Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Відміна іменника — це група іменників, які відмінюються за спільним зразком, тобто мають подібні закінчення у відмінках. В українській мові чотири відміни. До якої з них належить слово, визначаємо за родом і закінченням у називному відмінку однини, а в іменників середнього роду на -а, -я — ще й за родовим відмінком. Мама, Микола — I відміна; батько, поле — II; ніч, мати — III; теля, ім’я — IV. Нижче — таблиця відмін, драбина з трьох кроків для складних слів, групи I і II відміни, словник «Яка відміна в слова» з пошуком, тренажери й 10 завдань із відповідями.
Від відміни залежать відмінкові закінчення: теля — теляти, але знання — знання; мама — мамою, але мати — матір’ю. Тому відміну (а в I і II відмінах — і групу) визначають у морфологічному розборі іменника.
Коротко: чотири відміни іменників у таблиці
Головне про кожну відміну: рід, закінчення в називному відмінку однини та приклади.
Чотири відміни іменників
| Які іменники (називний відмінок однини) | Приклади |
|---|---|
| I відміна | |
| жіночого, чоловічого та спільного роду із закінченням -а, -я | мама, земля, круча, Микола, суддя, сирота |
| II відміна | |
| чоловічого роду з нульовим закінченням або на -о; середнього роду на -о, -е, -я без суфіксів -ат-, -ят-, -ен-; збільшувальні на -ище, -исько | степ, біль, край, батько, Дніпро; село, поле, знання; вітрище, бабище |
| III відміна | |
| жіночого роду з нульовим закінченням, а також слово мати | ніч, подорож, любов, сіль, мати |
| IV відміна | |
| середнього роду на -а, -я, у яких у родовому відмінку з’являється суфікс -ат-, -ят- або -ен- | теля — теляти, курча — курчати, ім’я — імені |
Тверда, м’яка й мішана групи є лише в I і II відмінах. До жодної відміни не належать невідмінювані іменники (кафе, меню), іменники, що мають лише множину (двері, ножиці), і ті, що відмінюються як прикметники (черговий, учительська).
Як визначити відміну іменника: три кроки
Спершу постав іменник у називний відмінок однини (краї → край, мрії → мрія) і визнач його рід: підстав мій (чоловічий), моя (жіночий) чи моє (середній). Рід перевіряй за словником: біль, степ, тюль — чоловічого роду, а подорож, сіль — жіночого. Докладніше — у статті «Рід іменників». Далі дай відповідь на три питання по черзі.
Як визначити відміну іменника
Спершу — називний відмінок однини (краї → край) і рід: мій — чоловічий, моя — жіночий, моє — середній. Не відмінюється (кафе), має лише множину (двері) чи відмінюється як прикметник (черговий) — до жодної відміни не належить.
- Закінчення -а, -я, а рід жіночий, чоловічий або спільний?мама, земля, Микола, суддя, сирота, старостаI
- Жіночий рід із нульовим закінченням або слово мати?ніч, подорож, кров, любов, сіль; мати — матеріIII
- Чоловічий рід із нульовим закінченням або будь-яке закінчення -о, -е?степ, біль, тюль, край, батько, Дніпро; село, поле; вітрище, бабищеII
- Середній рід на -а, -я: подивися на родовий відмінокє суфікс -ат-, -ят- чи -ен- — IV: теля — теляти, курча — курчати, ім’я — імені; немає — II: знання — знання, життя — життя, подвір’я — подвір’яIV / II
Рід перевіряй за словником: біль, степ, тюль — чоловічого роду, подорож, сіль — жіночого.
Перевірмо драбину на словах, у яких помиляються найчастіше:
- Мати — III відміна. Слово закінчується на -и, але в непрямих відмінках має суфікс -ер-: матері, матір’ю. Це особливий іменник жіночого роду, тому в драбині його названо окремо.
- Ім’я, плем’я, тім’я, вим’я — IV відміна: імені, племені, тімені, вимені. У родовому відмінку правильні обидві форми: імені й ім’я, племені й плем’я.
- Знання, життя, подвір’я — II відміна, хоч це теж середній рід на -я: у родовому знання, життя, подвір’я — суфікса немає. Порівняй: теля — теляти (IV). Це головна пастка теми.
- Сирота, суддя, староста, Микола — I відміна: закінчення -а, -я, а чоловічий чи спільний рід (наш сирота — наша сирота) на відміну не впливає.
- Батько, Дніпро, Петро — II відміна: чоловічий рід на -о.
- Вітрище, бабище, вовчисько — II відміна: збільшувальні іменники із суфіксами -ищ-, -иськ-. Бабище буває середнього й жіночого роду. У жіночому роді в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках це слово має закінчення, як у I відміні: до бабищі, з бабищею.
- Курча, дитя, коліща, лоша — IV відміна: курчати, дитяти, коліщати, лошати. А малятко, телятко, зайчатко — II відміна: закінчення -о, у родовому малятка, телятка.
- Подорож, кров, любов, сіль, путь — III відміна: жіночий рід, нульове закінчення.
- Біль, тюль, степ, шампунь — II відміна: ці слова чоловічого роду (гострий біль, білий тюль), хоча їх часто помилково вважають жіночими.
