НМТ 2025 з української мови онлайн: завдання з відповідями і поясненнями

Правильна відповідь: Б.

Завдання перевіряє, як букви передають звуки у вимові, зокрема уподібнення приголосних за дзвінкістю. У рядку Б усі виділені букви позначають звук [ґ]: глухий [к] перед дзвінким уподібнюється до дзвінкого — [анеґдот], [еґзотика], а в слові ґречний [ґ] позначено буквою ґ. У А звуки різні: [д’] у боротьба, [дз] у дзвеніти, голосний [і] у подія. У В: [ц’] у сміється (вимова [см’ійец’:а]), [т’] в утіха, а в шістсот звук [т] не вимовляється ([шіс’:от]). У Г у словах кігтик, легко буква г перед глухим приголосним позначає звук [х] ([к’іхтик], [лехко]), а в подруга — [г].

Повторити теорію: Звуки і букви. Передача звуків на письмі, Голосні та приголосні звуки української мови

Правильна відповідь: А (зараховується також В).

Завдання перевіряє нормативний наголос. Офіційна відповідь за ключем — А. Однак у зошиті, оприлюдненому на Освіта.ua, у рядку А всі наголоси виділено правильно (заіржа́вілі га́льма, нови́й о́бруч), а помилки є в рядку В: правильно поми́лка (не по́милка) і довідни́ку (не дові́днику); чергова́ і за́кладка — нормативні. Імовірно, виділення в копії зміщене, тому тут зараховуємо і А, і В. Рядки Б і Г правильні: вира́зне чита́ння, замі́жня до́нька; принести́ завчасу́, украї́нське вида́ння.

Повторити теорію: Наголос в українській мові, Складні випадки наголошення

Правильна відповідь: В.

Ненаголошені е та и перевіряємо наголосом у спорідненому слові або формі (§ 1 Правопису). У рядку В скрізь е: клекотіти (клекіт), стрічечка (суфікс -ечк-), верховний (верх). В інших рядках є слово з и: А — мереживо, Б — невмирущий, Г — скрипіти.

Повторити теорію: Як розрізняти ненаголошені е та и

Правильна відповідь: Г.

М’який знак пишемо в дієслівних формах після м’яких приголосних і після л перед наступним приголосним (§ 26 Правопису). Тому в рядку Г — посунься, катається, Гуцульщина. У А зайве в дивишся (після ш м’якого знака не пишемо), у Б — у кінський і Уманщина (після н перед -ськ-, щ — § 27), у В — у колодязний.

Повторити теорію: Правила вживання м’якого знака, Правила вживання м’якого знака: таблиця

Правильна відповідь: А.

Написання ненаголошених о та а в коренях перевіряємо наголосом (ла́мка, ло́мить) або словником. У рядку А скрізь а: відламати (ла́мка), багаття, качан. В інших рядках є слово з о: Б — ломити (ло́мить), В — крохмаль, Г — борсук.

Правильна відповідь: В.

У буквосполученнях -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- букви д і т випадають (§ 28 Правопису): безчесний, щасливий, тижневий — тому правильна відповідь В. У А т зберігаємо в слові пестливий (виняток із § 28), у Б треба писати т в агентський (агент + -ськ-), у Г — у хворостняк.

Повторити теорію: Спрощення у групах приголосних

Правильна відповідь: Г.

Через дефіс пишемо складні іменники — назви одиниць вимірювання та професій (кіловат-година, інженер-механік, § 36 Правопису) і складні прикметники з рівноправних частин (аграрно-промисловий, § 40) — отже, рядок Г. За Правописом 2019 частини екс- і міні- пишемо разом (§ 35): ексміністр (А), мінікомп’ютер (Б). У В разом пишемо кримськотатарський.

Повторити теорію: Коли слова пишуться через дефіс? 10 правил, Правопис складних слів

Правильна відповідь: А.

Речення А написане без помилок. У Б дві помилки: пов’язані пишемо з апострофом після губного в перед я (§ 7 Правопису), а замість подорож’ю треба подорожжю: в орудному відмінку іменників III відміни приголосний після голосного подовжується (§ 95 Правопису), апостроф тут неможливий. У В — прибуток (префікс при-) і релігійне. У Г — численні з подвоєним н.

Повторити теорію: Правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників, Ілюстрації до орфографічних правил, які порушують найчастіше

Правильна відповідь: В.

