Радіодиктант національної єдності 2026: текст, складні слова, результати

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (12 завдань)

Радіодиктант національної єдності 2026 відбувся у вівторок, 27 жовтня, у День української писемності та мови. Це був уже 27-й радіодиктант. Текст «Лист, який не закінчується» написав письменник і ветеран Артур Дронь, а читали його вперше в історії диктанту дуетом — учитель Артур Пройдаков і громадська діячка Даша Астаф’єва. Ефір почався об 11:00 за київським часом на Українському радіо, Радіо Культура, телеканалі «Суспільне Культура», у YouTube та застосунках suspilne.radio і «Дія». 29 жовтня об 11:00 Суспільне оприлюднило оригінал тексту — тепер свою роботу можна звірити самостійно. Прийом робіт на перевірку завершено, а результати оголосять, коли комісія опрацює всі листи (торік — через місяць, 27 листопада). Нижче — 10 слів цьогорічного тексту, які могли викликати труднощі, з поясненням правил, як минув диктант, а також типові складні місця й вправи для підготовки до наступного року.

Коротко

Що Відповідь
Дата 27 жовтня 2026 р., вівторок (День української писемності та мови)
Котрий за ліком 27-й (уперше — 2000 р.)
Час ефіру об 11:00 за київським часом; запис — на YouTube-каналі Українського радіо
Автор тексту письменник і ветеран Артур Дронь
Читці учитель Артур Пройдаков і громадська діячка Даша Астаф’єва — уперше дуетом
Назва тексту «Лист, який не закінчується»
Текст близько 200 слів, 6 абзаців; читці читали по черзі, абзац за абзацом. Оригінал Суспільне оприлюднило 29 жовтня об 11:00 — читати на сайті «Суспільне Культура»
Де транслювали Українське радіо, Радіо Культура, «Суспільне Культура» (телеканал, сайт, YouTube), YouTube Українського радіо, застосунки suspilne.radio і «Дія»
Прийом робіт завершено: поштою — зі штемпелем не пізніше 28 жовтня, на rd@suspilne.media — до 11:00 29 жовтня
Результати оголосять, коли комісія опрацює всі листи (у 2025 р. — 27 листопада)
Збір коштів на проєкт «Дронопад» благодійного фонду «Повернись живим» (гасло — «Пиши своє, збивай вороже»)
Хто проводить Українське радіо (Суспільне мовлення)

Як минув радіодиктант 2026

Радіодиктант написали 27 жовтня. Дату Суспільне мовлення оголосило наприкінці вересня, автора тексту й читців назвало 12 жовтня в ефірі Українського радіо, а назву тексту — 23 жовтня. З 2023 року саме цього дня відзначають День української писемності та мови (раніше — 9 листопада; дату змінили Указом Президента від 28 липня 2023 року № 455/2023 через перехід Православної церкви України та УГКЦ на новий церковний календар). Детальніше про саме свято — у статті «День української писемності та мови 27 жовтня: історія і традиції свята».

Головне про диктант 2026 року:

  • це був 27-й Радіодиктант національної єдності;
  • текст «Лист, який не закінчується» написав письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь;
  • уперше текст читали двоє — учитель Артур Пройдаков і громадська діячка Даша Астаф’єва, по черзі, абзац за абзацом;
  • ефір почався об 11:00 і йшов на всіх платформах Суспільного: Українське радіо, Радіо Культура, телеканал, сайт і YouTube «Суспільне Культура», YouTube-канал Українського радіо, застосунки suspilne.radio та «Дія»;
  • під час диктанту Суспільне разом із фондом «Повернись живим» збирало кошти на проєкт «Дронопад», який допомагає збивати ворожі дрони (гасло — «Пиши своє, збивай вороже»);
  • 29 жовтня об 11:00 Суспільне оприлюднило оригінал тексту, щоб кожен міг перевірити себе.

