Голосні та приголосні звуки української мови мають перелік особливостей, які не варто оминати увагою. Насамперед, варто звернути увагу на їхні властивості та класифікацію. Перша частина матеріалу буде корисною для всіх школярів, тому радимо уважно її проаналізувати. Друга частина орієнтована на тих, хто хоче знати з теми трохи більше, ніж треба.

---

Звукова система сучасної української мови нараховує 38 звуків – 6 голосних і 32 приголосні.

 

Голосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу. їхнім джерелом є коливання розташованих у гортані голосових зв’язок.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! В українській мові шість голосних звуків: [а], [е], [и], [і], [о], [у].

Зверніть увагу! Для передавання на письмі шести голосних звуків використовують десять літер: а, е, и, і, о, у, я, ю, є, ї.

Залежно від місця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголошеними і ненаголошеними.

Приголосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу й шуму або лише шуму. При їх вимові струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перепони органів мовлення (наприклад, язик, зуби, губи), унаслідок чого виникають шуми, які є основою саме приголосних звуків.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! В українській мові 32 приголосні звуки:

[б], [в], [г], [г], [д], [д’], [ж], [дж], [з], [з’], [де], [де], [й], [к], [л], [л’], [м], [н], [н], [п], [р], [р’], [с], [с’], [т], [т’], [ф], [X], [ц], [ц’], [ч], [ш].

Зверніть увагу! Тверді і м’які приголосні – це різні звуки, для позначення яких на письмі використовують ті самі літери: [сад] сад – [с’ад’] сядь.

Тверді і м’які приголосні

Творення приголосних звуків супроводжується рухом язика в ротовій порожнині. Звуки, при вимові яких спинка язика піднімається до верхнього твердого піднебіння, є м’якими.

В українській мові є такі м’які приголосні: [д’], [ті, [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [де], [р’]. Звук [й] завжди м’який.

Запам’ятайте графічні засоби позначення м’якості приголосних:

• м’який знак (ь): [бат ко] батько, [вожд’] вождь, [воловйй] вольовий;
• літери я, ю, є: [р’аст] ряст, [л’убйсток] любисток, [сйн’с] синє;
• літера і: [л’іто] літо, [д’іти] діти, [річка] річка, [д’н’іпро] Дніпро.

Примітка. У деяких випадках м’якість приголосного не має писемного вираження, зокрема це стосується такого фонетичного явища, як уподібнення приголосних за м’якістю: [п’іс’н’а] пісня, [мудрїс’т’] мудрість, [с’в’ато] свято.

Зверніть увагу! Усі м’які звуки, крім [й], мають тверді відповідники та утворюють із ними пари за твердістю – м’якістю: [д] – [д’], [т] – [т’], [л] – [л’] тощо. Порівняйте:

• [тин] тин – [т’ін’] тінь;
• [лин] лин – [л’ін’] лінь;
• [раса] раса – [р’аса] ряса;
• [рад’] радь – [р’ад] ряд;
• [л’із] ліз – [л’із’] лізь.

Як видно, за цією ознакою слова теж можуть розрізнятися лексичним і граматичним значеннями.

Приголосними, що не бувають м’якими, є:

1. губні: [б], [п], [в], [м], [ф];
2. шиплячі: [ж], [док], [ч], [ні];
3. задньоязикові: [ґ], [к], [х];
4. гортанний [г].

Ці звуки лише перед голосним [і] та зрідка перед голосними [а], [е], [у] можуть бути пом’якшеними (напівм’якими). На це вказують букви і, я, є, ю, наприклад: [в’ітамі’ни] вітаміни, [веч’ір] вечір, [зб’1ж’:а] збіжжя, [к’увёт] кювет. Не забувайте, що пом’якшені є відтінками твердих звуків.

Таким чином, в українській мові є 22 тверді й 10 м’яких приголосних звуків.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Приголосні звуки залежно від позиції (зокрема наступного звука в слові) бувають:

а) тверді;
б) м’які;
в) пом’якшені (напівм’які).

При фонетичному записі м’якість приголосного позначають знаком [‘] – скісною рисочкою зверху праворуч від літери [с’іл’], а пом’якшеність – графічним знаком апостроф [дв’іч’і].

