НМТ 2024 з української мови онлайн: завдання з відповідями і поясненнями

Правильна відповідь: Б.

Завдання перевіряє, як букви передають звуки, зокрема уподібнення та спрощення приголосних. У рядку Б усі виділені букви позначають звук [ґ]: у слові рюкзак глухий [к] перед дзвінким [з] стає дзвінким ([р’уґзак]), а в словах аґрус і ґрунтознавець цей звук передано буквою ґ. У рядку А звуки різні: у здається сполучення -ться вимовляємо як подовжений [ц’:] ([здайец’:а]), у молотьба — [д’] ([молод’ба]), у батько — [т’]. У рядку В букву т у словах контрастний і шістдесят пишемо, але звук [т] у вимові випадає, а в слові четвер вона позначає [т]. У рядку Г буква ж у словах подружка і дужечка позначає звук [ж] (у подружка перед глухим [к] він не оглушується), а в джгутовий букви дж у корені передають один звук [дж].

Повторити теорію: Уподібнення приголосних (асиміляція): види, приклади, як писати слова із сумнівними приголосними, Звуки і букви. Передача звуків на письмі

Правильна відповідь: А.

Завдання перевіряє нормативний наголос. Помилку допущено лише в рядку А: правильно ви́трати (як ви́трата), а не «витра́ти»; фахови́й, катало́г і багаторазо́ві (як одноразо́вий) наголошено правильно. У рядках Б, В і Г усі наголоси правильні: ди́влячись у дові́дник, завчасу́ занести́; нові́ жалюзі́, зобрази́ти тризу́б; щодобове́ завда́ння, кори́сна кропива́.

Повторити теорію: Наголоси НМТ: словник слів із нормативним наголосом (повний перелік), Наголос в українській мові

Правильна відповідь: Г.

В орудному відмінку однини іменники III відміни мають закінчення -ю: якщо основа закінчується одним приголосним (крім губного та р), він подовжується, і на письмі букву подвоюємо, а після губного, р чи збігу приголосних подовження немає (§ 95, п. 3 Правопису). У рядку Г подвоєння в усіх словах: магістраллю, маззю, мігренню, міддю. В А без подвоєння верф’ю (губний ф), у Б — стриманістю (основа закінчується двома приголосними), у В — кров’ю (губний в), хоча решта слів цих рядків подвоєння мають: паралеллю, подорожжю, ціллю; папороттю, сіллю, величчю; заметіллю, емаллю, світлотінню.

Повторити теорію: Подвоєння букв: збіг однакових приголосних і подовжені м’які приголосні, Відмінювання іменників

Правильна відповідь: В.

Апостроф пишемо перед я, ю, є, ї після губних, після р, а також після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний; після губного апостроф не пишемо, якщо перед ним у корені стоїть інший приголосний, крім р (§ 7 Правопису). Тому в рядку В слово подзвякувати пишемо без апострофа (як дзвякнути), хоча верб’я (перед б стоїть р) і перем’ятий — з апострофом. В інших рядках апостроф потрібен у кожному слові: між’ярусний, під’юджувати, роз’їхатися (після префікса), сузір’я (після р), розм’якшити, солов’їний, підв’ялений (після губного; у розм’якшити і підв’ялений попередній приголосний належить до префікса), стерв’ятник, арф’ярка (перед губним стоїть р, як у слові арф’яр).

Повторити теорію: Правила вживання апострофа

Правильна відповідь: Б.

Разом пишемо прислівники, утворені сполученням прийменника (префікса) з різними частинами мови (§ 41, п. 1 Правопису): улітку, потихеньку, навічно — отже, рядок Б. Окремо пишемо прислівникові сполуки прийменника з іменником, який зберігає своє значення й граматичну форму (§ 41, п. 2): без упину (В) і до вподоби (Г); окремо пишемо й в основному (А), як подає СУМ-20. Інші слова цих рядків пишемо разом: начисто, зранку; навесні, відтоді; донині, занадто.

Повторити теорію: Правопис прислівників

Правильна відповідь: Г.

У рядку Г букву и пишемо в усіх словах: химерний (від давнього запозичення химера, яке за традицією пишемо з и, § 129, I, п. 6 Правопису), завмирання (випадний е чергується з и перед р: завмер — завмирати, § 11, п. 2), диригент (у загальних назвах іншомовного походження після д перед приголосним пишемо и, § 129, III, п. 1). В інших рядках одне слово пишемо з е: метушливий (А), теоретичний (Б; пор. теоре́тик), метелик (В); решта слів цих рядків — з и: тривожний, абрикос, меридіан, дрижати, смиренний, християнин.

