Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Запозичення — це слова, які українська мова перейняла з інших мов: театр має грецьке походження, клас — латинське, футбол — англійське. Чимало запозичень мають українські відповідники — слова з тим самим значенням: фрагмент — уривок, дефект — вада, ігнорувати — нехтувати. Нижче — словник іншомовних слів з українськими відповідниками й пошуком, пояснення, коли доречне іншомовне слово, а коли краще українське, схеми, тренажери «Доберіть український відповідник» і 10 завдань у форматі НМТ.
Запозичувати слова — нормально: так поповнюється лексика кожної мови. Іншомовне слово саме собою не помилка. Помилкою воно стає, коли недоречне в тексті, незрозуміле читачеві або вжите не в тому значенні. Тож ця сторінка не про заборони, а про вибір: яке слово в цьому реченні точніше й природніше.
Словник іншомовних слів з українськими відповідниками
Введи в пошук слово — іншомовне чи українське: словник знайде пару з будь-якого боку. У словах позначено наголос. У примітці — значення, у якому слова збігаються, стилістична позначка (розм., заст., діал.) або нагадування, що в терміні норма — іншомовне слово.
Словник: іншомовні слова та українські відповідники
| Іншомовне слово | Український відповідник | Примітка |
|---|---|---|
| абза́ц | ві́дступ | у значенні «відступ у першому рядку»; частина тексту між відступами — абзац |
| абітуріє́нт | вступни́к | у значенні «випускник школи» (за СІС) — випускник |
| абориге́н | тубі́лець | |
| абсолю́тний | цілкови́тий, по́вний | |
| абсолю́тно | зо́всім, цілко́м, по́вністю; геть, геть-чи́сто | геть-чисто — розм. |
| абсу́рд | безглу́здя, нісені́тниця | |
| аванга́рдний | передови́й | у значенні «який іде в перших лавах»; про мистецтво (авангардний театр) — авангардний |
| ава́нс | передопла́та | у значенні «оплата наперед за товар, послугу»; аванс у рахунок зарплати — аванс; завдаток — інше поняття |
| авантю́ра, аванту́ра | приго́да | авантура — рідко; пригода — лише в заст. значенні; ризикована, сумнівна справа — авантюра |
| авантюри́ст | пройди́світ | розм., зневажл.; у заст. значенні — шукач пригод |
| автенти́чний | спра́вжній, непідро́блений | |
| автомати́чний | самоді́ючий; мимові́льний | самодіючий — про пристрій; мимовільний — про рух, жест |
| автоно́мія | самоврядува́ння; самості́йність | самостійність — у значенні «незалежність» |
| агреси́вний | зага́рбницький, напа́сницький | про державу, війну; про поведінку людини — агресивний |
| адаптува́ти | пристосо́вувати | |
| адеква́тний | відпові́дний, тото́жний | |
| адреса́нт | відпра́вник | не плутати з адреса́том — одержувачем |
| адреса́т | оде́ржувач | не плутати з адреса́нтом — відправником |
| аеродро́м | лето́вище | лише аеродром (поле для зльоту й посадки); аеропорт (комплекс споруд для перевезень) — аеропорт, не летовище |
| аза́ртний | завзя́тий, затя́тий | азартні ігри — термін |
| аксесуа́ри | прила́ддя | модні аксесуари — аксесуари |
| активізува́ти (громаду) | розвору́шувати | |
| актуа́льний | злободе́нний, суча́сний | |
| акумулюва́ти | нагрома́джувати, призби́рувати; копи́чити | копичити — розм. |
| акура́тний | оха́йний, чепурни́й; рете́льний, стара́нний | охайний, чепурний — про вигляд; ретельний, старанний — про роботу |
| акцентува́ти | наголо́шувати, підкре́слювати | |
| а́кція | за́хід, ді́я | у значенні «дія для певної мети» (акція протесту); цінний папір, розпродаж зі знижками — акція |
| алфа́ві́т | абе́тка, а́збука | |
| амбі́ція | самолю́бство | |
| анало́гія | поді́бність | |
| анекдо́т | побрехе́нька, жарт | побрехенька — розм. |
| анестезі́я | знечу́лення, знебо́лення | |
| анома́лія | відхи́лення | |
| антагоні́зм | ворожне́ча, непримире́нність | |
| анулюва́ти | скасо́вувати, унева́жнювати | |
| апа́тія | байду́жість | |
| апелюва́ти | зверта́тися (до кого, чого); оска́ржувати | звертатися — по підтримку, до чийогось авторитету; оскаржувати — у праві |
| аплодисме́нти | о́плески | |
| арбі́тр | посере́дник, (трете́йський) суддя́ | у спорті — суддя |
| аргуме́нт | до́каз | |
| арома́т | па́хощі, за́пах; дух | дух — розм. |
| архіте́ктор | будівни́чий | |
| асимілюва́ти | уподі́бнювати | |
| асоціюва́ти | пов’я́зувати | |
| атеї́зм | безві́р’я, безбо́жжя | |
| аудіє́нція | прийняття́ | |
| бана́льний (жарт) | заяло́жений, уте́ртий | |
| банди́т | харци́з, харцизя́ка | |
| безапеляці́йно | беззапере́чно | |
| бібліоте́ка | книгозбі́рня | |
| біле́т | квито́к | у значенні «квиток на проїзд, вхід» (тут білет — заст.); екзаменаційний білет — білет |
| біогра́фія | життє́пис | |
| блокно́т | записни́к | |
| борт (човна, судна) | о́блавок | |
| браву́рний (марш) | жва́вий, підне́сений, бадьо́рий | |
| бюст | погру́ддя | |
| вентилюва́ти | прові́трювати | |
| вентиля́ція | прові́трювання, про́дух | система приладів для провітрювання — вентиляція |
| вербува́ти | набира́ти, найма́ти; залуча́ти | залучати — до справи, організації |
| вертика́льний | прямови́сний | |
| візи́т | відві́дини | |
| вульга́рний | гру́бий, непристо́йний; ву́личний | вуличний — перен. «невихований» (вулична лайка) |
| газе́та | часо́пис | часопис тепер частіше означає журнал |
| галере́я (навколо будинку) | кружґа́нок | діал.; картинна галерея — галерея |
| гармо́нія | співзву́ччя; зла́года (у гурті) | |
| гарнізо́н | зало́га | |
| гене́за | похо́дження | |
| генера́ція | поколі́ння | у техніці (генерація енергії) — генерація |
| гіга́нт | ве́лет, ве́летень | |
| гімн | сла́вень | у значенні «урочиста хвалебна пісня»; державний гімн — гімн |
| гіпо́теза | здо́гад, припу́щення | |
| гірля́нда | плетени́ця | з квітів, гілок; ялинкова (електрична) гірлянда — гірлянда |
| гля́нець, глянс, глянц | по́лиск, блиск | |
| горизо́нт | о́брій, видноко́ло, виднокру́г | видноколо, виднокруг — поет. |
