Аналіз “Лісової пісні” Лесі Українки

Аналіз “Лісової пісні” Лесі Українки


“Життя Лесі Українки —
великий подвиг в ім’я народу” 

Аналіз драми “Лісова пісня” Лесі Українки буде корисним для всіх, хто вивчає творчість геніальної письменниці. Як ви знаєте, вона подарувала українській літературі твори найрізноманітніших жанрів: лірика, епос, драма, проза, публіцистика. Значним є також її фольклористичний здобуток — близько 220 записів народних мелодій. Її вклад в українське письменство — багатство нових тем, сюжетів, образів і жанрів. Тож запрошуємо поринути в чарівний світ Лесиної драматургії.


Ілюстрація до драми "Лісова пісня"

«Лісова пісня»
(1911)

Жанр: драма-феєрія.
Драма-феєрія — один із жанрових різновидів драми, якому властивий фантастично-казковий сюжет, неймовірні (з реального погляду) перетворення. У такій драмі поряд з людьми виступають створені їхньою уявою фантастичні істоти.
Тема: зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах.
Головна ідея: оспівування краси людських взаємин, пориву до щас­тя, незбагненної сили великого кохання.

Дійові особи:

  • «Той, що греблі рве»
  • Потерчата
  • Русалка
  • Водяник
  • Русалка Польова
  • Мати Лукашева
  • Лукаш
  • Дядько Лев
  • Доля
  • Злидні
  • Перелесник
  • Пропасниця
  • Куць
  • Мавка
  • Лісовик
  • Килина
  • «Той, що в скалі сидить»
  • Хлопчик
  • Діти Килини

Композиція

Найхарактернішою особливістю композиції є органічне переплетення життя двох світів — природи й людини. Лісові істоти олюднені, вони живуть і діють, розмовляють, як люди. У них своє розуміння добра і зла, вони наділені певними рисами вдачі за аналогією до людських.
Драма складається з прологу й трьох дій, співвіднесених з різними порами року, із зародженням, розвитком і згасанням інтимних почуттів і переживань Мавки та Лукаша.

Події відбуваються в старезному лісі, на Волині, протягом року. У творі діють міфічні істоти: Мавка і Русалка, Лісовик і Перелесник, Водяник і Потерчата. Кожна дія починається пейзажем, який змінюється відповідно до пори року.

П’єса розпочинається з прологу — волинського лісового пейзажу: «Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і великим прастарим дубом… Саме озеро — тиховодне, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича, але не понура — повна ніжної задумливої поліської краси».


Цей шедевр світової драматургії — «Лісова пісня» Лесі Українки — була написана всього лише за три тижні у м. Кутаїсі, що на Кавказі. Леся тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. Ідея створити «Лісову пісню» була навіяна спогадами дитинства.

У листі до матері Леся Українка зазначала, що «Лісова пісня» з’явилася в результаті спогаду про дитинство,
проведене на Волині, коли її навіки зачарував образ лісової русалки: «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними».


 Сюжет «Лісової пісні»

Перша дія. Старезний, предковічний ліс на Волині — до дуба, що на широкій лісовій галявині, прийшли будувати хату дядько Лев і його небіж Лукаш — від зимового сну прокидається Мавка, почувши гру Лукаша на сопілці — Лукаш збирається наточити соку з берези, проте Мавка зупиняє його, адже береза — її сестра, а сік її — то кров — Мавка й Лукаш закохуються, перший поцілунок — Лукаш розповідає про те, що восени його хочуть оженити, від чого Мавка засмучується.

Друга дія. Пізнє літо — мати докоряє Лукашеві, що він все грає, а ро­бота стоїть — коли на подвір’ї з’являється Мавка, мати Лукаша каже їй, що не гоже дівці упадати за парубком, проте лісовій красуні ці людські міркування не зрозумілі — за Мавку заступається дядько Лев, аби його сестра не називала Мавку відьмою — мати дає Мавці серпа й загадує жа­ти — Мавці не вдається цього зробити, бо з жита виринає Русалка По­льова й благає сестрицю не губити її красу — Мавка, щоб хоч якось ви­правдати себе перед матір’ю Лукаша, ріже собі руку серпом — на полі з’яв­ляється мати з молодицею й лає Мавку за неробство — приходить Лукаш і допомагає молодиці жати — Лукаш проводжає Килину додому — за­смучена Мавка плаче біля озера й просить Лісовика зробити її такою, як була; Лісовик вбирає її в багряницю й срібний серпанок, у цей момент з’являється Перелесник і кружляє Мавку у вирі шаленого танцю — рап­том із землі зявляється страшне Марище і вмовляє Мавку піти з ним у далекий край, де «ні дерево, ні зілля не шелестить, не навіває мрій» — тут з’являється Лукаш; побачивши бліду Мавку, каже: «Яка страшна! Чого ти з мене хочеш?» — Лукаш поспішає до хати й просить матір готувати хліб для старостів, бо завтра буде сватати Килину — почувши ці слова, Мавка зриває із себе багряницю й просить Марище забрати її із собою — вони зникають під землею.