Повторити теорію: Як розрізняти ненаголошені е та и, Правопис слів іншомовного походження

Правильна відповідь: Б.

Префікс з- перед буквами на позначення глухих приголосних к, п, т, ф, х переходить у с- (запам’ятайте: «кафе Птах»), а перед усіма іншими буквами пишемо з- (§ 31, п. 1 Правопису). У рядку Б префікс с- у кожному слові: скачати, сформувати, споконвіків. В інших рядках по одному слову з з-, бо корінь починається з ж, ч чи ц: зжалитися (А), зчеплений (В), зціджений (Г); решта слів цих рядків — із с-: стовщення, споєний, спідлоба, скасування, схуднути, стягнення.

Повторити теорію: З, із, зі (зо): правила вживання з прикладами, Правопис префіксів і суфіксів

Правильна відповідь: В.

Без помилок написано речення В. В А треба щасливими (у групі -стл- букву т не пишемо: щастя — щасливий, § 28 Правопису) і жар-птиці (з дефісом, § 36, п. 2). У Б треба адже. У Г — переконання (префікс пере-) і незаперечне разом, бо не з прикметником тут утворює одне поняття — «безперечне» (§ 44, п. 2, 7).

Повторити теорію: Спрощення у групах приголосних, Правопис не з різними частинами мови

Правильна відповідь: Б.

У словах відбігти, відлетіти, відповзти префікс від- означає віддалення: бігом, летячи чи повзучи віддалитися від когось або чогось. У слові відробити префікс має інше значення: виконати роботу на відшкодування чогось (відробити борг) або пропрацювати певний час (відробити зміну). Тому правильна відповідь Б.

Повторити теорію: Будова слова, Словотвір. Основні поняття до НМТ

Правильна відповідь: В.

Слово співставити — калька з російської мови; українською правильно зіставити (префікс зі- перед двома приголосними, § 31, п. 1 Правопису) або порівняти: зіставити факти. Тому лексичну помилку допущено в рядку В. Сполучення підбити підсумки, ухвалити рішення, здійснити перевірку нормативні.

Повторити теорію: Лексична норма та лексичні помилки: типи, приклади, кальки й пароніми, З, із, зі (зо): правила вживання з прикладами

Правильна відповідь: В.

Дієприслівниковий зворот можна вживати лише тоді, коли дію дієприслівника і дію присудка виконує та сама особа чи предмет — підмет речення. У В підмета немає (безособове речення з формою було відкрито), а промчавши стосується слова ураганом, тому речення треба редагувати, наприклад: «…і лише ураган 1565 року, промчавши англійським графством Камберленд, відкрив родовище…»: тепер обидві дії (промчавши, відкрив) виконує підмет ураган. В інших реченнях дію дієприслівника виконує той самий діяч, що й основну дію: А — ви (беручи — подумаєте), Б — греки (послуговувалися, використовуючи), Г — кожен (писати, витираючи), Д — експериментатори (використали, написавши).

Повторити теорію: Синтаксична норма і синтаксичні помилки: типи, приклади, як редагувати речення, Дієприслівник як особлива форма дієслова

Правильна відповідь: Д.

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, після неї ставимо кому (або знак питання, знак оклику, три крапки) і тире, а слова автора пишемо з малої букви (§ 167, I, п. 3 Правопису). У Д після закритих лапок бракує коми перед тире: правильно «…якої вона прагне», – уважав римський філософ Марк Аврелій. Інші речення оформлено правильно: в А після прямої мови стоять знак оклику й тире; у Б після слів автора — двокрапка, а крапка — після лапок; у В слова автора розривають пряму мову й мають два дієслова мовлення (говорив… і наголошував), тому після них ставимо двокрапку й тире, а друга частина починається з великої букви; у Г на місці розриву мала б бути кома, тому перед словами автора й після них — кома й тире, а пряма мова продовжується з малої букви.

Повторити теорію: Розділові знаки при прямій мові, Пряма й непряма мова. Цитата

Правильна відповідь: Д.

Неправильне обґрунтування в рядку Д: кома 5 стоїть перед протиставним сполучником проте, тобто між частинами, поєднаними сурядним, а не безсполучниковим зв’язком (§ 158, II, п. 2 Правопису). Решта обґрунтувань правильні: кома 1 відділяє частини складносурядного речення, поєднані сполучником і; двокрапка 2 стоїть після узагальнювального слова етапи перед однорідними членами (§ 160, I); кома 3 розділяє однорідні члени Першу світову війну, прихід радянської влади (§ 158, I, п. 1); кома 4 відокремлює підрядну означальну частину зі сполучним словом які (§ 158, II, п. 3).