| горизонта́льний | позе́мний | |
| грандіо́зний | величе́зний, велете́нський | |
| граціо́зний | згра́бний, ви́тончений | |
| гру́па (людей) | гурт | |
| деба́ти | обгово́рення | |
| дебоши́рити | бешкетува́ти; галабу́рдити | галабурдити — діал. |
| дегенерува́ти | виро́джуватися, звиродні́ти | |
| дедла́йн | кінце́вий те́рмін | |
| демонструва́ти (фільм) | пока́зувати, крути́ти | |
| дета́ль | подро́биця; части́на (машини) | |
| дефе́кт | ва́да, хи́ба, недо́лік; ґандж | ґандж — розм. |
| дефі́с | ро́зділка | у правописі — дефіс (термін) |
| децентралізува́ти | розосере́джувати, розосере́дити | про розміщення (виробництва, сил); передавання повноважень громадам — децентралізація (термін) |
| диле́ма | ви́бір (з двох можли́востей) | у логіці — дилема |
| директи́ва | настано́ва, вказі́вка | |
| диста́нція | ві́ддаль, ві́дстань | |
| діапазо́н | о́бсяг; за́сяг | у значенні «обсяг, межі»; засяг — рідко; діапазон голосу, частот — діапазон |
| доміну́вати | переважа́ти, панува́ти | книжн. |
| еквівале́нт | відпові́дник | у фізиці, хімії, фінансах — еквівалент |
| екземпля́р | примі́рник | |
| екіпа́ж | по́віз | повіз — заст.; лише в значенні «легкий візок»; екіпаж корабля, літака, танка — екіпаж |
| еконо́мія | оща́дність, оща́дливість | |
| експериме́нт | до́слід, про́ба | |
| експлуата́тор; експлуата́ція | визи́скувач; ви́зиск | у значенні «привласнення чужої праці»; експлуатація техніки, будинку — експлуатація |
| е́кспорт | ви́віз, ви́везення | у терміновживанні норма — іншомовне слово |
| експро́мтом | без підгото́вки | |
| екстра́кт | ви́тяжка | |
| е́кстрений | невідкла́дний, терміно́вий | |
| ексце́с | надмі́рність, кра́йність; су́тичка, завору́шення | надмірність, крайність — крайній вияв чогось; сутичка, заворушення — порушення порядку |
| еласти́чний | гнучки́й, пружни́й; пружи́стий | пружистий — рідко |
| елега́нтний | ви́шуканий, ви́тончений | |
| елемента́рний | найпрості́ший; основни́й (про знання) | |
| елеме́нти (науки) | осно́ви, ази́; поча́тки | початки — заст. |
| ема́ль | поли́ва, по́ливо | про склоподібне покриття кераміки; емаль на металевому посуді, зубна емаль — емаль |
| ембріо́н | за́родок | |
| емо́ції | почуття́, почува́ння, пережива́ння | |
| епіде́мія | по́шесть | |
| епізо́д | ви́падок, поді́я, приго́да | у значенні «випадок»; частина твору, фільму — епізод |
| епо́ха | доба́ | |
| еско́рт | по́чет, су́провід | |
| ігнорува́ти | не́хтувати, не зважа́ти | |
| ідеа́льний | бездога́нний, доскона́лий, дове́ршений | |
| іденти́чний | тото́жний, одна́ковий, таки́й са́мий | |
| ілюзо́рний | прима́рний, уя́вний, хи́бний | |
| і́мідж | о́браз | |
| імпоза́нтний | показни́й; ставни́й, поставни́й | |
| і́мпорт | вве́зення | у терміновживанні норма — іншомовне слово |
| і́мпульс; імпульси́вний | по́штовх; рвучки́й, пори́вчастий | імпульс — у значенні «внутрішній поштовх, спонука»; у фізиці, техніці — імпульс |
| і́ндекс | пока́жчик, спи́сок, пере́лік | у значенні «покажчик, перелік»; поштовий індекс, індекс цін — індекс |
| індиві́д, індиві́дуум | осо́ба; осо́бина (про організм) | |
| індифере́нтний | байду́жий | книжн. |
| іне́ртний | бездія́льний, мля́вий | про людину; інертні гази — інертний |
| ініціати́ва | почи́н | у значенні «перший крок у справі» |
| інстинкти́вний | підсвідо́мий | |
| інструме́нт | знаря́ддя | у значенні «знаряддя праці»; музичний інструмент — інструмент |
| інтеле́кт | ро́зум | |
| інтерва́л | про́міжок; пере́рва (у часі) | |
| інтерна́т | гурто́житок | у значенні «гуртожиток при закладі освіти»; школа-інтернат — інтернат |
| інтригува́ти | заціка́влювати | у значенні «збуджувати цікавість» |
| інтуїти́вно (відчувати) | се́рцем чу́ти, нутро́м чу́ти | нутром — розм. |
| інфе́кція | зара́за | |
| інфільтра́ція | просо́чування | |
| ірига́ція; іригаці́йний | зро́шування; зро́шувальний | |
| іронізува́ти | кепкува́ти, насміха́тися; підштри́кувати | підштрикувати — розм. |
| кавале́рія | кінно́та | |
| канцеляри́ст | пи́сар; писарчу́к | писарчук — іст., розм. |
| капітулюва́ти | здава́тися, склада́ти збро́ю | |
| кардина́льний | докорі́нний, основни́й | |
| каре́та (дорожня) | ридва́н | історична назва (карета XVIII — поч. XIX ст.) |
| карка́с | кістя́к, снасть | |
| карти́на (феєрична) | видо́вище | у значенні «те, що можна бачити» |
| категори́чно; сказа́ти категори́чно | рішу́че; сказа́ти, як відруба́ти | сказати, як відрубати — розм. |
| кваліфікува́ти (дії, вчинок) | розці́нювати, оці́нювати | у праві (кваліфікувати злочин) — кваліфікувати |
| кве́стія | пита́ння | квестія — зах. |
| клі́мат | підсо́ння | заст. |
| клу́мба | квітни́к | |
| кокетува́ти | заграва́ти | |
| коле́га | співробі́тник, това́риш по робо́ті | однокашник (розм.) — товариш по навчанню, а не по роботі |
| колекти́в; колекти́вний | гурт; гуртови́й | |
| коле́кція | збі́рка, зібра́ння; збирани́ця | збираниця — розм. |
| колі́зія | зі́ткнення | у значенні «зіткнення поглядів, інтересів»; у літературознавстві — колізія |
| кома́нда | нака́з, розпоря́дження | у значенні «короткий наказ»; спортивна команда, команда корабля — команда |
| компенса́ція | відшкодува́ння | у біології, техніці — компенсація |
| компле́кція | стату́ра, будо́ва ті́ла | |
| компліка́ція | ускла́днення | |
| комуніка́ція | сполу́чення; спілкува́ння | сполучення — про шляхи, лінії зв’язку; спілкування — про обмін інформацією |
| комфорта́бельний | вигі́дний, зручни́й | саме вигі́дний (наголос на і) — «зручний»; ви́гідний — «прибутковий» |
| конве́нція | уго́да | у міжнародному праві (Женевська конвенція) — конвенція |
| конву́льсії | ко́рчі, судо́ми | |
| конкре́тний | пе́вний, то́чний | конкретні іменники (у граматиці) — конкретні |
| конкуре́нт | супе́рник | |
| консе́нсус | зго́да, пого́дження | |
| консолідува́ти | згурто́вувати, гуртува́ти | |
