Яка частина мови що, як, на, коли: словник із прикладами

Оновлено: 21.10.2026

Яка частина мови слово що, як, на чи коли, видно лише в реченні: частину мови визначаємо за значенням слова, його питанням і роллю в реченні. Адже чимало коротких слів бувають різними частинами мови: що — займенником, сполучником або часткою, як — прислівником або сполучником, а на майже завжди є прийменником.

Нижче — словник понад 140 слів із пошуком, приклади й підказки до кожного значення, алгоритм визначення частини мови, спірні випадки, типові помилки, тренажери й тест на 10 завдань із відповідями.

Яка частина мови: словник із пошуком

Введи слово в поле пошуку — у таблиці залишаться лише потрібні рядки. Якщо слово буває кількома частинами мови, для кожної дано приклад і підказку, як її впізнати: порівняй приклади зі своїм реченням.

Яка це частина мови? Словник «підступних» слів

Слово	Частина мови	Приклад і як розпізнати
а	сполучник; рідше частка, вигук	сполучник: Я малюю, а брат читає — зіставляє чи протиставляє частини речення. частка: Підемо в кіно, а? — у кінці питання спонукає до відповіді. вигук: А, то це ти! — здогад, здивування.
аби	сполучник	Говори голосніше, аби всі чули — приєднує мету (= щоб). У словах абихто, абияк аби- — частина слова.
або	сполучник; рідко частка	сполучник: Візьми олівець або ручку — розділовий: треба вибрати одне. частка (розм.): Або я знаю? — у значенні «хіба».
авжеж, атож	частка	— Підеш із нами? — Авжеж! — стверджувальна частка (= так).
агов	вигук	Агов, зачекайте! — кличе, привертає увагу; нічого не називає.
адже	сполучник, частка	сполучник: Візьми парасольку, адже обіцяли дощ — приєднує причину (= бо). частка: Адже ж я казав! — на початку речення лише підсилює думку.
аж	частка, сполучник	частка: Вода аж кипить; дійшли аж до лісу — підсилює. сполучник: Грім ударив, аж шибки задзвеніли — приєднує наслідок (= так що).
але	сполучник	сполучник: Я хотів піти, але задощило — протиставний. У значенні іменника: без жодних «але» (= заперечень).
ані	частка, сполучник	частка: На небі ані хмаринки — підсилене заперечення (= ні). сполучник: Не чути ані пісні, ані сміху — повторюваний.
ах, ох	вигук; частка	вигук: Ах, яка краса! Ох, як болить! — виражають почуття; після них кома чи знак оклику. Без паузи після них, у значенні підсилювальної частки (Ох і чудний ти, Давиде… — М. Стельмах), коми немає (Правопис, § 158).
багато	числівник або прислівник	числівник (неозначено-кількісний) — при іменнику: багато книжок (скільки?). прислівник — при дієслові: багато читати (як? скільки?). У словнику — прислівник, ужитий «у значенні числівника».
без	прийменник	чай без цукру — власного питання не має: ставимо його разом із прийменником (без чого?).
би (б)	частка	прочитав би, пішла б — творить умовний спосіб дієслова; пишемо окремо. У щоб, якби — частина сполучника.
більше	прислівник; прикметник (форма)	прислівник: читати більше — вищий ступінь від багато; з іменником (більше учнів) словник теж подає його як прислівник. прикметник: більше яблуко (яке?) — форма від більший.
біля	прийменник	біля школи, біля річки — з родовим відмінком (біля чого?).
близько	прислівник, прийменник	прислівник: Він підійшов зовсім близько (як? куди?). прийменник: близько школи, близько години — з родовим відмінком.
бо	сполучник; частка	сполучник: Ми повернулися, бо почався дощ — приєднує причину. частка: іди-бо — підсилює; пишемо через дефіс.
весь (вся, всі)	займенник (означальний)	весь день, усі учні, для всіх — узагальнює, указує на повноту, нічого не називаючи. Форми все, всього див. окремо.
вже (уже)	прислівник; частка	прислівник: Ми вже прийшли — дія відбулася до цього часу. частка: Такий уже в нього характер — лише підсилює, значення часу немає.
від	прийменник	лист від мами, від ранку до вечора — з родовим відмінком.
все (усе)	займенник, прислівник, частка	займенник: Я знаю все (що?) — форма від весь, член речення. прислівник: Дощ усе йде (= досі, постійно). частка: Ставало все темніше — з вищим ступенем підсилює (так у словнику).
всього (усього)	займенник (форма); прислівник; частка	займенник: Кошеня боїться всього (чого?) — форма від все (весь), член речення. прислівник: Усього в класі тридцять учнів (= разом, загалом). частка: До села всього три кілометри (= лише) — обмежує кількість (у словнику — «у значенні частки»).
двійко	числівник (збірний)	двійко кошенят = двоє (у словнику — розмовне слово).
двоє (троє, четверо…)	числівник (збірний)	двоє дітей, троє друзів — кількість як одне ціле (скільки?).
де	прислівник; рідко частка	прислівник: Де ти живеш? — питання місця, обставина; у складному реченні — сполучне слово: Я знаю, де він живе (теж прислівник, член речення). частка (розм.): Де там! — заперечення.
для	прийменник	подарунок для мами (для кого?) — з родовим відмінком.
до	прийменник; іменник	прийменник: до школи, до вечора — з родовим відмінком. іменник: нота до — назва ноти.
дуже	прислівник	дуже гарний, дуже швидко — міра ознаки (наскільки?).
є	дієслово	У мене є брат; Київ є столицею України — форма теперішнього часу дієслова бути.
ж (же)	частка; рідко сполучник	частка: Ходи ж зі мною; Він же видатний письменник — підсилює, виділяє; пишемо окремо (приклади з Правопису, § 44). сполучник (рідко): Усі пішли, я ж залишився — протиставляє (= а).