Писали диктант по всій Україні й за кордоном. За повідомленнями Суспільного, у Львові його писали разом військові й цивільні, які проходять реабілітацію в центрі Superhumans, у Києві — зокрема в КПІ, «Охматдиті» й Олімпійському комітеті. Диктант писали військові 125-ї бригади, у якій служив Артур Дронь, діти з Харківщини на Тернопільщині, студенти, переселенці й волонтери у Вінниці, а також у Черкаському СІЗО. Даних про кількість учасників і суму збору на 29 жовтня ми не знайшли.

Що далі: роботи перевіряє фахова комісія, а імена тих, хто написав без жодної помилки, оголосять, коли опрацюють усі листи. Стежте за новинами Суспільного за тегом «Радіодиктант» і сторінкою проєкту.

Хто автор і читці радіодиктанту 2026

Імена Суспільне оголосило 12 жовтня 2026 року в ефірі Українського радіо.

  • Артур Дронь — автор тексту, письменник і ветеран російсько-української війни. Він написав поетичну збірку «Тут були ми» (2023) і книжку прози «Гемінґвей нічого не знає» (2025). У березні 2022 року долучився до ЗСУ, служив у 125-й окремій бригаді територіальної оборони, воював на Донеччині, Харківщині й Запоріжжі. У жовтні 2024 року отримав важке поранення й демобілізувався. Його нова книжка «Лікарня Святого Пантелеймона» зараз у друці. Своїм текстом, за словами автора, він хоче показати, як мова об’єднує всіх, «працюючи окремо з кожним».
  • Артур Пройдаков — учитель української мови та літератури, популяризатор мови. У 2023 році став першим в історії України вчителем, який увійшов до десятки найкращих учителів світової премії Global Teacher Prize.
  • Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка й волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона заснувала книжковий застосунок UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Уперше в історії радіодиктанту текст читали двоє. Під час ефіру Суспільне разом із фондом «Повернись живим» збирало кошти на проєкт «Дронопад», який допомагає захищати небо від ворожих безпілотників. Джерело: Суспільне Культура.

Текст радіодиктанту 2026 «Лист, який не закінчується»

29 жовтня об 11:00 Суспільне оприлюднило оригінал тексту — читайте й звіряйте його на сайті «Суспільне Культура». Ми не передруковуємо текст диктанту: його варто читати в оригіналі. Коротко про нього:

  • обсяг — близько 200 слів, 6 абзаців. Артура Дроня обрали зокрема за вміння писати коротко;
  • текст побудований як лист близькій людині — про мову й любов, що долають відстань, розлуку й страх, і про віру в зустріч попри все;
  • автор обрав подачу, близьку до листування в месенджерах, але без прямої мови з тире на початку кожного рядка: читці читали по черзі, по абзацу;
  • у тексті є слово зеесушного (від абревіатури ЗСУ). Суспільне попередило, що написання ЗСУшного помилкою не вважатимуть.

Джерела: Суспільне Культура, 29 жовтня 2026 р.; про задум тексту — 12 жовтня 2026 р.

10 слів, які могли викликати труднощі

Суспільне виділило в тексті 10 складних слів. Ось чому вони пишуться саме так (пояснення наші — за Українським правописом 2019 року і СУМ-20):

Слово Як пишемо і чому
блокпости, держкордони разом. Держкордон — складноскорочене слово (державний кордон), як держмито, держустанова; блокпост — теж одне слово (СУМ-20)
різьбяр з м’яким знаком і без апострофа. Ь тут пишемо як виняток, так само як у слові тьмяний; правильний і варіант різьбар. Апостроф не потрібен, бо перед губним б стоїть інша буква кореня, як у словах свято, різдвяний
впівсили разом: це прислівник зі значенням «не на повну силу»; можна й упівсили (СУМ-20)
слововживання разом: основи слов- і вживання поєднує сполучний голосний о, як у словах країнознавство, самовиховання
довго-довго, хоч-не-хоч через дефіс: прислівники, утворені повторенням слова — без службових слів між повторами чи з ними, як ледве-ледве, де-не-де, як-не-як
розслонити, розстібнути з з: префікс роз- перед глухим приголосним пишемо без змін, а не рос-
гіперсильно разом: іншомовна частина гіпер- означає вищу від звичайної міру ознаки, а такі частини пишемо разом із наступною, як у словах гіпермаркет, гіперзвук

