герої | Михайло Коцюбинський | повість | модернізм; неоромантизм, імпресіонізм | 1911 |
| «Камінний хрест» НМТ | Василь Стефаник | новела | модернізм; експресіонізм | 1899 (опубл. 1900) |
| «Блакитна Панна» НМТ | Микола Вороний | вірш | модернізм; символізм | 1912 (цикл «Гротески») |
| «Чари ночі» НМТ | Олександр Олесь (Олександр Кандиба) | вірш (романс) | модернізм; символізм | 1904 |
| «О слово рідне! Орле скутий!..» НМТ | Олександр Олесь (Олександр Кандиба) | вірш (громадянська лірика) | модернізм; символізм | 1907 |
| «Арфами, арфами…» | Павло Тичина | вірш | модернізм; символізм | 1914 (опубл. 1918) |
| «Ви знаєте, як липа шелестить…» НМТ | Павло Тичина | вірш (інтимна лірика) | модернізм; символізм | 1911 (опубл. 1912) |
| «О панно Інно…» НМТ | Павло Тичина | вірш (інтимна лірика) | модернізм; символізм | 1915 (збірка «Сонячні кларнети», 2-ге вид., 1920) |
| «Пам’яті тридцяти» НМТ | Павло Тичина | вірш (громадянська лірика) | «Розстріляне відродження» | 1918 |
| «У теплі дні збирання винограду» НМТ | Максим Рильський | сонет (інтимна лірика) | «Розстріляне відродження»; неокласицизм | 1922 (збірка «Синя далечінь») |
| «Я (Романтика)» НМТ · герої | Микола Хвильовий (Микола Фітільов) | новела | «Розстріляне відродження»; експресіонізм | 1923 (опубл. 1924) |
| «Любіть Україну!» НМТ | Володимир Сосюра | вірш (громадянська лірика) | — | 1944 |
| «Так ніхто не кохав» | Володимир Сосюра | вірш (інтимна лірика) | — | 1922 |
| «Майстер корабля» НМТ · герої | Юрій Яновський | роман | «Розстріляне відродження»; неоромантизм | 1927–1928 (опубл. 1928) |
| «Вершники» (новела «Подвійне коло») | Юрій Яновський | роман у новелах | соціалістичний реалізм | 1932–1935 (опубл. 1935) |
| «Місто» НМТ · герої | Валер’ян Підмогильний | урбаністичний роман | «Розстріляне відродження»; неореалізм | 1927 (опубл. 1928) |
| «Мина Мазайло» НМТ | Микола Куліш | комедія | «Розстріляне відродження» | 1928 (опубл. 1929) |
| «Моя автобіографія» НМТ | Остап Вишня (Павло Губенко) | усмішка | «Розстріляне відродження» | 1927 |
| «Мисливські усмішки» | Остап Вишня (Павло Губенко) | усмішки | — | до 1956 (повністю опубл. 1958) |
| «Сом» НМТ | Остап Вишня (Павло Губенко) | усмішка | — | 1953 (цикл «Мисливські усмішки») |
| «Різдво» НМТ | Богдан-Ігор Антонич | вірш | західноукраїнська література; модернізм | опубл. 1934 (збірка «Три перстені») |
| «Зачарована Десна» НМТ · герої | Олександр Довженко | кіноповість | — | 1954–1955 (опубл. 1956) |
| «Україна в огні» | Олександр Довженко | кіноповість | — | 1943 |
| «Модри Камень» НМТ | Олесь Гончар | новела | неоромантизм | 1946 |
| «Пісня про рушник» НМТ | Андрій Малишко | вірш (пісня) | — | — |
| «Лебеді материнства» НМТ | Василь Симоненко | вірш | шістдесятники | 1962 |
| «Ти знаєш, що ти — людина?» НМТ | Василь Симоненко | вірш | шістдесятники | 1962 |
| «Задивляюсь у твої зіниці…» НМТ | Василь Симоненко | вірш (громадянська лірика) | шістдесятники | 1962 |
| «Страшні слова, коли вони мовчать…» НМТ | Ліна Костенко | вірш | шістдесятники | 1977 |
| «Маруся Чурай» НМТ | Ліна Костенко | історичний роман у віршах | шістдесятники | опубл. 1979 |
| «Балада про соняшник» НМТ | Іван Драч | балада | шістдесятники | 1962 |
| «Два кольори» НМТ | Дмитро Павличко | вірш (пісня) | шістдесятники | 1964 |
| «На колимськім морозі калина…» | Василь Стус | вірш | шістдесятники | 1970-ті |
| «Сто років, як сконала Січ» | Василь Стус | вірш | шістдесятники | 1960-ті (збірка «Зимові дерева», 1970) |
| «Господи, гніву пречистого…» НМТ | Василь Стус | вірш (медитація) | шістдесятники | 1972 |
| «Наша мова» НМТ | Василь Голобородько | вірш (громадянська лірика) | київська школа поезії | — |
| «Три зозулі з поклоном» НМТ | Григір Тютюнник | новела | шістдесятники | 1976 (опубл. посмертно) |
| «Уривок з поеми» НМТ | Євген Маланюк | вірш (громадянська лірика) | література еміграції (празька школа) | 1924 |
| «Тигролови» НМТ · герої | Іван Багряний (Іван Лозов’яга) | пригодницький роман | література еміграції; неоромантизм | 1943 (опубл. 1944 як «Звіролови») |
| «Марія» | Улас Самчук | роман | література еміграції | 1933 (опубл. 1934) |
Такого твору в таблиці немає. Спробуй прізвище автора чи перше слово назви.
Рік — дата під текстом чи рік написання; у дужках — рік першої публікації (якщо його подають підручники чи енциклопедія) або збірка, цикл, редакція. «НМТ» — твір із програми НМТ з української літератури (2026): щоб побачити лише їх, напиши в пошуку «нмт».
Напрям — за шкільними підручниками. Де вони розходяться, подано найпоширеніше визначення: «Вершники» Ю. Яновського — соцреалізм або неоромантизм, «Я (Романтика)» М. Хвильового — експресіонізм або неоромантизм, «Місто» В. Підмогильного — неореалізм або екзистенціалізм, вірші О. Олеся («Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..») — символізм або неоромантизм. Тире — надійного визначення немає.
Пісні «Віють вітри, віють буйні» і «Засвіт встали козаченьки» приписують легендарній Марусі Чурай; укладачем «Повісті минулих літ» традиційно вважають Нестора.