Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Відмінювання числівників — це зміна числівників за відмінками. Кількісні числівники відмінюються за кількома зразками: один — як займенник той, два, три, чотири — за власним зразком, від п’яти до тридцяти — з двома рівноправними формами (п’яти́ і п’ятьо́х), сорок, дев’яносто, сто — з одним закінченням -а, а тисяча, мільйон, мільярд — як іменники. Порядкові числівники відмінюються як прикметники, а в дробових змінюються обидві частини.
Нижче — таблиці відмінювання кожної групи з наголосами, правила для складених, збірних, дробових і порядкових числівників, відповіді на часті запитання (одного́ чи о́дного, ста роками чи стома, ти́сячею чи тисячою), типові помилки, тренажери й 10 завдань із відповідями. Відмінювання числівників є в програмі НМТ, і серед завдань є такі, що перевіряють правильну відмінкову форму числівника.
Коротко: відмінювання числівників у таблиці
Кожна група числівників відмінюється за своїм зразком. Повні таблиці з наголосами — у розділах нижче.
Як відмінюються числівники: коротко
- оди́н, одна́, одне́, одні́
за родами, числами й відмінками, як займенник той: одного́, одному́, одніє́ї - два (дві), три, чоти́ри
за власним зразком: двох, двома́; чотирьо́х, чотирма́ - п’ять — три́дцять
дві рівноправні форми: п’яти́ і п’ятьо́х, п’ятьма́ і п’ятьома́ - со́рок, дев’яно́сто, сто
у непрямих відмінках, крім знахідного, — одна форма: сорока́, дев’яно́ста, ста - п’ятдеся́т — вісімдеся́т
змінюється лише друга частина: п’ятдесяти́, п’ятдесятьма́ - дві́сті — дев’ятсо́т
змінюються обидві частини: двохсо́т, п’ятиста́м, п’ятьмаста́ми - ти́сяча, мільйо́н, мілья́рд, нуль
як іменники: ти́сячі, ти́сячею; мільйо́на; нуля́ - складені кількісні
змінюється кожне слово: сто вісімдеся́т сім — ста вісімдесяти́ семи́ - збірні
мають форми відповідних кількісних: че́тверо — чотирьо́х, п’я́теро — п’ятьо́х - неозначено-кількісні
як три, п’ять чи п’ятсот: кілько́х, багатьо́х, кільканадцяти́, кількохсо́т - дробові
чисельник — як кількісний числівник, знаменник — як прикметник: дві тре́тіх — двох тре́тіх, двом тре́тім - півтора́, півтори́, півтора́ста
не відмінюються - порядкові
як прикметники; у складених — лише останнє слово: сто вісімдеся́т сьо́мого
Знахідний відмінок числівників два, три, чотири однаковий із називним (з назвами неістот) або з родовим (з назвами істот): купив два зошити, але зустрів двох друзів. Від п’яти до тридцяти, а також у п’ятдесят — вісімдесят з назвами істот правильні обидві форми: побачив п’ять учнів і побачив п’ятьох учнів. Сто й назви сотень мають у знахідному форму називного: побачив сто учнів, двісті глядачів. Місцевий відмінок уживаємо з прийменником: на двох, у п’ятьох, при ста.
Відмінювання числівника один
Числівник один змінюється за родами, числами й відмінками: один, одна, одне, одні. Відмінюємо його так само, як займенник той: того́, тому́, на то́му — одного́, одному́, на одно́му.
Відмінювання числівника один
| ч. і с. р. | ж. р. | мн. | |
|---|---|---|---|
| Н. | оди́н, одне́ | одна́ | одні́ |
| Р. | одного́ | одніє́ї | одни́х |
| Д. | одному́ | одні́й | одни́м |
| Зн. | = Н. або Р. | одну́ | = Н. або Р. |
| Ор. | одни́м | одніє́ю | одни́ми |
| М. | одно́му, одні́м | одні́й | одни́х |
Рідше вживають одно́ (с. р.), одно́ї, одно́ю (ж. р.) — це теж нормативні форми. Знахідний: бачу один будинок, одне вікно, але бачу одного учня. Місцевий — за Правописом; словники подають і (на) одному́.
Форму множини одні вживаємо з іменниками, що мають лише множину: одні двері, одні ворота. Так само відмінюємо один у складених числівниках: двадцяти́ одного́ учня, сорока́ одні́й учениці.
Одного́ чи о́дного, одному́ чи одно́му: наголос
У непрямих відмінках числівника один наголос падає на закінчення: одного́, одному́, одни́м, одни́х; одніє́ї, одні́й, одну́, одніє́ю. Отже, одного́ дня, одному́ учневі, з одни́м другом.
У місцевому відмінку Правопис подає (на) одно́му (одні́м) — з наголосом на першому о закінчення, як у займенниках (на) то́му, (на) цьо́му. Словники тут розходяться: «Словозміна» (goroh.pp.ua) подає одному́, а «Словник української мови» у 20 томах (СУМ-20) — обидва наголоси: в одному́ пла́тті, але топта́тися на одно́му мі́сці. На цій сторінці подано форму Правопису, а в завданнях такої форми немає.
