Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (12 завдань)
Радіодиктант національної єдності 2026 відбувся у вівторок, 27 жовтня, у День української писемності та мови. Це був уже 27-й радіодиктант. Текст «Лист, який не закінчується» написав письменник і ветеран Артур Дронь, а читали його вперше в історії диктанту дуетом — учитель Артур Пройдаков і громадська діячка Даша Астаф’єва. Ефір почався об 11:00 за київським часом на Українському радіо, Радіо Культура, телеканалі «Суспільне Культура», у YouTube та застосунках suspilne.radio і «Дія». 29 жовтня об 11:00 Суспільне оприлюднило оригінал тексту — тепер свою роботу можна звірити самостійно. Прийом робіт на перевірку завершено, а результати оголосять, коли комісія опрацює всі листи (торік — через місяць, 27 листопада). Нижче — 10 слів цьогорічного тексту, які могли викликати труднощі, з поясненням правил, як минув диктант, а також типові складні місця й вправи для підготовки до наступного року.
Коротко
| Що | Відповідь |
|---|---|
| Дата | 27 жовтня 2026 р., вівторок (День української писемності та мови) |
| Котрий за ліком | 27-й (уперше — 2000 р.) |
| Час ефіру | об 11:00 за київським часом; запис — на YouTube-каналі Українського радіо |
| Автор тексту | письменник і ветеран Артур Дронь |
| Читці | учитель Артур Пройдаков і громадська діячка Даша Астаф’єва — уперше дуетом |
| Назва тексту | «Лист, який не закінчується» |
| Текст | близько 200 слів, 6 абзаців; читці читали по черзі, абзац за абзацом. Оригінал Суспільне оприлюднило 29 жовтня об 11:00 — читати на сайті «Суспільне Культура» |
| Де транслювали | Українське радіо, Радіо Культура, «Суспільне Культура» (телеканал, сайт, YouTube), YouTube Українського радіо, застосунки suspilne.radio і «Дія» |
| Прийом робіт | завершено: поштою — зі штемпелем не пізніше 28 жовтня, на rd@suspilne.media — до 11:00 29 жовтня |
| Результати | оголосять, коли комісія опрацює всі листи (у 2025 р. — 27 листопада) |
| Збір коштів | на проєкт «Дронопад» благодійного фонду «Повернись живим» (гасло — «Пиши своє, збивай вороже») |
| Хто проводить | Українське радіо (Суспільне мовлення) |
Як минув радіодиктант 2026
Радіодиктант написали 27 жовтня. Дату Суспільне мовлення оголосило наприкінці вересня, автора тексту й читців назвало 12 жовтня в ефірі Українського радіо, а назву тексту — 23 жовтня. З 2023 року саме цього дня відзначають День української писемності та мови (раніше — 9 листопада; дату змінили Указом Президента від 28 липня 2023 року № 455/2023 через перехід Православної церкви України та УГКЦ на новий церковний календар). Детальніше про саме свято — у статті «День української писемності та мови 27 жовтня: історія і традиції свята».
Головне про диктант 2026 року:
- це був 27-й Радіодиктант національної єдності;
- текст «Лист, який не закінчується» написав письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь;
- уперше текст читали двоє — учитель Артур Пройдаков і громадська діячка Даша Астаф’єва, по черзі, абзац за абзацом;
- ефір почався об 11:00 і йшов на всіх платформах Суспільного: Українське радіо, Радіо Культура, телеканал, сайт і YouTube «Суспільне Культура», YouTube-канал Українського радіо, застосунки suspilne.radio та «Дія»;
- під час диктанту Суспільне разом із фондом «Повернись живим» збирало кошти на проєкт «Дронопад», який допомагає збивати ворожі дрони (гасло — «Пиши своє, збивай вороже»);
- 29 жовтня об 11:00 Суспільне оприлюднило оригінал тексту, щоб кожен міг перевірити себе.
