Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Рід іменників — це граматична ознака, за якою іменники в однині поділяються на групи. В українській мові три роди: чоловічий (він, мій: стіл, батько), жіночий (вона, моя: книжка, ніч) і середній (воно, моє: вікно, лоша). Від роду залежить форма пов’язаних слів: новий зошит, нова книжка, нове вікно. Назви осіб на зразок сирота, нероба мають спільний рід, а іменники, що вживаються лише в множині (ножиці, канікули), роду не мають.
Нижче — схема «як визначити рід», таблиця закінчень, словник складних слів із пошуком (Тбілісі, журі, Токіо, Міссісіпі, лоша, хлоп’я), правила для невідмінюваних іменників, абревіатур і складних слів, фемінітиви, тренажери й 10 завдань із відповідями.
Коротко: як визначити рід іменника
Рід — постійна ознака іменника: сам іменник за родами не змінюється, а прикметник, займенник і дієслово в минулому часі узгоджуються з ним (Степан говорив — Галя говорила). Тому рід визначаємо за формою однини в називному відмінку (книжки → книжка, ж. р.) і перевіряємо займенником мій, моя, моє або він, вона, воно.
Як визначити рід іменника
- Постав слово в називний відмінок однини. Однини немає?ножиці, двері, канікули, Карпатибез роду
- Це назва особи на -а (-я), що може стосуватися і чоловіка, і жінки?наш сирота — наша сирота; нероба, листоношаспільний
- Слово не відмінюється?журі, поні, леді, Тбілісі — рід за значенням (див. розділ про невідмінювані)за значенням
- Підстав займенник: мій, моя чи моє?мій біль, моя тінь, моє ім’яч. / ж. / с.
- Сумніваєшся? Перевір у словникупозначка після слова: біль, болю, ч. Або знайди слово в словнику на цій сторінці.словник
Перевір узгодженням:
| Рід і займенник | Прикметник і дієслово |
|---|---|
| чоловічий він, мій, цей | новий стіл стояв |
| жіночий вона, моя, ця | нова парта стояла |
| середній воно, моє, це | нове крісло стояло |
Рід однозначно показують прикметник (новий, нова, нове) і дієслово в минулому часі (стояв, стояла, стояло). У множині роди не розрізняються: нові столи, парти, крісла.
Узгодження за родом порушувати не можна: не мій сестра, а моя сестра; не гостра біль, а гострий біль. Від роду залежить і відмінювання: біль — болю (II відміна), але сіль — солі (III відміна). Як визначити відміну — у статті «Як визначити відміну іменника: таблиця».
У деяких мовах рід іменника показує артикль — службове слово перед іменником. В українській мові артиклів немає: рід видно із закінчень і слів, що з іменником узгоджуються.
Закінчення іменників і рід: таблиця
Закінчення в називному відмінку однини підказує рід, але не завжди однозначно: ткач і ніч мають нульове закінчення, воля і життя — закінчення -я, батько і слово — -о.
Закінчення в називному відмінку однини і рід
| Закінчення | Рід і приклади |
|---|---|
| нульове основа на приголосний | найчастіше ч. р.: стіл, край, біль, степ, ступінь але ж. р.: ніч, сіль, тінь, радість, подорож, любов |
| -а, -я | найчастіше ж. р.: книжка, земля, мрія, картопля але ч. р.: Микола, воєвода; спільний: сирота, листоноша; с. р.: лоша, теля, ім’я, життя, знання |
| -о | найчастіше с. р.: село, вікно, слово, озеро але ч. р.: батько, Петро, Дніпро |
| -е | найчастіше с. р.: море, поле, прізвище, явище але ч. р.: вітрище, дідище |
Закінчення лише підказує рід. Перевір займенником мій, моя, моє, а сумнівне слово — у словнику. Невідмінювані слова (кафе, поні, Токіо) мають рід за значенням.
Коли закінчення не допомагає, візьми іншу форму слова: ткача, ткачеві — чоловічий рід, ночі, ніччю — жіночий. Однозначно рід показують узгоджені слова: білий сніг — біла ромашка — біле волосся; батько сказав — мати сказала — дитя сказало.
Рід підказують і суфікси. Назви осіб із суфіксами -тель, -ець, -ар, -іст — чоловічого роду (вихователь, українець, кобзар, цимбаліст), із суфіксами -к-(-а), -иц-(-я), -ин-(-я) — здебільшого жіночого (студентка, учениця, майстриня). Іменники із суфіксом -ість — жіночого роду (радість, молодість), а віддієслівні іменники із суфіксами -нн-(-я), -енн-(-я) — середнього (читання, знання, звернення).
Якого роду слово: словник складних випадків
Введи слово в пошук — словник покаже рід і приклад узгодження: старовинне Тбілісі, суворе журі, повноводна Міссісіпі. Тут зібрано невідмінювані іменники, географічні назви, абревіатури, слова спільного роду та ті, у яких найчастіше помиляються. Рід загальних назв звірено зі словниками («Словник української мови» у 20 томах, ВЕСУМ), а рід невідмінюваних географічних назв — за родовим поняттям (про це правило — нижче). Якщо ВЕСУМ подає інший рід, ніж правило, у словнику зазначено обидва.
