Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (12 завдань)
Радіодиктант національної єдності 2026 відбудеться у вівторок, 27 жовтня, у День української писемності та мови. Це буде вже 27-й радіодиктант: його транслюватимуть наживо Українське радіо, Радіо Культура, телеканал і сайт «Суспільне Культура», YouTube та застосунки suspilne.radio і «Дія». Станом на 5 жовтня 2026 року Суспільне ще не оголосило ні автора тексту, ні читця, ні точного часу ефіру, ні правил надсилання робіт — нижче розповідаємо, як це було у 2025 році, і як підготуватися, щоб написати без помилок.
Коротко
| Що | Відповідь |
|---|---|
| Дата | 27 жовтня 2026 р., вівторок (День української писемності та мови) |
| Котрий за ліком | 27-й (уперше — 2000 р.) |
| Час ефіру | ще не оголошено; у 2025 р. — об 11:00 |
| Автор тексту і читець | ще не оголошено (Суспільне обіцяє назвати їх згодом в ефірі Українського радіо) |
| Де слухати / дивитися | Українське радіо, Радіо Культура, «Суспільне Культура» (телеканал, сайт, YouTube), YouTube Українського радіо, застосунки suspilne.radio і «Дія» |
| Куди надсилати роботу | правила 2026 р. ще не оприлюднені; у 2025 р. — поштою або на e-mail (див. нижче) |
| Хто проводить | Українське радіо (Суспільне мовлення) |
Коли радіодиктант 2026 і що вже відомо
Суспільне мовлення оголосило дату наприкінці вересня 2026 року: радіодиктант напишемо 27 жовтня. З 2023 року саме цього дня відзначають День української писемності та мови (раніше — 9 листопада; дату змінили Указом Президента від 28 липня 2023 року № 455/2023 після того, як Православна церква України та УГКЦ перейшли на новий церковний календар). Детальніше про саме свято — у статті «День української писемності та мови 27 жовтня: історія і традиції свята».
Що вже підтверджено для 2026 року:
- дата — 27 жовтня (вівторок);
- це 27-й Радіодиктант національної єдності;
- трансляція — на всіх платформах Суспільного: Українське радіо, Радіо Культура, телеканал, сайт і YouTube «Суспільне Культура», YouTube-канал Українського радіо, застосунки suspilne.radio та «Дія».
Що ще не оголошено (станом на 5 жовтня 2026 р.):
- хто написав текст і хто його читатиме — організатори обіцяють назвати імена пізніше;
- точний час початку ефіру;
- адреси й терміни, до яких треба надіслати роботу на перевірку.
Ці подробиці зазвичай оголошують ближче до дати диктанту, тож стежте за новинами Суспільного за тегом «Радіодиктант» і сторінкою проєкту.
Як узяти участь у радіодиктанті
Реєстрація не потрібна, вікових обмежень немає. Достатньо в час ефіру увімкнути Українське радіо, телеканал «Суспільне Культура» або трансляцію в YouTube чи «Дії» і писати під диктування. Писати можна вдома, у класі, на роботі, у бібліотеці чи книгарні — багато шкіл, університетів і бібліотек організовують спільне написання.
- Підготуйте аркуш (краще — чистовик без закреслень), ручку й запасну ручку.
- Заздалегідь перевірте, на якому каналі чи в якому застосунку слухатимете, щоб не пропустити початок.
- Пишіть розбірливо: якщо збираєтеся надсилати роботу, комісії має бути зрозуміло кожну літеру й кожен розділовий знак.
- Після ефіру перечитайте текст, але не підглядайте в інтернет — сенс диктанту в чесній перевірці себе.
- Надішліть роботу на перевірку (якщо хочете) за правилами, які оголосить Суспільне.
Як надіслати роботу: правила 2025 року (для орієнтиру)
Увага: це правила минулого, 2025 року. Для 2026 року адреси й терміни ще не оприлюднені — перед відправленням обов’язково перевірте їх на сайті Суспільного.
- Поштою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 26; на конверті мав стояти поштовий штемпель не пізніше 28 жовтня.
- Електронною поштою: фото або скан роботи (.jpg, .jpeg, .png, .tiff чи .pdf) на rd@suspilne.media до 11:00 29 жовтня — тобто до моменту, коли оприлюднюють правильний текст.
- Організатори просили вказувати зворотну адресу й номер телефону.