У сполученнях оди́н о́дного, оди́н о́дному, оди́н до о́дного, оди́н з о́дним (у значенні «взаємно»), а також оди́н за о́дним, по о́дному («по черзі») та всі до о́дного («без винятку») наголос падає на перший склад (СУМ-20). Правопис називає сполучення на зразок оди́н о́дного займенниками.
Відмінювання числівників два, три, чотири
Два (дві), три, чотири мають власний зразок відмінювання. Наголос у непрямих відмінках падає на закінчення: чотирьо́х, чотирьо́м, двома́, трьома́, чотирма́.
Відмінювання числівників два, три, чотири
| два | три | чоти́ри | |
|---|---|---|---|
| Н. | два, дві | три | чоти́ри |
| Р. | двох | трьох | чотирьо́х |
| Д. | двом | трьом | чотирьо́м |
| Зн. | = Н. або Р. | ||
| Ор. | двома́ | трьома́ | чотирма́ |
| М. | двох | трьох | чотирьо́х |
Знахідний: з назвами неістот — як називний (купив два зошити), з назвами істот — як родовий (зустрів двох друзів).
В орудному відмінку правильно чотирма́, а не чотирьома: із чотирма́ друзями. Форми двух, двум — помилкові, треба двох, двом.
За цим зразком відмінюємо неозначено-кількісні числівники кі́лька (кілько́х, кілько́м, кількома́), де́кілька, бага́то (багатьо́х, багатьо́м, багатьма́) і небага́то. Слово бага́то — числівник, коли воно називає кількість предметів: бага́то книжок, з багатьма́ друзями. При дієслові (бага́то читає) це прислівник, і він не відмінюється.
Від п’яти до тридцяти: п’яти і п’ятьох
Числівники від п’яти до двадцяти, а також тридцять у родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках мають по дві форми: п’яти́ і п’ятьо́х, п’ятьма́ і п’ятьома́. Обидві форми правильні. У знахідному відмінку з назвами неістот уживаємо форму, однакову з називним (купив п’ять зошитів), а з назвами істот — обидві: побачив п’ять учнів і побачив п’ятьох учнів.
Відмінювання числівників від п’яти до тридцяти
| п’ять | шість | |
|---|---|---|
| Н. | п’ять | шість |
| Р. | п’яти́, п’ятьо́х | шести́, шістьо́х |
| Д. | п’яти́, п’ятьо́м | шести́, шістьо́м |
| Зн. | п’ять, п’ятьо́х | шість, шістьо́х |
| Ор. | п’ятьма́, п’ятьома́ | шістьма́, шістьома́ |
| М. | п’яти́, п’ятьо́х | шести́, шістьо́х |
| сім | ві́сім | |
|---|---|---|
| Н. | сім | ві́сім |
| Р. | семи́, сімо́х | восьми́, вісьмо́х |
| Д. | семи́, сімо́м | восьми́, вісьмо́м |
| Зн. | сім, сімо́х | ві́сім, вісьмо́х |
| Ор. | сьома́, сімома́ | вісьма́, вісьмома́ |
| М. | семи́, сімо́х | восьми́, вісьмо́х |
Число де́сять і десятки два́дцять, три́дцять (тридцяти́, тридцятьо́х) відмінюємо так само:
| де́сять | два́дцять | |
|---|---|---|
| Н. | де́сять | два́дцять |
| Р. | десяти́, десятьо́х | двадцяти́, двадцятьо́х |
| Д. | десяти́, десятьо́м | двадцяти́, двадцятьо́м |
| Зн. | де́сять, десятьо́х | два́дцять, двадцятьо́х |
| Ор. | десятьма́, десятьома́ | двадцятьма́, двадцятьома́ |
| М. | десяти́, десятьо́х | двадцяти́, двадцятьо́х |
Обидві форми правильні. Так само відмінюємо де́в’ять, одина́дцять — дев’ятна́дцять, а також кількана́дцять, кількадеся́т. Знахідний із назвами неістот — як називний: купив п’ять зошитів.
Числівники сім і вісім у родовому, давальному й місцевому відмінках мають форми семи́, восьми́ (а не вісьми) і паралельні сімо́х, вісьмо́х (у давальному — сімо́м, вісьмо́м). В орудних формах сьома́, вісьма́ закінчення -ма злилося з кінцевим м основи (сьом + ма, вісьм + ма), а паралельні форми — сімома́, вісьмома́. Слово во́сьма — це порядковий числівник (во́сьма година), а не орудний відмінок від вісім.
Наголос у непрямих відмінках падає на закінчення: п’яти́, п’ятьо́х, п’ятьма́, десяти́, двадцятьо́х, тридцятьма́. У числівниках від одинадцяти до дев’ятнадцяти в називному відмінку наголошуємо -на- (одина́дцять, чотирна́дцять), а в орудному — закінчення (одинадцятьма́, одинадцятьома́). У родовому, давальному й місцевому словники подають наголос по-різному: СУМ-20 — одина́дцяти, двана́дцяти, але вісімнадцяти́, а «Словозміна» — на закінченні (одинадцяти́, чотирнадцяти́). Тому в завданнях цієї сторінки таких форм немає.
