Аналіз новели “Модри Камень”

Аналіз новели “Модри Камень”

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Не плутайте з новелою Михайла Коцюбинського «На камені» (1902) — про кохання Алі й Фатьми в кримському татарському селі.

Аналіз новели “Модри Камень” варто зберегти у закладки кожному, хто готується до ЗНО з української мови та літератури в 2020 році. Багато матеріалів такої тематики ви не знайдете в мережі, адже цей твір вперше внесли до програми тестування. Тут ми аналізуємо тематику і проблематику новели. Читайте твір повністю (знайти його можна ТУТ) і гайда з’ясовувати незрозуміле!

Новела “Модри Камень” є найцікавішою з творів воєнної тематики. У журналі “Україна” вона була надрукована ще до появи “Прапороносців”. Хоча несправедлива критика болісно вразила письменника, та все ж таки він у новелі показав свій справжній талант.

Жанр: новела
Літературний рід: епос

Тема: спогади руського (тут у значенні українського) вояка-розвідника про зустріч з дівчиною Терезою у словацьких горах.
Ідея: показ цінності простих людських почуттів (доброти, симпатії, довіри, закоханості) у надзвичайно складні воєнні часи.

Проблематика: війна як руйнівник життя; подвиг солдатів-розвідників; прості людські почуття у воєнний час; закоханість як ознака життя в людських серцях; любов до рідного дому, рідної землі; кохання як вічне почуття.

Герої

Тереза — портрет за описом у тексті новели «Модри Камень» (ШІ-ілюстрація)
Тереза. Ілюстрація згенерована ШІ за описами в тексті новели «Модри Камень».
  • Оповідач;
  • його товариш Ілля;
  • дівчина Тереза;
  • мати Терези;
  • поліцаї, які забрали Терезу (у спогадах матері).

Зовнішність за текстом. Уночі Тереза зустрічає розвідника, «закриваючи груди розпущеними косами», а він стидається дивитися на її «білі стрункі ноги». Вона «в білій сукні, і на рукаві чорніла пов’язка» — жалоба за розстріляним братом. На прощання її «тонка рука, вся зіткана з чутливих живчиків», дрібно тремтить. Кольору волосся й очей новела не називає — на портреті їх домальовано.

Герої новели: хто є хто

  • Оповідач
    радянський розвідник. Розповідає про зустріч із Терезою і не може забути її все життя.
  • Ілля
    його товариш, жартівник: рацію називає «баяном». Словацьку мову розуміє без перекладу: «Так ми ж дома!»
  • Тереза
    юна словачка в білій сукні із чорною жалобною пов’язкою. Щира й смілива: перед поліцаями каже, що кров на бинті — її.
  • Мати Терези
    уже втратила сина Францішека, якого схопили через радіо й розстріляли. Про те, як забрали доньку, розповідає на згарищі.
  • Поліцаї
    шукали лісника, що втік із примусових робіт, а знайшли закривавлений бинт і повели Терезу.

Сюжет та композиція

  • Експозиція: оповідач уявляє, як Тереза навесні виходить з оселі й дивиться вниз.
  • Зав’язка: прихід розвідників (оповідача і його друга Іллі) у дім Терези і її матері.
  • Розвиток дії: перебування розвідників у словацькому домі, їх відхід.
  • Кульмінація: розповідь матері про те, як забрали Терезу.
  • Розв’язка: спогади-мрії оповідача про кохану.

Новела складається з п’яти розділів. Найменшим за розміром є перший, найбільшим – другий. Новела написана у формі звертання оповідача до Терези. Наприклад: “Скочивши з стільця, ти стала навпроти мене”; “Куди ти задивилась? У що заслухалась?”.

П’ять розділів новели

  1. I. Весняна картина. Оповідач уявляє, як Тереза виходить з оселі, дивиться вниз і когось виглядає, а мати гукає її. Найкоротший розділ.
  2. II. Зимова ніч. Змерзлий і виснажений розвідник стукає в лісову хату, а згодом кличе товариша Іллю. Тереза перев’язує оповідачеві руки, мати частує гарячою кавою. Найдовший розділ.
  3. III. Прощання. Тереза проводжає розвідників до шосе й обіцяє чекати.
  4. IV. Повернення. Модри Камень уже звільнено, а на місці хати — згарище. Мати розповідає, як поліцаї знайшли закривавлений бинт і повели Терезу.
  5. V. Спогад-мрія. Після війни Тереза для оповідача «як жива». Їхню розмову подано як репліки дійових осіб у драмі.

