Фонетика і графіка. Основна теорія для НМТ

Оновлено: 4.11.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Фонетика — це розділ мовознавства, що вивчає звуки мовлення: як ми їх творимо й вимовляємо, як вони поєднуються в склади та слова, а також наголос. Графіка — розділ мовознавства, що вивчає букви та інші знаки письма і те, як ними позначаємо звуки на письмі.

Нижче — уся основна теорія з фонетики і графіки для НМТ коротко: звуки й букви, голосні та приголосні, тверді й м’які, дзвінкі й глухі, склад, наголос, транскрипція, позначення м’якості й апостроф. Кожен розділ веде до докладної статті, а наприкінці — три тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: фонетика і графіка в таблиці

Що вивчає фонетика, а що — графіка

Фонетика має справу з тим, що ми чуємо й вимовляємо: звуки, їхні ознаки, склад, наголос. Графіка — з тим, що ми бачимо на письмі: букви алфавіту, апостроф, знак наголосу і те, який звук позначає кожна буква. Поруч стоять ще два розділи: орфоепія (правила вимови) та орфографія (правила написання). У шкільній програмі їх вивчають разом, тому й на НМТ завдання з цих тем трапляються поруч.

Головне, що треба розрізняти, — звук і букву. Звук ми вимовляємо й чуємо, букву бачимо й пишемо. Звуки в тексті беремо у квадратні дужки: буква с, звук [с].

Звуки і букви: 38 звуків, 33 букви

В українській мові 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосні. А в алфавіті 33 букви:

а, б, в, г, ґ, д, е, є, ж, з, и, і, ї, й, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц, ч, ш, щ, ь, ю, я

Порядок букв треба знати напам’ять: за ним розташовують слова в словниках і списках. Слова порівнюємо за першою буквою, якщо перші однакові — за другою і так далі: мак, мед, мир, мох. Зверни увагу: г стоїть перед ґ, е — перед є, и — перед і, ї, й, а ь — перед ю, я. Апостроф — не буква, тому в алфавіті його немає.

Звуків більше, ніж букв, бо окремих букв не мають м’які приголосні (крім [й]) і звуки [д͡ж], [д͡з]. М’які пишемо тими самими буквами, що й тверді: дуб [дуб] — дід [д'ід]. Водночас деякі букви позначають два звуки або жодного:

• щ — завжди два звуки [шч]: щука [шчу́ка];
• ї — завжди два звуки [йі]: їжак [йіжа́к];
• я, ю, є — два звуки [йа], [йу], [йе] на початку слова, після голосного, апострофа й м’якого знака (яма [йа́ма], моя [мойа́]); після букви приголосного — один голосний і м’якість попереднього приголосного (ряд [р'ад]);
• дж, дз — здебільшого один звук: бджола [бд͡жола́], дзвін; але два, якщо д належить до префікса: віджати, підзвітний;
• ь звука не позначає: сіль — 4 букви, 3 звуки [с'іл'].

Докладно, з таблицями й вправами, — у статті «Звуки і букви в українській мові».

Голосні звуки

Голосні творимо голосом, без шуму. Їх шість: [а], [о], [у], [е], [и], [і]. На письмі їх позначають десять букв: а, о, у, е, и, і і ще я, ю, є, ї, які передають ті самі голосні — разом зі звуком [й] або після м’якого приголосного.

Голосні бувають наголошені й ненаголошені. Під наголосом усі голосні звучать чітко. Без наголосу чітко вимовляємо [а], [у], [і] і [о] (лише перед складом із наголошеним [у] він може наближатися до [у]: кожух [ко^ужу́х]), а [е] наближається до [и], [и] — до [е]: село [се^ило́], зима [зи^ема́]. Чітко звучить [и] перед кінцевим [й]: чорний [чо́рний]. Тому ненаголошені е, и на письмі перевіряємо наголосом: село, бо се́ла.

Голосні не бувають твердими чи м’якими: м’якість — ознака лише приголосних. Докладніше — у статті «Голосні звуки і букви».

