Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
«Сцена — мій кумир,
театр — священний храм для мене!»
Іван Карпенко-Карий
А чи пам’ятаєте ви, що Карпенко-Карий — це псевдонім письменника? Справжнє ім’я драматурга — Іван Карпович Тобілевич. Про це не варто забувати, адже часто серед тестових завдань трапляються такі, в яких треба обрати справжнє ім’я письменника.
Івана Карпенка-Карого справедливо можна вважати одним із засновників театру корифеїв (1882 рік). Іван Франко про нього писав: « …Він був одним з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література».
А основними його творами — «Бурлакою», «Наймичкою», «Мартином Борулею», «Розумним і дурнем», «Ста тисячами», «Хазяїном», «Житейським морем», «Савою Чалим», «Чумаками» і «Безталанною» — досі захоплюються поціновувачі театру.
Пропонуємо з’ясувати особливості однієї із його трагікомедій та пригадати її зміст.
«Мартин Боруля»
(1886)
Літературний рід: драма.
Жанр: трагікомедія.
Тема: дворянство як найсокровенніша мрія.
Основні ідеї: викриття хабарництва в судочинстві, засудження відмови від особистісних цінностей заради станової приналежності.
Сюжет.
В основу сюжету твору покладено невигадану анекдотичну історію гонитви селянина за дворянством і втрати надії на нього через прикрий недогляд, допущений писарем у минулі часи — розбіжність в одній-єдиній літері прізвища. Драматург узяв родинну подію, коли батько Карпо Адамович намагався довести своє дворянство, щоб вивести принаймні дітей із селянського стану за походженням у стан панський. Та всі старання пропали марно.
У документах його прізвище фігурувало в двох різновидах: Тебілевич і Тобілевич. Іван Карпенко-Карий добре пам’ятав, що довелося пережити батькові після офіційної відмови йому в дворянському званні. Старий, як і головний герой драми «Мартин Боруля», мало не помер від образи.
Композиція: комедія в 5-ти діях — так визначив жанр твору автор. Події відбуваються протягом кількох тижнів.
Уперше драму було надруковано у львівському журналі «Зоря» у 1891 році.
Роль Мартина Борулі грав і сам драматург.
Паспорт твору «Мартин Боруля»
- Автор
Іван Карпенко-Карий (справжнє ім’я — Іван Карпович Тобілевич, 1845–1907) - Написано
1886 р., Новочеркаськ - Сцена, друк
на сцені — з 1887 р.; уперше надруковано 1891 р. у львівському журналі «Зоря» - Рід, жанр
драма; трагікомедія. Сам автор назвав п’єсу «комедією на 5 дій» — так її жанр подає і шкільна програма - Тема
гонитва заможного шляхтича-чиншовика Мартина Борулі за дворянством - Ідея
засудження гонитви за чинами й дворянством, яка руйнує родину й господарство; справжня цінність — праця, любов і злагода в сім’ї - Прототип
батько драматурга Карпо Адамович Тобілевич, який так само марно домагався визнання свого роду дворянським - Час і місце дії
середина XIX ст.; усі п’ять дій відбуваються в кімнаті в хаті Мартина Борулі - Композиція
5 дій; події тривають кілька тижнів - Головні герої
Мартин Боруля, його дружина Палажка, діти Марися і Степан, Гервасій Гуляницький та його син Микола, жених Націєвський
Рік і місто написання стоять під текстом п’єси; роки першої вистави й публікації — за «Енциклопедією сучасної України».
Короткий зміст трагікомедії
«Мартин Боруля»
Події у драмі відбуваються в середині XIX століття у родині багатого орендатора землі.
Дійові особи:
- багатий шляхтич-чиншовик Мартин Боруля;
- його дружина Палажка;
- діти: Марися й Степан;
- багатий шляхтич Гервасій Гуляницький та його син Микола;
- реєстратор з ратуші Націєвський;
- повірений Трандалєв;
- наймити Омелько й Трохим.
