Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
«Гімн» Івана Франка — вірш 1880 року зі збірки «З вершин і низин»: у її другому виданні (1893) він стоїть першим, з підзаголовком «Замість пролога». За першим рядком його часто називають «Вічний революціонер». Жанр — гімн, вид — громадянська лірика: поет прославляє вічний дух боротьби «за поступ, щастя й волю».
Нижче — паспорт твору, повний текст вірша, тема та ідея, образ «вічного революціонера», композиція за строфами, художні засоби, розмір і рима, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.
Коротко: паспорт твору «Гімн»
Паспорт твору «Гімн»
- Автор
Іван Франко (1856–1916) - Дата
1880 р. (дата під текстом; її подають як рік написання) - Збірка
«З вершин і низин»: перше видання — 1887 р., друге, доповнене — 1893 р. (тут «Гімн» стоїть першим віршем) - Підзаголовок
«Замість пролога» — вірш є вступом до всієї збірки - Інша назва
«Вічний революціонер» — за першим рядком; так названо й музичний твір Миколи Лисенка - Рід і жанр
лірика; гімн — урочистий твір, що прославляє ідею - Вид лірики
громадянська лірика - Тема
прославлення вічного духу боротьби за поступ, щастя і волю, якого не знищити переслідуваннями - Ідея
віра в непереможність цього духу: він кличе мільйони до кращої долі, і нового дня ніщо не спинить - Головний образ
«вічний революціонер» — дух: «Дух, наука, думка, воля» - Композиція
40 рядків, 5 строф; кільцева: перша й остання строфи починаються рядком «Вічний революціонер —» - Віршування
чотиристопний хорей; рима кільцева (АББА) і суміжна, чоловічі й жіночі клаузули - Засоби
анафора, уособлення, порівняння, епітети, метафори, антитеза, символи, риторичні оклики й запитання
Жанр — за назвою вірша і шкільною програмою; тема та ідея — шкільне тлумачення тексту.
Текст вірша «Гімн» («Вічний революціонер»)
Текст подано за виданням: Франко І. Твори в 20 т., т. 15 (Нью-Йорк, 1960; Вікіджерела). У прижиттєвому виданні збірки 1893 року перший рядок надруковано так: «Вічний революцйонер», а кілька рядків мають іншу редакцію (зокрема Ні арештів царських мури, Ні шпіонів ремесло, По варстатах ремісницьких). В інших виданнях трапляються також осучаснені форми «верстатах», «лавина».
Вічний революціонер —
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, —
Він живе, він ще не вмер.
Ні попівськії тортури,
Ні тюремні царські мури,
Ані війська муштровані,
Ні гармати лаштовані,
Ні шпіонське ремесло
В гріб його ще не звело.Він не вмер, він ще живе!
Хоч від тисяч літ родився,
То аж вчора розповився
І о власній силі йде! —
І простується, міцніє,
І спішить туди, де дніє…
Словом сильним, мов трубою,
Міліони зве з собою, —
Міліони радо йдуть,
Бо ж це голос духа чуть.Голос духа чути скрізь:
По курних хатах мужицьких,
По варстатах ремесницьких,
По місцях недолі й сліз.І де тільки він роздасться,
Щезнуть сльози, сум нещастя,
Сила родиться й завзяття —
Не ридать, а здобувати
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі.Вічний революціонер —
Дух, наука, думка, воля
Не уступить пітьмі поля,
Не дасть спутатись тепер.
