Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Частку не пишемо окремо, коли вона лише заперечує дію, ознаку чи предмет: не знаю, не два, не він, не з тобою. Разом пишемо, коли не- стає частиною слова: слово без не не вживається (ненависть, негайно), разом із не означає нове поняття, яке можна замінити синонімом (неправда — брехня), або має префікс недо- (недочувати). З дієсловами, дієприслівниками, числівниками та більшістю займенників не пишемо окремо, з іменниками, прикметниками й прислівниками — залежно від значення та контексту. Нижче — таблиця, схема й словник із пошуком: немає, не можна, недалеко та інші слова.
Коротко: не разом чи окремо (таблиця)
| Частина мови | Разом | Окремо |
|---|---|---|
| Іменник | неук, неправда (брехня), недоробка | не друг, а ворог |
| Прикметник | негайний, невисокий (низький), незрівнянний | не веселий, а сумний; далеко не новий |
| Дієприкметник | незакінчена робота (означення без пояснювальних слів) | робота не закінчена (присудок); ще не дописаний лист (є пояснювальні слова) |
| Прислівник | негайно, недалеко (близько) | не близько, а далеко; не дуже; не по-нашому; не можна |
| Дієслово | ненавидіти, нездужати (хворіти), недочувати | не знаю, не прийшов — у всіх інших випадках |
| Дієприслівник | нехтуючи, ненавидячи, недочуваючи | не знаючи, не сказавши |
| Займенник | неабихто, неабищо, неабиякий | не я, не той, не такий |
| Числівник | — | не два, не перший |
| Службові слова | незважаючи на, невважаючи на, немов, неначе, невже | не з тобою, не до того, не тільки, не лише |
Потрібне слово шукайте в словнику з пошуком — одразу після схеми «Не разом чи окремо: перевіряй по черзі».
Тема входить до програми НМТ з української мови, а в школі її вивчають поступово — разом із кожною частиною мови.
Частка не чи префікс не-?
Перш за все, слід розрізняти заперечну частку не, яка пишеться окремо, і префікс не-, який пишеться разом.
Як частка, не заперечує якесь явище, ознаку чи дію, відкидає їх чи перекреслює. Префікс не- творить нові слова, часто з протилежним змістом.
Тому щоб написати не з будь-яким словом правильно, спочатку треба визначити, до якої частини мови воно належить.
Як визначити написання за три кроки
- Чи вживається слово без не? Якщо ні (ненависть, невгамовний, нехтувати), пишемо разом.
- Чи можна замінити слово синонімом без не? Якщо так (неволя — рабство, невеселий — сумний, недалеко — близько), пишемо разом. Це правило діє для іменників, прикметників і прислівників.
- Чи є протиставлення з «а», підсилення заперечення або (у дієприкметника) пояснювальні слова? Якщо так (не веселий, а сумний; зовсім не цікавий; ніким не помічений), пишемо окремо, навіть якщо слово можна замінити синонімом.
Не разом чи окремо: перевіряй по черзі
- Частка не стоїть між двома однаковими словами або разом із власною назвою утворює нове поняття?де-не-де, коли-не-коли, хоч-не-хоч, як-не-як; не-Європа. Але Це не Європа, а Азія — окремо (крок 3)дефіс
- Слово без не не вживається або починається з префікса недо- («неповно, недостатньо»)?негода, непохитний, нехтувати, невпинно; недобачати, недозрілий, недорід; сюди ж нездужати (= хворіти), непокоїтися (= хвилюватися), неславити (= ганьбити), нестямитися (= втратити самовладання). Але не дочув моїх слів — окремо: тут частка заперечує дію з префіксом до- («до кінця»). Ще не дописаний лист — окремо через пояснювальне слово ще (крок 4), хоча недописаний лист — разомразом
- Дієслово (крім дієприкметника), дієприслівник, займенник, числівник, прийменник, сполучник чи частка? Підсилювальний прислівник, присудкове слово (можна, треба) чи слово з дефісом?не їсти, не вимито, не поспішаючи, не той, не сьомий, не через дощ, не лише; не досить, не можна, не по-нашому. Винятки (разом): неабихто, неабищо, неабиякий; небагато, немало (але з протиставленням окремо: не мало, а багато); незважаючи на, невважаючи на; немов, немовби, неначе, неначебто; невже, нехай. Не плутай із немає: це окреме слово, див. розділ «Немає чи не має?»окремо
- Є протиставлення — сказане (не…, а…) чи домислене? Або перед не стоїть зовсім, далеко, аж ніяк, нітрохи, слово з ні-?Йому бракує не вміння, а бажання; Не доля вирішує — людина творить свою долю; аж ніяк не приємні спогади; ні до чого не здатна людина. Сполучник але такого протиставлення не створює: невисокий, але просторий будинок. Перед прислівником зовсім може означати «дуже» — тоді воно заперечення не підсилює: зовсім недалеко від рейок, зовсім недавно (так у СУМ)окремо
- Це дієприкметник?разом, якщо він означення без пояснювальних слів: незабуті імена, нез’ясовані питання; окремо, якщо він присудок або має пояснювальні слова: Підлога не вимита; книжка, не прочитана до кінцяразом / окремо
- Іменник, прикметник чи прислівник: не + слово означають одне поняття?так — разом, часто є синонім без не: неволя (рабство), невдалий, нечасто (рідко), Ця неширока річка впадає в Дніпро; ні, частка лише заперечує — окремо: Ця річка не широка (= не є широка). Вагаєшся — перевір у словникуза значенням
Зупиняйся на першому «так». Порядок важливий: синонім (крок 5) перевіряй лише тоді, коли немає протиставлення та підсилення (крок 3). Тому неглибока (= мілка) річка, але річка не глибока, а мілка.
Межові випадки (у тренажерах їх немає). Прикметник-присудок пишемо залежно від змісту: Цей будинок не старий (= не є старий), але Цей будинок нестарий (= недавно збудований) — обидва речення наводить Правопис. Так само за змістом пишемо дієприкметник, що став прикметником і означає сталу якість (вихований = чемний), коли він присудок.
Не разом чи окремо: словник із пошуком
Введіть слово в поле пошуку — разом, окремо чи через дефіс, як вам здається правильним: словник знайде його й покаже, як писати, з прикладом. Якщо написання залежить від значення, у рядку є обидва варіанти, і до кожного — приклад.