- Сім’я́ («родина») — I відміна: сім’ї. А сі́м’я («насіння») — IV відміна: сімені.
Яка відміна в слова: словник із пошуком
Введи іменник у пошук — словник покаже рід, відміну й групу, а в примітці — родовий відмінок, який підтверджує відповідь. Тут зібрано слова, про які найчастіше питають (мати, ім’я, плем’я, ніч, коліща, теля), і приклади до кожного правила. Рід, відміну й групу кожного слова звірено зі словниками та Правописом.
Словник: яка відміна в слова
| Слово | Відміна | Група / примітка |
|---|---|---|
| баби́ще ж. і с. р. | II | мішана; зневажл.; Р. в. баби́ща (с. р.) і баби́щі (ж. р.) |
| базі́ка спільний рід | I | тверда; зневажл.; Р. в. базі́ки |
| бата́лія ж. р. | I | м’яка; заст., розм.; Р. в. бата́лії |
| ба́тько ч. р. | II | тверда; чоловічий рід на -о — II, а не I; Р. в. ба́тька |
| біль (відчуття) ч. р. | II | м’яка; чоловічий рід: го́стрий біль; Р. в. бо́лю |
| блаки́ть ж. р. | III | Р. в. блаки́ті |
| бороди́ще с. р. | II | мішана; збільшувальне до борода́; Р. в. бороди́ща |
| бу́ря ж. р. | I | м’яка; Р. в. бу́рі |
| бюро́ с. р. | — | не відмінюється |
| ведмі́дь ч. р. | II | м’яка; Р. в. ведме́дя |
| ве́жа ж. р. | I | мішана; Р. в. ве́жі |
| ве́летень ч. р. | II | м’яка; Р. в. ве́летня |
| вельмо́жа ч. р. | I | мішана; заст.; Р. в. вельмо́жі |
| весі́лля с. р. | II | м’яка; Р. в. весі́лля |
| взає́мини | — | лише множина; Р. в. взає́мин |
| ви́м’я с. р. | IV | Р. в. ви́мені й ви́м’я; мн. ви́м’я, ви́м’їв (як у II) |
| вікно́ с. р. | II | тверда; Р. в. вікна́ |
| ві́тер ч. р. | II | тверда; Р. в. ві́тру |
| вітри́ще ч. р. | II | мішана; збільшувальне до ві́тер; Р. в. вітри́ща |
| ві́чність ж. р. | III | Р. в. ві́чності |
| вовчи́сько ч. р. | II | тверда; зневажл.; суфікс -иськ-; Р. в. вовчи́ська |
| воєво́да ч. р. | I | тверда; іст.; Р. в. воєво́ди |
| воло́сся с. р. | II | м’яка; Р. в. воло́сся |
| геро́й ч. р. | II | м’яка; основа на [й]; Р. в. геро́я |
| гі́дність ж. р. | III | Р. в. гі́дності (гі́дности) |
| горня́ с. р. | IV | Р. в. горня́ти |
| горня́тко с. р. | II | тверда; Р. в. горня́тка; але горня́ — IV |
| гро́ші | — | лише множина: роду й відміни немає |
| гусеня́тко с. р. | II | тверда; Р. в. гусеня́тка |
| гуся́ с. р. | IV | Р. в. гуся́ти |
| даль ж. р. | III | Р. в. да́лі |
| две́рі | — | лише множина: роду й відміни немає; Р. в. двере́й |
| Де́лі (місто) с. р. | — | не відмінюється; рід — як у слова «місто»: багатолю́дне Де́лі |
| день ч. р. | II | м’яка; Р. в. дня |
| дире́ктор ч. р. | II | тверда; на -ор: Р. в. дире́ктора, Ор. в. дире́ктором |
| дитя́ с. р. | IV | Р. в. дитя́ти |
| дівча́ с. р. | IV | розм.; Р. в. дівча́ти |
| ді́вчинка ж. р. | I | тверда; Р. в. ді́вчинки |
| Дніпро́ (річка) ч. р. | II | тверда; Р. в. Дніпра́ |
| дощ ч. р. | II | мішана; основа на щ: Р. в. дощу́, Ор. в. доще́м |
| дріб ч. р. | II | тверда; чоловічий рід: десятко́вий дріб; Р. в. дро́бу |
| дуб ч. р. | II | тверда; Р. в. ду́ба |
| дя́дько ч. р. | II | тверда; Р. в. дя́дька |
| життя́ с. р. | II | м’яка; Р. в. життя́ |
| жме́ня ж. р. | I | м’яка; Р. в. жме́ні |
| журі́ с. р. | — | не відмінюється |
| завда́ння с. р. | II | м’яка; Р. в. завда́ння |
| зада́ча ж. р. | I | мішана; Р. в. зада́чі |
| зайча́ с. р. | IV | Р. в. зайча́ти |
| зайча́тко с. р. | II | тверда; Р. в. зайча́тка; але зайча́ — IV |
| здоро́в’я с. р. | II | м’яка; Р. в. здоро́в’я |
| земля́ ж. р. | I | м’яка; Р. в. землі́, Ор. в. земле́ю |
| знання́ с. р. | II | м’яка; Р. в. знання́ — без -ят-, -ен-, тому II, а не IV |
| І́гор ч. р. | II | м’яка; Р. в. І́горя |
| Ілля́ ч. р. | I | м’яка; Р. в. Іллі́ |
