Запозичення і їхні українські відповідники

Запозичення і їхні українські відповідники

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Запозичення — це слова, які українська мова перейняла з інших мов: театр має грецьке походження, клас — латинське, футбол — англійське. Чимало запозичень мають українські відповідники — слова з тим самим значенням: фрагмент — уривок, дефект — вада, ігнорувати — нехтувати. Нижче — словник іншомовних слів з українськими відповідниками й пошуком, пояснення, коли доречне іншомовне слово, а коли краще українське, схеми, тренажери «Доберіть український відповідник» і 10 завдань у форматі НМТ.

Запозичувати слова — нормально: так поповнюється лексика кожної мови. Іншомовне слово саме собою не помилка. Помилкою воно стає, коли недоречне в тексті, незрозуміле читачеві або вжите не в тому значенні. Тож ця сторінка не про заборони, а про вибір: яке слово в цьому реченні точніше й природніше.

Словник іншомовних слів з українськими відповідниками

Введи в пошук слово — іншомовне чи українське: словник знайде пару з будь-якого боку. У словах позначено наголос. У примітці — значення, у якому слова збігаються, стилістична позначка (розм., заст., діал.) або нагадування, що в терміні норма — іншомовне слово.

Словник: іншомовні слова та українські відповідники

Іншомовне словоУкраїнський відповідникПримітка
абза́цві́дступу значенні «відступ у першому рядку»; частина тексту між відступами — абзац
абітуріє́нтвступни́ку значенні «випускник школи» (за СІС) — випускник
абориге́нтубі́лець
абсолю́тнийцілкови́тий, по́вний
абсолю́тнозо́всім, цілко́м, по́вністю; геть, геть-чи́стогеть-чисто — розм.
абсу́рдбезглу́здя, нісені́тниця
аванга́рднийпередови́йу значенні «який іде в перших лавах»; про мистецтво (авангардний театр) — авангардний
ава́нспередопла́тау значенні «оплата наперед за товар, послугу»; аванс у рахунок зарплати — аванс; завдаток — інше поняття
авантю́ра, аванту́раприго́даавантура — рідко; пригода — лише в заст. значенні; ризикована, сумнівна справа — авантюра
авантюри́стпройди́світрозм., зневажл.; у заст. значенні — шукач пригод
автенти́чнийспра́вжній, непідро́блений
автомати́чнийсамоді́ючий; мимові́льнийсамодіючий — про пристрій; мимовільний — про рух, жест
автоно́міясамоврядува́ння; самості́йністьсамостійність — у значенні «незалежність»
агреси́внийзага́рбницький, напа́сницькийпро державу, війну; про поведінку людини — агресивний
адаптува́типристосо́вувати
адеква́тнийвідпові́дний, тото́жний
адреса́нтвідпра́вникне плутати з адреса́том — одержувачем
адреса́тоде́ржувачне плутати з адреса́нтом — відправником
аеродро́млето́вищелише аеродром (поле для зльоту й посадки); аеропорт (комплекс споруд для перевезень) — аеропорт, не летовище
аза́ртнийзавзя́тий, затя́тийазартні ігри — термін
аксесуа́риприла́ддямодні аксесуари — аксесуари
активізува́ти (громаду)розвору́шувати
актуа́льнийзлободе́нний, суча́сний
акумулюва́тинагрома́джувати, призби́рувати; копи́читикопичити — розм.
акура́тнийоха́йний, чепурни́й; рете́льний, стара́ннийохайний, чепурний — про вигляд; ретельний, старанний — про роботу
акцентува́тинаголо́шувати, підкре́слювати
а́кціяза́хід, ді́яу значенні «дія для певної мети» (акція протесту); цінний папір, розпродаж зі знижками — акція
алфа́ві́табе́тка, а́збука
амбі́ціясамолю́бство
анало́гіяподі́бність
анекдо́тпобрехе́нька, жартпобрехенька — розм.
анестезі́язнечу́лення, знебо́лення
анома́ліявідхи́лення
антагоні́змворожне́ча, непримире́нність
анулюва́тискасо́вувати, унева́жнювати
апа́тіябайду́жість
апелюва́тизверта́тися (до кого, чого); оска́ржуватизвертатися — по підтримку, до чийогось авторитету; оскаржувати — у праві
аплодисме́нтио́плески
арбі́трпосере́дник, (трете́йський) суддя́у спорті — суддя
аргуме́нтдо́каз
арома́тпа́хощі, за́пах; духдух — розм.
архіте́кторбудівни́чий
асимілюва́тиуподі́бнювати
асоціюва́типов’я́зувати
атеї́змбезві́р’я, безбо́жжя
аудіє́нціяприйняття́
бана́льний (жарт)заяло́жений, уте́ртий
банди́тхарци́з, харцизя́ка
безапеляці́йнобеззапере́чно
бібліоте́какнигозбі́рня
біле́тквито́ку значенні «квиток на проїзд, вхід» (тут білет — заст.); екзаменаційний білет — білет
біогра́фіяжиттє́пис
блокно́тзаписни́к
борт (човна, судна)о́блавок
браву́рний (марш)жва́вий, підне́сений, бадьо́рий
бюстпогру́ддя
вентилюва́типрові́трювати
вентиля́ціяпрові́трювання, про́духсистема приладів для провітрювання — вентиляція
вербува́тинабира́ти, найма́ти; залуча́тизалучати — до справи, організації
вертика́льнийпрямови́сний
візи́твідві́дини
вульга́рнийгру́бий, непристо́йний; ву́личнийвуличний — перен. «невихований» (вулична лайка)
газе́тачасо́писчасопис тепер частіше означає журнал
галере́я (навколо будинку)кружґа́нокдіал.; картинна галерея — галерея
гармо́ніяспівзву́ччя; зла́года (у гурті)
гарнізо́нзало́га
гене́запохо́дження
генера́ціяпоколі́нняу техніці (генерація енергії) — генерація
гіга́нтве́лет, ве́летень
гімнсла́веньу значенні «урочиста хвалебна пісня»; державний гімн — гімн
гіпо́тезаздо́гад, припу́щення
гірля́ндаплетени́цяз квітів, гілок; ялинкова (електрична) гірлянда — гірлянда
гля́нець, глянс, глянцпо́лиск, блиск
горизо́нто́брій, видноко́ло, виднокру́гвидноколо, виднокруг — поет.
горизонта́льнийпозе́мний
грандіо́знийвеличе́зний, велете́нський
граціо́знийзгра́бний, ви́тончений
гру́па (людей)гурт
деба́тиобгово́рення
дебоши́ритибешкетува́ти; галабу́рдитигалабурдити — діал.
дегенерува́тивиро́джуватися, звиродні́ти
дедла́йнкінце́вий те́рмін
демонструва́ти (фільм)пока́зувати, крути́ти
дета́льподро́биця; части́на (машини)
дефе́ктва́да, хи́ба, недо́лік; ґанджґандж — розм.
дефі́сро́зділкау правописі — дефіс (термін)