Писали диктант по всій Україні й за кордоном. За повідомленнями Суспільного, у Львові його писали разом військові й цивільні, які проходять реабілітацію в центрі Superhumans, у Києві — зокрема в КПІ, «Охматдиті» й Олімпійському комітеті. Диктант писали військові 125-ї бригади, у якій служив Артур Дронь, діти з Харківщини на Тернопільщині, студенти, переселенці й волонтери у Вінниці, а також у Черкаському СІЗО. Даних про кількість учасників і суму збору на 29 жовтня ми не знайшли.
Що далі: роботи перевіряє фахова комісія, а імена тих, хто написав без жодної помилки, оголосять, коли опрацюють усі листи. Стежте за новинами Суспільного за тегом «Радіодиктант» і сторінкою проєкту.
Хто автор і читці радіодиктанту 2026
Імена Суспільне оголосило 12 жовтня 2026 року в ефірі Українського радіо.
- Артур Дронь — автор тексту, письменник і ветеран російсько-української війни. Він написав поетичну збірку «Тут були ми» (2023) і книжку прози «Гемінґвей нічого не знає» (2025). У березні 2022 року долучився до ЗСУ, служив у 125-й окремій бригаді територіальної оборони, воював на Донеччині, Харківщині й Запоріжжі. У жовтні 2024 року отримав важке поранення й демобілізувався. Його нова книжка «Лікарня Святого Пантелеймона» зараз у друці. Своїм текстом, за словами автора, він хоче показати, як мова об’єднує всіх, «працюючи окремо з кожним».
- Артур Пройдаков — учитель української мови та літератури, популяризатор мови. У 2023 році став першим в історії України вчителем, який увійшов до десятки найкращих учителів світової премії Global Teacher Prize.
- Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка й волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона заснувала книжковий застосунок UnderBooks, що популяризує українську літературу.
Уперше в історії радіодиктанту текст читали двоє. Під час ефіру Суспільне разом із фондом «Повернись живим» збирало кошти на проєкт «Дронопад», який допомагає захищати небо від ворожих безпілотників. Джерело: Суспільне Культура.
Текст радіодиктанту 2026 «Лист, який не закінчується»
29 жовтня об 11:00 Суспільне оприлюднило оригінал тексту — читайте й звіряйте його на сайті «Суспільне Культура». Ми не передруковуємо текст диктанту: його варто читати в оригіналі. Коротко про нього:
- обсяг — близько 200 слів, 6 абзаців. Артура Дроня обрали зокрема за вміння писати коротко;
- текст побудований як лист близькій людині — про мову й любов, що долають відстань, розлуку й страх, і про віру в зустріч попри все;
- автор обрав подачу, близьку до листування в месенджерах, але без прямої мови з тире на початку кожного рядка: читці читали по черзі, по абзацу;
- у тексті є слово зеесушного (від абревіатури ЗСУ). Суспільне попередило, що написання ЗСУшного помилкою не вважатимуть.
Джерела: Суспільне Культура, 29 жовтня 2026 р.; про задум тексту — 12 жовтня 2026 р.
10 слів, які могли викликати труднощі
Суспільне виділило в тексті 10 складних слів. Ось чому вони пишуться саме так (пояснення наші — за Українським правописом 2019 року і СУМ-20):
| Слово | Як пишемо і чому |
|---|---|
| блокпости, держкордони | разом. Держкордон — складноскорочене слово (державний кордон), як держмито, держустанова; блокпост — теж одне слово (СУМ-20) |
| різьбяр | з м’яким знаком і без апострофа. Ь тут пишемо як виняток, так само як у слові тьмяний; правильний і варіант різьбар. Апостроф не потрібен, бо перед губним б стоїть інша буква кореня, як у словах свято, різдвяний |
| впівсили | разом: це прислівник зі значенням «не на повну силу»; можна й упівсили (СУМ-20) |
| слововживання | разом: основи слов- і вживання поєднує сполучний голосний о, як у словах країнознавство, самовиховання |
| довго-довго, хоч-не-хоч | через дефіс: прислівники, утворені повторенням слова — без службових слів між повторами чи з ними, як ледве-ледве, де-не-де, як-не-як |
| розслонити, розстібнути | з з: префікс роз- перед глухим приголосним пишемо без змін, а не рос- |
| гіперсильно | разом: іншомовна частина гіпер- означає вищу від звичайної міру ознаки, а такі частини пишемо разом із наступною, як у словах гіпермаркет, гіперзвук |
Як узяти участь у радіодиктанті
Реєстрація не потрібна, вікових обмежень немає. Достатньо в час ефіру увімкнути Українське радіо, телеканал «Суспільне Культура» або трансляцію в YouTube чи «Дії» і писати під диктування. Писати можна вдома, у класі, на роботі, у бібліотеці чи книгарні — багато шкіл, університетів і бібліотек організовують спільне написання. У 2026 році до флешмобу долучилися, зокрема, книгарні «Сенс», «Книгарня Є», книгарні-кав’ярні «Видавництва Старого Лева», «Хартія Хаб», бібліотеки й музеї, а також посольства й консульства України за кордоном; у багатьох треба було зареєструватися, а прийти просили трохи раніше, о 10:45. Перелік локацій — у добірці «Суспільне Культура». Якщо через повітряну тривогу не вдалося писати наживо, запис трансляції є на YouTube-каналі Українського радіо: диктант можна написати й пізніше, а потім звірити з оригіналом.
