Морфологічний розбір іменника, прикметника, дієслова та інших частин мови: схеми й зразки

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Морфологічний розбір — це характеристика слова як частини мови. Розбираючи слово, визначаємо, яка це частина мови, яка в слова початкова форма, які в нього постійні та змінні ознаки і яким членом речення воно є. Тут — загальний план, схеми й зразки морфологічного розбору іменника, прикметника, дієслова та інших частин мови.

Нижче — таблиця ознак, план розбору, усні й письмові зразки (як у зошиті), типові помилки, тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: морфологічні ознаки частин мови в таблиці

Частина мови Початкова форма Постійні ознаки Змінні ознаки Роль у реченні (найчастіше)
Іменник називний відмінок однини: книжка власна чи загальна назва; істота чи неістота; рід; відміна (група) число, відмінок підмет, додаток, обставина
Прикметник називний відмінок однини чоловічого роду: зелений розряд: якісний, відносний, присвійний рід (в однині), число, відмінок означення, рідше присудок
Числівник називний відмінок: три; третій кількісний чи порядковий; простий, складний чи складений відмінок; у порядкових і деяких кількісних (один) — ще рід і число кількісний з іменником — один член речення; порядковий — означення
Займенник називний відмінок: мене → я, нашої → наш; у себе називного немає розряд за значенням; в особових — особа й число відмінок; у займенниках на зразок мій, цей, який — ще рід і число я, хтось — підмет, додаток; мій, цей — означення
Дієслово неозначена форма: писати вид, перехідність, дієвідміна спосіб, час, особа, число, рід (в однині минулого часу й умовного способу) присудок
Дієприкметник (форма дієслова) як у прикметника: вишитий активний чи пасивний; час; вид рід (в однині), число, відмінок означення
Дієприслівник (форма дієслова) не змінюється; указуємо дієслово: зробивши ← зробити вид (у деяких підручниках — ще час і перехідність) немає обставина
Прислівник не змінюється розряд за значенням немає обставина

Ступінь порівняння якісного прикметника (тепліший, найтепліший) одні підручники відносять до постійних ознак, інші — до змінних, тому в таблиці його немає. Порядок ознак у підручниках теж може трохи відрізнятися — дотримуйся того, за яким навчаєшся.

Що таке морфологічний розбір

Морфологічний розбір відповідає на три запитання: що це за частина мови, у якій формі вжито слово і яку роль воно виконує в реченні. Його не варто плутати з іншими розборами:

  • розбір за будовою — виділяємо префікс, корінь, суфікс, закінчення;
  • словотвірний розбір — з’ясовуємо, як утворено слово;
  • фонетичний розбір — характеризуємо звуки й букви;
  • синтаксичний розбір — розбираємо речення: члени речення, тип речення.

Наприклад, у слові книжку розбір за будовою покаже корінь книж-, суфікс -к- і закінчення -у, а морфологічний — що це іменник жіночого роду I відміни в знахідному відмінку однини.

План морфологічного розбору: 5 кроків

Самостійні частини мови розбираємо за одним загальним планом (у незмінних слів деякі кроки випадають):

  1. Частина мови. Постав до слова питання й з’ясуй, що воно означає: предмет (хто? що?), ознаку (який? чий?), дію (що робити?), кількість (скільки?)…
  2. Початкова форма. Іменник — називний відмінок однини (річкою → річка); прикметник, порядковий числівник, дієприкметник — називний відмінок однини чоловічого роду (шкільну → шкільний); дієслово — неозначена форма (пече → пекти).
  3. Постійні ознаки — однакові в усіх формах слова: рід іменника, розряд прикметника, вид і дієвідміна дієслова.
  4. Змінні ознаки — змінюються разом із формою слова: відмінок, число, рід прикметника, час і особа дієслова.
  5. Синтаксична роль — яким членом речення є слово: підмет, присудок, додаток, означення чи обставина.

Слово розбираємо в тій формі, у якій воно стоїть у реченні: від форми залежать змінні ознаки, а від речення — синтаксична роль. Ось «паспорти» трьох слів з одного речення:

білкаіменникСпритна білка сховала горіх у дуплі. Початкова форма — білка.

