Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Голодомор 1932–1933 років в українській літературі першими відтворили письменники, які жили за межами радянської України, бо в Радянському Союзі голод десятиліттями замовчували. У програмі 11 класу (рівень стандарту) для додаткового читання є три такі твори — роман Уласа Самчука «Марія» (1934), повість Тодося Осьмачки «План до двору» (1951) і роман Василя Барки «Жовтий князь» (1963).
Нижче — коротка довідка про Голодомор і День пам’яті 28 листопада 2026 року, паспорти творів, стрічка часу, поради до уроку пам’яті, тренажери й тест.
Коротко: три твори про Голодомор у таблиці
Порівняйте авторів, роки, жанри й героїв. Повні паспорти — у розділах про кожен твір.
Три твори про Голодомор: паспорти коротко
- «Марія» Улас Самчук
роман-хроніка
Написано: 1933, Прага
Видано: 1934, Львів
Герої: Марія, Гнат, Корній, син Максим
Образи: Марія — мати-трудівниця; хліб - «Жовтий князь» Василь Барка
роман
Написано: 1958–1961
Видано: 1962 (журнал), 1963 (книжка)
Герої: родина Катранників — Мирон Данилович, Дарія Олександрівна, Микола, Оленка, Андрійко
Образи: церковна чаша; жовтий князь — зло - «План до двору» Тодось Осьмачка
повість
Закінчено: 1950
Видано: 1951
Герої: учитель Іван Нерадько, родина Шиянів, тітка Лепестина
Образи: «план до двору» — вигнання родини з власної оселі
Усі три твори — у списку для додаткового читання в 11 класі (програма рівня стандарту). Повні паспорти — у розділах про кожен твір.
Голодомор 1932–1933 років: що треба знати
Голодомор — штучний голод 1932–1933 років, який комуністичний тоталітарний режим організував в Україні. Селянам доводили непосильні плани хлібозаготівель, спеціальні загони забирали зерно й інші харчі, села заносили на «чорні дошки», а з 22 січня 1933 року селянам заборонили виїжджати з України в пошуках їжі.
Скільки людей загинуло, точно встановити неможливо: влада забороняла фіксувати смерті від голоду, а книги реєстрації смертей за 1932–1933 роки вилучили, і більшість їх знищено. Закон говорить про мільйони жертв.
Радянська влада десятиліттями заперечувала голод. 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» № 376-V. Його перша стаття: «Голодомор 1932–1933 років в Україні є геноцидом Українського народу».
День пам’яті жертв голодоморів відзначають щороку в четверту суботу листопада (Указ Президента України від 26 листопада 1998 року № 1310/98); у 2026 році це 28 листопада. Слово «голодоморів» ужито в множині: цього дня згадують і жертв масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років.
О 16:00 оголошують загальнонаціональну хвилину мовчання, після якої починається всеукраїнська акція «Запали свічку»: з настанням темряви люди ставлять на підвіконня запалені свічки. Таку акцію 2003 року запропонував дослідник Голодомору Джеймс Мейс, а з 2026 року хвилину мовчання та акцію закріплено в законі (стаття 41 Закону № 376-V).
Твори про Голодомор в українській літературі
Першим художнім твором про Голодомор став роман Уласа Самчука «Марія». Письменник завершив його в Празі 1933 року, а 1934-го книжка вийшла у Львові, який тоді належав до Польщі. У Радянському Союзі про голод мовчали, тож головні прозові твори на цю тему написали емігранти.
Після Другої світової війни Самчук, Осьмачка й Барка жили в Німеччині, у таборах для переміщених осіб, і всі троє входили до Мистецького українського руху (МУР). Згодом вони переїхали до Канади та Сполучених Штатів. «План до двору» вийшов 1951 року, «Жовтий князь» — 1963-го. Писали про Голодомор і дисиденти: письменник-правозахисник Микола Руденко створив поему «Хрест» (видана 1977 року).
Стрічка часу: Голодомор у літературі та пам’яті
Помаранчевим позначено Голодомор, синім — твори, зеленим — державну пам’ять.
У програмі «Українська література. 10–11 класи. Рівень стандарту» «Марія», «Жовтий князь» і «План до двору» є в списку творів для додаткового (самостійного) читання в 11 класі.
Чому ці твори важливі
- Вони зберегли пам’ять. «Марія» вийшла 1934 року, коли влада СРСР заперечувала сам факт голоду.
- Двоє авторів пережили ту добу самі. Барка в 1933–1934 роках сам ледве не помер від голоду на Кубані, а Осьмачку заарештовували двічі — 1933-го та 1934-го.