Як узяти участь у радіодиктанті

Реєстрація не потрібна, вікових обмежень немає. Достатньо в час ефіру увімкнути Українське радіо, телеканал «Суспільне Культура» або трансляцію в YouTube чи «Дії» і писати під диктування. Писати можна вдома, у класі, на роботі, у бібліотеці чи книгарні — багато шкіл, університетів і бібліотек організовують спільне написання. У 2026 році до флешмобу долучилися, зокрема, книгарні «Сенс», «Книгарня Є», книгарні-кав’ярні «Видавництва Старого Лева», «Хартія Хаб», бібліотеки й музеї, а також посольства й консульства України за кордоном; у багатьох треба було зареєструватися, а прийти просили трохи раніше, о 10:45. Перелік локацій — у добірці «Суспільне Культура». Якщо через повітряну тривогу не вдалося писати наживо, запис трансляції є на YouTube-каналі Українського радіо: диктант можна написати й пізніше, а потім звірити з оригіналом.

  1. Підготуйте аркуш (краще — чистовик без закреслень), ручку й запасну ручку.
  2. Заздалегідь перевірте, на якому каналі чи в якому застосунку слухатимете, щоб не пропустити початок.
  3. Пишіть розбірливо: якщо збираєтеся надсилати роботу, комісії має бути зрозуміло кожну літеру й кожен розділовий знак.
  4. Після ефіру перечитайте текст, але не підглядайте в інтернет — сенс диктанту в чесній перевірці себе.
  5. Надішліть роботу на перевірку (якщо хочете) за правилами, які Суспільне оголошує перед диктантом. У 2026 році роботи приймали поштою й електронною поштою (див. нижче).

Як надсилали роботи у 2026 році

Прийом робіт 2026 року завершено. Правила були такі самі, як у 2025 році (Суспільне Культура):

  • Поштою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 26; на конверті мав стояти поштовий штемпель не пізніше 28 жовтня.
  • Електронною поштою: фото або скан роботи (.jpg, .jpeg, .png, .tiff чи .pdf) на rd@suspilne.media до 11:00 29 жовтня — тобто до моменту, коли оприлюднили правильний текст.

Роботи перевіряє фахова комісія, а імена переможців (тих, хто написав без жодної помилки) оголошують приблизно через місяць. Наприклад, результати 2025 року Суспільне оприлюднило 27 листопада: на перевірку надійшло понад 11 200 робіт із 38 країн, а без жодної помилки написали лише 6 учасників.

Коротка історія радіодиктанту

  • 2000 рік. Перший радіодиктант провело Українське радіо 24 травня 2000 року — у День пам’яті святих Кирила й Мефодія. Ідею підтримали й організатори конкурсу знавців української мови, який згодом отримав ім’я Петра Яцика, та Ліга українських меценатів.
  • Згодом диктант перенесли на осінь і стали писати в День української писемності та мови (тоді — 9 листопада). Тексти почали створювати спеціально для диктанту, щоб їх не можна було знайти в книжках.
  • З 2023 року диктант пишуть 27 жовтня — разом зі зміною дати свята. Якщо 27 жовтня припадає на вихідний, диктант можуть провести в інший день: так, у 2024 році, коли 27 жовтня випало на неділю, його писали в п’ятницю, 25 жовтня.
  • Сьогодні Суспільне називає радіодиктант найбільшим україномовним флешмобом: тексти надходять з десятків країн, а писати сідають і школярі, і військові, і люди поважного віку.

Радіодиктанти 2023–2026: автори, читці, теми

Рік Назва тексту Автор(ка) Читець / читачка Текст на офіційному сайті
2026 «Лист, який не закінчується» письменник і ветеран Артур Дронь учитель Артур Пройдаков і громадська діячка Даша Астаф’єва (уперше дуетом) Суспільне Культура
2025 «Треба жити!» письменниця Євгенія Кузнєцова акторка Наталія Сумська Суспільне Культура
2024 «Магія голосу» письменниця Оксана Забужко поет і військовий Павло Вишебаба Суспільне Культура
2023 «Дороги України» поетка Катерина Калитко актор Олексій Гнатковський Суспільне Культура