Не разом чи окремо — словник
| Слово | Як пишемо | Приклад |
|---|---|---|
| аж нія́к | окремо: підсилювальна сполука: два слова | Це аж ніяк не легко. |
| ви́димо-неви́димо | через дефіс: слова з протилежним значенням | На ярмарку людей — видимо-невидимо. докладніше — у статті про дефіс |
| де-не-де́, коли́-не-коли́ | через дефіс: те саме слово двічі, між ними не | Де-не-де світилися вікна. докладніше — у статті про складні прислівники |
| до нестя́ми | окремо: прийменник та іменник нестяма: два слова | Діти раділи до нестями. |
| неаби́хто, неаби́що, неаби́який, неаби́як | разом: займенник (прислівник) з неаби- — одне слово | Для цього потрібна неабияка сміливість. |
| неатесто́ваний, не атесто́ваний | залежно від значення: дієприкметник: разом — означення без пояснювальних слів; окремо — присудок або є пояснювальні слова (ще, досі, вчасно, ніким…) | Неатестованих учнів запросили на консультацію. — Учень не атестований із математики. |
| небага́то, не бага́то | залежно від значення: разом — одне поняття (= мало); окремо — при протиставленні з а | У класі небагато учнів. — Зробити треба не багато, а найголовніше. |
| небайду́жий, не байду́жий | залежно від значення: разом — одне поняття (= уважний, чуйний); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Небайдужі люди зібрали допомогу. — Він не байдужий, а просто стриманий. |
| небалаку́чий, не балаку́чий | залежно від значення: разом — одне поняття (= мовчазний); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Небалакучий сусід лише кивнув. — Він не балакучий, а просто ввічливий. |
| небезпе́ка, не безпе́ка | залежно від значення: разом — одне поняття (= загроза); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Нам загрожує небезпека. — Тут важить не безпека, а швидкість. |
| не бі́льше, не ме́нше | окремо: вищий ступінь прислівника: не лише заперечує | Відповідь — не більше трьох речень. |
| не бува́є | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Узимку тут не буває снігу. |
| не бува́ло, небува́ло | залежно від значення: не бувало — дієслово бувати (= не траплялося); небувало (= як ніколи досі) — прислівник | Такого ще не бувало. — Урожай був небувало високий. |
| не бу́ти, не бу́де, не бу́ду, не бу́дуть, не було́, не був, не була́ | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Завтра уроків не буде. |
| не ва́рто | окремо: присудкове слово (як можна, треба) | Не варто сердитися через дрібниці. |
| невблага́нний | разом: прикметник на -анн-, -енн- зі значенням «якого не можна…» | Час невблаганний. з двома н; не невблаганий |
| невважа́ючи на, не вважа́ючи | залежно від значення: невважаючи на (= попри) — прийменник, разом; не вважаючи — дієприслівник від вважати, окремо | Невважаючи на втому, ми дійшли до вершини. — Не вважаючи себе знавцем, він усе ж порадив. |
| невгамо́вний | разом: слово не вживається без не | Наш невгамовний песик знову втік. |
| невда́лий, не вда́лий | залежно від значення: разом — одне поняття (= поганий, нещасливий); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Це був невдалий жарт. — Жарт не вдалий, а образливий. |
| не вдало́ся | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Нам не вдалося виграти. |
| невда́ха | разом: слово не вживається без не | Не кажи, що ти невдаха. |
| невда́ча, не вда́ча | залежно від значення: невдача (= неуспіх) — разом; не вдача — заперечення слова вдача (= характер) | Нас спіткала невдача. — Його підвела не вдача, а втома. |
| невдо́взі | разом: слово не вживається без не | Невдовзі почався дощ. |
| невдога́д | разом: одне слово (= не спадає на думку) | Мені й невдогад було, що він прийде. |
| невели́кий, не вели́кий | залежно від значення: разом — одне поняття (= малий); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Ми живемо в невеликому місті. — Зовсім не великі обов’язки. |
| невесе́лий, не весе́лий | залежно від значення: разом — одне поняття (= сумний); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | У нього невеселий настрій. — Вечір видався не веселий, а тривожний. |
| невже́ | разом: частка | Невже ти вже прийшов? |
| не в змо́зі | окремо: частка, прийменник та іменник — три слова | Я не в змозі прийти сьогодні. докладніше — у статті про фразеологізми-кальки |
| не виду́мувати, не виду́муй | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Не видумуй, кажи як є. |
| не ви́значено, неви́значено | залежно від значення: не визначено — присудок у реченні без підмета (що зроблено?); невизначено — прислівник (як?) | Дату зустрічі ще не визначено. — Він відповів невизначено. |
| неви́користаний, не ви́користаний | залежно від значення: дієприкметник: разом — означення без пояснювальних слів; окремо — присудок або є пояснювальні слова (ще, досі, вчасно, ніким…) | У мене лишилася невикористана відпустка. — Відпустку, не використану торік, перенесли. |
| неви́нно | разом: одне поняття (= без вини, щиро) | Дитина невинно всміхнулася. |
| невисо́кий, неви́соко, не висо́кий | залежно від значення: разом — одне поняття (= низький); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Ми піднялися на невисокий пагорб. — Ціни тут не високі, а помірні. |
| неви́спаний, не ви́спаний | залежно від значення: разом — одне поняття (= сонний); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | У нього невиспаний вигляд. — Він не виспаний, а хворий. |
| не вистача́є, не вистача́ло | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Нам не вистачало часу. |
| не вихо́дить, не ви́йшло | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | У мене не виходить ця вправа. |
| невід’є́мний, не від’є́мний | залежно від значення: невід’ємний (= нерозривно пов’язаний) — разом; не від’ємний — заперечення слова від’ємний (= менший від нуля) | Мова — невід’ємна частина культури. — Це число не від’ємне, а додатне. |
| невідо́мий, невідо́мо, не відо́мий | залежно від значення: разом — одне поняття (= незнаний, незрозуміло); окремо — коли є пояснювальне слово з ні- чи протиставлення | Невідомо, коли він повернеться. — Це ім’я нікому не відоме. |
| не від то́го | окремо: = не проти: прийменник із займенником | Я не від того, щоб відпочити. |
| неві́льник | разом: слово не вживається без не | Козаки визволили невільників. |
| не ві́риться | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Мені не віриться, що літо минуло. |
| невмі́ння, не вмі́ння | залежно від значення: разом — одне поняття (= брак уміння); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Невміння слухати заважає в розмові. — Йому бракує не вміння, а бажання. |
| не вмі́ти, не вмі́ю, не вмі́є | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Я не вмію плавати. |
| нево́лити | разом: слово не вживається без не (= примушувати) | Не неволь мене, я сам вирішу. |
| нево́ля, не во́ля | залежно від значення: разом — одне поняття (= рабство, полон); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Птахам тяжко в неволі. — Ним керувала не воля, а наказ. |
| невпа́м’ятку | разом: одне слово (= не пам’ятається) | Мені вже невпам’ятку, коли це було. |
| не впе́рше | окремо: прислівник: не лише заперечує, злитого слова в словниках немає | Я тут не вперше. |
| невпи́нний, невпи́нно | разом: слово не вживається без не | Дощ лив невпинно. |
| не впізна́ти, не впізна́в, не впізна́ла | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Я тебе спершу не впізнала. |
| неврожа́й, не врожа́й | залежно від значення: разом — одне поняття (= поганий урожай); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Посуха спричинила неврожай. — Фермерів хвилює не врожай, а ціни. |
| невсипу́щий | разом: слово не вживається без не | Невсипуща мама чергувала біля ліжка. |
| невстано́влення, не встано́влення | залежно від значення: віддієслівний іменник: разом — одне поняття (дії не було); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Справу закрили через невстановлення особи. — Мета слідства — не встановлення винних, а пошук правди. |
| не всти́гнути, не всти́г, не всти́гла | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Я не встигла на автобус. |
| не втри́матися, не втри́малася, не втри́малась | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Вона не втрималася і засміялася. |
| невтямки́ | разом: одне слово (= незрозуміло) | Мені невтямки, чого він хоче. |
| невче́ний, не вче́ний | залежно від значення: невчений (= неосвічений) — разом; не вчений — заперечення, найчастіше іменника вчений | Мій прадід, невчений селянин, знав сотні пісень. — Він не вчений, а журналіст. |
| нега́дано | разом: одне слово (= несподівано) | Гості прийшли негадано. |
| нега́йний, нега́йно | разом: слово не вживається без не | Потрібна негайна допомога. |