Постійні ознаки

  • загальна назва
  • назва істоти
  • жіночий рід
  • I відміна, тверда група

Змінні ознаки

  • однина
  • називний відмінок

У реченні — підмет.

спритнаприкметникСпритна білка сховала горіх у дуплі. Початкова форма — спритний.

Постійні ознаки

  • якісний
  • тверда група

Змінні ознаки

  • жіночий рід
  • однина
  • називний відмінок

У реченні — означення.

сховаладієсловоСпритна білка сховала горіх у дуплі. Початкова форма — сховати.

Постійні ознаки

  • доконаний вид
  • перехідне
  • I дієвідміна (сховають)

Змінні ознаки

  • дійсний спосіб
  • минулий час
  • однина
  • жіночий рід

У реченні — присудок. Особи в минулому часі дієслово не має.

Зверни увагу: рід прикметника спритна й дієслова сховала — змінна ознака (спритний, спритне; сховав, сховало), а рід іменника білка — постійна.

Постійна чи змінна ознака?

Розподіли ознаки на дві групи. Постійні однакові в усіх формах слова, змінні змінюються разом із формою.

      Відповіді
      рід іменникаПостійнаРід іменника не змінюється: книжка, книжки, книжкою — завжди жіночий.
      відмінок іменникаЗміннаІменник змінюється за відмінками: річка, річки, річці, річкою.
      відміна іменникаПостійнаВідміна однакова в усіх формах: річка, річки, річкою — I відміна.
      число іменникаЗміннаЗошит — зошити: число змінюється (крім іменників, що мають лише однину чи лише множину).
      істота чи неістотаПостійнаБілка, білки, білкою — назва істоти в будь-якій формі.
      рід прикметникаЗміннаПрикметник змінюється за родами: теплий, тепла, тепле.
      розряд прикметникаПостійнаШкільний, шкільна, шкільними — відносний у всіх формах.
      вид дієсловаПостійнаПисати, пишу, писав — недоконаний вид; доконаний має інше дієслово: написати.
      час дієсловаЗміннаПишу, писав, писатиму — одне дієслово в різних часах.
      дієвідмінаПостійнаДієвідміна — властивість самого дієслова: писати в усіх формах належить до I дієвідміни.
      особа дієсловаЗміннаПишу, пишеш, пише — особа змінюється.
      перехідність дієсловаПостійнаПекти, печу, пік — перехідне в будь-якій формі (пекти що?).
      рід дієслова в минулому часіЗміннаПисав, писала, писало — рід змінюється.
      відмінок числівникаЗміннаЧислівник змінюється за відмінками: три, трьох, трьом.

      Як зробити морфологічний розбір іменника

      1. Частина мови: іменник, бо означає предмет і відповідає на питання хто? що?
      2. Початкова форма — називний відмінок однини (якщо іменник має лише множину — називний множини).
      3. Постійні ознаки: власна чи загальна назва; назва істоти чи неістоти; рід; відміна (у I і II відмінах — ще група: тверда, м’яка чи мішана).
      4. Змінні ознаки: число, відмінок.
      5. Синтаксична роль.

      Деякі підручники просять також зазначити, конкретний іменник чи абстрактний, збірний чи речовинний. Відміну допоможе визначити таблиця в статті «Як визначити відміну іменника».

      Зразок 1: «Над річкою кружляли чайки»

      Усно: річкою — іменник, означає предмет, відповідає на питання над чим? Початкова форма — річка. Постійні ознаки: загальна назва, неістота, жіночий рід, I відміна, тверда група. Змінні ознаки: однина, орудний відмінок. У реченні — обставина місця (кружляли де?).

      Письмово: (над) річкою — ім., п. ф. річка; загальн., неіст., ж. р., I відм., тв. гр.; одн., Ор. в.; обставина місця (де?).

      Скорочення (п. ф. — початкова форма, тв. гр. — тверда група) можуть трохи відрізнятися — пиши, як прийнято у твоєму класі.

