«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: характеристика героїв

Оновлено: 10.11.2026

↓ Вправи з відповідями (8 завдань)

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика — соціально-психологічний роман про селянина, який шукав правди, а став розбійником. Головні герої — Чіпка Варениченко, його мати Мотря, товариш дитинства Грицько Чупруненко і Максим Ґудзь; поруч із ними — Чіпчина дружина Галя та Грицькова дружина Христя. У центрі — конфлікт Чіпки з кривдою: суд відбирає в нього землю, за заступництво за громаду його б’ють, і він стає отаманом розбійників. Грицько обирає інший шлях — дбає лише про власне господарство.

Нижче — таблиця героїв, портрети й цитатна характеристика кожного образу, порівняння Чіпки й Грицька, типові помилки й тест. Цитати подано за першим виданням (Женева, 1880) сучасним правописом, у дужках — розділ.

Головні герої «Хіба ревуть воли…» коротко

Коротко: у романі дві сюжетні лінії — доля Чіпки та історія села Піски й роду Ґудзів. У четвертій частині вони сходяться: Чіпка бере за жінку Максимову дочку Галю. За ставленням до кривди героїв можна поділити так: Чіпка бунтує; Грицько й Максим дбають про себе; Мотря, Галя та Христя жаліють скривджених і стоять за правду.

Цитатна характеристика — це опис героя словами самого твору: до кожної риси добирають цитату-доказ.

Чіпка Варениченко: цитатна характеристика

Чіпка (хрещене ім’я — Нечипір) — син Мотрі й утікача-кріпака Івана Вареника, що жив у Пісках як Остап Хрущ. Через батька-«двужона» село цурається малого, діти дражнять його «виродком».

• Портрет. Парубком він має «дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка», а в ньому — «сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою» (розд. I).
• Замкнений і гарячий. Дитина «повновиде, чорняве, головате, розумне… Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе» (розд. III). Матері, яка часто його б’є, не слухає, а бабу Оришку любить. Коли багатий Бородай побив хлопця-наймита, той «трохи за малим не спалив хазяїна» (розд. IV).
• Працьовитий. Коли громада не бере його вівчарем, Чіпка береться до землі: «Сам на себе, на свою працю, всю надію покладає» (розд. VI).
• Шукач правди. Суд віддає його землю Луценковому небожеві з Дону, а секретар суду Чижик за поміч хоче п’ятдесят карбованців. Чіпка з розпачу п’є: «Бо нігде немає правди… немає добра… й земля пропала! — Ну, й гуляй!» (розд. XV). Грицька він питає: «А правда де? Де та правда, по котрій нам велено жити?» (розд. XVII).
• Щедрий. Свій хліб не продає, а дарує Грицькові: «То пропаде ж, Грицьку! проп’ю…» (розд. XVII).
• Бунтар. Під час бунту за плату за два роки панщини Чіпка кличе людей боронити старого діда Уласа — і його самого б’ють (розд. XX). Тоді він вирішує, що правда, «коли є вона, — то для всіх хай буде рівна; коли нема, — то всім нема!» (розд. XXI), і відтоді ночами грабує (розд. XXII–XXIII).
• Здатний на добро. Одружившись із Галею, господарює, стає гласним і членом земської управи: «Я людім служу… мене люде вибрали… мене люде й скинуть!» (розд. XXVIII). Та згадують стару крадіжку в пана, і його усувають.
• Фінал. Ватага, отаманом якої став Чіпка, вбиває на Хоменковому хуторі «вісім безневинних душ». Мати веде до волості врятовану дівчинку, Чіпку женуть на каторгу, і, коли каторжан проводжає все село, «Один Чіпка не плакав» (розд. XXX).

Грицько Чупруненко: цитатна характеристика

Грицько, «Чупрунів син», — сирота: батьки померли від холери, і громада віддала хлопця далекій родичці. Разом із Чіпкою він пас громадську отару в діда Уласа.

• Практичний. «Грицько — не промах» (розд. VII): щойно діда забирають у панський двір, він іде на заробітки, бо «час, мабуть, про хліб подумати».
• Мрія — своя хата. Дорогою на заробітки думає: «Нічого б я в світі не хотів… тільки б хату теплу, жінку любу, та малу дитинку!» (розд. VII). Повернувшись, купує в Пісках город із новою хатою.
• Пихатий у достатку. Розбагатівши, «до богачів горнувся, а на голоту дивився з горда» (розд. VII). Сватається до дочки багатого Лози, дістає відмову — і бере сироту-наймичку Христю.
• Байдужий до чужої біди. На Чіпчине «А правда де?» відповідає: «А нема правди… то живи так, як і всі живуть…», а Христі — «Своя сорочка ближче до тіла…» (розд. XVII).
• Злорадний. Коли Чіпку беруть за крадіжку, тішиться: «Чи ти чула, Христе, про нашого праведника?» (розд. XIX).
• Боязкий і зневажливий до бідних. Під час бунту ховається від Чіпки в чужому городі, а про колишніх кріпаків каже: «На цеп їх, а не на волю!» (розд. XX).
• Не злий. Коли Чіпку женуть на каторгу, у Грицьковому питанні «Що це, брате Чіпко?» чути «тяжкий жаль — шкода пропащого брата» (розд. XXX). Стару Мотрю він забирає до себе й доглядає до смерті.

