Щедрівки: що це, коли щедрують і чим відрізняються від колядок

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Щедрівка — величальна обрядова пісня, яку співають на Щедрий вечір, напередодні Нового року. Щедрувальники бажають господарям урожаю, приплоду худоби, здоров’я та достатку. За новоюліанським календарем Щедрий вечір — 31 грудня (за старим — 13 січня). Найвідоміша у світі щедрівка — «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича: з англійським текстом він звучить як Carol of the Bells.

Нижче — коротка таблиця, календар зимових свят, порівняння щедрівки й колядки, тексти щедрівок із поясненнями, історія «Щедрика», тренажери й тест із відповідями.

Коротко: щедрівки в таблиці

Питання Відповідь
Що таке щедрівка величальна новорічна обрядова пісня; разом із колядками належить до календарно-обрядових пісень зимового циклу
Коли щедрують на Щедрий вечір (Маланку) — 31 грудня; за старим календарем — 13 січня. У Галичині щедрують і на Святвечір перед Водохрещем — 5 січня
Хто щедрує щедрувальники: здебільшого дівчата й діти, на заході України — також парубки з «Маланкою»
Типовий приспів «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я!»
Про що співають величають господаря, господиню, дітей; пророкують урожай, приплід худоби, достаток і родинне щастя
Приклади «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Ой сивая та й зозуленька», дитячі «Щедрик, ведрик…»
Чим відрізняється від колядки насамперед святом: колядки співають на Святвечір і Різдво (24–25 грудня), щедрівки — під Новий рік

Що таке щедрівка

Щедрівка — старовинна українська обрядова новорічна пісня. Щедрівки співають гуртом, обходячи хати на Щедрий вечір. У них величають господаря та його родину й «пророкують» щедрий рік: багатий урожай, приплід худоби, родинне щастя. Разом із колядками щедрівки належать до календарно-обрядових пісень зимового циклу — одного з найдавніших шарів народної поезії.

Назва походить від Щедрого вечора: вечір напередодні Нового року в народі називали щедрим, або багатим, бо цього вечора накривали багатий святковий стіл. А в самих піснях щедрувальники пророкують господарям багатство й добробут.

Щедрівки дуже давні. Колись новий рік у слов’ян починався навесні, у березні, тому в зимових піснях прилітають ластівки й зозулі, а господар готується до весняних робіт. Давні щедрівки не бажають, а стверджують: «Там овечки покотились, а ягнички народились», — люди вірили, що слово, сказане під час обряду, неодмінно збудеться.

Щедрівка, як і колядка, зазвичай має приспів, який повторюють після кожного рядка, і закінчується поздоровленням — побажанням щастя, здоров’я, урожаю. Свої пісні є для кожного члена родини: господаря, господині, парубка, дівчини.

Коли щедрують: Щедрий вечір — 31 грудня

Щедрий вечір — останній вечір старого року. Його ще називають Маланкою, або Меланкою: за церковним календарем 31 грудня — день святої Меланії. Наступного дня, 1 січня, — Новий рік і свято Василя (святого Василія Великого); зранку діти ходять засівати.

З 1 вересня 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар, і дати нерухомих свят змістилися на 13 днів раніше. Тепер Різдво — 25 грудня (а не 7 січня), Щедрий вечір — 31 грудня (а не 13 січня), Василя — 1 січня (а не 14 січня), Водохреще — 6 січня (а не 19 січня). Громади, що лишилися на старому, юліанському календарі, щедрують, як і раніше, 13 січня.

У Галичині й на Лемківщині Щедрим вечором здавна називають і Святвечір перед Водохрещем — тепер 5 січня, за старим календарем 18 січня. Після святкової вечері там теж ходять щедрувати.

Зимові свята: коли колядують, щедрують і засівають

Святвечір і Різдво24–25 грудня
  • колядки
  • «Нова радість стала»
щедруємоЩедрий вечір (Маланка)31 грудня, увечері
  • щедрівки
  • «Щедрик, щедрик, щедрівочка»
Василя, Новий рік1 січня, зранку
  • засівалки
  • «Сію, сію, посіваю…»

Дати — за новоюліанським календарем, на який 2023 року перейшли ПЦУ та УГКЦ. За старим, юліанським, — 6–7, 13 і 14 січня. Зимові свята завершує Водохреще — 6 січня (за старим календарем — 19 січня). У Галичині щедрують і на Святвечір перед ним — 5 січня.

