Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Текст — це група речень, об’єднаних спільною темою та основною думкою, пов’язаних між собою за змістом і граматично. Тема — те, про що текст, а основна думка (ідея) — те головне, що хотів сказати автор. Тему розкривають мікротеми, кожна з яких зазвичай займає окремий абзац. Будова тексту: зачин, основна частина, кінцівка.
Нижче — ознаки тексту в таблиці, схема будови, підказка, як визначити основну думку, приклади простого і складного плану, тренажери та 10 завдань із відповідями.
Коротко: текст і його складники в таблиці
| Поняття | Що це | Приклад |
|---|---|---|
| Текст | група речень, об’єднаних однією темою та основною думкою, пов’язаних за змістом і граматично | розповідь, опис предмета, лист, оголошення |
| Тема | про що (про кого) текст | Старий каштан у нашому дворі |
| Основна думка (ідея) | головне, що хотів сказати автор: висновок, оцінка, заклик | Старий каштан — дерево мого дитинства |
| Мікротема | частина теми, яку розкривають кілька речень | Каштан навесні |
| Абзац | частина тексту від одного відступу (червоного рядка) до наступного; зазвичай це одна мікротема | у тексті про каштан — п’ять абзаців |
| Ключові слова | слова, що найточніше передають зміст тексту чи абзацу | каштан, навесні, улітку, восени, дитинство |
| Будова | зачин → основна частина → кінцівка | зачин і кінцівка — по одному абзацу |
| План | перелік мікротем у тому порядку, у якому вони йдуть у тексті; буває простий і складний | 1. Старий каштан у дворі. 2. Каштан навесні… |
Більшість прикладів у таблиці стосується тексту «Каштан у нашому дворі», який розібрано нижче.
Що таке текст і які його ознаки
Текст — це не будь-які речення поспіль. Порівняйте:
| Не текст | Текст |
|---|---|
| Сьогодні мені подарували велосипед. Синій кит — найбільша тварина на планеті. Завтра в нас контрольна з математики. | Сьогодні мені подарували велосипед. Він синій, а на кермі блищить дзвоник. Увечері ми з татом уже проїхали на ньому перше коло довкола парку. |
У першому стовпчику кожне речення — про своє, тож це не текст. У другому всі речення стосуються подарованого велосипеда, а кожне наступне спирається на попереднє: він і на ньому — це той самий велосипед.
Ознаки тексту за шкільною граматикою:
| Ознака | Що означає | Як перевірити |
|---|---|---|
| Тематична єдність | усі речення стосуються однієї теми | тему можна назвати одним словосполученням |
| Зв’язність | речення пов’язані за змістом і граматично: повторами, займенниками, синонімами, сполучниками | кожне речення пов’язане з попереднім або зі спільною темою |
| Цілісність | усі частини підпорядковані темі та основній думці, тому текст сприймаємо як єдине ціле | для всього тексту можна сформулювати одну основну думку |
| Завершеність | думку висловлено до кінця | текст не обривається раптово, має кінцівку |
| Членованість | текст ділиться на частини: зачин, основну частину, кінцівку, мікротеми, абзаци | до тексту можна скласти план |
Переліки ознак у підручниках різняться. В одних додають, наприклад, послідовність (логічність) викладу чи інформативність, в інших цілісність і завершеність подають як одну ознаку. Суть від цього не змінюється, але на уроці користуйтеся термінами свого підручника. І ще: текст буває не лише писемним, а й усним — розповідь однокласника біля дошки теж текст.
Тема і основна думка тексту: у чому різниця
Тема — це предмет розмови: те, про що (або про кого) йдеться в тексті. Щоб визначити тему, запитайте себе: «Про що цей текст?» Відповідь зазвичай коротка: перший сніг, мій дідусь-пасічник, як ми рятували їжачка.
Основна думка, або ідея, — це головне, що автор хоче сказати про тему: що він стверджує, чого навчає, до чого закликає. Її найчастіше формулюють реченням: Перший сніг перетворює місто на казку; Праця пасічника потребує терпіння.
Отже, тема лише називає предмет, а основна думка містить висновок, оцінку чи заклик. В аналізі художніх творів ідею іноді подають словосполученням (заклик берегти природу, уславлення працьовитості), але й тоді в ній є оцінка, а не просто назва предмета.