| констатува́ти | устано́влювати, відзнача́ти | |
| контине́нт | матери́к, суході́л | |
| ко́нтур | о́брис, о́бвід | |
| конфу́з | ні́яковість | |
| конфу́зитися | встида́тися, ні́якові́ти | |
| концентрува́ти | зосере́джувати | |
| координува́ти | пого́джувати, узго́джувати, узгі́днювати | |
| ко́рпус | ту́луб; ті́ло (машини) | корпус будинку, військовий корпус — корпус |
| кошма́р | жах, страхі́ття | страшний сон — кошмар |
| кошма́рний | страхітли́вий | |
| кредито́р | позикода́вець; позича́йло | позичайло — розм. |
| криміна́льний | ка́рний | у праві (Кримінальний кодекс) — кримінальний |
| крите́рій | міри́ло | |
| кулі́си (театральні) | лашту́нки | |
| кур’є́р | поси́льний, розси́льний | |
| ландша́фт | краєви́д | у значенні «вигляд місцевості»; у географії — ландшафт |
| легалізува́ти | узако́нювати | |
| лібера́льний | вільноду́мний; побла́жливий | вільнодумний — лише в заст. значенні; поблажливий — про надмірну терпимість; про політику — ліберальний |
| ліди́рувати, лідерува́ти | вести́ пере́д, задава́ти тон; верхово́дити | верховодити — розм. |
| ліквідува́ти заборго́ваність | погаси́ти борги́ | |
| ліміту́вати | обме́жувати | |
| літерату́ра | письме́нство | у значенні «художня, писемна спадщина»; наукова, довідкова література — література |
| ло́зунг | га́сло | |
| лока́льний | місце́вий | |
| ло́кон | ку́черик | |
| лоя́льний | законослухня́ний; добрози́чли́вий | законослухняний — щодо влади, законів; доброзичливий — щодо людей |
| луна́тик | снови́да | |
| мавзоле́й | усипа́льня | |
| маг; магі́чний | чарівни́к; чарівни́й | |
| ма́клер | посере́дник | |
| максима́льний | якнайбі́льший | |
| манда́т | повнова́ження, дору́чення | депутатський мандат (документ) — мандат |
| манускри́пт | руко́пис | |
| маргіне́с (книжки, зошита) | бе́рег, по́ле | маргінес — зах. |
| маріоне́тка | ля́лька | |
| маси́вний | важки́й, громіздки́й; дебе́лий | дебелий — розм., про людину чи міцні речі |
| ма́сою | на́товпом, ва́лом; хма́рою | образно — про велику кількість людей |
| масшта́б | міри́ло; ро́змах | мірило — співвідношення розмірів на карті, кресленні; розмах — обсяг (масштаби робіт) |
| матеріа́л | сировина́ | у значенні «з чого виготовляють»; матеріал для статті, тканина — матеріал |
| ма́ти у своє́му акти́ві | ма́ти за плечи́ма | про досвід, здобутки |
| ма́товий | тьмя́ний | |
| махи́на, махи́ня | одоро́бло, одоро́бало, доро́бало | розм.; махиня — рідко |
| машина́льний (жест) | мимові́льний | |
| медикаме́нти | лі́ки | |
| мелоді́йний | милозву́чний | |
| меморіа́льний | па́м’ятний | |
| мемуа́ри | спо́гади | |
| мента́льність | світо́гляд, душе́вний склад | |
| мізантро́п | людиноненави́сник; відлю́дник | людиноненависник — книжн. |
| мініма́льний | якнайме́нший | |
| містифіка́ція | окозами́лювання | |
| місти́чний | таємни́чий | у значенні «незбагненний»; у релігії, філософії — містичний |
| мі́тинг | ві́че | |
| мобілізува́ти (сили) | напру́жувати | |
| моде́рний | нові́тній, суча́сний | |
| модернізува́ти | усуча́снювати | |
| моло́чні проду́кти | набі́л | діал. |
| момента́льний | блискави́чний, миттє́вий | |
| момента́льно | враз, як стій | |
| мона́х | черне́ць | |
| монолі́тний | суці́льний; згурто́ваний | |
| моното́нний | однозву́чний, одното́нний; одномані́тний | однозвучний — про звук; одноманітний — про життя, роботу |
| монстр | потво́ра | |
| монуме́нт; монумента́льний | па́м’ятник; вели́чний | |
| морг | трупа́рня | |
| мото́р | двигу́н | |
| мундшту́к | сиса́к | у духовому музичному інструменті |
| мускуля́стий | м’язи́стий; жи́лавий | |
| мускуляту́ра, му́скули | м’я́зи | |
| мусува́ти (чутки) | роздува́ти, перебі́льшувати | роздувати — розм.; форма «мусирувати» ненормативна |
| му́штра | ви́шкіл | |
| наї́вний | простоду́шний, нехи́трий; неби́тий, зеле́ний | небитий, зелений — перен., розм. «недосвідчений» |
| нату́ра | вда́ча, приро́да | у значенні «характер людини»; малювати з натури, платити натурою — лише натура |
| негати́в | ва́ди, негара́зди | розм., у значенні «щось погане, недоліки»; у фотографії — лише негатив |
| нейтраліте́т | невтруча́ння | у значенні «невтручання в чужі справи, суперечку»; у міжнародному праві норма — нейтралітет |
| нелега́льний | незако́нний, заборо́нений, підпі́льний | |
| нема́є альтернати́ви | нема́є ви́бору | |
| неологі́зм | новотві́р | |
| неофі́т | новові́рець, новонаве́рнений; новачо́к | нововірець, новонавернений — у релігійному значенні; новачок — розм. «новак у чомусь» |
| нервува́ти (кого) | дратува́ти; тягти́ ду́шу | у значенні «дратувати кого»; тягти душу — фразеол. «мучити, набридати» |
| нереа́льний | уя́вний; нездійсне́нний; неземни́й | неземний — перен., розм. «надзвичайний» (нереальна краса) |
| нівелюва́ти (розбіжності) | згла́джувати, зрі́внювати; зво́дити ніна́що | у геодезії — нівелювати (термін) |
| німб | віне́ць | |
| но́мер | число́ | у значенні «випуск газети, журналу»; номер будинку, телефону — лише номер |
| норма́льний | звича́йний; здоро́вий (психічно) | |
| нота́тка | за́пис, помі́тка | |
| нота́ція; чита́ти нота́цію | повча́ння, мора́ль; ми́лити ши́ю (го́лову) | у значенні «повчання з докором»; мораль — розм.; милити шию — фразеол. «дорікати, лаяти» |
| нюа́нс | відті́нок | |
| окулі́ст | очни́к | розм.; офіційно — офтальмолог, окуліст |
| окупа́нт | зага́рбник | в офіційних текстах норма — окупант, окупація |
| оперува́ти (фактами) | послуго́вуватися, кори́стува́тися (чим) | у медицині, військовій справі — оперувати |
| опортуні́ст | пристосува́нець, угодо́вець | |
| оптима́льний | найкра́щий | у значенні «найкращий із можливих» |
| оптимісти́чний | життєра́дісний | |
| опти́чний | світлови́й; зорови́й | у значенні «здійснюваний за допомогою світла, зору»; оптичні прилади, приціл, волокно — лише оптичний |
| ора́кул | віщу́н | |