Система образів: хто є хто
- Мартин Боруля
«багатий шляхтич, чиншовик», що марить дворянством: «Чина, дворянство треба любить…» - Палажка
його дружина, проста селянка; кориться чоловікові, але у фіналі радіє, що дворянські папери згоріли - Степан
син, канцелярист земського суду; заучує «бумаги» напам’ять, а коли суд скасовують, лишається «за штатом» - Марися
дочка; кохає Миколу й не хоче бути дворянкою - Гервасій Гуляницький
сусід і давній Мартинів приятель, теж «багатий шляхтич, чиншовик»: «нам дворянство так личить, як корові сідло» - Микола
Гервасіїв син, Марисин коханий; пасе батькові воли: «Не всім же, дядюшка Мартин, і в чиновники йти…» - Націєвський
реєстратор у міській ратуші, губернський секретар; сватається заради приданого й тікає із заручин - Трандалєв
повірений, колишній фотограф; водночас веде «діло Борулі» проти Красовського і «діло Красовського» проти Борулі - Омелько й Трохим
наймити Борулі; Омелько смішить своєю простотою: «Звелите, то й юнкером вас зватиму»
На сцені не з’являється, але рухає сюжет Красовський — лікар і власник маєтку, на землі якого Боруля сидить на чинші; він обізвав Мартина «бидлом», а його сина «телям». На заручини приходять чиншовики Протасій Пеньонжка й Матвій Дульський, Миколин хрещений батько.
Характеристику кожного героя з цитатами, порівняння Степана й Миколи та типові помилки — у статті «„Мартин Боруля“: характеристика героїв».
Схожу гонитву за «панством» висміяно в комедії Михайла Старицького «За двома зайцями»: там Проня і Голохвостий хочуть здаватися «образованними».
Дія I
Мартин Боруля збирається подати позов на шляхтича Красовського, який назвав його «бидлом». Впевненості у виграші справи йому додає документ Дворянського зібрання про приналежність до дворянського роду. За справу береться повірений Трандалєв, з монологу якого дізнаємося про те, що він веде «діло Борулі проти Красовського, а діло Красовського — проти Борулі». Мартин хоче видати заміж дочку за чиновника Націєвського і просить сина привезти губернського секретаря в гості. Батько дорікає Марисі, що вона каже «по-мужичи», змушує говорити «папінька, мамінька». Марися любить Миколу, вони хочуть повідомити батьків про весілля. У комічному плані передається підготовка Омелька до поїздки в місто із Степаном, якого слід називати паничем.
Дія II
Гервасій Гуляницький заводить розмову про весілля свого сина Миколи з дочкою Борулі Марисею. Боруля відмовляє, посилаючись на те, що дочка його дворянка. Палажка радіє, що матиме такого гарного зятя, але Мартин переконує дружину, що не сьогодні-завтра їх утвердять у дворянстві, тому Марися вийде заміж за секретаря-реєстратора. Палажка погоджується з ним і збирається розпитати про всі звичаї та порядки дворянські. З міста повертається Омелько, у якого украли кобеняк, чоботи і прекрасних хазяйських коней. Мартин з гіркотою промовляє: «А синок…синок!.. Я тут із шкури вилазю, щоб його в люде вивести, а він там п’янствує…»
Дія III
Мартин обурений документом про те, щоб його виселити з маєтку Красовського. Мріє про той час, коли дочку «пристроїть» і заживе по-дворянськи: собак розведе, буде їздити на полювання, у карти грати. Посилає Омелька на дорогу, щоб той завчасно попередив про приїзд жениха. Микола розповідає Марисі про сварку батьків, про те, що Гуляницький наказує сватати дочку Котовича. Марися в розпачі, вона радить покоритися батькові, але не поспішати із сватанням. Мати погоджується з дочкою, але заступитися перед чоловіком не наважується. У цей час приїздить Націєвський — з гітарою в руках, у шерстяній накидці.
