українська мова для школи (5–11 клас) і підготовка до НМТ
Твір-опис пам’ятки історії та культури — це текст про собор, фортецю, замок чи інший витвір минулого, у якому автор показує пам’ятку так, щоб читач її «побачив», і пояснює, чим вона цінна. Будова такого твору: загальне враження → деталі (розташування, будова, матеріал, оздоблення) → історія → значення і оцінка. Нижче — таблиця та схема будови, простий
Continue reading Твір-опис пам’ятки історії та культури: план, будова, мовні засоби, зразок
Заява — діловий документ, у якому людина звертається до посадової особи чи установи з проханням (рідше — з пропозицією). Реквізити заяви йдуть у сталому порядку: праворуч угорі — кому (давальний відмінок) і від кого (родовий), посередині — назва «Заява», далі текст «Прошу…» з причиною, унизу — дата ліворуч і підпис праворуч. Нижче — макет аркуша
Continue reading Як написати заяву: реквізити, правила оформлення, зразки
Абревіатура — це складноскорочене слово, утворене з початкових букв чи звуків кількох слів (США — Сполучені Штати Америки, ООН) або із частин слів. Абревіатури бувають ініціальні (звукові й буквені), складові (профспілка) та мішані (КрАЗ). Ініціальні пишемо великими буквами без крапок, а рід невідмінюваних визначаємо за опорним словом: ООН ухвалила. Нижче — правила в таблиці, схема
Continue reading Абревіатури: що це, види, правопис, рід і відмінювання
Словник — довідкове видання, у якому зібрано слова з поясненнями, розташовані в певному порядку, найчастіше за абеткою. Лінгвістичні словники описують слова: значення (тлумачний), написання (орфографічний), вимову й наголос (орфоепічний), походження (етимологічний) тощо. Енциклопедичні розповідають про предмети, явища, події та людей. Нижче — таблиця «яке питання — який словник», будова словникової статті на справжньому прикладі з
Continue reading Словники української мови: види, словникова стаття, як користуватися
Уподібнення приголосних, або асиміляція, — це зміна приголосного звука під впливом сусіднього: він стає схожим на нього за дзвінкістю чи глухістю, м’якістю, місцем чи способом творення. Пишемо боротьба, а вимовляємо [бород’ба́]; пишемо пісня — вимовляємо [п’і́с’н’а]. На сторінці — види уподібнення з прикладами та правила написання слів із сумнівними приголосними. Нижче — таблиця та схема
Термінологічна лексика — це терміни: слова й словосполучення, що точно називають поняття певної галузі науки, техніки, мистецтва (атом, синтаксис, діагноз, прямий кут). Терміни бувають загальновживані, зрозумілі майже всім (вакцина, вірус, інфляція), і вузькоспеціальні, зрозумілі переважно фахівцям (анамнез, ендоскопія, синекдоха). Нижче — таблиця, схеми, приклади медичних та інших термінів, різниця між термінами і професіоналізмами, правила вживання
Ономастика — розділ мовознавства, що вивчає власні назви. Її головні розділи — антропоніміка, що досліджує власні назви людей (антропоніми: імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська), і топоніміка — наука про географічні назви, топоніми (Київ, Дністер, Говерла, Хрещатик). Походження слів і назв з’ясовує етимологія, а її висновки зібрано в етимологічному словнику. Нижче — схема розділів ономастики,
Continue reading Ономастика: антропоніми й топоніми, етимологія та етимологічний словник
Синтаксичний розбір простого речення — це його повна характеристика: визначаємо мету висловлювання та інтонацію, знаходимо граматичну основу, з’ясовуємо тип речення, підкреслюємо всі члени речення і складаємо схему. Підмет підкреслюємо однією рискою, присудок — двома, додаток — пунктиром, означення — хвилястою лінією, обставину — рискою з крапкою. Нижче — таблиця з планом розбору, правила підкреслення, п’ять
Йо пишемо, коли вимовляємо два звуки [й] + [о]: на початку слова, після голосного та після приголосного (його, район, курйоз). Ьо пишемо після м’якого приголосного, коли звука [й] немає: льон, сьомий, трьох. У словах іншомовного походження після д, т, з, с, л, н перед йо ставимо ще й ь: бульйон, мільйон. Нижче — таблиця, схема-підказка,
Continue reading Сполучення йо, ьо: коли пишемо йо, а коли ьо
Перехід слів з однієї частини мови в іншу — спосіб творення слів, за якого слово пишеться так само, але набуває значення, граматичних ознак і синтаксичної ролі іншої частини мови: черговий учень (прикметник) → Черговий витер дошку (іменник). Тому частину мови такого слова визначаємо лише в реченні. Нижче — таблиця основних випадків, пари речень до і
Continue reading Перехід слів з однієї частини мови в іншу: приклади речень і таблиця