- Підготуйте аркуш (краще — чистовик без закреслень), ручку й запасну ручку.
- Заздалегідь перевірте, на якому каналі чи в якому застосунку слухатимете, щоб не пропустити початок.
- Пишіть розбірливо: якщо збираєтеся надсилати роботу, комісії має бути зрозуміло кожну літеру й кожен розділовий знак.
- Після ефіру перечитайте текст, але не підглядайте в інтернет — сенс диктанту в чесній перевірці себе.
- Надішліть роботу на перевірку (якщо хочете) за правилами, які Суспільне оголошує перед диктантом. У 2026 році роботи приймали поштою й електронною поштою (див. нижче).
Як надсилали роботи у 2026 році
Прийом робіт 2026 року завершено. Правила були такі самі, як у 2025 році (Суспільне Культура):
- Поштою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 26; на конверті мав стояти поштовий штемпель не пізніше 28 жовтня.
- Електронною поштою: фото або скан роботи (.jpg, .jpeg, .png, .tiff чи .pdf) на rd@suspilne.media до 11:00 29 жовтня — тобто до моменту, коли оприлюднили правильний текст.
Роботи перевіряє фахова комісія, а імена переможців (тих, хто написав без жодної помилки) оголошують приблизно через місяць. Наприклад, результати 2025 року Суспільне оприлюднило 27 листопада: на перевірку надійшло понад 11 200 робіт із 38 країн, а без жодної помилки написали лише 6 учасників.
Коротка історія радіодиктанту
- 2000 рік. Перший радіодиктант провело Українське радіо 24 травня 2000 року — у День пам’яті святих Кирила й Мефодія. Ідею підтримали й організатори конкурсу знавців української мови, який згодом отримав ім’я Петра Яцика, та Ліга українських меценатів.
- Згодом диктант перенесли на осінь і стали писати в День української писемності та мови (тоді — 9 листопада). Тексти почали створювати спеціально для диктанту, щоб їх не можна було знайти в книжках.
- З 2023 року диктант пишуть 27 жовтня — разом зі зміною дати свята. Якщо 27 жовтня припадає на вихідний, диктант можуть провести в інший день: так, у 2024 році, коли 27 жовтня випало на неділю, його писали в п’ятницю, 25 жовтня.
- Сьогодні Суспільне називає радіодиктант найбільшим україномовним флешмобом: тексти надходять з десятків країн, а писати сідають і школярі, і військові, і люди поважного віку.
Радіодиктанти 2023–2026: автори, читці, теми
| Рік | Назва тексту | Автор(ка) | Читець / читачка | Текст на офіційному сайті |
|---|---|---|---|---|
| 2026 | «Лист, який не закінчується» | письменник і ветеран Артур Дронь | учитель Артур Пройдаков і громадська діячка Даша Астаф’єва (уперше дуетом) | Суспільне Культура |
| 2025 | «Треба жити!» | письменниця Євгенія Кузнєцова | акторка Наталія Сумська | Суспільне Культура |
| 2024 | «Магія голосу» | письменниця Оксана Забужко | поет і військовий Павло Вишебаба | Суспільне Культура |
| 2023 | «Дороги України» | поетка Катерина Калитко | актор Олексій Гнатковський | Суспільне Культура |
Про що були ці тексти (коротко):
- 2026, «Лист, який не закінчується» — лист близькій людині про мову й любов, що долають відстань, розлуку й страх, і про віру в зустріч попри все.