Тема і основна думка: порівняй
Тема — про що текст?
- називає предмет розмови, без оцінки
- питання: Про що (про кого) цей текст?
- зазвичай словосполучення: перший сніг, мій дідусь-пасічник
- заголовок-тема: Перший сніг
Основна думка — що хотів сказати автор?
- містить висновок, оцінку чи заклик
- питання: Що автор стверджує? Чого навчає? До чого закликає?
- зазвичай речення: Перший сніг перетворює місто на казку
- заголовок-думка: Перший сніг дарує свято
Одна тема — різні думки. Про ліс можна написати, що він найкрасивіший восени, що його треба берегти від вогню або що в ньому легко заблукати: тема та сама, основні думки різні.
Заголовок зазвичай відбиває тему (Перший сніг — заголовок-тема) або основну думку (Перший сніг дарує свято — заголовок-думка). Добрий заголовок стосується всього тексту, а не одного абзацу.
Як визначити основну думку тексту
Основну думку можуть висловити прямо — у заголовку чи в одному з речень, найчастіше в зачині або кінцівці. Трапляється, що автор її не називає: тоді думку треба сформулювати самостійно, з’ясувавши, що об’єднує всі мікротеми. Перевіряйте по черзі:
Як знайти основну думку: перевіряй по черзі
- Заголовок щось стверджує чи закликає?Бережіть ліс від вогню! — думка; Ліс — лише темазаголовок
- Є речення, що підсумовує весь текст?шукай у кінцівці чи зачині, часто після слів отже, тожречення
- Прямо не сказано?спитай себе, що автор хоче сказати; знайди спільне в усіх мікротемах і сформулюй одним реченнямсам
- Перевір себеу формулюванні є висновок, оцінка чи заклик, а не лише назва предмета чи переказ подій (інакше це тема)? воно про весь текст, а не про один абзац (інакше це мікротема)? не надто загальне?✓
Відповідь у кружечку — де знайти основну думку: у заголовку, в одному з речень або сформулювати її самостійно.
Сформульовану думку перевірте трьома запитаннями. Чи є в ній висновок, оцінка чи заклик, а не лише назва предмета чи переказ подій? Якщо ні, перед вами тема. Чи стосується вона всього тексту? Якщо лише одного абзацу, це мікротема. Чи не надто вона загальна? Думка «Природа прекрасна» підійде до сотні різних текстів, тож про конкретний текст не каже нічого.
Тема, основна думка чи мікротема?
10 завдань. Визнач, що перед тобою — тема чи основна думка, а до коротких текстів обери найточніше формулювання.
«Бабусин сад улітку». Це…
Відповідь
тема. Словосполучення лише називає, про що текст, без висновку чи оцінки.
«Бабусин сад улітку — найкраще місце для відпочинку». Це…
Відповідь
основна думка. Автор не просто називає предмет, а оцінює його: сад — найкраще місце для відпочинку.
Наш клас вирішив допомогти притулку для тварин. Ми зібрали корм і старі ковдри, а хлопці змайстрували кілька будок. Коли ми привезли все це до притулку, собаки радісно гавкали. Того дня ми зрозуміли: навіть невелика допомога може змінити чиєсь життя.
Яке формулювання передає основну думку тексту?Відповідь
Навіть невелика допомога може змінити чиєсь життя. Цю думку висловлено прямо, у кінцівці. Перший варіант — тема, другий — деталь, а про четвертий у тексті не йдеться.
«Як ми шукали загублене кошеня». Це…
Відповідь
тема. Формулювання лише називає подію, про яку розповідає текст, без висновку чи оцінки.
Текст має три абзаци: про весняні квіти, про птахів, які повертаються з вирію, і про перші теплі дощі.
Яка тема всього тексту?Відповідь
Прихід весни. Квіти, птахи й дощі — мікротеми окремих абзаців, а разом вони розкривають тему «Прихід весни».
«Справжній друг не покине в біді». Це…
Відповідь
основна думка. Це висновок, якого автор хоче навчити читача.
Тарас довго не міг навчитися плавати. Він боявся води та щоразу тримався за бортик басейну. Але хлопець не здавався: тричі на тиждень ходив на тренування. І навесні вперше сам проплив усю доріжку.
