Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (8 завдань)
«Місто» Валер’яна Підмогильного — урбаністичний роман (так жанр визначає програма) про сільського юнака Степана Радченка. Він приїздить до Києва вчитися і крок за кроком підкорює місто: стає студентом, лектором, письменником, але дедалі гостріше відчуває самотність і роздвоєність душі.
Нижче — паспорт твору, жанр, композиція та епіграфи, останнє речення роману, тема, ідея і проблематика, образ міста, художні особливості, типові помилки й 8 завдань із відповідями.
«Місто» коротко: паспорт твору
Коротко: роман написано 1927 року (дата під текстом — «1927. Київ.»), окремою книжкою він вийшов 1928-го, друге видання — 1929 року в київському видавництві «Книгоспілка». Головне — у таблиці.
Паспорт твору «Місто»
| Пункт | Відповідь |
|---|---|
| Автор | Валер’ян Підмогильний (1901–1937) |
| Рік | написано 1927 (дата під текстом «1927. Київ.»); перше видання — 1928, друге — 1929 («Книгоспілка», Київ) |
| Рід | епос |
| Жанр | урбаністичний роман (за програмою); має ознаки психологічного та інтелектуального роману |
| Тема | шлях сільського юнака Степана Радченка, який приїздить до Києва вчитися, здобуває місто і стає письменником |
| Ідея | людина може підкорити місто, здобути успіх і славу, але заплатити за це самотністю; у людині борються тілесне і духовне |
| Композиція | два епіграфи (Талмуд, А. Франс «Таїс»); дві частини по 14 розділів; сюжет лінійний |
| Місце і час дії | Київ 1920-х років; неповних два роки |
| Головні герої | Степан Радченко; Надійка, Тамара Василівна («мусінька»), Зоська, Рита; Левко, Борис Задорожній, Максим, поет Вигорський |
| Перше речення | «Здавалось, далі пливти нема куди» |
| Останнє речення | «Тоді, в тиші лямпи над столом, писав свою повість про людей» |
Підмогильний (1901–1937) належить до покоління «Розстріляного відродження»: 1937 року його розстріляли в урочищі Сандармох. Докладніше про автора — у біографії Валер’яна Підмогильного, про добу — у статті «Розстріляне відродження».
Жанр роману «Місто»: урбаністичний роман
Урбаністичний роман — роман, у якому місто не тло, а один із головних образів: у центрі — життя людини в місті, її боротьба з міським простором і зміни, які він у ній викликає. У «Місті» Київ 1920-х — з Подолом, Хрещатиком, Андріївським узвозом, Липками — показано так докладно, що його вулиці можна пройти за текстом.
У програмі НМТ і шкільній програмі жанр — урбаністичний роман. Водночас «Місто» має ознаки психологічного роману (майже вся дія — це думки, сумніви й самоаналіз Степана) та інтелектуального, філософського (автор розмірковує про людину, тіло і дух, мистецтво). На тесті як відповідь обирай визначення програми — «урбаністичний роман».
Композиція роману «Місто»
- Два епіграфи — з Талмуду й з роману Анатоля Франса «Таїс».
- Дві частини, у кожній — 14 розділів. У першій частині Степан — студент, у другій він кидає Інститут і стає письменником.
- Сюжет лінійний, події йдуть у хронологічному порядку. Дія триває неповних два роки: від серпня, коли Степан припливає до Києва (ч. 1, I), до другої весни в місті (ч. 2, XII–XIV).
- Один центральний герой. Розповідь ведеться від третьої особи, але все показано через свідомість Степана: інші персонажі з’являються тоді, коли важать для нього.
- Авторські відступи відкривають багато розділів: «Місто чудне…» (ч. 1, V), «Життя страшне своєю невпинністю…» (ч. 1, IX), «Весну в місті несуть не ластівки, а биндюжники…» (ч. 1, XIII), роздуми про театр і кіно (ч. 2, III), про літературне життя (ч. 2, VI).
- Перегук початку й кінця: на початку Степан пливе Дніпром до міста, наприкінці дивиться на нього згори, з шостого поверху.
Шлях Степана зручно простежити за його помешканнями: від хліва поруч із коровами до кімнати на шостому поверсі в Липках.
Шлях Степана Радченка: від хліва до шостого поверху
- Ч. 1, розд. I–V. Хлів у Гнідих. Степан припливає до Києва з Надійкою та Левком і ночує в столярні поруч із коровами: «Хлів — ось де він має жити!» Складає вступні іспити до Інституту.
- Ч. 1, розд. VI–XIV. Кухня Гнідих. Студент, за житло й харч порає господарство. Тамара Василівна стає його коханкою; Степан пише перше оповідання, пориває з Надійкою, викладає українську мову на курсах.
