Аналіз новели Григора Тютюнника “Три зозулі з поклоном”

Аналіз новели Григора Тютюнника “Три зозулі з поклоном”

Оновлено:

Неймовірно чуттєва і сильна новела. Вона залишає після себе приємний післясмак і мовби закликає читача знайомитися з творчістю Григора Тютюнника ще ґрунтовніше. Проаналізуємо її? Тут розповідаємо все, що про неї треба знати на НМТ.


Рік написання: 1976.
Літературний рід: епос.
Жанр: новела.

Тема: Складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.

Головна ідея: Возвеличення любові як найвищої духовної цінності, яка піднімає людину над буденністю, очищає її душу.

Головні герої: студент, його мати Софія, чоловік Софії — Михайло, поштар дядько Левко, Марфа, чоловік Марфи — Карпо.


Сюжет

  • Софія розповідає своєму синові історію кохання, пов’язану з його батьком.
  • Марфа Яркова кохає набагато старшого від себе Михайла, в якого є своя сім’я.
  • Страждання Марфи посилюються тим, що живе з чоловіком, якого не любить.
  • Михайла заслано до Сибіру, щомісяця він пише листи своїй дружині Софії.
  • Прихід листів душею відчуває Марфа і щоразу чекає листоношу, який потай дозволяє пригорнути їх до грудей.
  • Софія знає про цю любов, проте не сердиться, а навпаки, розуміє і співчуває.
Марфа Яркова — портрет за описом у тексті новели «Три зозулі з поклоном» (ШІ-ілюстрація)
Марфа Яркова. Ілюстрація згенерована ШІ за описами в тексті новели «Три зозулі з поклоном».

Зовнішність за текстом. Дев’ятнадцятилітня Марфа — «тонесенька, тендітна», за малий зріст її в селі прозвали «маленькою Марфою». Чекаючи листа, вона сидить біля пошти «в благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничині над босими ногами» і «сяє жовтими кучерями з-під чорної хустки». Очі в неї сині: «Сині Марфині очі запливають слізьми».

Три долі – Марфи, Михайла та Софії – пов’язані тугою і стражданням та освячені любов’ю «всевишньою».


Історія написання

Новела «Три зозулі з поклоном» чи не найглибше з усіх творів віддзеркалює внутрішній світ Григора Тютюнника, його світобачення. Підсвідомо до її написання він прямував усе своє життя. А поштовхом стала незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист, який виконував народні пісні.

Особливо вразила письменника «Летіла зозуля через мою хату…», де йшлося про нещасливе кохання та вічне, непереборне ніким і нічим страждання людини. Ще не стихли звуки бандури, як Григір схопився з місця й побіг у свою кімнату. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном» — одна з найчарівніших перлин української літератури XX ст.

Михайло — портрет за описом у тексті новели «Три зозулі з поклоном» (ШІ-ілюстрація)
Михайло. Ілюстрація згенерована ШІ за описами в тексті новели «Три зозулі з поклоном».

Зовнішність за текстом. У розповіді Софії Михайло — «сокіл був, ставний такий, смуглий, очі так і печуть чорнющі»; йому «тридцять три», але він «якось і не старів». Погляд він ховав: «він рідко піднімав очі. Більше долонею їх прикриє і думає про щось». Одяг на портреті — з побуту колгоспного села 1930-х.

Безперечно, в її основі автобіографічні моменти. Образ Михайла асоціюється з батьком письменника, свого часу також репресованим. Навіть ім’я не змінено, хоча про самі репресії в новелі не йдеться: в 70-х рр. ці події замовчувалися, були забороненою темою. А образ оповідача, хлопця-студента, нагадує самого автора.


Мотиви твору 

  • «Сила кохання»
  • «протистояння влади й людини»
  • «філософія життя»
  • «усепрощення»
  • «романтики й прагматики».

Образи 

Образи:

  • людей: оповідач (Я) — син Михайла й Софії, студент; Михайло — репресований чоловік Софії; Софія — дружина Михайла, мати оповідача; Марфа Яркова — дружина Карпа; Карпо Ярковий — приземлений чоловік Марфи; дядько Левко — поштар;
  • природи: зозуля; сосна (яку посадив Михайло);
  • предметів і явищ: дешевий костюм, лист, сон.

Символічні образи 

«Три зозулі з поклоном» (символ самотності; традиційна народна формула-прохання не любити); сосна, посаджена Михайлом на піску біля дому (символ самотності й водночас для тих, хто любив (син, Марфа, Софія) Михайла, — пам’ять про нього; для односельців — спогад про загублене життя; для самого Михайла — символ рідного дому); дешевий костюм оповідача (символ радянської бідності); Сибір неісходима (символ-перегук із творами Тараса Шевченка).


Критика 

У новелі письменникові вдалося втілити в художньому творі безкінечну глибину справжнього кохання й обережне ставлення людей один до одного.


Цікаві факти

  • При житті письменника твір так і не було опубліковано.
  • Новелу в читанні Григора Тютюнника записано на старий магнітофон. Запис робив Володимир Білоус.
  • Назва новели символізує любовний трикутник — три долі головних героїв.
  • Написано під впливом почутої пісні «Летіла зозуля через мою хату» у виконанні сліпого бандуриста.
  • Новела є у шкільній програмі, так само й у програмі НМТ.