Як визначити відміну іменника: таблиця

Як визначити відміну іменника: таблиця

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Відміна іменника — це група іменників, які відмінюються за спільним зразком, тобто мають подібні закінчення у відмінках. В українській мові чотири відміни. До якої з них належить слово, визначаємо за родом і закінченням у називному відмінку однини, а в іменників середнього роду на -а, -я — ще й за родовим відмінком. Мама, Микола — I відміна; батько, поле — II; ніч, мати — III; теля, ім’я — IV. Нижче — таблиця відмін, драбина з трьох кроків для складних слів, групи I і II відміни, словник «Яка відміна в слова» з пошуком, тренажери й 10 завдань із відповідями.

Від відміни залежать відмінкові закінчення: теля — теляти, але знання — знання; мама — мамою, але мати — матір’ю. Тому відміну (а в I і II відмінах — і групу) визначають у морфологічному розборі іменника.

Коротко: чотири відміни іменників у таблиці

Головне про кожну відміну: рід, закінчення в називному відмінку однини та приклади.

Чотири відміни іменників

Які іменники (називний відмінок однини)Приклади
I відміна
жіночого, чоловічого та спільного роду із закінченням -а, -ямама, земля, круча, Микола, суддя, сирота
II відміна
чоловічого роду з нульовим закінченням або на -о; середнього роду на -о, -е, -я без суфіксів -ат-, -ят-, -ен-; збільшувальні на -ище, -иськостеп, біль, край, батько, Дніпро; село, поле, знання; вітрище, бабище
III відміна
жіночого роду з нульовим закінченням, а також слово матиніч, подорож, любов, сіль, мати
IV відміна
середнього роду на -а, -я, у яких у родовому відмінку з’являється суфікс -ат-, -ят- або -ен-теля — теляти, курча — курчати, ім’я — імені

Тверда, м’яка й мішана групи є лише в I і II відмінах. До жодної відміни не належать невідмінювані іменники (кафе, меню), іменники, що мають лише множину (двері, ножиці), і ті, що відмінюються як прикметники (черговий, учительська).

Як визначити відміну іменника: три кроки

Спершу постав іменник у називний відмінок однини (краї → край, мрії → мрія) і визнач його рід: підстав мій (чоловічий), моя (жіночий) чи моє (середній). Рід перевіряй за словником: біль, степ, тюль — чоловічого роду, а подорож, сіль — жіночого. Докладніше — у статті «Рід іменників». Далі дай відповідь на три питання по черзі.

Як визначити відміну іменника

Спершу — називний відмінок однини (краї → край) і рід: мій — чоловічий, моя — жіночий, моє — середній. Не відмінюється (кафе), має лише множину (двері) чи відмінюється як прикметник (черговий) — до жодної відміни не належить.

  1. Закінчення -а, -я, а рід жіночий, чоловічий або спільний?мама, земля, Микола, суддя, сирота, старостаI
  2. Жіночий рід із нульовим закінченням або слово мати?ніч, подорож, кров, любов, сіль; мати — матеріIII
  3. Чоловічий рід із нульовим закінченням або будь-яке закінчення -о, -е?степ, біль, тюль, край, батько, Дніпро; село, поле; вітрище, бабищеII
  4. Середній рід на -а, -я: подивися на родовий відмінокє суфікс -ат-, -ят- чи -ен- — IV: теля — теляти, курча — курчати, ім’я — імені; немає — II: знання — знання, життя — життя, подвір’я — подвір’яIV / II

Рід перевіряй за словником: біль, степ, тюль — чоловічого роду, подорож, сіль — жіночого.

Перевірмо драбину на словах, у яких помиляються найчастіше:

  • Мати — III відміна. Слово закінчується на -и, але в непрямих відмінках має суфікс -ер-: матері, матір’ю. Це особливий іменник жіночого роду, тому в драбині його названо окремо.
  • Ім’я, плем’я, тім’я, вим’я — IV відміна: імені, племені, тімені, вимені. У родовому відмінку правильні обидві форми: імені й ім’я, племені й плем’я.
  • Знання, життя, подвір’я — II відміна, хоч це теж середній рід на -я: у родовому знання, життя, подвір’я — суфікса немає. Порівняй: теля — теляти (IV). Це головна пастка теми.
  • Сирота, суддя, староста, Микола — I відміна: закінчення -а, -я, а чоловічий чи спільний рід (наш сирота — наша сирота) на відміну не впливає.
  • Батько, Дніпро, Петро — II відміна: чоловічий рід на -о.
  • Вітрище, бабище, вовчисько — II відміна: збільшувальні іменники із суфіксами -ищ-, -иськ-. Бабище буває середнього й жіночого роду. У жіночому роді в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках це слово має закінчення, як у I відміні: до бабищі, з бабищею.
  • Курча, дитя, коліща, лоша — IV відміна: курчати, дитяти, коліщати, лошати. А малятко, телятко, зайчатко — II відміна: закінчення -о, у родовому малятка, телятка.
  • Подорож, кров, любов, сіль, путь — III відміна: жіночий рід, нульове закінчення.
  • Біль, тюль, степ, шампунь — II відміна: ці слова чоловічого роду (гострий біль, білий тюль), хоча їх часто помилково вважають жіночими.
  • Сім’я́ («родина») — I відміна: сім’ї. А сі́м’я («насіння») — IV відміна: сімені.