Приголосні звуки: дзвінкі, глухі, сонорні

Приголосні творимо з шумом: повітря натрапляє на перешкоду (губи, зуби, язик). Їх 32. За участю голосу і шуму їх поділяють на три групи:

• сонорні — голос переважає над шумом: [в], [м], [н], [н'], [л], [л'], [р], [р'], [й];
• дзвінкі (шумні) — шум переважає над голосом: [б], [д], [д'], [з], [з'], [ж], [д͡ж], [д͡з], [д͡з'], [г], [ґ];
• глухі — лише шум: [п], [т], [т'], [с], [с'], [ш], [ч], [ц], [ц'], [х], [к], [ф].

Дзвінкі й глухі утворюють 11 пар, і ці пари розрізняють слова: коза — коса, жити — шити. Глухий [ф] дзвінкої пари не має, а сонорні не мають глухих пар. Сонорні теж вимовляємо з голосом, тому у фонетичному розборі їх часто називають дзвінкими: «дзвінкий (сонорний)».

Детальніше про ознаки кожного приголосного — у статті «Голосні та приголосні звуки: таблиця, приклади й вправи».

Тверді, м’які й пом’якшені приголосні

За твердістю і м’якістю приголосні бувають тверді (22) і м’які (10).

• 9 пар «твердий — м’який»: [д] — [д'], [т] — [т'], [з] — [з'], [с] — [с'], [д͡з] — [д͡з'], [ц] — [ц'], [л] — [л'], [н] — [н'], [р] — [р']. Пара розрізняє слова: лук [лук] — люк [л'ук].
• [й] — завжди м’який, твердої пари не має.
• М’яких пар не мають губні [б], [п], [в], [м], [ф], шиплячі [ж], [ч], [ш], [д͡ж] і [г], [ґ], [к], [х]. Перед [і] вони звучать трохи м’якше — це пом’якшені приголосні: бік, кіт, чітко. Окремими звуками їх не вважають і серед 38 не рахують.

Примітка. Пом’якшені в підручниках позначають по-різному; на цьому сайті — тим самим знаком, що й м’які: бік [б'ік].

Як на письмі позначаємо м’якість приголосних

Окремих букв для м’яких приголосних немає, тому м’якість показують букви, що стоять після приголосного:

• м’який знак: кінь, батько, сьомий;
• я, ю, є: ряд, люди, синє;
• і: ціна, ліс, діти.

Буває, що м’якість на письмі нічим не позначено: приголосний стає м’яким перед іншим м’яким — пісня [п'і́с'н'а]. А буква е м’якості не позначає: небо [не́бо].

Коли пишемо м’який знак, а коли ні, — у статті «Правила вживання м’якого знака».

Апостроф: що він показує

Апостроф — не буква, а знак. Він стоїть перед я, ю, є, ї і показує, що попередній приголосний твердий, а ці букви позначають два звуки: м’ята [мйа́та], п’ять [пйат'], бур’ян [бурйа́н]. Тобто апостроф показує протилежне м’якому знакові.

Апостроф пишемо після букв на позначення губних (б, п, в, м, ф), після твердого р і після префіксів та першої частини складних слів на твердий приголосний: п’ять, подвір’я, з’їзд, дит’ясла. Але не пишемо, якщо перед губним у корені стоїть ще один приголосний, крім р: свято, цвях, мавпячий. Усі правила й словник — у статті «Правила вживання апострофа».

Склад і поділ слова на склади

Склад — звук або кілька звуків, які вимовляємо одним поштовхом видихуваного повітря. Основа складу — голосний, тому складів у слові стільки, скільки голосних звуків: ніч — один, до-ли-на — три.

Склад, що закінчується голосним, — відкритий (ру-ка), приголосним — закритий (ліс, перший склад у гай-ка). Під час поділу на склади:

• один приголосний між голосними відходить до наступного складу: ри-ба, о-сінь;
• сонорний перед іншим приголосним лишається в попередньому складі: гай-ка, сон-це; так само дзвінкий перед глухим: каз-ка;
• інші групи приголосних відходять до наступного складу: се-стра, ре-бро.

У деяких підручниках окремі слова ділять інакше, тож на уроці звіряйся зі своїм.

