Аналіз “Інститутки” Марка Вовчка

Оновлено: 11.11.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Марко Вовчок — письменниця неабиякого дарування. Вона в своїх творах зображала життєві реалії і передавала народні істини. Тому сьогодні недарма школярам пропонують вивчати її літературну спадщину.

Читайте соціальну повість “Інститутка” і зверніть увагу на її аналіз.

---

«Інститутка»

Жанр  — соціальна повість
Час написання — 1858-1859 роки
Тема: зображення тяжкого становища кріпаків та наростання стихійного протесту проти несправедливості та неволі.

Марко Вовчок чимало уваги приділила змалюванню почуття волелюбності народних мас, показові протилежних поглядів на любов, шлюб, солдатчину.

Повість «Інститутка» — реалістичний соціально-побутовий твір, у якому на тлі життя і побуту кріпаків та кріпосників правдиво зображені соціальні конфлікти.

Головні герої:

• кріпаки — Устина, Катря, Прокіп, Назар, бабуся;
• пани — стара поміщиця, панночка, полковий лікар.

Основний прийом композиції: прийом антитези.
Прийом зіставлення авторка використовує для того, щоб ще яскравіше підкреслити непримиренність двох протилежних соціальних груп, неминучу боротьбу між ними, у результаті якої перемагають герої з високими моральними якостями.

Сюжет повісті побудований на найгострішому конфлікті тогочасного життя між кріпаками й кріпосниками. У творі протиставляються два світи – поневолених і поневолювачів, які існували поряд, але ніколи не зближувалися. Важка праця кріпаків контрастує з неробством, паразитичним існуванням панства; людяність, душевна доброта селян з жорстокістю, свавіллям кріпосників; кохання Прокопа та Устини – «чудним панським коханням».

Композиція
Експозиція — I розділ, у якому читач знайомиться з оповідачкою Устиною; про людей та події розповідається крізь призму світосприйняття героїні.
Зав’язка – Приїзд панночки й обрання Устини покоївкою.
Розвиток дії — настає через загострення стосунків панночки з кріпаками, її одруження і переїзд на хутір. Кульмінація – Сцена, у якій пані побила стару кріпачку. Хотіла побити й Устину, але на перешкоді став Прокіп. Розв’язка — Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить до міста наймичкою.

Тематика. Реалістичний показ нестерпного становища селян, викликаного жорстокістю кріпосників, наростання стихійного протесту проти панів, перші прояви непокори пригноблених, зображення моралі панів і трудового народу, стану тодішньої освіти.

Герої твору «Інститутка»: характеристика персонажів

Усіх героїв ми бачимо очима оповідачки-кріпачки Устини. Схема «Два світи» вище зіставляє панів і кріпаків, а тут — хто є хто, головні риси та епізоди з цитатами (римська цифра — розділ повісті).

Герой	Хто це	Головна риса	Цитата
Устина	кріпачка, покоївка панночки, оповідачка	весела вдача, терпіння	«Люди дивуються, що я весела» (I)
Прокіп	кріпак, чоловік Устини	гордий, волелюбний	«Сього вже не буде! Годі!» (XLI)
Панночка	онука старої пані, згодом пані	вродлива, жорстока, себелюбна	«Я змерзла, я, я!» (XX)
Лікар (пан)	полковий лікар, чоловік панночки	доброта без волі	«…добрий душею і милостивий пан, та плохий зовсім» (XXXI)
Назар	візник, чоловік Катрі	жарт і втеча від неволі	«Мандрівочка — рідна тіточка» (XXXVI)
Катря	дружина Назара	гордість, відчай	«Тепер я вже не боюсь вас!» (XXXIV)
Бабуся	служниця на хуторі	спокійна гідність	«Бог для всіх родить» (XLI)

Характеристика. Марко Вовчок змалювала повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Вона правдиво показала їхнє життя, їхнє підневільне, безправне становище. «Сидимо, було, день при дні у дівочій та робимо», — розповідає Устина. «Спасибі хоч за те, що не б’ють десять раз на день, як от по інших чуємо».

Описано в повісті знущання й наруги, яких зазнали кріпаки від панночки. Малюючи цей образ, Марко Вовчок зуміла показати своє ставлення до таких панночок. Щоб викликати презирство й ненависть читачів, автор показує непристойні вчинки панночки, добираючи відповідні мовні засоби. Так, до слова «кричить» вона добирає синоніми «репече», «дзвякотить».