| ім’я́ с. р. | IV | Р. в. і́мені й ім’я́ — обидві форми правильні; мн. імена́ |
| їжаченя́ с. р. | IV | Р. в. їжаченя́ти |
| їжаченя́тко с. р. | II | тверда; Р. в. їжаченя́тка; але їжаченя́ — IV |
| каменя́р ч. р. | II | мішана; на -яр: Р. в. каменяра́, Ор. в. каменяре́м |
| кані́кули | — | лише множина; Р. в. кані́кул |
| кафе́ с. р. | — | не відмінюється |
| кінь ч. р. | II | м’яка; Р. в. коня́ |
| кни́жка ж. р. | I | тверда; Р. в. кни́жки |
| кобза́р ч. р. | II | м’яка; Р. в. кобзаря́, Ор. в. кобзаре́м |
| козеня́ с. р. | IV | Р. в. козеня́ти |
| коліща́ с. р. | IV | Р. в. коліща́ти; мн. коліща́та |
| коло́сся с. р. | II | м’яка; Р. в. коло́сся |
| команди́р ч. р. | II | тверда; наголошене -и́р: Р. в. команди́ра, Ор. в. команди́ром |
| кошеня́ с. р. | IV | Р. в. кошеня́ти |
| край ч. р. | II | м’яка; Р. в. кра́ю; мн. краї́ |
| кров ж. р. | III | Р. в. кро́ві (кро́ви), Ор. в. кро́в’ю |
| кру́ча ж. р. | I | мішана; основа на ч: Р. в. кру́чі, Ор. в. кру́чею |
| курча́ с. р. | IV | Р. в. курча́ти |
| курча́тко с. р. | II | тверда; Р. в. курча́тка |
| левеня́тко с. р. | II | тверда; Р. в. левеня́тка |
| леле́ка ч. і ж. р. | I | тверда; Р. в. леле́ки |
| листоно́ша спільний рід | I | мішана; Р. в. листоно́ші |
| ли́стя с. р. | II | м’яка; Р. в. ли́стя |
| лі́кар ч. р. | II | м’яка; наголос на корені: Р. в. лі́каря, Ор. в. лі́карем |
| лі́нія ж. р. | I | м’яка; Р. в. лі́нії |
| лоша́ с. р. | IV | Р. в. лоша́ти |
| лоша́тко с. р. | II | тверда; Р. в. лоша́тка; але лоша́ — IV |
| любо́в ж. р. | III | Р. в. любо́ві (любо́ви), Ор. в. любо́в’ю |
| лю́тий (місяць) ч. р. | — | відмінюється як прикметник: Р. в. лю́того |
| майбу́тнє с. р. | — | відмінюється як прикметник: Р. в. майбу́тнього |
| маля́ с. р. | IV | Р. в. маля́ти |
| маля́тко с. р. | II | тверда; закінчення -о: Р. в. маля́тка; але маля́ — IV |
| ма́ма ж. р. | I | тверда; Р. в. ма́ми |
| ма́ти ж. р. | III | закінчення -и, але III: у непрямих відмінках суфікс -ер- — Р. в. ма́тері, Ор. в. ма́тір’ю |
| межа́ ж. р. | I | мішана; Р. в. межі́ |
| меню́ с. р. | — | не відмінюється |
| метро́ с. р. | — | не відмінюється |
| Мики́та ч. р. | I | тверда; Р. в. Мики́ти |
| Мико́ла ч. р. | I | тверда; чоловіче ім’я на -а; Р. в. Мико́ли |
| мить ж. р. | III | Р. в. ми́ті |
| можли́вість ж. р. | III | Р. в. можли́вості |
| мо́ре с. р. | II | м’яка; Р. в. мо́ря |
| мрі́я ж. р. | I | м’яка; основа на [й]: Р. в. мрі́ї, Ор. в. мрі́єю |
| на́бережна ж. р. | — | відмінюється як прикметник: Р. в. на́бережної |
| наді́я ж. р. | I | м’яка; Р. в. наді́ї |
| насі́ння с. р. | II | м’яка; Р. в. насі́ння |
| невда́ха спільний рід | I | тверда; розм.; Р. в. невда́хи |
| не́жить ч. р. | II | м’яка; чоловічий рід: си́льний не́жить; Р. в. не́житю |
| незгра́ба спільний рід | I | тверда; розм.; Р. в. незгра́би |
| немовля́ с. р. | IV | Р. в. немовля́ти |
| неро́ба спільний рід | I | тверда; розм.; Р. в. неро́би |
| ніч ж. р. | III | Р. в. но́чі, Ор. в. ні́ччю |
| но́жиці | — | лише множина; Р. в. но́жиць |
| обли́ччя с. р. | II | м’яка; Р. в. обли́ччя; м’яка група — за Правописом |
| окуля́ри | — | лише множина; Р. в. окуля́рів |
| орля́тко с. р. | II | тверда; Р. в. орля́тка |
| о́сінь ж. р. | III | Р. в. о́сені (о́сени) |
| парі́ с. р. | — | не відмінюється |
| пасажи́р ч. р. | II | тверда; Р. в. пасажи́ра, Ор. в. пасажи́ром |
| Петро́ ч. р. | II | тверда; Р. в. Петра́ |
| пі́сня ж. р. | I | м’яка; Р. в. пі́сні |
| піч ж. р. | III | Р. в. пе́чі |
| пле́м’я с. р. | IV | Р. в. пле́мені й пле́м’я; мн. племена́ |
| плече́ с. р. | II | мішана; Р. в. плеча́ |
| пло́ща ж. р. | I | мішана; основа на щ: Р. в. пло́щі, Ор. в. пло́щею |