- 2025, «Треба жити!» — про звичайне життя під час війни: дрібні щоденні радощі, турботу про близьких і про те, що жити варто попри все — і для тих, хто говоритиме українською після нас.
- 2024, «Магія голосу» — про силу людського голосу, що єднає націю, і про те, як голоси радіо формували спільну культуру українців; диктант того року присвятили 100-річчю Українського радіо.
- 2023, «Дороги України» — про подорож Україною під час війни: красу краєвидів поруч із руйнуваннями і про те, що попри втрати країна лишається прекрасною, а людей єднає любов і спільна доля.
Шукаєте текст радіодиктанту 2026 чи 2025 року? Оригінали «Лист, який не закінчується» і «Треба жити!» опубліковано на сайті «Суспільне Культура» (посилання — у таблиці). Ми не передруковуємо тексти диктантів: їх варто читати в оригіналі, щоб звірити свою роботу з еталоном.
Що найчастіше «ловить» у радіодиктанті
Тексти радіодиктантів пишуть сучасні письменники, тож у них багато живої мови: діалоги, звертання, вставні слова, порівняння, довгі складні речення. За підсумками 2025 року комісія назвала найпоширенішими помилками розділові знаки — насамперед тире та знак оклику. Найскладнішим словом виявилося «інтерсіті»: більшість учасників написали його з великої букви, хоча комісія не зарахувала це як помилку. У тексті 2026 року складними могли бути складноскорочені слова, прислівники через дефіс і префікс роз- перед глухим приголосним — див. 10 слів, які могли викликати труднощі.
Нижче — типові складні місця за Українським правописом 2019 року. Усі приклади наші власні, не з текстів диктантів.
Типові складні місця радіодиктанту
Радіодиктант
- Орфографія: апостроф, м’який знак, подвоєння (-ння, -ття), не / ні, пів, велика буква
- Пунктуація: звертання, вставні слова, порівняльні звороти, складні речення, тире
Найбільше помилок зазвичай саме в розділових знаках.
1. Апостроф
Апостроф пишемо після губних б, п, в, м, ф і після р (у кінці складу) перед я, ю, є, ї: п’ять, м’ята, подвір’я, бур’ян; після префіксів на твердий приголосний: з’єднати, від’їзд, роз’яснити. Не пишемо, якщо перед губним стоїть інша приголосна кореня (крім р): свято, тьмяний, мавпячий, медвяний, але черв’як, верб’я. Не пишемо й тоді, коли р м’яке: буряк, рясний. Детальніше — правила вживання апострофа.
2. М’який знак
Пишемо після д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова чи складу (сіль, батько, рибальський), у суфіксах -зьк-, -ськ-, -цьк- (сільський, козацький), у формах на зразок пісень, робить. Не пишемо після р у кінці складу (Харків, лікар), після н перед ж, ч, ш, щ і перед -ськ- (кінчик, менший, селянський), між двома однаковими м’якими приголосними (життя, волосся). Таблиця правил — у статті «Правила вживання м’якого знака».
3. Подвоєння: -ння, -ття, -сся
Подвоюємо в іменниках середнього роду на зразок знання, життя, колосся (крім родового множини: знань, сторіч; але відкриттів, почуттів), у словах суддя, стаття (але родовий множини — статей), в орудному відмінку ніччю, сіллю, розкішшю, подорожжю, у прислівниках зрання, навмання. Не плутайте з прикметниковими -н-/-нн- — про них у статті «Правопис -н- та -нн-».
4. Не і ні
- Не з дієсловами — окремо: не встиг, не хочу. Разом лише ті, що без не не вживаються: ненавидіти, нехтувати.