Як п’ять, відмінюємо й неозначено-кількісні числівники кількана́дцять і кількадеся́т: кільканадцяти́ і кільканадцятьо́х, кількадесятьма́ і кількадесятьома́.
Сорок, дев’яносто, сто: закінчення -а
Числівники со́рок, дев’яно́сто, сто мають лише дві форми: у називному й знахідному відмінках — со́рок, дев’яно́сто, сто, а в родовому, давальному, орудному й місцевому — сорока́, дев’яно́ста, ста. Отже, до сорока́ років, близько дев’яно́ста хвилин, зі ста гривнями.
Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто
| со́рок | дев’яно́сто | сто | |
|---|---|---|---|
| Н. | со́рок | дев’яно́сто | сто |
| Р. | сорока́ | дев’яно́ста | ста |
| Д. | сорока́ | дев’яно́ста | ста |
| Зн. | со́рок | дев’яно́сто | сто |
| Ор. | сорока́ | дев’яно́ста | ста |
| М. | сорока́ | дев’яно́ста | ста |
Знахідний відмінок однаковий із називним: прочитав сорок сторінок. В інших непрямих відмінках — закінчення -а.
У числівнику со́рок наголос у родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках переходить на закінчення (сорока́), а в числівнику дев’яно́сто лишається на -но- (дев’яно́ста).
Ста роками чи стома роками?
Правильно ста роками: в орудному відмінку числівник сто має форму ста. Давні форми сот, стам, стома трапляються в художній літературі як іменник у значенні «сотня»: Дивлюся: хати над шляхами / Та городи з стома церквами (Т. Шевченко; приклад зі «Словника української мови» в 11 томах).
П’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят
У складних числівниках п’ятдеся́т, шістдеся́т, сімдеся́т, вісімдеся́т змінюється лише друга частина: п’ятдесяти́ і п’ятдесятьо́х, п’ятдесятьма́ і п’ятдесятьома́. Перша частина (п’ят-, шіст-, сім-, вісім-) лишається незмінною, тому неправильно п’ятидесяти, семидесяти, восьмидесяти.
Відмінювання числівників п’ятдесят — вісімдесят
| п’ятдеся́т | |
|---|---|
| Н. | п’ятдеся́т |
| Р. | п’ятдесяти́, п’ятдесятьо́х |
| Д. | п’ятдесяти́, п’ятдесятьо́м |
| Зн. | п’ятдеся́т, п’ятдесятьо́х |
| Ор. | п’ятдесятьма́, п’ятдесятьома́ |
| М. | п’ятдесяти́, п’ятдесятьо́х |
| вісімдеся́т | |
|---|---|
| Н. | вісімдеся́т |
| Р. | вісімдесяти́, вісімдесятьо́х |
| Д. | вісімдесяти́, вісімдесятьо́м |
| Зн. | вісімдеся́т, вісімдесятьо́х |
| Ор. | вісімдесятьма́, вісімдесятьома́ |
| М. | вісімдесяти́, вісімдесятьо́х |
Так само відмінюємо шістдеся́т (шістдесяти́, шістдесятьма́) і сімдеся́т (сімдесяти́, сімдесятьма́).
Наголос у цих числівниках в усіх відмінках падає на останній склад: п’ятдеся́т, сімдеся́т, вісімдеся́т; п’ятдесяти́, вісімдесятьма́. Пишемо їх без м’якого знака в кінці (п’ятдесят, а не п’ятдесять); ь є лише в закінченнях -тьох, -тьом, -тьма, -тьома.
Двісті, триста… дев’ятсот: змінюються обидві частини
У назвах сотень дві́сті, три́ста, чоти́риста, п’ятсо́т… дев’ятсо́т і в числівнику кількасо́т змінюються обидві частини. Перша частина відмінюється як два, три, чотири, п’ять…, а друга — як іменник середнього роду в множині: трьох міст — трьохсо́т, трьом міста́м — трьомста́м, трьома́ міста́ми — трьомаста́ми, на трьох міста́х — на трьохста́х.
Відмінювання числівників двісті — дев’ятсот
| дві́сті | |
|---|---|
| Н. | дві́сті |
| Р. | двохсо́т |
| Д. | двомста́м |
| Зн. | дві́сті |
| Ор. | двомаста́ми |
| М. | двохста́х |
| три́ста | |
|---|---|
| Н. | три́ста |
| Р. | трьохсо́т |
| Д. | трьомста́м |
| Зн. | три́ста |
| Ор. | трьомаста́ми |
| М. | трьохста́х |
| п’ятсо́т | |
|---|---|
| Н. | п’ятсо́т |
| Р. | п’ятисо́т |
| Д. | п’ятиста́м |
| Зн. | п’ятсо́т |
| Ор. | п’ятьмаста́ми, п’ятьомаста́ми |
| М. | п’ятиста́х |
| сімсо́т | |
|---|---|
| Н. | сімсо́т |
| Р. | семисо́т |
| Д. | семиста́м |
| Зн. | сімсо́т |
| Ор. | сьомаста́ми, сімомаста́ми |
| М. | семиста́х |
Так само: чоти́риста — чотирьохсо́т, чотирьомста́м, чотирмаста́ми; шістсо́т — шестисо́т; вісімсо́т — восьмисо́т; дев’ятсо́т — дев’ятисо́т, дев’ятьмаста́ми, дев’ятьомаста́ми; кількасо́т — кількохсо́т, кількомста́м, кількомаста́ми.