| оранжере́я | тепли́ця | |
| ора́тор | промо́вець | |
| ордина́рний | звича́йний | |
| оригіна́л | першотві́р, перво́пис; дива́к, проя́ва (про людину) | первопис — книжн.; проява — розм.; оригінал документа — оригінал |
| орієнта́льний | схі́дний | |
| ортодокса́льний | правові́рний | ортодоксальна церква, ортодоксальний іудаїзм — ортодоксальний |
| орфогра́фія, ортогра́фія | право́пис | |
| пакт | уго́да | |
| па́ніка | переполо́х | |
| панора́ма | краєви́д, видо́вище | |
| парази́т | дармої́д, тру́тень | про людину, що живе чужою працею: дармоїд — зневажл., трутень — перен., розм.; у біології — паразит |
| парале́льний | рівнобі́жний | у шкільній математиці вживають паралельний |
| пара́ліч | грець | розм.; у медицині — параліч |
| парвеню́ | ви́скочка, ви́скочень | зневажл. |
| пари́рувати | відбива́ти; дава́ти зда́чі | давати здачі — фразеол. «відповідати ударом на удар, образою на образу» |
| парі́ | закла́д | |
| партне́р | напа́рник, това́риш | |
| паси́вний | бездія́льний, байду́жий | у граматиці (пасивний стан) і фінансах — пасивний |
| патріарха́льний | старосві́тський | у переносному значенні «вірний старим традиціям»; патріархальний устрій (іст.) — термін |
| патро́н (про особу) | засту́пник, опіку́н; хлібода́вець | заступник, опікун — у значенні «покровитель»; хлібодавець — «той, хто дає заробіток» |
| патронта́ш | ладівни́ця | |
| па́уза, па́вза | пере́рва | |
| паупериза́ція, павпериза́ція | зубо́жіння | пауперизація — книжн. |
| пейза́ж | краєви́д | пейзаж як жанр живопису — пейзаж |
| перипеті́ї | круті́ поворо́ти, несподі́ванки | у літературознавстві — перипетія (термін) |
| періоди́чно | раз у раз, раз від ра́зу | |
| пермане́нтний | безпере́рвний, ста́лий | |
| песимі́ст | зневі́рений | |
| песимісти́чний | безнаді́йний, зневі́рений | |
| п’єдеста́л | підні́жжя | |
| пігме́нт | барвни́к | у біології та хімії — пігмент (термін) |
| піка́нтний | го́стрий, пря́ний; соло́ний, масни́й (про жарт) | солоний, масний — перен., розм. «непристойний» |
| постаме́нт | підні́жжя | |
| превалюва́ти | переважа́ти | |
| превенти́вний | запобі́жний | превентивний — книжн.; превентивні (запобіжні) заходи |
| прейскура́нт | цінни́к | у значенні «перелік цін»; «прейскурант цін» — плеоназм |
| пре́мія; преміюва́ти | нагоро́да; нагоро́джувати | у назвах (Нобелівська, Шевченківська премія) — лише премія |
| прести́ж | вплив, вага́, до́бра сла́ва | |
| претендува́ти (на що) | домага́тися, допомина́тися (чого) | допоминатися — розм. |
| прива́тний | особи́стий | у значенні «особистий, не службовий» (приватне життя, лист); приватна власність, школа — лише приватний |
| прима́т | верхове́нство, зве́рхність, ви́щість | у значенні «першість» (примат — книжн.); у зоології примати — ряд ссавців |
| приміти́вний | про́сти́й, недоскона́лий, недове́ршений, нерозви́нений; пе́рві́сний (про культуру); невиба́гливий (про смак); нехи́трий (про спосіб); обме́жений (про світогляд) | нехитрий — розм. |
| при́нцип | заса́да | |
| пріорите́тний | першоря́дний | |
| прогре́с; прогреси́вний | по́ступ; передови́й | поступовий у значенні «прогресивний» — заст.; сьогодні поступовий — «без раптових змін» |
| пропагува́ти | поши́рювати, пропові́дувати | проповідувати — перен. «поширювати ідеї, учення» |
| пропо́рція | співвідно́шення | у математиці — пропорція (рівність двох відношень) |
| протегува́ти (кому) | сприя́ти (кому), опі́кува́тися (ким) | |
| проте́ктор (про особу) | опіку́н, захи́сни́к | у значенні «покровитель» (тут протектор — заст.); протектор шини — лише протектор |
| профілакти́чний | запобі́жний | у медицині — профілактичний (огляд, щеплення) |
| проце́нт | відсо́ток | |
| проце́с (розвитку) | хід, пере́біг, плин | судовий, технологічний процес — лише процес |
| публікува́ти | друкува́ти, оприлю́днювати | |
| публі́чний | привселю́дний, прилю́дний; відкри́тий, гла́сний; грома́дський (про місце) | «в публічному місці» — на людях, у громадському місці |
| пульвериза́тор | розпи́лювач, розбри́зкувач | |
| пунктуа́льний | то́чний | |
| ранг | звання́, чин | у значенні «звання»; ранг як категорія, розряд — ранг |
| ра́порт; рапортува́ти | звіт; звітува́ти | у значенні «звіт про виконання»; офіційне повідомлення у війську, поліції — рапорт |
| рафіно́ваний | очи́щений; ви́тончений, ви́шуканий | |
| раціона́льно | доці́льно | |
| реагува́ти | відгу́куватися | у хімії, фізіології — реагувати (термін) |
| реа́кція | ві́дгук, ві́дголос | у значенні «відповідь на подію, дію»; хімічна, політична реакція — лише реакція |
| реалізува́ти | зді́йснювати, вті́лювати; продава́ти (товар) | |
| реа́льний | ді́йсний, спра́вжній; здійсне́нний | |
| ревізува́ти | перевіря́ти; перегляда́ти (погляди, догми) | |
| регла́мент | поря́док, розпоря́док | у значенні «розпорядок»; назви документів (Регламент Верховної Ради) — регламент |
| резе́рв; резе́рвний | запа́с; запасни́й | |
| резиде́нція | осі́док | |
| резолю́ція | постано́ва, ухва́ла | напис керівника на документі — резолюція |
| резона́нс | ві́дгук, відлу́ння, ві́дгомін | перен. (суспільний резонанс); у фізиці — резонанс |
| результа́т | на́слідок, пі́дсумок | |
| рекомендува́ти | ра́дити, пропонува́ти | |
| реконстру́кція | перебудо́ва | |
| ремо́нт; ремонтува́ти | ла́годження; ла́годити | направа (діал.), направляти (розм.) у значенні «лагодити» — не радимо: сьогодні направляти — «спрямовувати» |
| ренега́т | відсту́пник | |
| рента́бельний | прибутко́вий | рентабельний — екон. |
| репети́ція | про́ба | |
| репре́сії | гоні́ння, переслі́дування | історичний термін (сталінські репресії) — репресії |
| репроду́кція | відби́ток; відтво́рення (дія) | |
| репута́ція | сла́ва | |
| реставрува́ти | відно́влювати, поно́влювати, відро́джувати | |
| рефера́т | до́повідь | |
