Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Морфологічний розбір — це характеристика слова як частини мови. Розбираючи слово, визначаємо, яка це частина мови, яка в слова початкова форма, які в нього постійні та змінні ознаки і яким членом речення воно є. Тут — загальний план, схеми й зразки морфологічного розбору іменника, прикметника, дієслова та інших частин мови.
Нижче — таблиця ознак, план розбору, усні й письмові зразки (як у зошиті), типові помилки, тренажери й 10 завдань із відповідями.
Коротко: морфологічні ознаки частин мови в таблиці
| Частина мови | Початкова форма | Постійні ознаки | Змінні ознаки | Роль у реченні (найчастіше) |
|---|---|---|---|---|
| Іменник | називний відмінок однини: книжка | власна чи загальна назва; істота чи неістота; рід; відміна (група) | число, відмінок | підмет, додаток, обставина |
| Прикметник | називний відмінок однини чоловічого роду: зелений | розряд: якісний, відносний, присвійний | рід (в однині), число, відмінок | означення, рідше присудок |
| Числівник | називний відмінок: три; третій | кількісний чи порядковий; простий, складний чи складений | відмінок; у порядкових і деяких кількісних (один) — ще рід і число | кількісний з іменником — один член речення; порядковий — означення |
| Займенник | називний відмінок: мене → я, нашої → наш; у себе називного немає | розряд за значенням; в особових — особа й число | відмінок; у займенниках на зразок мій, цей, який — ще рід і число | я, хтось — підмет, додаток; мій, цей — означення |
| Дієслово | неозначена форма: писати | вид, перехідність, дієвідміна | спосіб, час, особа, число, рід (в однині минулого часу й умовного способу) | присудок |
| Дієприкметник (форма дієслова) | як у прикметника: вишитий | активний чи пасивний; час; вид | рід (в однині), число, відмінок | означення |
| Дієприслівник (форма дієслова) | не змінюється; указуємо дієслово: зробивши ← зробити | вид (у деяких підручниках — ще час і перехідність) | немає | обставина |
| Прислівник | не змінюється | розряд за значенням | немає | обставина |
Ступінь порівняння якісного прикметника (тепліший, найтепліший) одні підручники відносять до постійних ознак, інші — до змінних, тому в таблиці його немає. Порядок ознак у підручниках теж може трохи відрізнятися — дотримуйся того, за яким навчаєшся.
Що таке морфологічний розбір
Морфологічний розбір відповідає на три запитання: що це за частина мови, у якій формі вжито слово і яку роль воно виконує в реченні. Його не варто плутати з іншими розборами:
- розбір за будовою — виділяємо префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- словотвірний розбір — з’ясовуємо, як утворено слово;
- фонетичний розбір — характеризуємо звуки й букви;
- синтаксичний розбір — розбираємо речення: члени речення, тип речення.
Наприклад, у слові книжку розбір за будовою покаже корінь книж-, суфікс -к- і закінчення -у, а морфологічний — що це іменник жіночого роду I відміни в знахідному відмінку однини.
План морфологічного розбору: 5 кроків
Самостійні частини мови розбираємо за одним загальним планом (у незмінних слів деякі кроки випадають):
- Частина мови. Постав до слова питання й з’ясуй, що воно означає: предмет (хто? що?), ознаку (який? чий?), дію (що робити?), кількість (скільки?)…
- Початкова форма. Іменник — називний відмінок однини (річкою → річка); прикметник, порядковий числівник, дієприкметник — називний відмінок однини чоловічого роду (шкільну → шкільний); дієслово — неозначена форма (пече → пекти).
- Постійні ознаки — однакові в усіх формах слова: рід іменника, розряд прикметника, вид і дієвідміна дієслова.
- Змінні ознаки — змінюються разом із формою слова: відмінок, число, рід прикметника, час і особа дієслова.
- Синтаксична роль — яким членом речення є слово: підмет, присудок, додаток, означення чи обставина.