Чіпка і Грицько: порівняльна характеристика

Ровесники й товариші дитинства розходяться тоді, коли кожен стикається з кривдою.

Мотря: цитатна характеристика

Мотря Жуківна — Чіпчина мати, дочка баби Оришки. Остап Хрущ посватався до неї, «бідної, некрасивої дівчини, уже таки й літньої» (розд. II), а згодом із Дону прийшла звістка, що там у нього жінка й троє дітей.

• Нещаслива. «Не судилося Мотрі щастя» (розд. III): село її цурається, тож на жнива вона наймається в сусідніх Байраках.
• Працьовита й сувора. Сина любить — він її єдина надія на старість, — але б’є: «Мотря, розпалившись, не вміла здержувати над рідним сином» (розд. III).
• Розважлива. Саме вона радить Чіпці кинути вівці: «Приймайся краще коло землі» (розд. VI).
• Скривджена. Коли п’яний син розбиває вікна й кличе її «стара відьма», вона йде жити до баби-повитухи (розд. XVI).
• Чесна до кінця. Побачивши закривавлену дівчинку з Хоменкового хутора, каже: «Я знаю, хто ті розбишаки… Мовчи!… То мій син, клятий!» — і веде її до волості (розд. XXX).

Галя: цитатна характеристика

Галя — дочка Максима Ґудзя і Явдохи, згодом Чіпчина дружина. Уперше Чіпка бачить її в житі й думає, чи не «польова царівна» це (розд. I).

• Портрет. «Низенька, чорнява, заквічана польовими квітками», «вона здавалася русалкою»; «очі оксамитові, чорні, — здається, сам огонь говорив ними…» (розд. I).
• Чесна. Хоч виросла в розбійницькій родині, вимагає від Чіпки: «Кинь ти життя таке!», а на його «Яке?» пояснює: «Чуже добро грабувати, людей убивати!» Рве на собі шовкову спідницю і намисто: «Хай краще вб’ють, ніж чужим добром задушать!» (розд. XXIV).
• Лагідна. Шанує свекруху, і Чіпка біля неї мовби інший: «Такою тихою мовою та розумною радою Чіпка був як сповивачем сповитий» (розд. XXVI).
• Прямодушна. Коли Чіпка вірить Лушні, ніби мати отруїла Явдоху, Галя дорікає: «А де ж у тебе правда?» (розд. XXIX).
• Фінал. Побачивши зв’язаного Чіпку й закривавлену дівчинку, Галя скрикує: «Так оце та правда?!… Оце вона!!!» — і божеволіє; того ж дня вона повісилась (розд. XXX).

Максим Ґудзь: характеристика

Максим — онук запорожця Мирона, Галин батько, Чіпчин тесть.

• Портрет. Парубком він «Високого зросту, станкий, бравий, широкоплечий, як з заліза збитий», «перший красень на селі» (розд. XI).
• Гульвіса. «Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, — він усіх побивав, над усім верховодив…» За бійки, пиятики й зведених дівчат його прозвали Махамедом, і батько віддає сина в москалі (розд. XI).
• Сміливий вояк і користолюбець. За тридцять років служби став фельдфебелем, дістав Георгія за врятоване знамено, але жив за правилом «З миру по нитці — голому сорочка» (розд. XIII).
• Багатій-розбійник. «Ішов Максим у москалі розбишакою, волоцюгою… а повернувся поважним чоловіком, з багаством, з заслугами…» (розд. XIII). Про його хутір село сміється: «Москаль хвортецю собі вибудував!» (розд. XIII). Згодом там збирається ватага, яка обирає Чіпку отаманом (розд. XXIII).
• Фінал. Максима привозять додому «ледве дише» — саме тоді, як розбишаки напали на панську Красногорку, — і він помирає в муках (розд. XXVIII).

Христя: цитатна характеристика

Христя — Грицькова дружина, сирота: родичі розтягли її добро, і вона пішла в найми до заможної вдови Перепелихи.

• Портрет. «Низенька, чорнявенька, не дуже хорошої вроди дівчина», зате весела, моторна й робоча (розд. VII).
• Пряма. Обідраного Чіпку питає просто у вічі: «Хто ж винуватий у вашому лихові?» — і сама відповідає: «Мабуть, чи не сами найбільше?…» (розд. XVII).
• Співчутлива. Після Чіпчиної сповіді каже чоловікові: «А правду казав Чіпка», а на його питання пояснює: «Що немає між людьми правди, — що живуть вони не по закону!» (розд. XVII).
• Жаліє знедолених. Коли Грицько радіє, що бунтарів «попарили», заступається за них: «Хіба вони й не люде?» (розд. XX).