      Зразок 2: «Мама похвалила Тараса»

      Усно: Тараса — іменник, означає предмет (особу), відповідає на питання кого? Початкова форма — Тарас. Постійні ознаки: власна назва, істота, чоловічий рід, II відміна, тверда група. Змінні ознаки: однина, знахідний відмінок. У реченні — додаток.

      Письмово: Тараса — ім., п. ф. Тарас; власн., іст., ч. р., II відм., тв. гр.; одн., Зн. в.; додаток.

      Форма Тараса збігається з родовим відмінком. Щоб не помилитися, підстав іменник жіночого роду: похвалила сестру (закінчення -у) — отже, знахідний.

      Складні випадки

      • Іменники, що мають лише множину (ножиці, окуляри, двері, канікули): початкова форма — називний відмінок множини, рід і відміну не визначаємо. Тато купив нові ножиці: ім., п. ф. ножиці; загальн., неіст., лише мн.; Зн. в.; додаток.
      • Невідмінювані іменники (кафе, метро, кіно) до жодної відміни не належать, а відмінок визначаємо за питанням: зайшли (до чого?) до кафе — родовий.

      Морфологічний розбір прикметника: план і зразки

      1. Частина мови: прикметник, бо означає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий?
      2. Початкова форма — називний відмінок однини чоловічого роду.
      3. Постійні ознаки: розряд (або група) за значенням — якісний, відносний чи присвійний; у деяких підручниках — ще тверда чи м’яка група.
      4. Змінні ознаки: рід (лише в однині), число, відмінок.
      5. Синтаксична роль: найчастіше означення, рідше — присудок.

      Для якісного прикметника у вищому чи найвищому ступені (тепліший, найтепліший) назви й ступінь порівняння (див. примітку під таблицею). Розряд визначаємо за значенням у реченні: золотий перстень — відносний, золоті руки (вправні) — якісний.

      Зразок 1: «Діти забігли в шкільну бібліотеку»

      Усно: шкільну — прикметник, означає ознаку предмета, відповідає на питання (в) яку? Початкова форма — шкільний. Постійні ознаки: відносний (ознака через відношення до іншого предмета — школи), тверда група. Змінні ознаки: жіночий рід, однина, знахідний відмінок. У реченні — означення.

      Письмово: (в) шкільну — прикм., п. ф. шкільний; відн., тв. гр.; ж. р., одн., Зн. в.; означення.

      Зразок 2: «Над містом пливли сірі хмари»

      Усно: сірі — прикметник, означає ознаку предмета, відповідає на питання які? Початкова форма — сірий. Постійні ознаки: якісний (ознака може бути більшою чи меншою: сіріший), тверда група. Змінні ознаки: множина, називний відмінок; роду в множині прикметник не має. У реченні — означення.

      Письмово: сірі — прикм., п. ф. сірий; якісн., тв. гр.; мн., Н. в.; означення.

      Присвійні прикметники

      Присвійні прикметники відповідають на питання чий? Ступенів порівняння вони не мають. Ті, що мають суфікси -ів (-їв), -ин (-їн), у початковій формі мають нульове закінчення: маминої → мамин, батькового → батьків. Я знайшла мамину хустку: мамину — прикм., п. ф. мамин; присв., тв. гр.; ж. р., одн., Зн. в.; означення.

      Морфологічний розбір дієслова: план і приклади

      1. Частина мови: дієслово, бо означає дію або стан і відповідає на питання що робити? що зробити? (у реченні — що робить? що зробив? тощо).
      2. Початкова форма — неозначена форма (інфінітив): пече → пекти.
      3. Постійні ознаки: вид (доконаний чи недоконаний), перехідність (перехідне чи неперехідне), дієвідміна (I чи II); у деяких підручниках — ще зворотність.
      4. Змінні ознаки: спосіб — дійсний (пишу, писав, писатиму), умовний (писав би) чи наказовий (пиши); у дійсному способі — час; у теперішньому й майбутньому часі та в наказовому способі — особа; число; в однині минулого часу й умовного способу — рід.
      5. Синтаксична роль: найчастіше присудок.