Повторити теорію: Складносурядні речення і розділові знаки в них, Складні речення із сурядним і підрядним типами зв’язку

Правильна відповідь: А.

Лексичних помилок немає в реченні А: мотивувати в СУМ-20 означає «спонукати», а жалкувати про здійснене — нормативне сполучення. У Б укладачі тесту вважають помилкою вислови, яких радять уникати посібники з культури мовлення: замість «добитися успіху» — домогтися (досягти) успіху, а місце в суспільстві краще посісти, ніж «зайняти»; проте СУМ-20 подає добитися («досягти мети») без ремарки. У В треба надаємо значення (не «придаємо») і стосункам (взаєминам) з людьми: відношення — це зв’язок між предметами, явищами. У Г — сторонні (не «посторонні») люди помічають (посторонній і замічати — розмовні слова). У Д помилка — «слідуюча» (калька з рос. «следующий»), треба наступна сходинка; замість опирається посібники радять спирається, хоча СУМ-20 подає опиратися і в значенні «ґрунтуватися на чомусь».

Повторити теорію: Лексична норма та лексичні помилки: типи, приклади, кальки й пароніми, Суржик. Як дібрати літературний відповідник?

Правильна відповідь: А.

Достойний означає «який заслуговує чогось, вартий чогось; який має високі позитивні якості». СУМ-20 тлумачить його саме через слово гідний (в усіх трьох значеннях), тож ці слова взаємозамінні: достойна людина — гідна людина, достойна відповідь — гідна відповідь. Інші слова мають інше значення: схожий — «подібний», певний — «точний, упевнений» або «якийсь», цінний — «який має велику вартість чи важливе значення», вартісний — «стосовний до вартості».

Повторити теорію: Синоніми в українській мові, Омоніми, синоніми, антоніми, пароніми

Правильна відповідь: Д.

Після прийменника близько числівник стоїть у родовому відмінку, а дев’яносто в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках має закінчення -а: близько дев’яноста (кілометрів) (§ 105, п. 7 Правопису). Родового відмінка вимагає й конструкція від … до …: від восьми (або вісьмох) до вісімдесяти (або вісімдесятьох) (§ 105, пп. 2, 4). Тому правильний лише Д. В А і Г «дев’яносто» не відмінено; у Б і Г «вісьми» – неіснуюча форма; у Б «восьмидесяти» і у В «восьмидесятьох» помилково змінено першу частину числівника: від вісімдесят правильно вісімдесяти, вісімдесятьох.

Повторити теорію: Відмінювання числівників, Морфологічна норма і морфологічні помилки: правила з прикладами

Правильна відповідь: В.

Найвищий ступінь прикметника утворюємо префіксом най- від форми вищого ступеня (найімовірніші) або словом найбільш зі звичайною формою (найбільш імовірні) (§ 104, п. 2 Правопису). Тому «найбільш імовірніші» (Б) змішує обидва способи, «найімовірні» (Г) – неіснуюча форма, а «самі ймовірні» (А) – калька з російської. Дієслово навчати вимагає родового відмінка: навчати (чого?) правил; керування «навчати чому» СУМ-20 позначає як застаріле, тож «правилам» – помилка в Б, Г і Д (у Д форма «найбільш імовірні» правильна, але підводить саме «правилам»). У першому пропуску за ключем – повідомляти (кого?) слухачів; давальний відмінок «слухачам» словник теж допускає, хоч і рідше. Усі форми правильні лише у В.

Повторити теорію: Ступені порівняння якісних прикметників, Синтаксична норма і синтаксичні помилки: типи, приклади, як редагувати речення

Правильна відповідь: Б.

Ім’я у звертанні стоїть у кличному відмінку. Андрій належить до м’якої групи ІІ відміни, тому, як Сергій – Сергію, має форму Андрію (§ 143, п. 2; § 87, п. 2 Правопису); «Андрій» (А) – називний відмінок, «Андріє» (В, Д) – неправильна форма (закінчення -є буває в кличному відмінку іменників І відміни: Маріє, Надіє). Кольрабі – невідмінюваний іменник жіночого роду: рід визначаємо за родовим поняттям «капуста» (СУМ-20: кольрабі, невідм., ж.). Тому дієприкметниковий зворот стоїть у жіночому роді знахідного відмінка: приготувала кольрабі (яку?) тушковану; «тушковане» (В, Г) і «тушкований» (Д) не узгоджуються з іменником. Правильний лише Б.

Повторити теорію: Кличний відмінок, Рід іменників

Правильна відповідь: Д.

