Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Ах, які слова! Здається, про завдання поезій, їхню роль у суспільстві годі було написати кращого вірша! Ліна Костенко оспівує силу слова і показує цінність поета для людства. Вона наголошує, що кожен із митців відповідальний не тільки за те, що він написав, але й за те, як написав.
Повного тексту вірша тут немає: твори Ліни Костенко охороняються авторським правом, тому ми цитуємо лише окремі рядки. Прочитайте вірш у підручнику чи хрестоматії.
Будова вірша: три строфи
- Строфа 1. Страх перед словом. Страшно, коли слова «мовчать» і «причаїлись»: усі вони «були уже чиїмись», і не знаєш, із чого почати. Уся строфа — одне складнопідрядне речення з анафорою «коли».
- Строфа 2. Мільярди слів. Словами вже хтось плакав і болів, ними починав і завершував; людей і слів — мільярди, а поет мусить вимовити їх «вперше».
- Строфа 3. Висновок. Усе у світі вже повторювалося — і краса, і потворність; неповторна лише поезія — «безсмертний дотик до душі».
Думка вірша рухається від страху перед словом до висновку-афоризму: останні два рядки підсумовують увесь вірш.
Автор — Ліна Костенко
Рік написання: 1977.
Збірка: «Над берегами вічної ріки».
Тема: слово в житті людини, сутність поезії.
Ідея: показати силу слова й відповідальність митця за кожне слово.
У творі Ліна Костенко говорить про те, що слова, ніби згустки, увібрали в себе радощі й болі людей. Чутлива душа поета не тільки вловлює енергію сказаного, а й дивиться на слова з побожним страхом, адже впевнена, що поетові треба пам’ятати про свою відповідальність за кожен свій рядок і за кожне слово.
Вид лірики: філософська.
Жанр: ліричний вірш.
Напрям: модернізм.
Течія: неоромантизм.
Провідний мотив твору: роздуми поетеси про значення слова в житті людини, про сутність поезії.
Композиція твору. Невеликий за розміром у три строфи вірш наповнений почуттями й експресією. Перша строфа твору — це одне складнопідрядне речення, у якому кожне підрядне речення посилює звучання головного.
Образи твору. Ліричний герой — це людина, що знає силу слова й відчуває відповідальність за їх використання: «Хтось ними плакав, мучився, болів…» Філософські роздуми поетеси над словом і творчістю породжують в уяві читача образ ліричного героя, який висловлює свої думки щодо проблеми добору слів, завдань мистецтва у суспільстві.
Римування — перехресне: мовчать — почать, причаїлись — чиїмись (абаб).
Віршовий розмір — вірш написано п’ятистопним ямбом із пірихієм.
Розмір і рима: п’ятистопний ямб
Страшні́ слова́, коли́ вони́ мовча́ть — 10 складів, наголоси на 2-му, 4-му, 6-му, 8-му й 10-му.
- Ямб (U _)
наголоси падають на парні склади, у рядку п’ять стоп - Пірихій (U U)
у деяких рядках наголосу на 8-му складі немає, але розмір від цього не змінюється - Клаузули
рядки з 10 складів (наголос на останньому) чергуються з рядками з 11 (останній склад ненаголошений)
Римування перехресне (абаб): мовчать — почать, причаїлись — чиїмись. Чоловічі рими (наголос на останньому складі) чергуються із жіночими (наголос на передостанньому).
Історія написання: філософські питання про сутність поезії, про місію митця для Ліни Костенко (особливо для неї, яка пішла у «внутрішню еміграцію» на знак протесту проти відновлення тоталітаризму в СРСР і 16 років змушена була писати «в шухляду»), як і для всіх «шістдесятників», були особливо актуальними, що вилилося в низку творів, де ця проблематика стає осердям уваги.
Художні засоби:
- епітети: «страшні слова», «безсмертний дотик»;
- метафори «слова мовчать, причаїлись», «хтось ними (словами) плакав, мучився, болів» оживлюють, олюднюють слова;
- анафора: у першій строфі другий і третій рядки починаються словом «коли», яке підкреслює і пояснює оксиморон «слова мовчать»;
- антитези: «краса й потворність», «асфальти й спориші» змальовують і різноманітність світу, і його повторюваність, узагальнюючи словами «Усе було», і підводять до висновку: «Поезія — це завжди неповторність».
У вірші «Страшні слова, коли вони мовчать» Ліна Костенко закодувала своє розуміння значення слова в житті суспільства і кожної людини.
Поетеса впевнена, що митці, як ніхто інший, мають обережно й відповідально ставитися до сказаного, адже «поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Буває важко знайти потрібні слова, які б не «були уже чиїмись», але поети тому й несуть це звання, що вміють словом торкатися наших душ і пробуджувати світлі почуття.
Вправи з відповідями: «Страшні слова, коли вони мовчать…»
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Скільки строф у вірші «Страшні слова, коли вони мовчать…»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — три. Вірш має три строфи-чотиривірші, тобто 12 рядків.
Яким розміром написано вірш?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — п’ятистопним ямбом. «Страшні́ слова́, коли́ вони́ мовча́ть» — 10 складів, наголоси на парних складах (2, 4, 6, 8, 10): п’ятистопний ямб.
Яке римування у вірші?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — перехресне (абаб). Римуються 1-й і 3-й, 2-й і 4-й рядки строфи: мовчать — почать, причаїлись — чиїмись.
Яким словом починаються другий і третій рядки першої строфи?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — «коли». Обидва рядки починаються словом «коли» — це анафора; «коли» є і в першому рядку.
Чому, за віршем, так важко почати говорити?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — бо всі слова вже були чиїмись. Слова, за віршем, «були уже чиїмись»: усе вже колись хтось сказав, тому так важко почати.
Що, за віршем, поет мусить «вимовити вперше»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — слова, які вимовляли мільярди людей. Людей і слів — мільярди, а поет мусить «вимовити вперше» слова, які до нього вимовляли інші, тобто сказати їх по-новому.
Яку антитезу вжито в третій строфі?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — «асфальти й спориші». У третій строфі протиставлено місто й природу: «асфальти й спориші» (спориш — трава). Друга антитеза строфи — «краса, й потворність».
Що таке поезія, за останньою строфою?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — завжди неповторність. Висновок вірша: «Поезія — це завжди неповторність».
До якого виду лірики належить вірш?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — філософської. Вірш — роздуми про слово й сутність поезії, тобто філософська лірика.
Яким реченням є перша строфа?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — одним складнопідрядним реченням. Головна частина «Страшні слова» й кілька підрядних («коли вони мовчать», «коли…», «бо…») утворюють одне складнопідрядне речення.