- Замість цифр — людські долі. Через історію однієї родини видно, як руйнуються дім, праця на землі, віра й довіра між людьми.
«Марія» Уласа Самчука: паспорт твору й коротко про сюжет
Улас Самчук (1905–1987) народився на Волині, у селі Дермань. З 1927 року він жив за кордоном — у Німеччині, потім у Празі; 1941 року повернувся на Волинь, 1944-го знову виїхав до Німеччини, після війни очолював МУР, а 1948-го переїхав до Канади. «Марію» Самчук писав у Празі, коли в Україні тривав Голодомор: під текстом стоїть «Прага, 1933». Роман відкриває присвята: «Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932–1933».
- Автор: Улас Самчук.
- Написано: 1933, Прага. Видано: 1934, Львів.
- Жанр: роман-хроніка, підзаголовок — «Хроніка одного життя».
- Тема: життя селянки Марії від народження до смерті під час Голодомору на тлі воєн, революції та колективізації.
- Ідея: насильство й голод нищать споконвічний селянський світ — працю на землі, родину, віру; Марія — образ матері-трудівниці, а її доля — доля українського села.
- Головні герої: Марія; Гнат — її перший чоловік; Корній — її коханий, згодом другий чоловік; діти Марії та Корнія — Демко, Максим, Надія, Лаврін.
- Композиція: присвята й три частини — «Книга про народження Марії», «Книга днів Марії», «Книга про хліб». Події подано хронологічно, як у хроніці; роман починається і закінчується лічбою днів Маріїного життя.
Марія рано стає сиротою і наймитує в заможного господаря. Вона кохає Корнія, але, не дочекавшись від нього звістки, виходить заміж за Гната. Їхні діти помирають малими; згодом Марія залишає Гната й пов’язує життя з Корнієм. Усе життя вони тяжко працюють на землі.
Після революції нова влада забирає в селян хліб і зганяє їх до колгоспів. Син Максим стає на її бік і через газету зрікається батьків, яких оголошують «куркулями». У роки Голодомору родина гине; Марія помирає від голоду сама, покинута. В останні дні до неї приходить Гнат. Біля її ліжка він цілує їй руку: «Цілую руку матері. Цілую святість велику. Цілую працю!» Згодом Гната теж забирають, як і багатьох інших.
«Жовтий князь» Василя Барки: паспорт твору й сюжет
Василь Барка (справжнє прізвище Очерет, 1908–2003) народився на Полтавщині. На початку 1930-х він жив на Кубані й у 1933–1934 роках сам ледве не помер від голоду. Під час Другої світової війни потрапив до Німеччини, з 1950 року жив у Сполучених Штатах. «Жовтий князь» Барка писав у 1958–1961 роках; 1962-го роман почав друкувати мюнхенський журнал «Сучасність», а 1963-го він вийшов окремою книжкою. Його переклали французькою (1981), а 1991 року Олесь Янчук зняв за ним фільм «Голод-33».
- Автор: Василь Барка.
- Написано: 1958–1961. Видано: 1962 (журнал «Сучасність»), окремою книжкою — 1963 (Мюнхен; Нью-Йорк).
- Жанр: роман.
- Тема: трагедія селянської родини Катранників під час Голодомору 1932–1933 років.
- Ідея: голод і терор можуть знищити тіло, але не віру й людську гідність: Катранники до кінця бережуть таємницю святині.
- Головні герої: родина Катранників — батько Мирон Данилович, мати Дарія Олександрівна, діти Микола, Оленка й Андрійко, бабуся Харитина Григорівна; партійний функціонер Григорій Отроходін.
- Композиція: події 1932–1933 років, аж до жнив 1933-го, показано через долю однієї родини; фінал — видіння вогняного стовпа, схожого на чашу, над місцем, де її сховано.
- Назва: жовтий князь — образ зла, яке панує над світом і несе смерть; у романі його пов’язано з біблійними образами сатани й кінця віків, а жовтий колір супроводжує переслідувачів і смерть.
Родина Катранників живе в селі Кленоточі. Бригади забирають у селян зерно й усе їстівне, а церкву закривають, і її коштовності має прийняти комісія. Сільські дівчата рятують від комісії церковну чашу, і Катранники допомагають надійно її сховати. Отроходін допитує Мирона Даниловича й обіцяє мішок пшениці, якщо той скаже, де чаша, але селянин мовчить.
