Синтаксичний розбір простого речення: план, схема, як підкреслювати члени речення, зразки

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Синтаксичний розбір простого речення — це його повна характеристика: визначаємо мету висловлювання та інтонацію, знаходимо граматичну основу, з’ясовуємо тип речення, підкреслюємо всі члени речення і складаємо схему. Підмет підкреслюємо однією рискою, присудок — двома, додаток — пунктиром, означення — хвилястою лінією, обставину — рискою з крапкою.

Нижче — таблиця з планом розбору, правила підкреслення, п’ять зразків від простого речення до ускладненого, типові помилки, тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: синтаксичний розбір простого речення в таблиці

Розбираючи речення, по черзі відповідаємо на сім запитань, а потім характеризуємо кожен член речення.

Що визначаємо Можливі відповіді Зразок: Уранці бабуся спекла смачний пиріг.
Мета висловлювання розповідне, питальне, спонукальне розповідне
Емоційне забарвлення окличне, неокличне неокличне
Скільки граматичних основ одна — просте, дві й більше — складне просте: бабуся спекла
Головні члени двоскладне (є підмет і присудок), односкладне (один головний член) двоскладне
Другорядні члени поширене (вони є), непоширене (їх немає) поширене
Чи всі потрібні члени названо повне, неповне повне
Однорідні члени, звертання, вставні слова, відокремлені члени ускладнене (чим саме), неускладнене неускладнене
Члени речення підмет, присудок, додаток, означення, обставина Уранці бабуся спекла смачний пиріг.

Висновок записуємо одним рядком: Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене. Далі називаємо кожен член речення і те, чим він виражений.

Що таке синтаксичний розбір і чим він відрізняється від морфологічного

Синтаксичний розбір — це розбір речення: з’ясовуємо, яке воно за метою, інтонацією та будовою і яким членом речення є кожне повнозначне слово. Морфологічний розбір — розбір одного слова як частини мови: визначаємо його початкову форму, постійні та змінні ознаки, а синтаксична роль — лише останній пункт.

Синтаксичний і морфологічний розбір

Синтаксичний розбір

  • розбираємо речення
  • мета висловлювання, інтонація, будова речення
  • члени речення, їх підкреслення, схема
  • пиріг — додаток: спекла (що?) пиріг

Морфологічний розбір

  • розбираємо слово
  • частина мови, початкова форма
  • постійні та змінні ознаки, синтаксична роль
  • пиріг — іменник; загальна назва, неістота, чоловічий рід, II відміна, тверда група; однина, знахідний відмінок

Обидва розбори стосуються одного речення: Уранці бабуся спекла смачний пиріг.

Висловом «морфологічний розбір речення» інколи називають завдання підписати над кожним словом, якою частиною мови воно є: уранці (присл.), бабуся (ім.), спекла (дієсл.), смачний (прикм.), пиріг (ім.). Це добра підготовка до синтаксичного розбору: частина мови підказує, яким членом речення може бути слово. Але речення в цілому таке завдання ще не характеризує. Як повністю розібрати слово, пояснено в статті «Морфологічний розбір іменника, прикметника, дієслова та інших частин мови».

План синтаксичного розбору простого речення

Підручники подають кроки розбору в дещо різному порядку: в одних спочатку шукають граматичну основу й підкреслюють усі члени речення, а потім характеризують речення, в інших — навпаки. Зміст розбору від цього не змінюється. Ось поширений план:

  1. Мета висловлювання. Розповідне (повідомляє), питальне (запитує) чи спонукальне (спонукає до дії)?
  2. Емоційне забарвлення. Окличне (вимовляємо з особливим почуттям, у кінці — знак оклику) чи неокличне?
  3. Граматична основа. Знайди підмет і присудок (в односкладному реченні — один головний член) та підкресли їх. Одна граматична основа — речення просте.
  4. Двоскладне чи односкладне. Якщо головний член один, визнач тип: означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове чи називне.
  5. Поширене чи непоширене. Чи є в реченні другорядні члени?
  6. Повне чи неповне. Чи не пропущено члена речення, зрозумілого з контексту?
  7. Ускладнене чи неускладнене. Чи є однорідні члени, звертання, вставні слова, відокремлені члени? Якщо є, назви, чим саме ускладнене речення.
  8. Члени речення. Від головних слів постав питання до другорядних, підкресли кожен член речення і визнач, чим він виражений.
  9. Схема. Зобрази будову речення лініями членів речення (якщо цього вимагає завдання).