| негара́зд | разом: одне слово (= не так, як треба) | Щось негаразд із машиною. |
| неглибо́кий, не глибо́кий | залежно від значення: разом — одне поняття (= мілкий); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Ми перейшли неглибоку річку. — То не глибока річка клекоче, то шумить зелений ліс. |
| него́да | разом: слово не вживається без не | Негода тривала цілий тиждень. |
| него́лосно, не го́лосно | залежно від значення: разом — одне поняття (= тихо); окремо — при протиставленні з а | Вона заговорила неголосно. — Говори не голосно, а пошепки. |
| недале́ко, не дале́ко | залежно від значення: разом — одне поняття (= близько); окремо — при протиставленні з а | Школа недалеко від дому. — Я живу не далеко, а зовсім поруч. |
| недарма́ | разом: одне слово (= не без причини) | Ми недарма так довго готувалися. |
| не два, не сім, не пе́рший | окремо: числівник | Це не перший мій виступ. |
| не ди́влячись | окремо: дієприслівник: не лише заперечує дію | Він ішов, не дивлячись під ноги. у значенні «попри» кажемо незважаючи на: Незважаючи на втому, він ішов |
| недобача́ти, недобача́ючи, не добача́ти | залежно від значення: разом — погано бачити (префікс недо-); окремо — коли не заперечує дієслово добачати (= вбачати в чомусь) | Без окулярів дід недобачає. — Він не добачав у цьому нічого поганого. |
| недо́биток, недо́їдок, недо́літок | разом: префікс недо- (= неповно, менше, ніж треба) | Недоліток не має права голосувати. |
| недо́брий, недо́бре, не до́брий | залежно від значення: разом — одне поняття (= злий, лихий); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | У нього недобрий погляд. — Він не добрий, а лише ввічливий. |
| недови́конаний, недоде́ржаний, недока́заний, недооці́нений, недочу́тий | разом: префікс недо- (= неповно, менше, ніж треба) | Його внесок недооцінений. окремо — лише коли не заперечує слово з префіксом до- (= до кінця): ще не дописаний лист |
| недозрі́лий, не дозрі́лий | залежно від значення: разом — префікс недо- (= неспілий, зелений); окремо — коли не заперечує слово дозрілий, найчастіше є пояснювальні слова (ще, досі…) | Не їж недозрілих яблук. — Яблука ще не дозрілі. |
| недоїда́ти, не дої́сти | залежно від значення: разом — погано харчуватися, жити впроголодь; окремо — не з’їсти до кінця (не заперечує дієслово з до-) | Під час війни люди недоїдали. — Хлопчик не доїв кашу. є й дієслово недоїсти (= з’їсти не все, лишитися голодним), тож недоїв — теж не помилка |
| недокрі́в’я, недорі́д, недо́ук | разом: префікс недо- (= неповно, менше, ніж треба) | Через посуху стався недорід. |
| не до лиця́ | окремо: прийменник та іменник | Тобі не до лиця така поведінка. |
| недо́лік, недоро́бка, недооці́нка | разом: префікс недо- (= неповно, менше, ніж треба) | У роботі є недоліки й недоробки. |
| недолю́блювати | разом: префікс недо- (= не любити, ставитися з неприязню) | Він недолюблює гучну музику. |
| недо́ля, не до́ля | залежно від значення: разом — одне поняття (= лиха доля); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Пісня про козацьку недолю. — Не доля вирішує — людина творить свою долю. |
| недопи́саний, не допи́саний | залежно від значення: разом — префікс недо- (= написаний не до кінця, неповно); окремо — коли не заперечує слово дописаний (= закінчений), найчастіше є пояснювальні слова (ще, досі…) | Недописаний лист лежав у шухляді. — Я відклав ще не дописаний лист. дієслово: Я так і не дописав листа — окремо: не заперечує дію дописати; є й дієслово недописати (= написати менше, ніж треба), тож недописав — не помилка |
| недопу́щення, не допу́щення | залежно від значення: віддієслівний іменник: разом — одне поняття (дії не було); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Ухвалили заходи для недопущення пожеж. — Це не допущення, а доведений факт. |
| не до́сить | окремо: підсилювальний прислівник (як дуже, зовсім) | Цього не досить, щоб перемогти. у СУМ-20 є й прислівник недосить (= менше, ніж треба), але Правопис 2019 пише не досить окремо |
| недоторка́нний | разом: прикметник на -анн-, -енн- зі значенням «якого не можна…» | Заповідник — недоторканна територія. недоторканий (одна н) — якого ніхто не торкався |
| не дочека́тися, не дочека́вся, не дочека́вшись | окремо: дієслово й дієприслівник | Не дочекавшись автобуса, ми пішли пішки. |
| недочува́ти, недочува́ючи, не дочу́ти | залежно від значення: разом — погано чути (префікс недо-); окремо — не почути до кінця (не заперечує дієслово з до-) | Він недочуває. — Він не дочув моїх слів. |
| не́друг, не друг | залежно від значення: недруг (= ворог) — разом; не друг — заперечення | Він мені недруг. — Він мені не друг, а брат. |
| неду́га | разом: слово не вживається без не (= хвороба) | Бабуся довго боролася з недугою. |
| не ду́же | окремо: підсилювальний прислівник (як дуже, зовсім) | Мені не дуже хочеться гуляти. недуже разом — лише форма прикметника недужий (= хворий) |
| неду́рно, не ду́рно | залежно від значення: недурно (= недарма, не без причини) — разом; не дурно — заперечення слова дурно (= задарма, без оплати) | Недурно кажуть: діло майстра боїться. — Він працював не дурно, а за добру платню. |
| не-Євро́па | через дефіс: не з власною назвою, що разом означають нове поняття | із загальними назвами — разом: неістота, нелюдина; Це не Європа, а Азія — окремо |
| не́жить | разом: слово не вживається без не | Узимку мене замучив нежить. |
| незаба́ром | разом: слово не вживається без не | Незабаром канікули. |
| незабу́тий, не забу́тий | залежно від значення: дієприкметник: разом — означення без пояснювальних слів; окремо — присудок або є пояснювальні слова (ще, досі, вчасно, ніким…) | Незабуті імена героїв. — Імена героїв не забуті нащадками. незабутній (= якого не можна забути) — інше слово, теж разом |
| незабу́тній | разом: одне слово (= якого не можна забути) | Це був незабутній день. |
| не заве́ршено, незаве́ршено | залежно від значення: не завершено — присудок у реченні без підмета (що зроблено?); незавершено — прислівник (як?) | Ремонт ще не завершено. — Картина виглядає незавершено. |
| не за́вжди | окремо: займенниковий прислівник (як так, тут, завжди) | Я не завжди встигаю поснідати. |
| незакі́нчений, не закі́нчений | залежно від значення: дієприкметник: разом — означення без пояснювальних слів; окремо — присудок або є пояснювальні слова (ще, досі, вчасно, ніким…) | Незакінчена праця. — Праця не закінчена. |
| не закі́нчено, не ви́мито, незакі́нчено | залежно від значення: не закінчено, не вимито — присудок у реченні без підмета (що зроблено?); незакінчено — прислівник (як?) | Праці не закінчено. Підлогу не вимито. — Вірш звучить незакінчено. |
| не зале́жати, не зале́жить | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Погода від нас не залежить. |
| незале́жно від | разом: прийменник (= попри, хоч би який): одне слово | Незалежно від погоди ми поїдемо. залежно від — протилежне значення: залежно від погоди |
| не запере́чувати, не запере́чую | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Я не заперечую, що помилився. |
| незаплано́ваний, не заплано́ваний | залежно від значення: дієприкметник: разом — означення без пояснювальних слів; окремо — присудок або є пояснювальні слова (ще, досі, вчасно, ніким…) | Відбулася незапланована зустріч. — Зустріч, не запланована заздалегідь, усіх здивувала. |
| не зарахо́вано, не вка́зано, не зазна́чено | окремо: форма на -но, -то — присудок у реченні без підмета | Роботу не зараховано: тему не вказано. |
| незатве́рджений, не затве́рджений | залежно від значення: дієприкметник: разом — означення без пояснювальних слів; окремо — присудок або є пояснювальні слова (ще, досі, вчасно, ніким…) | Незатверджений проєкт повернули на доопрацювання. — Проєкт ще не затверджений. |
| не зафіксо́вано, не на́дано, не ви́явлено, не ска́зано | окремо: форма на -но, -то — присудок у реченні без підмета | Порушень не виявлено. |
| незбагне́нний, незбагне́нно | разом: прикметник на -анн-, -енн- зі значенням «якого не можна…» | Це незбагненна таємниця. незбагнений (одна н) — якого ще не збагнули |
| незбі́г, не збіг | залежно від значення: незбіг (= розбіжність) — разом; не збіг — заперечення, найчастіше з протиставленням | Під час перевірки виявили незбіг даних. — Це не збіг, а закономірність. неспівпадіння — калька: кажемо незбіг, розбіжність |
| незважа́ючи на, не зважа́ючи | залежно від значення: незважаючи на (= попри) — прийменник, разом; не зважаючи (= не звертаючи уваги) — дієприслівник, окремо | Незважаючи на дощ, ми пішли до парку. — Він ішов уперед, не зважаючи ні на кого. так само незважаючи на те що |
