«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: характеристика героїв

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика — соціально-психологічний роман про селянина, який шукав правди, а став розбійником. Головні герої — Чіпка Варениченко, його мати Мотря, товариш дитинства Грицько Чупруненко і Максим Ґудзь; поруч із ними — Чіпчина дружина Галя та Грицькова дружина Христя. У центрі — конфлікт Чіпки з кривдою:

Читати далі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: характеристика героїв

За сімейними обставинами чи по сімейних обставинах: як правильно

Правильно — за сімейними обставинами або через сімейні обставини, а по сімейним обставинам — помилка: після прийменника по не буває давального відмінка. По сімейних обставинах — не помилка, але розмовний вислів, тож у заяві чи пояснювальній записці його краще замінити. Нижче — коротка таблиця, пояснення, чому по сімейним обставинам є помилкою, як правильно написати у

Читати далі За сімейними обставинами чи по сімейних обставинах: як правильно

«Тигролови»: характеристика героїв

Головні герої роману «Тигролови» Івана Багряного — утікач із каторжного ешелону Григорій Многогрішний, родина тигроловів Сірків (старий Сірко, Сірчиха, їхні діти Наталка й Грицько) і майор НКВС Медвин. Головний конфлікт — між нескореним в’язнем і його катом: слідчий Медвин два роки мучив Григорія на допитах, а в тайзі вони зустрічаються знову — і тепер суддею

Читати далі «Тигролови»: характеристика героїв

Скучати чи сумувати: як сказати українською

Українською так і кажемо — скучати: скучаю за тобою, я скучила, ми скучили. Це нормативне слово, як і сумувати: академічний «Словник української мови» подає його як звичайне літературне, без позначок. Помилкові лише форми соскучилась і скучилась: таких дієслів у словниках немає. Нижче — чим скучати відрізняється від сумувати, усі форми, за тобою чи по тобі,

Читати далі Скучати чи сумувати: як сказати українською

Немає чи не має: як правильно писати

Немає пишемо разом, коли це присудкове слово, те саме, що нема: У мене немає часу. Не має пишемо окремо, коли це дієслово мати із часткою не; тоді в реченні здебільшого є підмет — хто чи що не має: Брат не має часу. Перевірка проста: заміни слово на нема. Якщо речення правильне, пиши немає разом. Нижче

Читати далі Немає чи не має: як правильно писати

«Лісова пісня»: характеристика героїв

«Лісова пісня» Лесі Українки — драма-феєрія про кохання лісової Мавки й сільського хлопця Лукаша. Головні герої — Мавка, Лукаш, його дядько Лев, мати Лукаша й молода вдова Килина. Між ними — конфлікт мрії та буденності: Мавка кохає щиро й вільно, а Лукаш розривається між піснею і хатою та зраджує Мавку заради Килини. Нижче — таблиця

Читати далі «Лісова пісня»: характеристика героїв

«Я (Романтика)»: характеристика образів

Головні образи новели «Я (Романтика)» Миколи Хвильового — безіменний оповідач «я», голова «чорного трибуналу комуни», його мати й троє товаришів по трибуналу: доктор Тагабат, Андрюша і дегенерат. Служачи ідеалу «загірної комуни», герой зрештою власноруч розстрілює свою матір. Нижче — таблиця персонажів, характеристика кожного образу (риса → епізод → цитата), порівняння Андрюші й дегенерата, образи-символи, типові

Читати далі «Я (Романтика)»: характеристика образів

«Украдене щастя» Івана Франка: аналіз драми

«Украдене щастя» — драма Івана Франка «з сільського життя в 5 діях» (1893). Про що вона: брати силоміць видали Анну за бідного немолодого Миколу Задорожного, а її колишній коханий Михайло Гурман, якого всі вважали загиблим, з’являється в їхньому селі жандармом. Любовний трикутник закінчується трагічно: Микола вбиває Михайла. Нижче — паспорт твору, короткий зміст за діями,

Читати далі «Украдене щастя» Івана Франка: аналіз драми

«Тіні забутих предків»: характеристика героїв

«Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського — повість (1911) про гуцула Івана Палійчука: його кохання до Марічки з ворожого роду, подружжя без любові з Палагною і загибель у горах. Головні герої (персонажі) — Іван, Марічка, Палагна і мольфар Юра; поруч із людьми в повісті живуть міфологічні істоти — Чугайстир, нявка, щезник, арідник. Нижче — таблиця героїв,

Читати далі «Тіні забутих предків»: характеристика героїв

«Сватання на Гончарівці» Квітки-Основ’яненка: аналіз

«Сватання на Гончарівці» — п’єса Григорія Квітки-Основ’яненка, написана 1835 року й надрукована 1836-го. Це весела історія з піснями: у Харкові, на Гончарівці, мати силує дочку Уляну вийти за багатого дурня Стецька, а дівчина кохає коваля-кріпака Олексія і завдяки хитрому старості-солдатові таки стає його нареченою. Шкільні програми називають жанр комедією (водевілем) або соціально-побутовою комедією. Нижче —

Читати далі «Сватання на Гончарівці» Квітки-Основ’яненка: аналіз