Щедрий вечір — ще й вечір святкового столу. Якщо на Святвечір вечеряли пісним, то на Щедрий вечір господині готували скоромне: пироги із сиром і м’ясом, вареники зі сметаною, ковбаси. На Поліссі цей вечір так і називали — «щедра кутя». У грудні 2023 року традицію Щедрого вечора внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Чим щедрівка відрізняється від колядки

Колядки й щедрівки дуже схожі, тому їх часто плутають. Головна різниця — свято: колядки співають на Святвечір і Різдво та в різдвяні дні, щедрівки — на Щедрий вечір, під Новий рік. Саме за часом виконання їх розрізняли в народі.

Інші ознаки теж допомагають, але вони не такі надійні. Колядування згодом увібрало багато християнських мотивів, а щедрування лишилося здебільшого світським обрядом. Різняться також приспіви та виконавці: колядували переважно хлопці, а щедрували дівчата й діти.

Колядка чи щедрівка?

Колядка

  • Коли: на Святвечір і Різдво (24–25 грудня) та в різдвяні дні
  • Хто співав: переважно хлопці-колядники
  • Приспів: «Святий вечір!», «Радуйся, земле, Син Божий народився!»
  • Зміст: величання родини; багато колядок прославляє Різдво Христове
  • Приклади: «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Нова радість стала»

Щедрівка

  • Коли: на Щедрий вечір — 31 грудня, напередодні Нового року
  • Хто співав: здебільшого дівчата й діти; на заході — ще й парубки з «Маланкою»
  • Приспів: «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я!»
  • Зміст: новорічні побажання врожаю, приплоду, достатку; здебільшого світський
  • Приклади: «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Ой сивая та й зозуленька»

Спільне: обидві — величальні календарно-обрядові пісні зимового циклу; їх співають гуртом, обходячи хати, і за це дістають гостинці. Межа між ними нечітка: деякі пісні співали і як колядки, і як щедрівки — з різним приспівом.

Спільного в колядок і щедрівок набагато більше. Обидві — величальні пісні: їх співають гуртом, обходячи хати, кожному члену родини; у них подібні образи й будова: приспів після кожного рядка й поздоровлення наприкінці. Деякі пісні співали і як колядки, і як щедрівки — з іншим зачином чи приспівом. Порівняйте дві дитячі пісеньки зі збірника «Колядки та щедрівки» (1965):

Одна пісенька — два свята

Колядка

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця.
А без меду не така,
Дай, дядько, п’ятака!..

Щедрівка

Щедрий вечір, щедрівниця,
Добра з маслом паляниця.
А без масла не така,
Винесіть, дядьку, п’ятака.

Обидві пісеньки — зі збірника «Колядки та щедрівки» (1965). Різняться перший рядок і кілька слів, а будова та сама. У збірнику колядка довша — і закінчується словами «Щедрий вечір, добрий вечір!»: межа між жанрами справді нечітка.

Тому чимало фольклористів не бачили між колядками й щедрівками суттєвої різниці. Володимир Гнатюк, який 1914 року видав першу наукову збірку колядок і щедрівок, уважав ці назви рівнозначними. Слово «колядка», на думку більшості вчених, походить від латинського calendae — «перший день місяця», а «щедрівка» — наша, слов’янська назва.

«Щедрик» — щедрівка чи колядка?

Щедрівка. Це новорічна пісня: ластівочка віщує в ній господареві багатий рік. Про Різдво в ньому співають лише в англомовній версії Carol of the Bells.

Маланка — це щедрівка?

Ні. Маланка — це назва Щедрого вечора й народного обряду: парубки водять по хатах переодягнену «Маланку» й розігрують веселі сценки. Пісні про Маланку співають того самого вечора.

Тренажер: колядка чи щедрівка?

Уривки дібрано так, щоб відповідь підказував сам текст: про яке свято співають і який приспів.

Колядка чи щедрівка?

Розподіли уривки. Підказку шукай у тексті: про яке свято співають і який приспів.