Слово розбираємо в тій формі, у якій воно стоїть у реченні: від форми залежать змінні ознаки, а від речення — синтаксична роль. Ось «паспорти» трьох слів з одного речення:
Постійні ознаки
Змінні ознаки
У реченні — підмет.
Постійні ознаки
Змінні ознаки
У реченні — означення.
Постійні ознаки
Змінні ознаки
У реченні — присудок. Особи в минулому часі дієслово не має.
Зверни увагу: рід прикметника спритна й дієслова сховала — змінна ознака (спритний, спритне; сховав, сховало), а рід іменника білка — постійна.
Постійна чи змінна ознака?
Розподіли ознаки на дві групи. Постійні однакові в усіх формах слова, змінні змінюються разом із формою.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| рід іменника | Постійна | Рід іменника не змінюється: книжка, книжки, книжкою — завжди жіночий. |
| відмінок іменника | Змінна | Іменник змінюється за відмінками: річка, річки, річці, річкою. |
| відміна іменника | Постійна | Відміна однакова в усіх формах: річка, річки, річкою — I відміна. |
| число іменника | Змінна | Зошит — зошити: число змінюється (крім іменників, що мають лише однину чи лише множину). |
| істота чи неістота | Постійна | Білка, білки, білкою — назва істоти в будь-якій формі. |
| рід прикметника | Змінна | Прикметник змінюється за родами: теплий, тепла, тепле. |
| розряд прикметника | Постійна | Шкільний, шкільна, шкільними — відносний у всіх формах. |
| вид дієслова | Постійна | Писати, пишу, писав — недоконаний вид; доконаний має інше дієслово: написати. |
| час дієслова | Змінна | Пишу, писав, писатиму — одне дієслово в різних часах. |
| дієвідміна | Постійна | Дієвідміна — властивість самого дієслова: писати в усіх формах належить до I дієвідміни. |
| особа дієслова | Змінна | Пишу, пишеш, пише — особа змінюється. |
| перехідність дієслова | Постійна | Пекти, печу, пік — перехідне в будь-якій формі (пекти що?). |
| рід дієслова в минулому часі | Змінна | Писав, писала, писало — рід змінюється. |
| відмінок числівника | Змінна | Числівник змінюється за відмінками: три, трьох, трьом. |
Як зробити морфологічний розбір іменника
- Частина мови: іменник, бо означає предмет і відповідає на питання хто? що?
- Початкова форма — називний відмінок однини (якщо іменник має лише множину — називний множини).
- Постійні ознаки: власна чи загальна назва; назва істоти чи неістоти; рід; відміна (у I і II відмінах — ще група: тверда, м’яка чи мішана).
- Змінні ознаки: число, відмінок.
- Синтаксична роль.
Деякі підручники просять також зазначити, конкретний іменник чи абстрактний, збірний чи речовинний. Відміну допоможе визначити таблиця в статті «Як визначити відміну іменника».
Зразок 1: «Над річкою кружляли чайки»
Усно: річкою — іменник, означає предмет, відповідає на питання над чим? Початкова форма — річка. Постійні ознаки: загальна назва, неістота, жіночий рід, I відміна, тверда група. Змінні ознаки: однина, орудний відмінок. У реченні — обставина місця (кружляли де?).
Письмово: (над) річкою — ім., п. ф. річка; загальн., неіст., ж. р., I відм., тв. гр.; одн., Ор. в.; обставина місця (де?).
Скорочення (п. ф. — початкова форма, тв. гр. — тверда група) можуть трохи відрізнятися — пиши, як прийнято у твоєму класі.
Зразок 2: «Мама похвалила Тараса»
Усно: Тараса — іменник, означає предмет (особу), відповідає на питання кого? Початкова форма — Тарас. Постійні ознаки: власна назва, істота, чоловічий рід, II відміна, тверда група. Змінні ознаки: однина, знахідний відмінок. У реченні — додаток.