Помирають бабуся, старший син Микола, батько, Оленка. Мати, шукаючи Андрійка, з яким розминулася в дорозі, помирає на залізничній станції. Живим лишається тільки Андрійко. Він вирушає шукати матір, а на світанку, оглянувшись на схованку, бачить над нею полум’я, що набирає обрису чаші. Роман завершує образ чаші, що «з нетлінною і непоборимою силою» сходить над загиблими, щоб «навіки принести порятунок».
«План до двору» Тодося Осьмачки: паспорт твору й сюжет
Тодось Осьмачка (1895–1962) народився на Черкащині. У 1920-х він був поетом, членом літературної групи «Ланка». Його двічі заарештовували — 1933-го та 1934-го, він перебував у психіатричних лікарнях. 1942 року Осьмачка виїхав до Галичини, 1943-го — до Німеччини, а з 1949 року жив у Сполучених Штатах.
Повість Осьмачка закінчив 12 лютого 1950 року — ця дата стоїть під текстом, а видав 1951-го. У передмові автор розповідає, що написати про штучний голод йому радив у листі Володимир Винниченко. «План до двору» Осьмачка називає більшовицькою формулою, якою тероризували Україну: родину виганяли з власної оселі, а все майно забирала сільрада. Спершу так карали заможних, потім середняків і зрештою незаможників, а ще — тих, хто переховував переслідуваних. За словами автора, повість узято з реального життя, тому імена героїв змінено.
- Автор: Тодось Осьмачка.
- Написано: закінчено 12 лютого 1950 року. Видано: 1951 року, в еміграції.
- Жанр: повість (так визначає твір сам автор).
- Тема: нищення українського села на початку 1930-х років: «план до двору», голод, переслідування.
- Ідея: співчуття сильніше за страх: прості люди прихищають переслідуваного, хоч за це їм загрожує «план до двору».
- Головні герої: Іван Нерадько — молодий учитель, якого переслідує влада; Євген і Софія Шияни та їхня донька Ніна; тітка Лепестина; голова колгоспу Єшка Хахлов.
- Композиція: передмова автора й 19 глав із назвами-сентенціями — наприклад, «Благородство перемагає», «Людська кривда немилосердна навіть до своїх слуг».
Молодого вчителя Івана Нерадька звільняють зі школи після розмови з районним інспектором, і він мусить переховуватися. Прихисток він знаходить у родині Євгена Шияна. Нерадька заарештовують, але дорогою він тікає з машини; пораненого втікача ховає на горищі своєї повітки тітка Лепестина. А Шиянам за переховування «контрреволюціонера» присуджують «план до двору»: бідний селянин Євген Шиян захищає свою садибу й гине, згодом гине і його дружина Софія, а маленька Ніна лишається сиротою. Зрештою Нерадько втікає за кордон.
Що часто плутають
Типові помилки, які трапляються в класних і творчих роботах:
| Помилково | Правильно |
|---|---|
| «Жовтий князь» написав Улас Самчук | «Жовтий князь» — роман Василя Барки; Самчук — автор «Марії» |
| «План до двору» — роман Барки | повість Тодося Осьмачки (1951) |
| «Марію» написано в Україні | Самчук писав роман у Празі (1933), видав у Львові (1934) |
| «Марія» Самчука — те саме, що «Марія» Шевченка чи Стефаника | це три різні твори: поема Шевченка, новела Стефаника й роман Самчука про Голодомор |
| День пам’яті — щороку 28 листопада | четверта субота листопада: 2025 року — 22-го, 2026-го — 28-го |
| «День пам’яті жертв голодомору» | чинна назва — «День пам’яті жертв голодоморів»: згадують жертв голодів 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років |
| «Жовтий князь» уперше видали в Україні | роман вийшов за кордоном: 1962 (журнал «Сучасність»), 1963 (книжка); у Києві — 1991 |
Тренажер: герої, деталі й паспорти творів
З якого твору цей герой чи деталь?
