Аналіз поезії “Гімн” Івана Франка

Аналіз поезії “Гімн” Івана Франка

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

«Гімн» Івана Франка — вірш 1880 року зі збірки «З вершин і низин»: у її другому виданні (1893) він стоїть першим, з підзаголовком «Замість пролога». За першим рядком його часто називають «Вічний революціонер». Жанр — гімн, вид — громадянська лірика: поет прославляє вічний дух боротьби «за поступ, щастя й волю».

Нижче — паспорт твору, повний текст вірша, тема та ідея, образ «вічного революціонера», композиція за строфами, художні засоби, розмір і рима, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: паспорт твору «Гімн»

Паспорт твору «Гімн»

  • Автор
    Іван Франко (1856–1916)
  • Дата
    1880 р. (дата під текстом; її подають як рік написання)
  • Збірка
    «З вершин і низин»: перше видання — 1887 р., друге, доповнене — 1893 р. (тут «Гімн» стоїть першим віршем)
  • Підзаголовок
    «Замість пролога» — вірш є вступом до всієї збірки
  • Інша назва
    «Вічний революціонер» — за першим рядком; так названо й музичний твір Миколи Лисенка
  • Рід і жанр
    лірика; гімн — урочистий твір, що прославляє ідею
  • Вид лірики
    громадянська лірика
  • Тема
    прославлення вічного духу боротьби за поступ, щастя і волю, якого не знищити переслідуваннями
  • Ідея
    віра в непереможність цього духу: він кличе мільйони до кращої долі, і нового дня ніщо не спинить
  • Головний образ
    «вічний революціонер» — дух: «Дух, наука, думка, воля»
  • Композиція
    40 рядків, 5 строф; кільцева: перша й остання строфи починаються рядком «Вічний революціонер —»
  • Віршування
    чотиристопний хорей; рима кільцева (АББА) і суміжна, чоловічі й жіночі клаузули
  • Засоби
    анафора, уособлення, порівняння, епітети, метафори, антитеза, символи, риторичні оклики й запитання

Жанр — за назвою вірша і шкільною програмою; тема та ідея — шкільне тлумачення тексту.

Текст вірша «Гімн» («Вічний революціонер»)

Текст подано за виданням: Франко І. Твори в 20 т., т. 15 (Нью-Йорк, 1960; Вікіджерела). У прижиттєвому виданні збірки 1893 року перший рядок надруковано так: «Вічний революцйонер», а кілька рядків мають іншу редакцію (зокрема Ні арештів царських мури, Ні шпіонів ремесло, По варстатах ремісницьких). В інших виданнях трапляються також осучаснені форми «верстатах», «лавина».

Вічний революціонер —
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, —
Він живе, він ще не вмер.
Ні попівськії тортури,
Ні тюремні царські мури,
Ані війська муштровані,
Ні гармати лаштовані,
Ні шпіонське ремесло
В гріб його ще не звело.

Він не вмер, він ще живе!
Хоч від тисяч літ родився,
То аж вчора розповився
І о власній силі йде! —
І простується, міцніє,
І спішить туди, де дніє…
Словом сильним, мов трубою,
Міліони зве з собою, —
Міліони радо йдуть,
Бо ж це голос духа чуть.

Голос духа чути скрізь:
По курних хатах мужицьких,
По варстатах ремесницьких,
По місцях недолі й сліз.

І де тільки він роздасться,
Щезнуть сльози, сум нещастя,
Сила родиться й завзяття —
Не ридать, а здобувати
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі.

Вічний революціонер —
Дух, наука, думка, воля
Не уступить пітьмі поля,
Не дасть спутатись тепер.
Розвалилась зла руїна,
Покотилася лавіна, —
І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила,
Щоб вгасила, мов огень,
Розвидняющийся день?..