Третя дія. Хмарна осіння ніч — біля хати Лукаша чорніє постать Мавки — з лісу виходить Лісовик і дивується, що Мавка тут, а не в «То­го, що в скалі сидить» — Мавка пояснює, що саме він визволив її своїм злочином, перетворивши Лукаша на вовка — почувши вовче виття, яке доходило до кам’яної печери, Мавка розповідає, що прокинулась і си­лою чарівних слів урятувала Лукаша, повернувши йому людську подо­бу — мати докоряє Килині, що та довго спить і погана господиня — Килина, вибігши по воду, помічає постать Мавки й запитує, чого та при­йшла — Мавка відповідає: «Стою та дивлюся, які ви щасливі» — Килина говорить: «А щоб ти стояла у чуді та в диві!» — Мавка раптом перетво­рюється на вербу — з лісу виходить Лукаш, на нього накинулася Кили­на й обізвала п’яницею, він відповів: «Мовчи! Не скигли!» — на запитан­ня Лукаша, куди подівся дядьків дуб, вона відповіла, що продала куп­цям, щоб не вмерти з голоду — з хати вибігає мати й радіє синові, скар­житься на тяжке життя з «отою відьмою» — Лукаш докоряє матері, що їй судилося бути відьомською свекрухою — до них підходить хлопчик із сопілкою, зробленою з верби-Мавки, і просить Лукаша заграти на ній — Лукаш починає грати й чує голос Мавки, випускає з рук сопілку й запитує в Килини, що то за верба — Килина просить Лукаша зрубати вербу, Лукаш ударив раз по стовбуру, замахнувся вдруге й опустив ру­ки — тут кинулася Килина, вихопила сокиру й замахнулася — у цю мить метеором-вогнем з неба злетів Перелесник і обійняв вербу, спа­лахнув вогонь і, досягнувши верховіття, перекинувся на хату — мати й Килина виносять із хати добро разом із Злиднями — Килина просить Лукаша покинути ліс і повернутися в село — Лукаш не погоджується — Килина йде геть — аж тут з-за берези виходить легка, прозора постать Мавки і схиляється над Лукашем — Мавка ні в чому не звинувачає Лу­каша. Твір закінчується ремаркою, що сприймається як вірш у прозі (Лукаш починає грати, тьмяний зимовий день зміняється на ясну вес­няну ніч, Мавка спалахує давньою красою в зорянім вінці, Лукаш ки­дається до неї, білий цвіт огортає закохану пару, переходить у заметіль, коли завірюха вщухла, стає видно Лукаша, що сидить сам, прихилив­шись до берези, на його вустах щаслива усмішка, очі заплющені, з неба падає сніг).


Читайте також:

6 thoughts on “Аналіз “Лісової пісні” Лесі Українки

  1. Я літом читав даний твір, зараз його короткий опис мені дуже допоміг для швидкого повторення. Рекомендую адміністрації цей твір ще раз відредагувати, там проскакують помилки.

  2. Підскажіть, якщо прочитати всі твори в скороченному вигляді, я можу не читати твори повністю? ( ми в школі всі твори читали в скороченому вигляді, навіть не погла подумати, що це зіграє таку велику роль при підготовкі до зно)

  3. Ну якщо Вам не потрібно багато балів, то в принципі можна і скорочено все прочитати.

  4. Админ или как там тебя, не надо тут свои глупые мысли показывать. Я читал почти все сокращенно и на пробном ЗНО ответил на все вопросы, не считая 2 ошибки. И ты имеешь право говорить, что мало балов получу если сокращенно прочту? Иди в другом месте админь, умник.

  5. админом если че может каждый подписаться)

    создателю спасибо за хороший сайт.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.