децентралізува́тирозосере́джувати, розосере́дитипро розміщення (виробництва, сил); передавання повноважень громадам — децентралізація (термін)
диле́мави́бір (з двох можли́востей)у логіці — дилема
директи́ванастано́ва, вказі́вка
диста́нціяві́ддаль, ві́дстань
діапазо́но́бсяг; за́сягу значенні «обсяг, межі»; засяг — рідко; діапазон голосу, частот — діапазон
доміну́ватипереважа́ти, панува́тикнижн.
еквівале́нтвідпові́днику фізиці, хімії, фінансах — еквівалент
екземпля́рпримі́рник
екіпа́жпо́візповіз — заст.; лише в значенні «легкий візок»; екіпаж корабля, літака, танка — екіпаж
еконо́міяоща́дність, оща́дливість
експериме́нтдо́слід, про́ба
експлуата́тор; експлуата́ціявизи́скувач; ви́зиску значенні «привласнення чужої праці»; експлуатація техніки, будинку — експлуатація
е́кспортви́віз, ви́везенняу терміновживанні норма — іншомовне слово
експро́мтомбез підгото́вки
екстра́ктви́тяжка
е́кстренийневідкла́дний, терміно́вий
ексце́снадмі́рність, кра́йність; су́тичка, завору́шеннянадмірність, крайність — крайній вияв чогось; сутичка, заворушення — порушення порядку
еласти́чнийгнучки́й, пружни́й; пружи́стийпружистий — рідко
елега́нтнийви́шуканий, ви́тончений
елемента́рнийнайпрості́ший; основни́й (про знання)
елеме́нти (науки)осно́ви, ази́; поча́ткипочатки — заст.
ема́льполи́ва, по́ливопро склоподібне покриття кераміки; емаль на металевому посуді, зубна емаль — емаль
ембріо́нза́родок
емо́ціїпочуття́, почува́ння, пережива́ння
епіде́міяпо́шесть
епізо́дви́падок, поді́я, приго́дау значенні «випадок»; частина твору, фільму — епізод
епо́хадоба́
еско́ртпо́чет, су́провід
ігнорува́тине́хтувати, не зважа́ти
ідеа́льнийбездога́нний, доскона́лий, дове́ршений
іденти́чнийтото́жний, одна́ковий, таки́й са́мий
ілюзо́рнийприма́рний, уя́вний, хи́бний
і́міджо́браз
імпоза́нтнийпоказни́й; ставни́й, поставни́й
і́мпортвве́зенняу терміновживанні норма — іншомовне слово
і́мпульс; імпульси́внийпо́штовх; рвучки́й, пори́вчастийімпульс — у значенні «внутрішній поштовх, спонука»; у фізиці, техніці — імпульс
і́ндекспока́жчик, спи́сок, пере́ліку значенні «покажчик, перелік»; поштовий індекс, індекс цін — індекс
індиві́д, індиві́дуумосо́ба; осо́бина (про організм)
індифере́нтнийбайду́жийкнижн.
іне́ртнийбездія́льний, мля́вийпро людину; інертні гази — інертний
ініціати́вапочи́ну значенні «перший крок у справі»
інстинкти́внийпідсвідо́мий
інструме́нтзнаря́ддяу значенні «знаряддя праці»; музичний інструмент — інструмент
інтеле́ктро́зум
інтерва́лпро́міжок; пере́рва (у часі)
інтерна́тгурто́житоку значенні «гуртожиток при закладі освіти»; школа-інтернат — інтернат
інтригува́тизаціка́влюватиу значенні «збуджувати цікавість»
інтуїти́вно (відчувати)се́рцем чу́ти, нутро́м чу́тинутром — розм.
інфе́кціязара́за
інфільтра́ціяпросо́чування
ірига́ція; іригаці́йнийзро́шування; зро́шувальний
іронізува́тикепкува́ти, насміха́тися; підштри́куватипідштрикувати — розм.
кавале́ріякінно́та
канцеляри́стпи́сар; писарчу́кписарчук — іст., розм.
капітулюва́тиздава́тися, склада́ти збро́ю
кардина́льнийдокорі́нний, основни́й
каре́та (дорожня)ридва́ністорична назва (карета XVIII — поч. XIX ст.)
карка́скістя́к, снасть
карти́на (феєрична)видо́вищеу значенні «те, що можна бачити»
категори́чно; сказа́ти категори́чнорішу́че; сказа́ти, як відруба́тисказати, як відрубати — розм.
кваліфікува́ти (дії, вчинок)розці́нювати, оці́нюватиу праві (кваліфікувати злочин) — кваліфікувати
кве́стіяпита́нняквестія — зах.
клі́матпідсо́ннязаст.
клу́мбаквітни́к
кокетува́тизаграва́ти
коле́гаспівробі́тник, това́риш по робо́тіоднокашник (розм.) — товариш по навчанню, а не по роботі
колекти́в; колекти́внийгурт; гуртови́й
коле́кціязбі́рка, зібра́ння; збирани́цязбираниця — розм.
колі́зіязі́ткненняу значенні «зіткнення поглядів, інтересів»; у літературознавстві — колізія
кома́нданака́з, розпоря́дженняу значенні «короткий наказ»; спортивна команда, команда корабля — команда
компенса́ціявідшкодува́нняу біології, техніці — компенсація
компле́кціястату́ра, будо́ва ті́ла
компліка́ціяускла́днення
комуніка́ціясполу́чення; спілкува́ннясполучення — про шляхи, лінії зв’язку; спілкування — про обмін інформацією
комфорта́бельнийвигі́дний, зручни́йсаме вигі́дний (наголос на і) — «зручний»; ви́гідний — «прибутковий»
конве́нціяуго́дау міжнародному праві (Женевська конвенція) — конвенція
конву́льсіїко́рчі, судо́ми
конкре́тнийпе́вний, то́чнийконкретні іменники (у граматиці) — конкретні
конкуре́нтсупе́рник
консе́нсусзго́да, пого́дження
консолідува́тизгурто́вувати, гуртува́ти
констатува́тиустано́влювати, відзнача́ти
контине́нтматери́к, суході́л
ко́нтуро́брис, о́бвід
конфу́зні́яковість
конфу́зитисявстида́тися, ні́якові́ти
концентрува́тизосере́джувати
координува́типого́джувати, узго́джувати, узгі́днювати
ко́рпусту́луб; ті́ло (машини)корпус будинку, військовий корпус — корпус
кошма́ржах, страхі́ттястрашний сон — кошмар
кошма́рнийстрахітли́вий
кредито́рпозикода́вець; позича́йлопозичайло — розм.
криміна́льнийка́рнийу праві (Кримінальний кодекс) — кримінальний
крите́рійміри́ло
кулі́си (театральні)лашту́нки
кур’є́рпоси́льний, розси́льний
ландша́фткраєви́ду значенні «вигляд місцевості»; у географії — ландшафт
легалізува́тиузако́нювати
лібера́льнийвільноду́мний; побла́жливийвільнодумний — лише в заст. значенні; поблажливий — про надмірну терпимість; про політику — ліберальний
ліди́рувати, лідерува́тивести́ пере́д, задава́ти тон; верхово́дитиверховодити — розм.
ліквідува́ти заборго́ваністьпогаси́ти борги́
ліміту́ватиобме́жувати
літерату́раписьме́нствоу значенні «художня, писемна спадщина»; наукова, довідкова література — література
ло́зунгга́сло
лока́льниймісце́вий
ло́конку́черик