У 5 класі розбір коротший: з реченнями з одним головним членом там лише знайомляться, а типи односкладних речень і неповні речення вивчають у 8 класі. Схему (крок 9) складаємо тоді, коли цього вимагає завдання. Схему простого речення зазвичай малюють лініями членів речення — у тому порядку, у якому стоять слова; над лініями можна підписати питання. Однорідні члени на схемі часто позначають кружечками, які можна підкреслити лінією відповідного члена речення: О, О й О. Вимоги до схеми в підручниках трохи різняться, тож орієнтуйся на зразок, прийнятий у твоєму класі.

Як підкреслюються члени речення

Кожен член речення має свою лінію. Питання ставимо від головного слова до залежного: від підмета — до присудка, а від них — до другорядних членів.

Як підкреслюємо члени речення

Член речення і лініяПитанняПриклад
Підмет
одна риска
хто? що?Птахи співають.
Присудок
дві риски
що робить? що зробить? який він? хто він такий?Птахи співають. Птахи почали співати.
Додаток
пунктир
питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? що? чим? на чому? про що?читаю книжку, розповідаю про друга
Означення
хвиляста лінія
який? чий? котрий?зелений ліс, мамина хустка
Обставина
риска з крапкою
де? куди? коли? як? чому? навіщо?співають у саду, уранці, голосно

Звертання і вставні слова не підкреслюємо: вони не є членами речення. Прийменник підкреслюємо тією самою лінією, що й іменник: у саду, про друга.

  • Прийменник окремим членом речення не буває, тому його підкреслюємо разом з іменником чи займенником, до якого він належить: у саду, про друга, для нас. Якщо між ними стоїть означення, кожне слово підкреслюємо своєю лінією: у зеленому саду.
  • Сполучник між однорідними членами (і, й, та, але) не підкреслюємо: дуби, клени й берези.
  • Частки, що утворюють форму дієслова (би, хай, нехай), підкреслюємо разом із ним: хай пише. Частку не зазвичай теж беремо разом зі словом, яке вона заперечує: не прийшов. Утім, щодо службових слів вимоги в підручниках різняться.
  • Головний член односкладного речення зазвичай підкреслюємо як присудок — двома рисками (Світає), а в називних реченнях — як підмет, однією рискою (Зимовий ранок). Позначки тут теж можуть відрізнятися.

Як підкреслюється складений присудок

Присудок завжди підкреслюємо двома рисками — повністю, з усіма частинами. У складеному дієслівному присудку це допоміжне дієслово та інфінітив: Дощ почав накрапати. У складеному іменному — зв’язка та іменна частина: Сестра стала лікаркою; якщо зв’язки немає, двома рисками підкреслюємо іменну частину: Київ — столиця України. Так само повністю підкреслюємо складену форму майбутнього часу, хоч присудок у ній простий: Ми будемо писати диктант (= писатимемо). Як розрізнити види присудків — у статті «Види присудків: простий, складений дієслівний і складений іменний».

Звертання і вставні слова не підкреслюємо

Звертання називає того, до кого звертаємося, а вставні слова (мабуть, на жаль, по-перше, звичайно) виражають ставлення мовця до сказаного чи показують зв’язок і порядок думок. Вони не є членами речення: від інших слів до них не можна поставити питання, тому їх не підкреслюємо. На письмі звертання і вставні слова виділяємо комами (Правопис, § 158, І, п. 8, 11): Друзі, ми вирушаємо завтра; Дощ, мабуть, скоро закінчиться.

У множині звертання має ту саму форму, що й підмет (друзі, діти), тому їх легко сплутати; в однині воно здебільшого стоїть у кличному відмінку: мамо, друже. Перевір, з яким словом узгоджується присудок: вирушаємо — ми, отже, підмет — ми, а друзі — звертання.