Письмово: Тараса — ім., п. ф. Тарас; власн., іст., ч. р., II відм., тв. гр.; одн., Зн. в.; додаток.
Форма Тараса збігається з родовим відмінком. Щоб не помилитися, підстав іменник жіночого роду: похвалила сестру (закінчення -у) — отже, знахідний.
Складні випадки
- Іменники, що мають лише множину (ножиці, окуляри, двері, канікули): початкова форма — називний відмінок множини, рід і відміну не визначаємо. Тато купив нові ножиці: ім., п. ф. ножиці; загальн., неіст., лише мн.; Зн. в.; додаток.
- Невідмінювані іменники (кафе, метро, кіно) до жодної відміни не належать, а відмінок визначаємо за питанням: зайшли (до чого?) до кафе — родовий.
Морфологічний розбір прикметника: план і зразки
- Частина мови: прикметник, бо означає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий?
- Початкова форма — називний відмінок однини чоловічого роду.
- Постійні ознаки: розряд (або група) за значенням — якісний, відносний чи присвійний; у деяких підручниках — ще тверда чи м’яка група.
- Змінні ознаки: рід (лише в однині), число, відмінок.
- Синтаксична роль: найчастіше означення, рідше — присудок.
Для якісного прикметника у вищому чи найвищому ступені (тепліший, найтепліший) назви й ступінь порівняння (див. примітку під таблицею). Розряд визначаємо за значенням у реченні: золотий перстень — відносний, золоті руки (вправні) — якісний.
Зразок 1: «Діти забігли в шкільну бібліотеку»
Усно: шкільну — прикметник, означає ознаку предмета, відповідає на питання (в) яку? Початкова форма — шкільний. Постійні ознаки: відносний (ознака через відношення до іншого предмета — школи), тверда група. Змінні ознаки: жіночий рід, однина, знахідний відмінок. У реченні — означення.
Письмово: (в) шкільну — прикм., п. ф. шкільний; відн., тв. гр.; ж. р., одн., Зн. в.; означення.
Зразок 2: «Над містом пливли сірі хмари»
Усно: сірі — прикметник, означає ознаку предмета, відповідає на питання які? Початкова форма — сірий. Постійні ознаки: якісний (ознака може бути більшою чи меншою: сіріший), тверда група. Змінні ознаки: множина, називний відмінок; роду в множині прикметник не має. У реченні — означення.
Письмово: сірі — прикм., п. ф. сірий; якісн., тв. гр.; мн., Н. в.; означення.
Присвійні прикметники
Присвійні прикметники відповідають на питання чий? Ступенів порівняння вони не мають. Ті, що мають суфікси -ів (-їв), -ин (-їн), у початковій формі мають нульове закінчення: маминої → мамин, батькового → батьків. Я знайшла мамину хустку: мамину — прикм., п. ф. мамин; присв., тв. гр.; ж. р., одн., Зн. в.; означення.
Морфологічний розбір дієслова: план і приклади
- Частина мови: дієслово, бо означає дію або стан і відповідає на питання що робити? що зробити? (у реченні — що робить? що зробив? тощо).
- Початкова форма — неозначена форма (інфінітив): пече → пекти.
- Постійні ознаки: вид (доконаний чи недоконаний), перехідність (перехідне чи неперехідне), дієвідміна (I чи II); у деяких підручниках — ще зворотність.
- Змінні ознаки: спосіб — дійсний (пишу, писав, писатиму), умовний (писав би) чи наказовий (пиши); у дійсному способі — час; у теперішньому й майбутньому часі та в наказовому способі — особа; число; в однині минулого часу й умовного способу — рід.
- Синтаксична роль: найчастіше присудок.