      Відповіді
      «Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка»ЩедрівкаЩедрівка «Щедрик»: ластівочка віщує господареві щедрий новий рік.
      «Ой сивая та зозуленька… Щедрий вечір, добрий вечір»ЩедрівкаЩедрівка: у ній типовий щедрівковий приспів «Щедрий вечір, добрий вечір».
      «Щедрик, ведрик, дайте вареник, грудочку кашки, кільце ковбаски»ЩедрівкаДитяча щедрівка: діти щедрують і просять гостинців.
      «Щедрівочка щедрувала, під оконце підбігала»ЩедрівкаЩедрівка: щедрувальниця прибігла під вікно щедрувати.
      «Щедрий вечір! Добрий вечір!.. Чи дома, дома пан господар?»ЩедрівкаЩедрівка: приспів «Щедрий вечір! Добрий вечір!», і щедрувальники кличуть господаря.
      «Нова радість стала, яка не бувала… Де Христос родився»КолядкаКолядка: співає про народження Христа, тобто про Різдво.
      «Бог предвічний народився, прийшов днесь із небес»КолядкаКолядка: прославляє народження Христа.
      «Добрий вечір тобі, пане господарю… Ой радуйся, земле, Син Божий народився!»КолядкаКолядка: приспів «Радуйся, земле, Син Божий народився» вказує на Різдво.
      «Понад Вифлеємом зірка засвітила… Там Пречиста Діва Сина породила»КолядкаКолядка: розповідає про народження Христа у Вифлеємі.

      Приклади щедрівок: тексти й пояснення

      Тексти наведено за академічним збірником «Колядки та щедрівки» (Київ, 1965).

      «Щедрик, щедрик, щедрівочка»

      Щедрик, щедрик, щедрівочка,
      Прилетіла ластівочка,
      Стала собі щебетати,
      Господаря викликати:
      — Вийди, вийди, господарю,
      Подивися на кошару,
      Там овечки покотились,
      А ягнички народились.
      В тебе товар весь хороший,
      Будеш мати мірку грошей.
      Хоч не гроші, то полова,
      В тебе жінка чорноброва.
      Щедрик, щедрик, щедрівочка,
      Прилетіла ластівочка.

      Текст — за збірником «Колядки та щедрівки» (Київ, 1965, с. 73); там його подано за книжкою М. Леонтовича «Українські народні пісні» (Київ, 1952).

      Саме цей текст звучить у хоровій обробці Миколи Леонтовича. До господаря прилітає ластівочка, весняна пташка, і кличе його подивитися на кошару: там овечки покотились, тобто народили ягнят. Ластівочка хвалить худобу, обіцяє достаток («мірку грошей») і нагадує про гарну дружину.

      • Тема: ластівочка сповіщає господареві про приплід і достаток.
      • Основна думка: побажання господарям щедрого, щасливого нового року.
      • Словничок: кошара — хлів для овець; покотились — народили малят (про овець); товар — худоба; мірка — велика посудина для зерна; полова — відходи після обмолоту зерна, корм для худоби.

      «Ой сивая та й зозуленька»

      Ой сивая та зозуленька
      Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір,
      Добрим людям на здоров’я!
      Усі сади та і облітала,
      А в одному та і не бувала.
      А в тім саді три тереми:
      А в першому — красне сонце,
      А в другому — ясен місяць,
      А в третьому — дрібні зірки.
      Ясен місяць — пан господар,
      Красне сонце — жінка його,
      Дрібні зірки — його діти.

      Текст — за збірником «Колядки та щедрівки» (Київ, 1965, с. 50). Приспів повторюють після кожного рядка.

      Зозуля облетіла всі сади, крім одного, — а в ньому стоять три тереми. У них — сонце, місяць і зорі, а в останніх рядках виявляється, що це родина: господар — ясен місяць, господиня — красне сонце, діти — дрібні зірки. Так щедрівка величає всю сім’ю, називаючи її найяскравішими світилами неба.

      У шкільній програмі ця щедрівка називається «Ой сивая та й зозуленька». У різних записах трапляються невеликі відмінності: «та й» чи «та і», «жінка» чи «жона», у якому теремі сонце, а в якому місяць. Але зміст і образи — ті самі.

      Дитячі щедрівки

      Найпростіші щедрівки — дитячі. Їх не стільки співають, скільки голосно й ритмічно промовляють гуртом. Діти просять у них гостинців:

      • Щедрик, ведрик, дайте вареник,
        Грудочку кашки, кільце ковбаски.
        Горобчик летів, хвостиком вертів.
        А ти, дядьку, знай, копієчку дай!
      • Щедрівочка щедрувала,
        Під оконце підбігала:
        — Що ти, тітко, пекла,
        Неси мені до окна,
        Щоб я ручки попекла!

      Тексти — за збірником «Колядки та щедрівки» (Київ, 1965), розділ «Дитячі щедрики, колядки та засівалки».