Словник: рід складних слів
| Слово | Рід | Примітка |
|---|---|---|
| авеню́ | ж. р. | широка авеню (вулиця) |
| авока́до | с. р. | стигле авокадо |
| авто́ | с. р. | нове авто |
| Ай-Пе́трі | ж. і с. | скеляста Ай-Петрі (гора); ВЕСУМ подає також с. р. |
| а́лібі | с. р. | надійне алібі |
| ало́е | с. р. | лікувальне алое |
| Алче́вськ | ч. р. | промисловий Алчевськ |
| А́льпи | без роду | гори; лише множина: в Альпах |
| амплуа́ | с. р. | комедійне амплуа |
| антресо́ль | ж. р. | висока антресоль; частіше в множині — антресолі |
| апо́криф | ч. р. | давній апокриф |
| а́ра | ч. і ж. | зазвичай яскравий ара (папуга); про самицю — ж. р. |
| аташе́ | ч. р. | військовий аташе |
| баби́ще | ж. і с. | ця бабище і це бабище (СУМ-20, ВЕСУМ) |
| ба́гі | ч. р. | легкий багі (автомобіль) |
| базі́ка | спільний | цей базіка — ця базіка |
| Баку́ | с. р. | сонячне Баку (місто) |
| Ба́лі | ч. р. | тропічний Балі (острів) |
| бандеро́ль | ж. р. | важка бандероль |
| барбекю́ | с. р. | літнє барбекю |
| Бату́мі | с. р. | сонячне Батумі (місто) |
| ба́тько | ч. р. | рідний батько |
| безе́ | с. р. | повітряне безе (тістечко) |
| бе́ра | ж. р. | соковита бера; розм., те саме, що бере (сорт груші), відмінюється: бери |
| бе́ре | ж. р. | соковита бере (сорт груші) |
| бе́рі-бе́рі | ж. р. | бері-бері (хвороба): тяжка бері-бері |
| бешаме́ль | ж. р. | відмінюється: бешамелі; густа бешамель (соус) |
| бик | ч. р. | молодий бик; самиця — корова, мале — теля |
| бідола́ха | спільний | цей бідолаха — ця бідолаха |
| бієна́ле | ч. і ж. | Венеційський бієнале і Венеційська бієнале (виставка) |
| бі́знес-пла́н | ч. р. | детальний бізнес-план; відмінюється друга частина: бізнес-плану |
| бікі́ні | с. р. | яскраве бікіні |
| білору́чка | спільний | такий білоручка — така білоручка |
| біль | ч. р. | гострий біль, головний біль (відчуття) |
| боржо́мі | с. і ч. | холодне боржомі (мінеральна вода); ВЕСУМ подає також ч. р. |
| Борне́о | ч. і с. | тропічний Борнео (острів); ВЕСУМ подає також с. р. |
| босячня́ | ж. р. | босячня (збірне): галаслива босячня |
| бра | с. р. | настінне бра (світильник) |
| бридж | ч. р. | бридж (карткова гра): азартний бридж |
| брі | ч. р. | м’який брі (сир) |
| бро́колі | ж. і ч. | свіжа броколі (капуста); ВЕСУМ подає також ч. р. |
| бу́тель | ч. р. | скляний бутель |
| бязь | ж. р. | біла бязь (тканина) |
| ваго́н-рестора́н | ч. р. | новий вагон-ресторан |
| вані́ль | ж. р. | запашна ваніль |
| вар’єте́ | с. р. | паризьке вар’єте |
| ведмежа́ | с. р. | буре ведмежа |
| вельмо́жа | ч. р. | пихатий вельможа |
| веремі́я | ж. р. | страшенна веремія (галас, метушня) |
| верміше́ль | ж. р. | тонка вермішель |
| верф | ж. р. | суднобудівна верф |
| ве́то | с. р. | президентське вето |
| ви́ла | без роду | лише множина: залізні вила |
| ви́сип | ч. р. | дрібний висип (на шкірі) |
| візаві́ | ч. і ж. | мій візаві — моя візаві (той чи та, хто навпроти) |
| вітри́ще | ч. р. | холодний вітрище |
| ві́я | ж. р. | довга вія; множина — вії |
| воєво́да | ч. р. | київський воєвода |
| воло́сся | с. р. | русяве волосся |
| воро́та | без роду | лише множина: нові ворота |
| вуа́ль | ж. р. | тонка вуаль; рідко — ч. р. (СУМ-20) |
| вугі́лля | с. р. | кам’яне вугілля |
| газе́ль | ж. р. | граціозна газель |
| Гаї́ті | ч. / ж. | гористий Гаїті (острів) — ч. р.; держава Гаїті — ж. р.; ВЕСУМ подає також с. р. |
| галіфе́ | с. р. | військове галіфе (штани) |
| га́лузь | ж. р. | нова галузь |
| ГЕС | ж. р. | потужна ГЕС (гідроелектростанція) |
| гість | ч. р. | бажаний гість |
| глазу́р | ж. р. | шоколадна глазур |
| глибі́нь | ж. р. | морська глибінь |
| грань | ж. р. | гостра грань |
| гри́злі | ч. р. | великий гризлі (ведмідь) |
| гро́ші | без роду | лише множина: кишенькові гроші |
| гуа́ш | ж. р. | яскрава гуаш |
| гура́мі | ж. р. | акваріумна гурамі (рибка) |
| две́рі | без роду | лише множина: одні двері, двоє дверей |
| Де́лі | с. р. | багатолюдне Делі (місто) |
| де́нді | ч. р. | вишуканий денді |
| дива́н-лі́жко | ч. р. | новий диван-ліжко; на дивані-ліжку |
| ди́нго | ч. і ж. | зазвичай дикий динго (собака); про самицю — ж. р. |
| дити́на | ж. р. | маленька дитина; множина — діти |
| дитинча́ | с. р. | мале дитинча |
| дитя́ | с. р. | мале дитя; IV відміна: дитяти |
| дівча́ | с. р. | мале дівча; IV відміна: дівчати |
| діду́ньо | ч. р. | старенький дідуньо |
| ді́ти | без роду | множина від дитина (ж. р.): наші діти |
| Дністе́р | ч. р. | повноводний Дністер (річка, але відмінюється — рід за формою) |
| доце́нт | ч. р. | молодий доцент; про жінку — доцент із присудком у ж. р.: доцент Олена Ткач прочитала лекцію |
| драже́ | с. р. | м’ятне драже |
| дриль | ч. р. | електричний дриль |
| дріб | ч. р. | десятковий дріб |
| Душанбе́ | с. р. | зелене Душанбе (місто) |
| екіпа́ж | ч. р. | дружний екіпаж |
| е́му | ч. р. | австралійський ему (страус) |
| есе́ | с. р. | цікаве есе |
| ескімо́ | с. р. | шоколадне ескімо |
| є́вро | ч. і с. | один євро (грошова одиниця); словники подають ч. і с. р. |
| ЄС | ч. р. | ЄС запровадив (Європейський Союз) |
| жабо́ | с. р. | мереживне жабо |
| жадню́га | спільний | цей жаднюга — ця жаднюга |
| жако́ | ч. р. | сірий жако (папуга) |
| жаль | ч. р. | щирий жаль |
| жалюзі́ | с. р. | нове жалюзі; ВЕСУМ подає також форму множини: нові жалюзі |
| желе́ | с. р. | фруктове желе |
| живо́пис | ч. р. | український живопис |
| жира́ф, жира́фа | ч. / ж. | обидві форми правильні: високий жираф — висока жирафа |