Слово пальто за традицією відмінюємо (§ 140, п. 5 Правопису), тому родовий відмінок множини – (демонстрація) пальт (§ 89, п. 2), а невідмінене «пальто» (Б, В) – помилка. Чоловічі прізвища на -енко відмінюємо як іменники ІІ відміни (Симоненко – Симоненка, § 142, п. 1), отже, колекції Тараса Демиденка, а не «Тараса Демиденко» (Б, Г). Після півтора іменник чоловічого роду стоїть у родовому відмінку однини: півтора місяця (пор. півтора кілометра, півтори доби в § 107, п. 2); «півтори місяці» (А), «півтора місяців» (В) і «півтора місяці» (Г) – помилкові. Усі три форми правильні лише в Д.

Повторити теорію: Відмінювання українських імен, по батькові та прізвищ, Узгодження числівника з іменником

Правильна відповідь: Г.

У 1-й особі однини д чергується з дж: садити – саджу, посадити – посаджу (§ 15 Правопису), отже, пересаджу; «пересажу» (Б) і «пересажду» (В) – помилкові. Іменник чоловічого роду з числівниками два, три, чотири має форму називного відмінка множини: чотири кущі (§ 88, п. 2, прим. 1), а не «куща» (А, В) чи «кущів» (Д). Вищий ступінь прикметника – світлішу або більш світлу (§ 104, п. 1): «більш світлу» в А і В правильне, а «більш світлішу» (Б) змішує обидва способи. Усі форми правильні лише в Г.

Повторити теорію: Чергування приголосних в особових формах дієслова, Узгодження числівника з іменником

Правильна відповідь: А.

Відновлюючи текст, стежимо за логікою викладу й засобами зв’язку: займенниками, повторами, синонімами, вставними словами. Текст починає речення 5: у період кризи люди уникають заощаджень у національній валюті. Речення 2 підхоплює це словами «Таку ситуацію», пояснює її нестабільністю курсів і називає, куди громадяни вкладають кошти, тому стоїть одразу після 5 (через це хибний рядок В). Речення 1 розвиває тему вкладень («Визначаючись з інвестуванням, зважають на…») і називає вимоги до них, а речення 4 стверджує, що цим «бажаним критеріям» відповідають електронні гроші, тож 4 іде після 1 (через це хибний рядок Д). Речення 3 зі вставним словом «Отже» підсумовує текст (цифрова валюта стає популярною), тому воно останнє, а не друге (рядки Б, Г), тож правильна послідовність 5 – 2 – 1 – 4 – 3.

Повторити теорію: Способи та засоби зв’язку речень у тексті

Правильна відповідь: Д.

У реченні 5 зайва кома після обставини часу «У період поглиблення кризових явищ у світовій економіці». Її виражено іменником із прийменником, вона нічого не уточнює й не є дієприслівниковим зворотом (такі звороти та уточнювальні обставини виділяємо комами за § 158, І, п. 15 Правопису), тому від підмета «люди» комою не відокремлюється. В інших реченнях розділові знаки правильні: у 1 відокремлено дієприслівниковий зворот «Визначаючись з інвестуванням» і розділено однорідні додатки; у 2 кома стоїть між частинами складного речення та між однорідними членами; у 3 виділено вставне слово «Отже», розділено частини складного речення, однорідні присудки й підрядну частину «які уможливлюють…»; у 4 відокремлено підрядні частини, тире стоїть перед прикладкою «електронні гроші», а коми – між однорідними підметами.

Повторити теорію: Речення з відокремленими членами, Обставина як другорядний член речення

Правильна відповідь: Г.

Прикладка – різновид означення, виражений іменником, що дає предметові іншу назву і стоїть у тому самому відмінку. У реченні 4 «новий інструмент фінансового ринку – електронні гроші»: слова «електронні гроші» пояснюють, що саме є цим інструментом (перед ними можна вставити «а саме»), тому це відокремлена прикладка, виділена тире (§ 161, І, п. 6б Правопису). В інших реченнях прикладок немає.

Повторити теорію: Прикладки і їх написання, Відокремлення прикладок

Правильна відповідь: Г.

Однорідні підмети – це кілька підметів (хто? що?), які стосуються одного присудка. У реченні 4 у підрядній частині «основними перевагами яких є конфіденційність, незалежність від держави, відсутність…, низька вартість…» підметами є конфіденційність, незалежність, відсутність, вартість (що є перевагами?), а присудок – «є перевагами». В інших реченнях однорідні інші члени: у 1 – додатки «незалежність», «захищеність» (зважають на що?), у 2 – додатки «в іноземну валюту, коштовні речі, нерухомість та дорогоцінні метали» (вкладати у що?), у 3 – присудки «формують», «розширюють»; у 5 однорідних членів немає.