Розвалилась зла руїна,
Покотилася лавіна, —
І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила,
Щоб вгасила, мов огень,
Розвидняющийся день?..1880
Застарілі й діалектні слова пояснено в схемі:
Незрозумілі слова у вірші
- поступ
рух уперед, прогрес - попівськії
попівські; давня форма прикметника, як у народних піснях - лаштовані
наготовані (лаштувати — ладнати, готувати) - шпіонське ремесло
шпигунство, стеження - розповився
звільнився від пелюшок, як немовля: дух лише тепер набрав сили - о власній силі йде
іде власними силами - простується
випростовується, розпрямляється - дніє
світає - міліони, чуть
мільйони; чути - курні хати
хати без димаря, що топилися «по-чорному»: дим ішов у хату - варстат, ремесницький
верстат; ремісничий - тая, огень
та; вогонь (за приміткою видання — бойківська форма) - розвидняющийся
той, що розвидняється, світає
Збірка «З вершин і низин», рік і підзаголовок «Замість пролога»
Під віршем стоїть дата 1880 — її подають як рік написання. У передмові до видання 1893 року Франко пояснив, що ставив під віршами дати, коли вони збереглися в рукописі чи в друку.
Вірш входить до збірки «З вершин і низин». Перше, невелике видання збірки вийшло навесні 1887 року. Друге, доповнене, — у Львові 1893 року; у передмові Франко пише, що воно майже вчетверо більше за перше. У виданні 1893 року «Гімн» стоїть першим віршем, одразу після передмови, з підзаголовком «Замість пролога».
Підзаголовок «Замість пролога» пояснює роль вірша: це вступне слово до всієї книжки. Пролог зазвичай відкриває твір і задає його головну думку. Тут цю роль виконує урочистий гімн духові боротьби, тож збірка починається з її програми — віри в поступ і волю.
На слова вірша Микола Лисенко написав музичний твір «Вічний революціонер» — його згадує також шкільна програма. Тому так часто називають і сам вірш.
Жанр і вид лірики
Гімн — урочистий твір (пісня чи вірш), що прославляє божество, героя, подію чи ідею. Франко прославляє ідею: вічний дух, що кличе людей до боротьби за свободу й кращу долю. Жанр названо в самій назві вірша, і так само його подає шкільна програма.
Рід — лірика. За тематикою це громадянська лірика: у центрі не особисте почуття, а доля народу, боротьба «за поступ, щастя й волю». Сюжету немає, головне — урочистий, закличний настрій.
Тема та ідея вірша «Гімн»
Тема — прославлення вічного духу боротьби за поступ, щастя і волю, якого не можуть знищити жодні переслідування.
Ідея — віра в непереможність цього духу: прокинувшись у народі, він кличе мільйони до боротьби за кращу долю, і жодна сила не спинить «Розвидняющийся день». Так ідею можна сформулювати за останньою строфою вірша.
Провідні мотиви: незнищенність духу («Він живе, він ще не вмер»), пробудження народу, боротьба не для себе, а для нащадків («Хоч синам, як не собі»), неминучість нового дня.
Образ «вічного революціонера»
«Вічний революціонер» у вірші — не людина і не ватажок повстання, а дух. Це видно з перших рядків: «Вічний революціонер — / Дух, що тіло рве до бою». В останній строфі поет розкриває, з чого складається цей дух: «Дух, наука, думка, воля». Отже, «вічний революціонер» — це прагнення людини до знання, свободи й поступу (прогресу).
Дух цей давній: він «від тисяч літ родився», але «аж вчора розповився», тобто лише тепер набрав сили. Його не знищили ні тортури, ні тюрми, ні війська, ні шпигуни. Його «голос» чути серед селян і ремісників, «По місцях недолі й сліз», і там, де він лунає, сльози змінюються завзяттям.
Поет змальовує дух як живу істоту: він живе, не вмер, родився, розповився, йде, спішить, кличе мільйони. Це уособлення.