з (із, зі, зо)	прийменник	з другом, із сестрою, зі школи, зо два дні — варіанти одного прийменника. Як вибрати — у статті «З, із, зі (зо)».
за	прийменник; рідко прислівник	прийменник: за вікном, за годину, дякую за допомогу. прислівник: голосувати «за» (= на підтримку).
завдяки	прийменник	завдяки друзям — з давальним відмінком (завдяки кому?).
завжди	прислівник	Бабуся завжди допомагає (коли?) — обставина часу.
зате	сполучник	Дорога довга, зате гарна — протиставний (= але). Не плутай: за те оповідання — прийменник і займенник (Правопис, § 43).
звичайно	прислівник; у значенні частки	прислівник: Він звичайно встає рано (= зазвичай). Вставне слово, виділяємо комами: Ти, звичайно, правий (= певна річ). частка: — Прийдеш? — Звичайно. (= так).
з-за, з-під (із-за, із-під)	прийменник	з-за хмари, з-під столу — складні прийменники, пишемо через дефіс.
і (й)	сполучник; частка	сполучник: брат і сестра; Сонце зійшло, і птахи заспівали — з’єднує. частка: Брат пішов, пішов і я (= теж) — нічого не з’єднує, лише підсилює.
інший	займенник (означальний)	інший шлях, інші діти — указує на відмінність, нічого не називаючи.
її, його, їх	займенник	особовий: Я бачу її (кого?) — форма від вона. присвійний: її книжка, їхній дім (чия? чий?). В обох випадках — займенник.
кілька (декілька)	числівник; іменник	числівник (неозначено-кількісний): кілька днів, декілька учнів (скільки?). іменник: консерви з кільки — назва риби.
кільканадцять	числівник (неозначено-кількісний)	кільканадцять років — від одинадцяти до дев’ятнадцяти.
коли	прислівник; сполучник	прислівник: Коли ти повернешся? — питання часу, обставина; у складному реченні — сполучне слово: Я пам’ятаю день, коли ми познайомилися (= у який). сполучник: Коли б я знав, прийшов би раніше (= якби). У підрядній частині часу (Коли ми прийшли, уже смеркало) словник подає коли як сполучник, а деякі підручники — як сполучне слово.
коло	іменник, прийменник	іменник: намалювати коло, широке коло друзів. прийменник: коло хати (= біля) — з родовим відмінком.
котрий	займенник	Котра година? — питальний; учень, котрий запізнився — відносний (= який).
крізь	прийменник	крізь туман, крізь сльози — зі знахідним відмінком.
крім	прийменник	усі, крім Олі — з родовим відмінком.
кругом	прислівник, прийменник, вигук	прислівник: Кругом тихо (= скрізь). прийменник: кругом хати (= навколо). вигук: Кругом! — військова команда.
куди	прислівник; рідко частка	прислівник: Куди ти йдеш? — питання напрямку; у складному реченні — сполучне слово: Я знаю, куди він пішов. частка (розм.): куди краще (= значно).
ледве	прислівник; сполучник	прислівник: ледве дійшов (= насилу). сполучник: Ледве розвиднілося, ми вирушили (= як тільки).
лише (лиш)	частка; сполучник	частка: Лише Марко знав відповідь — обмежує, виділяє. сполучник у парі не лише…, а й: Він не лише співає, а й танцює.
мабуть	вставне слово (прислівник)	Він, мабуть, запізниться — виражає непевність, виділяємо комами. Вставними бувають слова різних частин мови; граматичний словник ВЕСУМ подає мабуть як прислівник.
має	дієслово	Брат має велосипед — форма дієслова мати (що робить?).
майже	прислівник / частка	Майже всі прийшли; чекали майже годину — означає трохи меншу міру. Словник подає майже як прислівник, а деякі граматики (і стаття «Частка») — як кількісну частку.
мало	числівник або прислівник	Як і багато: числівник при іменнику — мало часу; прислівник при дієслові — мало спати.
між	прийменник	між деревами, між нами.
мов	сполучник, частка; форма іменника	сполучник: Сніг лежав, мов біла ковдра — порівняльний. частка: Він мов не чув — непевність (= ніби). іменник: знає п’ять мов — форма від мова.
мовби (ніби, наче, немов, неначе)	сполучник, частка	сполучник: Дерева стояли, мовби в казці; Здавалося, ніби хтось кличе — приєднує порівняння чи підрядну частину. частка: Озеро мовби заснуло — виражає непевність (= здається).
можна	прислівник / присудкове слово	Тут можна сісти; Можна увійти? — можливість чи дозвіл; у реченні — присудок. У підручниках — окрема група прислівників, у словнику й Правописі (§ 44) — присудкове слово. З не — окремо: не можна.
на	прийменник; рідко частка, вигук	прийменник: на столі, на уроці, на тиждень — питання ставимо разом із ним: на чому? на скільки? частка (розм.): На, бери! (= візьми). вигук: От тобі й на! — подив.
навіть	частка	Навіть дідусь усміхнувся — підсилює слово, членом речення не є. Між однорідними членами (говорив тихо, навіть пошепки) словник подає його «у значенні сполучника».
навіщо (нащо)	прислівник	Навіщо ти це зробив? — питання мети (для чого?).
навколо (довкола, навкруги)	прислівник, прийменник	прислівник: Навколо тихо (де?). прийменник: навколо хати (навколо чого?). Докладно — у статті «Перехід слів з однієї частини мови в іншу».
над	прийменник	над річкою, наді мною — з орудним чи знахідним відмінком.
назустріч	прислівник, прийменник	прислівник: вийти назустріч (куди?). прийменник: назустріч гостям — з давальним відмінком.
нарешті	прислівник	Нарешті ми приїхали (= після всього). Окремим окликом Нарешті! уживається в значенні вигуку.
не	частка	не знаю, не друг, а ворог — заперечна частка. Разом чи окремо — у статті «Не з різними частинами мови».
невже	частка	Невже ти забув? — питальна частка з відтінком здивування.
нехай (хай)	частка; рідше сполучник	частка: Нехай щастить! Хай живе Україна! — творить наказовий спосіб. сполучник: Нехай я помилився, але спробував — допустовий (= хоч).