лоя́льнийзаконослухня́ний; добрози́чли́вийзаконослухняний — щодо влади, законів; доброзичливий — щодо людей
луна́тикснови́да
мавзоле́йусипа́льня
маг; магі́чнийчарівни́к; чарівни́й
ма́клерпосере́дник
максима́льнийякнайбі́льший
манда́тповнова́ження, дору́ченнядепутатський мандат (документ) — мандат
манускри́птруко́пис
маргіне́с (книжки, зошита)бе́рег, по́лемаргінес — зах.
маріоне́ткаля́лька
маси́внийважки́й, громіздки́й; дебе́лийдебелий — розм., про людину чи міцні речі
ма́союна́товпом, ва́лом; хма́роюобразно — про велику кількість людей
масшта́бміри́ло; ро́змахмірило — співвідношення розмірів на карті, кресленні; розмах — обсяг (масштаби робіт)
матеріа́лсировина́у значенні «з чого виготовляють»; матеріал для статті, тканина — матеріал
ма́ти у своє́му акти́віма́ти за плечи́мапро досвід, здобутки
ма́товийтьмя́ний
махи́на, махи́няодоро́бло, одоро́бало, доро́балорозм.; махиня — рідко
машина́льний (жест)мимові́льний
медикаме́нтилі́ки
мелоді́йниймилозву́чний
меморіа́льнийпа́м’ятний
мемуа́риспо́гади
мента́льністьсвіто́гляд, душе́вний склад
мізантро́плюдиноненави́сник; відлю́дниклюдиноненависник — книжн.
мініма́льнийякнайме́нший
містифіка́ціяокозами́лювання
місти́чнийтаємни́чийу значенні «незбагненний»; у релігії, філософії — містичний
мі́тингві́че
мобілізува́ти (сили)напру́жувати
моде́рнийнові́тній, суча́сний
модернізува́тиусуча́снювати
моло́чні проду́ктинабі́лдіал.
момента́льнийблискави́чний, миттє́вий
момента́льновраз, як стій
мона́хчерне́ць
монолі́тнийсуці́льний; згурто́ваний
моното́ннийоднозву́чний, одното́нний; одномані́тнийоднозвучний — про звук; одноманітний — про життя, роботу
монстрпотво́ра
монуме́нт; монумента́льнийпа́м’ятник; вели́чний
моргтрупа́рня
мото́рдвигу́н
мундшту́ксиса́ку духовому музичному інструменті
мускуля́стийм’язи́стий; жи́лавий
мускуляту́ра, му́скулим’я́зи
мусува́ти (чутки)роздува́ти, перебі́льшуватироздувати — розм.; форма «мусирувати» ненормативна
му́штрави́шкіл
наї́внийпростоду́шний, нехи́трий; неби́тий, зеле́нийнебитий, зелений — перен., розм. «недосвідчений»
нату́равда́ча, приро́дау значенні «характер людини»; малювати з натури, платити натурою — лише натура
негати́вва́ди, негара́здирозм., у значенні «щось погане, недоліки»; у фотографії — лише негатив
нейтраліте́тневтруча́нняу значенні «невтручання в чужі справи, суперечку»; у міжнародному праві норма — нейтралітет
нелега́льнийнезако́нний, заборо́нений, підпі́льний
нема́є альтернати́винема́є ви́бору
неологі́змновотві́р
неофі́тновові́рець, новонаве́рнений; новачо́кнововірець, новонавернений — у релігійному значенні; новачок — розм. «новак у чомусь»
нервува́ти (кого)дратува́ти; тягти́ ду́шуу значенні «дратувати кого»; тягти душу — фразеол. «мучити, набридати»
нереа́льнийуя́вний; нездійсне́нний; неземни́йнеземний — перен., розм. «надзвичайний» (нереальна краса)
нівелюва́ти (розбіжності)згла́джувати, зрі́внювати; зво́дити ніна́щоу геодезії — нівелювати (термін)
німбвіне́ць
но́мерчисло́у значенні «випуск газети, журналу»; номер будинку, телефону — лише номер
норма́льнийзвича́йний; здоро́вий (психічно)
нота́тказа́пис, помі́тка
нота́ція; чита́ти нота́ціюповча́ння, мора́ль; ми́лити ши́ю (го́лову)у значенні «повчання з докором»; мораль — розм.; милити шию — фразеол. «дорікати, лаяти»
нюа́нсвідті́нок
окулі́сточни́крозм.; офіційно — офтальмолог, окуліст
окупа́нтзага́рбникв офіційних текстах норма — окупант, окупація
оперува́ти (фактами)послуго́вуватися, кори́стува́тися (чим)у медицині, військовій справі — оперувати
опортуні́стпристосува́нець, угодо́вець
оптима́льнийнайкра́щийу значенні «найкращий із можливих»
оптимісти́чнийжиттєра́дісний
опти́чнийсвітлови́й; зорови́йу значенні «здійснюваний за допомогою світла, зору»; оптичні прилади, приціл, волокно — лише оптичний
ора́кулвіщу́н
оранжере́ятепли́ця
ора́торпромо́вець
ордина́рнийзвича́йний
оригіна́лпершотві́р, перво́пис; дива́к, проя́ва (про людину)первопис — книжн.; проява — розм.; оригінал документа — оригінал
орієнта́льнийсхі́дний
ортодокса́льнийправові́рнийортодоксальна церква, ортодоксальний іудаїзм — ортодоксальний
орфогра́фія, ортогра́фіяправо́пис
пактуго́да
па́нікапереполо́х
панора́макраєви́д, видо́вище
парази́тдармої́д, тру́теньпро людину, що живе чужою працею: дармоїд — зневажл., трутень — перен., розм.; у біології — паразит
парале́льнийрівнобі́жнийу шкільній математиці вживають паралельний
пара́лічгрецьрозм.; у медицині — параліч
парвеню́ви́скочка, ви́скоченьзневажл.
пари́рувативідбива́ти; дава́ти зда́чідавати здачі — фразеол. «відповідати ударом на удар, образою на образу»
парі́закла́д
партне́рнапа́рник, това́риш
паси́внийбездія́льний, байду́жийу граматиці (пасивний стан) і фінансах — пасивний
патріарха́льнийстаросві́тськийу переносному значенні «вірний старим традиціям»; патріархальний устрій (іст.) — термін
патро́н (про особу)засту́пник, опіку́н; хлібода́вецьзаступник, опікун — у значенні «покровитель»; хлібодавець — «той, хто дає заробіток»
патронта́шладівни́ця
па́уза, па́взапере́рва
паупериза́ція, павпериза́ціязубо́жінняпауперизація — книжн.
пейза́жкраєви́дпейзаж як жанр живопису — пейзаж
перипеті́їкруті́ поворо́ти, несподі́ванкиу літературознавстві — перипетія (термін)
періоди́чнораз у раз, раз від ра́зу
пермане́нтнийбезпере́рвний, ста́лий
песимі́стзневі́рений
песимісти́чнийбезнаді́йний, зневі́рений
п’єдеста́лпідні́жжя
пігме́нтбарвни́ку біології та хімії — пігмент (термін)
піка́нтнийго́стрий, пря́ний; соло́ний, масни́й (про жарт)солоний, масний — перен., розм. «непристойний»
постаме́нтпідні́жжя
превалюва́типереважа́ти
превенти́внийзапобі́жнийпревентивний — книжн.; превентивні (запобіжні) заходи