Образ «вічного революціонера»
- Хто він
не людина, а дух: «Дух, що тіло рве до бою» - З чого складається
«Дух, наука, думка, воля» — прагнення до знання, свободи й поступу - Давній і молодий
«Хоч від тисяч літ родився, / То аж вчора розповився» - Що його не здолало
«попівськії тортури», «тюремні царські мури», війська, гармати, «шпіонське ремесло» - Де чути його голос
«По курних хатах мужицьких, / По варстатах ремесницьких, / По місцях недолі й сліз» - Що він дає людям
«Щезнуть сльози, сум нещастя, / Сила родиться й завзяття» - Куди веде
«туди, де дніє»: світанок, «Розвидняющийся день» — символ нової, вільної доби
Тренажер: дух, його вороги і його голос
Розподіліть 12 образів вірша на три групи. Пояснення з’явиться після перевірки.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| наука | З чого складається «вічний революціонер» | «Дух, наука, думка, воля / Не уступить пітьмі поля». |
| попівськії тортури | Що не звело його в гріб | Перший рядок переліку: «Ні попівськії тортури». |
| курні хати мужицькі | Де чути голос духа | «По курних хатах мужицьких» — серед селян. |
| тюремні царські мури | Що не звело його в гріб | «Ні тюремні царські мури». |
| думка | З чого складається «вічний революціонер» | Третє слово переліку «Дух, наука, думка, воля». |
| варстати ремесницькі | Де чути голос духа | «По варстатах ремесницьких» — серед ремісників. |
| війська муштровані | Що не звело його в гріб | «Ані війська муштровані». |
| воля | З чого складається «вічний революціонер» | Останнє слово переліку «Дух, наука, думка, воля». |
| шпіонське ремесло | Що не звело його в гріб | «Ні шпіонське ремесло / В гріб його ще не звело». |
| місця недолі й сліз | Де чути голос духа | «По місцях недолі й сліз» — там, де люди страждають. |
| гармати лаштовані | Що не звело його в гріб | «Ні гармати лаштовані». |
| дух | З чого складається «вічний революціонер» | «Вічний революціонер — / Дух…» — так починаються перша й остання строфи. |
Композиція вірша
Вірш має 40 рядків. У виданні 1960 року їх поділено на п’ять строф: 10, 10, 4, 6 і 10 рядків. Композиція кільцева: перша й остання строфи починаються тим самим рядком «Вічний революціонер —».
Строфи пов’язані повторами. Друга строфа починається рядком «Він не вмер, він ще живе!» — це рядок із першої строфи «Він живе, він ще не вмер», але слова переставлено. Друга строфа закінчується словами «голос духа чуть», а третя з них починається: «Голос духа чути скрізь».
Композиція «Гімну»: що в кожній строфі
- Строфа 1 (10 рядків). Вічний революціонер — дух, що «рве за поступ, щастя й волю». Його не знищили ні тортури, ні тюрми, ні війська, ні гармати, ні шпигуни: «В гріб його ще не звело».
- Строфа 2 (10 рядків). «Він не вмер, він ще живе!» Дух давній, але щойно набрав сили, «спішить туди, де дніє», і мільйони йдуть за його голосом.
- Строфа 3 (4 рядки). «Голос духа чути скрізь»: у хатах селян, у майстернях ремісників, «По місцях недолі й сліз».
- Строфа 4 (6 рядків). Де лунає голос, зникають сльози, з’являються сила й завзяття — «Не ридать, а здобувати» кращу долю хоч для синів.
- Строфа 5 (10 рядків). Повтор першого рядка: «Вічний революціонер» — «Дух, наука, думка, воля» — не відступить. Лавина покотилася, і риторичне запитання стверджує: «Розвидняющийся день» ніщо не спинить.
Кільцева композиція: перша й остання строфи починаються тим самим рядком. Поділ на строфи — за виданням 1960 р.
Вірш варто вивчити напам’ять: у тренажері нижче треба скласти рядки строф у правильному порядку.
Тренажер: склади строфу
8 завдань. Розташуйте рядки «Гімну» в тому порядку, як у вірші (за виданням 1960 р.). Так зручно вчити вірш напам’ять.
Початок першої строфи
Відповідь
Вічний революціонер — → Дух, що тіло рве до бою, → Рве за поступ, щастя й волю, — → Він живе, він ще не вмер. Спершу названо образ, потім пояснено, що це дух, і лише тоді — «Він живе».