1880

Застарілі й діалектні слова пояснено в схемі:

Незрозумілі слова у вірші

  • поступ
    рух уперед, прогрес
  • попівськії
    попівські; давня форма прикметника, як у народних піснях
  • лаштовані
    наготовані (лаштувати — ладнати, готувати)
  • шпіонське ремесло
    шпигунство, стеження
  • розповився
    звільнився від пелюшок, як немовля: дух лише тепер набрав сили
  • о власній силі йде
    іде власними силами
  • простується
    випростовується, розпрямляється
  • дніє
    світає
  • міліони, чуть
    мільйони; чути
  • курні хати
    хати без димаря, що топилися «по-чорному»: дим ішов у хату
  • варстат, ремесницький
    верстат; ремісничий
  • тая, огень
    та; вогонь (за приміткою видання — бойківська форма)
  • розвидняющийся
    той, що розвидняється, світає

Збірка «З вершин і низин», рік і підзаголовок «Замість пролога»

Під віршем стоїть дата 1880 — її подають як рік написання. У передмові до видання 1893 року Франко пояснив, що ставив під віршами дати, коли вони збереглися в рукописі чи в друку.

Вірш входить до збірки «З вершин і низин». Перше, невелике видання збірки вийшло навесні 1887 року. Друге, доповнене, — у Львові 1893 року; у передмові Франко пише, що воно майже вчетверо більше за перше. У виданні 1893 року «Гімн» стоїть першим віршем, одразу після передмови, з підзаголовком «Замість пролога».

Підзаголовок «Замість пролога» пояснює роль вірша: це вступне слово до всієї книжки. Пролог зазвичай відкриває твір і задає його головну думку. Тут цю роль виконує урочистий гімн духові боротьби, тож збірка починається з її програми — віри в поступ і волю.

На слова вірша Микола Лисенко написав музичний твір «Вічний революціонер» — його згадує також шкільна програма. Тому так часто називають і сам вірш.

Жанр і вид лірики

Гімн — урочистий твір (пісня чи вірш), що прославляє божество, героя, подію чи ідею. Франко прославляє ідею: вічний дух, що кличе людей до боротьби за свободу й кращу долю. Жанр названо в самій назві вірша, і так само його подає шкільна програма.

Рід — лірика. За тематикою це громадянська лірика: у центрі не особисте почуття, а доля народу, боротьба «за поступ, щастя й волю». Сюжету немає, головне — урочистий, закличний настрій.

Тема та ідея вірша «Гімн»

Тема — прославлення вічного духу боротьби за поступ, щастя і волю, якого не можуть знищити жодні переслідування.

Ідея — віра в непереможність цього духу: прокинувшись у народі, він кличе мільйони до боротьби за кращу долю, і жодна сила не спинить «Розвидняющийся день». Так ідею можна сформулювати за останньою строфою вірша.

Провідні мотиви: незнищенність духу («Він живе, він ще не вмер»), пробудження народу, боротьба не для себе, а для нащадків («Хоч синам, як не собі»), неминучість нового дня.

Образ «вічного революціонера»

«Вічний революціонер» у вірші — не людина і не ватажок повстання, а дух. Це видно з перших рядків: «Вічний революціонер — / Дух, що тіло рве до бою». В останній строфі поет розкриває, з чого складається цей дух: «Дух, наука, думка, воля». Отже, «вічний революціонер» — це прагнення людини до знання, свободи й поступу (прогресу).

Дух цей давній: він «від тисяч літ родився», але «аж вчора розповився», тобто лише тепер набрав сили. Його не знищили ні тортури, ні тюрми, ні війська, ні шпигуни. Його «голос» чути серед селян і ремісників, «По місцях недолі й сліз», і там, де він лунає, сльози змінюються завзяттям.

Поет змальовує дух як живу істоту: він живе, не вмер, родився, розповився, йде, спішить, кличе мільйони. Це уособлення.