Яка відміна в слова: словник із пошуком

Введи іменник у пошук — словник покаже рід, відміну й групу, а в примітці — родовий відмінок, який підтверджує відповідь. Тут зібрано слова, про які найчастіше питають (мати, ім’я, плем’я, ніч, коліща, теля), і приклади до кожного правила. Рід, відміну й групу кожного слова звірено зі словниками та Правописом.

Словник: яка відміна в слова

СловоВідмінаГрупа / примітка
баби́ще ж. і с. р.IIмішана; зневажл.; Р. в. баби́ща (с. р.) і баби́щі (ж. р.)
базі́ка спільний рідIтверда; зневажл.; Р. в. базі́ки
бата́лія ж. р.Iм’яка; заст., розм.; Р. в. бата́лії
ба́тько ч. р.IIтверда; чоловічий рід на -о — II, а не I; Р. в. ба́тька
біль (відчуття) ч. р.IIм’яка; чоловічий рід: го́стрий біль; Р. в. бо́лю
блаки́ть ж. р.IIIР. в. блаки́ті
бороди́ще с. р.IIмішана; збільшувальне до борода́; Р. в. бороди́ща
бу́ря ж. р.Iм’яка; Р. в. бу́рі
бюро́ с. р.—не відмінюється
ведмі́дь ч. р.IIм’яка; Р. в. ведме́дя
ве́жа ж. р.Iмішана; Р. в. ве́жі
ве́летень ч. р.IIм’яка; Р. в. ве́летня
вельмо́жа ч. р.Iмішана; заст.; Р. в. вельмо́жі
весі́лля с. р.IIм’яка; Р. в. весі́лля
взає́мини—лише множина; Р. в. взає́мин
ви́м’я с. р.IVР. в. ви́мені й ви́м’я; мн. ви́м’я, ви́м’їв (як у II)
вікно́ с. р.IIтверда; Р. в. вікна́
ві́тер ч. р.IIтверда; Р. в. ві́тру
вітри́ще ч. р.IIмішана; збільшувальне до ві́тер; Р. в. вітри́ща
ві́чність ж. р.IIIР. в. ві́чності
вовчи́сько ч. р.IIтверда; зневажл.; суфікс -иськ-; Р. в. вовчи́ська
воєво́да ч. р.Iтверда; іст.; Р. в. воєво́ди
воло́сся с. р.IIм’яка; Р. в. воло́сся
геро́й ч. р.IIм’яка; основа на [й]; Р. в. геро́я
гі́дність ж. р.IIIР. в. гі́дності (гі́дности)
горня́ с. р.IVР. в. горня́ти
горня́тко с. р.IIтверда; Р. в. горня́тка; але горня́ — IV
гро́ші—лише множина: роду й відміни немає
гусеня́тко с. р.IIтверда; Р. в. гусеня́тка
гуся́ с. р.IVР. в. гуся́ти
даль ж. р.IIIР. в. да́лі
две́рі—лише множина: роду й відміни немає; Р. в. двере́й
Де́лі (місто) с. р.—не відмінюється; рід — як у слова «місто»: багатолю́дне Де́лі
день ч. р.IIм’яка; Р. в. дня
дире́ктор ч. р.IIтверда; на -ор: Р. в. дире́ктора, Ор. в. дире́ктором
дитя́ с. р.IVР. в. дитя́ти
дівча́ с. р.IVрозм.; Р. в. дівча́ти
ді́вчинка ж. р.Iтверда; Р. в. ді́вчинки
Дніпро́ (річка) ч. р.IIтверда; Р. в. Дніпра́
дощ ч. р.IIмішана; основа на щ: Р. в. дощу́, Ор. в. доще́м
дріб ч. р.IIтверда; чоловічий рід: десятко́вий дріб; Р. в. дро́бу
дуб ч. р.IIтверда; Р. в. ду́ба
дя́дько ч. р.IIтверда; Р. в. дя́дька
життя́ с. р.IIм’яка; Р. в. життя́
жме́ня ж. р.Iм’яка; Р. в. жме́ні
журі́ с. р.—не відмінюється
завда́ння с. р.IIм’яка; Р. в. завда́ння
зада́ча ж. р.Iмішана; Р. в. зада́чі
зайча́ с. р.IVР. в. зайча́ти
зайча́тко с. р.IIтверда; Р. в. зайча́тка; але зайча́ — IV
здоро́в’я с. р.IIм’яка; Р. в. здоро́в’я
земля́ ж. р.Iм’яка; Р. в. землі́, Ор. в. земле́ю
знання́ с. р.IIм’яка; Р. в. знання́ — без -ят-, -ен-, тому II, а не IV
І́гор ч. р.IIм’яка; Р. в. І́горя