      Перехідні дієслова означають дію, що переходить на предмет, названий у знахідному відмінку без прийменника (пече пиріжки), іноді — у родовому (не прочитав книжки, випив води). Дієвідміну визначаємо за закінченням 3-ї особи множини теперішнього часу (у дієслів доконаного виду — майбутнього): -уть, -ють — I дієвідміна, -ать, -ять — II. Дієслова дати, їсти, бути, дієслова на -вісти (відповісти, розповісти) і похідні від них становлять окрему групу. Як визначити час, пояснено в окремій статті про часи дієслова.

      Зразок 1: «Бабуся пече пиріжки»

      Усно: пече — дієслово, означає дію, відповідає на питання що робить? Початкова форма — пекти. Постійні ознаки: недоконаний вид, перехідне (пече що? — пиріжки), I дієвідміна (печуть). Змінні ознаки: дійсний спосіб, теперішній час, 3-тя особа, однина. У реченні — присудок.

      Письмово: пече — дієсл., п. ф. пекти; недок. в., перех., I дієвідм.; дійсн. сп., теп. ч., 3-тя ос., одн.; присудок.

      Зразок 2: «Хлопці побачили зайця»

      Усно: побачили — дієслово, означає дію, відповідає на питання що зробили? Початкова форма — побачити. Постійні ознаки: доконаний вид, перехідне (побачили кого? — зайця), II дієвідміна (побачать). Змінні ознаки: дійсний спосіб, минулий час, множина. У реченні — присудок.

      Письмово: побачили — дієсл., п. ф. побачити; док. в., перех., II дієвідм.; дійсн. сп., мин. ч., мн.; присудок.

      Минулий час та інфінітив

      • Минулий час. Особи дієслово не має: я, ти, він побачив — форма та сама. Рід визначаємо лише в однині (побачив, побачила, побачило), у множині — тільки число.
      • Інфінітив не змінюється, тому визначаємо лише постійні ознаки. Ми вирішили прибрати клас: дієсл., неозначена форма; док. в., перех., I дієвідм. (приберуть); частина присудка вирішили прибрати.

      Морфологічний розбір числівника та займенника

      Числівник

      1. Частина мови: числівник — означає кількість або порядок предметів при лічбі, відповідає на питання скільки? котрий?
      2. Початкова форма — називний відмінок (у порядкових — однини чоловічого роду: третьою → третій).
      3. Постійні ознаки: кількісний (на позначення цілих чисел, дробовий, збірний чи неозначено-кількісний, тобто неозначений) чи порядковий; простий (три), складний (п’ятдесят) чи складений (п’ятдесят три).
      4. Змінні ознаки: відмінок; у порядкових і в деяких кількісних (один, одна, одне, одні) — ще рід і число.
      5. Синтаксична роль: кількісний числівник разом з іменником — один член речення, порядковий — найчастіше означення.

      Зразок: На подвір’ї росли три берези. Три — числ., п. ф. три; кількісний (ціле число), простий; Н. в.; разом з іменником — підмет три берези.

      Займенник

      1. Частина мови: займенник — указує на предмет, ознаку чи кількість, не називаючи їх.
      2. Початкова форма — називний відмінок (мене → я, нам → ми); у займенників, що змінюються як прикметники, — називний однини чоловічого роду (нашої → наш, цієї → цей). У зворотного себе називного відмінка немає (§ 109), тож початкова форма — себе (родовий і знахідний відмінки).
      3. Постійні ознаки: розряд за значенням (особовий, зворотний, присвійний, вказівний, питальний, відносний, означальний, неозначений, заперечний); в особових — особа й число (я — однина, ми — множина).
      4. Змінні ознаки: відмінок; у займенників на зразок мій, цей, який — ще рід і число.
      5. Синтаксичну роль визначаємо за питанням у реченні: займенники, що вказують на предмет (я, хтось), найчастіше бувають підметом або додатком, а на ознаку (мій, цей) — означенням.

      Зразок: Друзі запросили мене на свято. Мене — займ., п. ф. я; особовий, 1-ша ос., одн.; Зн. в. (запросили кого?); додаток.

