Словники української мови: види, словникова стаття, як користуватися

Оновлено: 18.10.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Словник — довідкове видання, у якому зібрано слова з поясненнями, розташовані в певному порядку, найчастіше за абеткою. Лінгвістичні словники описують слова: значення (тлумачний), написання (орфографічний), вимову й наголос (орфоепічний), походження (етимологічний) тощо. Енциклопедичні розповідають про предмети, явища, події та людей.

Нижче — таблиця «яке питання — який словник», будова словникової статті на справжньому прикладі з академічного словника, поради, як швидко знайти слово, надійні онлайн-словники, тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: види словників у таблиці

Енциклопедичні і лінгвістичні словники: чим відрізняються

Словники поділяють на дві великі групи (є й змішані, лінгвоенциклопедичні). Енциклопедичні словники та енциклопедії пояснюють поняття, розповідають про предмети, явища, події, відомих людей, країни й міста. Лінгвістичні (їх ще називають філологічними, мовними) описують слово як одиницю мови: його значення, написання, вимову, будову, походження, уживання.

Порівняй: при слові вулкан тлумачний словник подасть наголос, граматичні позначки й коротке пояснення значення, а енциклопедія розповість, як утворюються вулкани, які з них найвідоміші, коли вони вивергалися. Біографії Лесі Українки чи висоти Говерли в тлумачному словнику не шукай: про людей і географічні об’єкти пишуть енциклопедії, як-от «Енциклопедія сучасної України» Інституту енциклопедичних досліджень НАН України (esu.com.ua).

Види лінгвістичних словників і для чого кожен

Тлумачний словник

Тлумачний словник — це словник, який пояснює (тлумачить) лексичні значення слів. Крім значення, він подає наголос, граматичні відомості, позначки про вживання слова, приклади з текстів і фразеологізми. Найбільші академічні тлумачні словники — «Словник української мови» в 11 томах (СУМ-11) і новіший «Словник української мови» у 20 томах (СУМ-20). Що таке лексичне значення і чим пряме значення відрізняється від переносного, читай у статті «Значення слова: пряме і переносне, багатозначність».

Орфографічний словник

Орфографічний словник показує, як правильно писати слова: з якою буквою, разом, окремо чи через дефіс. Тут також є наголос і деякі форми слова. Обирай словник, укладений за чинним Правописом 2019 року: у старіших виданнях трапляються застарілі написання (проект замість проєкт).

Орфоепічний словник і словник наголосів

Орфоепічний словник — це словник, який показує, як правильно вимовляти й наголошувати слова та їхні форми. Словник наголосів вужчий: він подає лише наголос. У різних формах слова наголос може переходити на інший склад, тому словник подає наголос і в окремих формах: дочка́, дочки́ (родовий відмінок однини), до́чки (називний відмінок множини). Готуючись до НМТ, сумнівні наголоси звіряй зі словником. Правила вимови — у статті «Орфоепічна норма», складні випадки наголошування — у статті «Наголос в українській мові».

Етимологічний словник

Етимологічний словник — це словник, який пояснює походження слів: від якого давнього слова чи кореня утворилося слово, з якої мови його запозичено, з якими словами інших мов воно споріднене. Основне видання — багатотомний «Етимологічний словник української мови» (ЕСУМ) Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України. Як ним користуватися — у статті «Ономастика: антропоніми й топоніми, етимологія».

Інші лінгвістичні словники

• фразеологічний — пояснює значення стійких висловів (пекти раків) і показує, як їх уживати;
• словники синонімів, антонімів, омонімів — подають синонімічні ряди (сміливий, відважний, хоробрий), пари слів із протилежним значенням (щедрий — скупий), слова, однакові за звучанням і написанням, але різні за значенням;
• словник паронімів — пояснює різницю між словами, схожими за звучанням, але різними за значенням: ефектний — ефективний, адресат — адресант (докладніше — у статті «Лексична норма та лексичні помилки»);
• словник іншомовних слів — пояснює значення запозичених слів і вказує, з якої мови їх узято;
• перекладні (двомовні й багатомовні) — подають відповідники слів іншою мовою;
• словники труднощів (довідники з культури мовлення) — підказують, яке слово чи яку форму обрати, щоб не помилитися;
• морфемний і словотвірний — показують будову слова й те, як його утворено; термінологічні — пояснюють терміни певної галузі.

Словникова стаття: із чого складається (приклад)

Словникова стаття — це частина словника, присвячена одному слову: заголовне слово та все, що про нього сказано. У тлумачному словнику стаття зазвичай має такі частини:

1. заголовне (реєстрове) слово — у початковій формі, великими літерами, з наголосом;
2. граматичні відомості: для іменника — кінцева частина форми родового відмінка однини й рід (ВИ́ПАДОК, дку, ч. — тобто ви́падку), для прикметника — закінчення жіночого і середнього роду (ДЕШЕ́ВИЙ, а, е), для дієслова — форми 1-ї і 2-ї особи однини й вид (КИ́ДАТИ, аю, аєш, недок.);
3. тлумачення — пояснення значення; кілька значень нумерують (1., 2.), а відтінок значення подають після знака //;
4. позначки — про стилістичне забарвлення, сферу вживання чи тип значення: розм. — розмовне, заст. — застаріле, перен. — переносне значення, спец. — спеціальне, а також позначки галузей: мед., муз., лінгв.; позначка стоїть або перед усім тлумаченням, або після номера значення;
5. ілюстрації — приклади вживання: цитати з творів (автора подано в дужках) або словосполучення;
6. фразеологізми із цим словом — наприкінці статті (у СУМ-20 — після знака ◇).