Повторити теорію: Речення з однорідними членами, Підмет і присудок

Правильна відповідь: А.

Щоб визначити відмінок, ставимо питання від слова, якому підпорядковується іменник. У знахідному відмінку вжито: «у (що?) процес володіння», «вкладати (що?) кошти», «через (що?) термінали», «У (що?) період поглиблення». А в словосполученні «захищеність від (чого?) утручання» іменник стоїть у родовому відмінку, якого вимагає прийменник від. Отже, зайве слово – утручання (А).

Повторити теорію: Відмінювання іменників, Іменник як частина мови

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

1 – Б: «взяти на себе» – зобов’язатися, вирішити зробити щось самому: вирішуєте взяти на себе приготування їжі. 2 – А: «взяти втямки» – зрозуміти, усвідомити: пораду варто раз і назавжди засвоїти. 3 – В: «взяти голову в руки» – зосередитися, задуматися над чимсь: план і список допомагають зосередитися й не блукати між вітринами. 4 – Г: «брати близько до серця» – болісно сприймати, переживати: можна не переживати через невдалі кулінарні експромти. Зайвий фразеологізм «брати ноги на плечі» означає «тікати, бігти; поспішати».

Повторити теорію: Фразеологізми, Фразеологізми в алфавітному порядку

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Д, 4 – А.

1 – Б: «що» приєднує підрядну частину й водночас є в ній підметом (поля, що (= які) розстилалися) – це відносний займенник у ролі сполучного слова. 2 – В: «обабіч» залежить від дієслова «розстилалися» (де?) і вжите без іменника – це прислівник; з іменником у родовому відмінку (обабіч дороги) воно було б прийменником. 3 – Д: «то» – частина повторюваного розділового сполучника то … то, що поєднує однорідні члени «тріск» і «шарудіння». 4 – А: «шарудіння» відповідає на питання що? і називає дію як предмет – це іменник. Зайвий варіант – прийменник.

Повторити теорію: Яка частина мови: що, як, на, коли, ще та інші складні слова, Частини мови: таблиця

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Д, 4 – Б.

1 – А: «для обміну» – обставина мети (створений з якою метою?), як і підрядна частина мети «щоб донести звістку…». 2 – В: «випадковим чином» – обставина способу дії (як? яким чином?); підрядна частина «щоб їхня листівка була особливою» пояснює вказівне слово так у головній частині й теж відповідає на питання «як? у який спосіб?» – це підрядна способу дії. 3 – Д: «Після реєстрації» – обставина часу (коли?), як і підрядна частина часу «Коли проєкт набрав обертів». 4 – Б: «Завдяки популярності посткросингу» – обставина причини (чому?), як і підрядна частина причини зі сполучником адже. Зайвий варіант Г – підрядна частина умови (якщо…).

Повторити теорію: Розряди обставин за значенням, Складнопідрядні речення

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

1 – Б: рівноправні частини «Газель схожа на оленя» і «вона граційніша…» поєднано протиставним сполучником але – складносурядне речення. 2 – Г: підрядну допустову частину приєднано сполучником хоча (у головній частині його підсилює проте) – складнопідрядне речення. 3 – В: частини поєднано без сполучників, лише інтонацією; двокрапка показує, що друга частина пояснює першу, – безсполучникове речення. 4 – Д: перші дві частини поєднано безсполучниково (кома), а третю приєднано сурядним сполучником а – речення з різними видами зв’язку. Зайвий варіант А – просте речення: підмет «мешканці» з уточненням «антилопи, зебри» та однорідні присудки «утворюють … та … відлякують».

Повторити теорію: Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові, Складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим типами зв’язку

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

1 – Б: «зокрема кардамон, тертий імбир, гвоздику» – відокремлені додатки (додаємо що?), які конкретизують слово «спеції» і вводяться словом зокрема (§ 158, І, п. 17б Правопису). 2 – Г: «даючи напоєві трохи охолонути» – відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом (§ 158, І, п. 15). 3 – В: «вичавлений незадовго до вживання» – відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом після означуваного слова «сік» (§ 158, І, п. 13). 4 – Д: «легкого східного смаку» – відокремлена прикладка: дає іншу назву слову «шарму», стоїть у тому самому відмінку й відділена тире (§ 161, І, п. 6б). Зайвий варіант А – речення з однорідними присудками без відокремлених членів.

Повторити теорію: Речення з відокремленими членами, Відокремлення прикладок