      «Щедрик» Миколи Леонтовича: як щедрівка стала Carol of the Bells

      Народна мелодія «Щедрика» дуже проста — вона складається з однієї короткої поспівки, яку повторюють знову й знову. Композитор Микола Леонтович (1877–1921) зробив із неї хорову мініатюру: він працював над обробкою багато років і створив кілька її редакцій.

      Уперше «Щедрик» Леонтовича прозвучав у Києві наприкінці грудня 1916 року (за тодішнім, юліанським календарем) на різдвяних концертах студентського хору Київського університету. Диригував Олександр Кошиць. Надзвичайний успіх «Щедрика» зробив Леонтовича знаменитим. Узимку 2026–2027 років минає 110 років від цієї прем’єри.

      1919 року уряд Української Народної Республіки відрядив за кордон Українську республіканську капелу під керуванням Кошиця, щоб гідно представити Україну у світі. Після успішного концерту в Празі 11 травня 1919 року капела виступала в Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Нідерландах, Великій Британії, Німеччині, Польщі, Іспанії, а згодом — в Америці. «Щедрик» звучав на її концертах.

      5 жовтня 1922 року капела, яка тоді виступала як Український національний хор, виконала «Щедрика» в нью-йоркському Карнегі-холі — так «Щедрик» уперше прозвучав у Сполучених Штатах. Тріумфу в Америці Леонтович не дочекався: 23 січня 1921 року в селі Марківці на Вінниччині, у батьківській хаті, композитора вбив агент радянської ЧК.

      1936 року американський диригент і педагог Пітер Вільговський (Peter J. Wilhousky) написав на мелодію Леонтовича англійський текст. У ньому співається вже не про ластівку, а про дзвони, тож пісня дістала назву Carol of the Bells («Колядка дзвонів») і стала популярною різдвяною піснею. Тому в англомовному світі «Щедрика» вважають колядкою, хоча насправді це щедрівка — новорічна пісня.

      «Щедрик»: від народної щедрівки до Carol of the Bells

      1. Народна щедрівка. Ластівочка кличе господаря; мелодія — одна коротка поспівка, що повторюється.
      2. 1916. Обробку Миколи Леонтовича вперше виконує студентський хор Київського університету під керуванням Олександра Кошиця.
      3. 1919. Українська республіканська капела Кошиця вирушає в турне Європою; «Щедрик» звучить на її концертах.
      4. 1921. 23 січня Леонтовича вбиває агент ЧК.
      5. 1922. 5 жовтня — «Щедрик» у нью-йоркському Карнегі-холі: перше виконання в Сполучених Штатах.
      6. 1936. Пітер Вільговський пише англійський текст — так з’являється Carol of the Bells.

      Як щедрують і що дають щедрувальникам

      • Коли й хто. Увечері 31 грудня щедрувальники гуртом обходять хати (у Галичині — ще й на Святвечір перед Водохрещем). Здебільшого щедрували дівчата й діти, а на заході України — ще й парубки, які водили «Маланку».
      • Дозвіл. Спершу питають господарів, чи можна щедрувати. Це прохання звучить навіть у самій пісні: «Ой чи позволиш защедрувати у себе?»
      • Пісні й побажання. Щедрують під вікнами або в хаті, кожному в родині — свою пісню; наприкінці бажають щастя, здоров’я, урожаю.
      • Гостинці. Господарі дякують і обдаровують щедрувальників пирогами, варениками, ковбасою, грошима — недарма в дитячих щедрівках просять «вареник», «кільце ковбаски», «копієчку». В одному давньому записі з Галичини господар, виносячи дарунок, каже: «Панове щедрівники, прошу вас на щедрівку!»
      • Засівання. Зранку 1 січня, на Василя, діти — здебільшого хлопчики — обходять хати й посипають їх зерном, примовляючи: «Сію, сію, посіваю, з Новим роком вас вітаю!» Посівальників здавна приймали як найбажаніших гостей.

      На Поділлі, Буковині та в Галичині цього вечора ходять із «Маланкою»: один парубок переодягається молодицею — це Маланка, інші — Дідом, Циганом, Козою, і ряджені розігрують у хатах веселі сценки. Маланка навмисне все робить не до ладу — так жартома нагадують дівчатам, якою не повинна бути господиня.