| не зво́дячи | окремо: дієприслівник: не лише заперечує дію | Він слухав, не зводячи очей. |
| незго́да, не зго́да | залежно від значення: разом — одне поняття (= розбіжність думок); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Між ними виникла незгода. — Це не згода, а лише перемир’я. |
| незда́тний, не зда́тний | залежно від значення: разом — одне поняття (= неспроможний); окремо — коли є пояснювальне слово з ні- чи аж ніяк, нітрохи | Хвора рука нездатна тримати ручку. — Ні до чого не здатна людина. |
| нездійсне́нний | разом: прикметник на -анн-, -енн- зі значенням «якого не можна…» | Це була нездійсненна мрія. |
| нездола́нний | разом: прикметник на -анн-, -енн- зі значенням «якого не можна…» | Перед нами нездоланна перешкода. нездоланий (одна н) — якого не здолали |
| незду́жати, незду́жаючи, не зду́жати | залежно від значення: разом — хворіти; окремо — не змогти | Бабуся нездужає вже тиждень. — Сам я цієї шафи не здужаю. |
| незліче́нний | разом: одне слово (= якого не можна злічити) | На небі сяяли незліченні зорі. незлічений (одна н) — інше слово: якого ще не злічили |
| не змогти́, не зміг, не змо́же | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Я не зміг додзвонитися. |
| незнайо́мий, не знайо́мий | залежно від значення: разом — одне поняття (= чужий); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | До нас підійшов незнайомий чоловік. — Він мені не знайомий, а рідний брат. |
| незна́ний, не зна́ний | залежно від значення: разом — одне поняття (= невідомий); окремо — коли є пояснювальні слова | Ми мандрували незнаним краєм. — Це не знаний тут поет. |
| не зна́ю, не зна́ти | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Я не знаю відповіді. |
| не зна́ючи | окремо: дієприслівник: не лише заперечує дію | Не знаючи броду, не лізь у воду. |
| не зо́всім | окремо: підсилювальний прислівник (як дуже, зовсім) | Я не зовсім розумію завдання. |
| незрівня́нний, незрівня́нно | разом: прикметник на -анн-, -енн- зі значенням «якого не можна…» | Вона співала незрівнянно. з двома н; не незрівняний |
| незрозумі́лий, незрозумі́ло, не зрозумі́лий | залежно від значення: разом — одне поняття (= неясний); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | У тексті трапилося незрозуміле слово. — Це правило аж ніяк не зрозуміле. |
| не з руки́ | окремо: прийменник та іменник | Мені туди не з руки йти. докладніше — у статті про складні прислівники |
| незру́чний, незру́чно, не зру́чний | залежно від значення: разом — одне поняття (= ніяковий, незграбний); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Мені незручно відмовляти. — Це крісло аж ніяк не зручне. |
| не з тобо́ю, не до то́го | окремо: прийменник з іменником чи займенником | Він пішов не з тобою, а з братом. |
| незчу́тися, незчу́вшись | разом: слово не вживається без не (= не помітити, як щось сталося) | Діти незчулися, як настав вечір. |
| нез’ясо́ваний, не з’ясо́ваний | залежно від значення: дієприкметник: разом — означення без пояснювальних слів; окремо — присудок або є пояснювальні слова (ще, досі, вчасно, ніким…) | Лишилися нез’ясовані питання. — Причини аварії досі не з’ясовані. |
| не існу́є, не існува́ти | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Ідеальних людей не існує. |
| неісто́та, неосо́ба, не істо́та | залежно від значення: загальні назви з не- — одне поняття, разом; окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Стіл — неістота. — Робот — не істота, а машина. так само нелюдина; але не-Європа — через дефіс |
| не ї́сти, не пи́ти, не ба́чити | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Він цілий день не їв і не пив. |
| не ко́жен, не ко́жний, чи не ко́жен | окремо: займенник | Цю пісню знає чи не кожен. |
| неле́гко, не ле́гко | залежно від значення: разом — одне поняття (= важко); окремо — при протиставленні з а | Нам було нелегко. — Це не легко, а дуже важко. |
| нелюди́на, не люди́на | залежно від значення: разом — одне поняття (= жорстока людина); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Так учинити могла лише нелюдина. — Перед нами не людина, а манекен. |
| нема́є, не ма́є | залежно від значення: немає (= нема) — чогось немає, воно відсутнє; не має — дієслово мати: хтось чи щось не має чогось. Перевірка: заміни на нема — якщо речення правильне, пиши разом | У селі немає аптеки. — Село не має аптеки. Дякую! — Немає за що. Інші форми — не маю, не маєш, не мають — завжди окремо |
| немали́й, не мали́й | залежно від значення: разом — одне поняття (= чималий, великий); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Це немала сума. — Сума не мала, а величезна. |
| нема́ло, не ма́ло | залежно від значення: разом — одне поняття (= багато); окремо — при протиставленні з а | Він немало пережив. — Заробив він не мало, а дуже багато. не мало окремо — і дієслово мати: Це не мало значення |
| не ма́ю, не ма́єш, не ма́ємо, не ма́єте, не ма́ють, не мав | окремо: дієслово мати | Я не маю часу. слів немаю, немаєш, немають немає: разом пишемо лише немає (= нема); немала — форма прикметника немалий (= чималий) |
| не ма́ючи | окремо: дієприслівник: не лише заперечує дію | Не маючи квитка, він лишився вдома. |
| немо́в, немо́вби, немо́вбито | разом: сполучник | Він мовчав, немовби нічого не чув. докладніше — у статті про частки |
| немовля́ | разом: слово не вживається без не | Немовля спить у колисці. |
| неможли́во, неможли́вий | разом: одне поняття (= не можна здійснити) | Встигнути за годину неможливо. так у СУМ-20 (НЕМОЖЛИВО, НЕМОЖЛИВИЙ) |
| не мо́жна | окремо: присудкове слово (як можна, треба) | Тут не можна паркуватися. |
| не мо́жу, не мо́же, не мо́жемо, не мо́жуть, не міг, не могла́, не могли́ | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Я не можу знайти ключі. |
| нена́видіти, нена́видячи | разом: слово не вживається без не | Кіт ненавидить купатися. |
| нена́висний | разом: слово не вживається без не | Цей звук став мені ненависним. |
| нена́висть | разом: слово не вживається без не | Війна посіяла ненависть. |
| не на́дто | окремо: підсилювальний прислівник (як дуже, зовсім) | Сьогодні не надто холодно. |
| ненаста́нний | разом: слово не вживається без не | За вікном чувся ненастанний шум. |
| не насті́льки | окремо: підсилювальний прислівник (як дуже, зовсім) | Задача не настільки складна, як здається. |
| нена́че, нена́чебто | разом: сполучник | Сніг лежав, неначе біла ковдра. |
| необов’язко́во, не обов’язко́во | залежно від значення: разом — одне поняття (= можна й не робити); окремо — при протиставленні з а | Приходити необов’язково. — Приходити не обов’язково, а бажано. |
| неодмі́нно | разом: одне слово (= обов’язково) | Я неодмінно прийду. |
| не одра́зу, не відра́зу, не зра́зу | окремо: прислівник: не лише заперечує, злитого слова в словниках немає | Я не одразу зрозумів жарт. |
| неопла́чений, не опла́чений | залежно від значення: дієприкметник: разом — означення без пояснювальних слів; окремо — присудок або є пояснювальні слова (ще, досі, вчасно, ніким…) | Ми знайшли неоплачені рахунки. — Рахунки досі не оплачені. |
| не отри́мано, не пого́джено, не врахо́вано | окремо: форма на -но, -то — присудок у реченні без підмета | Відповіді досі не отримано. |
| неоха́йно, неоха́йний, не оха́йно | залежно від значення: разом — одне поняття (= недбало); окремо — при протиставленні з а | Зошит заповнено неохайно. — Він пише не охайно, а поспіхом. |
| неоціне́нний | разом: прикметник на -анн-, -енн- зі значенням «якого не можна…» | Ви надали неоціненну допомогу. |
| не очі́кувати, не очі́кував, не очі́кувала | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Я не очікувала такого подарунка. |
| неперебува́ння, не перебува́ння | залежно від значення: віддієслівний іменник: разом — одне поняття (дії не було); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Довідка про неперебування на обліку. — Важить не перебування в офісі, а результат роботи. |
| непересі́чний, не пересі́чний | залежно від значення: разом — одне поняття (= видатний); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Це непересічна особистість. — Він не пересічний, а видатний учений. |
| не писа́ти | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Не пиши олівцем у зошиті. |
| неписьме́нний, не письме́нний | залежно від значення: разом — одне поняття (= безграмотний); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Колись більшість селян була неписьменною. — Цей учень аж ніяк не письменний: помилка на помилці. |
| не підхо́дячи, не поспіша́ючи | окремо: дієприслівник: не лише заперечує дію | Дивитися, не підходячи близько. |
| не пі́зно, не запі́зно | окремо: прислівник: не лише заперечує, злитого слова в словниках немає | Ще не пізно все змінити. |