| реце́пт | при́пис | лише у значенні «вказівка лікаря» (за приписом лікаря); рецепт страви, рецептурний бланк — рецепт |
| ризикува́ти життя́м | ва́жити голово́ю (життя́м) | |
| ритуа́л | обря́д | |
| роби́ти акце́нт (на чому) | наголо́шувати (на чому) | акцент у вимові — акцент |
| руло́н | суві́й, звій | |
| ру́пор | гучномо́вець; вира́зник | виразник — перен. (рупор ідей) |
| салю́т | віта́ння | лише у значенні «привітання» (піднесена рука; Салют! — розм.); святковий салют — лише салют |
| санкціонува́ти | затве́рджувати; схва́лювати | |
| сатисфа́кція | задово́лення, вдово́лення | |
| сезо́н | пора́ (ро́ку) | театральний, спортивний сезон — сезон |
| сексуа́льний | стате́вий | у значенні «пов’язаний зі статевим життям» |
| селе́кція | до́бі́р, відбі́р | у значенні «відбір»; у біології (виведення сортів, порід) — селекція |
| сенсаці́йний | гучни́й | у значенні «який набув розголосу» (гучна справа, новина) |
| се́рвіс | обслуго́вування, по́слуги | |
| серйо́зний | пова́жний | |
| се́сія | засі́дання | у значенні «засідання (парламенту, ради)»; екзаменаційна сесія — лише сесія |
| сибари́т | розкі́шник | |
| сигна́л | знак; опові́стка | у техніці (радіосигнал, сигнал мережі) — сигнал |
| силуе́т | о́брис | |
| симпатизува́ти (кому) | співчува́ти (кому), прихи́льно ста́витися (до кого) | співчувати — у значенні «схвалювати, підтримувати» |
| симпто́м | озна́ка, ви́яв, про́яв | у медицині — симптом (термін) |
| синхро́нний, синхроні́чний | одноча́сний | синхронний переклад, синхронне плавання — лише синхронний |
| ситуа́ція | стано́вище, стан, поло́ження | положення в цьому значенні — заст. |
| ске́птик | неві́ра | розм., «недовірлива людина»; у філософії — скептик |
| сконфу́зитися | засоро́митися, зніякові́ти | |
| соліда́рність | згурто́ваність, є́дність | у праві (солідарна відповідальність) — солідарність |
| соліда́рно | пліч-о́-пліч | |
| солі́дний | неаби́який, добря́чий; ґрунто́вний; стате́чний (про людину) | неабиякий, добрячий — про кількість (солідна сума), добрячий — розм.; ґрунтовний — про знання, працю |
| со́ус | підли́ва | |
| соціа́льний | суспі́льний | соціальна допомога, соціальні мережі — соціальний |
| спа́зми | ко́рчі, судо́ма | у медицині — спазм (термін) |
| специ́фіка; специфі́чний | своєрі́дність; своєрі́дний | |
| спе́ції | пря́нощі, припра́ви, присма́ки | присмаки — у значенні «приправи» |
| споради́чний | поодино́кий | |
| ста́дія (розвитку) | щабе́ль | |
| сталь; стале́вий | кри́ця; кри́це́вий | |
| стеногра́фія | скоро́пис | заст.; у палеографії скоропис — тип письма |
| студіюва́ти | вивча́ти | |
| субордина́ція | підпорядкува́ння | у значенні «службове підпорядкування молодших старшим» |
| сувереніте́т | незале́жність, самості́йність | |
| сфе́ра | ку́ля; ца́рина, га́лузь (діяльності) | куля — про предмет кулястої форми; у геометрії сфера — поверхня кулі, а не сама куля |
| сце́на | кін | у значенні «театральний майданчик»; сцена з п’єси, сцена ревнощів — сцена |
| сюрпри́з | подару́нок; несподі́ванка | |
| тала́нт | хист, дар, кебе́та | дар — уроч.; кебета — розм. |
| темпера́мент | вда́ча, но́ров; за́пал | норов — розм.; запал — «життєва активність, пристрасність»; у психології — темперамент (термін) |
| температу́ра (хворого) | гаря́чка | |
| теоло́гія | богосло́в’я, богослі́в’я | |
| тео́рія | вче́ння | у значенні «учення» (теорія Дарвіна — вчення Дарвіна) |
| те́рмін; терміно́вий | строк, речене́ць; нега́йний | у значенні «проміжок часу»; реченець — заст.; термін як слово науки — термін |
| тестаме́нт | запові́т | |
| тир | стрі́льбище | |
| тира́ж (книжки) | на́клад | тираж лотереї — тираж |
| тире́ | ри́ска | розм.; у правописі тире і дефіс — різні знаки |
| тита́н | ве́летень | у значенні «велетень, видатна людина»; хімічний елемент, кип’ятильник — титан |
| ти́тул | звання́ | у значенні «почесне звання»; заголовок книжки — титул |
| толера́нтний | терпи́мий, побла́жливий | |
| травмува́ти (рану) | роз’я́трювати | лише про рану чи душевний біль |
| тради́ція; традиці́йний | зви́чай; узвича́єний | |
| тракт | шлях, гости́нець | гостинець — діал.; травний тракт — лише тракт |
| трактува́ти | тлума́чити | |
| транспланта́ція | переса́дження, переса́дка | пересадка — розм.; у медицині — трансплантація (термін) |
| трансформува́ти | перетво́рювати | |
| тра́урний | жало́бний, похоро́нний | |
| тривіа́льний | заяло́жений | перен. |
| тротуа́р | пішохі́д (пішохо́ду) | не плутати з пішохід (пішохода) — «той, хто йде пішки» |
| трофе́й | здо́бич | у значенні «воєнна здобич»; спортивний трофей (кубок) — трофей |
| туберкульо́з | сухо́ти | заст.; у медицині — туберкульоз |
| ту́мба | сто́впчик, стовпе́ць | у значенні «стовпчик біля дороги»; тумба-шафка — тумба |
| універса́льний | всеося́жний, всебі́чний, різнобі́чний, зага́льний | про ключ, прилад (придатний для різного) — універсальний |
| уніка́льний | неповто́рний, єди́ний, рі́дкісний, незрівня́нний | |
| уніта́рний | єди́ний, неподі́льний, собо́рний | соборний — «об’єднаний» (соборна Україна); унітарна (не федеративна) держава — юридичний термін |
| уніфо́рма | однострі́й | |
| урага́н | буреві́й; борві́й | борвій — поет. |
| урага́нний (вітер) | буреві́йний; серди́тий | сердитий — перен. «дуже великої сили» (сердитий вітер) |
| утри́рувати | перебі́льшувати; пересо́лювати, перепе́рчувати; передава́ти куті́ ме́ду | пересолювати, переперчувати — перен.; передавати куті меду — фразеол. |
| фабрикува́ти | виробля́ти, виготовля́ти | у значенні «виготовляти фабрично, масово»; фабрикувати справу, докази — підробляти |
| фавори́т | улю́бленець; коха́нець | коханець — про фаворита монархині; у спорті фаворит — найімовірніший переможець |
| факти́чно | на ді́лі | |
| фа́ктор | чи́нник | |
| фальшува́ти, фальсифікува́ти | підробля́ти | |
| фамілья́рний | панібра́тський, безцеремо́нний | панібратський — розм. |