ні	частка, сполучник	частка: — Ти втомився? — Ні, не дуже. — заперечує; після неї кома (Правопис, § 158). сполучник: не знав ні батька, ні матері — повторюваний. У ніхто, ніде ні- — частина слова.
ніж	сполучник; іменник	сполучник: Краще пізно, ніж ніколи — порівняльний. іменник: гострий ніж.
ніколи	прислівник; присудкове слово	прислівник: Я ніко́ли не був у горах (= у жодний час). присудкове слово: Мені ні́коли (= немає часу) — інший наголос.
ніхто (ніщо)	займенник (заперечний)	Ніхто не запізнився (хто?) — заперечний займенник.
ну	вигук, частка	вигук: Ну, швидше! — спонукає, після нього кома. частка: Ну що б, здавалося, слова… (Т. Шевченко) — підсилює, коми немає (Правопис, § 158).
о (об)	прийменник, вигук; частка	прийменник: прокинутися о сьомій, спертися об стіну. вигук: О, як гарно! — почуття, після нього кома. У звертанні без коми (О земле рідна!) о, за Правописом (§ 158), ужито в значенні підсилювальної частки, а словник подає його як вигук.
обидва (обидві)	числівник (збірний)	обидва брати, обидві сестри (скільки?).
обоє	числівник (збірний)	обоє дітей — так і в словнику.
один (одна, одне)	числівник	числівник: один олівець (скільки?). У значенні займенника: Жив собі один чоловік (= якийсь). У значенні прикметника: Я вдома один (= самотній).
однак	сполучник; прислівник	сполучник: Було холодно, однак ми гуляли — протиставний (= але). Усередині речення, між комами (Він, однак, не прийшов = все ж), — вставне слово; словник подає його тут як прислівник.
ой	вигук; частка	вигук: Ой, як боляче! — почуття, після нього кома. Перед звертанням без паузи (Ой волохи, волохи… — Т. Шевченко) ой, за Правописом (§ 158), ужито в значенні підсилювальної частки; коми немає.
от (ось, он)	частка	Ось наша школа. От і літо. Он там наш дім — вказівні частки.
перед	прийменник; іменник	прийменник: перед школою, переді мною. іменник: пе́ред машини (= передня частина).
під	прийменник; іменник	прийменник: під столом, під вечір, піді мною. іменник: під печі — нижня частина печі.
після	прийменник, прислівник	прийменник: після уроків (після чого?). прислівник: Поговоримо після (= потім).
по	прийменник	по дорозі, по черзі. У по-нашому, по-перше по- — частина прислівника.
поблизу	прислівник, прийменник	прислівник: Поблизу є магазин (де?). прийменник: поблизу школи (поблизу чого?).
повз	прийменник, прислівник; дієслово	прийменник: пройти повз школу. прислівник: Машина промчала повз. дієслово: Вуж повз у траві — форма від повзти.
поки	сполучник, прислівник	сполучник: Зачекай, поки я прийду — приєднує частину часу. прислівник: Я поки почитаю (= тим часом).
половина	іменник	половина класу, більша половина — називає частину цілого як предмет, а не число (як і третина), тому це іменник. Число частин називає дробовий числівник: одна друга.
понад	прийменник	понад сто учнів, понад хмарами — складний прийменник (по + над).
пора	іменник; присудкове слово	іменник: пора року. присудкове слово: Пора додому (= час іти) — як можна, треба; у підручниках — прислівник.
при	прийменник	при дорозі, при світлі лампи — з місцевим відмінком.
про	прийменник	книжка про пригоди — зі знахідним відмінком. Не плутай: проте — сполучник.
проте	сполучник	Було важко, проте цікаво — протиставний (= але). Не плутай: Розкажи про те, що бачив — прийменник і займенник (Правопис, § 43).
проти	прийменник; прислівник	прийменник: проти вітру. прислівник: Хто проти?
разом	прислівник	Ми працювали разом (як? — спільно). Сполучення разом з (із) у деяких граматиках розглядають як складений прийменник: разом із братом.
саме	частка, прислівник; форма займенника	частка: Саме він переміг — виділяє. прислівник: Ми саме обідали (= якраз, у цю мить). займенник: те саме місто — форма від самий.
свій	займенник (присвійний)	Кожен узяв свою книжку (чию?) — указує на належність тому, хто діє.
серед	прийменник	серед поля, серед ночі — з родовим відмінком.
скільки	займенник	Скільки тобі років? — питальний; Візьми, скільки треба — відносний. У словнику подано й значення прислівника: допомагав, скільки міг (= наскільки).
слід	іменник; присудкове слово	іменник: слід на снігу. присудкове слово: Слід повторити правило (= треба); у підручниках — прислівник, як можна, треба.
стільки	займенник (вказівний)	стільки книжок — указує на кількість, не називаючи її. У словнику подано й значення прислівника: ішли стільки, що втомилися.
сьогодні (завтра, вчора)	прислівник	Сьогодні контрольна; завтра підемо в музей (коли?). У значенні іменника: наше завтра.
та	сполучник; частка; форма займенника	сполучник: хліб та сіль (= і); Мала хата, та затишна (= але). частка: Та годі вже! — підсилює. займенник: та дівчина — форма від той.
так	прислівник, частка, сполучник	прислівник: Зроби так (як?); так багато (= настільки). частка: — Ти вже поїв? — Так, дякую. — стверджує; після неї кома (Правопис, § 158). сполучник: Як діти, так і дорослі раділи (у парі як…, так і).
таки	частка	Ми таки встигли (= все ж). Після слова — через дефіс: усе-таки, дістав-таки.
такий	займенник (вказівний)	такий день, таке місто — указує на ознаку, не називаючи її.
також (теж)	прислівник / сполучник	Сестра також прийшла; Я теж так думаю (= так само). Словник подає їх як прислівники, деякі підручники (і стаття «Сполучник») — як єднальні сполучники; а також — сполучник: купили хліб, а також молоко.
