українська мова для школи (5–11 клас) і підготовка до НМТ
Типи мовлення — розповідь, опис і роздум — це способи викладу думки в тексті. У розповіді йдеться про події, що змінюють одна одну (що сталося?), в описі — про ознаки предмета, місця чи людини (який він?), у роздумі автор доводить думку (чому?). Кожен тип має свою будову й мовні засоби. Нижче — порівняльна таблиця, будова
Continue reading Типи мовлення: розповідь, опис, роздум — будова, мовні засоби, як визначити
Текст — це група речень, об’єднаних спільною темою та основною думкою, пов’язаних між собою за змістом і граматично. Тема — те, про що текст, а основна думка (ідея) — те головне, що хотів сказати автор. Тему розкривають мікротеми, кожна з яких зазвичай займає окремий абзац. Будова тексту: зачин, основна частина, кінцівка. Нижче — ознаки тексту
Continue reading Текст: ознаки, тема й основна думка, мікротема, абзац, будова та план
Чергування голосних — це закономірна заміна одного голосного звука іншим або нулем звука в тій самій частині слова (найчастіше в корені) під час зміни слова чи творення нового: кінь — коня, вечеря — вечори, гонити — ганяти, сон — сну. Найпоширеніші випадки: о, е — і; е — о після шиплячих і й; о —
Continue reading Чергування голосних звуків: о, е з і; е з о після шиплячих; о з а, е з и
Вид дієслова показує, як подано дію. Недоконаний вид означає дію в процесі, тривалу чи повторювану, і відповідає на питання що робити? (писати, вирішувати). Доконаний вид означає завершену дію або дію з результатом і відповідає на питання що зробити? (написати, вирішити). Два дієслова з однаковим значенням, що різняться лише видом, утворюють видову пару. Нижче — таблиця
Однорідні означення характеризують предмет з одного боку або подають перелік його ознак. Кожне з них стосується іменника, тож без сполучника між ними ставимо кому: червоні, жовті, багряні листки. Неоднорідні означення характеризують предмет із різних боків. Перше з них стосується сполучення «означення + іменник», тому коми немає: великий дерев’яний будинок. Нижче — таблиця відмінностей, схеми, драбина
Continue reading Однорідні і неоднорідні означення: коли ставимо кому
Активні дієприкметники означають ознаку предмета, який сам виконує дію (палаючий будинок, пожовкле листя), а пасивні — ознаку предмета, на який дію спрямовано (написаний лист, зшита сукня). Активні бувають теперішнього (суфікси -уч-, -юч-, -ач-, -яч-) і минулого часу (-л-), пасивні — лише минулого (-н-, -ен-, -єн-, -т-). Нижче — таблиця суфіксів, схеми творення, підказка, як розрізнити
Continue reading Активні і пасивні дієприкметники: творення, суфікси, приклади
Присудок — головний член двоскладного речення, що означає дію, стан або ознаку підмета й відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? За будовою присудки бувають трьох видів: простий дієслівний (Діти співають), складений дієслівний (Діти почали співати) і складений іменний (Діти були веселі). Нижче — таблиця способів
Лексична норма — це правила вживання слів відповідно до їхнього значення, стилістичного забарвлення та сполучуваності з іншими словами. Порушення цих правил — лексична помилка: приймати участь замість брати участь, ефектні ліки замість ефективні ліки, вільна вакансія замість вакансія. Тут — усі типи таких помилок із прикладами й виправленням. Нижче — схема типів лексичних помилок, таблиці
Continue reading Лексична норма та лексичні помилки: типи, приклади, кальки й пароніми
Морфологічна норма — це правила творення і вживання граматичних форм слів: роду та відмінкових закінчень іменників, ступенів порівняння прикметників, форм числівників, займенників і дієслів. Порушення цих правил — морфологічна помилка: гостра біль замість гострий біль, більш вищий замість вищий, півтора години замість півтори години. Нижче — таблиця норм, складні випадки роду іменників (біль, степ, ступінь…),
Continue reading Морфологічна норма і морфологічні помилки: правила з прикладами
Мовна норма (літературна норма) — це загальноприйняті й обов’язкові для всіх правила вимови, наголосу, уживання слів, фразеологізмів і граматичних форм, побудови речень, доречного вибору мовних засобів, написання слів і вживання розділових знаків. Відповідно розрізняють норми орфоепічні, акцентуаційні, лексичні, фразеологічні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні, орфографічні й пунктуаційні. Нижче — таблиця типів норм із прикладами помилок, схема, варіантні
Continue reading Мовна норма: що це, типи мовних норм із прикладами