- Ч. 1, розд. XIV — ч. 2, розд. XI. Кімната на Львівській. Кімнату йому віддає Борис, який одружується. Степан кидає Інститут, видає збірку оповідань, стає секретарем журналу; кохає і кидає Зоську, знайомиться з Ритою.
- Ч. 2, розд. XII–XIV. «Справжня кімната» в Липках. Шостий поверх, ліфт, вікна над містом. Зоська отруїлася; Степан знову зустрічає Риту й сідає писати «свою повість про людей».
Кожне нове помешкання — новий щабель у місті й нова жінка поруч: Надійка, Тамара Василівна, Зоська, Рита. Докладно про них — у статті про образи роману.
Епіграфи: людина між тілом і духом
Перший епіграф — з Талмуду: «Шість прикмет має людина; трьома подібна вона на тварину, а трьома на ангола». Другий — з роману Анатоля Франса «Таїс», який Підмогильний сам переклав українською (Київ, 1927): «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?»
Епіграф із Талмуду: шість прикмет людини
Як тварина, людина
- їсть і п’є
- множиться
- викидає
Як ангол, людина
- має розум
- ходить просто
- священною мовою розмовляє
«Ангол» — так у виданні 1929 року (сучасне «янгол»). Другий епіграф, з роману А. Франса «Таїс», — «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» Обидва епіграфи — про двоїстість людини: у ній борються тілесне і духовне. Цю боротьбу переживає Степан Радченко.
Чим закінчується роман «Місто»
Роман починається реченням «Здавалось, далі пливти нема куди», а закінчується реченням «Тоді, в тиші лямпи над столом, писав свою повість про людей». Під ним стоїть дата «1927. Київ.»
У фіналі (ч. 2, XIV) Степан після зустрічі з Левком раптом вирішує: «Він вертає на село». Він шукає Надійку, але вона вже дружина Бориса. Того самого вечора Степан зустрічає Риту, повертається додому, розчиняє вікна над нічним Києвом і сідає писати. Ще в ч. 2, XII він зрозумів, що в його оповіданнях немає живої людини, і вирішив: «Він напише повість про людей». Фінал відкритий: ми не знаємо, чи допише Степан цю повість і яким він стане.
Тема, ідея і проблематика роману «Місто»
Тема — шлях сільського юнака Степана Радченка, який приїздить до Києва вчитися, здобуває місто і стає письменником; становлення людини в міському середовищі.
Ідея. У романі звучить думка, що людина, яка прагне успіху, може здобути місто, славу й достаток, але заплатити за це самотністю та відчуженням від близьких. Епіграфи підказують ще одну думку: у людині постійно борються тілесне і духовне, і гармонію між ними знайти важко.
Проблематика:
- людина і місто, село і місто;
- тілесне і духовне в людині;
- кохання та егоїзм, вибір і відповідальність за інших (доля Зоськи);
- покликання письменника, справжнє мистецтво і «літературне життя»;
- самотність людини серед натовпу;
- українська мова в місті доби українізації: Степан викладає українську мову службовцям (ч. 1, XIII–XIV).
Образ міста в романі
Київ у романі — живий, мінливий образ, і ставлення Степана до нього змінюється разом із героєм:
- Чуже місто. Щойно зійшовши з пароплава, Степан почувається стороннім: «І всьому цьому він був чужий» (ч. 1, I).
- Місто, яке треба здобути. Повертаючись від Левка, він вирішує: «Не ненавидіти треба місто, а здобути» (ч. 1, IV).
- Місто як дім. Розірвавши з Надійкою, Степан переконує себе: «Місто призначено йому за оселю» (ч. 1, IX).
- Місто як центр тяжіння. Він бачить місто, «як могутній центр тяжіння, що круг нього крихотними планетами обертаються села» (ч. 2, IV). Ці слова цитували в зовнішньому тестуванні 2013 року (друга сесія, завдання 49).
- Місто, від якого хочеться втекти. У фіналі Степан на мить вирішує: «Назавжди покине це місто, чуже його душі» (ч. 2, XIV).
- Підкорене місто. Останній погляд з вікна: «Воно покірно лежало внизу» (ч. 2, XIV).
Місто в романі ще й уособлене: навесні воно «вивернулось на сонці великим випещеним котом» (ч. 1, XIII).
Головні герої роману «Місто»
- Степан Радченко — головний герой, сільський юнак із Теревенів, студент економічного Інституту, згодом письменник.
- Надійка — землячка, з якою Степан пливе до Києва; згодом дружина Бориса.
- Тамара Василівна («мусінька») — дружина рибника Луки Гнідого, перша міська коханка Степана.
- Зоська — міська дівчина, яку Степан кидає; згодом вона отруюється.
- Рита — балерина, яка живе в Харкові.
- Левко — односелець, студент, що не змінився в місті та їде агрономом на Херсонщину.
- Вигорський — поет-скептик, який вводить Степана в літературу.