Суфікс -ин-(я) поєднуємо з основами на -ець і з деякими основами на приголосний (§ 32 Правопису): кравець — кравчиня, творець — творчиня, майстер — майстриня. Від слова друкар назву особи жіночої статі утворюємо суфіксом -к-: друкарка. Тому правильна відповідь В.

Повторити теорію: Правопис префіксів і суфіксів

Правильна відповідь: Б.

Дієслово спричинити керує знахідним відмінком без прийменника: спричинити наслідки; можна також сказати призвести до наслідків. Сполучення Б змішує ці дві конструкції, тому потребує редагування. Сполучення наблизитися до мети, прокинутися до світанку, підготуватися до виступу нормативні.

Повторити теорію: Типові помилки в словосполученнях і реченнях, Помилки, які найчастіше трапляються у сталих словосполученнях. Частина 1

Правильна відповідь: В.

Дієприслівниковий зворот можна вживати лише тоді, коли дію дієприслівника (даючи) і дію присудка виконує та сама особа. У варіанті В обіцянку даємо ми і дотримати її маємо теж ми, тож речення граматично правильне. В інших рядках виконавець головної дії інший: у А – слово, у Б і Д – це, у Г – усі, а не той, хто дає обіцянку; до того ж у Д «вашою» не узгоджується з особою, яка обіцяє.

Повторити теорію: Дієприслівник як особлива форма дієслова, Типові помилки в словосполученнях і реченнях

Правильна відповідь: Д.

Коли пряму мову замінюємо непрямою, займенники й дієслова 1-ї особи змінюємо з погляду того, хто переказує: я не ідеалізую → він не ідеалізує, моїх → своїх (бо стосується підмета), не можу → не може, а ними (про співвітчизників) лишається. Саме так у варіанті Д. У А збережено «я», «моїх», «можу»; у Б «його» звучить двозначно (чиїх?), а «вами» спотворює зміст; у В «ми» замість «він»; у Г «я ідеалізую» не узгоджується з «може», а «нами» змінює зміст.

Повторити теорію: Пряма й непряма мова. Цитата

Правильна відповідь: Б.

Тире 2 стоїть перед відокремленою прикладкою доньок віцеканцлера Оксфордського університету, яка пояснює слова сестер Лідделл; узагальнювального слова при однорідних членах тут немає, тому обґрунтування в рядку Б неправильне. Решта пояснень правильні: двокрапка 1 відділяє безсполучникову частину, що пояснює причину (не випадково: саме 4 липня…); кома 3 стоїть перед сурядним сполучником і, що єднає частини складного речення; тире 4 – між безсполучниковими частинами, де друга виражає наслідок; кома 5 відокремлює підрядну означальну частину зі словом які.

Повторити теорію: Відокремлення прикладок, Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні

Правильна відповідь: Г.

Завдання перевіряє точність слововживання й уникання калькованих сполучень. Речення Г правильне. В А має бути набувають поширення (розповсюджують листівки, товари, а не технології). У Б замість кальки бажаючі треба охочі, а замість нажавши – натиснувши. У В технологія називається доповнена реальність, а не «додаткова». У Д норма – взяти до уваги та у жодному разі.

Повторити теорію: Культура мови: як замінити кальковані форми і вирази?, Помилки, які найчастіше трапляються у сталих словосполученнях. Частина 1

Правильна відповідь: Д.

Тактильний (від латин. tactus – дотик) означає «пов’язаний із дотиком, сприйманий дотиком», тож український відповідник – дотиковий (тактильні відчуття – дотикові відчуття). Чутливий відповідає радше слову сенситивний, обхідливий і увічливий – словам тактовний, коректний (їх легко сплутати через схоже звучання «такт-»), а розмірений – слову ритмічний.

Повторити теорію: Запозичення і їхні українські відповідники, Лексика української мови за походженням

Правильна відповідь: Д.

Причину передає прийменник завдяки (з давальним відмінком: завдяки рішенню); дякуючи – це дієприслівник від «дякувати», тож у ролі прийменника він помилковий (варіанти Б, Г). У складеному порядковому числівнику змінюється лише остання частина, решта лишається в називному відмінку: тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого (року) (§ 106 Правопису). У А і В помилково відмінено тисяча, дев’ятсот або дев’яносто, тож правильний лише Д.

Повторити теорію: Уживання числівників для позначення часу і дат, Прийменник

Правильна відповідь: А.