| не пови́нен, не пови́нна, не пови́нно, не пови́нні, непови́нний | залежно від значення: не повинен (= не мусить) — окремо; неповинний (= невинний, без провини) — разом | Ти не повинен вибачатися. — Постраждали неповинні люди. |
| не по́вністю | окремо: прислівник: не лише заперечує | Завдання виконано не повністю. неповністю разом — лише форма іменника неповність |
| непога́ний, непога́но, не пога́ний | залежно від значення: разом — одне поняття (= досить добрий); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Це непоганий фільм. — Фільм не поганий, а чудовий. |
| неподалі́к | разом: одне слово (= недалеко, поблизу) | Неподалік від школи є парк. |
| не подо́бається | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Мені не подобається ця пісня. |
| неподола́нний | разом: прикметник на -анн-, -енн- зі значенням «якого не можна…» | Гори здавалися неподоланними. неподоланий (одна н) — якого не подолали |
| непоко́їтися, непоко́ячись, не поко́їтися | залежно від значення: разом — хвилюватися; окремо — не спочивати, не спиратися на щось | Мати непокоїться за сина. — Його висновки не покояться на фактах. |
| не по-на́шому, не по-лю́дськи, не по-украї́нському | окремо: не перед словом із дефісом | Розмовляють не по-нашому. |
| непору́шно | разом: слово не вживається без не | Кіт сидів непорушно. |
| непотрі́бний, не потрі́бний | залежно від значення: разом — одне поняття (= зайвий); окремо — присудок, що заперечує ознаку (можна вставити є, буває) | Викинь непотрібні папери. — Після дощу капелюх не потрібний. |
| не потрі́бно, непотрі́бно | обидва записи: у значенні «не треба» правильні обидва написання: окремо — частка з присудковим словом потрібно, разом — прислівник непотрібно (так у СУМ-20); у значенні «марно, зайво» — лише разом | Тобі не потрібно поспішати. — Він непотрібно образив друга. |
| непохи́тний, непохи́тно | разом: слово не вживається без не | Він стояв непохитно. |
| непра́вда, не пра́вда | залежно від значення: разом — одне поняття (= брехня); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Ти кажеш неправду. — Його цікавила не правда, а вигода. |
| непра́вильний, непра́вильно, не пра́вильний | залежно від значення: разом — одне поняття (= хибний); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Ти неправильно розв’язав задачу. — Відповідь не правильна, а лише приблизна. |
| непрацевлашто́ваний, не працевлашто́ваний | залежно від значення: дієприкметник: разом — означення без пояснювальних слів; окремо — присудок або є пояснювальні слова (ще, досі, вчасно, ніким…) | Непрацевлаштовані випускники стали на облік. — Він досі не працевлаштований. |
| не працю́є, не працюва́ти | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Ліфт сьогодні не працює. |
| неприє́мний, неприє́мно, не приє́мний | залежно від значення: разом — одне поняття (= прикрий); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Це неприємна новина. — Аж ніяк не приємні спогади. |
| непримире́нний | разом: прикметник на -анн-, -енн- зі значенням «якого не можна…» | Вони стали непримиренними ворогами. |
| не принципо́во | окремо: присудкове слово принципово (= важливо) | Мені не принципово, куди йти. |
| непритя́гнення, не притя́гнення | залежно від значення: віддієслівний іменник: разом — одне поняття (дії не було); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Суд ухвалив рішення про непритягнення до відповідальності. — Їх турбувало не притягнення до відповідальності, а розголос. |
| непри́ятель, не при́ятель | залежно від значення: разом — одне поняття (= ворог); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Військо неприятеля відступило. — Він мені не приятель, а лише знайомий. |
| непрове́дений, не прове́дений | залежно від значення: дієприкметник: разом — означення без пояснювальних слів; окремо — присудок або є пояснювальні слова (ще, досі, вчасно, ніким…) | Непроведені уроки перенесли. — Уроки не проведені через хворобу вчителя. |
| непрове́дення, не прове́дення | залежно від значення: віддієслівний іменник: разом — одне поняття (дії не було); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Школу оштрафували за непроведення інструктажу. — Важливе не проведення заходу, а його результат. |
| непрожива́ння, не прожива́ння | залежно від значення: віддієслівний іменник: разом — одне поняття (дії не було); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Склали акт про непроживання за адресою. — Ціна охоплює не проживання, а лише сніданок. |
| непрости́й, не прости́й | залежно від значення: разом — одне поняття (= складний); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Це непросте завдання. — Завдання не просте, а дуже складне. |
| не про́ти | окремо: не проти = згоден | Я не проти прогулянки. |
| непрочи́таний, не прочи́таний | залежно від значення: дієприкметник: разом — означення без пояснювальних слів; окремо — присудок або є пояснювальні слова (ще, досі, вчасно, ніким…) | На столі лежав непрочитаний лист. — Книжка, не прочитана до кінця, стояла на полиці. |
| не раз | окремо: = багато разів: два слова | Я не раз бачив цей фільм. |
| нереа́льно, нереа́льний, не реа́льно | залежно від значення: разом — одне поняття (= неможливо); окремо — при протиставленні з а | Зробити це за день нереально. — Ці плани не реальні, а фантастичні. |
| нері́дко, не рі́дко | залежно від значення: разом — одне поняття (= часто); окремо — при протиставленні з а | Таке трапляється нерідко. — Він приходив не рідко, а щодня. |
| нерозли́йвода | разом: одне слово (= нерозлучні) | Ці двоє — нерозлийвода. |
| не розумі́ю, не розумі́ти, не розумі́ючи | окремо: дієслово й дієприслівник | Я не розумію цього правила. |
| несамови́то | разом: слово не вживається без не | Собака несамовито гавкав. |
| не сказа́вши | окремо: дієприслівник: не лише заперечує дію | Він пішов, не сказавши ні слова. |
| несказа́нний, несказа́нно | разом: прикметник на -анн-, -енн- зі значенням «якого не можна…» | Я був несказанно радий. несказаний (одна н) — не сказаний уголос, невисловлений |
| несла́вити, несла́влячи, не сла́вити | залежно від значення: разом — ганьбити; окремо — не прославляти | Не годиться неславити свій рід. — Цих героїв чомусь не славили в піснях. |
| не слід | окремо: присудкове слово (як можна, треба) | Не слід відкладати важливе на потім. |
| несміли́вий, не сміли́вий | залежно від значення: разом — одне поняття (= боязкий); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Несміливий хлопець мовчав. — Він не сміливий, а безрозсудний. |
| не со́ромно, не су́мно | окремо: присудкове слово (як можна, треба) | Мені не соромно за свої слова. |
| несподі́ванка | разом: одне поняття (= те, чого не чекали) | На тебе чекає несподіванка! |
| неспо́кій, не спо́кій | залежно від значення: разом — одне поняття (= тривога); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | Мене охопив неспокій. — Це був не спокій, а втома. |
| несправедли́вий, несправедли́во, не справедли́вий | залежно від значення: разом — одне поняття (= упереджений); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | З ним учинили несправедливо. — Суддя не справедливий, а упереджений. |
| неспра́вний, не спра́вний | залежно від значення: разом — одне поняття (= зіпсований); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Несправний прилад віддали в ремонт. — Цей прилад аж ніяк не справний. |
| неспро́ста | разом: одне слово (= не без причини) | Він прийшов неспроста. |
| неспросто́ваний, не спросто́ваний | залежно від значення: дієприкметник: разом — означення без пояснювальних слів; окремо — присудок або є пояснювальні слова (ще, досі, вчасно, ніким…) | Це неспростовані факти. — Ці факти досі ніким не спростовані. |
| не ста́ло | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Раптом не стало світла. |
| нестари́й, не стари́й | залежно від значення: разом — одне поняття (= відносно новий, молодий); окремо — заперечення ознаки (= не є старий) | Цей будинок нестарий (недавно збудований). — Цей будинок не старий (не є старий). |
| нестя́митися, нестя́мившись, не стя́митися | залежно від значення: разом — втратити самовладання; окремо — не прийти до тями | Він нестямився від радості. — Після наркозу він ще не стямився. |
| нестя́мний | разом: слово не вживається без не | Почувся нестямний крик. |
| несуди́мий, не суди́мий | залежно від значення: дієприкметник: разом — означення без пояснювальних слів; окремо — присудок або є пояснювальні слова (ще, досі, вчасно, ніким…) | Свідком виступила несудима особа. — Він раніше не судимий. |
| не сього́дні-за́втра | через дефіс: слова зі значенням приблизності; частку не пишемо окремо | Не сьогодні-завтра почнеться зима. докладніше — у статті про дефіс |
