Імпресіонізм

Імпресіонізм

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Як і кожне літературне явище, у час свого виникнення імпресіонізм мав як своїх прихильників, так і противників. Ставши справді модерним явищем для української літератури, імпресіонізм приніс у письменство багато цікавих прийомів і методів. Імпресіонізм додав літературі кінця XIX — початку XX століття художності та почуттєвості.

Досі не знаєте, які ознаки імпресіонізму і хто з українських літераторів найбільше відзначився у цьому напрямі? Читайте – розповідаємо!


Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.

Сформувався у Франції в другій половині XIX ст., насамперед у малярстві. Визначення походить від назви картини Клода Моне «Враження. Схід сонця» («Impression. Soleil levant», 1873).

Імпресіонізм коротко

  • що це
    напрям у мистецтві, що передає безпосереднє, миттєве враження від побаченого й пережитого
  • де й коли виник
    у Франції в другій половині XIX століття: спершу в малярстві, наприкінці століття — у літературі
  • звідки назва
    від картини Клода Моне «Враження. Схід сонця» (фр. impression — враження), показаної на виставці 1874 року в Парижі
  • засновники в літературі
    брати Ґонкури; імпресіонізм виявився також у творчості Ґі де Мопассана, К. Гамсуна, А. Чехова
  • провідний жанр
    новела
  • в Україні
    найвизначніший майстер — М. Коцюбинський («Intermezzo», «Тіні забутих предків»); також В. Стефаник, М. Черемшина, частково О. Кобилянська, Г. Михайличенко, М. Хвильовий

Імпресіонізм — одна з течій модернізму. Про інші течії — у статті «Модерністські напрями і течії».

Художники прагнули передати у своїх творах безпосереднє враження від середовища, що їх оточувало, і передовсім від сучасного міста з його рухливим, імпульсивним, різноманітним життям; від пейзажу з його швидкоплинністю, мінливістю, барвистістю.

Ці враження художники втілювали в картинах, створюючи засобами живопису ілюзію світла й повітря. Вони розклали основні кольори спектра і почали писати чистим кольором, не змішуючи його на палітрі, використовуючи оптичне сприйняття ока, що на певній відстані зливає окремі мазки в єдиний живописний образ.

Імпресіоністи намагалися бути максимально наближеними до того, як той чи інший предмет людина бачить у натурі – в усій складній взаємодії зі світлоповітряним середовищем. Розчинивши колір у світлі та повітрі, позбавивши предмети матеріальної форми, імпресіоністи тим самим фактично зруйнували матеріальність світу.


Наприкінці XIX ст. імпресіонізм поширився в європейському письменстві. Засновниками літературного імпресіонізму вважаються брати Ґонкури. Виявився він також у творчості Ґі де Мопассана, М. Пруста, К. Гамсуна, О. Уайльда, Р. Л. Стівенсона, А. Шніцлера, А. Чехова, І. Буніна, І. Анненського та ін.

Майже одночасно з художниками-імпресіоністами з’явилися романісти й новелісти, поети і драматурги, чия творчість базувалася на миттєвих враженнях від побаченого.

Стосовно літератури, імпресіонізм розглядається широко — як стильове явище, що виникло в останній третині 19 століття і охопило письменників різних переконань і методів; і вузько — як течія з певним методом і світовідчуванням, що тяжіла до декадентства, яке склалося на рубежі XIX-XX ст.

Ознаки «імпресіоністичного стилю» — відсутність чітко заданої форми й прагнення передати предмет в уривчастих, миттєво фіксуючих кожне враження штрихах, що виявляли, однак, при огляді цілого, свою єдність і зв’язок.

Як особливий стиль імпресіонізм із його принципом цінності першого враження давав можливості вести оповідання через такі, ніби схоплені навмання, деталі, що порушували строгу погодженість оповідального плану й принцип відбору істотного, але своєю «бічною» правдою надавали розповіді надзвичайну яскравість і свіжість, а художній ідеї — несподівану розгалуженість і багатоликість.


   Визначальні риси імпресіонізму: 

  • зображується не сам предмет, а враження від нього («Бачити, відчувати, виражати — в цьому все мистецтво», — проголошували Едмонд і Жуль Ґонкури);
  • імпресіоністи орієнтуються на почуття, а не на розум;
  • відмова від ідеалізації: ставлячи перед собою завдання зафіксувати реальні моменти, імпресіоністи найчастіше заперечували поняття ідеалізації й ідеалу, адже ідеал відсутній в конкретній реальності;
  • часопростір ущільнюється і подрібнюється, предметом мистецької зацікавленості стає не послідовна зміна подій і явищ (фабула), не соціальний, логічно впорядкований історичний відрізок або період життя героя, а уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа;
  • герой імпресіоністичного твору цікавий не так своєю активністю, спрямованою на перетворення зовнішнього світу, як саме «пасивною» здатністю сприймати, реагувати на зовнішні збудники, бути носієм, навіть колекціонером вражень;
  • найпоширенішим жанром імпресіонізму стає новела. Український імпресіонізм на тлі західноєвропейського мав яскравіше лірико-романтичне забарвлення, що зближувало його (а нерідко й змішувало зовсім) з неоромантизмом та символізмом.