      Морфологічний розбір дієприкметника, дієприслівника та прислівника

      Дієприкметник

      1. Форма дієслова: дієприкметник — означає ознаку предмета за дією, відповідає на питання який?
      2. Початкова форма — називний відмінок однини чоловічого роду; дієслово, від якого його утворено.
      3. Постійні ознаки: активний чи пасивний, час (теперішній чи минулий), вид.
      4. Змінні ознаки: рід (в однині), число, відмінок.
      5. Синтаксична роль: означення, іноді частина присудка.

      Зразок: Мама випрасувала вишиту бабусею сорочку. Вишиту — дієприкм., п. ф. вишитий, від дієслова вишити; пасивний (сорочку вишила бабуся), мин. ч., док. в.; ж. р., одн., Зн. в.; означення (разом із залежним словом — дієприкметниковий зворот вишиту бабусею).

      За Правописом (§ 119), пасивні дієприкметники — минулого часу (написаний, вишитий), а активні бувають теперішнього (квітучий, лежачий) і минулого часу (розквітлий, почорнілий). Активні теперішнього часу Правопис подає з поміткою «уживані переважно як прикметники та іменники», тож від будь-якого дієслова їх не творимо: замість читаючий учень кажемо учень, який читає.

      Дієприслівник

      1. Форма дієслова: дієприслівник — означає додаткову дію, відповідає на питання що роблячи? що робивши? що зробивши?
      2. Дієслово, від якого його утворено (неозначена форма).
      3. Постійна ознака: вид — недоконаний (що роблячи? що робивши? — читаючи, читавши) чи доконаний (що зробивши? — прочитавши). Вид визначаємо за дієсловом, від якого походить форма, а не за суфіксом: бравши (від брати) — недоконаного виду (§ 120). У деяких підручниках — ще час і перехідність.
      4. Змінних ознак немає: дієприслівник не змінюється.
      5. Синтаксична роль: обставина.

      Зразок: Вивчивши вірш, Оксана пішла гуляти. Вивчивши — дієприсл., від дієслова вивчити; док. в. (що зробивши?); незмінна форма; обставина (дієприслівниковий зворот вивчивши вірш).

      Прислівник

      1. Частина мови: прислівник — означає ознаку дії, іншої ознаки чи предмета, відповідає на питання як? де? коли? куди? чому? тощо.
      2. Початкової форми не визначаємо: прислівник не змінюється.
      3. Постійна ознака: розряд за значенням — способу дії, міри й ступеня, місця, часу, причини, мети (у деяких підручниках розряди названо трохи інакше).
      4. Змінних ознак немає.
      5. Синтаксична роль: найчастіше обставина.

      Прислівники на -о, -е, утворені від якісних прикметників, можуть мати ступені порівняння (швидко — швидше, найшвидше): якщо слово вжито в такій формі, назви й ступінь.

      Зразок: Завтра ми поїдемо до бабусі. Завтра — присл., розряд — часу (коли?); незмінне слово; обставина.

      Тренажер: морфологічний розбір онлайн

      Спершу визнач частину мови, потім розбери слова в реченнях.

      Яка це частина мови?

      Перший крок розбору — визначити частину мови (або особливу форму дієслова). Тут слова-«пастки»: дивися не лише на значення, а й на питання та форму слова.

      1. Зелень укрила береги річки.

        Відповідь

        іменник. Слово називає предмет (зелені рослини), відповідає на питання що?, має рід (жіночий) і змінюється за відмінками — це іменник.

      2. Навесні луки швидко зеленіють.

        Відповідь

        дієслово. Слово означає процес (луки стають зеленими), відповідає на питання що роблять? — це дієслово.

      3. Мама купила десяток яєць.

        Відповідь

        іменник. Слово має значення кількості, але це іменник: має рід (чоловічий), змінюється за відмінками й числами (десятки), відповідає на питання що?

      4. Олег прибіг до фінішу першим.

        Відповідь

        числівник. Слово означає порядок при лічбі (котрим?) і змінюється за відмінками (перший, першого, першим), а прислівник не змінюється. Це порядковий числівник.

      5. Десь далеко загуркотів грім.