| жи́тель | ч. р. | місцевий житель; про жінку — жителька |
| життя́ | с. р. | щасливе життя |
| жовч | ж. р. | гірка жовч |
| журі́ | с. р. | суворе журі |
| забія́ка | спільний | відомий забіяка — відома забіяка |
| завда́ння | с. р. | домашнє завдання |
| ЗАГС | ч. р. | відмінюється: у загсі; районний загс |
| задава́ка | спільний | такий задавака — така задавака |
| зал, за́ла | ч. / ж. | обидві форми правильні: великий зал — велика зала |
| замазу́ра | спільний | малий замазура — мала замазура |
| Замбе́зі | ж. р. | повноводна Замбезі (річка) |
| за́полоч | ж. р. | червона заполоч (нитки для вишивання) |
| збір | ч. р. | загальний збір |
| ЗВО | ч. р. | обраний ЗВО (заклад вищої освіти) |
| зе́бу | ч. і ж. | зазвичай горбатий зебу; про самицю — ж. р. |
| ЗМІ | без роду | ЗМІ повідомили (засоби масової інформації); про один засіб ВЕСУМ подає ч. р. |
| зна́йда | спільний | наш знайда — наша знайда (підкинута дитина) |
| знання́ | с. р. | глибоке знання |
| зозу́ля | ж. р. | сіра зозуля; самець — зозуль (розм., ч. р.) |
| ЗСУ | без роду | ЗСУ отримали (Збройні Сили України) |
| івасі́ | ж. р. | солона івасі (риба) |
| імени́ни | без роду | лише множина: веселі іменини |
| ім’я́ | с. р. | гарне ім’я; IV відміна: імені й ім’я |
| інко́гніто | с. / ч. | приховане ім’я — с. р.: зберегти своє інкогніто; особа — ч. і ж.: таємничий інкогніто |
| інтерв’ю́ | с. р. | ексклюзивне інтерв’ю |
| Ісси́к-Ку́ль | ч. р. | озеро, але відмінюється (на Іссик-Кулі), тому рід за формою: мальовничий Іссик-Куль |
| і́стинність | ж. р. | істинність твердження: очевидна істинність |
| каба́н | ч. р. | дикий кабан; самиця — свиня, льоха |
| кабу́кі | с. і ч. | японське кабукі (театр); ВЕСУМ подає ч. р. |
| какаду́ | ч. р. | яскравий какаду (папуга) |
| Калаха́рі | ж. р. | спекотна Калахарі (пустеля) |
| калі́ка | спільний | цей каліка — ця каліка |
| кані́кули | без роду | лише множина: літні канікули |
| каніфо́ль | ж. р. | соснова каніфоль |
| ка́нтрі | с. р. | американське кантрі (стиль музики) |
| капризу́ха | ж. р. | мала капризуха; чоловічий відповідник — капризун |
| Ка́прі | ч. і с. | мальовничий Капрі (острів); ВЕСУМ подає також с. р. |
| Карпа́ти | без роду | гори; лише множина: у Карпатах |
| карте́ль | ч. р. | нафтовий картель |
| карто́пля | ж. р. | молода картопля |
| кафе́ | с. р. | затишне кафе |
| ка́хель, ка́хля | ч. / ж. | обидві форми правильні: білий кахель — біла кахля; множина — кахлі (СУМ-20) |
| каченя́ | с. р. | жовте каченя |
| кашне́ | с. р. | шерстяне кашне |
| кенгуру́ | ч. і ж. | зазвичай рудий кенгуру; про самицю — ж. р.: кенгуру носила малюка |
| ке́пі | с. р. | військове кепі |
| Ки́їв | ч. р. | древній Київ |
| кі́ві | ч. і с. | плід: стиглий ківі і стигле ківі; птах — ч. р. (про самицю — ж. р.); рослина — с. р. (СУМ-20) |
| Кіліманджа́ро | ж. і с. | засніжена Кіліманджаро (гора); ВЕСУМ подає також с. р. |
| кі́лькість | ж. р. | велика кількість |
| кіно́ | с. р. | українське кіно |
| Кіо́то | с. р. | старовинне Кіото (місто) |
| кір | ч. р. | кір (хвороба): небезпечний кір |
| кла́віш, кла́віша | ч. / ж. | обидві форми правильні: чорний клавіш — чорна клавіша |
| коа́ла | ч. і ж. | відмінюється: коали; зазвичай сонний коала; про самицю — ж. р. |
| колі́брі | ч. і ж. | крихітний колібрі; про самицю — ж. р. |
| коліща́ | с. р. | маленьке коліща (колесо) |
| кольє́ | с. р. | діамантове кольє |
| кольра́бі | ж. р. | свіжа кольрабі (капуста) |
| кома́ха | ж. р. | дрібна комаха; назва комахи середнього роду — сонечко (жук) |
| Ко́нго | ж. / с. | повноводна Конго (річка) — ж. р.; держава Конго — с. р. за ВЕСУМ, за родовим поняттям (держава) — ж. р. |
| кора́лі | без роду | намисто; лише множина: червоні коралі |
| краї́на | ж. р. | рідна країна |
| Краката́у | ч. і с. | діючий Кракатау (вулкан, острів); ВЕСУМ — с. р. |
| кре́до | с. р. | життєве кредо |
| крі́сло-лі́жко | с. р. | зручне крісло-ліжко; відмінюються обидві частини: у кріслі-ліжку |
| купе́ | с. р. | двомісне купе |
| купі́вля-про́даж | ж. р. | купівля-продаж (угода): договір купівлі-продажу |
| ку́піль | ж. і ч. | купіль (посудина для хрещення): СУМ-20 і ВЕСУМ подають ж. і ч. р. |
| курча́ | с. р. | жовте курча |
| Кутаї́сі | с. р. | древнє Кутаїсі (місто) |
| кутюр’є́ | ч. р. | відомий кутюр’є (модельєр) |
| кюре́ | ч. р. | старий кюре (католицький священник) |
| левеня́ | с. р. | мале левеня |
| леда́що | ч. і с. | цей ледащо і це ледащо |
| ле́ді | ж. р. | елегантна леді |
| листоно́ша | спільний | наш листоноша — наша листоноша |
| лібре́то | с. р. | оперне лібрето |
| лівша́ | спільний | спритний лівша — спритна лівша |
| лісосте́п | ч. р. | український лісостеп, як степ |
| літо́пис | ч. р. | давній літопис |
| літр | ч. р. | один літр |
| лоша́ | с. р. | мале лоша; IV відміна: лошати |
| лоша́тко | с. р. | мале лошатко; II відміна: лошатка |
| лю́ди | без роду | множина від людина (ж. р.): добрі люди |
| люди́на | ж. р. | добра людина; множина — люди |
| лють | ж. р. | шалена лють |
| магістра́ль | ж. р. | головна магістраль |
| мада́м | ж. р. | привітна мадам |
| мае́стро | ч. р. | уславлений маестро |
| ма́нго | с. р. | стигле манго |
| марті́ні | с. р. | сухе мартіні |
| ма́ти | ж. р. | рідна мати |
| ме́блі | без роду | лише множина: нові меблі |
| меню́ | с. р. | нове меню |
| месьє́ | ч. р. | ввічливий месьє |
| метро́ | с. р. | київське метро |
| МЗС | с. р. | МЗС повідомило (міністерство) |
| мігре́нь | ж. р. | сильна мігрень |