Ілля́ ч. р.Iм’яка; Р. в. Іллі́
ім’я́ с. р.IVР. в. і́мені й ім’я́ — обидві форми правильні; мн. імена́
їжаченя́ с. р.IVР. в. їжаченя́ти
їжаченя́тко с. р.IIтверда; Р. в. їжаченя́тка; але їжаченя́ — IV
каменя́р ч. р.IIмішана; на -яр: Р. в. каменяра́, Ор. в. каменяре́м
кані́кули—лише множина; Р. в. кані́кул
кафе́ с. р.—не відмінюється
кінь ч. р.IIм’яка; Р. в. коня́
кни́жка ж. р.Iтверда; Р. в. кни́жки
кобза́р ч. р.IIм’яка; Р. в. кобзаря́, Ор. в. кобзаре́м
козеня́ с. р.IVР. в. козеня́ти
коліща́ с. р.IVР. в. коліща́ти; мн. коліща́та
коло́сся с. р.IIм’яка; Р. в. коло́сся
команди́р ч. р.IIтверда; наголошене -и́р: Р. в. команди́ра, Ор. в. команди́ром
кошеня́ с. р.IVР. в. кошеня́ти
край ч. р.IIм’яка; Р. в. кра́ю; мн. краї́
кров ж. р.IIIР. в. кро́ві (кро́ви), Ор. в. кро́в’ю
кру́ча ж. р.Iмішана; основа на ч: Р. в. кру́чі, Ор. в. кру́чею
курча́ с. р.IVР. в. курча́ти
курча́тко с. р.IIтверда; Р. в. курча́тка
левеня́тко с. р.IIтверда; Р. в. левеня́тка
леле́ка ч. і ж. р.Iтверда; Р. в. леле́ки
листоно́ша спільний рідIмішана; Р. в. листоно́ші
ли́стя с. р.IIм’яка; Р. в. ли́стя
лі́кар ч. р.IIм’яка; наголос на корені: Р. в. лі́каря, Ор. в. лі́карем
лі́нія ж. р.Iм’яка; Р. в. лі́нії
лоша́ с. р.IVР. в. лоша́ти
лоша́тко с. р.IIтверда; Р. в. лоша́тка; але лоша́ — IV
любо́в ж. р.IIIР. в. любо́ві (любо́ви), Ор. в. любо́в’ю
лю́тий (місяць) ч. р.—відмінюється як прикметник: Р. в. лю́того
майбу́тнє с. р.—відмінюється як прикметник: Р. в. майбу́тнього
маля́ с. р.IVР. в. маля́ти
маля́тко с. р.IIтверда; закінчення -о: Р. в. маля́тка; але маля́ — IV
ма́ма ж. р.Iтверда; Р. в. ма́ми
ма́ти ж. р.IIIзакінчення -и, але III: у непрямих відмінках суфікс -ер- — Р. в. ма́тері, Ор. в. ма́тір’ю
межа́ ж. р.Iмішана; Р. в. межі́
меню́ с. р.—не відмінюється
метро́ с. р.—не відмінюється
Мики́та ч. р.Iтверда; Р. в. Мики́ти
Мико́ла ч. р.Iтверда; чоловіче ім’я на -а; Р. в. Мико́ли
мить ж. р.IIIР. в. ми́ті
можли́вість ж. р.IIIР. в. можли́вості
мо́ре с. р.IIм’яка; Р. в. мо́ря
мрі́я ж. р.Iм’яка; основа на [й]: Р. в. мрі́ї, Ор. в. мрі́єю
на́бережна ж. р.—відмінюється як прикметник: Р. в. на́бережної
наді́я ж. р.Iм’яка; Р. в. наді́ї
насі́ння с. р.IIм’яка; Р. в. насі́ння
невда́ха спільний рідIтверда; розм.; Р. в. невда́хи
не́жить ч. р.IIм’яка; чоловічий рід: си́льний не́жить; Р. в. не́житю
незгра́ба спільний рідIтверда; розм.; Р. в. незгра́би
немовля́ с. р.IVР. в. немовля́ти
неро́ба спільний рідIтверда; розм.; Р. в. неро́би
ніч ж. р.IIIР. в. но́чі, Ор. в. ні́ччю
но́жиці—лише множина; Р. в. но́жиць
обли́ччя с. р.IIм’яка; Р. в. обли́ччя; м’яка група — за Правописом
окуля́ри—лише множина; Р. в. окуля́рів
орля́тко с. р.IIтверда; Р. в. орля́тка
о́сінь ж. р.IIIР. в. о́сені (о́сени)
парі́ с. р.—не відмінюється
пасажи́р ч. р.IIтверда; Р. в. пасажи́ра, Ор. в. пасажи́ром
Петро́ ч. р.IIтверда; Р. в. Петра́
пі́сня ж. р.Iм’яка; Р. в. пі́сні
піч ж. р.IIIР. в. пе́чі