Деякі слова бувають і вставними, і членами речення. Правопис наводить такі приклади: Ці слова, до речі, викликають сумнів — тут до речі вставне; Ці слова сказані до речі — тут це обставина (сказані як?); Концерт звичайно закінчується о 10 годині — тут звичайно означає «зазвичай» і теж є обставиною. Вставне слово зазвичай можна пропустити, і зміст повідомлення не зміниться, а член речення — ні.

Додаток, означення чи обставина: як розрізнити

Другорядні члени розпізнаємо за значенням і питанням — і за тим, від якого слова ставимо питання.

  • Означення називає ознаку предмета, пояснює іменник і відповідає на питання який? чий? котрий?: теплий вечір, сестрин зошит, третій урок.
  • Додаток означає предмет, на який спрямована дія або з яким вона пов’язана, і відповідає на питання непрямих відмінків: читає казку, допомагає братові, пише олівцем, думає про канікули.
  • Обставина показує, де, коли, як, чому чи навіщо відбувається дія: прийшов уранці, бігав швидко, сидів на березі, запізнився через дощ.

Те саме сполучення слів буває різними членами речення — залежно від того, яке слово воно пояснює: хата біля ставу (хата яка? — неузгоджене означення: воно виражене іменником, тому не узгоджується з означуваним словом у роді, числі й відмінку) і сидимо біля ставу (сидимо де? — обставина місця). А спільнокореневі прикметник і прислівник виконують різні ролі: яскраве сонце (яке? — означення) і світить яскраво (як? — обставина).

Де підручники розходяться

  • Додаток чи обставина. До іменника з прийменником після дієслова інколи можна поставити два питання: підійшов до лісу — до чого? чи куди? Зазвичай зважають на значення: якщо іменник називає місце чи напрямок, це обставина місця. Але в деяких посібниках питання ставлять за формою (до чого?), тому такий член уважають додатком. Прийоми розмежування зібрано в статті «Труднощі розмежування додатків та обставин».
  • Неузгоджене означення чи додаток. У сполученнях на зразок розмова про книжку можна запитати і «яка розмова?», і «про що?», тож граматики трактують їх по-різному.
  • Неповні речення. Неповним уважаємо речення, у якому пропущено член речення, зрозумілий із контексту: — Хто приніс квіти? — Оля (пропущено принесла квіти). Не плутай неповне речення з односкладним: у реченні Світає другого головного члена немає і бути не може. А речення на зразок Біля хвіртки — бузок одні підручники вважають неповними, інші виділяють окремо — як еліптичні.

У тренажерах і тесті на цій сторінці таких межових випадків немає. На контрольній дотримуйся свого підручника.

Зразки синтаксичного розбору простого речення

П’ять зразків — від простого до складнішого. Перший — рівень 5 класу (пункти, яких ще не вивчали, як-от «повне», п’ятикласники можуть пропустити), решта — для 8 класу й повторення перед НМТ.

Зразок 1. Двоскладне поширене речення (5 клас)

Зразок розбору: «Уранці бабуся спекла смачний пиріг»

Уранці бабуся спекла смачний пиріг.Схема: коли? хто? що зробила? який? що?
  • підмет
  • присудок
  • додаток
  • означення
  • обставина

У зошиті схему можна намалювати самими лініями, без питань.

Питання від головних слів

бабусящо зробила?спекла

граматична основа: від підмета ставимо питання до присудка

спеклаколи?уранці

від присудка — до обставини

спеклащо?пирігякий?смачний

від присудка — до додатка, від додатка — до означення

Запис розбору

  • Характеристика
    Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.
  • Головні члени
    бабуся — підмет, виражений іменником; спекла — простий дієслівний присудок, виражений дієсловом.
  • Другорядні члени
    уранці — обставина часу (прислівник); пиріг — додаток (іменник); смачний — означення (прикметник).

Зразок 2. Речення зі складеним присудком

Мій молодший брат уміє грати на гітарі.