- Не з дієприкметником разом, якщо немає пояснювальних слів (незакінчений твір), і окремо, якщо є (ще не закінчений учнем твір).
- Ні з займенниками і прислівниками разом (ніхто, нікуди, нізвідки), але окремо, якщо між ні і займенником стоїть прийменник: ні з ким, ні до чого, ні в кого.
Більше прикладів — у статтях «Правопис не з різними частинами мови» і «Правопис часток».
5. Пів
За Правописом 2019 року пів у значенні «половина» перед іменником у родовому відмінку пишемо окремо, і з загальними, і з власними назвами: пів години, пів яблука, пів класу, пів України. Разом — коли це одне поняття, а не половина чогось: півострів, півколо, південь, півкуля. Див. також правопис складних слів.
6. Велика буква
У назвах свят і подій перше слово пишемо з великої букви: День учителя, Новий рік, День української писемності та мови. Загальні назви пишемо з малої букви: у тексті 2025 року слово інтерсіті (вид потяга) стояло з малої, хоча велику букву комісія того разу помилкою не вважала. Усі правила — у статті «Правопис великої літери».
7. Коми при звертаннях
Звертання завжди виділяємо комами, де б воно не стояло: Друзі, сьогодні пишемо диктант. Послухай, сестричко, що я тобі скажу. Не забувайте другу кому, якщо звертання в середині речення. Теорія — «Речення зі звертанням».
8. Коми при вставних словах
Вставні слова (мабуть, на жаль, на щастя, по-перше, до речі, звичайно, здається) виділяємо комами з обох боків: Уранці, на щастя, дощ ущух. Але якщо слово — член речення, коми не потрібні: Уроки звичайно закінчуються о третій (тобто «як правило»). Порівняйте: Він, звичайно, прийде (вставне). Детальніше — «Речення зі вставними словами».
9. Порівняльні звороти
Звороти з як, мов, наче, неначе, ніби, ніж виділяємо комами: Листя кружляло, наче жовті метелики. Коми не ставимо:
- у сталих висловах: мовчав як риба, змерз як собака, працює як віл;
- коли зворот — частина присудка: Її сміх був мов дзвіночок;
- у зворотах зі значенням «у ролі кого»: Я виступав як капітан команди;
- після слів майже, зовсім, точнісінько, не: Тепло майже як улітку.
Усі випадки — у статті «Порівняльний зворот і розділові знаки при ньому».
10. Коми в складних реченнях
- Між частинами складносурядного речення перед і, та, а, але кома потрібна: Сонце сховалося за хмару, і над містом задощило. Коми перед і немає, якщо в частин є спільний другорядний член: Увечері вщух вітер і випав сніг.
- Підрядну частину відокремлюємо комами: Я знаю, що ти впораєшся. Усередині складених сполучників (тому що, для того щоб, після того як) кому зазвичай не ставимо: Ми запізнилися, тому що автобус не приїхав.
Теорія: складносурядні речення, складнопідрядні речення, розділові знаки в безсполучниковому реченні.
11. Тире
- Між підметом і присудком, вираженими іменниками в називному відмінку, без дієслова-зв’язки: Книжка — найкращий подарунок. Якщо є зв’язка є, був або частка не — тире немає: Книжка не розвага, а праця.
- У безсполучниковому реченні, коли друга частина — наслідок або різке протиставлення: Задзвонив будильник — сон як рукою зняло.
- Перед узагальнювальним словом після однорідних членів: Зошити, ручки, підручники — усе вже в портфелі.
Див. «Тире між підметом і присудком».
Як підготуватися до радіодиктанту: поради
- Повторіть правопис 2019 року. Найважливіші зміни зібрані в статті «13 новацій українського правопису»; корисні також ілюстрації до правил, які порушують найчастіше.
- Напишіть тексти минулих років. Попросіть когось продиктувати текст 2023, 2024 чи 2025 року (або увімкніть запис ефіру), а потім звірте з оригіналом на сайті Суспільного. Так ви відчуєте темп і стиль.
- Слухайте до кінця речення, перш ніж ставити розділові знаки. Читець робить паузи, але інтонація не завжди підказує, де кома, а де тире.