там	прислівник; рідко частка	прислівник: Я там був (де?). частка (розм.): якась там книжка — у сполученні із займенником.
тисяча (мільйон)	числівник (кількісний)	тисяча гривень, мільйон зірок (скільки?). У шкільній програмі й тлумачному словнику — числівники, хоч відмінюються, як іменники (тисячі, тисячею); граматичний словник «Словники України» подає їх як іменники.
тільки	частка; сполучник; прислівник	частка: Тільки ти мене розумієш — обмежує, виділяє. сполучник: Гарна сукня, тільки дорога (= але); у парі не тільки…, а й. прислівник: Тільки почало світати (= щойно).
то	сполучник, частка	сполучник: то дощ, то сніг; Якщо підеш, то скажи — з’єднує частини. частка: Нащо то одній людині стільки грошей? — вказує, підсилює (приклад із Правопису, § 44).
той (те, ті)	займенник (вказівний)	той будинок, те місто. Входить до складених сполучників: для того щоб, через те що.
треба (потрібно)	прислівник / присудкове слово	Треба повторити правило; Мені потрібно йти — у реченні присудок. Як і можна: у підручниках — прислівники, у словнику й Правописі — присудкові слова.
тричі (двічі)	прислівник	перечитав тричі (скільки разів?) — утворений від числівника, але числівником не є.
тут	прислівник; рідко частка	прислівник: Сідай тут (де?). частка: Що тут скажеш! — лише підсилює.
у (в)	прийменник; рідко вигук	прийменник: у школі, в Одесі, у вівторок — у чи в, вибираємо за милозвучністю (Правопис, § 23). вигук: у-у-у — передає гудіння, завивання.
ура	вигук	Ура! Канікули! — радість. У значенні іменника: пролунало гучне «ура».
хіба	частка	Хіба ти не знав? — питання із сумнівом; хіба що — обмежує.
хоча (хоч)	сполучник, частка	сполучник: Хоча було холодно, ми гуляли — допустовий. частка: Зачекай хоч хвилинку; дай хоча б води — обмежує (= принаймні).
хто	займенник	Хто прийшов? — питальний; Той, хто рано встає… — відносний.
це	займенник; частка	займенник: Це правда — форма від цей (= це явище, ця подія). частка: Хто це прийшов? — підсилює питальне слово.
цей (ця, ці)	займенник (вказівний)	цей зошит, у цій книжці — указує на предмет, не називаючи його.
чверть	іменник	чверть години, друга чверть — називає частину цілого як предмет, а не число (як і третина), тому це іменник. Число частин називає дробовий числівник: одна четверта.
через	прийменник	через ліс, через годину, через хворобу. Не плутай: через те що — складений сполучник.
чи	сполучник, частка	сполучник: чай чи какао; Не знаю, чи прийде він — з’єднує. частка: Чи прийде завтра Оля? — робить речення питальним.
чий	займенник	Чий це зошит? — питальний; учень, чий малюнок переміг — відносний.
чим	займенник; сполучник	займенник: Чим ти пишеш? — форма від що. сполучник у парі чим…, тим: Чим далі в ліс, тим більше дров. Без тим у порівнянні вживай ніж: краще, ніж учора.
чого	займенник; прислівник	займенник: Чого тобі бракує? — форма від що. прислівник: Чого ти сумуєш? (= чому) — так у словнику.
чому	прислівник; займенник	прислівник: Чому ти мовчиш? (з якої причини?). займенник: Чому дорівнює сума? (дорівнює чому?) — форма від що.
шкода	прислівник / присудкове слово; іменник	у значенні «жаль»: Шкода, що ти не прийшов; Мені шкода кошеняти — присудок; у підручниках — прислівник, у словнику — присудкове слово. іменник: Град завдав шкоди (чого?).
шостий	числівник (порядковий)	шостий клас (котрий?) — так у шкільній програмі й у словнику. Змінюється, як прикметник, тому граматичний словник ВЕСУМ подає шостий як прикметник.
ще	прислівник; частка	прислівник: Брат ще спить (= досі); Дай ще яблуко (= додатково); ще краще (= більшою мірою). частка: Ото ще питання! — лише підсилює.
що	займенник, сполучник, частка	займенник: Що ти шукаєш? (шукаєш що?); книжка, що (= яка) лежить на столі — член речення. сполучник: Я знаю, що ти прийдеш — лише з’єднує; словом «який» не заміниш. частка: Що за ніч! — підсилює (пор. що то за, Правопис, § 44).
щоб	сполучник; частка	сполучник: Я прийшов, щоб допомогти — мета. частка: Щоб ти був здоровий! — побажання. Не плутай: Що б ти хотів? — займенник і частка, пишемо окремо (Правопис, § 43).
щойно	прислівник; сполучник	прислівник: Мама щойно пішла (= тільки що). сполучник: Щойно задзвенів дзвоник, усі вибігли (= як тільки).
щороку (щодня)	прислівник	Щороку ми їздимо до моря (коли? як часто?). Частку що- пишемо разом: щодня, щотижня.
щось	займенник; прислівник	займенник: Щось шелестить у траві — невідомо що. прислівник: Мені щось не спиться (= чомусь) — так у словнику.
я (ти, він, ми…)	займенник (особовий)	Я читаю; ми з братом; без нього — указують на особу, не називаючи її.
як	прислівник, сполучник, частка; іменник	прислівник: Як ти доїхав? — спосіб дії, обставина. сполучник: Сніг білий, як цукор — порівняльний; Як прийдеш, подзвони (= коли). В окликах (Як гарно!) словник подає як і як частку, і як прислівник. іменник: як — тварина: у горах Тибету живуть яки.
якби	сполучник	Якби я знав, прийшов би — умовний. Не плутай: Як би краще це зробити? — прислівник і частка, окремо (Правопис, § 43).
який	займенник	Який олівець твій? — питальний; учні, які прийшли — відносний (сполучне слово, член речення).
якраз	прислівник; частка	прислівник: Ми якраз обідали (= саме тоді). частка: Якраз він і допоміг — виділяє.
якщо	сполучник	Якщо хочеш, допоможу тобі — умовний сполучник, пишемо разом. Окремо — Як що трапиться… (тут що = щось). Обидва приклади — з Правопису (§ 43).