прейскура́нтцінни́ку значенні «перелік цін»; «прейскурант цін» — плеоназм
пре́мія; преміюва́тинагоро́да; нагоро́джуватиу назвах (Нобелівська, Шевченківська премія) — лише премія
прести́жвплив, вага́, до́бра сла́ва
претендува́ти (на що)домага́тися, допомина́тися (чого)допоминатися — розм.
прива́тнийособи́стийу значенні «особистий, не службовий» (приватне життя, лист); приватна власність, школа — лише приватний
прима́тверхове́нство, зве́рхність, ви́щістьу значенні «першість» (примат — книжн.); у зоології примати — ряд ссавців
приміти́внийпро́сти́й, недоскона́лий, недове́ршений, нерозви́нений; пе́рві́сний (про культуру); невиба́гливий (про смак); нехи́трий (про спосіб); обме́жений (про світогляд)нехитрий — розм.
при́нципзаса́да
пріорите́тнийпершоря́дний
прогре́с; прогреси́внийпо́ступ; передови́йпоступовий у значенні «прогресивний» — заст.; сьогодні поступовий — «без раптових змін»
пропагува́типоши́рювати, пропові́дуватипроповідувати — перен. «поширювати ідеї, учення»
пропо́рціяспіввідно́шенняу математиці — пропорція (рівність двох відношень)
протегува́ти (кому)сприя́ти (кому), опі́кува́тися (ким)
проте́ктор (про особу)опіку́н, захи́сни́ку значенні «покровитель» (тут протектор — заст.); протектор шини — лише протектор
профілакти́чнийзапобі́жнийу медицині — профілактичний (огляд, щеплення)
проце́нтвідсо́ток
проце́с (розвитку)хід, пере́біг, плинсудовий, технологічний процес — лише процес
публікува́тидрукува́ти, оприлю́днювати
публі́чнийпривселю́дний, прилю́дний; відкри́тий, гла́сний; грома́дський (про місце)«в публічному місці» — на людях, у громадському місці
пульвериза́торрозпи́лювач, розбри́зкувач
пунктуа́льнийто́чний
рангзвання́, чину значенні «звання»; ранг як категорія, розряд — ранг
ра́порт; рапортува́тизвіт; звітува́тиу значенні «звіт про виконання»; офіційне повідомлення у війську, поліції — рапорт
рафіно́ванийочи́щений; ви́тончений, ви́шуканий
раціона́льнодоці́льно
реагува́тивідгу́куватисяу хімії, фізіології — реагувати (термін)
реа́кціяві́дгук, ві́дголосу значенні «відповідь на подію, дію»; хімічна, політична реакція — лише реакція
реалізува́тизді́йснювати, вті́лювати; продава́ти (товар)
реа́льнийді́йсний, спра́вжній; здійсне́нний
ревізува́типеревіря́ти; перегляда́ти (погляди, догми)
регла́ментпоря́док, розпоря́доку значенні «розпорядок»; назви документів (Регламент Верховної Ради) — регламент
резе́рв; резе́рвнийзапа́с; запасни́й
резиде́нціяосі́док
резолю́ціяпостано́ва, ухва́ланапис керівника на документі — резолюція
резона́нсві́дгук, відлу́ння, ві́дгомінперен. (суспільний резонанс); у фізиці — резонанс
результа́тна́слідок, пі́дсумок
рекомендува́тира́дити, пропонува́ти
реконстру́кціяперебудо́ва
ремо́нт; ремонтува́тила́годження; ла́годитинаправа (діал.), направляти (розм.) у значенні «лагодити» — не радимо: сьогодні направляти — «спрямовувати»
ренега́твідсту́пник
рента́бельнийприбутко́вийрентабельний — екон.
репети́ціяпро́ба
репре́сіїгоні́ння, переслі́дуванняісторичний термін (сталінські репресії) — репресії
репроду́кціявідби́ток; відтво́рення (дія)
репута́ціясла́ва
реставрува́тивідно́влювати, поно́влювати, відро́джувати
рефера́тдо́повідь
реце́птпри́пислише у значенні «вказівка лікаря» (за приписом лікаря); рецепт страви, рецептурний бланк — рецепт
ризикува́ти життя́мва́жити голово́ю (життя́м)
ритуа́лобря́д
роби́ти акце́нт (на чому)наголо́шувати (на чому)акцент у вимові — акцент
руло́нсуві́й, звій
ру́поргучномо́вець; вира́зниквиразник — перен. (рупор ідей)
салю́твіта́ннялише у значенні «привітання» (піднесена рука; Салют! — розм.); святковий салют — лише салют
санкціонува́тизатве́рджувати; схва́лювати
сатисфа́кціязадово́лення, вдово́лення
сезо́нпора́ (ро́ку)театральний, спортивний сезон — сезон
сексуа́льнийстате́вийу значенні «пов’язаний зі статевим життям»
селе́кціядо́бі́р, відбі́ру значенні «відбір»; у біології (виведення сортів, порід) — селекція
сенсаці́йнийгучни́йу значенні «який набув розголосу» (гучна справа, новина)
се́рвісобслуго́вування, по́слуги
серйо́знийпова́жний
се́сіязасі́данняу значенні «засідання (парламенту, ради)»; екзаменаційна сесія — лише сесія
сибари́трозкі́шник
сигна́лзнак; опові́сткау техніці (радіосигнал, сигнал мережі) — сигнал
силуе́то́брис
симпатизува́ти (кому)співчува́ти (кому), прихи́льно ста́витися (до кого)співчувати — у значенні «схвалювати, підтримувати»
симпто́мозна́ка, ви́яв, про́яву медицині — симптом (термін)
синхро́нний, синхроні́чнийодноча́снийсинхронний переклад, синхронне плавання — лише синхронний
ситуа́ціястано́вище, стан, поло́женняположення в цьому значенні — заст.
ске́птикневі́рарозм., «недовірлива людина»; у філософії — скептик
сконфу́зитисязасоро́митися, зніякові́ти
соліда́рністьзгурто́ваність, є́дністьу праві (солідарна відповідальність) — солідарність
соліда́рнопліч-о́-пліч
солі́днийнеаби́який, добря́чий; ґрунто́вний; стате́чний (про людину)неабиякий, добрячий — про кількість (солідна сума), добрячий — розм.; ґрунтовний — про знання, працю
со́успідли́ва
соціа́льнийсуспі́льнийсоціальна допомога, соціальні мережі — соціальний
спа́змико́рчі, судо́мау медицині — спазм (термін)
специ́фіка; специфі́чнийсвоєрі́дність; своєрі́дний
спе́ціїпря́нощі, припра́ви, присма́киприсмаки — у значенні «приправи»
споради́чнийпоодино́кий
ста́дія (розвитку)щабе́ль
сталь; стале́вийкри́ця; кри́це́вий
стеногра́фіяскоро́писзаст.; у палеографії скоропис — тип письма
студіюва́тививча́ти
субордина́ціяпідпорядкува́нняу значенні «службове підпорядкування молодших старшим»
сувереніте́тнезале́жність, самості́йність
сфе́раку́ля; ца́рина, га́лузь (діяльності)куля — про предмет кулястої форми; у геометрії сфера — поверхня кулі, а не сама куля