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене. Граматична основа — брат уміє грати: підмет брат виражений іменником; присудок уміє грати — складений дієслівний (допоміжне дієслово + інфінітив), тому двома рисками підкреслюємо обидва слова. Другорядні члени: мій (чий?) і молодший (який?) — означення, виражені займенником і прикметником; на гітарі (на чому?) — додаток, виражений іменником із прийменником.

Зразок 3. Односкладне речення

Бережіть рідну природу!

Речення спонукальне, окличне, просте, односкладне (означено-особове), поширене, повне, неускладнене. Головний член бережіть виражений дієсловом наказового способу: виконавця дії не названо, але форма дієслова чітко вказує на нього — ви. Другорядні члени: природу (що?) — додаток, виражений іменником; рідну (яку?) — означення, виражене прикметником. Інші типи односкладних речень — у статті «Односкладні речення: види, приклади і вправи».

Зразок 4. Речення з однорідними членами

Біля нашої школи ростуть клени, липи й каштани.

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними підметами. Підмети стоять після присудка: що росте біля школи? — клени, липи, каштани; сполучник й не підкреслюємо. Присудок ростуть — простий дієслівний. Другорядні члени: біля школи (де?) — обставина місця, виражена іменником із прийменником; нашої (чиєї?) — означення, виражене займенником. Означення стоїть між прийменником та іменником, тому прийменник біля підкреслюємо окремо — тією самою лінією, що й школи. Однорідні члени на схемі: О, О й О.

Зразок 5. Речення зі звертанням і вставним словом

Друзі, наш потяг, мабуть, запізнюється.

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене звертанням і вставним словом. Граматична основа — потяг запізнюється: підмет виражений іменником, присудок — простий дієслівний. Наш (чий?) — означення, виражене займенником. Друзі — звертання, мабуть — вставне слово: це не члени речення, тому їх не підкреслюємо. Зверни увагу: речення поширене лише завдяки означенню наш. Без нього (Друзі, потяг, мабуть, запізнюється) речення було б непоширеним: звертання і вставні слова не роблять речення поширеним.

Типові помилки під час синтаксичного розбору

Більшість помилок трапляється, коли член речення визначають за формою слова чи за його місцем у реченні, а не за питанням і зв’язком з іншими словами:

Помилки під час синтаксичного розбору

ПомилкаПравильноЧому
Ми будемо писати — складений дієслівний присудокпростий присудок будемо писатискладена форма майбутнього часу (= писатимемо); двома рисками підкреслюємо обидва слова
Друзі, ми вирушаємо: друзі — підметдрузі — звертання, підмет — мизвертання не є членом речення; присудок вирушаємо узгоджується з ми
Сонце світить яскраво: яскраво — означенняяскраво — обставина способу діїсвітить (як?) яскраво; означення пояснює іменник і відповідає на питання який?: яскраве сонце
Хата біля ставу: біля ставу — обставинабіля ставу — неузгоджене означенняслова пояснюють іменник: хата (яка?); обставиною вони стануть при дієслові: сидимо біля ставу
Місто огорнув туман: місто — підметпідмет туман, місто — додатокогорнув (що?) місто: знахідний відмінок тут збігається з називним; присудок огорнув узгоджується з туман
Мені подобається ця пісня: мені — підметпідмет пісня, мені — додатокщо подобається? — пісня; мені (кому?) — давальний відмінок, а підмет стоїть у називному
Дощ почав накрапати: присудок — лише почавприсудок почав накрапатискладений присудок підкреслюємо двома рисками повністю

І ще одна дрібниця: прийменник підкреслюємо разом з іменником — біля ставу, а не лише ставу.

Вправи: визнач член речення і характеристику речення

Спершу визнач, яку роль виконує виділене слово (член речення чи ні), а потім обери правильну характеристику речення.

Визнач член речення

У кожному реченні виділено слово чи сполучення слів. Визнач, яку роль воно виконує (член речення чи ні), і натисни «Перевірити».

  1. Діти почали малювати осінній ліс.