Слова, що бувають кількома частинами мови, визначай лише в реченні. Де погляди підручників і словника різняться, у таблиці подано обидва. Докладно про кожну частину мови: займенник, числівник, прислівник, прийменник, сполучник, частка, вигук.

Як визначити частину мови слова в реченні

Спершу знайди слово в реченні: без нього частину мови таких слів, як що, як, так, то, все, не визначиш. Потім постав до слова питання від іншого слова й з’ясуй, яку роль воно виконує.

Самостійні частини мови — займенник, числівник, прислівник, а також іменник, прикметник, дієслово — мають питання і бувають членами речення: Що (що?) ти шукаєш?
Службові — прийменник, сполучник, частка — питання не мають і членами речення не бувають: Я знаю, що ти прийдеш.
Вигук виражає почуття чи спонукання, але не називає їх: Ой, як боляче!

Перевіряй по черзі, крок за кроком:

Яка частина мови слово в реченні? Перевіряй по черзі

Від слова залежить іменник, займенник чи числівник у непрямому відмінку, а питання ставимо тільки разом із ним?лежить (на чому?) на столі; через ліс, до бабусі, о п’ятій, з-за хмариприйменник
Слово відповідає на питання хто, що, який, чий, котрий чи скільки, але лише вказує на предмет, ознаку чи кількість, не називаючи їх?Що ти читаєш? Хто прийшов? Пісня, що (= яка) лунала…; цей, весь, такий, стільки. А в реченні Я знаю, що ти прийдеш слово що не замінюється словом «який» і не є членом речення: див. крок 5. А в кілька днів, багато книжок, обидва брати слова не вказують на кількість, а називають її — це числівники: див. крок 4займенник
Слово означає ознаку дії чи іншої ознаки (як? де? коли? куди? чому? наскільки? скільки разів?), не змінюється і є членом речення?Як ти доїхав? Ми живемо тут. Куди ти йдеш? дуже гарно; перечитав тричі. У порівнянні (білий, як цукор) питання ставимо до всього звороту, а як — сполучник: див. крок 5прислівник
Слово називає число, кількість чи порядок предметів при лічбі (скільки? котрий?)?три яблука, п’ятеро учнів, обидва брати, кілька днів, сьомий клас. А чверть, половина хоч і відповідають на питання скільки? (чверть години), але називають частину як предмет — це іменники (див. «Типові помилки»)числівник
Питання до слова немає, членом речення воно не є, а з’єднує однорідні члени чи частини складного речення або приєднує зворот (порівняльний, мети)?брат і сестра; чай чи какао; Я знаю, що ти прийдеш; Сніг білий, як цукор; Я прийшов, щоб допомогтисполучник
Слово виражає почуття чи спонукання, нічого не називаючи, і відокремлюється комою або знаком оклику?Ой, як боляче! Агов, зачекайте! О, як гарно! Після часток так, ні, авжеж і після частки а в кінці питання (Підемо в кіно, а?) теж буває кома чи знак оклику, але почуттів ці слова не виражають: див. крок 7вигук
Питання до слова немає, членом речення воно не є, а лише додає відтінку (питання, заперечення, ствердження, підсилення, обмеження, вказівки) або творить форму слова?Чи прийде Марко? Я не знаю. Він таки прийшов. Ось наша школа. Прочитав би. — Так, підучастка
Можна, треба, пора, шкода (= жаль)означають можливість чи стан і бувають присудком: Тут можна сісти. У підручниках це прислівники, у словнику — присудкові слова (можна, треба так називає також Правопис)прислівник / присудкове слово

Іменник, прикметник і дієслово впізнаєш за питаннями хто? що?, який? чий?, що робити? — їх схема не розглядає. Вставні слова на зразок мабуть, звичайно, а також слова з кількома значеннями шукай у словнику вище.

Таблицю всіх десяти частин мови з питаннями дивись у статті «Частини мови: таблиця», а план повного розбору — у статті «Морфологічний розбір».

Що, як, коли: займенник, прислівник чи сполучник

Найчастіше плутають слова, що з’єднують частини складного речення. Таких слів два види.