сце́накіну значенні «театральний майданчик»; сцена з п’єси, сцена ревнощів — сцена
сюрпри́зподару́нок; несподі́ванка
тала́нтхист, дар, кебе́тадар — уроч.; кебета — розм.
темпера́ментвда́ча, но́ров; за́палноров — розм.; запал — «життєва активність, пристрасність»; у психології — темперамент (термін)
температу́ра (хворого)гаря́чка
теоло́гіябогосло́в’я, богослі́в’я
тео́ріявче́нняу значенні «учення» (теорія Дарвіна — вчення Дарвіна)
те́рмін; терміно́вийстрок, речене́ць; нега́йнийу значенні «проміжок часу»; реченець — заст.; термін як слово науки — термін
тестаме́нтзапові́т
тирстрі́льбище
тира́ж (книжки)на́кладтираж лотереї — тираж
тире́ри́скарозм.; у правописі тире і дефіс — різні знаки
тита́нве́летеньу значенні «велетень, видатна людина»; хімічний елемент, кип’ятильник — титан
ти́тулзвання́у значенні «почесне звання»; заголовок книжки — титул
толера́нтнийтерпи́мий, побла́жливий
травмува́ти (рану)роз’я́трюватилише про рану чи душевний біль
тради́ція; традиці́йнийзви́чай; узвича́єний
трактшлях, гости́нецьгостинець — діал.; травний тракт — лише тракт
трактува́титлума́чити
транспланта́ціяпереса́дження, переса́дкапересадка — розм.; у медицині — трансплантація (термін)
трансформува́типеретво́рювати
тра́урнийжало́бний, похоро́нний
тривіа́льнийзаяло́женийперен.
тротуа́рпішохі́д (пішохо́ду)не плутати з пішохід (пішохода) — «той, хто йде пішки»
трофе́йздо́бичу значенні «воєнна здобич»; спортивний трофей (кубок) — трофей
туберкульо́зсухо́тизаст.; у медицині — туберкульоз
ту́мбасто́впчик, стовпе́цьу значенні «стовпчик біля дороги»; тумба-шафка — тумба
універса́льнийвсеося́жний, всебі́чний, різнобі́чний, зага́льнийпро ключ, прилад (придатний для різного) — універсальний
уніка́льнийнеповто́рний, єди́ний, рі́дкісний, незрівня́нний
уніта́рнийєди́ний, неподі́льний, собо́рнийсоборний — «об’єднаний» (соборна Україна); унітарна (не федеративна) держава — юридичний термін
уніфо́рмаоднострі́й
урага́нбуреві́й; борві́йборвій — поет.
урага́нний (вітер)буреві́йний; серди́тийсердитий — перен. «дуже великої сили» (сердитий вітер)
утри́руватиперебі́льшувати; пересо́лювати, перепе́рчувати; передава́ти куті́ ме́дупересолювати, переперчувати — перен.; передавати куті меду — фразеол.
фабрикува́тивиробля́ти, виготовля́тиу значенні «виготовляти фабрично, масово»; фабрикувати справу, докази — підробляти
фавори́тулю́бленець; коха́нецькоханець — про фаворита монархині; у спорті фаворит — найімовірніший переможець
факти́чнона ді́лі
фа́кторчи́нник
фальшува́ти, фальсифікува́типідробля́ти
фамілья́рнийпанібра́тський, безцеремо́ннийпанібратський — розм.
фантазе́рмрі́йник
фанто́мпри́вид, прима́рафантом — книжн.; фантом-муляж (у медицині) — фантом
фанфаро́нхвалько́, при́ндапринда — розм. «пихата людина»
фасо́нкрій
фа́тумдо́ля
феєри́чнийказко́вий
фено́мен; феномена́льнийя́вище; винятко́вий, надзвича́йний
фешене́бельнийви́шуканий, розкі́шний; великосві́тський
фіа́сконевда́ча, неу́спіх, прова́л
фігу́рапо́статьгеометрична, шахова фігура, фігура мови — фігура
фіксува́тизакрі́плювати; запи́сувати; карбува́ти (у пам’яті)
фікти́внийнеспра́вжній, ви́гаданий
фі́кціяви́гадка
філантро́п; філантропі́чнийдоброчи́нець; доброді́йний
філігра́нний, філігра́новийтонко́ї робо́ти
філі́стеробива́тель, міщани́ну переносному значенні: «людина з вузькими, міщанськими інтересами»
фільтр; фільтрува́тиціди́ло; проці́джуватиу значенні «пристрій для проціджування рідини»; технічні фільтри (повітряний, сигнальний) — фільтр
фіна́лкіне́ць, закі́нченняу спорті, музиці — фінал
фіна́льнийзаверша́льний, кінце́вий, заклю́чнийзаключний — рідко
фіна́нсико́шти, гро́шіу значенні «гроші, кошти» (розм.); державні фінанси як економічна система — фінанси
фі́стуланори́цямед.
флегмати́чнийнезвору́шний, мля́вий
фліртува́тизаграва́ти, залиця́тися
флю́герпого́дникрозм.
фонтлорадіаційний, звуковий фон — фон
фонта́нводогра́йнафтовий фонтан — фонтан
форе́льпструг
форсува́типриско́рювати; переправля́тися (че́рез рі́чку)
форту́науда́ча, у́спіх; до́ля, тала́н
фрагме́нтури́вокпро текст, твір; уламок посудини, кістки — фрагмент
фразе́рмарносло́в
фриво́льнийлегкова́жнийфривольний — ще й «не зовсім пристойний» (фривольний жарт)
фронта́льнийчолови́й, лобови́й; зага́льнийзагальний — перен. (фронтальне опитування — усього класу)
фронто́нпричі́лок
фру́ктисадовина́овочі у значенні «фрукти» — заст.; сьогодні овочі — городина
фунда́торзасно́вник
функціонува́тиді́яти, працюва́ти
фу́нкціяобо́в’язок; призна́ченняу значенні «обов’язок, роль»; у математиці, біології — функція
фуру́нкулчиря́к
хамелео́н (про людину)крути́хвістрозм. «хитрун»; у зоології — хамелеон
ха́о́с; хаоти́чнийбезла́ддя, гарми́дер; безла́днийгармидер — розм.
хара́ктер (людини)вда́ча, но́ровноров — розм., часто з відтінком упертості
характе́рнийвласти́вий, прикме́тний, своєрі́днийне плутати з хара́ктерний — «з твердим характером»
хро́нікаліто́пису значенні «запис подій»; хроніка новин, кінохроніка — хроніка
хроні́чнийзатяжни́й, трива́лий; пості́йнийу медицині хронічна і затяжна хвороба — різні поняття
целіба́тбезшлю́б’я
циркулюва́тикружля́ти
циркуля́робі́жник
циркуля́ціяо́біг, кругоо́бігобіг — про гроші, товари; циркуляція крові — кровообіг
ціль; ці́лімета́; на́міриу значенні «те, чого прагнуть»; мішень — ціль
шанснаго́да, можли́вість
швейца́рпридве́рникзаст.
шере́нгала́ва, шик, ряд, лі́ніяшик — «стрій» (не плутати з шик «розкіш»)
шофе́рводі́й
шта́бель (дрів тощо)стіс
штрафпеня́пеня — стягнення за прострочення платежу; у значенні «штраф узагалі» — заст.
юри́ст; юриди́чнийправни́к; правни́чий
юсти́ціяправосу́ддяназви органів (Міністерство юстиції) — юстиція