Перехідні дієслова означають дію, що переходить на предмет, названий у знахідному відмінку без прийменника (пече пиріжки), іноді — у родовому (не прочитав книжки, випив води). Дієвідміну визначаємо за закінченням 3-ї особи множини теперішнього часу (у дієслів доконаного виду — майбутнього): -уть, -ють — I дієвідміна, -ать, -ять — II. Дієслова дати, їсти, бути, дієслова на -вісти (відповісти, розповісти) і похідні від них становлять окрему групу. Як визначити час, пояснено в окремій статті про часи дієслова.
Зразок 1: «Бабуся пече пиріжки»
Усно: пече — дієслово, означає дію, відповідає на питання що робить? Початкова форма — пекти. Постійні ознаки: недоконаний вид, перехідне (пече що? — пиріжки), I дієвідміна (печуть). Змінні ознаки: дійсний спосіб, теперішній час, 3-тя особа, однина. У реченні — присудок.
Письмово: пече — дієсл., п. ф. пекти; недок. в., перех., I дієвідм.; дійсн. сп., теп. ч., 3-тя ос., одн.; присудок.
Зразок 2: «Хлопці побачили зайця»
Усно: побачили — дієслово, означає дію, відповідає на питання що зробили? Початкова форма — побачити. Постійні ознаки: доконаний вид, перехідне (побачили кого? — зайця), II дієвідміна (побачать). Змінні ознаки: дійсний спосіб, минулий час, множина. У реченні — присудок.
Письмово: побачили — дієсл., п. ф. побачити; док. в., перех., II дієвідм.; дійсн. сп., мин. ч., мн.; присудок.
Минулий час та інфінітив
- Минулий час. Особи дієслово не має: я, ти, він побачив — форма та сама. Рід визначаємо лише в однині (побачив, побачила, побачило), у множині — тільки число.
- Інфінітив не змінюється, тому визначаємо лише постійні ознаки. Ми вирішили прибрати клас: дієсл., неозначена форма; док. в., перех., I дієвідм. (приберуть); частина присудка вирішили прибрати.
Морфологічний розбір числівника та займенника
Числівник
- Частина мови: числівник — означає кількість або порядок предметів при лічбі, відповідає на питання скільки? котрий?
- Початкова форма — називний відмінок (у порядкових — однини чоловічого роду: третьою → третій).
- Постійні ознаки: кількісний (на позначення цілих чисел, дробовий, збірний чи неозначено-кількісний, тобто неозначений) чи порядковий; простий (три), складний (п’ятдесят) чи складений (п’ятдесят три).
- Змінні ознаки: відмінок; у порядкових і в деяких кількісних (один, одна, одне, одні) — ще рід і число.
- Синтаксична роль: кількісний числівник разом з іменником — один член речення, порядковий — найчастіше означення.
Зразок: На подвір’ї росли три берези. Три — числ., п. ф. три; кількісний (ціле число), простий; Н. в.; разом з іменником — підмет три берези.
Займенник
- Частина мови: займенник — указує на предмет, ознаку чи кількість, не називаючи їх.
- Початкова форма — називний відмінок (мене → я, нам → ми); у займенників, що змінюються як прикметники, — називний однини чоловічого роду (нашої → наш, цієї → цей). У зворотного себе називного відмінка немає (§ 109), тож початкова форма — себе (родовий і знахідний відмінки).
- Постійні ознаки: розряд за значенням (особовий, зворотний, присвійний, вказівний, питальний, відносний, означальний, неозначений, заперечний); в особових — особа й число (я — однина, ми — множина).
- Змінні ознаки: відмінок; у займенників на зразок мій, цей, який — ще рід і число.
- Синтаксичну роль визначаємо за питанням у реченні: займенники, що вказують на предмет (я, хтось), найчастіше бувають підметом або додатком, а на ознаку (мій, цей) — означенням.
Зразок: Друзі запросили мене на свято. Мене — займ., п. ф. я; особовий, 1-ша ос., одн.; Зн. в. (запросили кого?); додаток.
Морфологічний розбір дієприкметника, дієприслівника та прислівника
Дієприкметник
- Форма дієслова: дієприкметник — означає ознаку предмета за дією, відповідає на питання який?