| не так | окремо: займенниковий прислівник (як так, тут, завжди) | Усе пішло не так, як ми планували. |
| не терміно́во | окремо: прислівник: не лише заперечує, злитого слова в словниках немає | Це не терміново, можна завтра. |
| не ті́льки, не лише́ | окремо: частка; у парі не тільки… а й — сполучник | Він не тільки співає, а й танцює. |
| не то | окремо: частка; не то… не то — повторюваний сполучник | Надворі не то дощ, не то сніг. |
| не той, не таки́й, не мій, не всі, не все | окремо: займенник | Це не той автобус. |
| не тре́ба | окремо: присудкове слово (як можна, треба) | Не треба поспішати. |
| не́ук | разом: слово не вживається без не | Не будь неуком — учися! |
| неуспі́шно, не успі́шно | залежно від значення: разом — одне поняття (= невдало); окремо — при протиставленні з а | Перша спроба минула неуспішно. — Ми виступили не успішно, а провально. |
| неха́й | разом: частка; від дієслова — окремо: нехай буде | Нехай щастить! докладніше — у статті про частки |
| не хвилюва́тися, не хвилю́йтеся | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Не хвилюйтеся, усе буде добре. |
| не хоті́ти, не хо́чу | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Я не хочу спати. |
| не́хотя | разом: одне слово (= неохоче) | Він нехотя підвівся. |
| не хто і́нший, не що і́нше | окремо: займенник | Це був не хто інший, як наш учитель. |
| не́хтувати, не́хтуючи | разом: слово не вживається без не | Не нехтуйте порадами лікаря. |
| неціка́вий, неціка́во, не ціка́вий | залежно від значення: разом — одне поняття (= нудний); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Мені трапилася нецікава книжка. — Нітрохи не цікава лекція. |
| не цілко́м | окремо: підсилювальний прислівник (як дуже, зовсім) | Ця відповідь не цілком правильна. |
| не ча́сто, неча́сто | залежно від значення: разом — одне поняття (= рідко); окремо — при протиставленні з а | Ми нечасто бачимося. — Листи приходили не часто, а раз на рік. |
| нече́сний, не че́сний | залежно від значення: разом — одне поняття (= непорядний); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Це нечесний вчинок. — Він не чесний, а лише обережний. |
| не чу́ти, не чув, не чу́ла | окремо: дієслово: не лише заперечує дію | Я про це нічого не чула. |
| неширо́кий, не широ́кий | залежно від значення: разом — одне поняття (= вузький), найчастіше означення; окремо — присудок, що заперечує ознаку (можна вставити є) | Ця неширока річка впадає в Дніпро. — Ця річка не широка. |
| неща́стя, не ща́стя | залежно від значення: разом — одне поняття (= лихо); окремо — коли не лише заперечує, найчастіше є протиставлення з а | У селі сталося нещастя. — Це не щастя, а важке випробування. |
| не я, не він | окремо: займенник | Це зробив не я, а мій брат. |
| нея́кісний, нея́кісно, не я́кісний | залежно від значення: разом — одне поняття (= поганий); окремо — коли не лише заперечує: протиставлення з а, аж ніяк, нітрохи перед словом | Ми повернули неякісний товар. — Товар не якісний, а просто дешевий. |
| ніде́, ні́де, ніко́ли, ні́коли, ні́куди, ніку́ди | разом: заперечний прислівник; наголос залежить від значення: ніко́ли (= у жоден час) — ні́коли (= немає часу) | Я ніко́ли там не був. — Мені ні́коли відпочивати. докладніше — у статті про частки |
| ні живи́й ні ме́ртвий, ні ри́ба ні м’я́со, ні сві́т ні зоря́ | окремо: частка ні в стійкому сполученні | Він стояв ні живий ні мертвий. |
| ні з ким, ні до чо́го, ні в ко́го, ні в я́кому | окремо: між ні і займенником стоїть прийменник | Він ні з ким не сварився. |
| ні на гріш | окремо: стійке сполучення: три слова | Я йому ні на гріш не вірю. |
| ніскі́льки | разом: заперечний прислівник | Я ніскільки не втомився. |
| ні сюди́ ні туди́, ні се ні те, ні так ні сяк | окремо: частка ні в стійкому сполученні | Він відповів ні так ні сяк. |
| ніхто́, ніщо́, нія́кий | разом: заперечний займенник; з прийменником — окремо: ні з ким | Ніхто не прийшов. докладніше — у статті про частки |
| ні́як, нія́к | разом: заперечний прислівник | Я ніяк не можу згадати його ім’я. аж ніяк — два слова |
| по-лю́дськи | через дефіс: прислівник із по- на -и | Поведися з ним по-людськи. докладніше — у статті про складні прислівники |
| скі́льки-не́будь, хто-не́будь, яки́й-не́будь, куди́-не́будь | через дефіс: частка -небудь | Чи є тут хто-небудь? докладніше — у статті про частки |
| ті́льки що | окремо: частка що у складеному сполученні | Я тільки що повернувся. але тільки-но — через дефіс. Докладніше — у статті про частки |
| хоч-не-хо́ч, як-не-я́к | через дефіс: те саме слово двічі, між ними не | Хоч-не-хоч, а треба йти. не як ніяк; але як не старався — окремо: слово не повторюється. Докладніше — у статті про складні прислівники |
| як слід | окремо: два слова (= як треба) | Зроби все як слід. |
| якщо́, як що | залежно від значення: якщо — сполучник умови, разом; як що — прислівник як і займенник що (= коли щось), окремо | Якщо хочеш, допоможу тобі. — Як що трапиться, нарікай на себе. докладніше — у статті про частки |
Такого слова в словнику немає. Перевірте його за драбиною «Не разом чи окремо: перевіряй по черзі» вище: з дієсловами, дієприслівниками, числівниками й більшістю займенників не пишемо окремо, а з іменниками, прикметниками й прислівниками — залежно від значення. Вагаєтеся — шукайте слово з не в орфографічному словнику.
У словнику 251 рядок (489 записів): усі слова з не й недо- з переліків Українського правопису 2019 року, слова, які найчастіше шукають у Google, і пари на зразок немає — не має. Разом — 65, окремо — 81, залежно від значення — 97, через дефіс — 7, обидва записи — 1. Шукати можна в будь-якому написанні: «не має» знайде й немає, «неможна» — не можна, «недуже» — не дуже. «Залежно від значення» — у рядку є обидва написання з прикладами: разом пишемо, коли слово з не означає одне поняття, окремо — коли не лише заперечує (часто є протиставлення з а). Написання звірено з Правописом, СУМ-20, СУМ-11, «Словниками України» і ВЕСУМ.
Деякі слова, які шукають разом із не, пишемо за іншими правилами. Докладніше про них: як-не-як, коли-не-коли, по-людськи — у статті про складні прислівники; тільки що, якщо, нехай, ніхто — у статті про правопис часток; не-Європа, не сьогодні-завтра — у статті про дефіс; не в змозі — у статті про фразеологізми-кальки.
Не з іменниками
РАЗОМ:
- коли слово без не не вживається: неук, невдаха, ненависть;
- з префіксом недо-, що має значення неповноти, недостатності: недоробка, недооцінка, недолік;
- якщо слово з не означає одне поняття і його можна замінити синонімом: нещастя (лихо), неволя (рабство), неправда (брехня), неприятель (ворог).
ОКРЕМО:
- якщо не заперечує лексичне значення слова. Найчастіше в таких реченнях є протиставлення: Не сум, а жаль мене бере великий (П. Куліш);
- протиставлення в реченні може бути відсутнє, проте його можна домислити: Не борода робить чоловіка мудрим. Не свинячим рилом лимони нюхати (Нар. творч.).
ЧЕРЕЗ ДЕФІС трапляється не, вжите як префікс в іменниках — власних назвах: не-Європа.
Не з прикметниками
РАЗОМ:
- коли слово без не не вживається: негайний, невгамовний, непохитний;
- коли прикметник з не можна замінити синонімом: невисокий (низький), невеселий (сумний), небагатий (бідний);
- з прикметниками дієприкметникового походження на -анн(ий), -янн(ий), -енн(ий): неподоланний, незрівнянний, незліченний, невблаганний;
- коли протиставлення виражене сполучником але (він не заперечує ознаку, а лише доповнює її): невисокий, але просторий будинок.
ОКРЕМО:
- якщо не заперечує наявність ознаки, а в реченні є протиставлення з а: не веселий хлопець, а сумний;
- якщо між не і прикметником-присудком за змістом речення можна вставити слова є, був, була тощо: Після дощу капелюх не потрібний (не буває потрібний) (Нар. творч.);
- якщо прикметник має пояснювальні слова з ні- або підсилювальні слова далеко, аж ніяк, зовсім: нікому не відомий, далеко не приємний, аж ніяк не легкий, зовсім не цікавий.
Не з дієприкметниками
РАЗОМ:
- якщо дієприкметник виступає означенням до іменника і не має пояснювальних слів: лежав незаповнений бланк, пахнув нескошений луг, незакінчена робота, непрочитаний текст;
- з префіксом недо-, який означає дію чи якість, що виявляється неповною мірою: недочутий, недооцінений.
ОКРЕМО:
- коли дієприкметник виступає присудком: Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий (Нар. творч.); Робота не закінчена;
- при протиставленні: не шанований, а зневажений;
- якщо дієприкметник має пояснювальні слова: Перед будинком чорніла площа, не засаджена квітами; Я відклав ще не дописаний лист; ніким не полоханий звір; не знаний тут поет.