Не плутай поділ на склади з переносом: переносять теж за складами, але за своїми правилами. Обидві теми — у статті «Поділ слів на склади й правила переносу».

Наголос: вільний, рухомий, розрізняє слова

Наголос — виділення одного зі складів слова більшою силою голосу. На письмі його позначають знаком ´ над голосним: доли́на. В односкладових словах знак не ставлять.

• Наголос вільний: може падати на будь-який склад — ви́падок, доли́на, кропива́.
• Наголос рухомий: у формах слова може переходити на інший склад — нога́ — но́ги, мо́ре — моря́. Але в багатьох словах він постійний: ла́мпа, ла́мпи, ла́мпою.
• Наголос розрізняє слова і форми: за́мок (палац) — замо́к (на дверях), ру́ки (мої руки) — руки́ (немає руки).
• Деякі слова мають два правильні наголоси: по́милка і поми́лка, алфа́віт і алфаві́т.

Загальних правил наголошування небагато, тому сумнівне слово перевіряй за словником. Докладно — у статті «Наголос в українській мові», а всі слова з переліку для НМТ — у словнику з пошуком «Наголоси НМТ».

Фонетична транскрипція: як записати вимову

Фонетична транскрипція — запис слова так, як ми його вимовляємо: кожен звук — окремим знаком, усе слово — у квадратних дужках. Головні умовності:

• великої букви не пишемо, букв я, ю, є, ї, щ теж — замість них пишемо звуки: Оля [о́л'а];
• м’якість позначаємо рисочкою після звука: [с'іл']; м’який знак і апостроф не пишемо;
• наголос ставимо над голосним (крім односкладових слів): [вода́];
• подовжений звук позначаємо двокрапкою: знання [знан':а́];
• [д͡ж], [д͡з], коли це один звук, — дужкою над буквами: [д͡жм'іл'].

Повний порядок фонетичного розбору й зразки — у статті «Фонетичний розбір слова».

Уподібнення, спрощення, чергування: коротко

У мовленні звуки впливають один на одного, тому вимова не завжди збігається з написанням. Ці явища мають окремі статті; тут — лише що є що.

Як правильно вимовляти звуки й слова, — у статті «Орфоепічна норма».

Типові помилки у фонетиці

Тренажери: фонетика і графіка

Шпаргалка: 12 карток для повторення

Прочитай питання, згадай відповідь і натисни на картку, щоб перевірити себе.

• Що вивчає фонетика?Звуки мовлення та їхні ознаки, склад і наголос.Графіка — букви й те, як ними позначаємо звуки.
• Скільки звуків в українській мові?38: 6 голосних і 32 приголосні.Пом’якшені окремими звуками не вважають.
• Скільки букв в алфавіті?33.Апостроф — не буква, тому його не рахують.
• Скільки букв позначають голосні звуки?10: а, о, у, е, и, і, я, ю, є, ї.Голосних звуків лише 6.
• Які букви завжди позначають два звуки?щ — [шч] і ї — [йі].Я, ю, є — два звуки лише в певних позиціях.
• Яка буква не позначає жодного звука?Ь (м’який знак).Він показує м’якість попереднього приголосного.
• Скільки м’яких приголосних?10: [д'], [т'], [з'], [с'], [д͡з'], [ц'], [л'], [н'], [р'] і [й].Твердих — 22.
• Скільки пар «дзвінкий — глухий»?11.Наприклад: [б] — [п], [ж] — [ш], [г] — [х].
• Який глухий приголосний не має дзвінкої пари?[ф].Сонорні, навпаки, не мають глухих пар.
• Як дізнатися, скільки в слові складів?Порахувати голосні звуки.до-ли-на — 3 голосні, 3 склади.
• Що таке рухомий наголос?Наголос, що у формах слова переходить на інший склад.нога́ — но́ги.
• Що показує апостроф?Що приголосний перед я, ю, є, ї твердий, а ці букви дають два звуки.п’ять [пйат'].

Добери пару до звука

12 завдань. Знайди пару за дзвінкістю — глухістю чи за твердістю — м’якістю, як сказано в завданні. Деякі звуки пари не мають.