пле́м’я с. р.IVР. в. пле́мені й пле́м’я; мн. племена́
плече́ с. р.IIмішана; Р. в. плеча́
пло́ща ж. р.Iмішана; основа на щ: Р. в. пло́щі, Ор. в. пло́щею
подві́р’я с. р.IIм’яка; Р. в. подві́р’я — без -ен- (порівняй: ім’я́ — і́мені)
по́дорож ж. р.IIIжіночий рід: дале́ка по́дорож; Р. в. по́дорожі
по́ле с. р.IIм’яка; Р. в. по́ля
по́лум’я с. р.IIм’яка; Р. в. по́лум’я — без -ен-
по́міч ж. р.IIIР. в. по́мочі
по́ні ч. і ж. р.—не відмінюється
прі́звище с. р.IIмішана; -е після шиплячого: Р. в. прі́звища, Ор. в. прі́звищем
про́даж ч. р.IIмішана; Р. в. про́дажу; у ж. р. — заст.
пта́шка ж. р.Iтверда; Р. в. пта́шки
путь ж. р.IIIР. в. путі́; у ч. р. — заст.
ра́дість ж. р.IIIР. в. ра́дості (ра́дости)
рік ч. р.IIтверда; Р. в. ро́ку
річ ж. р.IIIР. в. ре́чі
ро́зпач ч. р.IIмішана; чоловічий рід: глибо́кий ро́зпач; Р. в. ро́зпачу
Са́ва ч. р.Iтверда; Р. в. Са́ви
свідо́мість ж. р.IIIР. в. свідо́мості
село́ с. р.IIтверда; Р. в. села́
сирота́ спільний рідIтверда; наш / наша сирота́; Р. в. сироти́
сіль ж. р.IIIР. в. со́лі (со́ли), Ор. в. сі́ллю
сі́м’я (насіння) с. р.IVР. в. сі́мені й сі́м’я; не плутай із сім’я́ «родина» — I
сім’я́ (родина) ж. р.Iм’яка; Р. в. сім’ї́; не плутай із сі́м’я «насіння» — IV
слуха́ч ч. р.IIмішана; Р. в. слухача́
собача́ с. р.IVР. в. собача́ти
со́нце с. р.IIм’яка; Р. в. со́нця
ста́роста спільний рідIтверда; Р. в. ста́рости
стаття́ ж. р.Iм’яка; жіночий рід на -я — I, а не IV; Р. в. статті́
степ ч. р.IIтверда; чоловічий рід: широ́кий степ; Р. в. сте́пу
стіл ч. р.IIтверда; Р. в. сто́лу й стола́
сту́пінь ч. р.IIм’яка; чоловічий рід: ви́щий сту́пінь; Р. в. сту́пеня
суддя́ ч. р.Iм’яка; назва особи; словники подають і ж. р.: суддя оголосила; Р. в. судді́
су́тінь ж. р.IIIР. в. су́тіні
таксі́ с. р.—не відмінюється
теля́ с. р.IVР. в. теля́ти
теля́тко с. р.IIтверда; Р. в. теля́тка; але теля́ — IV
те́сля ч. р.Iм’яка; чоловічий рід, але закінчення -я; Р. в. те́слі
тигреня́ с. р.IVР. в. тигреня́ти
ті́м’я с. р.IVР. в. ті́мені й ті́м’я; мн. ті́м’я, ті́м’їв (як у II)
тінь ж. р.IIIР. в. ті́ні, Ор. в. ті́нню
това́риш ч. р.IIмішана; Р. в. това́риша
том ч. р.IIтверда; Р. в. то́му
трі́о с. р.—не відмінюється
тюль ч. р.IIм’яка; чоловічий рід: бі́лий тюль; Р. в. тю́лю
узбі́ччя с. р.IIм’яка; Р. в. узбі́ччя; група — як обли́ччя
У́мань (місто) ж. р.IIIР. в. У́мані
учи́тель ч. р.IIм’яка; Р. в. учи́теля
учи́тельська ж. р.—відмінюється як прикметник: Р. в. учи́тельської
ха́та ж. р.Iтверда; Р. в. ха́ти
хлоп’я́ с. р.IVР. в. хлоп’я́ти
цуценя́ с. р.IVР. в. цуценя́ти
чергови́й ч. р.—відмінюється як прикметник: Р. в. чергово́го
честь ж. р.IIIР. в. че́сті (че́сти)
шампу́нь ч. р.IIм’яка; чоловічий рід; Р. в. шампу́ню
шко́ла ж. р.Iтверда; Р. в. шко́ли, Ор. в. шко́лою
школя́р ч. р.IIмішана; Р. в. школяра́, Ор. в. школяре́м
шлях ч. р.IIтверда; Р. в. шля́ху
я́вище с. р.IIмішана; Р. в. я́вища
ягня́ с. р.IVР. в. ягня́ти
ягня́тко с. р.IIтверда; Р. в. ягня́тка; але ягня́ — IV

