Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Синтаксичний розбір простого речення — це його повна характеристика: визначаємо мету висловлювання та інтонацію, знаходимо граматичну основу, з’ясовуємо тип речення, підкреслюємо всі члени речення і складаємо схему. Підмет підкреслюємо однією рискою, присудок — двома, додаток — пунктиром, означення — хвилястою лінією, обставину — рискою з крапкою.
Нижче — таблиця з планом розбору, правила підкреслення, п’ять зразків від простого речення до ускладненого, типові помилки, тренажери й 10 завдань із відповідями.
Коротко: синтаксичний розбір простого речення в таблиці
Розбираючи речення, по черзі відповідаємо на сім запитань, а потім характеризуємо кожен член речення.
| Що визначаємо | Можливі відповіді | Зразок: Уранці бабуся спекла смачний пиріг. |
|---|---|---|
| Мета висловлювання | розповідне, питальне, спонукальне | розповідне |
| Емоційне забарвлення | окличне, неокличне | неокличне |
| Скільки граматичних основ | одна — просте, дві й більше — складне | просте: бабуся спекла |
| Головні члени | двоскладне (є підмет і присудок), односкладне (один головний член) | двоскладне |
| Другорядні члени | поширене (вони є), непоширене (їх немає) | поширене |
| Чи всі потрібні члени названо | повне, неповне | повне |
| Однорідні члени, звертання, вставні слова, відокремлені члени | ускладнене (чим саме), неускладнене | неускладнене |
| Члени речення | підмет, присудок, додаток, означення, обставина | Уранці бабуся спекла смачний пиріг. |
Висновок записуємо одним рядком: Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене. Далі називаємо кожен член речення і те, чим він виражений.
Що таке синтаксичний розбір і чим він відрізняється від морфологічного
Синтаксичний розбір — це розбір речення: з’ясовуємо, яке воно за метою, інтонацією та будовою і яким членом речення є кожне повнозначне слово. Морфологічний розбір — розбір одного слова як частини мови: визначаємо його початкову форму, постійні та змінні ознаки, а синтаксична роль — лише останній пункт.
Синтаксичний і морфологічний розбір
Синтаксичний розбір
- розбираємо речення
- мета висловлювання, інтонація, будова речення
- члени речення, їх підкреслення, схема
- пиріг — додаток: спекла (що?) пиріг
Морфологічний розбір
- розбираємо слово
- частина мови, початкова форма
- постійні та змінні ознаки, синтаксична роль
- пиріг — іменник; загальна назва, неістота, чоловічий рід, II відміна, тверда група; однина, знахідний відмінок
Обидва розбори стосуються одного речення: Уранці бабуся спекла смачний пиріг.
Висловом «морфологічний розбір речення» інколи називають завдання підписати над кожним словом, якою частиною мови воно є: уранці (присл.), бабуся (ім.), спекла (дієсл.), смачний (прикм.), пиріг (ім.). Це добра підготовка до синтаксичного розбору: частина мови підказує, яким членом речення може бути слово. Але речення в цілому таке завдання ще не характеризує. Як повністю розібрати слово, пояснено в статті «Морфологічний розбір іменника, прикметника, дієслова та інших частин мови».
План синтаксичного розбору простого речення
Підручники подають кроки розбору в дещо різному порядку: в одних спочатку шукають граматичну основу й підкреслюють усі члени речення, а потім характеризують речення, в інших — навпаки. Зміст розбору від цього не змінюється. Ось поширений план:
- Мета висловлювання. Розповідне (повідомляє), питальне (запитує) чи спонукальне (спонукає до дії)?
- Емоційне забарвлення. Окличне (вимовляємо з особливим почуттям, у кінці — знак оклику) чи неокличне?
- Граматична основа. Знайди підмет і присудок (в односкладному реченні — один головний член) та підкресли їх. Одна граматична основа — речення просте.
- Двоскладне чи односкладне. Якщо головний член один, визнач тип: означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове чи називне.
- Поширене чи непоширене. Чи є в реченні другорядні члени?