Розподіли героїв і деталі за творами. Під назвою групи — автор.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| Гнат | «Марія» | Гнат — перший чоловік Марії; наприкінці роману він приходить до неї в останні дні. |
| Корній | «Марія» | Корній — Маріїн коханий, згодом її другий чоловік. |
| Максим, що зрікається батьків | «Марія» | Син Марії та Корнія Максим через газету публічно зрікається батьків. |
| «Книга про хліб» | «Марія» | Так називається третя частина роману Самчука. |
| присвята матерям, що загинули голодною смертю | «Марія» | Цією присвятою починається роман «Марія». |
| Мирон Данилович | «Жовтий князь» | Мирон Данилович Катранник — батько родини, головний герой «Жовтого князя». |
| Оленка | «Жовтий князь» | Оленка — донька Катранників. |
| Андрійко Катранник | «Жовтий князь» | Наймолодший у родині — єдиний, хто лишається живим. |
| церковна чаша | «Жовтий князь» | Чашу рятують від комісії, і Мирон Данилович не видає схованки навіть за мішок пшениці. |
| Отроходін | «Жовтий князь» | Григорій Отроходін — партійний функціонер, який допитує Мирона Даниловича. |
| учитель Іван Нерадько | «План до двору» | Головний герой повісті Осьмачки — учитель, якого переслідує влада. |
| Євген Шиян | «План до двору» | Бідний селянин, який прихистив Нерадька; його родині присуджують «план до двору». |
| тітка Лепестина | «План до двору» | Вона ховає пораненого Нерадька на горищі своєї повітки. |
| передмова про «більшовицьку формулу» | «План до двору» | У передмові Осьмачка пояснює, що «план до двору» — більшовицька формула, якою тероризували Україну. |
Упізнай твір за паспортом
10 тверджень із паспортів творів. Обери, про який твір ідеться.
Твір написано в Празі 1933 року, а видано у Львові 1934-го.
Відповідь
«Марія». Під текстом роману Уласа Самчука стоїть «Прага, 1933»; книжка вийшла у Львові 1934 року.
Під текстом стоять роки написання: 1958–1961.
Відповідь
«Жовтий князь». Так датовано роман Василя Барки; друкувати його почали 1962 року, окремою книжкою він вийшов 1963-го.
Головний герой — молодий учитель, якого звільнили зі школи, і він мусить переховуватися.
Відповідь
«План до двору». Це Іван Нерадько з повісті Тодося Осьмачки.
Твір складається з трьох «книг»; остання — «Книга про хліб».
Відповідь
«Марія». Частини роману Самчука: «Книга про народження Марії», «Книга днів Марії», «Книга про хліб».
Селяни рятують від комісії церковну чашу, і батько родини не видає схованки.
Відповідь
«Жовтий князь». Мирон Данилович Катранник мовчить, хоч за чашу йому обіцяють мішок пшениці.
Автор у передмові пояснює, що назва твору — більшовицька формула, якою тероризували Україну.
Відповідь
«План до двору». Так Тодось Осьмачка пояснює назву своєї повісті.
Перший художній твір про Голодомор.
Відповідь
«Марія». Так роман «Марія» (1934) називають Енциклопедія Сучасної України та Український інститут національної пам’яті.
З родини живим лишається тільки наймолодший син.
Відповідь
«Жовтий князь». Андрійко Катранник — єдиний, хто виживає з усієї родини.
Твір закінчено 12 лютого 1950 року, видано 1951-го.
Відповідь
«План до двору». Ця дата стоїть під текстом повісті Осьмачки.
За мотивами твору 1991 року знято фільм «Голод-33».
Відповідь
«Жовтий князь». Фільм Олеся Янчука «Голод-33» знято за романом Василя Барки.
Дати й назви: перевір себе
Натисни на картку, щоб побачити відповідь.
Як провести урок пам’яті 28 листопада: що прочитати й обговорити
28 листопада 2026 року — субота, тож урок пам’яті доречно провести на тижні перед нею. У творах про Голодомор є важкі сцени, тому для 8–9 класів краще добирати короткі уривки: присвяту й перші сторінки «Марії», останні абзаци «Жовтого князя» з видінням чаші, передмову до «Плану до двору». Старшокласникам можна запропонувати прочитати твори повністю.
Урок пам’яті за 45 хвилин: можливий план
- Вступ (5 хв). Що таке Голодомор: два-три факти, Закон № 376-V.
- Присвята (5 хв). Прочитайте присвяту до «Марії»: кому її адресовано й чому саме матерям?
- Паспорти (15 хв). Три групи — три твори: автор, роки, жанр, герої, головний образ.
- Символи (10 хв). Хліб у «Марії», чаша в «Жовтому князі», двір у «Плані до двору»: що вони означають?
- Перевірка (7 хв). Тренажери або тест на цій сторінці.
- Пам’ять (3 хв). Хвилина тиші. Нагадайте: 28 листопада о 16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку».
У творах є важкі сцени: для 8–9 класів добирайте короткі уривки.
Питання для обговорення:
- Чому Самчук присвятив роман саме матерям?