У називному відмінку в числівниках дві́сті, три́ста, чоти́риста наголошуємо першу частину, а в числівниках п’ятсо́т… дев’ятсо́т — -сот. У непрямих відмінках наголос падає на останній склад (двохсо́т, двомста́м, на двохста́х), а в орудному — на передостанній (двомаста́ми, п’ятьмаста́ми).
У числівниках п’ятсот — дев’ятсот орудний відмінок має дві форми: п’ятьмаста́ми і п’ятьомаста́ми, сьомаста́ми і сімомаста́ми. В інших відмінках форма одна: п’ятисо́т, п’ятиста́м, на п’ятиста́х. Форми семистами, восьмистами помилкові.
Тисяча, мільйон, мільярд, нуль: відмінюються як іменники
Числівники ти́сяча, мільйо́н, мілья́рд відмінюємо як іменники: ти́сяча — як іменник I відміни мішаної групи гру́ша (ти́сячі, ти́сячею), а мільйо́н, мілья́рд — як іменники II відміни твердої групи. Як іменник II відміни м’якої групи змінюється нуль. Як іменники, ці слова мають рід і число: одна тисяча, дві тисячі, п’ять мільйонів.
Відмінювання числівників тисяча, мільйон, нуль
| ти́сяча | мільйо́н | |
|---|---|---|
| Однина | ||
| Н. | ти́сяча | мільйо́н |
| Р. | ти́сячі | мільйо́на |
| Д. | ти́сячі | мільйо́нові, мільйо́ну |
| Зн. | ти́сячу | мільйо́н |
| Ор. | ти́сячею | мільйо́ном |
| М. | ти́сячі | мільйо́ні |
| Множина | ||
| Н. | ти́сячі | мільйо́ни |
| Р. | ти́сяч | мільйо́нів |
| Д. | ти́сячам | мільйо́нам |
| Зн. | ти́сячі | мільйо́ни |
| Ор. | ти́сячами | мільйо́нами |
| М. | ти́сячах | мільйо́нах |
нуль
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Н. | нуль | нулі́ |
| Р. | нуля́ | нулі́в |
| Д. | нуле́ві, нулю́ | нуля́м |
| Зн. | нуль | нулі́ |
| Ор. | нуле́м | нуля́ми |
| М. | нулі́ | нуля́х |
Мілья́рд відмінюється як мільйо́н: мілья́рда, мілья́рдові (мілья́рду), мілья́рдом, на мілья́рді; мн. мілья́рди, мілья́рдів. Нуль у місцевому відмінку однини — на нулі́, як на столі́; «Словозміна» подає ще на нулю́, але Правопис такого закінчення для цього слова не передбачає.
Наголос у слові ти́сяча в усіх формах падає на перший склад: ти́сячі, ти́сячу, ти́сячею, ти́сяч. В орудному відмінку правильно ти́сячею, а не тисячою (як гру́шею, ка́шею). Іменник після цих слів у всіх відмінках стоїть у родовому відмінку множини: з ти́сячею гривень. Докладніше — у статті «Узгодження числівника з іменником».
Тисяча, сотня, багато: числівник чи ні?
- Тисяча, мільйон, мільярд — кількісні числівники, хоча відмінюються як іменники (Правопис, у «Словнику української мови» в 11 томах тисяча має позначку «числ. кільк.»).
- Нуль у шкільній граматиці зараховують до числівників (див. статтю «Числівник як частина мови»), хоча тлумачні словники позначають його як іменник.
- Сотня, десяток, пара, дюжина, а також назви цифр і оцінок (двійка, десятка) — іменники, і відмінюються вони як іменники: сотня — сотні, сотнею; десяток — десятка, десятком; десятка — десятки, десяткою.
- Багато, мало, кілька — неозначено-кількісні числівники, коли називають кількість предметів (багато учнів). При дієслові багато і мало — прислівники (мало спить).
- Обидва, обидві, обоє — збірні числівники.
- Половина, третина, чверть — іменники, а півтора, півтори, півтораста — числівники, які не відмінюються.
Відмінювання складених числівників
У складених кількісних числівниках відмінюємо кожне слово: з двохсо́т сорока́ п’яти́ учнів, а не з двісті сорок п’ять учнів. Правопис наводить такий приклад: з чотирьохсо́т сімдесяти́ восьми́ ти́сяч шестисо́т п’ятдесяти́ дев’яти́ (гривень).
У складених порядкових числівниках змінюється лише останнє слово: у ти́сяча дев’ятсо́т дев’яно́сто пе́ршому році, до дві ти́сячі два́дцять шо́стого року.