- Повне чи неповне. Чи не пропущено члена речення, зрозумілого з контексту?
- Ускладнене чи неускладнене. Чи є однорідні члени, звертання, вставні слова, відокремлені члени? Якщо є, назви, чим саме ускладнене речення.
- Члени речення. Від головних слів постав питання до другорядних, підкресли кожен член речення і визнач, чим він виражений.
- Схема. Зобрази будову речення лініями членів речення (якщо цього вимагає завдання).
У 5 класі розбір коротший: з реченнями з одним головним членом там лише знайомляться, а типи односкладних речень і неповні речення вивчають у 8 класі. Схему (крок 9) складаємо тоді, коли цього вимагає завдання. Схему простого речення зазвичай малюють лініями членів речення — у тому порядку, у якому стоять слова; над лініями можна підписати питання. Однорідні члени на схемі часто позначають кружечками, які можна підкреслити лінією відповідного члена речення: О, О й О. Вимоги до схеми в підручниках трохи різняться, тож орієнтуйся на зразок, прийнятий у твоєму класі.
Як підкреслюються члени речення
Кожен член речення має свою лінію. Питання ставимо від головного слова до залежного: від підмета — до присудка, а від них — до другорядних членів.
Як підкреслюємо члени речення
| Член речення і лінія | Питання | Приклад |
|---|---|---|
| Підмет одна риска | хто? що? | Птахи співають. |
| Присудок дві риски | що робить? що зробить? який він? хто він такий? | Птахи співають. Птахи почали співати. |
| Додаток пунктир | питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? що? чим? на чому? про що? | читаю книжку, розповідаю про друга |
| Означення хвиляста лінія | який? чий? котрий? | зелений ліс, мамина хустка |
| Обставина риска з крапкою | де? куди? коли? як? чому? навіщо? | співають у саду, уранці, голосно |
Звертання і вставні слова не підкреслюємо: вони не є членами речення. Прийменник підкреслюємо тією самою лінією, що й іменник: у саду, про друга.
- Прийменник окремим членом речення не буває, тому його підкреслюємо разом з іменником чи займенником, до якого він належить: у саду, про друга, для нас. Якщо між ними стоїть означення, кожне слово підкреслюємо своєю лінією: у зеленому саду.
- Сполучник між однорідними членами (і, й, та, але) не підкреслюємо: дуби, клени й берези.
- Частки, що утворюють форму дієслова (би, хай, нехай), підкреслюємо разом із ним: хай пише. Частку не зазвичай теж беремо разом зі словом, яке вона заперечує: не прийшов. Утім, щодо службових слів вимоги в підручниках різняться.
- Головний член односкладного речення зазвичай підкреслюємо як присудок — двома рисками (Світає), а в називних реченнях — як підмет, однією рискою (Зимовий ранок). Позначки тут теж можуть відрізнятися.
Як підкреслюється складений присудок
Присудок завжди підкреслюємо двома рисками — повністю, з усіма частинами. У складеному дієслівному присудку це допоміжне дієслово та інфінітив: Дощ почав накрапати. У складеному іменному — зв’язка та іменна частина: Сестра стала лікаркою; якщо зв’язки немає, двома рисками підкреслюємо іменну частину: Київ — столиця України. Так само повністю підкреслюємо складену форму майбутнього часу, хоч присудок у ній простий: Ми будемо писати диктант (= писатимемо). Як розрізнити види присудків — у статті «Види присудків: простий, складений дієслівний і складений іменний».
Звертання і вставні слова не підкреслюємо
Звертання називає того, до кого звертаємося, а вставні слова (мабуть, на жаль, по-перше, звичайно) виражають ставлення мовця до сказаного чи показують зв’язок і порядок думок. Вони не є членами речення: від інших слів до них не можна поставити питання, тому їх не підкреслюємо. На письмі звертання і вставні слова виділяємо комами (Правопис, § 158, І, п. 8, 11): Друзі, ми вирушаємо завтра; Дощ, мабуть, скоро закінчиться.