- Тренуйте пунктуацію окремо. Саме на розділових знаках втрачають найбільше балів: звертання, вставні слова, порівняння, складні речення. Розв’язуйте вправи в нашому розділі вправ.
- Слухайте підготовчі програми. Українське радіо напередодні диктанту випускало програму «Радіодиктант без помилок» — варто стежити за ефіром і цього року.
- Для старшокласників підготовка до радіодиктанту — ще й чудове повторення орфографії та пунктуації перед НМТ. Перевірте себе на тесті НМТ 2025.
Нижче — 12 завдань на ті самі складні місця. Усі речення складені спеціально для тренування.
Читайте також: Конкурс імені Петра Яцика 2026/2027: етапи, дати, завдання · День української писемності та мови.
Джерело: Український правопис (2019), § 7, 27, 31, 35, 41.
Вправи з відповідями: складні місця радіодиктанту
12 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Оберіть правильно написане слово.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — черв’як. У слові «черв’як» перед губним в стоїть р, тому апостроф пишемо. У словах «тьмяний», «свято», «мавпячий» перед губним є інша приголосна кореня, тож апострофа немає.
Оберіть правильно написане слово.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — сільський. Після л перед приголосним і в суфіксі -ськ- пишемо ь: «сільський». Після р у кінці складу (Харків) і після н перед ш, ч (тонший, кінчик) м’який знак не пишемо.
Оберіть правильно написане речення.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Ми ще не дописали останнє речення. Не з дієсловами пишемо окремо: «не дописали», «не хотів». «Ненавидить» без не не вживається — разом. Дієприкметник із пояснювальним словом пишемо з не окремо: «не прочитаний мною».
Оберіть правильно написане речення.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Ми ні з ким не домовлялися. Ні із займенниками та прислівниками пишемо разом (ніхто, нікуди, нізвідки), але окремо, якщо між ні і займенником стоїть прийменник: «ні з ким».
Оберіть правильно написане речення.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Учні написали пів сторінки за десять хвилин. Пів у значенні «половина» перед іменником у родовому відмінку пишемо окремо: «пів сторінки», «пів України», «пів яблука». Разом — у словах, що означають одне поняття: «півколо».
Оберіть правильно написане речення.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Ми привітали вчителів з Днем учителя. У назвах свят з великої букви пишемо перше слово, а інші загальні назви — з малої: «День учителя», «Новий рік».
Оберіть правильно написане слово.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — відкриттів. У родовому множини на -ів подвоєння зберігаємо: «відкриттів». Правильно: «сторіч», «розкішшю» (подовження в орудному відмінку), «статей» (у родовому множини на -ей подвоєння немає).
Оберіть речення з правильно розставленими комами.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Послухай, друже, що я розповім. Звертання «друже» в середині речення виділяємо комами з обох боків; друга кома водночас відокремлює підрядну частину «що я розповім».
Де потрібні коми? «Завтра (1) на жаль (2) дощ не вщухне.»
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — на місцях 1 і 2. «На жаль» — вставне сполучення, що виражає емоційну оцінку, тому виділяємо його комами з обох боків.
Оберіть речення з правильно розставленими розділовими знаками.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Листя кружляло в повітрі, наче жовті метелики. Порівняльний зворот із «наче» виділяємо комою. Коми не ставимо в сталому вислові «мовчав як риба», у звороті, що доповнює присудок («почуваюся як удома»), і коли зворот — частина присудка («був мов дзвіночок»).
Де потрібна кома? «Сонце сховалося за хмару (1) і над містом (2) задощило.»
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — лише на місці 1. Це складносурядне речення з двома граматичними основами (сонце сховалося; задощило) без спільного другорядного члена, тому перед і ставимо кому.
Оберіть правильно написане речення.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Мова — душа народу. Між підметом і присудком, вираженими іменниками в називному відмінку, без дієслова-зв’язки ставимо тире. Якщо є зв’язка «є», тире не ставимо; кома перед тире тут зайва.
Ця тема на карті української мови: Мова і суспільство → День мови, радіодиктант, конкурс Яцика