| міль | ж. р. | платяна міль |
| Мін’ю́ст | ч. р. | відмінюється: Мін’юсту; Мін’юст роз’яснив |
| міс | ж. р. | юна міс |
| мі́сіс | ж. р. | поважна місіс |
| Міссісі́пі | ж. р. | повноводна Міссісіпі (річка); штат Міссісіпі — ч. р. |
| Міссу́рі | ж. р. | довга Міссурі (річка); штат Міссурі — ч. р. |
| мі́сто | с. р. | рідне місто |
| Мона́ко | с. р. | крихітне Монако (князівство, місто) |
| мо́ре | с. р. | Чорне море |
| на́кип | ч. р. | білий накип |
| на́нду́ | ч. р. | південноамериканський нанду (страус) |
| наро́д | ч. р. | український народ |
| на́сип | ч. р. | високий насип |
| НБУ | ч. р. | НБУ знизив (Національний банк України) |
| НДІ | ч. р. | науково-дослідний інститут: НДІ розробив |
| невда́ха | спільний | цей невдаха — ця невдаха |
| не́жить | ч. р. | сильний нежить |
| неоте́са | спільний | такий неотеса — така неотеса |
| неро́ба | спільний | великий нероба — велика нероба |
| не́хворощ | ж. р. | гірка нехворощ (рослина) |
| нечепу́ра | спільний | такий нечепура — така нечепура |
| Нікара́гуа | ж. / с. | Нікарагуа (держава) — ж. р.; озеро Нікарагуа — с. р. |
| нікче́ма | спільний | цей нікчема — ця нікчема |
| ніч | ж. р. | темна ніч |
| НЛО | ч. р. | НЛО зник (об’єкт) |
| но́жиці | без роду | лише множина: гострі ножиці |
| ножи́ще | с. / ч. | від нога — с. р.: величезне ножище; від ніж — ч. р. (СУМ-20) |
| Об | ж. р. | широка Об (річка); відмінюється: на Обі |
| оби́тель | ж. р. | тиха обитель |
| ОБСЄ | ж. р. | ОБСЄ направила (організація) |
| Овідіо́поль | ч. р. | приморський Овідіополь |
| Оде́са | ж. р. | приморська Одеса |
| о́зеро | с. р. | глибоке озеро |
| ока́пі | ч. і ж. | зазвичай рідкісний окапі; про самицю — ж. р. |
| окуля́ри | без роду | лише множина: сонцезахисні окуляри |
| олів’є́ | ч. р. | святковий олів’є (салат) |
| Онта́ріо | с. р. | глибоке Онтаріо (озеро); провінція Онтаріо — ж. р. |
| ООН | ж. р. | ООН ухвалила (організація) |
| о́пис | ч. р. | докладний опис |
| орангута́нг | ч. р. | відмінюється: орангутанга; дорослий орангутанг |
| Оріно́ко | ж. р. | повноводна Оріноко (річка) |
| о́стрів | ч. р. | безлюдний острів |
| Охти́рка | ж. р. | давня Охтирка |
| Пале́рмо | с. р. | старовинне Палермо (місто) |
| па́морозь | ж. р. | біла паморозь |
| панно́ | с. р. | мозаїчне панно |
| папу́га | ч. і ж. | відмінюється: папуги; балакучий папуга, про самицю — балакуча папуга |
| параліза́ція | ж. р. | повна паралізація (руху, роботи) |
| пара́ліч | ч. р. | повний параліч |
| парі́ | с. р. | програне парі (заклад) |
| пена́льті | с. і ч. | незабите пенальті; СУМ-20 подає також ч. р. |
| пенсне́ | с. р. | старе пенсне |
| Перу́ | с. і ж. | ВЕСУМ — с. р.: далеке Перу; за родовим поняттям (держава, країна) — ж. р.: далека Перу |
| печа́ль | ж. р. | тиха печаль |
| пил | ч. р. | дорожній пил |
| пита́ння | с. р. | складне питання |
| підли́за | спільний | цей підлиза — ця підлиза |
| пі́нчер | ч. р. | маленький пінчер (собака) |
| пі́сня | ж. р. | народна пісня |
| плащ-наме́т | ч. р. | непромокальний плащ-намет; відмінюється лише друга частина: плащ-намету |
| по́вінь | ж. р. | весняна повінь |
| пое́т | ч. р. | відомий поет; про жінку — поетеса |
| по́ле | с. р. | широке поле |
| поли́н | ч. р. | гіркий полин |
| Полта́ва | ж. р. | зелена Полтава |
| поме́ло | с. р. | соковите помело (фрукт); помело́ (мітла) — теж с. р., але відмінюється |
| по́ні | ч. і ж. | зазвичай кумедний поні; про самицю — ж. р. |
| порося́ | с. р. | рожеве порося |
| портьє́ | ч. р. | черговий портьє |
| по́суд | ч. р. | чистий посуд |
| при́язнь | ж. р. | щира приязнь |
| прі́звище | с. р. | поширене прізвище |
| про́пис | ч. р. | новий пропис (зразки письма) |
| профе́сор | ч. р. | відомий професор; про жінку — фемінітив професорка (СУМ-20) |
| прут | ч. р. | гнучкий прут |
| птах, пта́ха | ч. / ж. | обидві форми правильні: нічний птах — нічна птаха |
| пута́су́ | ж. і ч. | морожена путасу (риба); ВЕСУМ подає також ч. р. |
| путь | ж. р. | далека путь; у ч. р. — застаріле (СУМ-20) |
| пюре́ | с. р. | картопляне пюре |
| ра́діо | с. р. | увімкнене радіо |
| ра́лі | с. р. | міжнародне ралі |
| рандеву́ | с. р. | таємне рандеву |
| рантьє́ | ч. і ж. | заможний рантьє; про жінку — ж. р. |
| ре́ва | спільний | малий рева — мала рева |
| резюме́ | с. р. | коротке резюме |
| ре́туш | ж. р. | легка ретуш |
| ре́фері | ч. і ж. | досвідчений рефері; про жінку — ж. р. |
| рись | ж. р. | руда рись |
| різь | ж. р. | гостра різь (біль) |
| рік | ч. р. | Новий рік, навчальний рік |
| рілля́ | ж. р. | чорна рілля |
| річ | ж. р. | потрібна річ |
| роззя́ва | спільний | такий роззява — така роззява |
| ро́зкіш | ж. р. | справжня розкіш |
| ро́зпач | ч. р. | глибокий розпач |
| розпро́даж | ч. р. | весняний розпродаж |
| ро́зсип | ч. р. | зоряний розсип |
| рококо́ | с. р. | вишукане рококо (стиль) |
| роль | ж. р. | головна роль |
| Ромни́ | без роду | місто; лише множина: у Ромнах |
| роя́ль | ч. р. | концертний рояль |
| руко́пис | ч. р. | давній рукопис |
| са́льто | с. р. | подвійне сальто |
| саля́мі | ж. р. | копчена салямі (ковбаса) |
| са́ни | без роду | лише множина: легкі сани |
| санча́та | без роду | лише множина: дерев’яні санчата |
| СБУ | ж. р. | СБУ затримала (служба) |
| свиня́ | ж. р. | свійська свиня |
| село́ | с. р. | рідне село |
| Сибі́р | ч. р. | суворий Сибір; відмінюється: у Сибіру |
| сип | ч. р. | білоголовий сип (птах) |
| сирота́ | спільний | наш сирота — наша сирота |
| Сімферо́поль | ч. р. | зелений Сімферополь |