| подві́р’я с. р. | II | м’яка; Р. в. подві́р’я — без -ен- (порівняй: ім’я́ — і́мені) |
| по́дорож ж. р. | III | жіночий рід: дале́ка по́дорож; Р. в. по́дорожі |
| по́ле с. р. | II | м’яка; Р. в. по́ля |
| по́лум’я с. р. | II | м’яка; Р. в. по́лум’я — без -ен- |
| по́міч ж. р. | III | Р. в. по́мочі |
| по́ні ч. і ж. р. | — | не відмінюється |
| прі́звище с. р. | II | мішана; -е після шиплячого: Р. в. прі́звища, Ор. в. прі́звищем |
| про́даж ч. р. | II | мішана; Р. в. про́дажу; у ж. р. — заст. |
| пта́шка ж. р. | I | тверда; Р. в. пта́шки |
| путь ж. р. | III | Р. в. путі́; у ч. р. — заст. |
| ра́дість ж. р. | III | Р. в. ра́дості (ра́дости) |
| рік ч. р. | II | тверда; Р. в. ро́ку |
| річ ж. р. | III | Р. в. ре́чі |
| ро́зпач ч. р. | II | мішана; чоловічий рід: глибо́кий ро́зпач; Р. в. ро́зпачу |
| Са́ва ч. р. | I | тверда; Р. в. Са́ви |
| свідо́мість ж. р. | III | Р. в. свідо́мості |
| село́ с. р. | II | тверда; Р. в. села́ |
| сирота́ спільний рід | I | тверда; наш / наша сирота́; Р. в. сироти́ |
| сіль ж. р. | III | Р. в. со́лі (со́ли), Ор. в. сі́ллю |
| сі́м’я (насіння) с. р. | IV | Р. в. сі́мені й сі́м’я; не плутай із сім’я́ «родина» — I |
| сім’я́ (родина) ж. р. | I | м’яка; Р. в. сім’ї́; не плутай із сі́м’я «насіння» — IV |
| слуха́ч ч. р. | II | мішана; Р. в. слухача́ |
| собача́ с. р. | IV | Р. в. собача́ти |
| со́нце с. р. | II | м’яка; Р. в. со́нця |
| ста́роста спільний рід | I | тверда; Р. в. ста́рости |
| стаття́ ж. р. | I | м’яка; жіночий рід на -я — I, а не IV; Р. в. статті́ |
| степ ч. р. | II | тверда; чоловічий рід: широ́кий степ; Р. в. сте́пу |
| стіл ч. р. | II | тверда; Р. в. сто́лу й стола́ |
| сту́пінь ч. р. | II | м’яка; чоловічий рід: ви́щий сту́пінь; Р. в. сту́пеня |
| суддя́ ч. р. | I | м’яка; назва особи; словники подають і ж. р.: суддя оголосила; Р. в. судді́ |
| су́тінь ж. р. | III | Р. в. су́тіні |
| таксі́ с. р. | — | не відмінюється |
| теля́ с. р. | IV | Р. в. теля́ти |
| теля́тко с. р. | II | тверда; Р. в. теля́тка; але теля́ — IV |
| те́сля ч. р. | I | м’яка; чоловічий рід, але закінчення -я; Р. в. те́слі |
| тигреня́ с. р. | IV | Р. в. тигреня́ти |
| ті́м’я с. р. | IV | Р. в. ті́мені й ті́м’я; мн. ті́м’я, ті́м’їв (як у II) |
| тінь ж. р. | III | Р. в. ті́ні, Ор. в. ті́нню |
| това́риш ч. р. | II | мішана; Р. в. това́риша |
| том ч. р. | II | тверда; Р. в. то́му |
| трі́о с. р. | — | не відмінюється |
| тюль ч. р. | II | м’яка; чоловічий рід: бі́лий тюль; Р. в. тю́лю |
| узбі́ччя с. р. | II | м’яка; Р. в. узбі́ччя; група — як обли́ччя |
| У́мань (місто) ж. р. | III | Р. в. У́мані |
| учи́тель ч. р. | II | м’яка; Р. в. учи́теля |
| учи́тельська ж. р. | — | відмінюється як прикметник: Р. в. учи́тельської |
| ха́та ж. р. | I | тверда; Р. в. ха́ти |
| хлоп’я́ с. р. | IV | Р. в. хлоп’я́ти |
| цуценя́ с. р. | IV | Р. в. цуценя́ти |
| чергови́й ч. р. | — | відмінюється як прикметник: Р. в. чергово́го |
| честь ж. р. | III | Р. в. че́сті (че́сти) |
| шампу́нь ч. р. | II | м’яка; чоловічий рід; Р. в. шампу́ню |
| шко́ла ж. р. | I | тверда; Р. в. шко́ли, Ор. в. шко́лою |
| школя́р ч. р. | II | мішана; Р. в. школяра́, Ор. в. школяре́м |
| шлях ч. р. | II | тверда; Р. в. шля́ху |
| я́вище с. р. | II | мішана; Р. в. я́вища |
| ягня́ с. р. | IV | Р. в. ягня́ти |
| ягня́тко с. р. | II | тверда; Р. в. ягня́тка; але ягня́ — IV |
Такого слова в словнику немає. Спробуй початкову форму (книжка, а не книжки) або визнач відміну за драбиною вище: рід і закінчення в називному відмінку однини, а для середнього роду на -а, -я — ще й родовий відмінок.