Який заголовок найкраще відбиває основну думку?Відповідь
Терпіння і праця все перетруть. Прислів’я передає головне: наполеглива праця допомогла Тарасові. «Басейн» і «Тарас і вода» — заголовки-теми, «Бортик басейну» — деталь.
«Добра книжка може стати справжнім другом». Це…
Відповідь
основна думка. Це твердження з оцінкою: автор ділиться висновком про книжки.
(1) Книжка — найкращий порадник у будь-якій справі. (2) Хочеш навчитися готувати — відкрий кулінарну книгу. (3) Мрієш про подорож — почитай путівник. (4) А якщо сумно, розрадить цікава повість.
Яке речення висловлює основну думку?Відповідь
перше. Основну думку висловлено в зачині, а речення 2–4 — приклади, які її доводять.
Щовесни дідусь садить біля дороги молоді дерева. Сусіди дивуються: навіщо, адже вони виростуть нескоро. Дідусь лише всміхається та поливає саджанці. Колись у їхньому затінку відпочиватимуть люди, яких він, можливо, ніколи не побачить.
Яке формулювання найточніше передає основну думку?Відповідь
Добро варто робити навіть для тих, кого ніколи не побачиш. Прямо цієї думки не висловлено — її підказує весь текст: дідусь садить дерева для людей, яких навіть не знатиме, і не зважає на подив сусідів. Перший варіант лише переказує зміст, тобто називає тему, хоч і реченням; другий і третій — деталі.
Що таке мікротема й абзац. Ключові слова в тексті й абзаці
Мікротема (підтема) — це частина загальної теми, яку розкривають кілька речень. Зазвичай текст має кілька мікротем, і разом вони розкривають тему.
Абзац — частина тексту від одного відступу (червоного рядка) до наступного. Зазвичай одна мікротема — це один абзац: новий абзац показує, що почалася нова мікротема (нова подія, нова ознака предмета, новий доказ). Велику мікротему іноді розкривають у двох-трьох абзацах, а в художньому тексті окремим абзацом можуть виділити навіть одне речення, щоб на ньому наголосити.
Ключові слова — слова й словосполучення, які найточніше передають зміст тексту чи абзацу. Вони часто повторюються або замінюються синонімами чи займенниками. За ключовими словами абзацу визначають його мікротему, а за ключовими словами всього тексту — тему.
Розгляньмо текст «Каштан у нашому дворі»:
| Абзац тексту | Частина й мікротема | Ключові слова |
|---|---|---|
| Наш двір прикрашає старий каштан. Його посадив ще мій прадідусь, коли будували будинок. | Мікротема 1 (зачин): старий каштан у дворі | старий каштан, прадідусь |
| Навесні каштан стає схожим на святковий торт: на гілках спалахують білі свічки суцвіть. Над ними цілий день гудуть бджоли. | Мікротема 2 (основна частина): каштан навесні | навесні, білі свічки |
| Улітку в густій тіні каштана рятуються від спеки всі мешканці двору. Бабусі сидять на лавці, а малеча грається в піску. | Мікротема 3 (основна частина): каштан улітку | улітку, тінь, спека |
| Восени під деревом можна назбирати повні кишені блискучих каштанів. Ми з братом майструємо з них кумедних чоловічків. | Мікротема 4 (основна частина): каштан восени | восени, блискучі каштани |
| Мабуть, у кожного є дерево, яке пам’ятає його дитинство. Для мене таке дерево — наш старий каштан. | Мікротема 5 (кінцівка): дерево дитинства | дерево, дитинство |
Тема тексту — старий каштан у нашому дворі. Її розкривають п’ять мікротем, по одній на абзац: зачин, три мікротеми основної частини та кінцівка. Основну думку висловлено прямо, у кінцівці: каштан — дерево дитинства автора. Мікротеми основної частини розташовано за порами року, і кожен із цих абзаців починається словом про пору року: навесні, улітку, восени.
Будова тексту: зачин, основна частина, кінцівка
Більшість текстів має три частини:
- зачин — початок: вводить у тему, називає предмет розмови, час і місце подій, іноді одразу висловлює основну думку; зазвичай він короткий — одне-два речення;
- основна частина — найбільша: розкриває тему через мікротеми, кожна з яких здебільшого займає окремий абзац;
- кінцівка — завершення: підсумок, висновок, оцінка; тут часто висловлено основну думку.