- Початкова форма — називний відмінок однини чоловічого роду; дієслово, від якого його утворено.
- Постійні ознаки: активний чи пасивний, час (теперішній чи минулий), вид.
- Змінні ознаки: рід (в однині), число, відмінок.
- Синтаксична роль: означення, іноді частина присудка.
Зразок: Мама випрасувала вишиту бабусею сорочку. Вишиту — дієприкм., п. ф. вишитий, від дієслова вишити; пасивний (сорочку вишила бабуся), мин. ч., док. в.; ж. р., одн., Зн. в.; означення (разом із залежним словом — дієприкметниковий зворот вишиту бабусею).
За Правописом (§ 119), пасивні дієприкметники — минулого часу (написаний, вишитий), а активні бувають теперішнього (квітучий, лежачий) і минулого часу (розквітлий, почорнілий). Активні теперішнього часу Правопис подає з поміткою «уживані переважно як прикметники та іменники», тож від будь-якого дієслова їх не творимо: замість читаючий учень кажемо учень, який читає.
Дієприслівник
- Форма дієслова: дієприслівник — означає додаткову дію, відповідає на питання що роблячи? що робивши? що зробивши?
- Дієслово, від якого його утворено (неозначена форма).
- Постійна ознака: вид — недоконаний (що роблячи? що робивши? — читаючи, читавши) чи доконаний (що зробивши? — прочитавши). Вид визначаємо за дієсловом, від якого походить форма, а не за суфіксом: бравши (від брати) — недоконаного виду (§ 120). У деяких підручниках — ще час і перехідність.
- Змінних ознак немає: дієприслівник не змінюється.
- Синтаксична роль: обставина.
Зразок: Вивчивши вірш, Оксана пішла гуляти. Вивчивши — дієприсл., від дієслова вивчити; док. в. (що зробивши?); незмінна форма; обставина (дієприслівниковий зворот вивчивши вірш).
Прислівник
- Частина мови: прислівник — означає ознаку дії, іншої ознаки чи предмета, відповідає на питання як? де? коли? куди? чому? тощо.
- Початкової форми не визначаємо: прислівник не змінюється.
- Постійна ознака: розряд за значенням — способу дії, міри й ступеня, місця, часу, причини, мети (у деяких підручниках розряди названо трохи інакше).
- Змінних ознак немає.
- Синтаксична роль: найчастіше обставина.
Прислівники на -о, -е, утворені від якісних прикметників, можуть мати ступені порівняння (швидко — швидше, найшвидше): якщо слово вжито в такій формі, назви й ступінь.
Зразок: Завтра ми поїдемо до бабусі. Завтра — присл., розряд — часу (коли?); незмінне слово; обставина.
Тренажер: морфологічний розбір онлайн
Спершу визнач частину мови, потім розбери слова в реченнях.
Яка це частина мови?
Перший крок розбору — визначити частину мови (або особливу форму дієслова). Тут слова-«пастки»: дивися не лише на значення, а й на питання та форму слова.
Зелень укрила береги річки.
Відповідь
іменник. Слово називає предмет (зелені рослини), відповідає на питання що?, має рід (жіночий) і змінюється за відмінками — це іменник.
Навесні луки швидко зеленіють.
Відповідь
дієслово. Слово означає процес (луки стають зеленими), відповідає на питання що роблять? — це дієслово.
Мама купила десяток яєць.
Відповідь
іменник. Слово має значення кількості, але це іменник: має рід (чоловічий), змінюється за відмінками й числами (десятки), відповідає на питання що?
Олег прибіг до фінішу першим.
Відповідь
числівник. Слово означає порядок при лічбі (котрим?) і змінюється за відмінками (перший, першого, першим), а прислівник не змінюється. Це порядковий числівник.
Десь далеко загуркотів грім.
Відповідь
прислівник. Слово відповідає на питання де?, не змінюється й залежить від дієслова — прислівник. Займенники хтось, щось заступають іменник, а десь, колись — прислівники.