У словнику 484 пари. Шукати можна з будь-якого боку: за іншомовним словом або за українським. Наголос позначено над голосною. Відповідник підходить не в кожному контексті: читай примітку й розділ «Коли відповідник — не синонім». Позначки за «Словником української мови»: розм. — розмовне, книжн. — книжне, заст. — застаріле, діал. — діалектне.

Відповідник — не завжди повна заміна. Іншомовне слово часто багатозначне, а українське збігається з ним лише в одному значенні. Як не помилитися, пояснено нижче, у розділі «Коли відповідник — не синонім».

Запозичення в українській мові: звідки вони

Жодна мова не живе відокремлено. Разом із новими речами, знаннями та звичаями приходять і слова: з християнством — ікона, з наукою та школою — алфавіт, аудиторія, з торгівлею — базар, зі спортом — футбол. Так поповнювалися всі мови: в англійській, наприклад, дуже багато слів французького та латинського походження.

Давні запозичення ми вже не відчуваємо як чужі: цукор, кавун, шлюб, цікавий — звичайні українські слова, хоча й прийшли з інших мов. Нові запозичення ще впізнаємо: дедлайн, браузер.

Звідки прийшли слова: найчастіші мови-джерела

МоваПриклади
грецька
грецизми
алфавіт, ікона, хор, огірок
письмо, церква, мистецтво, побут
латинська
латинізми
клас, аудиторія, автор, конституція
освіта, наука, право
польська
полонізми
цікавий, шлюб, гасло, ґанок
побут, суспільне життя
німецька
германізми
бутерброд, фарба, шахта, фартух
ремесла, техніка, побут
тюркські мови
тюркізми
кавун, гарбуз, базар, чабан, майдан
господарство, торгівля
французька
галліцизми
пальто, кашне, пюре, пляж
одяг, кухня, відпочинок
італійськаопера, соло, тріо
музика
англійська
англіцизми
футбол, баскетбол, комп’ютер, дизайн
спорт, техніка

Тут названо мову, з якої слово прийшло до нас, часто через посередників: фартух — німецьке слово, що прийшло через польську. А театр — грецьке за походженням слово, але до нас воно прийшло з французької, а туди — з латинської. Походження — за «Етимологічним словником української мови».

Розпізнати запозичення допомагають кілька ознак. Але це лише підказки:

  • звук [ф]: фізика, факт, фарба — слова з ним здебільшого запозичені;
  • початкові а чи е: автор, алфавіт, екзамен, ефект. Питомі слова з такими початковими звуками — переважно службові слова й вигуки: але, ах, ет;
  • незмінні форми: меню, кашне, журі, пюре не відмінюються.

Точну відповідь дає етимологічний словник: він покаже, що цікавий і шлюб прийшли з польської мови, а кавун — з турецької. Докладніше — у статтях «Лексика української мови за походженням» і «Правопис слів іншомовного походження».