Ім’я та прізвище тут – прикладка до слів міністром і послом, тому вони стоять у тому самому, орудному, відмінку, і змінюються обидві частини: міністром Девідом Девісом, послом Сергієм Комісаренком. Ім’я Сергій в орудному відмінку має форму Сергієм (§ 143 Правопису), а не «Сергійом». У Б і Г невідмінене ім’я Девід, у В і Г – прізвище Девіс, у Б, Г і Д – прізвище Комісаренко (у Б ще й ім’я Сергій), а у В і Г, крім того, неправильна форма «Сергійом».

Повторити теорію: Відмінювання українських імен, по батькові та прізвищ, Прикладки і їх написання

Правильна відповідь: В.

Нормативно – за різними напрямами (або у різних напрямах); конструкція з по тут калькована. Озон – назва речовини, тому в родовому відмінку має закінчення -у: озону (§ 82 Правопису). Найвищий ступінь утворюємо префіксом най-: найтриваліший; «самий тривалий» – калька, а «більш тривалішими», «найбільш тривалішими», «самими тривалішими» – змішування простої та складеної форм. Усім вимогам відповідає лише В.

Повторити теорію: Ступені порівняння якісних прикметників, Відмінювання іменників

Правильна відповідь: Г.

Правильно: за даними, згідно з даними або відповідно до даних; «відповідно даним», «по даних», «згідно даних» – помилкові конструкції. Після понад числівник стоїть у знахідному відмінку: понад двісті (тисяч), а після до – у родовому: до тридцяти (кілометрів) (§ 105 Правопису). Тому правильний лише Г. В А, крім хибної конструкції, «двохсот» – родовий замість знахідного; у Б «двоста» – неіснуюча форма; у В «двохста» – неправильна форма (родовий – двохсот, знахідний – двісті); у Д «тридцять» стоїть у знахідному замість родового.

Повторити теорію: Відмінювання числівників, Прийменник

Правильна відповідь: Д.

Активні дієприкметники теперішнього часу на -уч- (-юч-), -ач- (-яч-) (прилягаючі) в українській мові – небажана калька, нормативно прилеглі. Множина від острів – острови, а не «острова». Межа належить до мішаної групи I відміни, тому в орудному відмінку має закінчення -ею: межею (§ 72 Правопису), а не «межою» чи «межой». Усі три форми правильні лише у варіанті Д.

Повторити теорію: Дієприкметник, Відмінювання іменників

Правильна відповідь: А.

Відновлюючи текст, стежимо за засобами зв’язку між реченнями: займенниками, повторами, синонімами. Речення 2 вводить тему (фраза «інтернет пам’ятає все» створила ілюзію). Речення 5 підхоплює її займенником і синонімом: «Це хибне уявлення» – тобто саме ця ілюзія; закінчується словом «на сайті». Речення 3 продовжує думку займенником «він» (= сайт) і завершується тим, що практика «свідчить зовсім про інше»; речення 4 якраз розкриває цю практику (коли гіперпокликанню понад десять років, шанси знайти дані мізерні), а речення 1 зі словами «А далі взагалі маємо парадокс» логічно завершує текст: не працюють навіть «свіжі» покликання. Отже, 2 – 5 – 3 – 4 – 1. В інших рядках порушено ці зв’язки: наприклад, речення 3 із займенником «він» не може стояти одразу після речення 2 чи 4, де немає слова «сайт».

Повторити теорію: Способи та засоби зв’язку речень у тексті

Правильна відповідь: В.

Підрядну частину складнопідрядного речення відокремлюємо комою (§ 158 Правопису, ІІ, п. 3). У реченні 3 підрядна допустова частина зі сполучником «навіть якщо» («Навіть якщо він уже не працюватиме») стоїть перед головною, тож після неї потрібна кома: «…не працюватиме, роки не стануть на заваді». В інших реченнях розділові знаки правильні: у реченні 1 вставне слово «виявляється» виділено комами, у 2 кома відокремлює підрядну частину «що за потреби…», у 4 виділено вставне речення «як запевняють досвідчені користувачі» та дієприкметниковий зворот, у 5 комами відокремлено підрядні частини.

Повторити теорію: Складнопідрядні речення, Підрядні обставинні речення мети, умовні, допустові, наслідкові

Правильна відповідь: Б.

Однорідні члени речення відповідають на одне й те саме питання, залежать від одного слова і виконують однакову синтаксичну роль. У реченні 2 це додатки «тексти, музику чи відео» (відновити що?), поєднані інтонацією та розділовим сполучником «чи». В інших реченнях однорідних членів немає: у 4 «дані, розміщені колись…» – це означуване слово з дієприкметниковим зворотом, а в 1, 3, 5 перелічень немає.