Освітлена сонцем кімната здавалася більшою.
Відповідь
дієприкметник. Слово означає ознаку предмета за дією (кімнату освітило сонце), має залежне слово сонцем і відповідає на питання яка? — дієприкметник.
Сяючи від радості, Марко вбіг до класу.
Відповідь
дієприслівник. Слово означає додаткову дію, відповідає на питання що роблячи?, не змінюється — це дієприслівник.
Мені подобається малювати.
Відповідь
дієслово. Це неозначена форма дієслова (що робити?). У реченні вона є підметом, але частина мови — дієслово.
Повітря після дощу стало свіжішим.
Відповідь
прикметник. Слово відповідає на питання яким?, змінюється за відмінками (свіжіший, свіжішого, свіжішим) — це прикметник у вищому ступені порівняння.
Хтось постукав у двері.
Відповідь
займенник. Слово вказує на особу, не називаючи її (хто?), і змінюється за відмінками (когось, комусь) — неозначений займенник.
Розбери слово
Шість слів: іменник, прикметник, дієслово, числівник, займенник і дієприкметник. Обери ознаки, натисни «Перевірити» й подивися повний розбір.
Ми довго милувалися морем.
РідсереднійВідмінаIIВідмінокоруднийЧлен реченнядодатокПовний розбір
Морем — іменник, п. ф. море; загальна назва, неістота, середній рід, II відміна, м’яка група; однина, орудний відмінок (милувалися чим?); додаток. Іменники середнього роду на -о, -е, -я належать до II відміни, крім тих, що в непрямих відмінках мають суфікси -ат-, -ят-, -ен- (теля — теляти, ім’я — імені): вони належать до IV.
Тато змайстрував дерев’яну шпаківню.
Початкова формадерев’янийРозрядвідноснийВідмінокзнахіднийЧлен реченняозначенняПовний розбір
Дерев’яну — прикметник, п. ф. дерев’яний (називний відмінок однини чоловічого роду); відносний (ознака за матеріалом: з дерева), тверда група; жіночий рід, однина, знахідний відмінок (шпаківню яку?); означення.
Улітку ми поїдемо в Карпати.
ВиддоконанийЧасмайбутнійОсоба1-шаДієвідмінаIПовний розбір
Поїдемо — дієслово, п. ф. поїхати; доконаний вид, неперехідне, I дієвідміна (поїдуть); дійсний спосіб, майбутній час, 1-ша особа, множина; присудок. Дієслова доконаного виду теперішнього часу не мають, тому поїдемо — майбутній час.
Оксана сидить за третьою партою.
РозрядпорядковийБудовапростийВідмінокоруднийЧлен реченняозначенняПовний розбір
Третьою — числівник, п. ф. третій; порядковий (котрою?), простий; жіночий рід, однина, орудний відмінок; означення. Порядкові числівники змінюються, як прикметники, і в реченні найчастіше є означеннями.
Бабуся розповіла нам цікаву історію.
Початкова формамиРозрядособовийВідмінокдавальнийЧлен реченнядодатокПовний розбір
Нам — займенник, п. ф. ми; особовий, 1-ша особа, множина; давальний відмінок (розповіла кому?); додаток.
На підвіконні стояли фіалки, розквітлі за ніч.
Активний чи пасивнийактивнийЧасминулийВиддоконанийЧисло, відмінокмножина, Н. в.Повний розбір
Розквітлі — дієприкметник (особлива форма дієслова), п. ф. розквітлий, від дієслова розквітнути; активний (фіалки розквітли самі), минулого часу (суфікс -л-), доконаного виду; множина, називний відмінок (як і в слова фіалки; рід у множині не визначаємо); означення.