Відмінювання складених числівників
Кількісний: змінюється кожне слово
| сто вісімдеся́т сім | |
|---|---|
| Н. | сто вісімдеся́т сім |
| Р. | ста вісімдесяти́ семи́ |
| Д. | ста вісімдесяти́ семи́ |
| Зн. | сто вісімдеся́т сім |
| Ор. | ста вісімдесятьма́ сьома́ |
| М. | ста вісімдесяти́ семи́ |
Порядковий: змінюється останнє слово
| сто вісімдеся́т сьо́мий | |
|---|---|
| Н. | сто вісімдеся́т сьо́мий |
| Р. | сто вісімдеся́т сьо́мого |
| Д. | сто вісімдеся́т сьо́мому |
| Зн. | сто вісімдеся́т сьо́мий, сьо́мого |
| Ор. | сто вісімдеся́т сьо́мим |
| М. | сто вісімдеся́т сьо́мому, сьо́мім |
Слова вісімдеся́т і сім мають і паралельні форми, тож правильно також ста вісімдесятьо́х сімо́х, ста вісімдесятьома́ сімома́. У порядковому відмінюємо лише останнє слово.
Якщо складений кількісний числівник закінчується на один, два, три, чотири, ці слова теж відмінюємо: до ста двох учнів, із сорока́ чотирма́ гривнями. Як писати складні й складені числівники, пояснює стаття «Правопис числівників».
Відмінювання збірних числівників
Збірні числівники (дво́є, тро́є, че́тверо, п’я́теро… обо́є, оби́два, оби́дві) називають кількість предметів як сукупність, одне ціле: двоє дітей, четверо дверей. У непрямих відмінках вони мають форми відповідних кількісних числівників: двох, трьом, чотирма́, п’ятьо́х.
Відмінювання збірних числівників
| дво́є | че́тверо | |
|---|---|---|
| Н. | дво́є | че́тверо |
| Р. | двох | чотирьо́х |
| Д. | двом | чотирьо́м |
| Зн. | = Н. або Р. | |
| Ор. | двома́ | чотирма́ |
| М. | двох | чотирьо́х |
| п’я́теро | обо́є | |
|---|---|---|
| Н. | п’я́теро | обо́є, оби́два, оби́дві |
| Р. | п’ятьо́х | обо́х |
| Д. | п’ятьо́м | обо́м |
| Зн. | = Н. або Р. | |
| Ор. | п’ятьма́, п’ятьома́ | обома́ |
| М. | п’ятьо́х | обо́х |
У непрямих відмінках збірні числівники мають форми відповідних кількісних: тро́є — трьох, трьом, трьома́; ше́стеро — шістьо́х; се́меро — сімо́х, сімо́м, сімома́; де́сятеро — десятьо́х, десятьма́, десятьома́; два́дцятеро — двадцятьо́х, двадцятьма́, двадцятьома́. Знахідний: купив двоє саней, зустрів двох друзів.
Обо́є, оби́два, оби́дві мають у непрямих відмінках форми обо́х, обо́м, обома́, на обо́х. Форми обидвох, обидвома помилкові.
У називному відмінку збірні числівники мають наголос на першому складі: дво́є, тро́є, че́тверо, се́меро, де́в’ятеро, де́сятеро, два́дцятеро, три́дцятеро. Винятки — обо́є, оби́два, оби́дві (наголос на другому складі) і числівники другого десятка (наголос на -на-: одина́дцятеро, чотирна́дцятеро). У непрямих відмінках наголос падає на останній склад: чотирьо́х, чотирма́, обо́х, обома́, одинадцятьо́х, одинадцятьома́, тридцятьо́х, тридцятьома́.
З якими іменниками вживати збірні числівники (троє учнів, але три дні), пояснює стаття «Узгодження числівника з іменником».
Відмінювання дробових числівників
У дробових числівниках змінюються обидві частини: чисельник відмінюємо як кількісний числівник, а знаменник — як прикметник у множині (після одна — в однині жіночого роду). Правопис дає приклади двом тре́тім, трьома́ п’я́тими; ділити на одну́ двадця́ту.
Відмінювання дробових числівників
| 1⁄10 | 2⁄10 | |
|---|---|---|
| Н. | одна́ деся́та | дві деся́тих |
| Р. | одніє́ї деся́тої | двох деся́тих |
| Д. | одні́й деся́тій | двом деся́тим |
| Зн. | одну́ деся́ту | дві деся́тих |
| Ор. | одніє́ю деся́тою | двома́ деся́тими |
| М. | одні́й деся́тій | двох деся́тих |
| 3⁄5 | 6⁄10 | |
|---|---|---|
| Н. | три п’я́тих | шість деся́тих |
| Р. | трьох п’я́тих | шести́ деся́тих |
| Д. | трьом п’я́тим | шести́ деся́тим |
| Зн. | три п’я́тих | шість деся́тих |
| Ор. | трьома́ п’я́тими | шістьма́ деся́тими |
| М. | трьох п’я́тих | шести́ деся́тих |
Іменник після дробу стоїть у родовому відмінку однини: дві десятих відсотка, з трьома п’ятими гектара.