| фантазе́р | мрі́йник | |
| фанто́м | при́вид, прима́ра | фантом — книжн.; фантом-муляж (у медицині) — фантом |
| фанфаро́н | хвалько́, при́нда | принда — розм. «пихата людина» |
| фасо́н | крій | |
| фа́тум | до́ля | |
| феєри́чний | казко́вий | |
| фено́мен; феномена́льний | я́вище; винятко́вий, надзвича́йний | |
| фешене́бельний | ви́шуканий, розкі́шний; великосві́тський | |
| фіа́ско | невда́ча, неу́спіх, прова́л | |
| фігу́ра | по́стать | геометрична, шахова фігура, фігура мови — фігура |
| фіксува́ти | закрі́плювати; запи́сувати; карбува́ти (у пам’яті) | |
| фікти́вний | неспра́вжній, ви́гаданий | |
| фі́кція | ви́гадка | |
| філантро́п; філантропі́чний | доброчи́нець; доброді́йний | |
| філігра́нний, філігра́новий | тонко́ї робо́ти | |
| філі́стер | обива́тель, міщани́н | у переносному значенні: «людина з вузькими, міщанськими інтересами» |
| фільтр; фільтрува́ти | ціди́ло; проці́джувати | у значенні «пристрій для проціджування рідини»; технічні фільтри (повітряний, сигнальний) — фільтр |
| фіна́л | кіне́ць, закі́нчення | у спорті, музиці — фінал |
| фіна́льний | заверша́льний, кінце́вий, заклю́чний | заключний — рідко |
| фіна́нси | ко́шти, гро́ші | у значенні «гроші, кошти» (розм.); державні фінанси як економічна система — фінанси |
| фі́стула | нори́ця | мед. |
| флегмати́чний | незвору́шний, мля́вий | |
| фліртува́ти | заграва́ти, залиця́тися | |
| флю́гер | пого́дник | розм. |
| фон | тло | радіаційний, звуковий фон — фон |
| фонта́н | водогра́й | нафтовий фонтан — фонтан |
| форе́ль | пструг | |
| форсува́ти | приско́рювати; переправля́тися (че́рез рі́чку) | |
| форту́на | уда́ча, у́спіх; до́ля, тала́н | |
| фрагме́нт | ури́вок | про текст, твір; уламок посудини, кістки — фрагмент |
| фразе́р | марносло́в | |
| фриво́льний | легкова́жний | фривольний — ще й «не зовсім пристойний» (фривольний жарт) |
| фронта́льний | чолови́й, лобови́й; зага́льний | загальний — перен. (фронтальне опитування — усього класу) |
| фронто́н | причі́лок | |
| фру́кти | садовина́ | овочі у значенні «фрукти» — заст.; сьогодні овочі — городина |
| фунда́тор | засно́вник | |
| функціонува́ти | ді́яти, працюва́ти | |
| фу́нкція | обо́в’язок; призна́чення | у значенні «обов’язок, роль»; у математиці, біології — функція |
| фуру́нкул | чиря́к | |
| хамелео́н (про людину) | крути́хвіст | розм. «хитрун»; у зоології — хамелеон |
| ха́о́с; хаоти́чний | безла́ддя, гарми́дер; безла́дний | гармидер — розм. |
| хара́ктер (людини) | вда́ча, но́ров | норов — розм., часто з відтінком упертості |
| характе́рний | власти́вий, прикме́тний, своєрі́дний | не плутати з хара́ктерний — «з твердим характером» |
| хро́ніка | літо́пис | у значенні «запис подій»; хроніка новин, кінохроніка — хроніка |
| хроні́чний | затяжни́й, трива́лий; пості́йний | у медицині хронічна і затяжна хвороба — різні поняття |
| целіба́т | безшлю́б’я | |
| циркулюва́ти | кружля́ти | |
| циркуля́р | обі́жник | |
| циркуля́ція | о́біг, кругоо́біг | обіг — про гроші, товари; циркуляція крові — кровообіг |
| ціль; ці́лі | мета́; на́міри | у значенні «те, чого прагнуть»; мішень — ціль |
| шанс | наго́да, можли́вість | |
| швейца́р | придве́рник | заст. |
| шере́нга | ла́ва, шик, ряд, лі́нія | шик — «стрій» (не плутати з шик «розкіш») |
| шофе́р | воді́й | |
| шта́бель (дрів тощо) | стіс | |
| штраф | пеня́ | пеня — стягнення за прострочення платежу; у значенні «штраф узагалі» — заст. |
| юри́ст; юриди́чний | правни́к; правни́чий | |
| юсти́ція | правосу́ддя | назви органів (Міністерство юстиції) — юстиція |
Такого слова в словнику немає. Спробуй початкову форму (ігнорувати, а не ігнорую) або перевір значення в тлумачному словнику.
У словнику 484 пари. Шукати можна з будь-якого боку: за іншомовним словом або за українським. Наголос позначено над голосною. Відповідник підходить не в кожному контексті: читай примітку й розділ «Коли відповідник — не синонім». Позначки за «Словником української мови»: розм. — розмовне, книжн. — книжне, заст. — застаріле, діал. — діалектне.
Відповідник — не завжди повна заміна. Іншомовне слово часто багатозначне, а українське збігається з ним лише в одному значенні. Як не помилитися, пояснено нижче, у розділі «Коли відповідник — не синонім».
Запозичення в українській мові: звідки вони
Жодна мова не живе відокремлено. Разом із новими речами, знаннями та звичаями приходять і слова: з християнством — ікона, з наукою та школою — алфавіт, аудиторія, з торгівлею — базар, зі спортом — футбол. Так поповнювалися всі мови: в англійській, наприклад, дуже багато слів французького та латинського походження.
Давні запозичення ми вже не відчуваємо як чужі: цукор, кавун, шлюб, цікавий — звичайні українські слова, хоча й прийшли з інших мов. Нові запозичення ще впізнаємо: дедлайн, браузер.
Звідки прийшли слова: найчастіші мови-джерела
| Мова | Приклади |
|---|---|
| грецька грецизми | алфавіт, ікона, хор, огірок письмо, церква, мистецтво, побут |
| латинська латинізми | клас, аудиторія, автор, конституція освіта, наука, право |
| польська полонізми | цікавий, шлюб, гасло, ґанок побут, суспільне життя |
| німецька германізми | бутерброд, фарба, шахта, фартух ремесла, техніка, побут |
| тюркські мови тюркізми | кавун, гарбуз, базар, чабан, майдан господарство, торгівля |
| французька галліцизми | пальто, кашне, пюре, пляж одяг, кухня, відпочинок |
| італійська | опера, соло, тріо музика |
| англійська англіцизми | футбол, баскетбол, комп’ютер, дизайн спорт, техніка |
Тут названо мову, з якої слово прийшло до нас, часто через посередників: фартух — німецьке слово, що прийшло через польську. А театр — грецьке за походженням слово, але до нас воно прийшло з французької, а туди — з латинської. Походження — за «Етимологічним словником української мови».