Роботи перевіряє фахова комісія, а імена переможців (тих, хто написав без жодної помилки) оголошують приблизно через місяць. Наприклад, результати 2025 року Суспільне оприлюднило 27 листопада: на перевірку надійшло понад 11 200 робіт із 38 країн, а без жодної помилки написали лише 6 учасників.
Коротка історія радіодиктанту
- 2000 рік. Перший радіодиктант провело Українське радіо 24 травня 2000 року — у День пам’яті святих Кирила й Мефодія. Ідею підтримали й організатори конкурсу знавців української мови, який згодом отримав ім’я Петра Яцика, та Ліга українських меценатів.
- Згодом диктант перенесли на осінь і стали писати в День української писемності та мови (тоді — 9 листопада). Тексти почали створювати спеціально для диктанту, щоб їх не можна було знайти в книжках.
- З 2023 року диктант пишуть 27 жовтня — разом зі зміною дати свята. Якщо 27 жовтня припадає на вихідний, диктант можуть провести в інший день: так, у 2024 році, коли 27 жовтня випало на неділю, його писали в п’ятницю, 25 жовтня.
- Сьогодні Суспільне називає радіодиктант найбільшим україномовним флешмобом: тексти надходять з десятків країн, а писати сідають і школярі, і військові, і люди поважного віку.
Радіодиктанти 2023–2025: автори, читці, теми
| Рік | Назва тексту | Автор(ка) | Читець / читачка | Текст на офіційному сайті |
|---|---|---|---|---|
| 2025 | «Треба жити!» | письменниця Євгенія Кузнєцова | акторка Наталія Сумська | Суспільне Культура |
| 2024 | «Магія голосу» | письменниця Оксана Забужко | поет і військовий Павло Вишебаба | Суспільне Культура |
| 2023 | «Дороги України» | поетка Катерина Калитко | актор Олексій Гнатковський | Суспільне Культура |
Про що були ці тексти (коротко):
- 2025, «Треба жити!» — про звичайне життя під час війни: дрібні щоденні радощі, турботу про близьких і про те, що жити варто попри все — і для тих, хто говоритиме українською після нас.
- 2024, «Магія голосу» — про силу людського голосу, що єднає націю, і про те, як голоси радіо формували спільну культуру українців; диктант того року присвятили 100-річчю Українського радіо.
- 2023, «Дороги України» — про подорож Україною під час війни: красу краєвидів поруч із руйнуваннями і про те, що попри втрати країна лишається прекрасною, а людей єднає любов і спільна доля.
Шукаєте «радіодиктант 2025 текст»? Повний текст «Треба жити!» опубліковано на сайті «Суспільне Культура» (посилання — у таблиці). Ми не передруковуємо тексти диктантів: їх варто читати в оригіналі, щоб звірити свою роботу з еталоном.
Що найчастіше «ловить» у радіодиктанті
Тексти радіодиктантів пишуть сучасні письменники, тож у них багато живої мови: діалоги, звертання, вставні слова, порівняння, довгі складні речення. За підсумками 2025 року комісія назвала найпоширенішими помилками розділові знаки — насамперед тире та знак оклику. Найскладнішим словом виявилося «інтерсіті»: більшість учасників написали його з великої букви, хоча комісія не зарахувала це як помилку.
Нижче — типові складні місця за Українським правописом 2019 року. Усі приклади наші власні, не з текстів диктантів.
Типові складні місця радіодиктанту
Радіодиктант
- Орфографія: апостроф, м’який знак, подвоєння (-ння, -ття), не / ні, пів, велика буква
- Пунктуація: звертання, вставні слова, порівняльні звороти, складні речення, тире
Найбільше помилок зазвичай саме в розділових знаках.
1. Апостроф
Апостроф пишемо після губних б, п, в, м, ф і після р (у кінці складу) перед я, ю, є, ї: п’ять, м’ята, подвір’я, бур’ян; після префіксів на твердий приголосний: з’єднати, від’їзд, роз’яснити. Не пишемо, якщо перед губним стоїть інша приголосна кореня (крім р): свято, тьмяний, мавпячий, медвяний, але черв’як, верб’я. Не пишемо й тоді, коли р м’яке: буряк, рясний. Детальніше — правила вживання апострофа.
2. М’який знак
Пишемо після д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова чи складу (сіль, батько, рибальський), у суфіксах -зьк-, -ськ-, -цьк- (сільський, козацький), у формах на зразок пісень, робить. Не пишемо після р у кінці складу (Харків, лікар), після н перед ж, ч, ш, щ і перед -ськ- (кінчик, менший, селянський), між двома однаковими м’якими приголосними (життя, волосся). Таблиця правил — у статті «Правила вживання м’якого знака».