У словнику 178 слів. Шукай за початком слова: «плем» знайде плем’я. Наголос позначено над голосною. Скорочення: ч. р., ж. р., с. р. — чоловічий, жіночий, середній рід; ч. і ж. р. — і чоловічий, і жіночий за словником; Р. в., Ор. в. — родовий і орудний відмінки однини; мн. — множина; «—» — до жодної відміни не належить; розм., заст., зневажл., іст. — позначки «Словника української мови». Рід, відміну й групу звірено зі «Словниками України» та Правописом 2019.
Немає потрібного слова? Пройди драбину вище: рід, закінчення в називному відмінку однини, а для середнього роду на -а, -я — ще й родовий відмінок. Рід і родовий відмінок будь-якого іменника показує словник: біль, болю, ч. — отже, чоловічий рід і II відміна.
Які іменники належать до першої, другої, третьої та четвертої відміни
Перша відміна
До I відміни належать іменники жіночого, чоловічого та спільного роду із закінченням -а, -я в називному відмінку однини:
- жіночого роду: хмара, гора, книжка, буря, мрія, земля, круча;
- чоловічого роду: Микола, Сава, Ілля, тесля, суддя (про жінку кажуть так само: суддя оголосила);
- спільного роду: сирота, староста, листоноша, нероба, невдаха. Такі іменники бувають і чоловічого, і жіночого роду — залежно від того, про кого йдеться: наш староста — наша староста.
До I відміни належить і лелека: словник подає це слово і як чоловічого, і як жіночого роду.
Друга відміна
До II відміни належать:
- іменники чоловічого роду з нульовим закінченням або із закінченням -о: вітер, дощ, день, герой, степ, біль, край, продаж; батько, Петро, Дніпро;
- іменники середнього роду на -о, -е, -я, у яких при відмінюванні не з’являються суфікси -ат-, -ят-, -ен-: село — села, перо — пера, сонце — сонця, поле — поля, селище — селища, знання — знання, подвір’я — подвір’я, горнятко — горнятка;
- іменники із суфіксами збільшувального значення -ищ-, -иськ- — і ті, що зберігають рід твірного слова, і ті, що стали середнього роду: вітрище, вовчисько (чоловічий рід), бородище (середній), бабище (жіночий і середній).
Третя відміна
До III відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням: радість, сутінь, ніч, піч, річ, подорож, кров, любов, сіль, тінь, путь, Умань. Сюди ж належить слово мати: у його непрямих відмінках з’являється суфікс -ер- (матері, матір’ю). До III відміни належать і деякі жіночі імена: Любов, Адель, Ніколь.
Четверта відміна
До IV відміни належать іменники середнього роду на -а, -я, у яких при відмінюванні з’являються суфікси:
- -ат-, -ят- — здебільшого в назвах малят: теля — теляти, лоша — лошати, курча — курчати, ягня — ягняти, дитя — дитяти, а також коліща — коліщати (невелике колесо);
- -ен-: ім’я, плем’я, тім’я, вим’я і сі́м’я («насіння»). Вони мають два зразки відмінювання — із суфіксом -ен- і без нього, обидва правильні: ім’я — імені й ім’я, плем’я — племені й плем’я, тім’я — тімені й тім’я, вим’я — вимені й вим’я (родовий відмінок).
Суфікси -ат-, -ят- з’являються в родовому, давальному й місцевому відмінках однини та в усіх формах множини: теляти, теляті, на теляті; телята, телят. В орудному відмінку однини їх немає: телям, курчам. Ім’я і плем’я мають суфікс -ен- і в множині (імена, племена), а тім’я, вим’я, сі́м’я в множині відмінюються як іменники II відміни: тім’я, тім’їв.
Групи іменників I і II відміни: тверда, м’яка, мішана
Іменники I і II відміни поділяються на три групи: тверду, м’яку й мішану. Групу визначаємо за останнім приголосним основи, тобто за звуком перед закінченням (у словах із нульовим закінченням — за останнім звуком слова; іменники на -р — особливий випадок, про них нижче):
- тверда група — твердий приголосний, крім шиплячих: мама, книжка, сирота; дуб, степ, батько, село;
- м’яка група — м’який приголосний або [й]: земля, мрія, суддя; край, день, учитель, поле, знання;
- мішана група — шиплячий ж, ч, ш, щ, дж: круча, межа, площа; дощ, товариш, прізвище.