Розпізнати запозичення допомагають кілька ознак. Але це лише підказки:
- звук [ф]: фізика, факт, фарба — слова з ним здебільшого запозичені;
- початкові а чи е: автор, алфавіт, екзамен, ефект. Питомі слова з такими початковими звуками — переважно службові слова й вигуки: але, ах, ет;
- незмінні форми: меню, кашне, журі, пюре не відмінюються.
Точну відповідь дає етимологічний словник: він покаже, що цікавий і шлюб прийшли з польської мови, а кавун — з турецької. Докладніше — у статтях «Лексика української мови за походженням» і «Правопис слів іншомовного походження».
Іншомовне слово чи український відповідник: коли що доречно
Вибір залежить від стилю, мети й читача. Іншомовне слово доречне, коли воно термін (синтаксис, фотосинтез, анестезія), коли текст науковий чи офіційно-діловий або коли точного українського відповідника немає (футбол, комп’ютер). Термін цінний своєю точністю: гіпотенуза означає лише одне, і заміна «своїм» словом тут тільки зашкодить. Для одного поняття мова іноді має два нормативні терміни: лінгвістика і мовознавство, процент і відсоток. Тоді в одному тексті тримайся одного — так радить стаття «Термінологічна лексика».
Український відповідник краще в розмові, листі, художньому творі, у тексті для широкого читача, а також тоді, коли іншомовне слово звучить штучно або його розуміють не всі. Книжне індиферентний у розмові з другом прозвучить дивно — природніше байдужий. Іншомовне слово, яке сприймається як чуже й уживається замість наявного українського, називають варваризмом: івент → захід, лайфхак → корисна порада.
Іншомовне чи українське: коли що доречно
- Науковий термін — норма
Терміни — основа стилю, іншомовні теж: гіпотенуза, атом, синтаксис. З двох нормативних термінів (лінгвістика — мовознавство) в одному тексті вживають один. - Офіційно-діловий термін — норма
Точні терміни: компенсація, аванс, ліцензія. «Схоже» слово може змінити зміст документа: аванс ≠ завдаток. - Публіцистичний зрозуміло для всіх
Слово, яке знає широкий читач, або пояснений термін. Модне слово без потреби — варваризм: лайфхак → корисна порада. - Розмовний краще українське
Прості питомі слова природніші за книжні: байдуже, а не індиферентно; звичайний, а не ординарний. - Художній краще українське
Український відповідник може додати образності: видноколо (поет.) замість горизонт. Іншомовне слово доречне, коли змальовує героя, середовище чи епоху.
Іншомовне слово — не помилка. Помилка — коли воно недоречне в стилі, незрозуміле читачеві або вжите не в тому значенні. Позначки книжн. і поет. — за «Словником української мови» (СУМ-20).
Коли відповідник — не синонім
Відповідник підходить лише тоді, коли має те саме значення. Іншомовне слово може бути багатозначним, а український відповідник збігається з ним тільки в одному значенні — або взагалі називає інше поняття. У поширених списках «іншомовне слово — український відповідник» таких пар чимало: аванс — завдаток, фрукти — овочі, абрикоса — жерделя, штраф — хук.
Перш ніж замінити слово, перевір обидва в тлумачному словнику. Якщо українське слово стоїть у визначенні іншомовного без позначок заст., діал. чи рідко, у цьому значенні заміна можлива. Лишається звірити приклади: синоніми різняться відтінками й сполучуваністю.
Коли відповідник — не синонім
- аванс ≠ завдаток інше значення
аванс — плата наперед, зокрема в рахунок зарплати; завдаток забезпечує виконання угоди - аеропорт ≠ летовище інше значення
летовище — те саме, що аеродром; аеропорт — ще й термінали, служби, пасажирські рейси - автоматичний ≠ саморушний інше значення
саморушний — з власним двигуном (саморушна гармата); автоматичний — самодіючий - абрикоса ≠ жерделя різновид
жерделя — дрібноплідний різновид абрикоса, що виростає з насіння - штраф ≠ хук вузьке значення
хук — у грі в шашки: шашка, яку знімають за недогляд - авантюра ≠ пригода заст.
значення «пригода» застаріле; нині авантюра — ризикована, сумнівна справа - фрукти ≠ овочі заст.
овочі — городина; у значенні «фрукти» слово застаріле, відповідник — садовина - ремонт ≠ направа діал.
направа в значенні «лагодження, ремонт» — діалектне слово - сфера ≠ куля термін
у геометрії сфера — поверхня, куля — тіло; про предмет кулястої форми можна сказати й куля - функція ≠ обов’язок термін
у математиці функція — величина, що змінюється зі зміною аргументу; а функції секретаря — справді його обов’язки
Як перевірити: знайди іншомовне слово в тлумачному словнику. Якщо український відповідник стоїть у його визначенні без позначок заст., діал., рідко, у цьому значенні заміна можлива; звір ще приклади вживання. Значення — за «Словником української мови» (СУМ-20, СУМ-11).
Типові помилки з іншомовними словами
Плеоназм — сполучення, у якому одне слово зайве, бо його значення вже є в іншому. З іншомовними словами це буває особливо часто: значення запозичення не відчувається, і його «підсилюють» українським словом. Вакансія — це вже вільна посада, сувенір — подарунок на згадку, прейскурант — перелік цін. Тому вільна вакансія, пам’ятний сувенір і прейскурант цін — помилки.
Неточна заміна — «відповідник», що має інше значення. Працівникам виплачують аванс, а не завдаток: завдаток дають, щоб забезпечити виконання угоди. Аеропорт не замінити словом летовище: летовище — це аеродром, а в аеропорту ще й термінали, служби, пасажирські рейси.
Пароніми — схожі за звучанням слова з різним значенням: ефектний (який справляє враження) і ефективний (який дає результат), абонент (той, хто має абонемент) і абонемент (право користуватися чимось або документ про це), адресат (одержувач) і адресант (відправник).
Типові помилки з іншомовними словами
| ✗ Не так | ✓ Так |
|---|---|
| Плеоназм: одне слово зайве | |
| вільна вакансія | вакансія |
| пам’ятний сувенір | сувенір |
| прейскурант цін | прейскурант; перелік цін |
| Пароніми: сплутано схожі слова | |
| ефектні ліки | ефективні ліки |
| оформив абонент у бібліотеці | оформив абонемент у бібліотеці |
| Неточна заміна: слово з іншим значенням | |
| виплатили завдаток за жовтень | виплатили аванс за жовтень |
| Варваризм: чуже слово замість звичного | |
| шкільний івент | шкільний захід |
Слово з позначкою розм., заст. чи рідко, яке є в академічному словнику, — не помилка, а стилістичний вибір. СУМ-20 подає ефективний ще й у значенні «ефектний», але не навпаки, тому ефектні ліки — помилка.