Своїм твором засудила Марко Вовчок бездіяльність і слабодухість окремих панів-лібералів. Таким є полковий лікар. Спочатку він несміливо захищав своїх кріпаків, та дуже швидко відступився, сказавши: «Робитиму все так, як ти сама надумаєш». Кріпаки сподівалися, що він захистить їх від лютої дружини, але лікар виявився безвольним, не захотів сваритися з панночкою, не зміг осудити її за нелюдяні вчинки.

Та центральними в повісті є образи селян-кріпаків, які виступають носіями моралі трудового народу. Вони чесні, роботящі, з почуттям власної гідності, вільнолюбні. Їх глибоко обурює соціальна несправедливість. У дечому вони різні: Прокіп готовий до помсти щомиті, Назар єдиним способом позбутися кріпацької неволі вважає втечу від пана, Катря свій гнів виявляє відверто, а Устина, хоч і ненавидить панів, покірно зносить їхні знущання.

Марко Вовчок основну увагу концентрує на діях і вчинках героїв. А всі дії, вчинки, прагнення й інтереси кріпаків підпорядковані боротьбі за визволення з-під кріпосницької залежності, чи, як говорить Устина, «…з пекла, з кормиги».

Устина: весела вдача і терпіння

Устина — сирота, що «при чужині у людях» зросла, а з десяти років служить у панському дворі (I). Її правило — не піддаватися горю: «Бува лихо, що плаче, а бува, що й скаче». Коли панночка обирає її покоївкою, Устина заспокоює дівчат: «Журбою поля не перейдеш, та й від долі не втечеш» (III). Від панночки вона натерпілася найбільше: після побоїв хворіла цілу весну (VIII–IX). Та радіти й кохати вона не розучилася. Прокопові каже: «Як на мене, то все у двійзі легше» (XL). Ставши солдаткою, тобто вільною, Устина наймається в Києві й тішиться, що «байдуже мені, що й є ті пани у світі!» (XLVII).

Прокіп: гордість і волелюбність

Прокіп — кріпак з хутора полкового лікаря, «високий парубок, ставний» (XXII). Мовчазної покори він не приймає: коли куховар, колишній солдат, повчає, що служба — це терпіти, Прокіп гепає люлькою об землю: «Воли в ярмі, та й ті ревуть…» (XXXVI). Найважче йому, що не може захистити дружину: «Тяжко було без тебе, а з тобою ще тяжче…» (XL). Коли пані б’є бабусю, а тоді вчіплюється Устині в коси, Прокіп хапає пані за обидві руки — це кульмінація (XLI). Навіть солдатчину він сприймає як вихід із кріпацтва: «На волі я гори потоплю!» (XLII).

Панночка: врода і жорстокість

Панночка гарна — «Здається і не змалювати такої кралі!» — але з інституту винесла тільки бажання себе показати: «Аби я знала, чим мені себе між людьми показати!» (II). Вона дворушна: при гостях «привітна, люба» (XI), а з дівчатами — лиха. Устину вона б’є й душить: «Я тебе на шматки розірву, задушу тебе, гадино!» (VIII), — і та дивується: «Таке молоде, а таке немилосерне» (IX). У нареченому її найбільше тішить хутір (XV), а в Дубцях — прибуток: «Ти згадай, серце, які Дубці дохідні!» (XVI). На хуторі вона змушує працювати навіть дітей і калік (XXXI).

Полковий лікар: доброта без волі

Пан щиро кохає дружину й жаліє людей: хоче нагодувати змерзлу Устину (XX), нишком дає Катрі карбованця (XXXV), дозволяє Прокопові одружитися (XXXIX). Але майже щоразу він поступається дружині. Про нього приказка: «Добрий пан; не б’є, не лає, та нічим і не дбає», а Назар каже коротше — «квач» (XXXI). Після загибелі Катрі пан охоче погоджується з дружиною, що «не повно в неї ума було» (XXXV). А в кульмінації сам віддає Прокопа в солдати: «Постій же: розшибатимешся у москалях» (XLI).