- Що допомагає Катранникам лишатися людьми, коли довкола голод і страх?
- Чому «план до двору» карав і тих, хто прихищав переслідуваних?
- Чому радянська влада десятиліттями заперечувала голод?
- Що об’єднує хліб у «Марії», чашу в «Жовтому князі» та свічку пам’яті на підвіконні?
Що ще прочитати й переглянути:
- поему Миколи Руденка «Хрест»;
- усні свідчення людей, які пережили Голодомор, — в Архіві усної історії Українського інституту національної пам’яті;
- брошуру цього інституту «Україна 1932–1933. Геноцид голодом»;
- фільм Олеся Янчука «Голод-33» (1991) — для старших класів, після попереднього перегляду вчителем.
У сам День пам’яті можна прийти до меморіалу чи пам’ятного знака у своєму населеному пункті, а в Києві — до Національного музею Голодомору-геноциду.
Зв’язок з іншими темами
Голодомор збігся в часі з масовими репресіями проти української інтелігенції: про цю добу — у статті про «Розстріляне відродження». Осьмачка в 1920-х входив до «Ланки» разом із Валер’яном Підмогильним, Євгеном Плужником і Григорієм Косинкою, а після війни Самчук, Осьмачка й Барка були учасниками МУРу — див. статтю «Основне про українські літературні організації та угруповання».
Джерела: Закон України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» від 28.11.2006 № 376-V (у редакції 2026 року); Указ Президента України від 26.11.1998 № 1310/98; матеріали Українського інституту національної пам’яті; Енциклопедія Сучасної України (статті про У. Самчука та В. Барку), Енциклопедія історії України (статті про У. Самчука, В. Барку, Т. Осьмачку, М. Руденка), Internet Encyclopedia of Ukraine; тексти творів; програма «Українська література. 10–11 класи. Рівень стандарту» (2017).
Вправи з відповідями: Голодомор в українській літературі
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Хто автор роману «Марія» — першого художнього твору про Голодомор?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Улас Самчук. Роман «Марія» Улас Самчук написав у Празі 1933 року й видав у Львові 1934-го. Енциклопедія Сучасної України та Український інститут національної пам’яті називають його першим художнім твором про Голодомор.
Хто написав роман «Жовтий князь»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Василь Барка. «Жовтий князь» — роман Василя Барки (справжнє прізвище Очерет), написаний у 1958–1961 роках.
Хто головний герой повісті «План до двору»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — молодий учитель Іван Нерадько. Іван Нерадько — учитель, якого звільняють зі школи й переслідують. Мирон Катранник і Отроходін — герої «Жовтого князя», Гнат — «Марії».
Коли щороку відзначають День пам’яті жертв голодоморів?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — у четверту суботу листопада. За Указом Президента № 1310/98 це четверта субота листопада, тому дата щороку різна: 2025 року — 22 листопада, 2026-го — 28 листопада.
О котрій годині в День пам’яті жертв голодоморів проводять загальнонаціональну хвилину мовчання в пам’ять жертв Голодомору?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — о 16:00. О 16:00 оголошують хвилину мовчання, після якої починається акція «Запали свічку»; це закріплено в статті 4¹ Закону № 376-V.
Кому присвячено роман Уласа Самчука «Марія»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — матерям, що загинули голодною смертю. Роман відкриває присвята «Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932–1933».
Як звати наймолодшого з Катранників — єдиного з родини, хто лишається живим?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Андрійко. Один за одним помирають бабуся, старший брат Микола, батько Мирон Данилович, сестра Оленка, а мати — на залізничній станції. Живим лишається тільки Андрійко.
Яку святиню в «Жовтому князі» селяни рятують від комісії, а Мирон Данилович не видає її схованки навіть за обіцяний мішок пшениці?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — церковну чашу. Дівчата рятують церковну чашу, коли закривають церкву; Отроходін обіцяє мішок пшениці, якщо Мирон Данилович скаже, де вона, але той мовчить.
Коли Верховна Рада ухвалила Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», який визнав Голодомор геноцидом Українського народу?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — 28 листопада 2006 року. Закон № 376-V ухвалено 28 листопада 2006 року. Його перша стаття: «Голодомор 1932–1933 років в Україні є геноцидом Українського народу».
Яку пару «твір — рік виходу окремою книжкою» подано правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — «Марія» — 1934. «Марія» вийшла 1934 року, «План до двору» — 1951-го, «Жовтий князь» — 1963-го (журнал «Сучасність» почав друкувати його 1962 року).