“Пісня про рушник” — поезія Андрія Малишка, сповідь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує синові рушник, вишитий як символ життєвоï дороги. Рушник — символ чистоти і любові, а вишивка — справжній оберіг. Ліричний герой поезіï з великою теплотою розповідає свою історію життя. Читайте, аналізуйте, вчіть напам’ять!
“Пісня про рушник”
Рідна мати моя, ти ночей недоспала
I водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю —
І дитинство, й розлука, і вірна любов.І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю —
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Аналіз
Рід літератури: інтимна лірика.
Жанр: ліричний вірш (пісня).
Мотив: материнської любові й рушника як символу життєвої дороги.
Віршовий розмір: анапест.
Художньо-стильові особливості: сповідь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує синові вишитий рушник як символ життєвої дороги. Рушник пов’язаний із життєвою долею ліричного героя і з образом його матері. Ліричний герой поезії дуже тепло згадує свою матір. Автор цим твором порушує питання дитинства, а також прощання з батьківською хатою та материнську тривогу за долю власної дитини. Форма вірша має значну кількість повторів, що наближає його до пісні.
Примітки: Композитор Платон Майборода написав музику до цієї поезії. Виконавців твору було багато, зокрема Дмитро Гнатюк, Олександр Таранець, гурт “Чарівна”, Ірина Сказіна, Олександр Малінін, Квітка Цісик та ін.