Дві треті чи дві третіх? За Правописом 2019 року дроби із чисельником два, три, чотири читаємо так само, як із чисельником п’ять: 2⁄3 — дві тре́тіх, 3⁄4 — три четве́ртих, 3⁄5 — три п’я́тих, 4⁄3 — чоти́ри тре́тіх, 9⁄10 — де́в’ять деся́тих. Форм дві треті, три четверті Правопис не наводить. А от три чверті правильно: тут чверть — іменник.
Мішані числа відмінюємо так само — кожне слово: одна ціла й п’ять десятих — однієї цілої і п’яти десятих — однією цілою і п’ятьма десятими.
Слова половина, третина, чверть відмінюємо як іменники (половини, третиною, чвертю), а півтора, півтори, півтораста не відмінюються: понад півтора року, близько півтори години.
Відмінювання порядкових числівників
Порядкові числівники змінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники. Числівники на -ий відмінюємо як прикметники твердої групи (пе́рший, дру́гий, сьо́мий, сороко́вий, со́тий, двохсо́тий, ти́сячний), а числівник тре́тій — як прикметник м’якої групи.
Відмінювання порядкових числівників
Тверда група
| ч. р. | ж. р. | |
|---|---|---|
| Н. | сьо́мий | сьо́ма |
| Р. | сьо́мого | сьо́мої |
| Д. | сьо́мому | сьо́мій |
| Зн. | = Н. або Р. | сьо́му |
| Ор. | сьо́мим | сьо́мою |
| М. | сьо́мому, сьо́мім | сьо́мій |
Множина: сьо́мі, сьо́мих, сьо́мим, сьо́мими, на сьо́мих
М’яка група
| ч. р. | ж. р. | |
|---|---|---|
| Н. | тре́тій | тре́тя |
| Р. | тре́тього | тре́тьої |
| Д. | тре́тьому | тре́тій |
| Зн. | = Н. або Р. | тре́тю |
| Ор. | тре́тім | тре́тьою |
| М. | тре́тьому, тре́тім | тре́тій |
Множина: тре́ті, тре́тіх, тре́тім, тре́тіми, на тре́тіх
Середній рід (сьо́ме, тре́тє) відмінюється як чоловічий, крім називного й знахідного відмінків.
У складених порядкових числівниках змінюється тільки останнє слово, а в складених кількісних — усі слова: ти́сяча сьо́мого, але ти́сячі семи́; у дві ти́сячі два́дцять шо́стому році. Наголос у порядкових числівниках не переходить: чотирна́дцятий — чотирна́дцятого, сороко́вий — сороко́вого.
Наголос у числівниках
Нижче — наголос у формах, про які найчастіше питають: одного́, ти́сячі, чотирна́дцятого, вісімдеся́т. Більше слів із наголосами — у статтях «Наголос в українській мові» та «Наголоси НМТ».
Наголос у числівниках
- оди́н, одна́
одного́, одному́, одни́м, одни́х; одніє́ї, одні́й, одну́, одніє́ю
але оди́н о́дного, всі до о́дного, по о́дному - два, три, чоти́ри
двома́, трьома́; чотирьо́х, чотирьо́м, чотирма́ - кі́лька, бага́то
кілько́х, кількома́; багатьо́х, багатьма́ - п’ять, сім, ві́сім
п’яти́, п’ятьо́х, п’ятьма́; семи́, сьома́; восьми́, вісьма́ - де́сять, два́дцять, три́дцять
десяти́, десятьма́; двадцяти́, двадцятьма́; тридцяти́ - одина́дцять, чотирна́дцять
одинадцятьма́, чотирнадцятьома́
у родовому словники розходяться: одина́дцяти і одинадцяти́ - со́рок, дев’яно́сто
сорока́; дев’яно́ста - п’ятдеся́т, сімдеся́т, вісімдеся́т
п’ятдесяти́, сімдесятьо́х, вісімдесятьма́
наголос завжди на останньому складі - дві́сті, три́ста, п’ятсо́т
двохсо́т, трьомста́м, двомаста́ми, п’ятьмаста́ми - ти́сяча
ти́сячі, ти́сячу, ти́сячею, ти́сяч
завжди на першому складі - че́тверо, се́меро, обо́є, оби́два
чотирьо́х, сімо́х, обо́х, обома́ - тре́тій, чотирна́дцятий, сороко́вий
тре́тього, чотирна́дцятого, сороко́вого
наголос не переходить
У місцевому відмінку числівника один Правопис подає (на) одно́му, а словники — і (на) одному́.
Типові помилки у відмінюванні числівників
Найчастіше помиляються в непрямих відмінках числівників сорок, дев’яносто, сто, у складних і складених числівниках та у формах чотирма, восьми, тисячею. Більше прикладів — у статті «Морфологічна норма».