Дієприкметник і прикметник: разом чи окремо?
Обери правильне написання. Зважай на роль слова в реченні, пояснювальні слова й протиставлення.
На підвіконні стояв … вазон.
Відповідь
неполитий. Дієприкметник — означення без пояснювальних слів: вазон (який?) неполитий. Пишемо разом.
Задача досі ….
Відповідь
не розв’язана. Дієприкметник — присудок, до того ж має пояснювальне слово досі, тож окремо. Порівняй: нерозв’язана задача.
У лісі ми натрапили на ніким … стежку.
Відповідь
не протоптану. Дієприкметник має пояснювальне слово ніким (протоптану ким?), тож окремо.
На столі лежала купка … зошитів.
Відповідь
неперевірених. Дієприкметник — означення без пояснювальних слів: зошитів (яких?) неперевірених. Разом.
Ми зупинилися в …, але затишному готелі.
Відповідь
невеликому. Невеликий = малий: одне поняття. Сполучник але не протиставляє ознаку запереченню, а додає нову, тож разом.
Ця вправа нітрохи ….
Відповідь
не складна. Перед прикметником стоїть нітрохи — підсилення заперечення, тож окремо.
Вазон, … вчасно, засох.
Відповідь
не политий. Дієприкметник має пояснювальне слово вчасно (политий коли?), тож окремо.
Детектив узявся за … справу.
Відповідь
нерозкриту. Дієприкметник — означення без пояснювальних слів: справу (яку?) нерозкриту. Разом.
Це …, а лише розпочатий проєкт.
Відповідь
не завершений. Є протиставлення з а: частка лише заперечує ознаку, тож окремо, хоч пояснювальних слів немає.
У кошику лежали … яблука.
Відповідь
немиті. Дієприкметник — означення без пояснювальних слів: яблука (які?) немиті. Разом.
Ці речі ні на що ….
Відповідь
не придатні. Прикметник має пояснювальний займенник із часткою ні (ні на що), тож окремо.
Учень дав … відповідь.
Відповідь
неправильну. Неправильний = хибний: прикметник із не означає одне поняття, протиставлення немає.
Не з прислівниками
РАЗОМ:
- якщо слово не вживається без не: негайно, невпинно, нехотя, невдовзі;
- коли його можна замінити синонімом: недалеко (близько), невисоко (низько), небагато (мало);
- коли прислівник закінчується на -анн(о), -янн(о), -енн(о): несказанно, незбагненно, незрівнянно.
ОКРЕМО:
- при наявності протиставлення: Роби не кревно, а певно (Нар. творч.);
- коли в реченні щось заперечується: Говори не пишно, щоб на зле не вийшло (Нар. творч.);
- з підсилювальними прислівниками та незмінними присудковими словами: не дуже, не зовсім, не можна, не треба, не слід, не варто;
- при словах, що пишуться через дефіс: не по-людськи, не по-українському, не по-нашому.
ЧЕРЕЗ ДЕФІС пишемо складні прислівники, у яких те саме слово повторено, а між повторами стоїть не: де-не-де (подекуди), коли-не-коли (час від часу), хоч-не-хоч (мимоволі), як-не-як (як би там не було). Так само з іншими службовими словами: віч-на-віч, пліч-о-пліч.
Не плутайте їх зі сполученнями, у яких слово не повторюється. Там не стосується наступного слова й пишеться окремо, без дефісів: Як не поспішали, а на потяг запізнилися; хто як не він це знає.
Не з дієсловами
РАЗОМ:
- коли дієслово без не не вживається: незчутися, ненавидіти, нехтувати;
- коли частка не надає дієслову нового значення (можна замінити синонімом): непокоїтися (хвилюватися), неславити (ганьбити);
- з префіксом недо-, що означає неповноту дії: недобачати, недочувати, недоїдати (жити впроголодь).
В інших випадках дієслова з не пишемо окремо: не знаю, не прийшов, не буду.
Недо- чи не до-?
Префікс недо- означає, що дія виконується гірше, ніж треба, або її недостатньо: Бабуся стала недочувати (погано чути). Якщо ж до дієслова з префіксом до- (значення «довести дію до кінця») додаємо заперечення, не пишемо окремо: не дочитав книжку, не доїв кашу, не дійшов до річки.
Порівняйте: Під час війни люди недоїдали (жили впроголодь). — Хлопчик не доїв кашу (не з’їв до кінця).
Немає чи не має?
Слід розрізняти присудкове слово немає (нема), яке завжди пишемо разом, та дієслово мати в 3-й особі однини теперішнього часу, яке з не пишемо окремо:
- немає = відсутній, бракує: У нього немає хисту до поезії.
- не має = не володіє, не посідає: Він не має такого хисту.
Форми не маю, не маєш, вирази немає часу, не має значення, немає за що, а також словник фраз — у статті «Немає чи не має: як правильно писати».
Немає чи не має: як перевірити
немає — разом
- присудкове слово, те саме, що нема: когось чи чогось немає, воно відсутнє; протилежне — є
- підмета немає: У селі (де?) немає аптеки; Сьогодні в класі немає Олі
- сюди ж немає коли, немає де, немає чого з неозначеною формою: Йому немає де сісти (порівняй у Правописі: Нам є ще над чим працювати)
не має — окремо
- дієслово мати із запереченням: «не володіє» або, з неозначеною формою, «не повинен»
- у значенні «не володіє» в реченні є підмет — хто? що? не має: Село не має своєї аптеки. Він не має права так казати.
- так само з де, коли, чого, якщо є підмет: Він не має де сісти (але Йому немає де сісти)
- Учні не мають запізнюватися; так пише й Правопис: «на місці розриву не має бути ніякого розділового знака»
- інші форми — теж окремо: не маю, не маєш, не мав, не мають; слів немаю, немаєш не існує
Як перевірити. Заміни слово на нема. Речення правильне — пиши немає разом: У селі нема аптеки. Неправильне — це дієслово, пиши не має окремо: Село нема аптеки ✗ → Село не має аптеки. Можна й прибрати не: Село має аптеку — так кажуть, а У селі має аптеку — ні.
Мінімальні пари: У Петра немає часу — Петро не має часу; Немає сенсу сперечатися — Ця суперечка не має сенсу; У тексті немає помилок — У тексті не має бути помилок.
Інші дієслова з не теж пишемо окремо: не буває, не міг, не чула, не віриться. Разом — лише ті, що без не не вживаються (ненавидіти) або з не мають нове значення (нездужати = хворіти), і ті, що мають префікс недо- (недочувати).
Немає чи не має?
Заміни слово на нема: якщо речення правильне — пиши немає разом, якщо ні — це дієслово мати, пиши не має окремо. Інші форми й дієслова (маю, буває) з не теж пишемо окремо.
Наша школа … власного басейну.
Відповідь
не має. Підмет — школа (що не має?), тож це дієслово мати. Перевірка: Школа нема басейну — так не кажуть.
У нашому місті … метро.
Відповідь
немає. Метро відсутнє, підмета немає. Перевірка: У нашому місті нема метро; протилежне — є метро.
Сестрі ще … семи років.
Відповідь
немає. Тут немає = ще не виповнилося: Сестрі ще нема семи років. Підмета немає, сестрі — кому?
Ніхто … права ображати інших.
Відповідь
не має. Підмет — ніхто, а не має права — дієслово мати із запереченням. Перевірка: Кожен має право.
Мені зараз … коли відпочивати: завтра контрольна.
Відповідь
немає. Немає коли = нема часу; так само немає де, немає чого, немає куди. Перевірка: Мені нема коли відпочивати.
Чому в тебе сьогодні … настрою?
Відповідь
немає. Підмета немає, а в тебе — у кого? Перевірка: Чому в тебе нема настрою?
Для мене це … жодного значення.
Відповідь
не має. Підмет — це, присудок — дієслово мати: Це має значення = це важливо. Це нема значення — неправильно.
Я поки що … жодного плану на канікули.
Відповідь
не маю. Маю — дієслово мати в 1 особі (я маю), тож окремо. Слова немаю не існує: разом пишемо лише немає (= нема).
Тут … бути сторонніх: це службове приміщення.
Відповідь
не має. Має бути = повинно бути: дієслово мати з неозначеною формою бути. Перевірка: Тут нема бути сторонніх — так не кажуть. Порівняй: Тут немає сторонніх.
Так у житті …!
Відповідь
не буває. Бувати — дієслово, а з дієсловами не пишемо окремо. Слова небуває не існує.
Бабуся … комп’ютера, тому ми надіслали їй листівку поштою.