Про що були ці тексти (коротко):

  • 2026, «Лист, який не закінчується» — лист близькій людині про мову й любов, що долають відстань, розлуку й страх, і про віру в зустріч попри все.
  • 2025, «Треба жити!» — про звичайне життя під час війни: дрібні щоденні радощі, турботу про близьких і про те, що жити варто попри все — і для тих, хто говоритиме українською після нас.
  • 2024, «Магія голосу» — про силу людського голосу, що єднає націю, і про те, як голоси радіо формували спільну культуру українців; диктант того року присвятили 100-річчю Українського радіо.
  • 2023, «Дороги України» — про подорож Україною під час війни: красу краєвидів поруч із руйнуваннями і про те, що попри втрати країна лишається прекрасною, а людей єднає любов і спільна доля.

Шукаєте текст радіодиктанту 2026 чи 2025 року? Оригінали «Лист, який не закінчується» і «Треба жити!» опубліковано на сайті «Суспільне Культура» (посилання — у таблиці). Ми не передруковуємо тексти диктантів: їх варто читати в оригіналі, щоб звірити свою роботу з еталоном.

Що найчастіше «ловить» у радіодиктанті

Тексти радіодиктантів пишуть сучасні письменники, тож у них багато живої мови: діалоги, звертання, вставні слова, порівняння, довгі складні речення. За підсумками 2025 року комісія назвала найпоширенішими помилками розділові знаки — насамперед тире та знак оклику. Найскладнішим словом виявилося «інтерсіті»: більшість учасників написали його з великої букви, хоча комісія не зарахувала це як помилку. У тексті 2026 року складними могли бути складноскорочені слова, прислівники через дефіс і префікс роз- перед глухим приголосним — див. 10 слів, які могли викликати труднощі.

Нижче — типові складні місця за Українським правописом 2019 року. Усі приклади наші власні, не з текстів диктантів.

Типові складні місця радіодиктанту

Радіодиктант

  • Орфографія: апостроф, м’який знак, подвоєння (-ння, -ття), не / ні, пів, велика буква
  • Пунктуація: звертання, вставні слова, порівняльні звороти, складні речення, тире

Найбільше помилок зазвичай саме в розділових знаках.

1. Апостроф

Апостроф пишемо після губних б, п, в, м, ф і після р (у кінці складу) перед я, ю, є, ї: п’ять, м’ята, подвір’я, бур’ян; після префіксів на твердий приголосний: з’єднати, від’їзд, роз’яснити. Не пишемо, якщо перед губним стоїть інша приголосна кореня (крім р): свято, тьмяний, мавпячий, медвяний, але черв’як, верб’я. Не пишемо й тоді, коли р м’яке: буряк, рясний. Детальніше — правила вживання апострофа.

2. М’який знак

Пишемо після д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова чи складу (сіль, батько, рибальський), у суфіксах -зьк-, -ськ-, -цьк- (сільський, козацький), у формах на зразок пісень, робить. Не пишемо після р у кінці складу (Харків, лікар), після н перед ж, ч, ш, щ і перед -ськ- (кінчик, менший, селянський), між двома однаковими м’якими приголосними (життя, волосся). Таблиця правил — у статті «Правила вживання м’якого знака».

3. Подвоєння: -ння, -ття, -сся

Подвоюємо в іменниках середнього роду на зразок знання, життя, колосся (крім родового множини: знань, сторіч; але відкриттів, почуттів), у словах суддя, стаття (але родовий множини — статей), в орудному відмінку ніччю, сіллю, розкішшю, подорожжю, у прислівниках зрання, навмання. Не плутайте з прикметниковими -н-/-нн- — про них у статті «Правопис -н- та -нн-».

4. Не і ні

  • Не з дієсловами — окремо: не встиг, не хочу. Разом лише ті, що без не не вживаються: ненавидіти, нехтувати.
  • Не з дієприкметником разом, якщо немає пояснювальних слів (незакінчений твір), і окремо, якщо є (ще не закінчений учнем твір).
  • Ні з займенниками і прислівниками разом (ніхто, нікуди, нізвідки), але окремо, якщо між ні і займенником стоїть прийменник: ні з ким, ні до чого, ні в кого.

