Аналіз поезії “Різдво” Богдана-Ігоря Антонича

Аналіз поезії “Різдво” Богдана-Ігоря Антонича

Оновлено:

Аналіз поезії «Різдво» Богдана-Ігоря Антонича стане в пригоді всім, хто вивчає українську літературу, вже ознайомився з біографією письменника і прочитав матеріал про його творчість. За допомогою цього матеріалу вам буде легше засвоїти найголовніше про цей вірш і ґрунтовніше підготуватися до уроку.


Рід: лірика.
Жанр: вірш.
Тематичний різновид: філософська лірика.
Тема: факт народження Христа.
Ідея: переосмислення факту народження Христа як події, що відбувається в кожному селі й містечку; уславлення народження життя й радості.


Історія написання: в умовах польської експансії на Західній Україні Антонич формується як український поет, який шукає нових форм і продукує новий погляд на світ, поезію, де поєднуються християнська міфологія із традиційними національними фольклорними ідеями й образами.

Рік створення: 1934.
Збірка: «Три перстені».
Напрям: модернізм.
Течія: символізм, авангардизм, міфологізм.

Богдана-Ігоря Антонича складно віднести до якоїсь течії, оскільки його творчість характеризується винятковою вишуканістю й неоднозначністю, де національне злите зі світовим, міфологія з реальністю, раціональне з ірраціональним.


Мотиви:

  1. «велике в повсякденні»;
  2. «краса»;
  3. «Батьківщина»;
  4. «природа».

Образи:

  • людей: лемки у крисанях;
  • біблійних постатей: Бог (новонароджений Христос), Марія;
  • природи: ніч у сніговій завії, місяць — золотий горіх;
  • предметів і явищ: народження; сани; містечко; крисані (круглі капелюхи); стріхи; долоні.

Символічні образи

Кожен образ у поезії є своєрідним символом:

  • сани (український символ-аналог ясел, де народився Христос);
  • лемки (символ-аналог волхвів);
  • золотий горіх (символ-аналог дитинчати Христа, нового життя);
  • місяць (символ батьківщини).

Автор «Трьох перстенів» — національно орієнтований митець, про що свідчить, наприклад, такий його запис:

«Проти розуму вірю, що місяць, який світить над моїм рідним селом в Горлицькому повіті, є інший від місяця з-над Парижа, Рима, Варшави чи Москви… Вірю в землю батьківську і в її Поезію».

Композиція: складається із двох чотиривіршів, у яких у символічній формі розказано про волхвів, які принесли дарунки новонародженому Христу, і Марію, яка тримає на долонях (притуляє до лона) сина («золотий горіх»).

Система віршування: силабо-тонічна.
Віршовий розмір: 4-стопний хорей.
Строфа: чотиривірш (катрен). Римування: перехресне (абаб).
Художні засоби виразності: епітет, символ, інверсія.

Віршовий розмір «Різдва» — чотиристопний хорей

Розстав наголоси й порахуй склади. Наголошені склади виділено.

  • — наголошений склад
  • ∪ ненаголошений склад
  • | межа стопи
  • Рядок 1: 8 складів
    На-ро-ди́в-ся Бог на са́-нях
    наголошені склади: 3, 5, 7
    ∪ ∪ | — ∪ | — ∪ | — ∪
  • Рядок 2: 8 складів
    в ле́м-ків-ськім мі-сте́-чку Ду́-клі
    наголошені склади: 1, 5, 7
    — ∪ | ∪ ∪ | — ∪ | — ∪
  • Рядок 8: 7 складів
    мі́-сяць — зо-ло-ти́й го-рі́х
    наголошені склади: 1, 5, 7
    — ∪ | ∪ ∪ | — ∪ | —

У цих рядках наголоси падають лише на непарні склади, отже, стопа двоскладова з наголосом на першому складі (— ∪). Це хорей, а стоп у рядку чотири — чотиристопний хорей. Ямб (∪ —) мав би наголоси на парних складах: 2, 4, 6, 8.

Стопа без наголосу (∪ ∪, пірихій) розміру не змінює. У рядках із семи складів остання стопа неповна: рядок закінчується наголошеним складом.

У рядках 3–4 наголоси слів прийшли́ й принесли́ падають на парні склади (2-й і 4-й). Це відступ від схеми, але розміру він не змінює: наголошені також непарні склади поруч (3-й у рядку 3, 5-й у рядку 4) і 7-й склад перед римою.

Рима перехресна (абаб): санях — крисанях, Дуклі — круглий; завії — Марії, стріх — горіх.


Різдво

Народився Бог на санях
в лемківськім містечку Дуклі.
Прийшли лемки у крисанях
і принесли місяць круглий.

Ніч у сніговій завії
крутиться довкола стріх.
У долоні, у Марії
місяць — золотий горіх.