    Присудокпочали малювати
    Вид присудкаскладений дієслівний
    Повний розбір

    Почали малювати — складений дієслівний присудок: допоміжне дієслово + інфінітив. Двома рисками підкреслюємо обидва слова. Ліс — додаток, осінній — означення.

  2. Тато подарував мені велосипед.

    Член реченнядодаток
    Питаннякому?
    Підкреслюємопунктиром
    Повний розбір

    Подарував (кому?) мені — додаток, виражений займенником у давальному відмінку. Підкреслюємо пунктиром. Підмет у реченні — тато.

  3. Улітку ми відпочивали біля моря.

    Член реченняобставина
    Питанняде?
    Вираженийіменником із прийменником
    Повний розбір

    Відпочивали (де?) біля моря — обставина місця, виражена іменником із прийменником. Прийменник підкреслюємо разом з іменником — рискою з крапкою.

  4. Друзі, ходімо в парк!

    Що цезвертання
    Підкреслюємоне підкреслюємо
    Повний розбір

    Друзі — звертання: називає тих, до кого звертаємося, виділяється комою і не є членом речення, тому його не підкреслюємо. Речення односкладне, головний член — ходімо.

  5. Ми, мабуть, запізнимося на автобус.

    Що цевставне слово
    Підкреслюємоне підкреслюємо
    Повний розбір

    Мабуть — вставне слово: виражає непевність мовця, виділяється комами й не є членом речення. Його не підкреслюємо.

  6. Вікно розбив м’яч.

    Член реченняпідмет
    Питанняхто? що?
    Підкреслюємооднією рискою
    Повний розбір

    Що розбило вікно? — м’яч: це підмет, з ним узгоджується присудок розбив (чоловічий рід). Вікно — додаток: розбив (що?) вікно; знахідний відмінок тут збігається з називним.

Яка характеристика речення правильна?

10 речень. Обери характеристику, яка точно підходить, — одразу побачиш пояснення.

  1. Над селом пливуть білі хмари.

    Відповідь

    двоскладне, поширене. Граматична основа — хмари пливуть: є і підмет, і присудок. Другорядні члени теж є: над селом (де?), білі (які?).

  2. Світає.

    Відповідь

    односкладне, непоширене. Головний член один — світає, і підмета тут бути не може: речення односкладне (безособове). Другорядних членів немає, тому воно непоширене.

  3. Як гарно співають птахи!

    Відповідь

    розповідне, окличне. Речення не запитує і не спонукає, а повідомляє, тож воно розповідне; слово як тут підсилює ознаку, а не ставить запитання. Вимовляємо його з особливим почуттям — окличне.

  4. Принеси мені води.

    Відповідь

    спонукальне, односкладне. Речення спонукає до дії. Підмета немає, але форма принеси (наказовий спосіб) сама вказує на виконавця — ти: речення односкладне (означено-особове).

  5. Зимовий ранок.

    Відповідь

    односкладне (називне), поширене. Головний член — іменник ранок у називному відмінку, дієслова немає: речення називне. Є означення зимовий, тому речення поширене.

  6. Мамо, я прийшов!

    Відповідь

    непоширене, ускладнене звертанням. Граматична основа — я прийшов, інших членів речення немає: мамо — звертання, а воно не є членом речення. Тому речення непоширене, хоч і ускладнене звертанням.

  7. Мій брат, мабуть, захворів.

    Відповідь

    ускладнене вставним словом. Мабуть — вставне слово: виражає непевність і виділяється комами. Брат — підмет, а не звертання: з ним узгоджується присудок захворів.

  8. Учні слухали вчителя і записували нові слова.

    Відповідь

    просте, ускладнене однорідними присудками. Підмет один — учні, а присудків два: слухали й записували. Це однорідні присудки при одному підметі, тож речення просте, ускладнене однорідними членами.

  9. У школі оголосили конкурс.

    Відповідь

    односкладне (неозначено-особове). Хто оголосив, не названо, і це не важливо. Головний член оголосили стоїть у формі множини минулого часу: речення неозначено-особове.

  10. Друзі, приходьте до нас у гості!