Іншомовне слово чи український відповідник: коли що доречно

Вибір залежить від стилю, мети й читача. Іншомовне слово доречне, коли воно термін (синтаксис, фотосинтез, анестезія), коли текст науковий чи офіційно-діловий або коли точного українського відповідника немає (футбол, комп’ютер). Термін цінний своєю точністю: гіпотенуза означає лише одне, і заміна «своїм» словом тут тільки зашкодить. Для одного поняття мова іноді має два нормативні терміни: лінгвістика і мовознавство, процент і відсоток. Тоді в одному тексті тримайся одного — так радить стаття «Термінологічна лексика».

Український відповідник краще в розмові, листі, художньому творі, у тексті для широкого читача, а також тоді, коли іншомовне слово звучить штучно або його розуміють не всі. Книжне індиферентний у розмові з другом прозвучить дивно — природніше байдужий. Іншомовне слово, яке сприймається як чуже й уживається замість наявного українського, називають варваризмом: івент → захід, лайфхак → корисна порада.

Іншомовне чи українське: коли що доречно

  • Науковий термін — норма
    Терміни — основа стилю, іншомовні теж: гіпотенуза, атом, синтаксис. З двох нормативних термінів (лінгвістика — мовознавство) в одному тексті вживають один.
  • Офіційно-діловий термін — норма
    Точні терміни: компенсація, аванс, ліцензія. «Схоже» слово може змінити зміст документа: аванс ≠ завдаток.
  • Публіцистичний зрозуміло для всіх
    Слово, яке знає широкий читач, або пояснений термін. Модне слово без потреби — варваризм: лайфхак → корисна порада.
  • Розмовний краще українське
    Прості питомі слова природніші за книжні: байдуже, а не індиферентно; звичайний, а не ординарний.
  • Художній краще українське
    Український відповідник може додати образності: видноколо (поет.) замість горизонт. Іншомовне слово доречне, коли змальовує героя, середовище чи епоху.

Іншомовне слово — не помилка. Помилка — коли воно недоречне в стилі, незрозуміле читачеві або вжите не в тому значенні. Позначки книжн. і поет. — за «Словником української мови» (СУМ-20).

Коли відповідник — не синонім

Відповідник підходить лише тоді, коли має те саме значення. Іншомовне слово може бути багатозначним, а український відповідник збігається з ним тільки в одному значенні — або взагалі називає інше поняття. У поширених списках «іншомовне слово — український відповідник» таких пар чимало: аванс — завдаток, фрукти — овочі, абрикоса — жерделя, штраф — хук.

Перш ніж замінити слово, перевір обидва в тлумачному словнику. Якщо українське слово стоїть у визначенні іншомовного без позначок заст., діал. чи рідко, у цьому значенні заміна можлива. Лишається звірити приклади: синоніми різняться відтінками й сполучуваністю.

Коли відповідник — не синонім

  • аванс ≠ завдаток інше значення
    аванс — плата наперед, зокрема в рахунок зарплати; завдаток забезпечує виконання угоди
  • аеропорт ≠ летовище інше значення
    летовище — те саме, що аеродром; аеропорт — ще й термінали, служби, пасажирські рейси
  • автоматичний ≠ саморушний інше значення
    саморушний — з власним двигуном (саморушна гармата); автоматичний — самодіючий
  • абрикоса ≠ жерделя різновид
    жерделя — дрібноплідний різновид абрикоса, що виростає з насіння
  • штраф ≠ хук вузьке значення
    хук — у грі в шашки: шашка, яку знімають за недогляд
  • авантюра ≠ пригода заст.
    значення «пригода» застаріле; нині авантюра — ризикована, сумнівна справа
  • фрукти ≠ овочі заст.
    овочі — городина; у значенні «фрукти» слово застаріле, відповідник — садовина
  • ремонт ≠ направа діал.
    направа в значенні «лагодження, ремонт» — діалектне слово
  • сфера ≠ куля термін
    у геометрії сфера — поверхня, куля — тіло; про предмет кулястої форми можна сказати й куля
  • функція ≠ обов’язок термін
    у математиці функція — величина, що змінюється зі зміною аргументу; а функції секретаря — справді його обов’язки

Як перевірити: знайди іншомовне слово в тлумачному словнику. Якщо український відповідник стоїть у його визначенні без позначок заст., діал., рідко, у цьому значенні заміна можлива; звір ще приклади вживання. Значення — за «Словником української мови» (СУМ-20, СУМ-11).

Типові помилки з іншомовними словами

Плеоназм — сполучення, у якому одне слово зайве, бо його значення вже є в іншому. З іншомовними словами це буває особливо часто: значення запозичення не відчувається, і його «підсилюють» українським словом. Вакансія — це вже вільна посада, сувенір — подарунок на згадку, прейскурант — перелік цін. Тому вільна вакансія, пам’ятний сувенір і прейскурант цін — помилки.

Неточна заміна — «відповідник», що має інше значення. Працівникам виплачують аванс, а не завдаток: завдаток дають, щоб забезпечити виконання угоди. Аеропорт не замінити словом летовище: летовище — це аеродром, а в аеропорту ще й термінали, служби, пасажирські рейси.

Пароніми — схожі за звучанням слова з різним значенням: ефектний (який справляє враження) і ефективний (який дає результат), абонент (той, хто має абонемент) і абонемент (право користуватися чимось або документ про це), адресат (одержувач) і адресант (відправник).

Типові помилки з іншомовними словами

✗ Не так✓ Так
Плеоназм: одне слово зайве
вільна вакансіявакансія
пам’ятний сувенірсувенір
прейскурант цінпрейскурант; перелік цін
Пароніми: сплутано схожі слова
ефектні лікиефективні ліки
оформив абонент у бібліотеціоформив абонемент у бібліотеці
Неточна заміна: слово з іншим значенням
виплатили завдаток за жовтеньвиплатили аванс за жовтень
Варваризм: чуже слово замість звичного
шкільний івентшкільний захід

Слово з позначкою розм., заст. чи рідко, яке є в академічному словнику, — не помилка, а стилістичний вибір. СУМ-20 подає ефективний ще й у значенні «ефектний», але не навпаки, тому ефектні ліки — помилка.

Схему паронімів, а також кальки, суржик і порушену сполучуваність розібрано в статті «Лексична норма та лексичні помилки».

Доберіть українські відповідники до іншомовних слів: тренажери

Спершу — 12 іншомовних слів: до кожного обери відповідник. Потім розподіли сполучення: де плеоназм, а де кожне слово потрібне.

Доберіть український відповідник

12 іншомовних слів. До кожного обери українське слово з тим самим значенням — одразу побачиш пояснення.

  1. фрагмент (тексту) — …

    Відповідь

    уривок. Фрагмент — окрема частина твору, уривок тексту (СУМ-11).