Дія IV
З розмови Борулиних наймитів дізнаємося, що Мартин купив «якісь бумаги на Красовського, а Красовський заплатив дорожче, і він (повірений) продав йому бумаги вже на нашого пана». Націєвський не приховує, що приїхав одружуватися з розрахунку, і заздалегідь виторгував у майбутнього тестя неабияке придане, про що Мартин Боруля сповіщає Палажці з простодушною наївністю: «500 рублів приданого, весілля на наш кошт, 2 годи доставлять в город топливо і деякі предмети на продовольствіє і хату поставить у городі». Марися говорить Націєвському, що любить іншого. Це не зупиняє жениха, який вважає, що жінки від нього «тають». Підслухавши розмову Мартина з Палажкою про вибір майбутніх кумів, секретар остаточно вирішує тікати із заручин, сумніваючись, чи не підсунуть йому наречену, яка чекає дитину.
Дія V
Боруля, наздогнавши Націєвського, лупцює його. Додому повертається Степан, тому що після скасування земського суду залишається безробітним. Марися розповідає, що Мартин занедужав після звістки про те, що потрібно виселитися з орендованої землі. Крім того, із Сенату надійшла відмова, бо в одному документі написано не «Боруля», а «Беруля». На допомогу приходить Гуляницький, який умовляє Борулю відмовитися від дворянства. Мартин спалює злощасні документи, які гарантували йому дворянство, й вирішує одружити Марисю з Миколою. Думка про дворянство нащадків залишається його найсокровеннішою мрією, тому Боруля звертається до Миколи й Марисі зі словами: «Вчіть дітей своїх, щоб мої онуки були дворянами».
Вправи з відповідями: «Мартин Боруля»
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Яке справжнє прізвище Івана Карпенка-Карого?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Тобілевич. Карпенко-Карий — псевдонім Івана Карповича Тобілевича. Рудченко — справжнє прізвище Панаса Мирного.
Як сам автор визначив жанр «Мартина Борулі»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — комедія на 5 дій. На титулі п’єси — «комедія на 5 дій»; так жанр подає і шкільна програма. Чимало літературознавців називає її трагікомедією, бо смішне в ній переплітається із сумним.
Хто такий Трандалєв?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — повірений, що веде судові справи. Трандалєв — повірений. З його монологу дізнаємося, що він веде «діло Борулі» проти Красовського і водночас «діло Красовського» проти Борулі (дія I).
Чому Мартин відмовляє Гервасієві, який сватає Марисю за Миколу?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — вважає, що дочці-дворянці не пара простий хлібороб. «Дочка моя дворянка, а твій син… ні дворянин, ні чиновник», — каже Мартин (дія II).
Що, крім коней, украли в Омелька в місті?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — чоботи й кобеняк. «І чоботи, і кобеняк украли…» — бідкається Омелько (дія II). Листа від Степана він зашив у шапку й довіз. Кобеняк — довгий суконний одяг з відлогою.
Кого Мартин хоче взяти за кума своєму першому онукові?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — полковника Лясковського. Мартин хоче за кума полковника Лясковського — «чоловік значний і нужний», а Палажка сперечається з ним про кумів (дія IV). Цю суперечку й підслухав Націєвський.
Чому Націєвський утік із заручин?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — вирішив, що наречена чекає дитину. Почувши, що батьки вже вибирають кумів для онука, жених вирішив, що наречена «з приплодом», і втік у місто (дія IV).
Чому Мартинові відмовили в дворянстві?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — у старих паперах прізвище — «Беруля». Мартин бідкається, що в нових паперах стоїть «Боруля», а в старих — «Беруля», і через одну літеру справу програно (дія V).
Чому Степан повернувся додому?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — земський суд скасували. «…земський суд скасували», і Степан «остався за штатом» — тобто без посади (дія V).
Що Мартин робить із дворянськими паперами у фіналі?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — кидає в піч. Мартин кидає папери в піч — «Горять червоно, як кров дворянська» — і благословляє Марисю з Миколою, наказуючи вчити дітей, «щоб мої онуки були дворянами» (дія V).