Типові помилки у відмінюванні числівників
до сороку років✗
до сорока́ років ✓
со́рок у непрямих відмінках — сорока́близько дев’яносто днів✗
близько дев’яно́ста днів ✓
так само: дев’яно́стазі стома гривнями✗
зі ста гривнями ✓
сто в орудному відмінку — стаз п’ятидесяти учнів✗
з п’ятдесяти́ учнів ✓
змінюється лише друга частинадо вісьми годин✗
до восьми́ годин ✓
родовий відмінок — восьми́ або вісьмо́хіз чотирьома друзями✗
із чотирма́ друзями ✓
орудний відмінок — чотирма́двух, двум✗
двох, двом ✓
родовий і давальний відмінки від дваз двадцятьма сіма учнями✗
з двадцятьма́ сьома́ учнями ✓
орудний від сім — сьома́ або сімома́із семистами гривнями✗
із сьомаста́ми гривнями ✓
орудний — сьомаста́ми або сімомаста́миз двісті сорок п’ять гривень✗
з двохсо́т сорока́ п’яти́ гривень ✓
у складених кількісних змінюється кожне словоу двох тисяч двадцять шостому році✗
у дві ти́сячі два́дцять шо́стому році ✓
у складених порядкових — лише останнє словоз тисячою гривень✗
з ти́сячею гривень ✓
ти́сяча — як гру́ша: гру́шею, ти́сячеюна обидвох берегах✗
на обо́х берегах ✓
оби́два — обо́х, обо́м, обома́
Тренажери: відмінювання числівників
Спершу обери правильну відмінкову форму, потім — правильний наголос, а наостанок розподіли числівники за тим, що в них змінюється під час відмінювання.
Обери правильну відмінкову форму числівника
Встав у речення числівник у потрібному відмінку. Лише одна форма правильна.
На екскурсію записалося до … учнів.
Відповідь
сорока. Сорок у родовому відмінку має форму сорока, як і в давальному, орудному й місцевому.
Опитування охопило близько … відсотків випускників.
Відповідь
дев’яноста. Після близько — родовий відмінок: дев’яноста. У родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках числівник дев’яносто має лише цю форму.
Директор поговорив із … батьками.
Відповідь
чотирма. Орудний відмінок числівника чотири — чотирма.
Виставка складається з … картин.
Відповідь
двохсот. У назвах сотень змінюються обидві частини: родовий від двісті — двохсот.
Бібліотеку поповнили … новими книжками.
Відповідь
сьомастами. Орудний відмінок від сімсот — сьомастами (і сімомастами). Форма семистами — просторічна.
Площа поля дорівнює … гектарам.
Відповідь
п’ятдесяти. У числівнику п’ятдесят змінюється лише друга частина: п’ятдесяти.
Учасники приїхали з … міст.
Відповідь
восьми. Родовий відмінок від вісім — восьми (або вісьмох), а не вісьми.
Тренер займається з … спортсменами.
Відповідь
вісьма. Орудний відмінок від вісім — вісьма (або вісьмома). Восьма — порядковий числівник: восьма година.
Нагороду вручили … учениці.
Відповідь
одній. Вручили кому? — давальний відмінок жіночого роду: одній.
Сума складається з … гривень.
Відповідь
двохсот сорока п’яти. У складених кількісних числівниках змінюється кожне слово: з двохсот сорока п’яти гривень.
Школу відкрили в … році.
Відповідь
тисяча дев’ятсот сімдесят першому. У складених порядкових числівниках змінюється лише останнє слово: у тисяча дев’ятсот сімдесят першому році.
Обидві команди привіталися з … суддями.
Відповідь
обома. Орудний відмінок від обидва — обома.
Де наголос у числівнику?
Обери слово з правильним наголосом. У дужках — яку форму треба наголосити.
чотирма (орудний відмінок від чотири)
Відповідь
чотирма́. В орудному відмінку наголос на закінченні, як у двома́, трьома́.
одного (у сполученні одного дня)
Відповідь
одного́. У непрямих відмінках числівника один наголошуємо закінчення: одного́, одному́, одни́м.
одного (у сполученні один одного)
Відповідь
о́дного. У сполученнях оди́н о́дного, оди́н до о́дного наголос на першому складі.
сорока (родовий відмінок числівника сорок)
Відповідь
сорока́. Числівник: со́рок — сорока́. Соро́ка — назва птаха.
дев’яноста (родовий відмінок)
Відповідь
дев’яно́ста. Наголос лишається на -но-, як у дев’яно́сто.
вісімдесят
Відповідь
вісімдеся́т. У числівниках на -десят наголошуємо останній склад: п’ятдеся́т, сімдеся́т, вісімдеся́т.
чотирнадцять
Відповідь
чотирна́дцять. У числівниках на -надцять наголошуємо -на-: одина́дцять, чотирна́дцять.
тисячі
Відповідь
ти́сячі. У слові ти́сяча наголос в усіх формах на першому складі.
двохсот (родовий відмінок від двісті)
Відповідь
двохсо́т. У непрямих відмінках назв сотень, крім орудного, наголошуємо останній склад: двохсо́т, двомста́м, на двохста́х (але двомаста́ми).
чотирнадцятого (порядковий числівник)
Відповідь
чотирна́дцятого. У порядкових числівниках наголос не переходить: чотирна́дцятий — чотирна́дцятого.