Типові помилки
| Неправильно | Правильно | Чому |
|---|---|---|
| (на) галявині — п. ф. галявині | п. ф. галявина | початкова форма іменника — називний відмінок однини |
| пишуть — п. ф. пише | п. ф. писати | початкова форма дієслова — неозначена форма |
| сірі (хмари) — жіночий рід | сірі — множина, рід не визначаємо | у множині прикметник за родами не змінюється |
| читав — 3-тя особа | читав — минулий час, однина, чоловічий рід | у минулому часі дієслово особи не має |
| прибрати — майбутній час | прибрати — неозначена форма | інфінітив не має часу, особи, числа й роду |
| ножиці — жіночий рід, I відміна | ножиці — лише множина; рід і відміну не визначаємо | форми однини немає |
| похвалила Тараса — родовий відмінок | знахідний відмінок | підстав іменник жіночого роду: похвалила сестру (-у) — знахідний |
| три (берези) — означення | три берези — разом підмет (у реченні На подвір’ї росли три берези) | кількісний числівник з іменником — один член речення |
Що повторити перед морфологічним розбором
Морфологічний розбір підсумовує все, що ти знаєш про частини мови. Якщо вагаєшся на першому кроці, переглянь таблицю частин мови з питаннями. Для іменника найважче визначити відміну й групу, для дієслова — вид, дієвідміну й час, тож перед контрольною повтори саме ці теми.
Джерело: план розбору й розряди частин мови — за модельними навчальними програмами з української мови (5–6 і 7–9 класи) та усталеною шкільною граматикою; відміни, групи й форми слів — за Українським правописом (2019), § 66–68, 100–120.
Вправи з відповідями: морфологічний розбір
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Що визначають під час морфологічного розбору слова?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — частину мови, початкову форму, постійні і змінні ознаки та роль у реченні. Морфологічний розбір — це характеристика слова як частини мови. Звуки розбирають у фонетичному розборі, частини слова — у розборі за будовою, речення — у синтаксичному.
Яка початкова форма прикметника «зеленої» в реченні «Ми вийшли до зеленої галявини»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — зелений. Початкова форма прикметника — називний відмінок однини чоловічого роду: зелений (а не жіночого чи середнього роду).
Яка з ознак іменника є змінною?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — відмінок. Іменник змінюється за відмінками й числами: книжка, книжки, книжкою. Рід, відміна, значення істоти чи неістоти однакові в усіх формах слова, тобто постійні.
Яку ознаку НЕ визначаємо в дієслова минулого часу?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — особу. Дієслова минулого часу змінюються за числами, а в однині — за родами, але не за особами: я читав, ти читав, він читав — форма та сама.
Укажіть дієслово I дієвідміни.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — писати. Дієвідміну визначаємо за закінченням 3-ї особи множини: пишуть (-уть) — I дієвідміна; бачать, носять, кричать (-ать, -ять) — II.
Яку ознаку має дієприкметник, але не має прикметник?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — вид. Дієприкметник — особлива форма дієслова, тому має дієслівні ознаки: вид, час, активний чи пасивний стан. Рід, число й відмінок має також прикметник.
Яким членом речення є числівник «дві» в реченні «На гілці сиділи дві сороки»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — разом з іменником «сороки» — підметом. Кількісний числівник разом з іменником становить один член речення. Тут це підмет: хто сидів? — дві сороки.
У якому рядку є дієприслівник?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — прочитавши книжку. Прочитавши — дієприслівник: незмінна форма, що відповідає на питання що зробивши? Прочитана — дієприкметник, прочитати — неозначена форма, прочитає — особова форма дієслова.
Укажіть правильний розбір слова «білку» в реченні «Діти побачили в парку білку».
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — іменник, жіночий рід, I відміна, однина, знахідний відмінок. Білка — іменник жіночого роду із закінченням -а, тому I відміна. Побачили кого? — білку: знахідний відмінок однини.
У якому рядку всі дієслова доконаного виду?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — сказати, вирішити, крикнути. Сказати, вирішити, крикнути відповідають на питання що зробити? — доконаний вид. Казати, вирішувати, кричати — недоконаного виду (що робити?).