        Відповідь

        прислівник. Слово відповідає на питання де?, не змінюється й залежить від дієслова — прислівник. Займенники хтось, щось заступають іменник, а десь, колись — прислівники.

      6. Освітлена сонцем кімната здавалася більшою.

        Відповідь

        дієприкметник. Слово означає ознаку предмета за дією (кімнату освітило сонце), має залежне слово сонцем і відповідає на питання яка? — дієприкметник.

      7. Сяючи від радості, Марко вбіг до класу.

        Відповідь

        дієприслівник. Слово означає додаткову дію, відповідає на питання що роблячи?, не змінюється — це дієприслівник.

      8. Мені подобається малювати.

        Відповідь

        дієслово. Це неозначена форма дієслова (що робити?). У реченні вона є підметом, але частина мови — дієслово.

      9. Повітря після дощу стало свіжішим.

        Відповідь

        прикметник. Слово відповідає на питання яким?, змінюється за відмінками (свіжіший, свіжішого, свіжішим) — це прикметник у вищому ступені порівняння.

      10. Хтось постукав у двері.

        Відповідь

        займенник. Слово вказує на особу, не називаючи її (хто?), і змінюється за відмінками (когось, комусь) — неозначений займенник.

      Розбери слово

      Шість слів: іменник, прикметник, дієслово, числівник, займенник і дієприкметник. Обери ознаки, натисни «Перевірити» й подивися повний розбір.

      1. Ми довго милувалися морем.

        Рідсередній
        ВідмінаII
        Відмінокорудний
        Член реченнядодаток
        Повний розбір

        Морем — іменник, п. ф. море; загальна назва, неістота, середній рід, II відміна, м’яка група; однина, орудний відмінок (милувалися чим?); додаток. Іменники середнього роду на -о, -е, -я належать до II відміни, крім тих, що в непрямих відмінках мають суфікси -ат-, -ят-, -ен- (теля — теляти, ім’я — імені): вони належать до IV.

      2. Тато змайстрував дерев’яну шпаківню.

        Початкова формадерев’яний
        Розрядвідносний
        Відмінокзнахідний
        Член реченняозначення
        Повний розбір

        Дерев’яну — прикметник, п. ф. дерев’яний (називний відмінок однини чоловічого роду); відносний (ознака за матеріалом: з дерева), тверда група; жіночий рід, однина, знахідний відмінок (шпаківню яку?); означення.

      3. Улітку ми поїдемо в Карпати.

        Виддоконаний
        Часмайбутній
        Особа1-ша
        ДієвідмінаI
        Повний розбір

        Поїдемо — дієслово, п. ф. поїхати; доконаний вид, неперехідне, I дієвідміна (поїдуть); дійсний спосіб, майбутній час, 1-ша особа, множина; присудок. Дієслова доконаного виду теперішнього часу не мають, тому поїдемо — майбутній час.

      4. Оксана сидить за третьою партою.

        Розрядпорядковий
        Будовапростий
        Відмінокорудний
        Член реченняозначення
        Повний розбір

        Третьою — числівник, п. ф. третій; порядковий (котрою?), простий; жіночий рід, однина, орудний відмінок; означення. Порядкові числівники змінюються, як прикметники, і в реченні найчастіше є означеннями.

      5. Бабуся розповіла нам цікаву історію.

        Початкова формами
        Розрядособовий
        Відмінокдавальний
        Член реченнядодаток
        Повний розбір

        Нам — займенник, п. ф. ми; особовий, 1-ша особа, множина; давальний відмінок (розповіла кому?); додаток.

      6. На підвіконні стояли фіалки, розквітлі за ніч.

        Активний чи пасивнийактивний
        Часминулий
        Виддоконаний
        Число, відмінокмножина, Н. в.
        Повний розбір

        Розквітлі — дієприкметник (особлива форма дієслова), п. ф. розквітлий, від дієслова розквітнути; активний (фіалки розквітли самі), минулого часу (суфікс -л-), доконаного виду; множина, називний відмінок (як і в слова фіалки; рід у множині не визначаємо); означення.

