Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
«Contra spem spero!» – чи не найвідоміший вірш Лесі Українки. Він утверджує життєвий оптимізм і відкидає тугу у читача. Лірична героїня, яку дослідники часто ототожнюють із авторкою, намагається радіти життю і закликає цінувати кожну мить. Ви ще не вивчили цього вірша напам’ять? А, може, не знаєте його особливостей, художніх засобів чи історію написання? Усе тут ⤵
Вірш «Contra spem spero!» Лесі Українки входить до збірки «На крилах пісень» (contra spem spero від лат. – без надії сподіваюсь). Вперше у цій збірці був надрукований у 1893 році. Для київського видання «На крилах пісень» Леся Українка скоротила твір на дві строфи.
Літературний рід: лірика.
Вид лірики: медитативна лірика
Жанр: вірш
Художній напрям, стиль: модернізм, неоромантизм
Провідний мотив: заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій.
Тема вірша: роздуми про негаразди у житті та сподівання на краще.
Головна ідея: підняття духу та надії на те, що після чорної життєвої смуги буде біла. Вона запевняє, що якщо вірити у добро, коли навіть немає віри, світ змінюється на краще і всі негаразди легше пережити, коли знайти останню краплю надії.
Лірична героїня – людина, яка хоче жити щасливо й не кориться нещастям, що звалилися їй на плечі. У творі ліричну героїню можна ототожнити з Лесею Українкою.
Віршовий розмір: тристопний анапест, перехресне римування
Художні засоби:
- епітети: хмари осінні, весна золота, молодії літа, думи сумні, вбогім сумнім перелозі, барвисті квітки, сльози гіркі, кора льодовая, кора міцна, весела весна, гора крута крем’яная, камінь важкий, вага страшна, пісня весела, довга нічка, зірка провідна;
- метафори: владарка темних ночей;
- звертання: гетьте, думи, ви хмари осінні! ; геть, думи сумні!
Також не можна не зазначити присутність міфологеми у творі. Вірш привертає увагу своєю простотою думки та високо піднятим настроєм.
Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні вислови, їх виразність досягається за допомогою метафоричної образності, яка посилює емоційність звучання твору.
Антитези: темне і світле
| Лихо, смуток | Надія, сила духу |
|---|---|
| «думи, ви хмари осінні» | «весна золота» |
| «крізь сльози» | «сміятись» |
| «Серед лиха» | «співати пісні» |
| «Без надії» | «таки сподіватись» |
| «на вбогім сумнім перелозі», «на морозі» | «барвисті квітки» |
| «кора льодовая, міцна» | «сліз тих гарячих», «весела весна» |
| «камінь важкий», «вагу ту страшную» | «пісню веселу» |
| «довгу, темную нічку невидну» | «зірку провідну» |
| «Ні…» (друга строфа) | «Так!» (остання строфа) |
Образ каменя, який героїня несе на круту гору, нагадує міф про Сізіфа, приреченого вічно котити камінь угору. Але Сізіф карається, а героїня Лесі Українки ще й «пісню веселу» співає.
Імпульсом до створення вірша стало загострення в авторки хвороби, проте подолання особистої недуги переросло в утвердження героїчної особистості, яка готова всі зусилля віддати боротьбі проти кривди в найширшому соціальному та національно-визвольному аспектах. Леся Українка утверджувала незламність духу людини й оптимістичним мотивом, і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучанням, коли категоричне «Ні!» на початку твору змінилося ще рішучішим «Так!» в останній його строфі.
Композиція: від «Ні» до «Так!»
- Сумні думи. Героїня проганяє «думи, ви хмари осінні»: адже «тепера весна золота» — невже молодість мине «у жалю, в голосінні»?
- Рішуче «Ні». Програма життя: «крізь сльози сміятись», «серед лиха співати пісні», «без надії таки сподіватись».
- Квіти на морозі. Героїня сіятиме «барвисті квітки» на перелозі й на морозі, поливатиме їх сльозами — і, «може», настане «весела весна».
- Камінь на гору. Нестиме «камінь важкий» на «гору круту крем’яную» і співатиме «пісню веселу».
- Зірка провідна. Не стулить очей «в довгу, темную нічку», шукатиме «зірку провідну».
- Ствердне «Так!» Остання строфа майже дослівно повторює другу, але «Ні» стає «Так!», а «Жити хочу!» — «Буду жити!».
У шкільних виданнях — сім строф. У збірці «На крилах пісень» (Львів, 1893) їх було дев’ять: після строфи про зірку йшли ще дві — «Я не дам сьому серденьку спати…» і «Смерть наляже на груди важенько…».
Contra spem spero!
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть — і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей —
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
Вправи з відповідями: «Contra spem spero!» Лесі Українки
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Що означає латинська назва «Contra spem spero!»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — «Без надії сподіваюсь!». Contra spem spero (лат.) — «без надії сподіваюсь», дослівно «проти надії надіюсь». Цю думку повторює рядок «Без надії таки сподіватись».
До якої збірки Лесі Українки входить поезія?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — «На крилах пісень». Вірш уперше надруковано в першій збірці поетеси «На крилах пісень» (1893). «Думи і мрії» та «Відгуки» — пізніші збірки Лесі Українки, «Кобзар» — Шевченків.
Яким розміром написано поезію?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — тристопним анапестом. Наголоси падають на кожен третій склад: «Ні, я хо́чу крізь сльо́зи смія́тись» — 3, 6 і 9-й склади. Трискладова стопа з наголосом на останньому складі — анапест, у рядку три стопи.
Яке римування в поезії?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — перехресне (абаб). Перший рядок римується з третім, другий — із четвертим: осінні — голосінні, золота — літа.
Що лірична героїня сіятиме «на вбогім сумнім перелозі»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — барвисті квітки. «Я на вбогім сумнім перелозі / Буду сіять барвисті квітки, / Буду сіять квітки на морозі».
Що героїня підійматиме «на гору круту крем’яную»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — камінь важкий. «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать / І, несучи вагу ту страшную, / Буду пісню веселу співать». Образ нагадує міф про Сізіфа.
Що героїня шукатиме «в довгу, темную нічку невидну»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — зірку провідну. «Все шукатиму зірку провідну, / Ясну владарку темних ночей».
Який художній засіб у рядку «Ні, я хочу крізь сльози сміятись»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — антитеза. Протиставлено сльози і сміх. На антитезах побудовано всю поезію: «Серед лиха співати пісні», «Без надії таки сподіватись».
Яку строфу майже дослівно повторює остання?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — другу. Друга строфа: «Ні, я хочу крізь сльози сміятись… Жити хочу! Геть, думи сумні!». Остання: «Так! я буду крізь сльози сміятись… Буду жити! Геть, думи сумні!». Заперечення «Ні» стає рішучим «Так!».
Яку пору року протиставлено осіннім хмарам уже в першій строфі?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — весну. «Гетьте, думи, ви хмари осінні! / То ж тепера весна золота!» Весна — це молодість героїні.