Сполучники (що, щоб, бо, якщо, а також як у порівнянні) лише з’єднують частини й членами речення не бувають: Друг пише, що скоро приїде.
Сполучні слова — це займенники що, який, хто, чий і прислівники де, куди, коли, як. Вони теж з’єднують частини, але водночас є членами підрядної частини: Книжка, що лежить на столі, моя (що = яка, підмет).

Як розрізнити що: якщо його можна замінити словом який (яка, яке, які) або воно саме є членом підрядної частини (Я знаю, що ти робиш: робиш що?), це займенник; якщо ні — сполучник (Я знаю, що ти прийдеш).

Так само поводиться коли: у реченні Я пам’ятаю день, коли ми познайомилися слово коли можна замінити словами «в який», тож це сполучне слово, тобто прислівник. А в умовному значенні (Коли б я знав, прийшов би раніше; коли б = якби) коли — сполучник. У підрядній частині часу (Коли ми прийшли, уже смеркало) словник подає коли як сполучник, а деякі підручники — як сполучне слово, тож у таких реченнях дотримуйся свого підручника.

Одне слово — дві ролі: член речення чи ні

Є питання, член речення

Що ти шукаєш? — займенник (шукаєш що?)
Як ти доїхав? — прислівник (доїхав як?)
Зроби так. — прислівник (зроби як?)
Чим ти пишеш? — займенник (пишеш чим?)

Питання немає, не член речення

Я знаю, що ти прийдеш. — сполучник
Сніг білий, як цукор. — сполучник
— Підеш? — Так, піду. — частка
Чим далі в ліс, тим більше дров. — сполучник

Самостійні частини мови мають питання і бувають членами речення, службові — ні. Тому спершу постав питання від іншого слова до виділеного.

Так, то, ще, вже, все: прислівник чи частка

Прислівник відповідає на питання (як? коли? наскільки?) і в реченні є обставиною. Частка питання не має: вона лише підсилює, обмежує, стверджує чи заперечує. Порівняй:

Зроби так (як?) — прислівник; — Підеш із нами? — Так, піду — стверджувальна частка. Правопис розрізняє їх і за комою: після частки так ставимо кому, якщо далі йде речення, яке розкриває її зміст, а після прислівника — ні (§ 158, п. 10).
Брат ще спить (= досі), Дай ще яблуко (= додатково) — прислівник; Ото ще питання! — частка: лише підсилює.
Ми вже прийшли — прислівник: дія відбулася до цього часу; Такий уже в нього характер — частка: значення часу тут немає.
Я знаю все (що?) — займенник; Дощ усе йде (= досі) — прислівник; Ставало все темніше — частка (так у словнику).
То дощ, то сніг; Якщо підеш, то скажи — сполучник; Нащо то одній людині стільки грошей? — частка (приклад із Правопису, § 44).
Тільки ти мене розумієш — частка; Гарна сукня, тільки дорога (= але) — сполучник; Тільки почало світати (= щойно) — прислівник.

Не всі такі пари легко розрізнити: в окликах на зразок Як гарно! словник подає як і як частку, і як прислівник. Такі випадки ми не беремо в тренажери.

І, й, та, а, чи: сполучник чи частка

Сполучник з’єднує однорідні члени речення або частини складного речення. Якщо слово нічого не з’єднує, а лише підсилює чи ставить питання, це частка.

і (й): брат і сестра — сполучник; Брат пішов, пішов і я (= теж) — частка. За Правописом, після й, я, ю, є, ї єднальний сполучник — лише і або та (§ 24, п. 4).
та: хліб та сіль (= і), Мала хата, та затишна (= але) — сполучник; Та годі вже! — частка; та дівчина — займенник, форма від той.
чи: чай чи какао — сполучник; Чи прийде завтра Оля? — питальна частка.
а, але, або — майже завжди сполучники: Я малюю, а брат читає.

На, у, з, до, через: прийменники та їхні «двійники»

Прийменник не має власного питання: питання ставимо разом із ним (лежить на чому? — на столі). Найчастіші прийменники — на, у (в), з (із, зі, зо), до, від, для, за, про, по, під, над, перед, через, без, біля. Вибір між у і в чи з, із і зі залежить від милозвучності (Правопис, § 23, 25); про з, із, зі докладно — у статті «З, із, зі (зо)».

Але деякі прийменники мають «двійників» — однакові слова інших частин мови:

о: прокинутися о сьомій — прийменник; О, як гарно! — вигук. У звертанні без коми (О земле рідна!) о, за Правописом, ужито в значенні підсилювальної частки (§ 158, п. 9, прим. 1), а словник подає його як вигук.
навколо, поблизу, кругом, після, назустріч: з іменником вони прийменники (навколо хати, після уроків), без нього — прислівники (Навколо тихо; Поговоримо після). Так слова переходять з однієї частини мови в іншу.
до, коло, перед, під бувають ще й іменниками: нота до, широке коло друзів, пе́ред машини, під печі.
на в розмовному мовленні буває часткою (На, бери! = візьми) і вигуком (От тобі й на!).

Багато, кілька, двійко, тисяча: числівник чи ні

За шкільною програмою (6 клас) числівники бувають кількісні й порядкові (шостий), а кількісні поділяють на такі розряди: на позначення цілих чисел (три, сто, тисяча), дробові (дві треті), збірні (двоє, обидва, обоє, двійко), неозначено-кількісні (кілька, багато). Тут підручники й словники подекуди розходяться, тому подаємо обидва погляди.