  2. дефект (деталі) — …

    Відповідь

    вада. Дефект — вада, недолік (СУМ-20). Перевага — навпаки, сильна сторона.

  3. абсурд — …

    Відповідь

    безглуздя. Абсурд — безглуздя, нісенітниця (СУМ-20).

  4. алфавіт — …

    Відповідь

    абетка. Алфавіт — літери мови в усталеному порядку; азбука, абетка (СУМ-20).

  5. дистанція — …

    Відповідь

    відстань. Дистанція — відстань, проміжок між кимось чи чимось (СУМ-20).

  6. домінувати — …

    Відповідь

    переважати. Домінувати (книжн.) — мати перевагу, бути головним; переважати (СУМ-20).

  7. імпорт (товарів) — …

    Відповідь

    ввезення. Імпорт — ввезення товарів з-за кордону; протилежне — експорт, тобто вивезення (СУМ-20).

  8. мінімальний — …

    Відповідь

    найменший. Мінімальний — дуже малий, найменший із ряду інших; протилежне — максимальний (СУМ-20).

  9. компенсація (збитків) — …

    Відповідь

    відшкодування. Компенсація — відшкодування, покриття витрат чи втрат (СУМ-20).

  10. ініціатива — …

    Відповідь

    почин. Ініціатива — перший крок у якійсь справі; почин (СУМ-20).

  11. фіаско — …

    Відповідь

    невдача. Фіаско — невдача, неуспіх, провал (СУМ-11): зазнати фіаско.

  12. нюанс — …

    Відповідь

    відтінок. Нюанс (книжн.) — тонке розрізнення, ледве помітний відтінок (СУМ-20).

Плеоназм чи ні?

Розподіли сполучення: де одне слово лише повторює значення іншого, а де кожне слово потрібне. Коли розмістиш сполучення, побачиш правильний варіант.

      Відповіді
      вільна вакансіяПлеоназмВакансія — це вже вільна посада (СУМ-20).
      нова вакансіяБез помилкиСлово «нова» додає інформацію: вакансія щойно з’явилася.
      корінний аборигенПлеоназмАбориген — корінний житель країни чи місцевості (СУМ-20).
      аборигени АвстраліїБез помилкиСлово «Австралії» уточнює, про яку землю йдеться; зайвого слова немає.
      головний лейтмотивПлеоназмЛейтмотив — головна тема чи ідея, що пронизує твір (СУМ-20).
      лейтмотив романуБез помилкиСлово «роману» уточнює, чий це лейтмотив; повтору значення немає.
      спільна співпрацяПлеоназмСпівпраця — це вже спільна діяльність (СУМ-11).
      тісна співпрацяБез помилкиСлово «тісна» описує, якою є співпраця, а не повторює її значення.
      перший дебютПлеоназмДебют — це перший виступ (СУМ-20).
      вдалий дебютБез помилкиСлово «вдалий» оцінює дебют, а не повторює його значення.
      народний фольклорПлеоназмФольклор — це народна творчість (СУМ-11).
      дитячий фольклорБез помилкиСлово «дитячий» називає різновид фольклору: колискові, лічилки, забавлянки.

      Запозичення на НМТ: що треба вміти

      Лексика за походженням, зокрема запозичені слова, є в програмі НМТ з української мови. Щоб упоратися з такими завданнями, варто вміти три речі:

      1. Знати значення поширених іншомовних слів і добирати до них відповідники: кардинальний — докорінний, апатія — байдужість.
      2. Бачити доречність: термін — у науковому тексті, простіше українське слово — у розмові. Не плутати пароніми: абонент — абонемент.
      3. Помічати плеоназм: вільна вакансія, народний фольклор.

      Найкраще запам’ятовувати слова парами та в сполученнях: докорінні зміни — кардинальні зміни. Перевір себе: нижче — 10 завдань із відповідями.

      Джерела: значення слів і стилістичні позначки — «Словник української мови» у 20 томах (СУМ-20) та в 11 томах (СУМ-11); походження слів — «Етимологічний словник української мови» Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України; шкільна програма з української мови (5–6, 9, 10–11 кл.) і програма НМТ.

      Вправи з відповідями: іншомовні слова та українські відповідники

      10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

      1. Українським відповідником до слова «ігнорувати» є

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — нехтувати. Ігнорувати — навмисно не помічати, не брати до уваги; нехтувати — залишати без уваги, ігнорувати (СУМ-20). Наголошувати — це акцентувати, обмежувати — лімітувати.

      2. Слово «консенсус» означає

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — загальна згода, порозуміння. За СУМ-20, консенсус (книжн.) — загальна згода, порозуміння щодо обговорюваного, переважно спірного, питання.

      3. Плеоназм є в словосполученні

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — пам’ятний сувенір. Сувенір — це подарунок на згадку (СУМ-11), тож слово «пам’ятний» повторює його значення. Пам’ятна дата — дата, яку пам’ятають, і плеоназму тут немає.

      4. Іншомовне слово вжито неправильно в реченні

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — Я купив абонент до басейну на місяць. Абонент — той, хто має абонемент; абонемент — право користуватися чимось протягом певного часу або документ про це (СУМ-20). Купують абонемент.

      5. НЕ є синонімами слова в парі

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Г — аеропорт — летовище. Летовище — те саме, що аеродром, а аеропорт — комплекс споруд для регулярних перевезень пасажирів і вантажів (СУМ-20). Інші пари — синоніми.

      6. Іншомовне слово недоречне в реченні

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Г — У суботу в нашій школі буде великий івент для батьків. Івент — модне слово, якого немає в академічних словниках (варваризм); українською — захід, свято. Решта слів — терміни, доречні в математиці, діловому мовленні й медицині.

      7. У реченні «Учителька була толерантною до різних поглядів учнів» слово «толерантний» означає

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — терпимий. Толерантний — поблажливий, терпимий до чиїхсь думок, поглядів, вірувань (СУМ-11).

      8. Зайве слово (плеоназм) є в реченні

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — У кав’ярні вивісили прейскурант цін. Прейскурант — це перелік цін (СУМ-20), тому слово «цін» зайве. Правильно: прейскурант або перелік цін.

      9. У математиці слово «аргумент» означає

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — незалежна змінна величина. Аргумент має два значення: «підстава, доказ» і в математиці «незалежна змінна величина» (СУМ-20). У математиці це термін, і замінити його словом «доказ» не можна.

      10. З тюркських мов походить слово

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — кавун. За «Етимологічним словником української мови», кавун — з турецької мови; пальто — з французької, шлюб — з польської, футбол — з англійської.

      Ця тема на карті української мови: Лексикологія і фразеологія → Власне українська і запозичена лексика