Зверніть увагу!

Існують словесні формули, які полегшують запам’ятовування класифікації приголосних звуків:

• Буде гоже Ґедзю у джаз – дзвінкі приголосні.
• Усе це кафе «Птах і чаша» – глухі приголосні.
• Мавпа Буф – губні приголосні.
• Щ(шч)е їжджу – шиплячі приголосні.
• Де ти з ‘їси цілини? – м’які приголосні.

Зверніть увагу! Літера ї ніколи не позначає м’якості приголосного звука, тому що стоїть або на початку слова ([йіжак] їжак), або після голосного ([круйіз] круїз). Якщо займає позицію після приголосних (зокрема губного, [р] та кінцевого префікса), то за орфографічним правилом перед нею слід ставити апостроф і трактувати попередній звук як твердий: [солоувйі] солов’ї, [п’ірйіна] пір’їна, [рсРзтзд,]роз’їзд.

---

Дзвінкі й глухі приголосні

Залежно від наявності голосу розрізняють:

• дзвінкі (шум переважає над голосом): [б], [г], [ґ], [д], [д’], [ж], [док], [з], [з’], [дз], [дз’];
• глухі (складаються тільки з шуму): [к], [п], [с], [с’], [т], [т’], [ф], [х], [ц], [ц’], [ч], [ш].

Приголосні звуки, схожі за артикуляцією, утворюють пари: дзвінкий – глухий. Наприклад, [д] – [т], [г] – [х].

Вони розрізняють лексичне значення слів: казка – каска, ґава – кава, плід – пліт, гриб – грип.

При швидкому мовленні парні звуки артикулюються нечітко, тому й виникають труднощі при передаванні їх на письмі. Правопис літери, що позначає сумнівний приголосний звук (дзвінкий чи глухий), визначають орфографічним правилом чи з’ясовують за словником.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! В українській мові 11 співвідносних пар приголосних за дзвінкістю – глухістю:

• Дзвінкі б г г Д д’ ж 3 з’ ДОК ДЗ дз
• Глухі п X к т т’ ш с с’ ч п ц’

Не мають парних глухих такі дзвінкі приголосні: [в], [й], [л], [л’], [м], [н], [н], [р], [р’].

Зверніть увагу! Запозичений із грецької мови глухий звук [ф], що вживається лише у словах іншомовного походження та зрідка у звуконаслідувальних, парного дзвінкого не має.

---

Класифікація голосних звуків в українські мові

1. За місцем творення		2. За способом творення				3. За участю губ
Голосні передньго ряду	Голосні заднього ряду	Голосні високого піднесення		Голосні середнього  піднесення	Голосні низького піднесення	Лабіалізованіголосні	Не Лабіалізованіголосні
[ і] [и] [е]	[а] [о] [у]	[і] [у] [и]	[е] [о]		[а]	[о][у]	[е] [и] [а] [і]

 

 

 

Класифікація приголосних звуків

І. За участю голосу й шуму		ІІ. За місцем творення
Шумні поділяються на дзвінкі і глухі.	Сонорні [ш] [н] [р] [л] [й] [в]	Губні [б] [п] [в ] [ш] [ф]	Язикові	Глоткові [г]
		Передньязикові [д] [т] [н] [р] [л] [й] [с] [ц] [дз] [ш] [ч]  [ш] [дж] Середньоязикові  [й] Задньоязикові [г] [к] [х]

 

 

 

 

 

ІІІ. За способом творення					VІ. За м’якістю
Зімкнені [Б]	Фрикативні [З] [ж] [ш] [в] [ф] [г] [х] [й]	Зімкнено- прохідні [ш] [н] [р] [л]		Африкати [Дз] [дж] [с] [ц]	М’які [Й] [д] [т] [л] [н]	Пом’якшені [З] [с] [ц] [дз] [ф]	Напівпом’якшені [Б] [п] [в] [дж] [ш] [ф] [к] [н] [ж] [ч] [ш]
			Шиплячі [ж ] [ч] [ш] [дж]   Свистячі [с] [ц] [дз]