Поетика імпресіонізму: як упізнати в тексті

  • суб’єктивність
    світ показано таким, яким його цієї миті сприймає герой чи оповідач
  • фрагментарність
    замість послідовного сюжету — мить, епізод, уривок внутрішнього життя
  • гра світла й кольору
    відтінки, світлотінь, мінливі барви
  • злиття відчуттів
    звук, колір і запах зливаються в одне враження
  • натяк і асоціація
    уривчасті штрихи, промовиста деталь замість докладного опису: читач сам домальовує картину
  • ліризм і музичність
    підкреслений настрій, мелодійна фраза, тропи, що передають почуття

Так пише М. Коцюбинський в «Intermezzo»: «І від того — синіше небо, чорніші крила»; «Тихо пливе блакитними річками льон».

Поетика імпресіонізму відбилася у творчості М. Коцюбинського, В. Стефаника, М. Черемшини, частково О. Кобилянської, а також Г. Михайличенка, М. Хвильового, Є. Плужника та ін.

Імпресіонізм і експресіонізм: у чому різниця

Імпресіонізм

  • фіксує враження від зовнішнього світу: світ ніби входить у свідомість героя
  • споглядання, тонкі настрої, півтони
  • гра світла й барв, мінлива мить
  • М. Коцюбинський, Г. Михайличенко

Експресіонізм

  • виражає загострені внутрішні переживання: почуття ніби виривається назовні
  • «нервова» емоційність, напруга, трагізм
  • гротеск, гіпербола, протиставлення барв
  • В. Стефаник (окремі риси), М. Куліш

Різницю підказують назви: impression — «враження» (світ — у душу), expression — «вираження» (душа — у світ). У деяких письменників, як-от у М. Хвильового, поєднуються риси обох течій.

Вправи з відповідями: імпресіонізм

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

  1. Від назви якої картини походить термін «імпресіонізм»?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — «Враження. Схід сонця» Клода Моне. Назва — від картини К. Моне «Враження. Схід сонця» (фр. impression — враження), показаної на виставці 1874 року в Парижі (стаття; ЕСУ, «Імпресіонізм»).

  2. У якій країні сформувався імпресіонізм?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — у Франції. Імпресіонізм сформувався у Франції в другій половині XIX століття, насамперед у малярстві (стаття; ЕСУ).

  3. Кого вважають засновниками літературного імпресіонізму?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — братів Ґонкурів. «Засновниками літературного імпресіонізму вважаються брати Ґонкури» (стаття). Бальзак, Стендаль — реалісти, Гюго — романтик.

  4. Що, за імпресіоністами, має зображувати митець?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — не сам предмет, а враження від нього. Перша визначальна риса імпресіонізму: «зображується не сам предмет, а враження від нього». Типові характери в типових обставинах — ознака реалізму.

  5. Який жанр став найпоширенішим в імпресіонізмі?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — новела. «Найпоширенішим жанром імпресіонізму стає новела» (стаття): короткий твір найкраще передає мить і враження.

  6. Чим цікавий герой імпресіоністичного твору?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — здатністю сприймати світ і відгукуватися на враження. Герой цікавий «не так своєю активністю, спрямованою на перетворення зовнішнього світу, як саме “пасивною” здатністю сприймати», він — «колекціонер вражень» (стаття).

  7. Яка ознака НЕ властива імпресіонізму?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — чітка фабула з послідовною зміною подій. Предметом зацікавлення імпресіоністів стає не послідовна зміна подій (фабула), а уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа (стаття).

  8. Кого називають найвизначнішим майстром українського імпресіонізму?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — Михайла Коцюбинського. М. Коцюбинського називають найяскравішим представником імпресіонізму в українській літературі (ЕСУ; стаття ?p=600). Котляревський, Нечуй-Левицький, Сковорода жили задовго до імпресіонізму або були реалістами.

  9. З якими течіями зближувався український імпресіонізм через своє лірико-романтичне забарвлення?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — з неоромантизмом і символізмом. Український імпресіонізм мав яскравіше лірико-романтичне забарвлення, що зближувало його з неоромантизмом та символізмом (стаття).

  10. Чим імпресіонізм відрізняється від експресіонізму?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — імпресіонізм фіксує враження від зовнішнього світу, експресіонізм виражає загострені внутрішні переживання. Impression — «враження», expression — «вираження»: імпресіоніст передає, як світ відбивається в душі, експресіоніст — загострені почуття, гротеск, контраст (схема; ?p=3857).