Будова тексту
- початокзачинвводить у тему: про що (про кого), де, коли
- серединаосновна частинарозкриває тему; кожна мікротема — окремий абзац
- кінецькінцівкапідсумок, висновок; часто тут основна думка
Зачин і кінцівка зазвичай короткі — одне-два речення, основна частина найбільша. Абзаців у тексті зазвичай стільки, скільки мікротем (велику мікротему іноді ділять на кілька абзаців).
Наповнення частин залежить від типу мовлення:
| Тип мовлення | Зачин | Основна частина | Кінцівка |
|---|---|---|---|
| Розповідь | де, коли, з ким це сталося | розвиток дії, кульмінація (події по черзі) | чим усе закінчилося |
| Опис | який предмет описуємо, загальне враження | ознаки й деталі | оцінка, враження |
| Роздум | теза — думка, яку доводимо | аргументи й приклади | висновок |
Докладніше про розповідь, опис і роздум — у статті про типи мовлення, а як побудувати власний твір-роздум — у статті «Твір-роздум: як писати і про що».
Щоб відчути будову, складіть текст із розсипаних речень. На НМТ теж є подібні завдання: там треба відновити зв’язний текст.
Склади текст із речень
Натискай речення в тому порядку, у якому вони мають іти в тексті. Підказки — займенники (він, вони, їх), повтори слів і слова, що вказують на час, послідовність чи висновок (наступного ранку, по-перше, отже).
Текст «Нічний гість»:
Відповідь
Увечері біля нашого ґанку з’явився їжачок. → Він був зовсім маленький і, здавалося, голодний. → Тож ми вирішили нагодувати малого: поставили блюдце з водою та шматочком яблука. → Наступного ранку блюдце було порожнє, а гість зник у траві. Зачин знайомить з їжачком; «він», «малого», «гість» — це той самий їжачок; «тож» вводить наслідок (нагодували, бо малий голодний), а з «наступного ранку» починається кінцівка.
Текст «Під кленом»:
Відповідь
У нашому дворі росте старий клен. → Під кленом стоїть дерев’яна лавка. → На лавці щовечора сидить дідусь Петро. → Він розповідає дітям, яким був наш двір пів століття тому. Ланцюговий зв’язок: кожне речення підхоплює те нове, про що повідомило попереднє (клен → під кленом, лавка → на лавці, дідусь Петро → він).
Текст «Як виростити квасолю»:
Відповідь
Щоб виростити квасолю, візьміть кілька великих насінин. → Замочіть їх на ніч у вологій серветці. → Коли насінини набубнявіють, посадіть їх у горщик із землею. → Уже за тиждень із землі з’являться перші паростки. Кроки інструкції йдуть по черзі: узяти насінини, замочити, посадити, а результат видно за тиждень.
Текст-роздум «Навіщо читати книжки»:
Відповідь
Читати книжки корисно кожному. → По-перше, книжки збагачують наше мовлення. → По-друге, вони вчать розуміти інших людей. → Отже, читання робить нас розумнішими й цікавішими. Будова роздуму: теза (зачин) → аргументи «по-перше», «по-друге» → висновок «отже» (кінцівка).
Текст «Лелеки»:
Відповідь
Щовесни на старій вербі біля нашої хати оселяються лелеки. → Спершу птахи лагодять гніздо, а згодом виводять у ньому лелеченят. → Усе літо батьки носять малятам їжу, а ті вчаться літати. → Наприкінці серпня лелеки збираються в зграї та відлітають у теплі краї. Події розташовано за часом: весна → літо → кінець серпня. «Птахи» в другому реченні замінюють слово «лелеки», «малята» — це лелеченята.
План тексту: простий і складний
План — це перелік мікротем тексту в тому порядку, у якому вони йдуть. Він допомагає переказати прочитане й написати власний твір.
- Простий план складається лише з основних пунктів: 1, 2, 3…
- Складний план має підпункти: основні пункти позначають, наприклад, римськими цифрами (I, II, III), а підпункти — арабськими (1, 2, 3) або буквами (а, б, в).
| Простий план тексту «Каштан у нашому дворі» | Складний план того самого тексту |
|---|---|
| 1. Старий каштан у дворі. 2. Каштан навесні. 3. Каштан улітку. 4. Каштан восени. 5. Дерево мого дитинства. |
I. Старий каштан у дворі. II. Каштан у різні пори року: 1) святковий торт навесні; 2) тінь для всіх улітку; 3) блискучі скарби восени. III. Дерево мого дитинства. |
За формою пункти плану бувають:
- називні (номінативний план) — називні речення чи словосполучення: Каштан навесні;
- питальні (питальний план) — питання: Яким стає каштан навесні?