| сім’я́ | ж. / с. | дружна сім’я́ (родина); сі́м’я (насіння) — с. р. |
| сірома́ха | спільний | бідний сіромаха — бідна сіромаха (бідна людина) |
| сніг | ч. р. | перший сніг |
| соба́ка | ч. і ж. | звичайно злий собака (ч. р.); у художній літературі трапляється також ж. р. |
| со́ло | с. р. | гітарне соло |
| со́рго | с. р. | цукрове сорго |
| Со́чі | с. р. | курортне Сочі (місто) |
| сою́з | ч. р. | міцний союз |
| ста́роста | спільний | наш староста — наша староста (класу, групи) |
| стать | ж. р. | чоловіча стать, жіноча стать |
| степ | ч. р. | широкий степ |
| СТО | ж. р. | СТО (станція технічного обслуговування) працювала; числівник сто роду не має |
| сту́пінь | ч. р. | вищий ступінь |
| суахі́лі | ж. / ч. | мова — ж. р.: поширена суахілі; представник народу — ч. р. |
| суддя́ | ч. р. | суддя оголосив: назва особи чоловічого роду; про жінку ВЕСУМ допускає також жіночий рід: суддя оголосила |
| сулугу́ні | ч. р. | солоний сулугуні (сир) |
| Су́ми́ | без роду | місто; лише множина: у Сумах |
| Сура́мі | с. р. | тихе Сурамі (селище в Грузії) |
| США | без роду | США оголосили (Сполучені Штати Америки) |
| табу́ | с. р. | суворе табу |
| таксі́ | с. р. | жовте таксі |
| та́нго | с. р. | аргентинське танго |
| Тбілі́сі | с. р. | старовинне Тбілісі (місто) |
| теля́ | с. р. | руде теля |
| тире́ | с. р. | довге тире |
| тінь | ж. р. | густа тінь |
| То́кіо | с. р. | сучасне Токіо (місто) |
| толь | ч. р. | рулонний толь (покрівельний матеріал) |
| топо́ля | ж. р. | струнка тополя |
| торе́ро | ч. р. | відважний тореро |
| трі́о | с. р. | джазове тріо |
| ТРЦ | ч. р. | новий ТРЦ (торговельно-розважальний центр) |
| ТСН | ж. р. | ТСН показала (Телевізійна служба новин) |
| туне́ль | ч. р. | довгий тунель |
| турне́ | с. р. | гастрольне турне |
| туш | ж. / ч. | чорна туш (фарба); урочистий туш (музичне привітання) — ч. р. |
| тюль | ч. р. | білий тюль |
| тятива́ | ж. р. | натягнута тятива |
| Украї́на | ж. р. | незалежна Україна |
| умі́лець | ч. р. | народний умілець |
| Уссу́рі | ж. р. | бурхлива Уссурі (річка) |
| учи́тель | ч. р. | перший учитель; про жінку — учителька |
| фальш | ж. і ч. | відчутна фальш; ВЕСУМ подає ж. і ч. р. |
| фе́нхель | ч. р. | запашний фенхель |
| філе́ | с. р. | куряче філе |
| фламі́нго | ч. р. | рожевий фламінго |
| фра́у | ж. р. | люб’язна фрау |
| хачапу́рі | с. і ч. | гаряче хачапурі; ВЕСУМ подає також ч. р. |
| хлоп’я́ | с. р. | мале хлоп’я; IV відміна: хлоп’яти, множина хлоп’ята |
| хлоп’я́тко | с. р. | мале хлоп’ятко |
| Хокка́йдо | ч. і с. | північний Хоккайдо (острів); ВЕСУМ подає також с. р. |
| Хонсю́ | ч. і с. | гористий Хонсю (острів); ВЕСУМ подає також с. р. |
| худі | с. р. | тепле худі (кофта з капюшоном) |
| це́бе́р, цебро́ | ч. / с. | обидві форми правильні: повний цебер — повне цебро |
| цеце́ | ж. р. | муха цеце: небезпечна цеце |
| ЧАЕС | ж. р. | Чорнобильська АЕС (атомна електростанція) |
| череви́к | ч. р. | новий черевик; множина — черевики |
| Черка́си | без роду | місто; лише множина: у Черкасах |
| Чернівці́ | без роду | місто; лише множина: у Чернівцях |
| шампу́нь | ч. р. | новий шампунь |
| шасі́ | с. р. | випущене шасі |
| шимпанзе́ | ч. і ж. | зазвичай кмітливий шимпанзе; про самицю — ж. р. |
| широчі́нь | ж. р. | степова широчінь |
| шко́ла-інтерна́т | ж. р. | обласна школа-інтернат |
| шосе́ | с. р. | широке шосе |
| штани́ | без роду | лише множина: нові штани |
| шульга́ | спільний | спритний шульга — спритна шульга (лівша) |
| ЮНЕСКО | с. і ж. | рід коливається: ВЕСУМ — с. р., за опорним словом (організація) — ж. р. |
| юнь | ж. р. | безтурботна юнь |
| я́беда | спільний | цей ябеда — ця ябеда |
| я́вище | с. р. | природне явище |
| ягня́ | с. р. | біле ягня |
| я́кість | ж. р. | висока якість |
| Янцзи́ | ж. р. | широка Янцзи (річка) |
Такого слова в словнику немає. Спробуй початкову форму (ножиці, а не ножицями) або визнач рід за схемою «Як визначити рід іменника» вгорі.
У словнику 392 слова. ч. р., ж. р., с. р. — чоловічий, жіночий, середній рід; спільний — рід за статтю особи (наш сирота — наша сирота); без роду — слово вживається лише в множині або, як люди, діти, має однину від іншої основи; ч. і ж. — словники подають обидва роди або словник не збігається з правилом родового поняття (див. примітку); ч. / ж. — дві форми чи два значення, пояснення в примітці. Рід загальних назв — за «Словником української мови» у 20 томах і «Великим електронним словником української мови» (ВЕСУМ), невідмінюваних географічних назв — за родовим поняттям (місто, річка, острів…), абревіатур — за опорним словом. Наголос позначено над голосною; два знаки — правильні обидва наголоси.
Якщо потрібного слова немає, визнач рід за схемою вгорі або знайди слово в тлумачному чи орфографічному словнику: після нього стоїть позначка ч., ж. або с. (біль, болю, ч.).
Іменники спільного роду
Іменники спільного роду — це назви осіб на -а (-я), які можуть стосуватися і чоловіка, і жінки. Рід такого слова видно лише в реченні: Наш Петрик — великий нероба — Наша Оля — велика нероба. Правопис наводить приклади базіка, знайда, листоноша, невдаха, сирота. Найчастіше це назви людей:
- за рисами характеру чи звичками, часто з відтінком оцінки: нероба, роззява, задавака, базіка, забіяка, нечепура, ябеда, підлиза, білоручка;
- за становищем чи станом: сирота, бідолаха, каліка, сіромаха, невдаха;
- за особливістю: лівша, шульга;
- за посадою чи заняттям: листоноша, староста.