Образ «вічного революціонера»

  • Хто він
    не людина, а дух: «Дух, що тіло рве до бою»
  • З чого складається
    «Дух, наука, думка, воля» — прагнення до знання, свободи й поступу
  • Давній і молодий
    «Хоч від тисяч літ родився, / То аж вчора розповився»
  • Що його не здолало
    «попівськії тортури», «тюремні царські мури», війська, гармати, «шпіонське ремесло»
  • Де чути його голос
    «По курних хатах мужицьких, / По варстатах ремесницьких, / По місцях недолі й сліз»
  • Що він дає людям
    «Щезнуть сльози, сум нещастя, / Сила родиться й завзяття»
  • Куди веде
    «туди, де дніє»: світанок, «Розвидняющийся день» — символ нової, вільної доби

Тренажер: дух, його вороги і його голос

Розподіліть 12 образів вірша на три групи. Пояснення з’явиться після перевірки.

        Відповіді
        наукаЗ чого складається «вічний революціонер»«Дух, наука, думка, воля / Не уступить пітьмі поля».
        попівськії тортуриЩо не звело його в грібПерший рядок переліку: «Ні попівськії тортури».
        курні хати мужицькіДе чути голос духа«По курних хатах мужицьких» — серед селян.
        тюремні царські муриЩо не звело його в гріб«Ні тюремні царські мури».
        думкаЗ чого складається «вічний революціонер»Третє слово переліку «Дух, наука, думка, воля».
        варстати ремесницькіДе чути голос духа«По варстатах ремесницьких» — серед ремісників.
        війська муштрованіЩо не звело його в гріб«Ані війська муштровані».
        воляЗ чого складається «вічний революціонер»Останнє слово переліку «Дух, наука, думка, воля».
        шпіонське ремеслоЩо не звело його в гріб«Ні шпіонське ремесло / В гріб його ще не звело».
        місця недолі й слізДе чути голос духа«По місцях недолі й сліз» — там, де люди страждають.
        гармати лаштованіЩо не звело його в гріб«Ні гармати лаштовані».
        духЗ чого складається «вічний революціонер»«Вічний революціонер — / Дух…» — так починаються перша й остання строфи.

        Композиція вірша

        Вірш має 40 рядків. У виданні 1960 року їх поділено на п’ять строф: 10, 10, 4, 6 і 10 рядків. Композиція кільцева: перша й остання строфи починаються тим самим рядком «Вічний революціонер —».

        Строфи пов’язані повторами. Друга строфа починається рядком «Він не вмер, він ще живе!» — це рядок із першої строфи «Він живе, він ще не вмер», але слова переставлено. Друга строфа закінчується словами «голос духа чуть», а третя з них починається: «Голос духа чути скрізь».

        Композиція «Гімну»: що в кожній строфі

        1. Строфа 1 (10 рядків). Вічний революціонер — дух, що «рве за поступ, щастя й волю». Його не знищили ні тортури, ні тюрми, ні війська, ні гармати, ні шпигуни: «В гріб його ще не звело».
        2. Строфа 2 (10 рядків). «Він не вмер, він ще живе!» Дух давній, але щойно набрав сили, «спішить туди, де дніє», і мільйони йдуть за його голосом.
        3. Строфа 3 (4 рядки). «Голос духа чути скрізь»: у хатах селян, у майстернях ремісників, «По місцях недолі й сліз».
        4. Строфа 4 (6 рядків). Де лунає голос, зникають сльози, з’являються сила й завзяття — «Не ридать, а здобувати» кращу долю хоч для синів.
        5. Строфа 5 (10 рядків). Повтор першого рядка: «Вічний революціонер» — «Дух, наука, думка, воля» — не відступить. Лавина покотилася, і риторичне запитання стверджує: «Розвидняющийся день» ніщо не спинить.

        Кільцева композиція: перша й остання строфи починаються тим самим рядком. Поділ на строфи — за виданням 1960 р.

        Вірш варто вивчити напам’ять: у тренажері нижче треба скласти рядки строф у правильному порядку.

        Тренажер: склади строфу

        8 завдань. Розташуйте рядки «Гімну» в тому порядку, як у вірші (за виданням 1960 р.). Так зручно вчити вірш напам’ять.