У множині звертання має ту саму форму, що й підмет (друзі, діти), тому їх легко сплутати; в однині воно здебільшого стоїть у кличному відмінку: мамо, друже. Перевір, з яким словом узгоджується присудок: вирушаємо — ми, отже, підмет — ми, а друзі — звертання.
Деякі слова бувають і вставними, і членами речення. Правопис наводить такі приклади: Ці слова, до речі, викликають сумнів — тут до речі вставне; Ці слова сказані до речі — тут це обставина (сказані як?); Концерт звичайно закінчується о 10 годині — тут звичайно означає «зазвичай» і теж є обставиною. Вставне слово зазвичай можна пропустити, і зміст повідомлення не зміниться, а член речення — ні.
Додаток, означення чи обставина: як розрізнити
Другорядні члени розпізнаємо за значенням і питанням — і за тим, від якого слова ставимо питання.
- Означення називає ознаку предмета, пояснює іменник і відповідає на питання який? чий? котрий?: теплий вечір, сестрин зошит, третій урок.
- Додаток означає предмет, на який спрямована дія або з яким вона пов’язана, і відповідає на питання непрямих відмінків: читає казку, допомагає братові, пише олівцем, думає про канікули.
- Обставина показує, де, коли, як, чому чи навіщо відбувається дія: прийшов уранці, бігав швидко, сидів на березі, запізнився через дощ.
Те саме сполучення слів буває різними членами речення — залежно від того, яке слово воно пояснює: хата біля ставу (хата яка? — неузгоджене означення: воно виражене іменником, тому не узгоджується з означуваним словом у роді, числі й відмінку) і сидимо біля ставу (сидимо де? — обставина місця). А спільнокореневі прикметник і прислівник виконують різні ролі: яскраве сонце (яке? — означення) і світить яскраво (як? — обставина).
Де підручники розходяться
- Додаток чи обставина. До іменника з прийменником після дієслова інколи можна поставити два питання: підійшов до лісу — до чого? чи куди? Зазвичай зважають на значення: якщо іменник називає місце чи напрямок, це обставина місця. Але в деяких посібниках питання ставлять за формою (до чого?), тому такий член уважають додатком. Прийоми розмежування зібрано в статті «Труднощі розмежування додатків та обставин».
- Неузгоджене означення чи додаток. У сполученнях на зразок розмова про книжку можна запитати і «яка розмова?», і «про що?», тож граматики трактують їх по-різному.
- Неповні речення. Неповним уважаємо речення, у якому пропущено член речення, зрозумілий із контексту: — Хто приніс квіти? — Оля (пропущено принесла квіти). Не плутай неповне речення з односкладним: у реченні Світає другого головного члена немає і бути не може. А речення на зразок Біля хвіртки — бузок одні підручники вважають неповними, інші виділяють окремо — як еліптичні.
У тренажерах і тесті на цій сторінці таких межових випадків немає. На контрольній дотримуйся свого підручника.
Зразки синтаксичного розбору простого речення
П’ять зразків — від простого до складнішого. Перший — рівень 5 класу (пункти, яких ще не вивчали, як-от «повне», п’ятикласники можуть пропустити), решта — для 8 класу й повторення перед НМТ.
Зразок 1. Двоскладне поширене речення (5 клас)
Зразок розбору: «Уранці бабуся спекла смачний пиріг»
- підмет
- присудок
- додаток
- означення
- обставина
У зошиті схему можна намалювати самими лініями, без питань.
Питання від головних слів
граматична основа: від підмета ставимо питання до присудка
від присудка — до обставини
від присудка — до додатка, від додатка — до означення
Запис розбору
- Характеристика
Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене. - Головні члени
бабуся — підмет, виражений іменником; спекла — простий дієслівний присудок, виражений дієсловом. - Другорядні члени
уранці — обставина часу (прислівник); пиріг — додаток (іменник); смачний — означення (прикметник).
Зразок 2. Речення зі складеним присудком
Мій молодший брат уміє грати на гітарі.
Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене. Граматична основа — брат уміє грати: підмет брат виражений іменником; присудок уміє грати — складений дієслівний (допоміжне дієслово + інфінітив), тому двома рисками підкреслюємо обидва слова. Другорядні члени: мій (чий?) і молодший (який?) — означення, виражені займенником і прикметником; на гітарі (на чому?) — додаток, виражений іменником із прийменником.
Зразок 3. Односкладне речення
Бережіть рідну природу!
Речення спонукальне, окличне, просте, односкладне (означено-особове), поширене, повне, неускладнене. Головний член бережіть виражений дієсловом наказового способу: виконавця дії не названо, але форма дієслова чітко вказує на нього — ви. Другорядні члени: природу (що?) — додаток, виражений іменником; рідну (яку?) — означення, виражене прикметником. Інші типи односкладних речень — у статті «Односкладні речення: види, приклади і вправи».
Зразок 4. Речення з однорідними членами
Біля нашої школи ростуть клени, липи й каштани.
Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними підметами. Підмети стоять після присудка: що росте біля школи? — клени, липи, каштани; сполучник й не підкреслюємо. Присудок ростуть — простий дієслівний. Другорядні члени: біля школи (де?) — обставина місця, виражена іменником із прийменником; нашої (чиєї?) — означення, виражене займенником. Означення стоїть між прийменником та іменником, тому прийменник біля підкреслюємо окремо — тією самою лінією, що й школи. Однорідні члени на схемі: О, О й О.
Зразок 5. Речення зі звертанням і вставним словом
Друзі, наш потяг, мабуть, запізнюється.
Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене звертанням і вставним словом. Граматична основа — потяг запізнюється: підмет виражений іменником, присудок — простий дієслівний. Наш (чий?) — означення, виражене займенником. Друзі — звертання, мабуть — вставне слово: це не члени речення, тому їх не підкреслюємо. Зверни увагу: речення поширене лише завдяки означенню наш. Без нього (Друзі, потяг, мабуть, запізнюється) речення було б непоширеним: звертання і вставні слова не роблять речення поширеним.
Типові помилки під час синтаксичного розбору
Більшість помилок трапляється, коли член речення визначають за формою слова чи за його місцем у реченні, а не за питанням і зв’язком з іншими словами:
Помилки під час синтаксичного розбору
| Помилка | Правильно | Чому |
|---|---|---|
| Ми будемо писати — складений дієслівний присудок | простий присудок будемо писати | складена форма майбутнього часу (= писатимемо); двома рисками підкреслюємо обидва слова |
| Друзі, ми вирушаємо: друзі — підмет | друзі — звертання, підмет — ми | звертання не є членом речення; присудок вирушаємо узгоджується з ми |
| Сонце світить яскраво: яскраво — означення | яскраво — обставина способу дії | світить (як?) яскраво; означення пояснює іменник і відповідає на питання який?: яскраве сонце |
| Хата біля ставу: біля ставу — обставина | біля ставу — неузгоджене означення | слова пояснюють іменник: хата (яка?); обставиною вони стануть при дієслові: сидимо біля ставу |
| Місто огорнув туман: місто — підмет | підмет туман, місто — додаток | огорнув (що?) місто: знахідний відмінок тут збігається з називним; присудок огорнув узгоджується з туман |
| Мені подобається ця пісня: мені — підмет | підмет пісня, мені — додаток | що подобається? — пісня; мені (кому?) — давальний відмінок, а підмет стоїть у називному |
| Дощ почав накрапати: присудок — лише почав | присудок почав накрапати | складений присудок підкреслюємо двома рисками повністю |
І ще одна дрібниця: прийменник підкреслюємо разом з іменником — біля ставу, а не лише ставу.
Вправи: визнач член речення і характеристику речення
Спершу визнач, яку роль виконує виділене слово (член речення чи ні), а потім обери правильну характеристику речення.
Визнач член речення
У кожному реченні виділено слово чи сполучення слів. Визнач, яку роль воно виконує (член речення чи ні), і натисни «Перевірити».
