Аналіз новели “Модри Камень”

Аналіз новели “Модри Камень”

Аналіз новели “Модри Камень” варто зберегти у закладки кожному, хто готується до ЗНО з української мови та літератури в 2020 році. Багато матеріалів такої тематики ви не знайдете в мережі, адже цей твір вперше внесли до програми тестування. Тут ми аналізуємо тематику і проблематику новели. Читайте твір повністю (знайти його можна ТУТ) і гайда з’ясовувати незрозуміле!

Новела “Модри Камень” є найцікавішою з творів воєнної тематики. У журналі “Україна” вона була надрукована ще до появи “Прапороносців”. Хоча несправедлива критика болісно вразила письменника, та все ж таки він у новелі показав свій справжній талант.

Жанр: новела
Літературний рід: епос

Тема: спогади руського (тут у значенні українського) вояка-партизана про зустріч з дівчиною Терезою у словацьких горах.
Ідея: показ цінності простих людських почуттів (доброти, симпатії, довіри, закоханості) у надзвичайно складні воєнні часи.

Проблематика: війна як руйнівник життя; подвиг солдатів-партизанів; прості людські почуття у воєнний час; закоханість як ознака життя в людських серцях; любов до рідного дому, рідної землі; кохання як вічне почуття.

Герої

  • Оповідач;
  • його товариш Ілля;
  • дівчина Тереза;
  • мати Терези;
  • словацькі вояки (у спогадах матері).

Сюжет та композиція

  • Експозиція: оповідач зі сховку спостерігає за дівчиною.
  • Зав’язка: прихід партизанів (оповідача і його друга Іллі) у дім Терези і її матері.
  • Розвиток дії: перебування партизанів в словацькому домі, їх відхід.
  • Кульмінація: розповідь матері про те, як забрали Терезу.
  • Розв’язка: спогади-мрії оповідача про кохану.

Новела складається з п’яти розділів. Найменшим за розміром є перший, найбільшим – другий. Новела написана у формі звертання оповідача до Терези. Наприклад: “Скочивши з стiльця, ти стала навпроти мене”; “Куди ти задивилась? У що заслухалась?”.

У п’ятому розділі містяться елементи п’єси – розмова героїв подана як репліки персонажів п’єси:

Тереза. Де ви так довго були?
Я. Уже все закiнчилось. Тепер я вже не пiду вiд тебе.

Твір є глибоко меланхолічним, передає сум оповідача, його тугу за нерозквітлим коханням. У новелі можна віднайти елементи потоку свідомості.

Олесь Гончар оберігав і примножував енергію гуманності, доброти, національної честі та гідності. Автор зобразив трагічно обірване війною почуття між радянським солдатом та іноземною дівчиною-словачкою.

Несподіване кохання до красуні Терези прийшло всупереч війні. Не закріпилося воно в реальному житті, бо дівчина загинула від рук поліцая. Але кохання продовжує жити у пам’яті солдата, в його мріях, у яких він розмовляє з Терезою, як із живою:

“Померкло, стерлося все. Навіть те, що звуть незабутнім першим коханням. Чому ж ця випадкова зустріч, єдиний погляд, єдина ява у великій драмі війни, чому вона не меркне і, відчуваю, ніколи не померкне? Ти — як жива. Бо далекі Рудні гори скрізь ідуть за мною, ближчають з кожним днем, щодалі ширше розгортаючись у своїй трагічній чарівності. Ти виходиш на дерев’яний різьблений ґанок у білій легкій сукні з чорною пов’язкою на рукаві і дивишся вниз, за Модри Камень, де колись, пролягала наша оборона. Тепер скрізь уже поросла буйна трава”.

Сюжет ніби сам по собі простий, та він вміщує в собі основну думку: сила кохання, нездоланна любов сильніше за смерть. Випадкова зустріч у гірській словацькій оселі навічно ранила ніжним почуттям серця двох не знайомих раніше людей: оповідача, воїна-визволителя і Терезу.