1. Глуха пара до [б]: …

   [п][ф][м]
   Відповідь

   [п]. [б] і [п] вимовляємо однаково, лише [п] — без голосу: бити — пити.

2. Глуха пара до [з']: …

   [с][ц'][с']
   Відповідь

   [с']. Пара м’якого [з'] — теж м’який [с']: обидва звуки відрізняються лише голосом.

3. Глуха пара до [д͡ж]: …

   [ш][ч][ц]
   Відповідь

   [ч]. [д͡ж] — дзвінкий, [ч] — його глуха пара.

4. М’яка пара до [н]: …

   [н'][м][й]
   Відповідь

   [н']. [н] — [н'] — одна з дев’яти пар «твердий — м’який».

5. Глуха пара до [г]: …

   [к][ґ][х]
   Відповідь

   [х]. Пара до [г] — [х]: голод — холод. А [к] — пара до [ґ].

6. Дзвінка пара до [ф]: …

   [в]пари немає[б]
   Відповідь

   пари немає. [ф] — єдиний глухий без дзвінкої пари; [в] — сонорний.

7. М’яка пара до [ц]: …

   [ч][с'][ц']
   Відповідь

   [ц']. [ц] — [ц']: цукор і ціна.

8. Глуха пара до [ж]: …

   [ш][ч][з]
   Відповідь

   [ш]. [ж] — [ш]: жити — шити.

9. М’яка пара до [ш]: …

   [с']пари немає[ч]
   Відповідь

   пари немає. Шиплячі м’яких пар не мають: перед [і] вони лише пом’якшені.

10. Глуха пара до [ґ]: …

    [х][к][г]
    Відповідь

    [к]. [ґ] — [к]: ґава — кава.

11. Глуха пара до [м]: …

    [п][б]пари немає
    Відповідь

    пари немає. [м] — сонорний, а сонорні глухих пар не мають.

12. Тверда пара до [й]: …

    пари немає[і][л]
    Відповідь

    пари немає. [й] — завжди м’який приголосний, твердої пари в нього немає.

Розташуй слова за алфавітом

10 завдань. Розташуй чотири слова за алфавітом. Пам’ятай: г — перед ґ, е — перед є, и — перед і, ї, й, а ь — перед ю, я.

1. Розташуй слова за алфавітом.

   гускадахґаноквишня
   Відповідь

   вишня → гуска → ґанок → дах. Перші букви різні: в, г, ґ, д — г стоїть перед ґ.

2. Розташуй слова за алфавітом.

   гускагвіздокгілкаґудзик
   Відповідь

   гвіздок → гілка → гуска → ґудзик. Слова на г — перед словом на ґ; серед них порівнюємо другу букву: в, і, у.

3. Розташуй слова за алфавітом.

   єнотехожабадятел
   Відповідь

   дятел → ехо → єнот → жаба. Е стоїть перед є, а д — перед ними обома.

4. Розташуй слова за алфавітом.

   медмохмирмак
   Відповідь

   мак → мед → мир → мох. Перша буква однакова, тому порівнюємо другу: а, е, и, о.

5. Розташуй слова за алфавітом.

   сімсіксіносир
   Відповідь

   сир → сік → сім → сіно. И стоїть перед і; далі порівнюємо третю букву: к, м, н.

6. Розташуй слова за алфавітом.

   їжакінійкнигайод
   Відповідь

   іній → їжак → йод → книга. Порядок букв: і, ї, й, к.

7. Розташуй слова за алфавітом.

   чайшапкащукацибуля
   Відповідь

   цибуля → чай → шапка → щука. Кінець алфавіту: ц, ч, ш, щ.

8. Розташуй слова за алфавітом.

   юшкафарбаученьяблуко
   Відповідь

   учень → фарба → юшка → яблуко. У, ф — раніше, ю, я — у самому кінці алфавіту.

9. Розташуй слова за алфавітом.

   пам’ятьпапірпальтопалац
   Відповідь

   палац → пальто → пам’ять → папір. Третя буква: л, л, м, п; у слів на пал- порівнюємо четверту: а стоїть перед ь.

10. Розташуй слова за алфавітом.