Діти почали малювати осінній ліс.
Присудокпочали малюватиВид присудкаскладений дієслівнийПовний розбір
Почали малювати — складений дієслівний присудок: допоміжне дієслово + інфінітив. Двома рисками підкреслюємо обидва слова. Ліс — додаток, осінній — означення.
Тато подарував мені велосипед.
Член реченнядодатокПитаннякому?ПідкреслюємопунктиромПовний розбір
Подарував (кому?) мені — додаток, виражений займенником у давальному відмінку. Підкреслюємо пунктиром. Підмет у реченні — тато.
Улітку ми відпочивали біля моря.
Член реченняобставинаПитанняде?Вираженийіменником із прийменникомПовний розбір
Відпочивали (де?) біля моря — обставина місця, виражена іменником із прийменником. Прийменник підкреслюємо разом з іменником — рискою з крапкою.
Друзі, ходімо в парк!
Що цезвертанняПідкреслюємоне підкреслюємоПовний розбір
Друзі — звертання: називає тих, до кого звертаємося, виділяється комою і не є членом речення, тому його не підкреслюємо. Речення односкладне, головний член — ходімо.
Ми, мабуть, запізнимося на автобус.
Що цевставне словоПідкреслюємоне підкреслюємоПовний розбір
Мабуть — вставне слово: виражає непевність мовця, виділяється комами й не є членом речення. Його не підкреслюємо.
Вікно розбив м’яч.
Член реченняпідметПитанняхто? що?Підкреслюємооднією рискоюПовний розбір
Що розбило вікно? — м’яч: це підмет, з ним узгоджується присудок розбив (чоловічий рід). Вікно — додаток: розбив (що?) вікно; знахідний відмінок тут збігається з називним.
Яка характеристика речення правильна?
10 речень. Обери характеристику, яка точно підходить, — одразу побачиш пояснення.
Над селом пливуть білі хмари.
Відповідь
двоскладне, поширене. Граматична основа — хмари пливуть: є і підмет, і присудок. Другорядні члени теж є: над селом (де?), білі (які?).
Світає.
Відповідь
односкладне, непоширене. Головний член один — світає, і підмета тут бути не може: речення односкладне (безособове). Другорядних членів немає, тому воно непоширене.
Як гарно співають птахи!
Відповідь
розповідне, окличне. Речення не запитує і не спонукає, а повідомляє, тож воно розповідне; слово як тут підсилює ознаку, а не ставить запитання. Вимовляємо його з особливим почуттям — окличне.
Принеси мені води.
Відповідь
спонукальне, односкладне. Речення спонукає до дії. Підмета немає, але форма принеси (наказовий спосіб) сама вказує на виконавця — ти: речення односкладне (означено-особове).
Зимовий ранок.
Відповідь
односкладне (називне), поширене. Головний член — іменник ранок у називному відмінку, дієслова немає: речення називне. Є означення зимовий, тому речення поширене.
Мамо, я прийшов!
Відповідь
непоширене, ускладнене звертанням. Граматична основа — я прийшов, інших членів речення немає: мамо — звертання, а воно не є членом речення. Тому речення непоширене, хоч і ускладнене звертанням.
Мій брат, мабуть, захворів.
Відповідь
ускладнене вставним словом. Мабуть — вставне слово: виражає непевність і виділяється комами. Брат — підмет, а не звертання: з ним узгоджується присудок захворів.
Учні слухали вчителя і записували нові слова.
Відповідь
просте, ускладнене однорідними присудками. Підмет один — учні, а присудків два: слухали й записували. Це однорідні присудки при одному підметі, тож речення просте, ускладнене однорідними членами.
У школі оголосили конкурс.
Відповідь
односкладне (неозначено-особове). Хто оголосив, не названо, і це не важливо. Головний член оголосили стоїть у формі множини минулого часу: речення неозначено-особове.
Друзі, приходьте до нас у гості!