      Типові помилки

      НеправильноПравильноЧому
      (на) галявині — п. ф. галявиніп. ф. галявинапочаткова форма іменника — називний відмінок однини
      пишуть — п. ф. пишеп. ф. писатипочаткова форма дієслова — неозначена форма
      сірі (хмари) — жіночий рідсірі — множина, рід не визначаємоу множині прикметник за родами не змінюється
      читав — 3-тя особачитав — минулий час, однина, чоловічий ріду минулому часі дієслово особи не має
      прибрати — майбутній часприбрати — неозначена формаінфінітив не має часу, особи, числа й роду
      ножиці — жіночий рід, I відмінаножиці — лише множина; рід і відміну не визначаємоформи однини немає
      похвалила Тараса — родовий відмінокзнахідний відмінокпідстав іменник жіночого роду: похвалила сестру (-у) — знахідний
      три (берези) — означеннятри берези — разом підмет (у реченні На подвір’ї росли три берези)кількісний числівник з іменником — один член речення

      Що повторити перед морфологічним розбором

      Морфологічний розбір підсумовує все, що ти знаєш про частини мови. Якщо вагаєшся на першому кроці, переглянь таблицю частин мови з питаннями. Для іменника найважче визначити відміну й групу, для дієслова — вид, дієвідміну й час, тож перед контрольною повтори саме ці теми.

      Джерело: план розбору й розряди частин мови — за модельними навчальними програмами з української мови (5–6 і 7–9 класи) та усталеною шкільною граматикою; відміни, групи й форми слів — за Українським правописом (2019), § 66–68, 100–120.

      Вправи з відповідями: морфологічний розбір

      10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

      1. Що визначають під час морфологічного розбору слова?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — частину мови, початкову форму, постійні і змінні ознаки та роль у реченні. Морфологічний розбір — це характеристика слова як частини мови. Звуки розбирають у фонетичному розборі, частини слова — у розборі за будовою, речення — у синтаксичному.

      2. Яка початкова форма прикметника «зеленої» в реченні «Ми вийшли до зеленої галявини»?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — зелений. Початкова форма прикметника — називний відмінок однини чоловічого роду: зелений (а не жіночого чи середнього роду).

      3. Яка з ознак іменника є змінною?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — відмінок. Іменник змінюється за відмінками й числами: книжка, книжки, книжкою. Рід, відміна, значення істоти чи неістоти однакові в усіх формах слова, тобто постійні.

      4. Яку ознаку НЕ визначаємо в дієслова минулого часу?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Г — особу. Дієслова минулого часу змінюються за числами, а в однині — за родами, але не за особами: я читав, ти читав, він читав — форма та сама.

      5. Укажіть дієслово I дієвідміни.

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — писати. Дієвідміну визначаємо за закінченням 3-ї особи множини: пишуть (-уть) — I дієвідміна; бачать, носять, кричать (-ать, -ять) — II.

      6. Яку ознаку має дієприкметник, але не має прикметник?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — вид. Дієприкметник — особлива форма дієслова, тому має дієслівні ознаки: вид, час, активний чи пасивний стан. Рід, число й відмінок має також прикметник.

      7. Яким членом речення є числівник «дві» в реченні «На гілці сиділи дві сороки»?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — разом з іменником «сороки» — підметом. Кількісний числівник разом з іменником становить один член речення. Тут це підмет: хто сидів? — дві сороки.

      8. У якому рядку є дієприслівник?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Г — прочитавши книжку. Прочитавши — дієприслівник: незмінна форма, що відповідає на питання що зробивши? Прочитана — дієприкметник, прочитати — неозначена форма, прочитає — особова форма дієслова.

      9. Укажіть правильний розбір слова «білку» в реченні «Діти побачили в парку білку».

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — іменник, жіночий рід, I відміна, однина, знахідний відмінок. Білка — іменник жіночого роду із закінченням -а, тому I відміна. Побачили кого? — білку: знахідний відмінок однини.

      10. У якому рядку всі дієслова доконаного виду?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — сказати, вирішити, крикнути. Сказати, вирішити, крикнути відповідають на питання що зробити? — доконаний вид. Казати, вирішувати, кричати — недоконаного виду (що робити?).