У словнику 178 слів. Шукай за початком слова: «плем» знайде плем’я. Наголос позначено над голосною. Скорочення: ч. р., ж. р., с. р. — чоловічий, жіночий, середній рід; ч. і ж. р. — і чоловічий, і жіночий за словником; Р. в., Ор. в. — родовий і орудний відмінки однини; мн. — множина; «—» — до жодної відміни не належить; розм., заст., зневажл., іст. — позначки «Словника української мови». Рід, відміну й групу звірено зі «Словниками України» та Правописом 2019.

Немає потрібного слова? Пройди драбину вище: рід, закінчення в називному відмінку однини, а для середнього роду на -а, -я — ще й родовий відмінок. Рід і родовий відмінок будь-якого іменника показує словник: біль, болю, ч. — отже, чоловічий рід і II відміна.

Які іменники належать до першої, другої, третьої та четвертої відміни

Перша відміна

До I відміни належать іменники жіночого, чоловічого та спільного роду із закінченням -а, -я в називному відмінку однини:

  • жіночого роду: хмара, гора, книжка, буря, мрія, земля, круча;
  • чоловічого роду: Микола, Сава, Ілля, тесля, суддя (про жінку кажуть так само: суддя оголосила);
  • спільного роду: сирота, староста, листоноша, нероба, невдаха. Такі іменники бувають і чоловічого, і жіночого роду — залежно від того, про кого йдеться: наш староста — наша староста.

До I відміни належить і лелека: словник подає це слово і як чоловічого, і як жіночого роду.

Друга відміна

До II відміни належать:

  • іменники чоловічого роду з нульовим закінченням або із закінченням -о: вітер, дощ, день, герой, степ, біль, край, продаж; батько, Петро, Дніпро;
  • іменники середнього роду на -о, -е, -я, у яких при відмінюванні не з’являються суфікси -ат-, -ят-, -ен-: село — села, перо — пера, сонце — сонця, поле — поля, селище — селища, знання — знання, подвір’я — подвір’я, горнятко — горнятка;
  • іменники із суфіксами збільшувального значення -ищ-, -иськ- — і ті, що зберігають рід твірного слова, і ті, що стали середнього роду: вітрище, вовчисько (чоловічий рід), бородище (середній), бабище (жіночий і середній).

Третя відміна

До III відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням: радість, сутінь, ніч, піч, річ, подорож, кров, любов, сіль, тінь, путь, Умань. Сюди ж належить слово мати: у його непрямих відмінках з’являється суфікс -ер- (матері, матір’ю). До III відміни належать і деякі жіночі імена: Любов, Адель, Ніколь.

Четверта відміна

До IV відміни належать іменники середнього роду на -а, -я, у яких при відмінюванні з’являються суфікси:

  • -ат-, -ят- — здебільшого в назвах малят: теля — теляти, лоша — лошати, курча — курчати, ягня — ягняти, дитя — дитяти, а також коліща — коліщати (невелике колесо);
  • -ен-: ім’я, плем’я, тім’я, вим’я і сі́м’я («насіння»). Вони мають два зразки відмінювання — із суфіксом -ен- і без нього, обидва правильні: ім’я — імені й ім’я, плем’я — племені й плем’я, тім’я — тімені й тім’я, вим’я — вимені й вим’я (родовий відмінок).

Суфікси -ат-, -ят- з’являються в родовому, давальному й місцевому відмінках однини та в усіх формах множини: теляти, теляті, на теляті; телята, телят. В орудному відмінку однини їх немає: телям, курчам. Ім’я і плем’я мають суфікс -ен- і в множині (імена, племена), а тім’я, вим’я, сі́м’я в множині відмінюються як іменники II відміни: тім’я, тім’їв.

Групи іменників I і II відміни: тверда, м’яка, мішана

Іменники I і II відміни поділяються на три групи: тверду, м’яку й мішану. Групу визначаємо за останнім приголосним основи, тобто за звуком перед закінченням (у словах із нульовим закінченням — за останнім звуком слова; іменники на -р — особливий випадок, про них нижче):

  • тверда група — твердий приголосний, крім шиплячих: мама, книжка, сирота; дуб, степ, батько, село;
  • м’яка група — м’який приголосний або [й]: земля, мрія, суддя; край, день, учитель, поле, знання;
  • мішана група — шиплячий ж, ч, ш, щ, дж: круча, межа, площа; дощ, товариш, прізвище.

Групи I і II відміни

  • Тверда група твердий приголосний
    I: мама, книжка, Микола, сирота
    II: дуб, степ, батько, директор; село, вікно, малятко
  • М’яка група м’який приголосний, [й]
    I: усі на -я: земля, мрія, пісня, суддя
    II: край, день, біль, учитель, лікар; поле, сонце, знання, обличчя
  • Мішана група шиплячий
    I: круча, межа, площа, листоноша
    II: дощ, товариш, каменяр, вітрище; прізвище, плече

Групу визначаємо за останнім приголосним основи — звуком перед закінченням; шиплячі — ж, ч, ш, щ, дж. Іменники на -р (лікар, каменяр) — окремий випадок: див. схему нижче. Від групи залежать закінчення: школою, але землею, кручею; дубом, але краєм, дощем. У III і IV відмінах груп немає.

Кілька уточнень за Правописом:

  • у I відміні всі іменники на -я належать до м’якої групи: буря, пісня, суддя, Ілля;
  • середній рід на -е після шиплячого — мішана група (прізвище, плече, явище), а на -я — м’яка, навіть після шиплячого: обличчя, збіжжя;
  • збільшувальні іменники чоловічого роду на -ище — мішана група: вітрище, дідище.