3. Подвоєння: -ння, -ття, -сся
Подвоюємо в іменниках середнього роду на зразок знання, життя, колосся (крім родового множини: знань, сторіч; але відкриттів, почуттів), у словах суддя, стаття (але родовий множини — статей), в орудному відмінку ніччю, сіллю, розкішшю, подорожжю, у прислівниках зрання, навмання. Не плутайте з прикметниковими -н-/-нн- — про них у статті «Правопис -н- та -нн-».
4. Не і ні
- Не з дієсловами — окремо: не встиг, не хочу. Разом лише ті, що без не не вживаються: ненавидіти, нехтувати.
- Не з дієприкметником разом, якщо немає пояснювальних слів (незакінчений твір), і окремо, якщо є (ще не закінчений учнем твір).
- Ні з займенниками і прислівниками разом (ніхто, нікуди, нізвідки), але окремо, якщо між ні і займенником стоїть прийменник: ні з ким, ні до чого, ні в кого.
Більше прикладів — у статтях «Правопис не з різними частинами мови» і «Правопис часток».
5. Пів
За Правописом 2019 року пів у значенні «половина» перед іменником у родовому відмінку пишемо окремо, і з загальними, і з власними назвами: пів години, пів яблука, пів класу, пів України. Разом — коли це одне поняття, а не половина чогось: півострів, півколо, південь, півкуля. Див. також правопис складних слів.
6. Велика буква
У назвах свят і подій перше слово пишемо з великої букви: День учителя, Новий рік, День української писемності та мови. Загальні назви пишемо з малої букви: у тексті 2025 року слово інтерсіті (вид потяга) стояло з малої, хоча велику букву комісія того разу помилкою не вважала. Усі правила — у статті «Правопис великої літери».
7. Коми при звертаннях
Звертання завжди виділяємо комами, де б воно не стояло: Друзі, сьогодні пишемо диктант. Послухай, сестричко, що я тобі скажу. Не забувайте другу кому, якщо звертання в середині речення. Теорія — «Речення зі звертанням».
8. Коми при вставних словах
Вставні слова (мабуть, на жаль, на щастя, по-перше, до речі, звичайно, здається) виділяємо комами з обох боків: Уранці, на щастя, дощ ущух. Але якщо слово — член речення, коми не потрібні: Уроки звичайно закінчуються о третій (тобто «як правило»). Порівняйте: Він, звичайно, прийде (вставне). Детальніше — «Речення зі вставними словами».
9. Порівняльні звороти
Звороти з як, мов, наче, неначе, ніби, ніж виділяємо комами: Листя кружляло, наче жовті метелики. Коми не ставимо:
- у сталих висловах: мовчав як риба, змерз як собака, працює як віл;
- коли зворот — частина присудка: Її сміх був мов дзвіночок;
- у зворотах зі значенням «у ролі кого»: Я виступав як капітан команди;
- після слів майже, зовсім, точнісінько, не: Тепло майже як улітку.
Усі випадки — у статті «Порівняльний зворот і розділові знаки при ньому».
10. Коми в складних реченнях
- Між частинами складносурядного речення перед і, та, а, але кома потрібна: Сонце сховалося за хмару, і над містом задощило. Коми перед і немає, якщо в частин є спільний другорядний член: Увечері вщух вітер і випав сніг.
- Підрядну частину відокремлюємо комами: Я знаю, що ти впораєшся. Усередині складених сполучників (тому що, для того щоб, після того як) кому зазвичай не ставимо: Ми запізнилися, тому що автобус не приїхав.
Теорія: складносурядні речення, складнопідрядні речення, розділові знаки в безсполучниковому реченні.
11. Тире
- Між підметом і присудком, вираженими іменниками в називному відмінку, без дієслова-зв’язки: Книжка — найкращий подарунок. Якщо є зв’язка є, був або частка не — тире немає: Книжка не розвага, а праця.
- У безсполучниковому реченні, коли друга частина — наслідок або різке протиставлення: Задзвонив будильник — сон як рукою зняло.
- Перед узагальнювальним словом після однорідних членів: Зошити, ручки, підручники — усе вже в портфелі.
Див. «Тире між підметом і присудком».