Кінець першої строфи
Відповідь
Ні попівськії тортури, → Ні тюремні царські мури, → Ані війська муштровані, → Ні гармати лаштовані, → Ні шпіонське ремесло → В гріб його ще не звело. П’ять «ні» переліку завершує присудок: «В гріб його ще не звело».
Початок другої строфи
Відповідь
Він не вмер, він ще живе! → Хоч від тисяч літ родився, → То аж вчора розповився → І о власній силі йде! —. Строфа повторює рядок «Він живе, він ще не вмер» з переставленими словами.
Кінець другої строфи
Відповідь
І простується, міцніє, → І спішить туди, де дніє… → Словом сильним, мов трубою, → Міліони зве з собою, — → Міліони радо йдуть, → Бо ж це голос духа чуть. Дух росте, кличе мільйони, і вони йдуть — бо чують його голос.
Третя строфа
Відповідь
Голос духа чути скрізь: → По курних хатах мужицьких, → По варстатах ремесницьких, → По місцях недолі й сліз. Перший рядок підхоплює кінець другої строфи, далі — три «по» (анафора).
Четверта строфа
Відповідь
І де тільки він роздасться, → Щезнуть сльози, сум нещастя, → Сила родиться й завзяття — → Не ридать, а здобувати → Хоч синам, як не собі, → Кращу долю в боротьбі. Строфа — одне речення: де лунає голос, там з’являється завзяття здобувати кращу долю.
Початок п’ятої строфи
Відповідь
Вічний революціонер — → Дух, наука, думка, воля → Не уступить пітьмі поля, → Не дасть спутатись тепер. Остання строфа починається, як перша (кільцева композиція).
Кінець вірша
Відповідь
Розвалилась зла руїна, → Покотилася лавіна, — → І де в світі тая сила, → Щоб в бігу її спинила, → Щоб вгасила, мов огень, → Розвидняющийся день?.. Вірш закінчується риторичним запитанням про «Розвидняющийся день».
Художні засоби в «Гімні»
Урочистий, закличний тон гімну створюють повтори, оклики і риторичне запитання.
- Анафора — повтор на початку рядків: «Ні попівськії тортури, / Ні тюремні царські мури»; «По курних хатах мужицьких, / По варстатах ремесницьких».
- Уособлення: дух «живе», «родився», «розповився», «спішить туди, де дніє».
- Порівняння: «Словом сильним, мов трубою»; «Щоб вгасила, мов огень».
- Епітети: «курних хатах», «зла руїна», «Словом сильним», «тюремні царські мури».
- Метафори: «Розвалилась зла руїна, / Покотилася лавіна» — старий лад руйнується, а рух уже не спинити.
- Антитеза: «Не ридать, а здобувати»; «від тисяч літ» — «аж вчора»; пітьма — день.
- Символи: день, світанок («туди, де дніє», «Розвидняющийся день») — нова, вільна доба; пітьма — неволя.
- Риторичний оклик: «Він не вмер, він ще живе!»; риторичне запитання завершує вірш: «І де в світі тая сила, / Щоб в бігу її спинила…?»
Художні засоби «Гімну»
| Засіб | Цитата | Що дає |
|---|---|---|
| Анафора | «Ні попівськії тортури, / Ні тюремні царські мури» | наростання: перелік усього, що не здолало духу |
| Уособлення | дух «живе», «родився», «розповився», «спішить туди, де дніє» | дух постає живою істотою, яка росте й діє |
| Порівняння | «Словом сильним, мов трубою» | голос духу кличе гучно, як сурма до бою |
| Епітети | «курних хатах», «зла руїна», «тюремні царські мури» | увиразнюють бідність народу і силу гнобителів |
| Метафора | «Розвалилась зла руїна, / Покотилася лавіна» | старий лад руйнується, рух уже не спинити |
| Антитеза | «Не ридать, а здобувати» | протиставлення покори і боротьби |
| Символ | «Розвидняющийся день» ↔ «пітьма» | світло — воля і поступ, пітьма — неволя |
| Риторичне запитання | «І де в світі тая сила, / Щоб в бігу її спинила…?» | урочисте ствердження: такої сили немає |
Тренажер: який це засіб?