Від групи залежать закінчення: в орудному відмінку школою, але землею, кручею; дубом, але краєм, дощем. Таблиці закінчень для кожної групи — у статті «Відмінювання іменників». III і IV відміни на групи не поділяються.

Іменники на -р: тверда, м’яка чи мішана група

У кінці слова [р] завжди твердий (лікар, кобзар пишемо без ь), а в непрямих відмінках — в одних словах твердий (директора, каменяра), в інших м’який (лікаря, кобзаря). Тому групу іменників на -р визначаємо за закінченнями непрямих відмінків. В орудному відмінку -ом — тверда група (директором), -ем — м’яка або мішана. Їх розрізняє родовий відмінок: -я (-ю) — м’яка (лікаря, кобзаря), -а — мішана (каменяра, школяра).

Іменники на -р: як визначити групу

  • Тверда група Ор. в. на -ом
    директор — директором; пасажир, командир, базар, сир, долар
  • М’яка група Ор. в. на -ем, Р. в. на -я (-ю)
    лікар — лікаря; кобзар — кобзаря; секретар, буквар, Ігор
  • Мішана група Ор. в. на -ем, Р. в. на -а
    каменяр — каменяра; школяр — школяра; пісняр, весляр

До твердої групи належить більшість іменників на -р, зокрема іншомовні на -ер, -ор, -ур (інженер, директор, абажур) і ті, у яких -ар, -ир завжди під наголосом (базар, командир, пасажир), а також окремі іншомовні з постійним наголосом на корені (долар — долари). М’яка — частина іменників на -ар, -ир із наголосом на корені (лікар, писар) або з наголосом, що переходить на закінчення (кобзар — кобзаря). Мішана — назви людей за діяльністю на -яр, у яких наголос переходить на закінчення (каменяр — каменяра). Маляр залежно від наголосу належить до твердої або мішаної групи. Сумніваєшся — перевір родовий відмінок у словнику.

Які іменники не належать до жодної відміни

Відміну визначаємо лише в іменників, які змінюються за відмінками й мають форму однини. До жодної відміни не належать:

  • невідмінювані іменники, здебільшого іншомовні: кафе, таксі, метро, меню, журі, бюро, парі, поні, а також жіночі прізвища на -о та на приголосний (з Оленою Шевченко, з Галиною Ковальчук). Відмінок у них визначаємо за питанням: зайшли (до чого?) до кафе — родовий;
  • іменники, що мають лише множину: двері, ножиці, окуляри, гроші, канікули, взаємини. Роду вони не мають, тож і відміну визначити не можна (див. «Число іменників»);
  • іменники, що відмінюються як прикметники: черговий, вартовий, учительська, набережна, майбутнє, лютий (місяць). У них прикметникові закінчення: чергового, черговому; на набережній.

Відміна і відмінок — не одне й те саме

Ці слова схожі, тому їх легко сплутати. Відмінок — це форма іменника, що показує його зв’язок з іншими словами в реченні: книжка, книжки, книжці. Відмінків сім, і більшість іменників змінюється за відмінками. Відміна — це група іменників, які змінюються за відмінками за спільним зразком. Відмін чотири, і відміна слова в усіх його формах та сама: книжка, книжки, книжкою — усе це I відміна. А дієвідміна — подібний поділ у дієсловах (I і II дієвідміна).

Відміна, відмінок і дієвідміна — не одне й те саме

  • Відміна 4
    група іменників зі спільним зразком відмінювання; однакова в усіх формах слова
    мама — I, батько — II, ніч — III, теля — IV
  • Відмінок 7
    форма слова, яка показує його зв’язок з іншими словами; змінюється
    називний (хто? що?), родовий (кого? чого?), давальний (кому? чому?), знахідний (кого? що?), орудний (ким? чим?), місцевий (на/у кому? на/у чому?), кличний — форма звертання
  • Дієвідміна 2
    поділ дієслів за особовими закінченнями
    пишуть — I, бачать — II

Слово мама в усіх відмінках лишається іменником I відміни: мама, мами, мамі, маму, мамою, (на) мамі, мамо.

Таблиці закінчень усіх відмін у кожному відмінку — у статті «Відмінювання іменників», а як визначити дієвідміну — у статті «Особові закінчення дієслів I та II дієвідміни».

Типові помилки у визначенні відміни

Найчастіше помиляються в іменниках середнього роду на -я, у слові мати, у словах на -ятко, -атко та в словах, рід яких часто плутають (біль, степ).

Типові помилки

✗ Не так✓ ТакЧому
знання — IVзнання — IIР. в. знання: суфікса -ят-, -ен- немає
мати — Iмати — IIIсуфікс -ер-: матері, матір’ю
ім’я — IIім’я — IVР. в. імені: суфікс -ен-
Микола — IIМикола — Iзакінчення -а, хоч рід чоловічий
батько — Iбатько — IIчоловічий рід на -о
малятко — IVмалятко — IIзакінчення -о: малятка
біль — IIIбіль — IIчоловічий рід: гострий біль, болю
сім’я (родина) — IVсім’я́ — Iжіночий рід на -я: сім’ї; IV — сі́м’я «насіння»
кафе — IIкафе — без відмінине відмінюється
черговий — IIчерговий — без відмінивідмінюється як прикметник
круча — тверда групакруча — мішанаоснова на шиплячий: кручею
ніч — м’яка групаніч — III, без групигрупи є лише в I і II відмінах

Тренажери: визнач відміну й групу

Спершу розподіли 14 іменників за відмінами, потім знайди слово потрібної відміни серед схожих, а наостанок визнач групу іменників I і II відміни.