Як підготуватися до радіодиктанту: поради
- Повторіть правопис 2019 року. Найважливіші зміни зібрані в статті «13 новацій українського правопису»; корисні також ілюстрації до правил, які порушують найчастіше.
- Напишіть тексти минулих років. Попросіть когось продиктувати текст 2023, 2024 чи 2025 року (або увімкніть запис ефіру), а потім звірте з оригіналом на сайті Суспільного. Так ви відчуєте темп і стиль.
- Слухайте до кінця речення, перш ніж ставити розділові знаки. Читець робить паузи, але інтонація не завжди підказує, де кома, а де тире.
- Тренуйте пунктуацію окремо. Саме на розділових знаках втрачають найбільше балів: звертання, вставні слова, порівняння, складні речення. Розв’язуйте вправи в нашому розділі вправ.
- Слухайте підготовчі програми. Українське радіо напередодні диктанту випускало програму «Радіодиктант без помилок» — варто стежити за ефіром і цього року.
- Для старшокласників підготовка до радіодиктанту — ще й чудове повторення орфографії та пунктуації перед НМТ. Перевірте себе на тесті НМТ 2025.
Нижче — 12 завдань на ті самі складні місця. Усі речення складені спеціально для тренування.
Читайте також: Конкурс імені Петра Яцика 2026/2027: етапи, дати, завдання · День української писемності та мови.
Вправи з відповідями: складні місця радіодиктанту
12 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Оберіть правильно написане слово.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — черв’як. У слові «черв’як» перед губним в стоїть р, тому апостроф пишемо. У словах «тьмяний», «свято», «мавпячий» перед губним є інша приголосна кореня, тож апострофа немає.
Оберіть правильно написане слово.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — сільський. Після л перед приголосним і в суфіксі -ськ- пишемо ь: «сільський». Після р у кінці складу (Харків) і після н перед ш, ч (тонший, кінчик) м’який знак не пишемо.
Оберіть правильно написане речення.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Ми ще не дописали останнє речення.. Не з дієсловами пишемо окремо: «не дописали», «не хотів». «Ненавидить» без не не вживається — разом. Дієприкметник із пояснювальним словом пишемо з не окремо: «не прочитаний мною».
Оберіть правильно написане речення.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Ми ні з ким не домовлялися.. Ні із займенниками та прислівниками пишемо разом (ніхто, нікуди, нізвідки), але окремо, якщо між ні і займенником стоїть прийменник: «ні з ким».
Оберіть правильно написане речення.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Учні написали пів сторінки за десять хвилин.. Пів у значенні «половина» перед іменником у родовому відмінку пишемо окремо: «пів сторінки», «пів України», «пів яблука». Разом — у словах, що означають одне поняття: «півколо».
Оберіть правильно написане речення.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Ми привітали вчителів з Днем учителя.. У назвах свят з великої букви пишемо перше слово, а інші загальні назви — з малої: «День учителя», «Новий рік».
Оберіть правильно написане слово.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — відкриттів. У родовому множини на -ів подвоєння зберігаємо: «відкриттів». Правильно: «сторіч», «розкішшю» (подовження в орудному відмінку), «статей» (у родовому множини на -ей подвоєння немає).
Оберіть речення з правильно розставленими комами.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Послухай, друже, що я розповім.. Звертання «друже» в середині речення виділяємо комами з обох боків; друга кома водночас відокремлює підрядну частину «що я розповім».
Де потрібні коми? «Завтра (1) на жаль (2) дощ не вщухне.»
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — на місцях 1 і 2. «На жаль» — вставне сполучення, що виражає емоційну оцінку, тому виділяємо його комами з обох боків.
Оберіть речення з правильно розставленими розділовими знаками.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Листя кружляло в повітрі, наче жовті метелики.. Порівняльний зворот із «наче» виділяємо комою. Коми не ставимо в сталому вислові «мовчав як риба», у звороті, що доповнює присудок («почуваюся як удома»), і коли зворот — частина присудка («був мов дзвіночок»).
Де потрібна кома? «Сонце сховалося за хмару (1) і над містом (2) задощило.»
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — лише на місці 1. Це складносурядне речення з двома граматичними основами (сонце сховалося; задощило) без спільного другорядного члена, тому перед і ставимо кому.
Оберіть правильно написане речення.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Мова — душа народу.. Між підметом і присудком, вираженими іменниками в називному відмінку, без дієслова-зв’язки ставимо тире. Якщо є зв’язка «є», тире не ставимо; кома перед тире тут зайва.