8 завдань. Визначте засіб у рядках «Гімну» (якщо слова виділено — саме у виділених словах). Пояснення з’явиться одразу.
«По курних хатах мужицьких, / По варстатах ремесницьких, / По місцях недолі й сліз»
Відповідь
анафора. Те саме слово «По» повторено на початку трьох рядків поспіль.
«Не ридать, а здобувати»
Відповідь
антитеза. Протиставлено дві поведінки: плакати і боротися.
«Щоб вгасила, мов огень»
Відповідь
порівняння. Сполучник «мов» прямо зіставляє день із вогнем.
«І де в світі тая сила, / Щоб в бігу її спинила, / Щоб вгасила, мов огень, / Розвидняющийся день?..»
Відповідь
риторичне запитання. Запитання не потребує відповіді: воно стверджує, що такої сили немає.
«Розвалилась зла руїна»
Відповідь
епітет. Виділене слово — художнє означення до слова «руїна».
«Хоч від тисяч літ родився, / То аж вчора розповився»
Відповідь
антитеза. Протиставлено «тисячі літ» і «вчора»: дух давній, але щойно набрав сили.
«Розвалилась зла руїна, / Покотилася лавіна»
Відповідь
метафора. Руйнування старого ладу і нестримний рух названо переносно, без «як» чи «мов».
Дух у вірші «живе», «родився», «розповився», «спішить туди, де дніє»
Відповідь
уособлення. Дух наділено діями живої істоти — це уособлення.
Віршовий розмір і рима
Вірш написано чотиристопним хореєм: наголос падає на непарні склади (— ∪). Рядки мають 7 чи 8 складів. Деякі сильні склади лишаються без наголосу — це пірихій, розміру він не ламає.
Цікава деталь: у виданні 1893 року «революцйонер» має п’ять складів, і рядок «Вічний революцйонер» — рівно сім складів хорею. У пізнішому написанні «революціонер» склад зайвий, тому «-ціо-» читають злито.
У рядках «Ані війська муштровані, / Ні гармати лаштовані» хорей вимагає наголосу на передостанньому складі (-ва-), а словники дають муштро́вані, лашто́вані. Якщо читати за хореєм (з наголосом на -ва-), рима жіноча, як і в сусідніх рядках; за словником — дактилічна. Це особливість ритму вірша, а не помилка.
Розмір: чотиристопний хорей
| Рядок | Схема | Стоп |
|---|---|---|
| Ві́чний революцйоне́р (вид. 1893) | —∪ ∪∪ ∪∪ — | 4 |
| Дух, що ті́ло рве до бо́ю | —∪ —∪ —∪ —∪ | 4 |
| Ні тюре́мні ца́рські му́ри | ∪∪ —∪ —∪ —∪ | 4 |
| Кра́щу до́лю в боротьбі́ | —∪ —∪ ∪∪ — | 4 |
Хорей (— ∪): наголос на непарних складах — 1, 3, 5, 7. Сильний склад без наголосу (∪∪) — пірихій, розміру він не ламає. Рядки мають 7 складів (чоловіча клаузула) чи 8 (жіноча).
Рима в десятирядкових строфах — АББА ВВ ГГ ДД: спершу кільцева (революціонер — бою — волю — вмер), далі суміжна (тортури — мури, ремесло — звело). Третя строфа — кільцева: скрізь — мужицьких — ремесницьких — сліз. Рими чоловічі (вмер, звело) і жіночі (бою — волю).