- тезові (тезовий план) — короткі твердження: Навесні каштан квітне білими свічками.
Пункти одного плану зазвичай формулюють однотипно, а не змішують питання та тези.
Способи зв’язку речень у тексті: ланцюговий і паралельний
Речення в тексті пов’язуються двома основними способами.
- Ланцюговий (послідовний) зв’язок: наступне речення підхоплює те нове, про що щойно повідомило попереднє, і розповідає про нього далі. Для цього нове слово повторюють, замінюють займенником чи синонімом. Думка рухається ланцюжком: Хлопчик знайшов на березі мушлю. У мушлі шуміло море. Цей шум потім ще довго нагадував йому літо (мушлю → у мушлі, шуміло море → цей шум).
- Паралельний зв’язок: речення рівноправні — не продовжують одне одного, а кожне додає щось нове до спільного предмета чи картини. Сам предмет може повторюватися, замінюватися займенником чи синонімом. Часто такі речення однаково побудовані: Настала весна. Розтанув сніг. Задзюрчали струмки.
Слово «послідовний» у назві не вказує на порядок подій: у прикладі паралельного зв’язку події йдуть одна за одною (настала весна, розтанув сніг, задзюрчали струмки), але жодне речення не підхоплює нового з попереднього.
У більшості текстів ці способи поєднуються. У тексті про каштан абзаци основної частини пов’язані паралельно: кожен додає нове про той самий каштан (каштан… каштана… під деревом). Речення всередині абзаців пов’язані здебільшого ланцюгом. Засоби зв’язку (повтори, займенники, синоніми, сполучники, вставні слова) докладно розібрано в статті «Способи та засоби зв’язку речень у тексті».
Ланцюговий чи паралельний зв’язок?
Розподіли пари й трійки речень за способом зв’язку.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| На столі лежав лист. Його написала бабуся. | ланцюговий | Перше речення повідомляє про лист, а друге підхоплює це нове слово займенником «його». |
| Прийшла осінь. Пожовкло листя. Відлетіли птахи. | паралельний | Речення рівноправні й однаково побудовані: спершу присудок, потім підмет. |
| Біля школи посадили молоді дуби. Їх поливають учні п’ятого класу. | ланцюговий | «Їх» — це дуби: друге речення продовжує думку першого. |
| Ліворуч від стежки темнів ліс. Праворуч розкинулося поле. | паралельний | Дві частини краєвиду зіставлено: ліворуч — праворуч. |
| Ми підійшли до річки. Річка була широка й неспокійна. | ланцюговий | Друге речення повторює слово «річка» з першого й розповідає про неї далі. |
| Брат любить футбол. Сестра захоплюється малюванням. | паралельний | Речення не продовжують одне одного, а зіставляються. |
| Мама подарувала мені книжку. Ця книжка розповідає про космос. | ланцюговий | Перше речення повідомляє про книжку, а друге підхоплює це слово з указівним займенником «ця». |
| Зацвіли сади. Защебетали птахи. Зазеленіла трава. | паралельний | Кожне речення додає нову прикмету весни, а однакова будова — типова ознака паралельного зв’язку. |
| Біля дороги стоїть хатинка. У хатинці живе лісник. | ланцюговий | Перше речення повідомляє про хатинку, а друге підхоплює це слово й розповідає, хто в ній живе. |
| Улітку ми купаємося в річці. Узимку катаємося на ковзанах. | паралельний | Два рівноправні речення зіставлено за порою року. |
Типові помилки
| Помилка | Як правильно | Чому |
|---|---|---|
| Основна думка: «Перший сніг у місті» | Основна думка: «Перший сніг перетворює місто на казку» | перше формулювання лише називає предмет — це тема; у думці є висновок чи оцінка |
| Кожне речення — окрема мікротема, тож кожне пишу з нового рядка | Речення про одну мікротему об’єдную в один абзац | мікротему розкривають кілька речень; новий абзац — нова мікротема |
| Основна думка тексту про каштан: «Навесні каштан квітне» або «Природа прекрасна» | «Старий каштан — дерево мого дитинства» | перше формулювання охоплює лише один абзац, друге надто загальне; основна думка стосується всього тексту, і саме цього |
| Заголовок «Весна» до тексту про те, як клас садив клени | «Як ми садили клени» або «Посади дерево — залиш слід» | заголовок відбиває тему чи основну думку саме цього тексту |