Слово спільного роду узгоджуємо за статтю особи: Листоноша приніс газети (про чоловіка) — Листоноша принесла газети (про жінку).
За статтю визначаємо й рід прізвищ на -а (-я), -ко та на приголосний: Петро Зозуля прийшов — Ганна Зозуля прийшла, Іван Левчук склав іспит — Олена Левчук склала іспит. Жіночі прізвища на приголосний та на -о не відмінюємо: з Ліною Костенко, але з Іваном Костенком.
Не плутай слова спільного роду з назвами професій і посад на зразок лікар, хірург, директор, професор, доцент. Це іменники чоловічого роду, тому прикметник при них має форму чоловічого роду навіть тоді, коли йдеться про жінку: досвідчений хірург Олена Коваль. Присудок у такому реченні узгоджуємо за змістом: Директор школи Ольга Ткач підписала наказ. Так само Правопис зараховує до назв осіб чоловічого роду іменник суддя, хоч він і закінчується на -я; про жінку ВЕСУМ допускає також жіночий рід: суддя оголосила вирок. Щоб назвати жінку за професією, можна вжити фемінітив: директорка, редакторка, авторка (див. розділ про фемінітиви нижче).
Рід невідмінюваних іменників
Невідмінювані іменники здебільшого запозичені: журі, меню, кашне, поні, леді, Тбілісі. Закінчення не показує їхнього роду, тому рід визначаємо за значенням.
Рід невідмінюваних іменників
- Назви осіб за статтю
поважний аташе, старий кюре — ч. р.; елегантна леді, привітна мадам — ж. р. - Назви тварин переважно ч. р.
яскравий какаду, сірий жако; про самицю — ж. р. Але муха цеце, риба івасі — ж. р. - Назви неістот с. р.
суворе журі, нове меню, смачне пюре. Винятки — за родовим поняттям: широка авеню (вулиця), свіжа кольрабі (капуста) - Географічні назви за родовим поняттям
старовинне Тбілісі (місто), повноводна Міссісіпі (річка), тропічний Балі (острів) - Абревіатури за опорним словом
ООН ухвалила (організація), МЗС повідомило (міністерство), ЗСУ отримали (сили)
Деякі слова словники подають із двома родами: колібрі, поні, кенгуру (ч. і ж.), євро (ч. і с.). Такі слова позначено в словнику на цій сторінці.
Назви осіб мають рід за статтю: поважний аташе, старий кюре, уславлений маестро — чоловічого роду; елегантна леді, привітна мадам, юна міс — жіночого.
Назви тварин — переважно чоловічого роду: яскравий какаду, сірий жако, великий гризлі. Якщо з тексту зрозуміло, що йдеться про самицю, прикметник і дієслово можна вжити в жіночому роді: кенгуру носила малюка в сумці. Тому для деяких назв (колібрі, поні, кенгуру, шимпанзе) словники подають обидва роди. Деякі назви мають рід родового поняття: муха цеце, рибка гурамі, риба івасі — жіночого роду.
Назви неістот — середнього роду: суворе журі, нове меню, смачне пюре, шерстяне кашне, нічне таксі. Винятки мають рід родового поняття: широка авеню (вулиця), свіжа кольрабі (капуста), копчена салямі (ковбаса), м’який брі (сир). Деякі слова словники подають із двома родами: броколі (ж. і ч.), євро (ч. і с.).
Географічні назви мають рід родового поняття — загальної назви, яку можна поставити перед власною: місто, річка, озеро, острів, гора.
Рід географічних назв: Тбілісі, Токіо, Міссісіпі
Рід невідмінюваних географічних назв
| Родове поняття | Рід і приклади |
|---|---|
| місто | с. р.: старовинне Тбілісі, сучасне Токіо, сонячне Баку; Делі, Кіото, Батумі |
| річка | ж. р.: повноводна Міссісіпі; Янцзи, Замбезі, Оріноко |
| озеро | с. р.: глибоке Онтаріо |
| острів | ч. р.: тропічний Балі; Корфу, Сулавесі |
| гора | ж. р.: засніжена Кіліманджаро; Ай-Петрі |
| вулкан | ч. р.: Кракатау |
| пустеля | ж. р.: спекотна Калахарі |
| князівство | с. р.: Монако |
| штат | ч. р.: штат Міссісіпі, штат Міссурі |
Одна назва може мати різний рід, якщо називає різні об’єкти: Міссісіпі — річка (ж. р.) і штат (ч. р.), Онтаріо — озеро (с. р.) і провінція Канади (ж. р.). Назви, що відмінюються, мають рід за формою: суворий Сибір, на Іссик-Кулі (ч. р.). ВЕСУМ подає назви деяких островів, гір і держав (Борнео, Капрі, Кракатау, Кіліманджаро, Перу) ще й із позначкою «с.», як інші невідмінювані слова. Тому в словнику на цій сторінці для таких назв зазначено обидва роди, а в завданнях їх немає.
Отже, Тбілісі й Токіо — середнього роду, бо місто — середнього: старовинне Тбілісі, сучасне Токіо. Міссісіпі як річка — жіночого роду (повноводна Міссісіпі), а штат Міссісіпі — чоловічого, бо штат — чоловічого роду. Якщо географічна назва відмінюється, рід визначаємо як у звичайних іменників: суворий Сибір (ч. р.), приморська Одеса (ж. р.); назви у формі множини (Суми, Чернівці, Карпати) роду не мають.
Старовинний чи старовинне Тбілісі? Узгодь слова
12 речень із невідмінюваними іменниками. Обери прикметник: спершу з’ясуй, що це за слово — місто, річка, особа чи абревіатура.
Мене чекає … Тбілісі.
Відповідь
старовинне. Тбілісі — місто, а місто — середнього роду. Тому старовинне Тбілісі.
Через усю країну тече … Міссісіпі.
Відповідь
повноводна. Тут Міссісіпі — річка, а річка — жіночого роду. Штат Міссісіпі — чоловічого роду.
Під крилом літака — … Токіо.
Відповідь
нічне. Токіо — місто, тому середнього роду: нічне Токіо.
Перед нами — … Онтаріо, одне з Великих озер.
Відповідь
глибоке. Тут Онтаріо — озеро, а озеро — середнього роду. Провінція Онтаріо — жіночого роду.
Туристи прилітають на … Балі.
Відповідь
тропічний. Балі — острів, а острів — чоловічого роду: на тропічний Балі.
Караван перетинає … Калахарі.
Відповідь
спекотну. Калахарі — пустеля, а пустеля — жіночого роду: спекотну Калахарі.
Виступи учасників оцінює … журі.
Відповідь
суворе. Журі — невідмінювана назва неістоти, тому середнього роду (СУМ-20).
