Оновлено:
Аналіз поезії «Різдво» Богдана-Ігоря Антонича стане в пригоді всім, хто вивчає українську літературу, вже ознайомився з біографією письменника і прочитав матеріал про його творчість. За допомогою цього матеріалу вам буде легше засвоїти найголовніше про цей вірш і ґрунтовніше підготуватися до уроку.
Рід: лірика.
Жанр: вірш.
Тематичний різновид: філософська лірика.
Тема: факт народження Христа.
Ідея: переосмислення факту народження Христа як події, що відбувається в кожному селі й містечку; уславлення народження життя й радості.
Історія написання: в умовах польської експансії на Західній Україні Антонич формується як український поет, який шукає нових форм і продукує новий погляд на світ, поезію, де поєднуються християнська міфологія із традиційними національними фольклорними ідеями й образами.
Рік створення: 1934.
Збірка: «Три перстені».
Напрям: модернізм.
Течія: символізм, авангардизм, міфологізм.
Богдана-Ігоря Антонича складно віднести до якоїсь течії, оскільки його творчість характеризується винятковою вишуканістю й неоднозначністю, де національне злите зі світовим, міфологія з реальністю, раціональне з ірраціональним.
Мотиви:
- «велике в повсякденні»;
- «краса»;
- «Батьківщина»;
- «природа».
Образи:
- людей: лемки у крисанях;
- біблійних постатей: Бог (новонароджений Христос), Марія;
- природи: ніч у сніговій завії, місяць — золотий горіх;
- предметів і явищ: народження; сани; містечко; крисані (круглі капелюхи); стріхи; долоні.
Символічні образи
Кожен образ у поезії є своєрідним символом:
- сани (український символ-аналог ясел, де народився Христос);
- лемки (символ-аналог волхвів);
- золотий горіх (символ-аналог дитинчати Христа, нового життя);
- місяць (символ батьківщини).
Автор «Трьох перстенів» — національно орієнтований митець, про що свідчить, наприклад, такий його запис:
«Проти розуму вірю, що місяць, який світить над моїм рідним селом в Горлицькому повіті, є інший від місяця з-над Парижа, Рима, Варшави чи Москви… Вірю в землю батьківську і в її Поезію».
Композиція: складається із двох чотиривіршів, у яких у символічній формі розказано про волхвів, які принесли дарунки новонародженому Христу, і Марію, яка тримає на долонях (притуляє до лона) сина («золотий горіх»).
Система віршування: силабо-тонічна.
Віршовий розмір: 4-стопний хорей.
Строфа: чотиривірш (катрен). Римування: перехресне (абаб).
Художні засоби виразності: епітет, символ, інверсія.
Віршовий розмір «Різдва» — чотиристопний хорей
Розстав наголоси й порахуй склади. Наголошені склади виділено.
- — наголошений склад
- ∪ ненаголошений склад
- | межа стопи
- Рядок 1: 8 складів
На-ро-ди́в-ся Бог на са́-нях
наголошені склади: 3, 5, 7
∪ ∪ | — ∪ | — ∪ | — ∪ - Рядок 2: 8 складів
в ле́м-ків-ськім мі-сте́-чку Ду́-клі
наголошені склади: 1, 5, 7
— ∪ | ∪ ∪ | — ∪ | — ∪ - Рядок 8: 7 складів
мі́-сяць — зо-ло-ти́й го-рі́х
наголошені склади: 1, 5, 7
— ∪ | ∪ ∪ | — ∪ | —
У цих рядках наголоси падають лише на непарні склади, отже, стопа двоскладова з наголосом на першому складі (— ∪). Це хорей, а стоп у рядку чотири — чотиристопний хорей. Ямб (∪ —) мав би наголоси на парних складах: 2, 4, 6, 8.
Стопа без наголосу (∪ ∪, пірихій) розміру не змінює. У рядках із семи складів остання стопа неповна: рядок закінчується наголошеним складом.
У рядках 3–4 наголоси слів прийшли́ й принесли́ падають на парні склади (2-й і 4-й). Це відступ від схеми, але розміру він не змінює: наголошені також непарні склади поруч (3-й у рядку 3, 5-й у рядку 4) і 7-й склад перед римою.
Рима перехресна (абаб): санях — крисанях, Дуклі — круглий; завії — Марії, стріх — горіх.
Різдво
Народився Бог на санях
в лемківськім містечку Дуклі.
Прийшли лемки у крисанях
і принесли місяць круглий.Ніч у сніговій завії
крутиться довкола стріх.
У долоні, у Марії
місяць — золотий горіх.