Відповідь
односкладне, ускладнене звертанням. Друзі — звертання, а не підмет. Головний член приходьте (наказовий спосіб) указує на виконавців — ви: речення односкладне (означено-особове), ускладнене звертанням.
Синтаксичний розбір простого і складного речення: суміжні теми
Щоб швидко знаходити граматичну основу, повтори статтю «Підмет і присудок: способи вираження, приклади, вправи». Складне речення розбираємо за іншим планом: визначаємо тип зв’язку між частинами, а кожну частину характеризуємо як просте речення, — докладніше в статті «Синтаксичний розбір складного речення». На НМТ трапляються завдання на визначення членів речення, типу односкладного речення, однорідних членів і вставних слів, тож цей розбір — добра основа для повторення.
Джерело: план синтаксичного розбору, члени речення та їх позначення — за шкільною програмою з української мови для 5 і 8 класів та усталеною шкільною граматикою; виділення звертань і вставних слів комами, приклади Ці слова сказані до речі та Концерт звичайно закінчується о 10 годині — Український правопис (2019), § 158, І, п. 8, 11.
Вправи з відповідями: синтаксичний розбір простого речення
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Як під час синтаксичного розбору підкреслюємо означення?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — хвилястою лінією. Означення підкреслюємо хвилястою лінією. Однією рискою підкреслюємо підмет, пунктиром — додаток, рискою з крапкою — обставину.
Що з’ясовуємо під час синтаксичного розбору, а не морфологічного?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — вид речення за метою висловлювання. Синтаксичний розбір характеризує речення: мету висловлювання, інтонацію, будову, члени речення. Відмінок, рід, відміна, вид і час — ознаки слова як частини мови, їх визначаємо під час морфологічного розбору.
Яке речення односкладне?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Смеркає. У реченні «Смеркає» один головний член, і підмета тут бути не може: це безособове речення. В інших реченнях є і підмет, і присудок: сонце сідає, вечір настає, небо темніє.
Як правильно підкреслити присудок у реченні «Ми будемо писати диктант»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — двома рисками «будемо писати». Будемо писати — складена форма майбутнього часу (= писатимемо). Присудок простий, але підкреслюємо його повністю, обидва слова. Диктант — додаток, його підкреслюємо пунктиром.
Яким членом речення є слово «поле» в реченні «Поле засипав сніг»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — додатком. Засипав (що?) поле — додаток: знахідний відмінок тут збігається з називним. Підмет — сніг: з ним узгоджується присудок засипав (чоловічий рід).
У якому реченні слова «біля річки» є означенням?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Будиночок біля річки належить дідусеві. Тут слова біля річки пояснюють іменник: будиночок (який?) біля річки — неузгоджене означення. В інших реченнях вони пояснюють дієслово й відповідають на питання де? — це обставина місця.
Яке речення непоширене?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Друзі, ми перемогли! У реченні «Друзі, ми перемогли!» є лише граматична основа — ми перемогли; друзі — звертання, а воно не є членом речення. В інших реченнях є другорядні члени: сьогодні, наша, суперників.
У якому реченні слово «звичайно» є членом речення?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — У неділю ми звичайно встаємо пізніше. У реченні «У неділю ми звичайно встаємо пізніше» звичайно означає «зазвичай» — це обставина, комами її не виділяємо. В інших реченнях звичайно — вставне слово: виражає впевненість мовця, виділяється комами й не є членом речення.
Яка характеристика речення «Діти, ви, мабуть, замерзли?» правильна?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — двоскладне, ускладнене звертанням і вставним словом. Граматична основа — ви замерзли, тому речення двоскладне. Діти — звертання, мабуть — вставне слово: обидва не є членами речення, виділяються комами й ускладнюють речення.
Яке речення просте, ускладнене однорідними присудками?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Вітер шумів і гнув дерева. У реченні «Вітер шумів і гнув дерева» один підмет (вітер) і два присудки (шумів, гнув) — це однорідні присудки. Речення «Сонце сховалося, і подув вітер» складне: у ньому дві граматичні основи.
Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Синтаксичний розбір простого речення