Відповідь
не має. Підмет — бабуся (хто не має?): це дієслово мати, «не володіє». Порівняй: У бабусі немає комп’ютера.
У цьому слові … переносного значення.
Відповідь
немає. Значення відсутнє, підмета немає: У слові нема переносного значення. Порівняй: Це слово не має переносного значення — тут є підмет слово.
Чотири дієслова, які пишемо і разом, і окремо
З чотирма дієсловами не пишемо разом або окремо, залежно від їхнього значення:
- нездужати (хворіти) — не здужати (не змогти);
- неславити (ганьбити) — не славити (не прославляти);
- непокоїтися (хвилюватися) — не покоїтися (не спочивати);
- нестямитися (втратити самовладання) — не стямитися (не прийти до тями).
Не з дієприслівниками
Разом пишемо, коли слово без не не вживається: нехтуючи, ненавидячи; а також у префіксі недо-, який указує на неповноту дії: недобачаючи, недочуваючи.
В інших випадках не з дієприслівниками пишемо окремо: не знаючи, не сказавши, не чекаючи.
З чотирма дієприслівниками не пишемо разом або окремо, залежно від їхнього значення:
- нездужаючи (хворіючи) — не здужавши (не змігши);
- неславлячи (ганьблячи) — не славлячи (не прославляючи);
- непокоячись (хвилюючись) — не покоячись (не спочиваючи);
- нестямившись (втративши самовладання) — не стямившись (не прийшовши до тями).
Зверніть увагу! Прийменник незважаючи на (= всупереч) пишемо разом: Незважаючи на дощ, ми пішли до парку. Окремо пишемо дієприслівник у значенні «не звертаючи уваги»: Він ішов уперед, не зважаючи ні на кого.
Не з займенниками
- Окремо пишемо з більшістю займенників: не я, не ми, не той, не такий, не мій, не кожен.
- Разом пишемо неозначені займенники з неаби-: неабихто, неабищо, неабиякий (і прислівник неабияк).
Не плутайте не і ні: заперечні займенники з ні- пишемо разом (ніхто, ніщо, ніякий, нічий), а якщо між ні і займенником стоїть прийменник — окремо (ні з ким, ні до чого, ні в кого).
Не з числівниками і службовими частинами мови
- З числівниками не пишемо окремо: не два, не п’ятий, не сто.
- З прийменниками, сполучниками, частками не пишемо окремо: не з тобою, не до того, не тільки, не лише, не то… не то.
- Але разом пишемо прийменники незважаючи на, невважаючи на і сполучники та частки немов, немовби, неначе, неначебто, а також частку невже.
Типові помилки
| Неправильно | Правильно | Чому |
|---|---|---|
| неможна, нетреба | не можна, не треба | з присудковими словами не пишемо окремо |
| незнаючи, несказавши | не знаючи, не сказавши | з дієприслівниками не пишемо окремо, якщо вони вживаються без не |
| не навидіти, не хтуючи | ненавидіти, нехтуючи | без не ці слова не вживаються |
| У мене не має часу. | У мене немає часу. | немає = відсутній |
| Він немає часу. | Він не має часу. | не має = дієслово «мати» із запереченням |
| Це не високий, але просторий будинок. | Це невисокий, але просторий будинок. | сполучник але не створює протиставлення із запереченням |
| Не зважаючи на дощ, ми пішли гуляти. | Незважаючи на дощ, ми пішли гуляти. | незважаючи на = всупереч (прийменник) |
| недуже, незовсім | не дуже, не зовсім | з підсилювальними прислівниками не пишемо окремо |
| недочекався автобуса | не дочекався автобуса | тут до- означає «до кінця», а не — заперечення |
Запам’ятайте: якщо це числівник, сполучник, частка, прийменник, більшість займенників, то частка не пишеться окремо (винятки: незважаючи на, невважаючи на, немов, неначе, невже, неабихто, неабиякий).
Разом, окремо чи через дефіс?
Розподіли речення за тим, як написати не. Частини мови тут різні, тож перевіряй по черзі, як у драбині «Не разом чи окремо» на початку статті.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| У голосі брата вчувався неспокій. | разом | Неспокій = тривога: іменник із не означає одне поняття, протиставлення немає. |
| Через невдачу команда засмутилася. | разом | Невдача (= відсутність успіху) — одне поняття. Слово вдача (характер) означає зовсім інше. |
| Мій кіт недолюблює воду. | разом | Недолюблювати = відчувати неприязнь. Префікс недо- пишемо разом. |
| Ти непогано заспівав. | разом | Непогано = досить добре: прислівник із не означає одне поняття, протиставлення немає. |
| Потяг незабаром рушить. | разом | Без не цей прислівник не вживається. |
| Перед касою стояла нескінченна черга. | разом | Нескінченний = дуже довгий, безкінечний: одне поняття. Так само разом пишемо інші прикметники на -анн-, -енн-: незліченний, нездоланний. |
| Тобі зараз потрібен не спокій, а рішучість. | окремо | Протиставлення з а: частка лише заперечує іменник, тож окремо. |
| Ми так і не домовилися про зустріч. | окремо | Дієслово з не пишемо окремо. Префікса недо- тут немає: домовитися = дійти згоди. |
| Не попрощавшись, Олег вийшов із кімнати. | окремо | Дієприслівник із не пишемо окремо. |
| Я не цілком із тобою згоден. | окремо | З підсилювальним прислівником цілком частку не пишемо окремо. |
| Як не старався, а не встиг. | окремо | Слово як не повторюється, тож дефіса немає: частка стосується дієслова старався і пишеться окремо. |
| Сніг лишився тільки де-не-де. | через дефіс | Де-не-де = подекуди: прислівник, у якому те саме слово повторено з не посередині, пишемо через дефіс. |
| Ми коли-не-коли ходимо на ковзанку. | через дефіс | Коли-не-коли = час від часу, зрідка: через дефіс. |
| Як-не-як, а завтра свято. | через дефіс | Як-не-як = як би там не було: те саме слово повторено з не посередині, тож через дефіс. Порівняй: як не старався — окремо. |
Джерело: Український правопис (2019), § 29, 35, 41, 43, 44, 158, 167.
Вправи з відповідями: не з різними частинами мови
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Як правильно написати?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — не можна. З присудковими словами можна, треба, слід, варто частку не пишемо окремо: не можна.
У якому рядку всі слова з не пишемо РАЗОМ?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — (не)навидіти, (не)вдаха, (не)гайно. Ненавидіти, невдаха, негайно без не не вживаються, тому пишемо разом. Не знаючи, не три, не він — окремо.
У якому реченні не з дієсловом пишемо разом?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Він (не)навидить брехню. Дієслово ненавидіти без не не вживається, тому пишемо разом; з іншими дієсловами не пишемо окремо.
У якому реченні треба написати НЕМАЄ разом?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — У класі (не)має жодного вільного місця. Немає (= відсутній) пишемо разом: у класі немає місця. В інших реченнях це дієслово мати із запереченням (не володіє) — окремо.
У якому реченні не з прикметником пишемо окремо?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Це (не)веселий, а сумний вірш. Протиставлення зі сполучником а (не веселий, а сумний) вимагає окремого написання. Негайний, невгамовний без не не вживаються, невисокий = низький.
У якому реченні не з дієприкметником пишемо окремо?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Луг ще (не)скошений. Дієприкметник-присудок пишемо з не окремо: луг не скошений. Дієприкметник-означення без пояснювальних слів — разом: незаповнений бланк, нескошений луг.
У якому рядку всі дієприслівники з не пишемо ОКРЕМО?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — (не)знаючи, (не)сказавши, (не)чекаючи. З дієприслівниками не пишемо окремо, крім тих, що без не не вживаються: ненавидячи, нехтуючи.
Яке слово з не пишемо разом?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — (не)абиякий. Неозначені займенники з неаби- (неабиякий, неабихто) пишемо разом; з іншими займенниками не пишемо окремо.
У якому реченні не з прикметником пишемо РАЗОМ?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Це (не)високий, але просторий будинок. Невисокий (= низький) тут означення, а сполучник але лише додає до нього нову ознаку, тому разом. Протиставлення з а та підсилення нітрохи, далеко вимагають окремого написання.
У якому реченні виділене слово пишемо разом?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Бабуся почала (не)дочувати на одне вухо. Недочувати = погано чути: префікс недо- означає неповноту дії, тому разом. В інших реченнях не заперечує дієслово з префіксом до- (дочекатися, дійти, додзвонитися) — окремо.
Ця тема на карті української мови: Орфографія (правопис) → Не з різними частинами мови