      Що часто плутають

      Типові помилки в класних і творчих роботах про щедрівки:

      ПомилковоПравильно
      «Щедрик» — колядкащедрівка: ластівочка віщує щедрий новий рік; колядкою його називають лише в англомовній версії Carol of the Bells
      Щедрий вечір — 13 січняза новоюліанським календарем — 31 грудня; 13 січня — дата за старим календарем
      Маланка — це щедрівкаМаланка — назва вечора 31 грудня та обряду з перевдяганням; щедрівки — пісні цього вечора
      Слова «Щедрика» написав Леонтовичтекст народний, Леонтович зробив хорову обробку; англійські слова Carol of the Bells написав Пітер Вільговський (1936)
      Засівалки співають увечері 31 груднязасівають зранку 1 січня, на Василя
      Колядку від щедрівки завжди відрізняє приспівголовна відмінність — свято; межа між жанрами нечітка, і багато фольклористів уважають поділ умовним

      Тренажер: свята, тексти й «Щедрик»

      Свята, тексти й «Щедрик»

      12 запитань про зимові свята, тексти щедрівок та історію «Щедрика». Обери відповідь — одразу побачиш пояснення.

      1. За новоюліанським календарем Щедрий вечір — ….

        Відповідь

        31 грудня. З 2023 року ПЦУ та УГКЦ святкують за новоюліанським календарем: 24 грудня — Святвечір, 13 січня — дата Щедрого вечора за старим календарем.

      2. Щедрий вечір ще називають … — за днем святої Меланії.

        Відповідь

        Маланкою. За церковним календарем 31 грудня — день святої Меланії, тому цей вечір звуть Маланкою, або Меланкою.

      3. Наступного дня після Щедрого вечора, 1 січня, — свято ….

        Відповідь

        Василя. 1 січня — Новий рік і день святого Василія Великого. Миколая — 6 грудня, Водохреще — 6 січня.

      4. Звичай зранку 1 січня обходити хати й посипати їх зерном називається ….

        Відповідь

        засіванням. Засівання, або посипання: діти посипають хату зерном і промовляють «Сію, сію, посіваю…». Щедрують напередодні ввечері, колядують на Різдво.

      5. Типовий приспів щедрівки: «Щедрий вечір, добрий вечір, …!»

        Відповідь

        добрим людям на здоров’я. Так співають, наприклад, у щедрівці «Ой сивая та й зозуленька». «Радуйся, земле, Син Божий народився» — приспів колядки.

      6. У «Щедрику» господаря викликає ….

        Відповідь

        ластівочка. «Прилетіла ластівочка, стала собі щебетати, господаря викликати»: ластівка — вісниця весни.

      7. Ластівочка обіцяє господареві: «Будеш мати …».

        Відповідь

        мірку грошей. «В тебе товар весь хороший, будеш мати мірку грошей»: товар — це худоба, мірка — велика посудина для зерна.

      8. У щедрівці «Ой сивая та й зозуленька» ясен місяць — це ….

        Відповідь

        пан господар. «Ясен місяць — пан господар, красне сонце — жінка його, дрібні зірки — його діти».

      9. Хорову обробку «Щедрика», відому у світі як Carol of the Bells, створив ….

        Відповідь

        Микола Леонтович. Обробку зробив Микола Леонтович, а Олександр Кошиць диригував першим виконанням і прославив «Щедрика» за кордоном.

      10. Уперше «Щедрик» Леонтовича прозвучав у Києві … року.

        Відповідь

        1916. На різдвяних концертах студентського хору Київського університету наприкінці 1916 року. 1919 — турне капели Кошиця Європою, 1922 — концерт у Нью-Йорку.

      11. 5 жовтня 1922 року капела Кошиця виконала «Щедрика» в нью-йоркському ….

        Відповідь

        Карнегі-холі. Концерт у Карнегі-холі 5 жовтня 1922 року — перше виконання «Щедрика» в Сполучених Штатах.

      12. Англійський текст Carol of the Bells 1936 року написав ….

        Відповідь

        Пітер Вільговський. Американський диригент Пітер Вільговський написав англійські слова: у них ідеться вже не про ластівку, а про дзвони.

      Щедрівки та інші теми

      Щедрівки вивчають у 5–6 класах разом із колядками, а в 11 класі, готуючись до НМТ з української літератури, повторюють усі календарно-обрядові пісні: колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські й жниварські.