Групи I і II відміни
- Тверда група твердий приголосний
I: мама, книжка, Микола, сирота
II: дуб, степ, батько, директор; село, вікно, малятко - М’яка група м’який приголосний, [й]
I: усі на -я: земля, мрія, пісня, суддя
II: край, день, біль, учитель, лікар; поле, сонце, знання, обличчя - Мішана група шиплячий
I: круча, межа, площа, листоноша
II: дощ, товариш, каменяр, вітрище; прізвище, плече
Групу визначаємо за останнім приголосним основи — звуком перед закінченням; шиплячі — ж, ч, ш, щ, дж. Іменники на -р (лікар, каменяр) — окремий випадок: див. схему нижче. Від групи залежать закінчення: школою, але землею, кручею; дубом, але краєм, дощем. У III і IV відмінах груп немає.
Кілька уточнень за Правописом:
- у I відміні всі іменники на -я належать до м’якої групи: буря, пісня, суддя, Ілля;
- середній рід на -е після шиплячого — мішана група (прізвище, плече, явище), а на -я — м’яка, навіть після шиплячого: обличчя, збіжжя;
- збільшувальні іменники чоловічого роду на -ище — мішана група: вітрище, дідище.
Від групи залежать закінчення: в орудному відмінку школою, але землею, кручею; дубом, але краєм, дощем. Таблиці закінчень для кожної групи — у статті «Відмінювання іменників». III і IV відміни на групи не поділяються.
Іменники на -р: тверда, м’яка чи мішана група
У кінці слова [р] завжди твердий (лікар, кобзар пишемо без ь), а в непрямих відмінках — в одних словах твердий (директора, каменяра), в інших м’який (лікаря, кобзаря). Тому групу іменників на -р визначаємо за закінченнями непрямих відмінків. В орудному відмінку -ом — тверда група (директором), -ем — м’яка або мішана. Їх розрізняє родовий відмінок: -я (-ю) — м’яка (лікаря, кобзаря), -а — мішана (каменяра, школяра).
Іменники на -р: як визначити групу
- Тверда група Ор. в. на -ом
директор — директором; пасажир, командир, базар, сир, долар - М’яка група Ор. в. на -ем, Р. в. на -я (-ю)
лікар — лікаря; кобзар — кобзаря; секретар, буквар, Ігор - Мішана група Ор. в. на -ем, Р. в. на -а
каменяр — каменяра; школяр — школяра; пісняр, весляр
До твердої групи належить більшість іменників на -р, зокрема іншомовні на -ер, -ор, -ур (інженер, директор, абажур) і ті, у яких -ар, -ир завжди під наголосом (базар, командир, пасажир), а також окремі іншомовні з постійним наголосом на корені (долар — долари). М’яка — частина іменників на -ар, -ир із наголосом на корені (лікар, писар) або з наголосом, що переходить на закінчення (кобзар — кобзаря). Мішана — назви людей за діяльністю на -яр, у яких наголос переходить на закінчення (каменяр — каменяра). Маляр залежно від наголосу належить до твердої або мішаної групи. Сумніваєшся — перевір родовий відмінок у словнику.
Які іменники не належать до жодної відміни
Відміну визначаємо лише в іменників, які змінюються за відмінками й мають форму однини. До жодної відміни не належать:
- невідмінювані іменники, здебільшого іншомовні: кафе, таксі, метро, меню, журі, бюро, парі, поні, а також жіночі прізвища на -о та на приголосний (з Оленою Шевченко, з Галиною Ковальчук). Відмінок у них визначаємо за питанням: зайшли (до чого?) до кафе — родовий;
- іменники, що мають лише множину: двері, ножиці, окуляри, гроші, канікули, взаємини. Роду вони не мають, тож і відміну визначити не можна (див. «Число іменників»);
- іменники, що відмінюються як прикметники: черговий, вартовий, учительська, набережна, майбутнє, лютий (місяць). У них прикметникові закінчення: чергового, черговому; на набережній.
Відміна і відмінок — не одне й те саме
Ці слова схожі, тому їх легко сплутати. Відмінок — це форма іменника, що показує його зв’язок з іншими словами в реченні: книжка, книжки, книжці. Відмінків сім, і більшість іменників змінюється за відмінками. Відміна — це група іменників, які змінюються за відмінками за спільним зразком. Відмін чотири, і відміна слова в усіх його формах та сама: книжка, книжки, книжкою — усе це I відміна. А дієвідміна — подібний поділ у дієсловах (I і II дієвідміна).
Відміна, відмінок і дієвідміна — не одне й те саме
- Відміна 4
група іменників зі спільним зразком відмінювання; однакова в усіх формах слова
мама — I, батько — II, ніч — III, теля — IV - Відмінок 7
форма слова, яка показує його зв’язок з іншими словами; змінюється
називний (хто? що?), родовий (кого? чого?), давальний (кому? чому?), знахідний (кого? що?), орудний (ким? чим?), місцевий (на/у кому? на/у чому?), кличний — форма звертання - Дієвідміна 2
поділ дієслів за особовими закінченнями
пишуть — I, бачать — II
Слово мама в усіх відмінках лишається іменником I відміни: мама, мами, мамі, маму, мамою, (на) мамі, мамо.