Розгляньмо справжню статтю з академічного «Словника української мови» у 20 томах:

Позначка після номера стосується лише цього значення (2. перен.), а позначка одразу після граматичних відомостей — усього слова: НЕЧЕПУ́РА, и, ч. і ж., розм. Неохайна, нечепурна людина (СУМ-20). Розмовне слово — не помилка: воно доречне в невимушеній розмові, але не в діловому листі.

Як скласти словникову статтю самостійно

На уроці розвитку мовлення в 6 класі (за деякими програмами) учні складають власну словникову статтю. Порядок такий:

1. Запиши слово в початковій формі великими літерами й постав наголос.
2. Додай граматичні відомості: для іменника — закінчення родового відмінка однини й рід.
3. Поясни значення, не повторюючи самого слова; якщо значень кілька, пронумеруй їх.
4. Постав позначку, якщо значення переносне або слово розмовне, застаріле чи спеціальне.
5. Наведи приклад уживання — власне речення або цитату з автором у дужках.
6. Наприкінці додай фразеологізм із цим словом, якщо він є.

Як знайти слово в словнику

• Абетка — до останньої букви. Слова впорядковано не лише за першою, а й за другою, третьою і наступними буквами. Зверни увагу на порядок: г — ґ, е — є, и — і — ї — й. Тому кит стоїть перед кіт.
• Початкова форма. Слово шукаємо не в тій формі, що трапилася в тексті, а в початковій (див. таблицю нижче).
• Складні слова мають окремі статті: чорнозем шукай на літеру ч, а не в статті чорний.
• Фразеологізм шукай у статті одного з його слів. Якщо поруч стоїть «див.», пояснення — в іншій статті: у статті кіт СУМ-20 подає купувати кота в мішку з відсиланням «див. купувати».

Академічні словники української мови

Академічними називають словники, підготовлені науковими установами Національної академії наук України. Укладанням словників і їхньою теорією займається розділ мовознавства — лексикографія (її вивчають у 10 класі).

• «Словник української мови» у 20 томах (СУМ-20) — найновіший академічний тлумачний словник. Його електронна версія — на сайті Українського мовно-інформаційного фонду НАН України (sum20ua.com); станом на жовтень 2026 року там томи 1–16, тобто слова від А до Р. Перші томи вийшли до 2019 року, тож написання перевіряй за орфографічним словником.
• «Словник української мови» в 11 томах (СУМ-11) — попередній академічний тлумачний словник, виданий ще в радянський час. Він охоплює всю абетку, але частина тлумачень у ньому застаріла, а написання слів — за давнішими правилами.
• «Етимологічний словник української мови» (ЕСУМ) — багатотомний академічний словник походження слів.
• Орфографічні словники — для перевірки написання; обирай видання за Правописом 2019 року.

Онлайн-словники: де перевірити слово

Найнадійніші онлайн-словники — на сайтах наукових установ. Український мовно-інформаційний фонд НАН України має два корисні ресурси:

• sum20ua.com — офіційна електронна версія «Словника української мови» у 20 томах: значення слів, позначки, приклади, фразеологізми. Поки що тут немає слів на С–Я (їх шукай, наприклад, у СУМ-11).
• lcorp.ulif.org.ua/dictua — «Словники України online»: усі форми слова з наголосами, а ще синоніми, антоніми й фразеологізми. Тлумачень тут немає, зате зручно перевірити наголос у будь-якій формі: дочка́, дочки́, до́чки, до́чок.

Є також неофіційні сайти, що зібрали тексти різних словників. Вони зручні, але дивися, з якого саме словника взято статтю: у старих словниках трапляються написання, що не відповідають Правопису 2019 року.

Типові помилки

Словники в шкільному курсі: зв’язок з іншими темами

Словники допомагають у всіх розділах мови. Синоніми, антоніми, омоніми й фразеологізми — у статті «Лексикологія. Основні поняття»; про пароніми, наголос і походження слів — у статтях, на які ми посилалися вище. Словники вивчають у 5–6 класах разом із темами лексикології, фонетики й орфографії (тлумачний, орфографічний, орфоепічний, етимологічний, фразеологічний словники, словникова стаття), а в 10 класі — у розділі «Лексикографія», зокрема онлайн-словники. Наголоси й лексичне значення слів перевіряють і на НМТ.

Джерела: види словників і будова словникової статті — за шкільною програмою з української мови (5–6, 10 класи); тлумачення, позначки й фразеологізми — за «Словником української мови» у 20 томах (статті «дешевий», «кругозір», «класно», «нечепура», «но», «кіт», «намалювати», «випадок», «кидати», «ножиці», «калька», «дебют», «прейскурант», «вакансія», «виступаючий») та в 11 томах («чорнозем», «сувенір»); наголоси — за СУМ-20 і «Словниками України online»; написання — за Українським правописом (2019), § 36, 126.

Ця тема на карті української мови: Лексикологія і фразеологія → Словники