    джмільдзвінденьдуб
    Відповідь

    день → джміль → дзвін → дуб. Дж і дз за алфавітом — це дві букви: д + ж, д + з; тому порівнюємо другу букву: е, ж, з, у.

Джерела: Український правопис (2019), § 1, 3, 4, 7, 26, 28; шкільна граматика (фонетика, графіка).

Читайте також: Звуки і букви в українській мові; Голосні та приголосні звуки; Фонетичний розбір слова; Наголос в українській мові; Наголоси НМТ; Правила вживання апострофа; Правила вживання м’якого знака.

Вправи з відповідями: фонетика і графіка

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Фонетика — це розділ мовознавства, що вивчає

   • А звуки мовлення
   • Б букви й інші знаки письма
   • В правила написання слів
   • Г лексичне значення слів
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — звуки мовлення. Фонетика вивчає звуки мовлення, склад і наголос. Букви вивчає графіка, правила написання — орфографія.

2. Однакову кількість букв і звуків має слово

   • А щука
   • Б сіль
   • В кіно
   • Г бджола
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — кіно. Кіно — 4 букви і 4 звуки [к'іно́]. У слові щука звуків більше (щ — два звуки), у словах сіль і бджола — менше (ь звука не позначає, дж — один звук).

3. Тільки дзвінкі приголосні звуки позначають усі букви рядка

   • А п, т, к, х
   • Б б, д, ж, з
   • В з, с, ж, ш
   • Г в, ф, г, х
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — б, д, ж, з. Б, д, ж, з позначають дзвінкі [б], [д], [ж], [з]. В інших рядках є букви глухих звуків: п, т, к, х, с, ш, ф.

4. Глухої пари НЕ має приголосний звук

   • А [б]
   • Б [з]
   • В [м]
   • Г [ж]
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — [м]. [м] — сонорний, а сонорні глухих пар не мають. Пари інших звуків: [б] — [п], [з] — [с], [ж] — [ш].

5. М’який приголосний звук є в кожному слові рядка

   • А сад, рука, небо
   • Б день, ряд, ціна
   • В бік, кіт, чай
   • Г мак, лев, сон
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — день, ряд, ціна. М’якість позначено ь (день [ден']), я (ряд [р'ад]) та і (ціна [ц'іна́]). У словах бік, кіт приголосні лише пом’якшені, а перед е приголосні тверді.

6. Два звуки позначає буква я в слові

   • А дятел
   • Б пісня
   • В ряд
   • Г моя
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — моя. Після голосного я позначає два звуки [йа]: моя [мойа́]. Після букви приголосного я позначає м’якість цього приголосного і звук [а].

7. Апостроф пишемо в усіх словах рядка

   • А м’ята, п’ять, бур’ян
   • Б свято, цвях, м’ясо
   • В буряк, п’ять, з’їзд
   • Г мавпячий, в’язати, сім’я
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — м’ята, п’ять, бур’ян. Апостроф пишемо після губних і твердого р перед я, ю, є, ї. Без апострофа — свято, цвях, мавпячий (перед губним у корені ще один приголосний) і буряк (р м’який).

8. Тільки відкриті склади має слово

   • А лісник
   • Б кімната
   • В зошит
   • Г дорога
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — дорога. До-ро-га: кожен склад закінчується голосним. У словах лі-сник, кім-на-та, зо-шит є склади, що закінчуються приголосним.

9. Наголос розрізняє значення слів у парі

   • А за́мок — замо́к
   • Б по́милка — поми́лка
   • В та́кож — тако́ж
   • Г алфа́віт — алфаві́т
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — за́мок — замо́к. За́мок — палац, замо́к — пристрій на дверях. В інших парах обидва наголоси правильні, а значення слова не змінюється.

10. Правильно записано фонетичну транскрипцію слова

    • А їжак — [іжа́к]
    • Б сіль — [с'іл']
    • В щука — [шу́ка]
    • Г м’ята — [м'а́та]
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — сіль — [с'іл']. Сіль — [с'іл']: ь звука не позначає, а [с] і [л] м’які. Правильно: їжак [йіжа́к], щука [шчу́ка], м’ята [мйа́та].

Ця тема на карті української мови: Фонетика, графіка, орфоепія → Звуки і букви