        1. Початок першої строфи

          Відповідь

          Вічний революціонер — → Дух, що тіло рве до бою, → Рве за поступ, щастя й волю, — → Він живе, він ще не вмер. Спершу названо образ, потім пояснено, що це дух, і лише тоді — «Він живе».

        2. Кінець першої строфи

          Відповідь

          Ні попівськії тортури, → Ні тюремні царські мури, → Ані війська муштровані, → Ні гармати лаштовані, → Ні шпіонське ремесло → В гріб його ще не звело. П’ять «ні» переліку завершує присудок: «В гріб його ще не звело».

        3. Початок другої строфи

          Відповідь

          Він не вмер, він ще живе! → Хоч від тисяч літ родився, → То аж вчора розповився → І о власній силі йде! —. Строфа повторює рядок «Він живе, він ще не вмер» з переставленими словами.

        4. Кінець другої строфи

          Відповідь

          І простується, міцніє, → І спішить туди, де дніє… → Словом сильним, мов трубою, → Міліони зве з собою, — → Міліони радо йдуть, → Бо ж це голос духа чуть. Дух росте, кличе мільйони, і вони йдуть — бо чують його голос.

        5. Третя строфа

          Відповідь

          Голос духа чути скрізь: → По курних хатах мужицьких, → По варстатах ремесницьких, → По місцях недолі й сліз. Перший рядок підхоплює кінець другої строфи, далі — три «по» (анафора).

        6. Четверта строфа

          Відповідь

          І де тільки він роздасться, → Щезнуть сльози, сум нещастя, → Сила родиться й завзяття — → Не ридать, а здобувати → Хоч синам, як не собі, → Кращу долю в боротьбі. Строфа — одне речення: де лунає голос, там з’являється завзяття здобувати кращу долю.

        7. Початок п’ятої строфи

          Відповідь

          Вічний революціонер — → Дух, наука, думка, воля → Не уступить пітьмі поля, → Не дасть спутатись тепер. Остання строфа починається, як перша (кільцева композиція).

        8. Кінець вірша

          Відповідь

          Розвалилась зла руїна, → Покотилася лавіна, — → І де в світі тая сила, → Щоб в бігу її спинила, → Щоб вгасила, мов огень, → Розвидняющийся день?.. Вірш закінчується риторичним запитанням про «Розвидняющийся день».

        Художні засоби в «Гімні»

        Урочистий, закличний тон гімну створюють повтори, оклики і риторичне запитання.

        • Анафора — повтор на початку рядків: «Ні попівськії тортури, / Ні тюремні царські мури»; «По курних хатах мужицьких, / По варстатах ремесницьких».
        • Уособлення: дух «живе», «родився», «розповився», «спішить туди, де дніє».
        • Порівняння: «Словом сильним, мов трубою»; «Щоб вгасила, мов огень».
        • Епітети: «курних хатах», «зла руїна», «Словом сильним», «тюремні царські мури».
        • Метафори: «Розвалилась зла руїна, / Покотилася лавіна» — старий лад руйнується, а рух уже не спинити.
        • Антитеза: «Не ридать, а здобувати»; «від тисяч літ» — «аж вчора»; пітьма — день.
        • Символи: день, світанок («туди, де дніє», «Розвидняющийся день») — нова, вільна доба; пітьма — неволя.
        • Риторичний оклик: «Він не вмер, він ще живе!»; риторичне запитання завершує вірш: «І де в світі тая сила, / Щоб в бігу її спинила…?»

        Художні засоби «Гімну»

        ЗасібЦитатаЩо дає
        Анафора«Ні попівськії тортури, / Ні тюремні царські мури»наростання: перелік усього, що не здолало духу
        Уособленнядух «живе», «родився», «розповився», «спішить туди, де дніє»дух постає живою істотою, яка росте й діє
        Порівняння«Словом сильним, мов трубою»голос духу кличе гучно, як сурма до бою
        Епітети«курних хатах», «зла руїна», «тюремні царські мури»увиразнюють бідність народу і силу гнобителів
        Метафора«Розвалилась зла руїна, / Покотилася лавіна»старий лад руйнується, рух уже не спинити
        Антитеза«Не ридать, а здобувати»протиставлення покори і боротьби
        Символ«Розвидняющийся день» ↔ «пітьма»світло — воля і поступ, пітьма — неволя
        Риторичне запитання«І де в світі тая сила, / Щоб в бігу її спинила…?»урочисте ствердження: такої сили немає

        Тренажер: який це засіб?