Багато, мало при іменнику — неозначено-кількісні числівники (багато книжок), при дієслові — прислівники (багато читати). Словник подає їх як прислівники, ужиті «у значенні числівника».
Кілька, декілька, кільканадцять — неозначено-кількісні числівники: так їх подають і підручники, і словник.
Двоє, двійко, обидва, обоє — збірні числівники; двійко словник позначає як розмовне.
Тисяча, мільйон — кількісні числівники, хоча відмінюються, як іменники (тисячі, тисячею). Граматичний словник «Словники України» подає їх як іменники.
Шостий та інші порядкові числівники змінюються, як прикметники. У шкільній програмі й у словнику це числівники, а граматичний словник ВЕСУМ подає їх як прикметники.
Чверть, половина — іменники, як і третина: вони називають частину цілого як предмет (друга чверть, більша половина), а не число. Число частин називає дробовий числівник: одна четверта, одна друга. Рід і відмінювання, як в іменника, тут не показник: їх має також числівник тисяча.
Двічі, тричі — прислівники (перечитав тричі — скільки разів?), утворені від числівників.

Можна, треба, шкода, є: яка частина мови

Можна, треба, потрібно, слід, пора й шкода (у значенні «жаль») означають можливість, потребу чи стан і в реченні бувають присудком: Тут можна сісти; Пора додому; Шкода, що ти не прийшов. У шкільних підручниках їх розглядають як окрему групу прислівників (див. статтю «Прислівник»), а словник позначає як присудкові слова. Правопис теж називає можна, треба присудковими словами (§ 44, п. 1.7). Обидві назви трапляються, тож відповідай так, як заведено у твоєму підручнику.

Деякі із цих слів мають ще й інше значення. Шкода може бути й іменником: Град завдав великої шкоди (чого?). Так само слід — іменник у слід на снігу, а пора — у пора року. Ніколи — це два різні слова: прислівник ніко́ли (Я ніколи не був у горах) і присудкове слово ні́коли (Мені ніколи = немає часу).

Є — дієслово, форма теперішнього часу від бути: У мене є брат; Київ є столицею України.

Чому одне слово буває різними частинами мови

Причин дві.

Збіг різних слів, які однаково звучать і пишуться: ніж — сполучник (краще пізно, ніж ніколи) і назва предмета (гострий ніж); кілька — числівник і назва риби; мов — сполучник і форма іменника мова (знає п’ять мов); повз — прийменник і форма дієслова повзти.
Перехід слів з однієї частини мови в іншу: прислівник навколо став і прийменником (навколо хати), а прислівник так — часткою (— Так, піду). Докладно — у статті «Перехід слів з однієї частини мови в іншу».

Тому в словнику біля таких слів кілька позначок. Твоє завдання — вибрати ту, що відповідає значенню слова в конкретному реченні.

Типові помилки

Помилка	Правильно	Чому
Я знаю, що ти прийдеш: що — займенник	сполучник	що лише з’єднує частини: словом «який» його не заміниш, і членом речення воно не є
книжка, що лежить на столі: що — сполучник	займенник	що = яка, у підрядній частині це підмет; такі слова називають сполучними
Сніг білий, як цукор: як — прислівник	сполучник	як лише приєднує порівняльний зворот; питання ставимо до всього звороту
Чи прийде Марко?: чи — сполучник	частка	чи нічого не з’єднує, а лише робить речення питальним
— Так, прийду: так — прислівник	частка	так лише стверджує; прислівником воно буває, коли означає «таким способом» чи «настільки»: зроби так, так багато
через хворобу: через — сполучник	прийменник	через поєднує іменник з іншими словами; сполучником є складене через те що
чверть, половина — числівники	іменники	називають частину цілого як предмет, а не число: друга чверть, більша половина; число частин називає дробовий числівник одна четверта, одна друга
тричі, двічі — числівники	прислівники	означають, скільки разів відбувається дія, і не змінюються
є — частка	дієслово	це форма дієслова бути: у мене є брат

Вправи: яка частина мови виділене слово

Яка частина мови виділене слово?

12 речень. Визнач, якою частиною мови є виділене слово саме в цьому реченні. Обери відповідь — одразу побачиш пояснення.

Що ти малюєш?
Відповідь
займенник. Що ставить питання про предмет (малюєш що?) і є членом речення — додатком. Це питальний займенник.
Бабуся написала, що скоро приїде.
Відповідь
сполучник. Що лише приєднує підрядну частину: словом «який» його не заміниш, і членом речення воно не є.
Пісня, що лунала з вікна, була знайома.
Відповідь
займенник. Що можна замінити словом «яка» (пісня, яка лунала), і в підрядній частині воно є підметом — це відносний займенник.
Як ти дістався до школи?
Відповідь
прислівник. Як ставить питання про спосіб дії (дістався як?) і є обставиною — це прислівник.
Хмари пливли, як білі кораблі.
Відповідь
сполучник. Як приєднує порівняльний зворот як білі кораблі; членом речення не є — це порівняльний сполучник.
Коли почнуться зимові канікули?
Відповідь
прислівник. Коли ставить питання про час (почнуться коли?) і є обставиною часу — це прислівник.
Чи бачив ти цю виставу?
Відповідь
частка. Чи нічого не з’єднує, а лише робить речення питальним — це питальна частка.
Ти підеш у кіно чи залишишся вдома?
Відповідь
сполучник. Чи з’єднує однорідні присудки (підеш чи залишишся) і означає вибір — це розділовий сполучник.
Через дощ матч перенесли.
Відповідь
прийменник. Через поєднує іменник дощ із дієсловом і разом із ним указує на причину (перенесли через що?); власного питання не має — це прийменник.
Навіть найменші діти знали цю пісню.
Відповідь
частка. Навіть не має питання і не є членом речення: воно лише підсилює слово діти — це частка.
— Тобі сподобався фільм? — Так, дуже.
Відповідь
частка. Так лише стверджує сказане, питання до нього не поставиш — це стверджувальна частка; після неї ставимо кому (§ 158 Правопису).
Мама поставила вазу на підвіконня.
Відповідь
прийменник. На не має власного питання: ставимо його разом із прийменником (поставила на що?). Це прийменник.