Таблиці закінчень усіх відмін у кожному відмінку — у статті «Відмінювання іменників», а як визначити дієвідміну — у статті «Особові закінчення дієслів I та II дієвідміни».
Типові помилки у визначенні відміни
Найчастіше помиляються в іменниках середнього роду на -я, у слові мати, у словах на -ятко, -атко та в словах, рід яких часто плутають (біль, степ).
Типові помилки
| ✗ Не так | ✓ Так | Чому |
|---|---|---|
| знання — IV | знання — II | Р. в. знання: суфікса -ят-, -ен- немає |
| мати — I | мати — III | суфікс -ер-: матері, матір’ю |
| ім’я — II | ім’я — IV | Р. в. імені: суфікс -ен- |
| Микола — II | Микола — I | закінчення -а, хоч рід чоловічий |
| батько — I | батько — II | чоловічий рід на -о |
| малятко — IV | малятко — II | закінчення -о: малятка |
| біль — III | біль — II | чоловічий рід: гострий біль, болю |
| сім’я (родина) — IV | сім’я́ — I | жіночий рід на -я: сім’ї; IV — сі́м’я «насіння» |
| кафе — II | кафе — без відміни | не відмінюється |
| черговий — II | черговий — без відміни | відмінюється як прикметник |
| круча — тверда група | круча — мішана | основа на шиплячий: кручею |
| ніч — м’яка група | ніч — III, без групи | групи є лише в I і II відмінах |
Тренажери: визнач відміну й групу
Спершу розподіли 14 іменників за відмінами, потім знайди слово потрібної відміни серед схожих, а наостанок визнач групу іменників I і II відміни.
Розподіли іменники за відмінами
Визнач рід і закінчення в називному відмінку однини, а для середнього роду на -а, -я ще й подивися на родовий відмінок. Коли розмістиш слово, побачиш пояснення.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| Микола | I відміна | Чоловіче ім’я із закінченням -а — I відміна: Миколи, Миколі. |
| мрія | I відміна | Жіночий рід, закінчення -я — I відміна (м’яка група): мрії. |
| круча | I відміна | Жіночий рід на -а — I відміна (мішана група): кручі, кручею. |
| батько | II відміна | Чоловічий рід на -о — II відміна: батька, батькові. |
| біль (відчуття) | II відміна | Біль — чоловічого роду (гострий біль), нульове закінчення — II відміна: болю. |
| знання | II відміна | Середній рід на -я, але в родовому знання — без суфікса, тож II відміна, а не IV. |
| малятко | II відміна | Середній рід на -о — II відміна: малятка. А маля — IV відміна: маляти. |
| мати | III відміна | Особливе слово: у непрямих відмінках суфікс -ер- (матері, матір’ю) — III відміна. |
| ніч | III відміна | Жіночий рід із нульовим закінченням — III відміна: ночі, ніччю. |
| подорож | III відміна | Подорож — жіночого роду (далека подорож), нульове закінчення — III відміна: подорожі. |
| ім’я | IV відміна | У родовому імені — суфікс -ен-, тож IV відміна (форма ім’я в родовому теж правильна). |
| теля | IV відміна | Середній рід на -я, у родовому теляти (суфікс -ят-) — IV відміна. |
| курча | IV відміна | Середній рід на -а, у родовому курчати (суфікс -ат-) — IV відміна. |
| коліща | IV відміна | Коліща — невелике колесо, середній рід; у родовому коліщати (суфікс -ат-) — IV відміна. |
Знайди слово потрібної відміни
12 завдань-пасток: слова схожі, а відміни різні. Обери слово — одразу побачиш пояснення.
До IV відміни належить …
Відповідь
ягня. Ягня — ягняти: у родовому з’являється суфікс -ят-. Завдання, життя — у родовому без суфікса, тому II відміна.
До III відміни належить …
Відповідь
сіль. Сіль — жіночого роду з нульовим закінченням: солі. Тюль, шампунь — чоловічого роду (білий тюль, новий шампунь), тому II відміна.
До I відміни належить …
Відповідь
Ілля. Ілля — чоловіче ім’я на -я, тому I відміна (м’яка група): Іллі. Петро, Ігор — II відміна.
До II відміни належить …
Відповідь
степ. Степ — чоловічого роду (широкий степ), тому II відміна: степу. Даль, мить — жіночого роду, III відміна.
До IV відміни належить …
Відповідь
плем’я. Плем’я — племені: у родовому є суфікс -ен-, тому IV відміна. Подвір’я, весілля — у родовому подвір’я, весілля, без суфікса: II відміна.
До I відміни належить …
Відповідь
тесля. Тесля — чоловічий рід, але закінчення -я, тож I відміна (м’яка група): теслі. Велетень, вітрище — II відміна.
До II відміни належить …
Відповідь
телятко. Телятко — закінчення -о: телятка, II відміна. Кошеня, дитя — кошеняти, дитяти: IV відміна.
До III відміни належить …
Відповідь
любов. Любов — жіночого роду з нульовим закінченням: любові, III відміна. Біль, дріб — чоловічого роду (гострий біль, десятковий дріб): II відміна.
До II відміни належить …
Відповідь
знання. Знання — середній рід на -я без суфікса в родовому (знання): II відміна. Стаття — жіночий рід, I відміна; теля — теляти, IV відміна.