- Борис Задорожній — товариш з Інституту, віддає Степанові кімнату; Максим — син Гнідих.
Цитатну характеристику Степана й інших героїв подано в окремій статті — характеристика образів роману «Місто».
Художні особливості роману
- Психологізм: внутрішні монологи, самоаналіз, різкі зміни настрою героя. Коли вночі до нього прийшла Тамара Василівна, Степан злякано відсахнувся, а потім картає себе: «Він називав себе дурнем, йолопом, страхополохом і нікчемою» (ч. 1, X).
- Філософські й публіцистичні відступи на початку розділів (див. «Композиція»).
- Іронія: «Література складається з творчости, життя літературне — з розмов літераторів» (ч. 2, VI).
- Точна топографія Києва: Поділ, Нижній Вал, Андріївський узвіз, Львівська вулиця, Липки, Євбаз.
- Портрет і деталь: «На зріст він був високий, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі» (ч. 1, I).
- Уособлення та метафори в образі міста: місто-кіт, місто-сонце для сіл, місто, що «простягало йому з пітьми горбів гострі, кам’яні пальці» (ч. 2, XIV).
Типові помилки
- ✗ «Місто» — повість. ✓ Урбаністичний роман: багато героїв і сюжетних ліній, дві частини.
- ✗ Роман має три частини. ✓ Дві частини по 14 розділів і два епіграфи.
- ✗ Епіграфи взято з Біблії. ✓ З Талмуду й роману Анатоля Франса «Таїс».
- ✗ Степан вступає до університету. ✓ До Інституту: «його ВИШ — економічний» (ч. 1, IX).
- ✗ У фіналі Степан повертається на село. ✓ Лише на мить вирішує повернутися, а закінчує тим, що пише «свою повість про людей».
- ✗ Дія триває один рік. ✓ Неповних два роки.
Зв’язок з іншими творами
- Миколи Хвильового «Я (Романтика)» — теж твір «Розстріляного відродження» про роздвоєність людини, але інший конфлікт: обов’язок і любов до матері (аналіз новели).
- «Розстріляне відродження» — доба, до якої належить роман: українізацію 1920-х видно в долі Степана-лектора, а сам Підмогильний загинув 1937 року.
Події роману по порядку — у стислому переказі «Міста».
Джерела: текст роману за виданням: Валеріян Підмогильний. Місто. Роман. Видання друге. Київ: Книгоспілка, 1929 (Вікіджерела), правопис цитат — за виданням, апостроф осучаснено; роки життя, рік першого видання і переклад «Таїс» — сторінка автора у Вікіджерелах; програма НМТ і чинна програма з української літератури (рівень стандарту).
Вправи з відповідями: роман «Місто» Валер’яна Підмогильного
8 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Яким реченням починається роман «Місто»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — «Здавалось, далі пливти нема куди». Так починається перший розділ першої частини: Степан пливе пароплавом Дніпром до Києва. Інші речення відкривають пізніші розділи (ч. 1, V і XIII; ч. 2, IX).
Яким реченням закінчується роман «Місто»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — «Тоді, в тиші лямпи над столом, писав свою повість про людей». Останнє речення роману (ч. 2, XIV), під ним — дата «1927. Київ.» Думку «Він вертає на село» Степан швидко покидає.
Як визначено жанр «Міста» в програмі з української літератури?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — урбаністичний роман. У програмі «Місто» — урбаністичний роман: місто в ньому — один із головних образів, а не тло.
Яка будова роману «Місто»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — два епіграфи і дві частини по 14 розділів. Роман відкривають епіграфи з Талмуду й А. Франса, далі — частина перша і частина друга, у кожній по 14 розділів.
Звідки взято епіграфи до роману «Місто»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — з Талмуду й роману Анатоля Франса «Таїс». Перший епіграф — з Талмуду («Шість прикмет має людина…»), другий — з «Таїс» А. Франса: «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?»
Що Степан викладає на курсах для службовців, поки вчиться в Інституті?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — українську мову. Склавши іспит з української мови, Степан стає лектором і тричі на тиждень дає службовцям «лекції з української мови» (ч. 1, XIII–XIV).
Де живе Степан наприкінці роману?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — у кімнаті на шостому поверсі в Липках. У ч. 2, XII комісіонер знаходить Степанові кімнату в Липках («Справжня кімната, одним словом»), у фіналі Степан «збіг на шостий поверх» (ч. 2, XIV). На Андріївському узвозі живуть Борис і Надійка.
Скільки часу триває дія роману «Місто»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — неповних два роки. Степан припливає до Києва в серпні (ч. 1, I), «рік був, як він приїхав до міста» — у ч. 2, I, а фінал — наступної весни: 19 квітня і ще «три тижні самотности» (ч. 2, XII–XIII). Степанове «півтора роки» в ч. 2, XIV — час від розлуки з Надійкою.