    Відповідь

    односкладне, ускладнене звертанням. Друзі — звертання, а не підмет. Головний член приходьте (наказовий спосіб) указує на виконавців — ви: речення односкладне (означено-особове), ускладнене звертанням.

Синтаксичний розбір простого і складного речення: суміжні теми

Щоб швидко знаходити граматичну основу, повтори статтю «Підмет і присудок: способи вираження, приклади, вправи». Складне речення розбираємо за іншим планом: визначаємо тип зв’язку між частинами, а кожну частину характеризуємо як просте речення, — докладніше в статті «Синтаксичний розбір складного речення». На НМТ трапляються завдання на визначення членів речення, типу односкладного речення, однорідних членів і вставних слів, тож цей розбір — добра основа для повторення.

Джерело: план синтаксичного розбору, члени речення та їх позначення — за шкільною програмою з української мови для 5 і 8 класів та усталеною шкільною граматикою; виділення звертань і вставних слів комами, приклади Ці слова сказані до речі та Концерт звичайно закінчується о 10 годині — Український правопис (2019), § 158, І, п. 8, 11.

Вправи з відповідями: синтаксичний розбір простого речення

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

  1. Як під час синтаксичного розбору підкреслюємо означення?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — хвилястою лінією. Означення підкреслюємо хвилястою лінією. Однією рискою підкреслюємо підмет, пунктиром — додаток, рискою з крапкою — обставину.

  2. Що з’ясовуємо під час синтаксичного розбору, а не морфологічного?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — вид речення за метою висловлювання. Синтаксичний розбір характеризує речення: мету висловлювання, інтонацію, будову, члени речення. Відмінок, рід, відміна, вид і час — ознаки слова як частини мови, їх визначаємо під час морфологічного розбору.

  3. Яке речення односкладне?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — Смеркає. У реченні «Смеркає» один головний член, і підмета тут бути не може: це безособове речення. В інших реченнях є і підмет, і присудок: сонце сідає, вечір настає, небо темніє.

  4. Як правильно підкреслити присудок у реченні «Ми будемо писати диктант»?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — двома рисками «будемо писати». Будемо писати — складена форма майбутнього часу (= писатимемо). Присудок простий, але підкреслюємо його повністю, обидва слова. Диктант — додаток, його підкреслюємо пунктиром.

  5. Яким членом речення є слово «поле» в реченні «Поле засипав сніг»?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — додатком. Засипав (що?) поле — додаток: знахідний відмінок тут збігається з називним. Підмет — сніг: з ним узгоджується присудок засипав (чоловічий рід).

  6. У якому реченні слова «біля річки» є означенням?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — Будиночок біля річки належить дідусеві. Тут слова біля річки пояснюють іменник: будиночок (який?) біля річки — неузгоджене означення. В інших реченнях вони пояснюють дієслово й відповідають на питання де? — це обставина місця.

  7. Яке речення непоширене?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — Друзі, ми перемогли! У реченні «Друзі, ми перемогли!» є лише граматична основа — ми перемогли; друзі — звертання, а воно не є членом речення. В інших реченнях є другорядні члени: сьогодні, наша, суперників.

  8. У якому реченні слово «звичайно» є членом речення?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — У неділю ми звичайно встаємо пізніше. У реченні «У неділю ми звичайно встаємо пізніше» звичайно означає «зазвичай» — це обставина, комами її не виділяємо. В інших реченнях звичайно — вставне слово: виражає впевненість мовця, виділяється комами й не є членом речення.

  9. Яка характеристика речення «Діти, ви, мабуть, замерзли?» правильна?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — двоскладне, ускладнене звертанням і вставним словом. Граматична основа — ви замерзли, тому речення двоскладне. Діти — звертання, мабуть — вставне слово: обидва не є членами речення, виділяються комами й ускладнюють речення.

  10. Яке речення просте, ускладнене однорідними присудками?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — Вітер шумів і гнув дерева. У реченні «Вітер шумів і гнув дерева» один підмет (вітер) і два присудки (шумів, гнув) — це однорідні присудки. Речення «Сонце сховалося, і подув вітер» складне: у ньому дві граматичні основи.

Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Синтаксичний розбір простого речення