Більше прикладів — у статтях «Правопис не з різними частинами мови» і «Правопис часток».

5. Пів

За Правописом 2019 року пів у значенні «половина» перед іменником у родовому відмінку пишемо окремо, і з загальними, і з власними назвами: пів години, пів яблука, пів класу, пів України. Разом — коли це одне поняття, а не половина чогось: півострів, півколо, південь, півкуля. Див. також правопис складних слів.

6. Велика буква

У назвах свят і подій перше слово пишемо з великої букви: День учителя, Новий рік, День української писемності та мови. Загальні назви пишемо з малої букви: у тексті 2025 року слово інтерсіті (вид потяга) стояло з малої, хоча велику букву комісія того разу помилкою не вважала. Усі правила — у статті «Правопис великої літери».

7. Коми при звертаннях

Звертання завжди виділяємо комами, де б воно не стояло: Друзі, сьогодні пишемо диктант. Послухай, сестричко, що я тобі скажу. Не забувайте другу кому, якщо звертання в середині речення. Теорія — «Речення зі звертанням».

8. Коми при вставних словах

Вставні слова (мабуть, на жаль, на щастя, по-перше, до речі, звичайно, здається) виділяємо комами з обох боків: Уранці, на щастя, дощ ущух. Але якщо слово — член речення, коми не потрібні: Уроки звичайно закінчуються о третій (тобто «як правило»). Порівняйте: Він, звичайно, прийде (вставне). Детальніше — «Речення зі вставними словами».

9. Порівняльні звороти

Звороти з як, мов, наче, неначе, ніби, ніж виділяємо комами: Листя кружляло, наче жовті метелики. Коми не ставимо:

  • у сталих висловах: мовчав як риба, змерз як собака, працює як віл;
  • коли зворот — частина присудка: Її сміх був мов дзвіночок;
  • у зворотах зі значенням «у ролі кого»: Я виступав як капітан команди;
  • після слів майже, зовсім, точнісінько, не: Тепло майже як улітку.

Усі випадки — у статті «Порівняльний зворот і розділові знаки при ньому».

10. Коми в складних реченнях

  • Між частинами складносурядного речення перед і, та, а, але кома потрібна: Сонце сховалося за хмару, і над містом задощило. Коми перед і немає, якщо в частин є спільний другорядний член: Увечері вщух вітер і випав сніг.
  • Підрядну частину відокремлюємо комами: Я знаю, що ти впораєшся. Усередині складених сполучників (тому що, для того щоб, після того як) кому зазвичай не ставимо: Ми запізнилися, тому що автобус не приїхав.

Теорія: складносурядні речення, складнопідрядні речення, розділові знаки в безсполучниковому реченні.

11. Тире

  • Між підметом і присудком, вираженими іменниками в називному відмінку, без дієслова-зв’язки: Книжка — найкращий подарунок. Якщо є зв’язка є, був або частка не — тире немає: Книжка не розвага, а праця.
  • У безсполучниковому реченні, коли друга частина — наслідок або різке протиставлення: Задзвонив будильник — сон як рукою зняло.
  • Перед узагальнювальним словом після однорідних членів: Зошити, ручки, підручники — усе вже в портфелі.

Див. «Тире між підметом і присудком».

Як підготуватися до радіодиктанту: поради

  1. Повторіть правопис 2019 року. Найважливіші зміни зібрані в статті «13 новацій українського правопису»; корисні також ілюстрації до правил, які порушують найчастіше.
  2. Напишіть тексти минулих років. Попросіть когось продиктувати текст 2023, 2024 чи 2025 року (або увімкніть запис ефіру), а потім звірте з оригіналом на сайті Суспільного. Так ви відчуєте темп і стиль.
  3. Слухайте до кінця речення, перш ніж ставити розділові знаки. Читець робить паузи, але інтонація не завжди підказує, де кома, а де тире.
  4. Тренуйте пунктуацію окремо. Саме на розділових знаках втрачають найбільше балів: звертання, вставні слова, порівняння, складні речення. Розв’язуйте вправи в нашому розділі вправ.
  5. Слухайте підготовчі програми. Українське радіо напередодні диктанту випускало програму «Радіодиктант без помилок» — варто стежити за ефіром і цього року.
  6. Для старшокласників підготовка до радіодиктанту — ще й чудове повторення орфографії та пунктуації перед НМТ. Перевірте себе на тесті НМТ 2025.