      Про колядки та колядників — у статті «Колядка як жанр усної народної творчості», тексти колядок — у добірці «20 українських колядок, які сподобаються кожному», а сучасні записи колядок і щедрівок — у статті «Традиційні колядки у сучасному виконанні». Як різдвяний сюжет звучить у модерній поезії, покаже аналіз вірша «Різдво» Богдана-Ігоря Антонича.

      Джерела: Енциклопедія Сучасної України (статті «Календарно-обрядові пісні», «Колядки», «Новий рік», «Леонтович Микола Дмитрович», «Кошиць Олександр Антонович»); Internet Encyclopedia of Ukraine (стаття про М. Леонтовича); «Колядки та щедрівки: зимова обрядова поезія трудового року» / упоряд. О. Дей (Київ, 1965); «Календарно-обрядові пісні» / упоряд. О. Чебанюк (Київ, 1987); В. Гнатюк, «Колядки і щедрівки» (Етнографічний збірник, т. 35, Львів, 1914); Є. Єфремов, «Зимові пісні. Колядки і щедрівки» (Історія української музики, т. 1, кн. 1, Київ, 2016); Словник української мови в 11 томах; рішення ПЦУ та УГКЦ про перехід на новоюліанський календар (2023); М. Горбаль, «Завершальний цикл різдвяних свят на Лемківщині» та «Щедрування в селі Селисько…» («Народознавчі зошити», 2022, № 1; 2024, № 2). Тексти щедрівок — за збірником 1965 року.

      Вправи з відповідями: щедрівки

      10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

      1. Що таке щедрівка?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — величальна обрядова пісня, яку співають на Щедрий вечір, напередодні Нового року. Щедрівка — старовинна новорічна обрядова пісня з побажаннями врожаю, достатку й щастя. Про Різдво співають колядки, про весну — веснянки, після жнив — обжинкові пісні.

      2. Коли щедрують за новоюліанським календарем, на який 2023 року перейшли ПЦУ та УГКЦ?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — 31 грудня, на Щедрий вечір. Щедрий вечір — 31 грудня, напередодні Нового року. 13 січня щедрували до переходу на новий календар (так і досі щедрують громади, що лишилися на старому). На Святвечір і Різдво колядують.

      3. Який приспів допомагає впізнати щедрівку?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я!». «Щедрий вечір, добрий вечір…» — типовий приспів щедрівок. «Радуйся, земле…» — з колядки, «Сію, сію, посіваю…» — засівалка, «Купайло, Купайло…» — купальська пісня.

      4. Кого в щедрівці «Ой сивая та й зозуленька» названо дрібними зірками?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — дітей господарів. «Ясен місяць — пан господар, красне сонце — жінка його, дрібні зірки — його діти»: щедрівка величає всю родину.

      5. Що означає вислів «там овечки покотились» у «Щедрику»?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Г — овечки народили ягнят. Котитися (про овець) — народжувати малят; далі в тексті так і сказано: «а ягнички народились».

      6. Яке твердження про «Щедрика» Миколи Леонтовича правильне?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — це хорова обробка народної щедрівки. Леонтович обробив для хору народну щедрівку про ластівочку. Уперше «Щедрик» прозвучав у Києві 1916 року, а в Нью-Йорку — 1922-го.

      7. Хто в 1919–1921 роках виконував «Щедрика» на концертах у країнах Європи?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — Українська республіканська капела Олександра Кошиця. Капелу Кошиця 1919 року відрядив за кордон уряд УНР, і вона виступала в Чехословаччині, Австрії, Франції, Великій Британії та інших країнах. Інші колективи з’явилися значно пізніше.

      8. Чому в зимовій щедрівці «Щедрик» прилітає ластівка — весняна пташка?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Г — у давнину новий рік у слов’ян починався навесні. Колись новий рік зустрічали навесні, у березні, тому в новорічних піснях прилітають ластівки й зозулі, а господарі готуються до весняних робіт.

      9. У якому рядку названо лише щедрівки?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Ой сивая та й зозуленька». «Щедрик, щедрик, щедрівочка» й «Ой сивая та й зозуленька» — щедрівки з програми 5–6 класів, а «Нова радість стала» та «Добрий вечір тобі, пане господарю» — колядки.

      10. Яке твердження про колядки й щедрівки правильне?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — Колядки й щедрівки — календарно-обрядові пісні зимового циклу. Колядки й щедрівки — величальні календарно-обрядові пісні зимового циклу: колядки співають на Різдво, щедрівки — на Щедрий вечір. Навесні співають веснянки.