Лушня, Матня, Пацюк та інші другорядні герої

Утративши землю, Чіпка знаходить у шинках «трьох товаришів щирих» (розд. XVI) — колишніх панських двораків, яких вигнали з двору.

• Лушня (Тимохвій) — красень і балакун: «на йому й шкура говорила, — такий балакучий». Він підбурює Чіпку проти матері: «Яка вона тобі мати? жалітися на сина?!» (розд. XVI).
• Пацюк (Петро) — малий, прудкий, «на селі перший співака»; він підказує обікрасти панські комори (розд. XVIII).
• Матня (Яким) — неповоротний товстун, що «любив на світі одну тільки горілку» (розд. XVI).
• Василь Порох — писака з Гетьманського. Він першим наливає Чіпці горілки, а на його слова про неправду відказує: «Тільки й правди, поки повна пляшка; а коли порожня, то й брехня!» (розд. XIV).
• Дід Улас — старий вівчар, кріпак пана Польського. Від нього Чіпка дізнається правду про батька, а про волю з двома роками панщини дід каже: «Кому воля, а кому неволя!» (розд. V).

Жіночі образи роману

Майже всі жіночі долі в романі трагічні: Мотря сама видає сина, Галя божеволіє і гине. Баба Оришка — єдина, кого слухав малий Чіпка: «її тиха мова, гасила його лютощі» (розд. III); вона помирає, коли онукові п’ятнадцять. Явдоха, Галина мати, змалку жебрала й крала, а в полку переховувала награбоване (розд. XIII).

Типові помилки

Найчастіше плутають, хто кому ким доводиться і чиї це слова.

Паспорт, жанр, тему, композицію та проблематику розібрано в статті «Аналіз роману Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“», події за розділами — у стислому переказі, різновиди роману — у статті «Роман як літературний жанр».

Джерела: текст роману за першим виданням (Женева, 1880; електронна копія — Вікіджерела); програма НМТ з української літератури.

Вправи з відповідями: герої «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

8 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Про кого з героїв сказано: «Сам на себе, на свою працю, всю надію покладає»?

   • А про Грицька
   • Б про Чіпку
   • В про Максима
   • Г про Лушню
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — про Чіпку. Так сказано про Чіпку, коли він після відмови громади взявся до землі: «Рано встає, пізно лягає, — та все в полі та в полі» (розд. VI).

2. Чия це мрія: «Нічого б я в світі не хотів… тільки б хату теплу, жінку любу, та малу дитинку!»?

   • А Чіпки
   • Б Максима Ґудзя
   • В Грицька
   • Г Василя Пороха
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Грицька. Так думає Грицько дорогою на заробітки; повернувшись, він купує в Пісках город із новою хатою (розд. VII).

3. Що робить Грицько під час бунту, коли Чіпка кличе його боронити громаду й старого діда Уласа?

   • А ховається в чужому городі
   • Б першим кидається на москалів
   • В біжить просити за людей до пана
   • Г кличе на поміч Лушню та Пацюка
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — ховається в чужому городі. Грицько «мерщій від Чіпки, та в чужий огород, та й присів за лісою» (розд. XX).

4. Про кого сказано: «Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, — він усіх побивав, над усім верховодив…»?

   • А про Чіпку
   • Б про Лушню
   • В про Грицька
   • Г про Максима
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — про Максима. Так описано Максима Ґудзя замолоду, ще до служби в москалях; за бешкети старі баби прозвали його Махамедом (розд. XI).

5. Хто з героїнь вимагає від Чіпки: «Кинь ти життя таке!», а на його «Яке?» пояснює: «Чуже добро грабувати, людей убивати!»?

   • А Галя
   • Б Мотря
   • В Христя
   • Г Явдоха
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Галя. Так говорить Галя в розділі «Розбишацька дочка», коли Чіпка приходить до неї на Максимів хутір (розд. XXIV).

6. Хто з героїнь, вислухавши Чіпку, каже чоловікові: «А правду казав Чіпка» — «Що немає між людьми правди»?

   • А Галя
   • Б Мотря
   • В Явдоха
   • Г Христя
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Христя. Так каже Христя Грицькові після обіду, на який той запросив Чіпку; у тій самій розмові Грицько кидає: «Своя сорочка ближче до тіла…» (розд. XVII).

7. Хто підбурює Чіпку проти матері: «Яка вона тобі мати? жалітися на сина?!»?

   • А Пацюк
   • Б Лушня
   • В Матня
   • Г Порох
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Лушня. Це Лушня: Мотря пожалілася на п’яного сина у волость, і Чіпку посадили в «чорну». Після Лушниних слів Чіпка трощить удома вікна, і мати йде до баби-повитухи (розд. XVI).

8. Про кого з героїнь сказано: «бідної, некрасивої дівчини, уже таки й літньої»?

   • А про Христю
   • Б про Галю
   • В про Мотрю
   • Г про Явдоху
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — про Мотрю. Так сказано про Мотрю, до якої посватався Остап Хрущ: вона жила «в сусідах, у двох з старою матір’ю», бабою Оришкою (розд. II).