        8 завдань. Визначте засіб у рядках «Гімну» (якщо слова виділено — саме у виділених словах). Пояснення з’явиться одразу.

        1. «По курних хатах мужицьких, / По варстатах ремесницьких, / По місцях недолі й сліз»

          Відповідь

          анафора. Те саме слово «По» повторено на початку трьох рядків поспіль.

        2. «Не ридать, а здобувати»

          Відповідь

          антитеза. Протиставлено дві поведінки: плакати і боротися.

        3. «Щоб вгасила, мов огень»

          Відповідь

          порівняння. Сполучник «мов» прямо зіставляє день із вогнем.

        4. «І де в світі тая сила, / Щоб в бігу її спинила, / Щоб вгасила, мов огень, / Розвидняющийся день?..»

          Відповідь

          риторичне запитання. Запитання не потребує відповіді: воно стверджує, що такої сили немає.

        5. «Розвалилась зла руїна»

          Відповідь

          епітет. Виділене слово — художнє означення до слова «руїна».

        6. «Хоч від тисяч літ родився, / То аж вчора розповився»

          Відповідь

          антитеза. Протиставлено «тисячі літ» і «вчора»: дух давній, але щойно набрав сили.

        7. «Розвалилась зла руїна, / Покотилася лавіна»

          Відповідь

          метафора. Руйнування старого ладу і нестримний рух названо переносно, без «як» чи «мов».

        8. Дух у вірші «живе», «родився», «розповився», «спішить туди, де дніє»

          Відповідь

          уособлення. Дух наділено діями живої істоти — це уособлення.

        Віршовий розмір і рима

        Вірш написано чотиристопним хореєм: наголос падає на непарні склади (— ∪). Рядки мають 7 чи 8 складів. Деякі сильні склади лишаються без наголосу — це пірихій, розміру він не ламає.

        Цікава деталь: у виданні 1893 року «революцйонер» має п’ять складів, і рядок «Вічний революцйонер» — рівно сім складів хорею. У пізнішому написанні «революціонер» склад зайвий, тому «-ціо-» читають злито.

        У рядках «Ані війська муштровані, / Ні гармати лаштовані» хорей вимагає наголосу на передостанньому складі (-ва-), а словники дають муштро́вані, лашто́вані. Якщо читати за хореєм (з наголосом на -ва-), рима жіноча, як і в сусідніх рядках; за словником — дактилічна. Це особливість ритму вірша, а не помилка.

        Розмір: чотиристопний хорей

        РядокСхемаСтоп
        Ві́чний революцйоне́р (вид. 1893)—∪ ∪∪ ∪∪ —4
        Дух, що ті́ло рве до бо́ю—∪ —∪ —∪ —∪4
        Ні тюре́мні ца́рські му́ри∪∪ —∪ —∪ —∪4
        Кра́щу до́лю в боротьбі́—∪ —∪ ∪∪ —4

        Хорей (— ∪): наголос на непарних складах — 1, 3, 5, 7. Сильний склад без наголосу (∪∪) — пірихій, розміру він не ламає. Рядки мають 7 складів (чоловіча клаузула) чи 8 (жіноча).

        Рима в десятирядкових строфах — АББА ВВ ГГ ДД: спершу кільцева (революціонер — бою — волю — вмер), далі суміжна (тортури — мури, ремесло — звело). Третя строфа — кільцева: скрізь — мужицьких — ремесницьких — сліз. Рими чоловічі (вмер, звело) і жіночі (бою — волю).