обоє
Відповідь
обо́є. На відміну від дво́є, че́тверо, у словах обо́є, оби́два, оби́дві наголос на другому складі.
четверо
Відповідь
че́тверо. Збірні числівники в називному відмінку здебільшого мають наголос на першому складі: че́тверо, се́меро, де́сятеро (винятки — обо́є, оби́два, оби́дві й одина́дцятеро — дев’ятна́дцятеро).
Що змінюється під час відмінювання?
Розподіли числівники: яка частина змінюється, коли ми їх відмінюємо. Після розміщення побачиш родовий відмінок.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| шістдесят → шістдесяти | лише друга частина | Складний числівник на -десят: змінюється друга частина. |
| сімдесят → сімдесяти | лише друга частина | Перша частина сім- не змінюється: сімдесяти, а не семидесяти. |
| вісімдесят → вісімдесяти | лише друга частина | Перша частина вісім- не змінюється: вісімдесяти, а не восьмидесяти. |
| чотириста → чотирьохсот | обидві частини | Назви сотень: змінюються обидві частини. |
| шістсот → шестисот | обидві частини | Обидві частини: шістсот → шестисот, шестистам, шістьмастами. |
| дев’ятсот → дев’ятисот | обидві частини | Обидві частини: дев’ятсот → дев’ятисот, дев’ятистам, дев’ятьмастами. |
| сто сорок вісім → ста сорока восьми | кожне слово | Складений кількісний числівник: відмінюємо кожне слово. |
| сто двадцять два → ста двадцяти двох | кожне слово | Кожне слово: сто → ста, двадцять → двадцяти, два → двох. |
| дві тисячі триста → двох тисяч трьохсот | кожне слово | Кожне слово: дві → двох, тисячі → тисяч, триста → трьохсот. |
| сто сорок восьмий → сто сорок восьмого | лише останнє слово | Складений порядковий числівник: змінюється лише останнє слово. |
| сто двадцять другий → сто двадцять другого | лише останнє слово | Лише останнє слово: другий → другого. |
| тисяча дев’ятсот дев’яносто першого | лише останнє слово | Лише останнє слово: перший → першого (приклад із Правопису). |
Джерело: Український правопис (2019), § 105–107 (відмінювання кількісних, порядкових і дробових числівників), § 111 (займенник той); наголоси — за Правописом, «Словником української мови» у 20 томах (СУМ-20) і «Словозміною» (goroh.pp.ua). Також § 86.
Вправи з відповідями: відмінювання числівників
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Однакову форму в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках має числівник
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — сто. Сто в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках має одну форму — ста; так само сорок — сорока, дев’яносто — дев’яноста. В інших числівниках форми різні: п’яти — п’ятьма, тисячі — тисячею, двох — двом — двома.
Правильну форму числівника вжито в рядку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — трьом учням. Давальний відмінок числівника три — трьом. Правильно також двох учнів, двом учням, чотирьом учням; форми двух, двум помилкові, а чотирьох — це родовий чи місцевий відмінок.
Обидві форми родового відмінка числівника правильні в рядку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — дев’яти, дев’ятьох. Числівники від п’яти до тридцяти мають у родовому відмінку дві рівноправні форми: дев’яти і дев’ятьох. Правильно також семи і сімох, шести і шістьох; сорок має лише форму сорока.
Обидві частини змінюються під час відмінювання кожного числівника в рядку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — двісті, вісімсот. У назвах сотень змінюються обидві частини: двохсот, двомстам; восьмисот, восьмистам. У числівниках п’ятдесят і сімдесят змінюється лише друга частина (п’ятдесяти, сімдесяти), а сорок має в непрямих відмінках форму сорока.
Форму орудного відмінка однини числівника тисяча записано в рядку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — тисячею. Тисяча відмінюється як іменник I відміни мішаної групи (груша — грушею): з тисячею. Тисячі — форма родового, давального чи місцевого відмінка, тисячу — знахідного.
Правильно провідмінювано складений числівник у рядку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — до семисот шістдесяти трьох. У складених кількісних числівниках змінюється кожне слово: сімсот — семисот, шістдесят — шістдесяти, три — трьох.
Правильно вжито порядковий числівник у реченні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Конференція відбулася у дві тисячі двадцять четвертому році. У складених порядкових числівниках змінюється лише останнє слово: у дві тисячі двадцять четвертому році.
Правильну форму збірного числівника вжито в рядку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — із чотирма кошенятами. Збірні числівники в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних: четверо — чотирьох, чотирма. Правильно також до чотирьох друзів, сімох учнів, двох дітей.
Правильно провідмінювано дробовий числівник у рядку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — трьома десятими. У дробових числівниках змінюються обидві частини: чисельник — як кількісний числівник, знаменник — як прикметник: трьома десятими, як трьома п’ятими в Правописі.
Наголос падає на останній склад у кожному слові рядка
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — трьома, кількох, п’ятдесяти. Трьома́, кілько́х, п’ятдесяти́ — наголос на останньому складі. В інших рядках є слова з наголосом на першому складі: ві́сім, ти́сячею, се́меро.
Ця тема на карті української мови: Морфологія: самостійні частини мови → Числівник