Назар, Катря, бабуся та інші персонажі

• Назар — такий, що «хоч його на огні печи, він жартуватиме» (XXXI). Його вихід із неволі — утеча. Він тікає від пана й приносить Прокопові п’ять карбованців: «Се не панські гроші — братерські» (XLV).
• Катря — «смішлива була й гордоватенька» (XXVIII). Щоб пані змилувалася, вона працює без сну: «Може, вгожу, може, вмилосерджу» (XXXIV). Після смерті доньки Катря вже не боїться пані, панського карбованця скидає з плеча, «наче жабу», а згодом топиться (XXXV).
• Бабуся — найспокійніша серед кріпаків. Пані звинувачує її в крадіжці, а вона відповідає: «Я вік ізвікувала чесно, пані!» (XLI). Устину вчить терпіти, і сама лишається на хуторі: «тут і вмру, моя дитино» (XLVI).
• Стара пані — набожна, але жорстока: велить висікти дівчинку за погаслу свічку (XXXVII).
• Солдати («москалі») — куховар, колишній солдат, що вчить мовчки терпіти, бо «на те служба» (XXXVI), і дядько-солдат, колишній кантоніст, що навчає Прокопа: «Роду нема, не знав і не знаю» (XLV). Його доля — те, що чекає на рекрута.

 

Вправи з відповідями: повість «Інститутка»

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Від чийого імені ведеться розповідь у повісті?

   • А панночки
   • Б автора
   • В Устини
   • Г Прокопа
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Устини. Розповідає кріпачка Устина, покоївка панночки, — від першої особи: «Сидимо, було, день при дні у дівочій та робимо».

2. Де навчалася панночка?

   • А в інституті в Києві
   • Б у пансіоні в Петербурзі
   • В удома з гувернанткою
   • Г у монастирській школі
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — в інституті в Києві. Панночка повернулася до бабусі з київського інституту — звідси й назва повісті.

3. За кого вийшла заміж панночка?

   • А за князя
   • Б за багатого сусіда
   • В за полковника
   • Г за полкового лікаря
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — за полкового лікаря. Панночка закохалася в полкового лікаря, що її лікував, і вийшла за нього, хоч стара пані мріяла віддати внучку за князя чи графа. Полковник згодом став їм кумом.

4. Що врадувало панночку, коли стара пані розпитала про нареченого?

   • А що він знатного роду
   • Б що в нього є хутір
   • В що його підвищать у чині
   • Г що він має великі статки
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — що в нього є хутір. Стара пані дізналася, що лікар успадкував від тітки хутір, і панночка повеселішала: маєток вона цінувала більше, ніж почуття.

5. Ким був Назар?

   • А кухарем-москалем
   • Б панським візником
   • В сільським старостою
   • Г братом Устини
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — панським візником. Назар — панський візник: він везе пана з молодою дружиною на хутір. Назар — чоловік Катрі, жартівник. Кухарем-москалем був інший персонаж.

6. За що пані вдарила стару бабусю?

   • А за розбитий панський посуд
   • Б за пізно подану вечерю
   • В за непослух панові
   • Г за яблука, роздані дітям
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — за яблука, роздані дітям. Бабуся дала по яблучку сільським дітям, а пані назвала її злодійкою і вдарила по обличчю. Ця сцена — кульмінація повісті.

7. Як покарали Прокопа за те, що він заступився за Устину?

   • А віддали в москалі
   • Б продали іншому панові
   • В вислали на панщину в поле
   • Г посадили в холодну
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — віддали в москалі. Пані закричала: «У москалі його, у москалі!» — і Прокопа віддали в солдати.

8. Чому Устина стала вільною?

   • А пан дав їй вільну за службу
   • Б вона втекла з Назаром
   • В її чоловіка віддали в солдати
   • Г стара пані відписала їй волю
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — її чоловіка віддали в солдати. Дружина солдата ставала вільною. Прокіп утішає її: «Будеш вільна, Устино!»

9. Хто з героїв утік від пана?

   • А Прокіп
   • Б Катря
   • В бабуся
   • Г Назар
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Назар. Ще на хуторі Назар казав, що його вихід — «утечи!», а наприкінці приходить до Устини й Прокопа вже втікачем.

10. Хто сказав: «…або вирятуйся, або пропади»?

    • А Назар
    • Б Прокіп
    • В Устина
    • Г Катря
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — Прокіп. Так Прокіп відповідає кухареві-москалеві, який радить мовчки терпіти всі кривди. Назар на ті самі слова відказує: «…утечи!»