Розподіли іменники за відмінами

Визнач рід і закінчення в називному відмінку однини, а для середнього роду на -а, -я ще й подивися на родовий відмінок. Коли розмістиш слово, побачиш пояснення.

          Відповіді
          МиколаI відмінаЧоловіче ім’я із закінченням -а — I відміна: Миколи, Миколі.
          мріяI відмінаЖіночий рід, закінчення -я — I відміна (м’яка група): мрії.
          кручаI відмінаЖіночий рід на -а — I відміна (мішана група): кручі, кручею.
          батькоII відмінаЧоловічий рід на -о — II відміна: батька, батькові.
          біль (відчуття)II відмінаБіль — чоловічого роду (гострий біль), нульове закінчення — II відміна: болю.
          знанняII відмінаСередній рід на -я, але в родовому знання — без суфікса, тож II відміна, а не IV.
          маляткоII відмінаСередній рід на -о — II відміна: малятка. А маля — IV відміна: маляти.
          матиIII відмінаОсобливе слово: у непрямих відмінках суфікс -ер- (матері, матір’ю) — III відміна.
          нічIII відмінаЖіночий рід із нульовим закінченням — III відміна: ночі, ніччю.
          подорожIII відмінаПодорож — жіночого роду (далека подорож), нульове закінчення — III відміна: подорожі.
          ім’яIV відмінаУ родовому імені — суфікс -ен-, тож IV відміна (форма ім’я в родовому теж правильна).
          теляIV відмінаСередній рід на -я, у родовому теляти (суфікс -ят-) — IV відміна.
          курчаIV відмінаСередній рід на -а, у родовому курчати (суфікс -ат-) — IV відміна.
          коліщаIV відмінаКоліща — невелике колесо, середній рід; у родовому коліщати (суфікс -ат-) — IV відміна.

          Знайди слово потрібної відміни

          12 завдань-пасток: слова схожі, а відміни різні. Обери слово — одразу побачиш пояснення.

          1. До IV відміни належить …

            Відповідь

            ягня. Ягня — ягняти: у родовому з’являється суфікс -ят-. Завдання, життя — у родовому без суфікса, тому II відміна.

          2. До III відміни належить …

            Відповідь

            сіль. Сіль — жіночого роду з нульовим закінченням: солі. Тюль, шампунь — чоловічого роду (білий тюль, новий шампунь), тому II відміна.

          3. До I відміни належить …

            Відповідь

            Ілля. Ілля — чоловіче ім’я на -я, тому I відміна (м’яка група): Іллі. Петро, Ігор — II відміна.

          4. До II відміни належить …

            Відповідь

            степ. Степ — чоловічого роду (широкий степ), тому II відміна: степу. Даль, мить — жіночого роду, III відміна.

          5. До IV відміни належить …

            Відповідь

            плем’я. Плем’я — племені: у родовому є суфікс -ен-, тому IV відміна. Подвір’я, весілля — у родовому подвір’я, весілля, без суфікса: II відміна.

          6. До I відміни належить …

            Відповідь

            тесля. Тесля — чоловічий рід, але закінчення -я, тож I відміна (м’яка група): теслі. Велетень, вітрище — II відміна.

          7. До II відміни належить …

            Відповідь

            телятко. Телятко — закінчення -о: телятка, II відміна. Кошеня, дитя — кошеняти, дитяти: IV відміна.

          8. До III відміни належить …

            Відповідь

            любов. Любов — жіночого роду з нульовим закінченням: любові, III відміна. Біль, дріб — чоловічого роду (гострий біль, десятковий дріб): II відміна.

          9. До II відміни належить …

            Відповідь

            знання. Знання — середній рід на -я без суфікса в родовому (знання): II відміна. Стаття — жіночий рід, I відміна; теля — теляти, IV відміна.

          10. До I відміни належить …

            Відповідь

            сім’я́ (родина). Сім’я́ «родина» — жіночого роду на -я: сім’ї, I відміна (м’яка група). Сі́м’я «насіння» — сімені, IV відміна; насіння — II відміна.

          11. До IV відміни належить …

            Відповідь

            лоша. Лоша — лошати: суфікс -ат-, IV відміна. Лошатко — лошатка, II відміна; кінь — чоловічого роду, II відміна.

          12. До II відміни належить …

            Відповідь

            Дніпро. Дніпро — чоловічий рід на -о: Дніпра, II відміна. Мати (матері) та Умань (Умані) — III відміна.

          Тверда, м’яка чи мішана група?

          Розподіли іменники I і II відміни за групами. Дивись на останній приголосний основи, а в словах на -р — на родовий і орудний відмінки.