Кільцева композиція: перший і останній розділи — весняні картини-мрії, і в обох небо гуде від вітру, «мов блакитний дзвін». Між ними — події однієї зимової ночі та їхні наслідки.

Оповідь ведеться від першої особи й звернена до Терези: оповідач говорить їй «ти».

У п’ятому розділі містяться елементи п’єси – розмова героїв подана як репліки персонажів п’єси:

Тереза. Де ви так довго були?
Я. Уже все закінчилось. Тепер я вже не піду від тебе.

Твір є глибоко меланхолічним, передає сум оповідача, його тугу за нерозквітлим коханням. У новелі можна віднайти елементи потоку свідомості.

Олесь Гончар оберігав і примножував енергію гуманності, доброти, національної честі та гідності. Автор зобразив трагічно обірване війною почуття між радянським солдатом та іноземною дівчиною-словачкою.

Несподіване кохання до красуні Терези прийшло всупереч війні. Не закріпилося воно в реальному житті, бо дівчина загинула від рук поліцаїв. Але кохання продовжує жити у пам’яті солдата, в його мріях, у яких він розмовляє з Терезою, як із живою:

“Чому ж ця випадкова зустріч, єдиний погляд, єдина ява у великій драмі війни, чому вона не меркне і, відчуваю, ніколи не померкне? Ти — як жива”.

Повного тексту новели тут немає: твори Олеся Гончара охороняються авторським правом, тому ми цитуємо лише окремі рядки. Прочитайте новелу в підручнику чи хрестоматії.

Сюжет ніби сам по собі простий, та він вміщує в собі основну думку: сила кохання, нездоланна любов сильніша за смерть. Випадкова зустріч у гірській словацькій оселі навічно ранила ніжним почуттям серця двох не знайомих раніше людей: оповідача, воїна-визволителя, і Терези.

Вправи з відповідями: «Модри Камень»

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

  1. Якого року Олесь Гончар написав новелу «Модри Камень»?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — 1946. Під текстом новели стоїть дата — 1946 рік; так само датує її Енциклопедія Сучасної України.

  2. Де відбуваються події новели?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — у Словаччині, у Рудних горах. «Вітер гуляє в Рудних горах», — сказано в I розділі. Тереза з матір’ю — словачки: «Ми словаки».

  3. Ким були оповідач та його товариш Ілля?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — розвідниками з рацією. Три доби вони стежили з гір за батареями противника й передавали відомості рацією, а виконавши завдання, вирішили «перебратись до своїх». Партизанами їх лише вважали поліцаї.

  4. Чому мати Терези не хотіла, щоб «скриня» розвідників лишалася в хаті?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — через радіо вже забрали її сина Францішека. «Від нього нам усе зле. Воно забрало нашого Францішека», — каже мати: сина схопили за те, що він слухав радіо, і розстріляли.

  5. Як Тереза пояснила, по кому вона носить жалобну пов’язку?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — по Чесько-Словенській республіці. Мати відповіла: «По нашому Францішеку», а Тереза — «По Чесько-Словенській республіці».

  6. Що знайшли поліцаї в хаті, після чого закричали, що тут були партизани?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — закривавлений бинт. Поліцаї знайшли «той закривавлений бинт», який Тереза зняла з рук оповідача. Вона сказала, що це її кров, але їй не повірили.

  7. Про що Тереза просила поліцаїв, коли її вели хребтом до шосе?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — дати ще хвилю подивитися на Модри Камень. «Хай подивлюся ще єдину хвилю», — просила Тереза. Вона дивилася в бік Модри Каменя, де були «руські».

  8. Чому бійці прозвали містечко Модри Камень «Мудрий Камінь»?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — його довго не могли взяти. У III розділі пояснено: бійці називають містечко «Мудрий Камінь», бо довго не можуть його взяти.

  9. Яку пору року змальовано в першому й останньому розділах новели?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — весну. У I розділі «Дзвенить суха весна», у V гори «зігріті весняним сонцем». Сама ж зустріч із Терезою була взимку.

  10. Чим незвичайний п’ятий розділ новели?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — розмову героїв подано як репліки в драмі. Наприкінці розмову Терези й оповідача подано як у п’єсі: спершу ім’я того, хто говорить («Тереза.», «Я.»), а потім його слова.