До I відміни належить …
Відповідь
сім’я́ (родина). Сім’я́ «родина» — жіночого роду на -я: сім’ї, I відміна (м’яка група). Сі́м’я «насіння» — сімені, IV відміна; насіння — II відміна.
До IV відміни належить …
Відповідь
лоша. Лоша — лошати: суфікс -ат-, IV відміна. Лошатко — лошатка, II відміна; кінь — чоловічого роду, II відміна.
До II відміни належить …
Відповідь
Дніпро. Дніпро — чоловічий рід на -о: Дніпра, II відміна. Мати (матері) та Умань (Умані) — III відміна.
Тверда, м’яка чи мішана група?
Розподіли іменники I і II відміни за групами. Дивись на останній приголосний основи, а в словах на -р — на родовий і орудний відмінки.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| школа | тверда | I відміна, основа на твердий л: школою — тверда група. |
| село | тверда | II відміна, середній рід на -о: селом — тверда група. |
| дуб | тверда | II відміна, кінцевий твердий б: дубом — тверда група. |
| директор | тверда | Іншомовне слово на -ор: директора, директором (-ом) — тверда група. |
| земля | м’яка | I відміна на -я: землею — м’яка група. |
| поле | м’яка | II відміна, середній рід на -е, основа на м’який л: полем — м’яка група. |
| учитель | м’яка | Кінцевий м’який л: учителя, учителем — м’яка група. |
| лікар | м’яка | Родовий лікаря (-я), орудний лікарем — м’яка група. |
| круча | мішана | I відміна, основа на шиплячий ч: кручею — мішана група. |
| дощ | мішана | II відміна, кінцевий шиплячий щ: дощем — мішана група. |
| прізвище | мішана | Середній рід на -е після шиплячого: прізвищем — мішана група. |
| каменяр | мішана | Назва людини на -яр: каменяра (-а), каменярем (-ем) — мішана група. |
Відмінювання іменників є в програмі НМТ з української мови. Перевір себе: нижче — 10 завдань у форматі НМТ із відповідями.
Джерела: Український правопис (2019), § 66–68 (відміни, групи, зразки відмінювання), § 95–100, § 103 (прим. 1) і розділ «Невідмінювані іменники іншомовного походження»; рід, відміна й група слів — за «Словниками України» (словозміна) і «Словником української мови» у 20 томах; шкільна програма з української мови та програма НМТ.
Вправи з відповідями: відміни іменників
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
До I відміни належать усі іменники рядка
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — сирота, суддя, Сава. Сирота, суддя, Сава мають закінчення -а, -я в називному відмінку однини й належать до чоловічого або спільного роду — це I відміна. Батько, дядько — II відміна (чоловічий рід на -о), життя — II відміна (середній рід, у родовому без суфікса).
До II відміни належать усі іменники рядка
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — нежить, розпач, завдання. Нежить і розпач — чоловічого роду з нульовим закінченням, завдання — середній рід на -я без суфікса в родовому (завдання): усі три — II відміна. Сутінь і даль — жіночого роду, III відміна; ягня — ягняти, IV відміна.
До III відміни належать усі іменники рядка
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — кров, осінь, мати. Кров і осінь — жіночого роду з нульовим закінченням, мати — особливе слово із суфіксом -ер- у непрямих відмінках (матері): усі три — III відміна. Дріб, степ, тюль — чоловічого роду, тому II відміна.
До IV відміни належать усі іменники рядка
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — кошеня, вим’я, горня. У родовому відмінку кошеня — кошеняти, вим’я — вимені, горня — горняти: з’являються суфікси -ят-, -ен-, тож усі три — IV відміна. Полум’я, колосся, насіння — II відміна: у родовому полум’я, колосся, насіння, без суфікса.
Помилку у визначенні відміни допущено в рядку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — зайчатко — IV відміна. Зайчатко — середній рід на -о, у родовому зайчатка, тож це II відміна. До IV відміни належить зайча — зайчати.
До мішаної групи належить іменник
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — вежа. Вежа — I відміна з основою на шиплячий ж, тому мішана група: вежею. Надія і пісня — м’яка група, хата — тверда.
До м’якої групи належить іменник
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — кобзар. Кобзар — кобзаря, кобзарем: родовий на -я, тому м’яка група. Командир і пасажир — тверда група (командиром, пасажиром), школяр — мішана (школяра, школярем).
До жодної відміни не належить іменник
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — меню. Меню не змінюється за відмінками (у меню, з меню), тому до жодної відміни не належить. Мрія, межа — I відміна, мить — III.
Відміна іменника — це
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — група іменників, яку визначають за родом і закінченням. Відміна — група іменників, які відмінюються за спільним зразком; її визначають за родом і закінченням у називному відмінку однини. Форма, що показує зв’язок з іншими словами, — це відмінок, а поділ дієслів — дієвідміна.
Суфікс -ен- з’являється в родовому відмінку іменника
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — ім’я. Ім’я — імені: у родовому відмінку з’являється суфікс -ен-, тому це IV відміна (правильна й форма ім’я). Насіння, листя, здоров’я — II відміна: у родовому насіння, листя, здоров’я, без суфікса.
Ця тема на карті української мови: Морфологія: самостійні частини мови → Іменник