                Відповіді
                школатвердаI відміна, основа на твердий л: школою — тверда група.
                селотвердаII відміна, середній рід на -о: селом — тверда група.
                дубтвердаII відміна, кінцевий твердий б: дубом — тверда група.
                директортвердаІншомовне слово на -ор: директора, директором (-ом) — тверда група.
                землям’якаI відміна на -я: землею — м’яка група.
                полем’якаII відміна, середній рід на -е, основа на м’який л: полем — м’яка група.
                учительм’якаКінцевий м’який л: учителя, учителем — м’яка група.
                лікарм’якаРодовий лікаря (-я), орудний лікарем — м’яка група.
                кручамішанаI відміна, основа на шиплячий ч: кручею — мішана група.
                дощмішанаII відміна, кінцевий шиплячий щ: дощем — мішана група.
                прізвищемішанаСередній рід на -е після шиплячого: прізвищем — мішана група.
                каменярмішанаНазва людини на -яр: каменяра (-а), каменярем (-ем) — мішана група.

                Відмінювання іменників є в програмі НМТ з української мови. Перевір себе: нижче — 10 завдань у форматі НМТ із відповідями.

                Джерела: Український правопис (2019), § 66–68 (відміни, групи, зразки відмінювання), § 95–100, § 103 (прим. 1) і розділ «Невідмінювані іменники іншомовного походження»; рід, відміна й група слів — за «Словниками України» (словозміна) і «Словником української мови» у 20 томах; шкільна програма з української мови та програма НМТ.

                Вправи з відповідями: відміни іменників

                10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

                1. До I відміни належать усі іменники рядка

                  Відповідь і пояснення

                  Правильна відповідь: В — сирота, суддя, Сава. Сирота, суддя, Сава мають закінчення -а, -я в називному відмінку однини й належать до чоловічого або спільного роду — це I відміна. Батько, дядько — II відміна (чоловічий рід на -о), життя — II відміна (середній рід, у родовому без суфікса).

                2. До II відміни належать усі іменники рядка

                  Відповідь і пояснення

                  Правильна відповідь: А — нежить, розпач, завдання. Нежить і розпач — чоловічого роду з нульовим закінченням, завдання — середній рід на -я без суфікса в родовому (завдання): усі три — II відміна. Сутінь і даль — жіночого роду, III відміна; ягня — ягняти, IV відміна.

                3. До III відміни належать усі іменники рядка

                  Відповідь і пояснення

                  Правильна відповідь: Г — кров, осінь, мати. Кров і осінь — жіночого роду з нульовим закінченням, мати — особливе слово із суфіксом -ер- у непрямих відмінках (матері): усі три — III відміна. Дріб, степ, тюль — чоловічого роду, тому II відміна.

                4. До IV відміни належать усі іменники рядка

                  Відповідь і пояснення

                  Правильна відповідь: Б — кошеня, вим’я, горня. У родовому відмінку кошеня — кошеняти, вим’я — вимені, горня — горняти: з’являються суфікси -ят-, -ен-, тож усі три — IV відміна. Полум’я, колосся, насіння — II відміна: у родовому полум’я, колосся, насіння, без суфікса.

                5. Помилку у визначенні відміни допущено в рядку

                  Відповідь і пояснення

                  Правильна відповідь: В — зайчатко — IV відміна. Зайчатко — середній рід на -о, у родовому зайчатка, тож це II відміна. До IV відміни належить зайча — зайчати.

                6. До мішаної групи належить іменник

                  Відповідь і пояснення

                  Правильна відповідь: А — вежа. Вежа — I відміна з основою на шиплячий ж, тому мішана група: вежею. Надія і пісня — м’яка група, хата — тверда.

                7. До м’якої групи належить іменник

                  Відповідь і пояснення

                  Правильна відповідь: Б — кобзар. Кобзар — кобзаря, кобзарем: родовий на -я, тому м’яка група. Командир і пасажир — тверда група (командиром, пасажиром), школяр — мішана (школяра, школярем).

                8. До жодної відміни не належить іменник

                  Відповідь і пояснення

                  Правильна відповідь: Г — меню. Меню не змінюється за відмінками (у меню, з меню), тому до жодної відміни не належить. Мрія, межа — I відміна, мить — III.

                9. Відміна іменника — це

                  Відповідь і пояснення

                  Правильна відповідь: В — група іменників, яку визначають за родом і закінченням. Відміна — група іменників, які відмінюються за спільним зразком; її визначають за родом і закінченням у називному відмінку однини. Форма, що показує зв’язок з іншими словами, — це відмінок, а поділ дієслів — дієвідміна.

                10. Суфікс -ен- з’являється в родовому відмінку іменника

                  Відповідь і пояснення

                  Правильна відповідь: Б — ім’я. Ім’я — імені: у родовому відмінку з’являється суфікс -ен-, тому це IV відміна (правильна й форма ім’я). Насіння, листя, здоров’я — II відміна: у родовому насіння, листя, здоров’я, без суфікса.

                Ця тема на карті української мови: Морфологія: самостійні частини мови → Іменник