        Типові помилки

        Типові помилки

        ✗ Неправильно✓ Правильно
        «Гімн» — зі збірки «Зів’яле листя»зі збірки «З вершин і низин»; «Зів’яле листя» — інтимна лірика
        підзаголовок — «Вічний революціонер»підзаголовок — «Замість пролога»; «Вічний революціонер» — перший рядок
        1887 — рік написання вірша1880 — дата під віршем; 1887 — рік першого видання збірки
        «вічний революціонер» — конкретна людина, ватажокдух: «Дух, наука, думка, воля»
        вірш написано ямбомчотиристопним хореєм: наголос на непарних складах
        «Рве за поступ, щастя, волю»«Рве за поступ, щастя й волю»
        «Не ридать, а добувати»«Не ридать, а здобувати»
        вірш закінчується окликомриторичним запитанням: «…Розвидняющийся день?..»

        «Гімн» та інші твори Франка

        Мотив духу, що веде народ, проходить через усю творчість Франка. У тій самій збірці «З вершин і низин» є вірш «Каменярі» (1878): каменярі ламають скалу, щоб прокласти шлях іншим. У пролозі поеми «Мойсей» (1905) поет звертається до українського народу і каже: «Вірю в силу духа». Про «Мойсея» — у статті «Чого являєшся мені у сні» та «Мойсей»: аналіз.

        Віршовий розмір і риму докладно пояснює стаття «Віршовий розмір», а тропи й фігури — «Тропи».

        Перевірте себе: нижче — 10 завдань із відповідями.

        Джерела: текст вірша — за виданням: Франко І. Твори в 20 т., т. 15 (Нью-Йорк, 1960; Вікіджерела); збірка «З вершин і низин», друге видання (Львів, 1893; Вікіджерела), передмова автора; навчальна програма з української літератури (рівень стандарту).

        Вправи з відповідями: «Гімн» Івана Франка

        10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

        1. До якої збірки Івана Франка входить вірш «Гімн»?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — «З вершин і низин». «Гімн» відкриває збірку «З вершин і низин»: у виданні 1893 року це перший вірш після передмови.

        2. Який підзаголовок має вірш «Гімн»?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: А — «Замість пролога». Підзаголовок «Замість пролога»: вірш є вступом до всієї збірки. «Лірична драма» — підзаголовок «Зів’ялого листя».

        3. Жанр твору Івана Франка «Гімн» —

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: В — гімн. Гімн — урочистий твір, що прославляє ідею; жанр названо в самій назві вірша.

        4. Складниками образу «вічного революціонера» в останній строфі вірша є всі поняття, ОКРІМ

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: В — честь. У тексті: «Дух, наука, думка, воля». Честі в цьому переліку немає.

        5. Який вислів у вірші називає те саме, що й «вічний революціонер»?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Г — «Дух, що тіло рве до бою». Перші рядки: «Вічний революціонер — / Дух, що тіло рве до бою». Шпигунство і «зла руїна» — вороже йому, «тая сила» — та, що могла б його спинити.

        6. Вірш «Гімн» написано

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — чотиристопним хореєм. Наголоси на непарних складах: «Кращу долю в боротьбі» (— ∪ — ∪ ∪ ∪ —) — чотиристопний хорей.

        7. Який художній засіб використано в рядках «Ні попівськії тортури, / Ні тюремні царські мури»?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: А — анафора. Рядки починаються тим самим словом «Ні» — це анафора.

        8. Порівняння використано в рядку

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Г — «Словом сильним, мов трубою». Слово духу прямо зіставлено із сурмою через «мов»; «Не ридать, а здобувати» — антитеза.

        9. Де, за віршем, чути голос духа?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — у курних хатах мужицьких. Третя строфа: «По курних хатах мужицьких, / По варстатах ремесницьких, / По місцях недолі й сліз».

        10. Чим закінчується вірш «Гімн»?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: А — риторичним запитанням. Останні рядки: «І де в світі тая сила… / Розвидняющийся день?..» Вигук «Він не вмер…» починає другу строфу, рядок «Вічний революціонер» — п’яту.