Прийменник, сполучник, частка чи прислівник?

Визнач, якою частиною мови є виділене слово. Підказка: прислівник має питання і буває членом речення, службові слова — ні.

Відповіді

зустрілися о п’ятій годині	прийменник	О не має власного питання (о котрій?): разом зі словом п’ятій указує на час — прийменник.
виглянув з-за хмари	прийменник	З-за — складний прийменник (з + за), пишемо через дефіс (§ 42 Правопису).
сиділи серед друзів	прийменник	Серед поєднує іменник із дієсловом (сиділи серед кого?); власного питання не має — прийменник.
Якщо завтра буде сонячно, підемо на річку.	сполучник	Якщо приєднує підрядну частину умови й членом речення не є — сполучник.
Ми запізнилися, бо автобус не прийшов.	сполучник	Бо приєднує частину з причиною; питання до нього немає — сполучник.
Хата маленька, але затишна.	сполучник	Але протиставляє однорідні члени (маленька — затишна) — протиставний сполучник.
Невже настала зима?	частка	Невже лише надає реченню відтінку здивованого питання — питальна частка.
Я не знаю відповіді.	частка	Не заперечує дію; питання до нього немає — заперечна частка.
Він таки дочитав книжку.	частка	Таки підсилює (= все ж, нарешті), членом речення не є — частка.
Ми живемо тут уже п’ять років.	прислівник	Тут означає місце (живемо де?), є обставиною і не змінюється — прислівник.
Бабуся завжди пече пиріг на свята.	прислівник	Завжди означає час дії (пече коли?) — прислівник.
Вони довго розмовляли.	прислівник	Довго — ознака дії (розмовляли скільки часу?), у реченні обставина — прислівник.

Де знадобиться вміння визначати частину мови

Без цього не обійтися в морфологічному розборі (перший крок — назвати частину мови), у правописі (щоб і що б, якби і як би, зате і за те пишемо по-різному залежно від частини мови, § 43 Правопису) і в пунктуації: вигук і стверджувальну частку так відокремлюємо комою чи знаком оклику, а прислівник так — ні. Частини мови вивчають у 5–7 класах: загальні ознаки — у 5–6 класах, службові частини мови й вигук — у 7 класі.

Джерела: шкільна програма з української мови (5–7 клас) і усталена шкільна граматика; частини мови слів — за «Словником української мови» у 20 томах (А–П’ять) і в 11 томах, граматичні позначки — за довідниками «Словники України» та ВЕСУМ; Український правопис (2019), § 23–25, 42–44, 158.

Вправи з відповідями: яка частина мови

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

Яка частина мови слово «на» в реченні «Ключі лежать на полиці»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — прийменник. «На» не має власного питання: ставимо його разом із прийменником (лежать на чому? — на полиці). Це прийменник.
У якому реченні «що» — займенник?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Що ти читаєш? У реченні «Що ти читаєш?» слово «що» ставить питання про предмет і є додатком — це займенник. В інших реченнях «що» лише приєднує підрядну частину, тобто є сполучником.
Якою частиною мови є «чи» в реченні «Чи знаєш ти цю пісню?»
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — часткою. «Чи» нічого не з’єднує, а лише робить речення питальним — це питальна частка. Сполучником «чи» буває між однорідними членами: чай чи какао.
У якому реченні «як» — сполучник?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Сніг блищав, як срібло. У реченні «Сніг блищав, як срібло» слово «як» приєднує порівняльний зворот і членом речення не є — це сполучник. В інших реченнях «як» ставить питання — це прислівник.
У якому реченні «так» — частка?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — — Ти готовий? — Так, готовий. У відповіді «Так, готовий» слово «так» лише стверджує, питання до нього не поставиш — це стверджувальна частка. В інших реченнях «так» означає «таким способом» — це прислівник.
Яке слово в реченні «Ми вийшли раніше, щоб не запізнитися» є сполучником?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — щоб. «Щоб» приєднує частину зі значенням мети (вийшли для чого?) і членом речення не є — це сполучник. «Не» — частка, «раніше» — прислівник, «ми» — займенник.
У якому рядку всі слова — прийменники?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — для, біля, крізь, між. Для, біля, крізь, між — прийменники: власного питання не мають і поєднують іменник з іншими словами. В інших рядках є сполучники «чи», «бо», «ніж».
У якому реченні «і» — частка?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Таку просту відповідь знав і першокласник. У реченні «Таку просту відповідь знав і першокласник» «і» означає «навіть»: нічого не з’єднує, лише підсилює — це частка. В інших реченнях «і» з’єднує слова чи частини речення — це сполучник.
У якому реченні «о» — прийменник?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Зустрінемося о шостій вечора. У реченні «Зустрінемося о шостій вечора» «о» власного питання не має і разом зі словом «шостій» указує на час (о котрій?) — це прийменник. В інших реченнях «о» виражає почуття або підсилює звертання.
У якому реченні «що» є відносним займенником (сполучним словом)?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Дерево, що росте біля школи, дуже старе. «Що» можна замінити словом «яке» (дерево, яке росте…), і в підрядній частині воно є підметом — це відносний займенник. В інших реченнях «що» членом речення не є — це сполучник.

Ця тема на карті української мови: Морфологія: самостійні частини мови → Частини мови: загальна таблиця

Яка частина мови: що, як, на, коли, ще та інші складні слова