На дверях кафе висить … меню.
Відповідь
нове. Меню — невідмінювана назва неістоти, тому середнього роду (СУМ-20).
Ми вийшли на … авеню.
Відповідь
широку. Авеню — вулиця, тому, як і вулиця, жіночого роду (СУМ-20: ж.).
Месу править … кюре.
Відповідь
старий. Кюре — католицький священник, назва особи чоловічої статі, тому чоловічого роду (СУМ-20).
До зали заходить … леді.
Відповідь
елегантна. Леді називає жінку, тому жіночого роду (СУМ-20).
На Дніпрі працює … ГЕС.
Відповідь
потужна. ГЕС — гідроелектростанція. Опорне слово електростанція — жіночого роду.
Рід абревіатур
Невідмінювана абревіатура має рід свого опорного слова — головного слова повної назви: ООН (організація) ухвалила, ЄС (союз) запровадив, МЗС (міністерство) повідомило. Якщо опорне слово в множині, присудок теж у множині: ЗСУ отримали, США оголосили. Абревіатури, які відмінюємо як іменники II відміни, — чоловічого роду: новий ЦУМ, у ЦУМі. Як знайти опорне слово, які абревіатури відмінюються і чому рід НАТО чи ЮНЕСКО в ужитку коливається, — у статті «Абревіатури: що це, види, правопис, рід і відмінювання».
Рід складних іменників: крісло-ліжко, диван-ліжко
Складний іменник, що пишеться через дефіс, зазвичай має рід тієї частини, яка називає сам предмет. Якщо відмінюються обидві частини (у кріслі-ліжку), це перша частина: крісло-ліжко — середнього роду (зручне крісло-ліжко), диван-ліжко — чоловічого (новий диван-ліжко). Так само школа-інтернат і купівля-продаж — жіночого роду, вагон-ресторан — чоловічого.
Якщо перша частина лише уточнює другу й не відмінюється (бізнес-плану, інтернет-видання, у караоке-барі), рід визначаємо за другою частиною: бізнес-план — чоловічого роду, інтернет-видання — середнього, піар-кампанія — жіночого. Складні слова, що пишуться разом, зазвичай мають рід останньої частини: лісостеп — чоловічого роду, як і степ. Сумнівне слово перевір у словнику.
Іменники на -ище: вітрище, явище, прізвище
Іменники на -ище бувають двох видів.
- Якщо -ищ- не означає збільшення, іменник середнього роду: явище, прізвище, пасовище, сховище, кладовище, горище, вогнище.
- Іменники зі значенням збільшення чи згрубілості (вітрище — сильний вітер) можуть зберігати рід слова, від якого утворені, або мати середній рід. За Правописом вітрище, дідище, морозище — чоловічого роду, ножище (від нога) — середнього, ведмедище — чоловічого і середнього. А ножище від ніж — чоловічого роду (СУМ-20).
Так само з суфіксом -исько: вовчисько, дубисько — чоловічого роду, хлопчисько, зайчисько — чоловічого і середнього, свекрушисько — жіночого і середнього. Рід таких слів перевіряй у словнику: наприклад, бабище словники подають як іменник жіночого і середнього роду, басище і кулачище — як іменники чоловічого і середнього.
Чи визначається рід у множині: іменники без роду
У множині іменники за родами не розрізняються: нові столи, нові книжки, нові вікна. Тому рід визначаємо лише за формою однини: столи → стіл (ч. р.), книжки → книжка (ж. р.).
Іменники, що вживаються лише в множині, роду не мають: ножиці, двері, ворота, вила, граблі, гроші, канікули, іменини, окуляри, штани, сани, меблі, а також назви Суми, Черкаси, Чернівці, Карпати, Альпи. Слова люди, діти мають однину від іншої основи: людина, дитина — жіночого роду. Займенник вони теж роду не має. Як поєднувати такі іменники з числівниками (одні двері, двоє дверей) — у статті «Число іменників».
Назви малих істот і тварин: лоша, теля, хлоп’я
Назви малих і молодих істот, які в непрямих відмінках мають суфікс -ат- чи -ят- (лоша — лошати), — середнього роду й належать до IV відміни: лоша, теля, ягня, курча, порося, каченя, гусеня, левеня, ведмежа, дівча, хлоп’я, дитя. Так само коліща (маленьке колесо). Суфікс -ен-(-я) у назвах малих істот Правопис наводить у словах вовченя, гусеня, совеня, чаєня. Середнього роду й пестливі форми лошатко, хлоп’ятко.
Багато тварин мають окремі назви для самця, самиці й малого. Назви самиць часто утворені суфіксами -иц-(-я), -их-(-а), -к-(-а): вовчиця, зайчиха, гуска.
Самець, самиця, мале
| Самець ч. р. | Самиця ж. р. | Мале с. р. |
|---|---|---|
| бик, віл | корова | теля |
| жеребець | кобила | лоша |
| баран | вівця | ягня |
| кнур, кабан | свиня, льоха | порося |
| півень | курка | курча |
| гусак | гуска | гусеня |
| качур | качка | каченя |
| козел | коза | козеня |
| лев | левиця | левеня |
| вовк | вовчиця | вовченя |
Назви малих — середнього роду й належать до IV відміни: лоша — лошати, курча — курчати. Кабан — і самець свійської свині, і дика свиня (СУМ-20).
Іменники з подвійним родом: зал і зала
Деякі іменники мають паралельні форми різного роду з тим самим значенням. Правильні обидві: зал — зала, клавіш — клавіша, жираф — жирафа, птах — птаха, цебер — цебро, довіра — довір’я. Відмінюємо їх за різними зразками: довіра — довіри, довірою, але довір’я — довір’я, довір’ям.
Буває і так, що словники подають два роди для одного слова: колібрі (ч. і ж.), ледащо (ч. і с.), собака (ч. і ж.; звичніший чоловічий рід — злий собака). А іноді однаково написані слова різного роду — це різні слова (омоніми): туш (фарба) — жіночого роду, а туш (музичне привітання) — чоловічого; сім’я́ (родина) — жіночого, а сі́м’я (насіння) — середнього.
Фемінітиви: як назвати жінку за професією
Фемінітиви — іменники жіночого роду, що називають жінок за професією, посадою, заняттям чи походженням: авторка, директорка, студентка, учениця, киянка. За Правописом 2019 року їх утворюють від іменників чоловічого роду за допомогою суфіксів -к-(-а), -иц-(-я), -ин-(-я), -ес-(-а):
Фемінітиви: суфікси за Правописом
Приклади — з Українського правопису 2019 року. Фемінітив — іменник жіночого роду, тож і слова при ньому стоять у жіночому роді: досвідчена директорка підписала.
Назви жителів міст і країн теж мають чоловічу й жіночу форми: Київ — киянин, киянка; Львів — львів’янин, львів’янка; Харків — харків’янин, харків’янка; Одеса — одесит, одеситка; Полтава — полтавець, полтавка; Німеччина — німець, німкеня. Суворих правил творення таких назв немає, тому сумнівне слово перевіряй у словнику.