Типові помилки
Типові помилки
| ✗ Неправильно | ✓ Правильно |
|---|---|
| «Гімн» — зі збірки «Зів’яле листя» | зі збірки «З вершин і низин»; «Зів’яле листя» — інтимна лірика |
| підзаголовок — «Вічний революціонер» | підзаголовок — «Замість пролога»; «Вічний революціонер» — перший рядок |
| 1887 — рік написання вірша | 1880 — дата під віршем; 1887 — рік першого видання збірки |
| «вічний революціонер» — конкретна людина, ватажок | дух: «Дух, наука, думка, воля» |
| вірш написано ямбом | чотиристопним хореєм: наголос на непарних складах |
| «Рве за поступ, щастя, волю» | «Рве за поступ, щастя й волю» |
| «Не ридать, а добувати» | «Не ридать, а здобувати» |
| вірш закінчується окликом | риторичним запитанням: «…Розвидняющийся день?..» |
«Гімн» та інші твори Франка
Мотив духу, що веде народ, проходить через усю творчість Франка. У тій самій збірці «З вершин і низин» є вірш «Каменярі» (1878): каменярі ламають скалу, щоб прокласти шлях іншим. У пролозі поеми «Мойсей» (1905) поет звертається до українського народу і каже: «Вірю в силу духа». Про «Мойсея» — у статті «Чого являєшся мені у сні» та «Мойсей»: аналіз.
Віршовий розмір і риму докладно пояснює стаття «Віршовий розмір», а тропи й фігури — «Тропи».
Перевірте себе: нижче — 10 завдань із відповідями.
Джерела: текст вірша — за виданням: Франко І. Твори в 20 т., т. 15 (Нью-Йорк, 1960; Вікіджерела); збірка «З вершин і низин», друге видання (Львів, 1893; Вікіджерела), передмова автора; навчальна програма з української літератури (рівень стандарту).
Вправи з відповідями: «Гімн» Івана Франка
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
До якої збірки Івана Франка входить вірш «Гімн»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — «З вершин і низин». «Гімн» відкриває збірку «З вершин і низин»: у виданні 1893 року це перший вірш після передмови.
Який підзаголовок має вірш «Гімн»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — «Замість пролога». Підзаголовок «Замість пролога»: вірш є вступом до всієї збірки. «Лірична драма» — підзаголовок «Зів’ялого листя».
Жанр твору Івана Франка «Гімн» —
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — гімн. Гімн — урочистий твір, що прославляє ідею; жанр названо в самій назві вірша.
Складниками образу «вічного революціонера» в останній строфі вірша є всі поняття, ОКРІМ
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — честь. У тексті: «Дух, наука, думка, воля». Честі в цьому переліку немає.
Який вислів у вірші називає те саме, що й «вічний революціонер»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — «Дух, що тіло рве до бою». Перші рядки: «Вічний революціонер — / Дух, що тіло рве до бою». Шпигунство і «зла руїна» — вороже йому, «тая сила» — та, що могла б його спинити.
Вірш «Гімн» написано
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — чотиристопним хореєм. Наголоси на непарних складах: «Кращу долю в боротьбі» (— ∪ — ∪ ∪ ∪ —) — чотиристопний хорей.
Який художній засіб використано в рядках «Ні попівськії тортури, / Ні тюремні царські мури»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — анафора. Рядки починаються тим самим словом «Ні» — це анафора.
Порівняння використано в рядку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — «Словом сильним, мов трубою». Слово духу прямо зіставлено із сурмою через «мов»; «Не ридать, а здобувати» — антитеза.
Де, за віршем, чути голос духа?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — у курних хатах мужицьких. Третя строфа: «По курних хатах мужицьких, / По варстатах ремесницьких, / По місцях недолі й сліз».
Чим закінчується вірш «Гімн»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — риторичним запитанням. Останні рядки: «І де в світі тая сила… / Розвидняющийся день?..» Вигук «Він не вмер…» починає другу строфу, рядок «Вічний революціонер» — п’яту.