Нижче — 12 завдань на ті самі складні місця. Усі речення складені спеціально для тренування.

Читайте також: Конкурс імені Петра Яцика 2026/2027: етапи, дати, завдання · День української писемності та мови.

Джерело: Український правопис (2019), § 7, 27, 31, 35, 41.

Вправи з відповідями: складні місця радіодиктанту

12 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

  1. Оберіть правильно написане слово.

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — черв’як. У слові «черв’як» перед губним в стоїть р, тому апостроф пишемо. У словах «тьмяний», «свято», «мавпячий» перед губним є інша приголосна кореня, тож апострофа немає.

  2. Оберіть правильно написане слово.

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — сільський. Після л перед приголосним і в суфіксі -ськ- пишемо ь: «сільський». Після р у кінці складу (Харків) і після н перед ш, ч (тонший, кінчик) м’який знак не пишемо.

  3. Оберіть правильно написане речення.

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — Ми ще не дописали останнє речення. Не з дієсловами пишемо окремо: «не дописали», «не хотів». «Ненавидить» без не не вживається — разом. Дієприкметник із пояснювальним словом пишемо з не окремо: «не прочитаний мною».

  4. Оберіть правильно написане речення.

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — Ми ні з ким не домовлялися. Ні із займенниками та прислівниками пишемо разом (ніхто, нікуди, нізвідки), але окремо, якщо між ні і займенником стоїть прийменник: «ні з ким».

  5. Оберіть правильно написане речення.

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — Учні написали пів сторінки за десять хвилин. Пів у значенні «половина» перед іменником у родовому відмінку пишемо окремо: «пів сторінки», «пів України», «пів яблука». Разом — у словах, що означають одне поняття: «півколо».

  6. Оберіть правильно написане речення.

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — Ми привітали вчителів з Днем учителя. У назвах свят з великої букви пишемо перше слово, а інші загальні назви — з малої: «День учителя», «Новий рік».

  7. Оберіть правильно написане слово.

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — відкриттів. У родовому множини на -ів подвоєння зберігаємо: «відкриттів». Правильно: «сторіч», «розкішшю» (подовження в орудному відмінку), «статей» (у родовому множини на -ей подвоєння немає).

  8. Оберіть речення з правильно розставленими комами.

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — Послухай, друже, що я розповім. Звертання «друже» в середині речення виділяємо комами з обох боків; друга кома водночас відокремлює підрядну частину «що я розповім».

  9. Де потрібні коми? «Завтра (1) на жаль (2) дощ не вщухне.»

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — на місцях 1 і 2. «На жаль» — вставне сполучення, що виражає емоційну оцінку, тому виділяємо його комами з обох боків.

  10. Оберіть речення з правильно розставленими розділовими знаками.

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — Листя кружляло в повітрі, наче жовті метелики. Порівняльний зворот із «наче» виділяємо комою. Коми не ставимо в сталому вислові «мовчав як риба», у звороті, що доповнює присудок («почуваюся як удома»), і коли зворот — частина присудка («був мов дзвіночок»).

  11. Де потрібна кома? «Сонце сховалося за хмару (1) і над містом (2) задощило.»

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — лише на місці 1. Це складносурядне речення з двома граматичними основами (сонце сховалося; задощило) без спільного другорядного члена, тому перед і ставимо кому.

  12. Оберіть правильно написане речення.

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — Мова — душа народу. Між підметом і присудком, вираженими іменниками в називному відмінку, без дієслова-зв’язки ставимо тире. Якщо є зв’язка «є», тире не ставимо; кома перед тире тут зайва.

Ця тема на карті української мови: Мова і суспільство → День мови, радіодиктант, конкурс Яцика