Повторити теорію: Речення з однорідними членами, Розділові знаки про однорідних членах речення

Правильна відповідь: А.

Вставні слова виражають ставлення мовця до висловлюваного, не є членами речення й виділяються комами (§ 158 Правопису, І, п. 11). У реченні 1 таким є слово «виявляється» (= як з’ясувалося). У реченні 4 «як запевняють досвідчені користувачі» – це вставне речення, а не вставне слово; в реченнях 2, 3 і 5 вставних слів немає.

Повторити теорію: Речення зі вставними словами, словосполученнями та реченнями

Правильна відповідь: Д.

Щоб визначити відмінок, ставимо питання від слова, якому підпорядковується іменник. «Знайти (що?) відомості» – це додаток у знахідному відмінку. Решта слів ужито в називному відмінку як підмети: «гіперпокликання не завжди переадресовує», «інтернет пам’ятає», «роки не стануть», «шанси… мізерні».

Повторити теорію: Відмінювання іменників, Іменник як частина мови

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – А, 4 – Д.

1 – В: «хоч греблю гати» означає «дуже багато», тож підходить до великої кількості претендентів. 2 – Б: «хоч у вухо бгай» кажуть про дуже покірну, лагідну, спокійну людину. 3 – А: «хоч у рамці вправ» – про дуже гарну, вродливу людину (красуня). 4 – Д: «хоч голки збирай» – дуже світло, добре видно. Зайвий фразеологізм «хоч вовком вий» означає безвихідь, тугу.

Повторити теорію: Фразеологізми, Фразеологізми в алфавітному порядку

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В.

1 – А: «демонструючи» означає додаткову дію (що роблячи?), має суфікс -учи – це дієприслівник. 2 – Б: «до» – службове слово, що поєднує «ставлення до (чого?) оточення», отже прийменник. 3 – Д: «найяскравіше» стосується дієслова «виявляється» і відповідає на питання «як?» – це прислівник у формі найвищого ступеня порівняння (не прикметник, бо не відмінюється і не означає ознаку предмета). 4 – В: «це» вказує на щойно назване (вияв ставлення до світу) і є підметом – вказівний займенник. Зайвий варіант – прикметник.

Повторити теорію: Частини мови: таблиця, Дієприслівник як особлива форма дієслова

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – Д.

1 – Г: «людей» – додаток (відокремлювати кого?), а підрядна частина «як досягнути спільних домовленостей» – з’ясувальна, відповідає на питання додатка (подумати про що?). 2 – Б: «задля вироблення» – обставина мети (з якою метою?), як і підрядна частина зі сполучником «щоб». 3 – В: «Іноді» – обставина часу (коли?), а підрядна частина зі сполучником «доки» теж означає час. 4 – Д: «однозначно» – обставина способу дії (як?), і підрядна частина «(так,) що інша сторона сприйме їх як взаємодію» відповідає на питання «як? у який спосіб?». Зайвий варіант А – підрядна допустова частина (хоч би які…).

Повторити теорію: Розряди обставин за значенням, Складнопідрядні речення

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

1 – Д: дві рівноправні частини поєднано сурядним протиставним сполучником «але» – складносурядне речення. 2 – А: підрядну частину часу приєднано сполучником «поки» до головної – складнопідрядне речення. 3 – В: частини поєднано лише інтонацією, на письмі – тире, сполучників немає – безсполучникове речення. 4 – Г: перші дві частини поєднано сполучником «а» (сурядний зв’язок), а третю приєднано безсполучниково (тире) – речення з різними видами зв’язку. Зайвий варіант Б – просте речення з дієприслівниковим зворотом.

Повторити теорію: Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові, Складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим типами зв’язку

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.

Фразеологізм у реченні виконує роль одного члена речення. 1 – Д: «вибиватися в люди» – підмет, виражений неозначеною формою дієслова (що? – справа не проста). 2 – Б: «кіт наплакав» – іменна частина складеного іменного присудка (хвилина – це наче що? – дуже мало). 3 – А: «авгієві стайні» – додаток (вичищає що?). 4 – В: «співати з чужого голосу» – неузгоджене означення до слова «звичка» (звичка яка? яка саме?). Зайвий варіант Г: «заморити черв’ячка» – обставина мети (заїхали навіщо?).

Повторити теорію: Підмет і присудок, Узгоджене та неузгоджене означення