Схему паронімів, а також кальки, суржик і порушену сполучуваність розібрано в статті «Лексична норма та лексичні помилки».
Доберіть українські відповідники до іншомовних слів: тренажери
Спершу — 12 іншомовних слів: до кожного обери відповідник. Потім розподіли сполучення: де плеоназм, а де кожне слово потрібне.
Доберіть український відповідник
12 іншомовних слів. До кожного обери українське слово з тим самим значенням — одразу побачиш пояснення.
фрагмент (тексту) — …
Відповідь
уривок. Фрагмент — окрема частина твору, уривок тексту (СУМ-11).
дефект (деталі) — …
Відповідь
вада. Дефект — вада, недолік (СУМ-20). Перевага — навпаки, сильна сторона.
абсурд — …
Відповідь
безглуздя. Абсурд — безглуздя, нісенітниця (СУМ-20).
алфавіт — …
Відповідь
абетка. Алфавіт — літери мови в усталеному порядку; азбука, абетка (СУМ-20).
дистанція — …
Відповідь
відстань. Дистанція — відстань, проміжок між кимось чи чимось (СУМ-20).
домінувати — …
Відповідь
переважати. Домінувати (книжн.) — мати перевагу, бути головним; переважати (СУМ-20).
імпорт (товарів) — …
Відповідь
ввезення. Імпорт — ввезення товарів з-за кордону; протилежне — експорт, тобто вивезення (СУМ-20).
мінімальний — …
Відповідь
найменший. Мінімальний — дуже малий, найменший із ряду інших; протилежне — максимальний (СУМ-20).
компенсація (збитків) — …
Відповідь
відшкодування. Компенсація — відшкодування, покриття витрат чи втрат (СУМ-20).
ініціатива — …
Відповідь
почин. Ініціатива — перший крок у якійсь справі; почин (СУМ-20).
фіаско — …
Відповідь
невдача. Фіаско — невдача, неуспіх, провал (СУМ-11): зазнати фіаско.
нюанс — …
Відповідь
відтінок. Нюанс (книжн.) — тонке розрізнення, ледве помітний відтінок (СУМ-20).
Плеоназм чи ні?
Розподіли сполучення: де одне слово лише повторює значення іншого, а де кожне слово потрібне. Коли розмістиш сполучення, побачиш правильний варіант.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| Плеоназм | Вакансія — це вже вільна посада (СУМ-20). | |
| нова вакансія | Без помилки | Слово «нова» додає інформацію: вакансія щойно з’явилася. |
| Плеоназм | Абориген — корінний житель країни чи місцевості (СУМ-20). | |
| аборигени Австралії | Без помилки | Слово «Австралії» уточнює, про яку землю йдеться; зайвого слова немає. |
| Плеоназм | Лейтмотив — головна тема чи ідея, що пронизує твір (СУМ-20). | |
| лейтмотив роману | Без помилки | Слово «роману» уточнює, чий це лейтмотив; повтору значення немає. |
| Плеоназм | Співпраця — це вже спільна діяльність (СУМ-11). | |
| тісна співпраця | Без помилки | Слово «тісна» описує, якою є співпраця, а не повторює її значення. |
| Плеоназм | Дебют — це перший виступ (СУМ-20). | |
| вдалий дебют | Без помилки | Слово «вдалий» оцінює дебют, а не повторює його значення. |
| Плеоназм | Фольклор — це народна творчість (СУМ-11). | |
| дитячий фольклор | Без помилки | Слово «дитячий» називає різновид фольклору: колискові, лічилки, забавлянки. |
Запозичення на НМТ: що треба вміти
Лексика за походженням, зокрема запозичені слова, є в програмі НМТ з української мови. Щоб упоратися з такими завданнями, варто вміти три речі:
- Знати значення поширених іншомовних слів і добирати до них відповідники: кардинальний — докорінний, апатія — байдужість.
- Бачити доречність: термін — у науковому тексті, простіше українське слово — у розмові. Не плутати пароніми: абонент — абонемент.
- Помічати плеоназм: вільна вакансія, народний фольклор.
Найкраще запам’ятовувати слова парами та в сполученнях: докорінні зміни — кардинальні зміни. Перевір себе: нижче — 10 завдань із відповідями.
Джерела: значення слів і стилістичні позначки — «Словник української мови» у 20 томах (СУМ-20) та в 11 томах (СУМ-11); походження слів — «Етимологічний словник української мови» Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України; шкільна програма з української мови (5–6, 9, 10–11 кл.) і програма НМТ.
Вправи з відповідями: іншомовні слова та українські відповідники
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Українським відповідником до слова «ігнорувати» є
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — нехтувати. Ігнорувати — навмисно не помічати, не брати до уваги; нехтувати — залишати без уваги, ігнорувати (СУМ-20). Наголошувати — це акцентувати, обмежувати — лімітувати.
Слово «консенсус» означає
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — загальна згода, порозуміння. За СУМ-20, консенсус (книжн.) — загальна згода, порозуміння щодо обговорюваного, переважно спірного, питання.
Плеоназм є в словосполученні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — пам’ятний сувенір. Сувенір — це подарунок на згадку (СУМ-11), тож слово «пам’ятний» повторює його значення. Пам’ятна дата — дата, яку пам’ятають, і плеоназму тут немає.
Іншомовне слово вжито неправильно в реченні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Я купив абонент до басейну на місяць. Абонент — той, хто має абонемент; абонемент — право користуватися чимось протягом певного часу або документ про це (СУМ-20). Купують абонемент.
НЕ є синонімами слова в парі
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — аеропорт — летовище. Летовище — те саме, що аеродром, а аеропорт — комплекс споруд для регулярних перевезень пасажирів і вантажів (СУМ-20). Інші пари — синоніми.
Іншомовне слово недоречне в реченні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — У суботу в нашій школі буде великий івент для батьків. Івент — модне слово, якого немає в академічних словниках (варваризм); українською — захід, свято. Решта слів — терміни, доречні в математиці, діловому мовленні й медицині.
У реченні «Учителька була толерантною до різних поглядів учнів» слово «толерантний» означає
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — терпимий. Толерантний — поблажливий, терпимий до чиїхсь думок, поглядів, вірувань (СУМ-11).
Зайве слово (плеоназм) є в реченні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — У кав’ярні вивісили прейскурант цін. Прейскурант — це перелік цін (СУМ-20), тому слово «цін» зайве. Правильно: прейскурант або перелік цін.
У математиці слово «аргумент» означає
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — незалежна змінна величина. Аргумент має два значення: «підстава, доказ» і в математиці «незалежна змінна величина» (СУМ-20). У математиці це термін, і замінити його словом «доказ» не можна.
З тюркських мов походить слово
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — кавун. За «Етимологічним словником української мови», кавун — з турецької мови; пальто — з французької, шлюб — з польської, футбол — з англійської.
Ця тема на карті української мови: Лексикологія і фразеологія → Власне українська і запозичена лексика