| Кінцівка тексту про каштан: «А ще в нас є собака Бім.» | «Для мене таке дерево — наш старий каштан.» | кінцівка підсумовує текст, а не починає нову тему |
| Пункти 2–4 плану: 2. Каштан навесні. 3. Що відбувається з каштаном улітку? 4. Восени каштан дарує плоди. | 2. Каштан навесні. 3. Каштан улітку. 4. Каштан восени. | пункти одного плану формулюють однотипно |
Текст на НМТ, зв’язок з іншими темами
На НМТ з української мови є завдання на відновлення зв’язного тексту: щоб їх виконати, треба бачити тему, будову й засоби зв’язку речень. Ці самі знання потрібні для аналізу тексту та для власних творів:
- стилі мовлення та стилістичний аналіз тексту — у статті «Текст і його стилістичний аналіз»;
- як не відходити від теми й послідовно розкривати мікротеми у власному тексті — у статті «Логіка власного висловлення».
Джерело: шкільна програма з української мови (5, 6, 8, 11 класи) та підручники НУШ; милозвучність у тексті — за Українським правописом (2019), § 23–25. Тексти для прикладів і вправ складено для цієї статті.
Вправи з відповідями: текст, тема, основна думка
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Що таке тема тексту?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — те, про що (про кого) йдеться в тексті. Тема — предмет розмови: про що чи про кого текст. Головне, що хотів сказати автор, — це основна думка.
Яке формулювання є основною думкою, а не темою?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Праця прикрашає людину. «Праця прикрашає людину» — твердження з оцінкою, тобто думка. Інші варіанти лише називають предмет розмови, тобто тему.
Які три частини зазвичай виділяють у будові тексту?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — зачин, основна частина, кінцівка. Зачин вводить у тему, основна частина її розкриває, кінцівка підсумовує.
Що таке мікротема?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — частина загальної теми, яку розкривають кілька речень. Мікротема — частина теми; її розкривають кілька речень, які зазвичай становлять один абзац.
Чому поданий ряд речень не є текстом: «Учора ми ходили в кіно. Жирафи живуть в Африці. У мене новий рюкзак»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — речення не об’єднані спільною темою. Головна ознака тексту — тематична єдність: усі речення мають стосуватися однієї теми. Заголовок, кількість і довжина речень тут ні до чого.
Який заголовок відбиває основну думку, а не лише тему тексту?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Підгодовуйте птахів узимку! Заклик «Підгодовуйте птахів узимку!» висловлює думку автора. Інші заголовки лише називають тему.
Чим складний план відрізняється від простого?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — у складному плані основні пункти поділено на підпункти. Складний план має підпункти: наприклад, I, II, III — основні пункти, а 1, 2, 3 — підпункти.
Який пункт плану сформульовано як тезу?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Ми вирушили в похід на світанку. Теза — коротке твердження з підметом і присудком: «Ми вирушили в похід на світанку». «Початок походу», «Ранок перед походом» — називні пункти, «Коли ми вирушили в похід?» — питальний.
У якому рядку речення пов’язано паралельним зв’язком?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Насунули хмари. Подув холодний вітер. Закружляли перші сніжинки. Події тут ідуть одна за одною, але речення не продовжують одне одного, а кожне додає нову деталь до спільної картини — це паралельний зв’язок. В інших рядках друге речення підхоплює те нове, про що повідомило перше (музей, квіти, млин), тобто зв’язок ланцюговий.
Укажіть правильну послідовність речень, щоб утворився текст: (1) Його посадив ще мій прадідусь. (2) У нашому дворі росте старий горіх. (3) Відтоді минуло майже сто років. (4) Тепер під горіхом граються мої молодші брати.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — 2, 1, 3, 4. Зачин — речення 2: воно називає предмет. «Його» в реченні 1 — це горіх, «відтоді» в реченні 3 — від тієї події, а «тепер» у реченні 4 завершує текст.