Назви жінку за професією чи походженням
Утвори фемінітив від слова на картці, а тоді натисни — побачиш відповідь і суфікс. Усі слова — з Правопису або зі «Словника української мови» у 20 томах.
Слова, рід яких часто плутають
Найбільше помилок у словах, які закінчуються на приголосний, і в невідмінюваних словах. Чимало з них у російській мові іншого роду (біль, степ, ступінь, рукопис), тому й помиляються. Запам’ятовуй такі слова разом з узгодженим прикметником:
Слова, рід яких часто плутають
| ✗ Не так | ✓ Так |
|---|---|
| Чоловічий рід | |
| гостра біль | гострий біль |
| широка степ | широкий степ |
| сильна нежить | сильний нежить |
| біла тюль | білий тюль |
| нова шампунь | новий шампунь |
| вища ступінь | вищий ступінь |
| сувора Сибір | суворий Сибір |
| давня рукопис | давній рукопис |
| висока насип | високий насип |
| Жіночий рід | |
| цікавий подорож | цікава подорож |
| справжній розкіш | справжня розкіш |
| важкий бандероль | важка бандероль |
| Середній рід (невідмінювані) | |
| старовинний Тбілісі | старовинне Тбілісі |
| смачний пюре | смачне пюре |
| наш журі | наше журі |
Собака в сучасній мові звичайно чоловічого роду (злий собака), але ВЕСУМ подає обидва роди, а в художній літературі трапляється також жіночий, тож зла собака — не помилка. Рід кожного слова звірено з ВЕСУМ, а слів на А–Р — ще й зі «Словником української мови» у 20 томах.
Слово путь — жіночого роду (далека путь), у чоловічому роді воно застаріле. Інші складні форми іменників, прикметників і числівників зібрано в статті «Морфологічна норма і морфологічні помилки».
Чоловічий, жіночий, середній чи без роду?
Розподіли іменники за родом. Підказка: підстав мій, моя, моє; якщо однини немає, то немає і роду. Рід кожного слова звірено зі словником.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| український живопис | чоловічий | Живопис — чоловічого роду: український живопис (СУМ-20). |
| чистий посуд | чоловічий | Посуд — чоловічого роду: чистий посуд, Р. в. — посуду (СУМ-20). |
| дорожній пил | чоловічий | Пил — чоловічого роду: дорожній пил, Р. в. — пилу (СУМ-20). |
| повний параліч | чоловічий | Параліч — чоловічого роду: Р. в. — паралічу (СУМ-20). |
| запашна ваніль | жіночий | Ваніль — жіночого роду, III відміна: Р. в. — ванілі. |
| сильна мігрень | жіночий | Мігрень — жіночого роду: Р. в. — мігрені. |
| гостра грань | жіночий | Грань — жіночого роду: Р. в. — грані. |
| мале лоша | середній | Лоша — назва малої істоти, середній рід, IV відміна: лошати. |
| мале хлоп’я | середній | Хлоп’я — середнього роду, IV відміна: хлоп’яти. |
| кам’яне вугілля | середній | Вугілля — середнього роду: кам’яне вугілля. |
| щасливе життя | середній | Життя — середнього роду: Р. в. — життя. |
| гострі ножиці | без роду | Ножиці мають лише множину, тому роду не мають. |
| нові ворота | без роду | Ворота мають лише множину, тому роду не мають. |
| літні канікули | без роду | Канікули мають лише множину, тому роду не мають. |
Джерела: Український правопис (2019), § 32, 36, 66, 68, 100, 140, 142; рід слів — «Словник української мови» у 20 томах (СУМ-20), «Словник української мови» в 11 томах, «Великий електронний словник української мови» (ВЕСУМ); шкільна програма з української мови. Також § 67.
Вправи з відповідями: рід іменників
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
У якому рядку всі іменники чоловічого роду?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — тюль, нежить, Сибір. Тюль, нежить, Сибір — чоловічого роду: білий тюль, сильний нежить, суворий Сибір. Печаль, туш (фарба) і магістраль — жіночого роду (ВЕСУМ; печаль і магістраль — також СУМ-20).
У якому рядку всі іменники середнього роду?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — пюре, Батумі, теля, волосся. Пюре — невідмінювана назва неістоти, Батумі — місто, теля — назва малої істоти, волосся — с. р. У решті рядків є Янцзи (річка — ж. р.), какаду (тварина — ч. р.), кольрабі (капуста — ж. р.).
Іменником спільного роду є
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — нероба. Нероба може стосуватися і чоловіка, і жінки: наш нероба — наша нероба (СУМ-20: ч. і ж.). Воєвода, Микола і вельможа (СУМ-20) — іменники чоловічого роду, хоч і закінчуються на -а.
Правильно узгоджено присудок з абревіатурою в реченні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — ЦВК оголосила результати виборів. Невідмінювана абревіатура має рід опорного слова: ЦВК — комісія (ж. р.), тому оголосила. Правильно також: ОБСЄ (організація) направила, МОЗ (міністерство) рекомендувало, ЗСУ (сили) отримали.
Помилку в узгодженні допущено у словосполученні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — безводний Гобі. Рід невідмінюваної географічної назви визначаємо за родовим поняттям: Гобі — пустеля (ж. р.), тому безводна Гобі. Кіото — місто (с. р.), Замбезі — річка (ж. р.), Ері — озеро (с. р.).
Жіночого роду невідмінюваний іменник
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — салямі. Невідмінювані назви неістот здебільшого середнього роду (кашне, шосе, інтерв’ю), але салямі — ковбаса, тому жіночого роду (ВЕСУМ: ж.).
Фемінітив утворено за допомогою суфікса -ин-(-я) у слові
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — майстриня. Майстер → майстриня: суфікс -ин-(-я) приєднуємо до основ на приголосний і на -ець. Студентка — суфікс -к-(-а), учениця — -иц-(-я), поетеса — -ес-(-а).
Чоловічого роду іменник
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — вітрище. Вітрище (від вітер) зберігає рід твірного слова — чоловічий (СУМ-20). У словах явище, прізвище, пасовище суфікс -ищ- не має значення збільшення, вони середнього роду.
Роду не має іменник
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — гроші. Гроші мають лише множину, тому роду не мають: рід визначаємо за формою однини. Листоноша — спільного роду, дитя і таксі — середнього.
Яке речення побудовано без граматичної помилки?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Нічне Баку засяяло вогнями. Баку — місто, тому середнього роду: нічне Баку засяяло. Правильно також: суддя Ольга Петренко оголосила (йдеться про жінку, тому присудок у жіночому роді), нове кафе відкрилося, цікаве есе отримало (невідмінювані назви неістот — с. р.).
Ця тема на карті української мови: Морфологія: самостійні частини мови → Іменник
