Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Обставина — це другорядний член речення, який називає місце, час, спосіб, міру, причину, мету, умову чи допуст дії або ознаки. Обставина відповідає на питання де? куди? звідки? коли? як? якою мірою? чому? навіщо? за якої умови? незважаючи на що? Найчастіше вона пояснює присудок, а в розборі її підкреслюємо рискою з крапкою.
Нижче — таблиця, усі питання обставини, вісім видів за значенням, чим виражена обставина, як її підкреслювати, як відрізнити обставину від додатка й означення, коли ставимо кому, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.
Коротко: обставина в таблиці
Усе головне про обставину — в одній таблиці, а під нею — речення, у якому обставин аж три.
Обставина: коротко
| Що називає | місце, час, спосіб, міру, причину, мету, умову чи допуст дії або ознаки |
|---|---|
| Питання | де? куди? звідки? коли? як? якою мірою? чому? навіщо? за якої умови? незважаючи на що? |
| Що пояснює | найчастіше дієслово-присудок; також прикметник, прислівник, дієприслівник, головний член безособового речення |
| Чим виражена | прислівником, іменником із прийменником чи без нього, дієприслівником, інфінітивом, фразеологізмом |
| Види | 8: способу дії, міри й ступеня, часу, місця, причини, мети, умови, допусту |
| Як підкреслюємо | рискою з крапкою (штрихпунктиром) |
Три обставини в одному реченні
- підмет
- присудок
- означення
- додаток
- обставина
Що таке обставина
Обставина — один із трьох другорядних членів речення поряд з означенням і додатком. До граматичної основи вона не входить, а пояснює присудок чи інший член речення і показує, за яких обставин відбувається дія або виявляється ознака: де, коли, як, чому, навіщо. Звідси й назва.
Від інших другорядних членів обставину відрізняє значення:
- означення називає ознаку предмета й пояснює іменник: вечірня прогулянка (яка?);
- додаток називає предмет, на який спрямована дія: читаю книжку (що?);
- обставина називає не предмет і не його ознаку, а обставини дії: читаю увечері (коли?), читаю вголос (як?), читаю в бібліотеці (де?).
Від яких слів залежить обставина
Найчастіше обставина пояснює дієслово, зокрема присудок: повернулися (коли?) пізно. Але вона може залежати й від інших слів:
- від прикметника: дуже гарний — гарний (якою мірою?) дуже;
- від прислівника: надзвичайно швидко — швидко (якою мірою?) надзвичайно;
- від дієприслівника чи дієприкметника: повернувшись додому — повернувшись (куди?) додому; щойно скошена трава — скошена (коли?) щойно;
- від головного члена безособового речення: Надворі тепло — тепло (де?) надворі.
Обставина на початку речення часто стосується всього речення: Увечері в місті засвітилися вогні. У науковій граматиці таку обставину називають детермінантом, а в шкільному розборі питання ставимо від присудка: засвітилися (коли?) увечері.
Обставина — яка частина мови?
Обставина — не частина мови, а член речення. Частину мови визначаємо для слова й поза реченням (прислівник, іменник, дієслово), а член речення — лише в реченні, за роллю слова. Найчастіше обставину виражає прислівник: тут, завтра, швидко, дуже. Проте прислівник не завжди буває обставиною (кава по-турецьки — неузгоджене означення), а обставина — не завжди прислівник: нею бувають іменник, дієприслівник, інфінітив, фразеологізм.
На які питання відповідає обставина
Обставина відповідає на питання де? куди? звідки? коли? відколи? доки? як? яким способом? якою мірою? наскільки? чому? з якої причини? навіщо? з якою метою? за якої умови? незважаючи на що? Питання ставимо від того слова, яке обставина пояснює, найчастіше — від присудка. Кожне питання вказує на свій вид (розряд) обставини:
На які питання відповідає обставина
| Питання | Вид обставини і приклад |
|---|---|
| де? куди? звідки? якою дорогою? | місця Ми відпочивали біля озера. |
| коли? відколи? доки? як довго? | часу Айстри цвітуть восени. |
| як? яким способом? | способу дії Бабуся говорила пошепки. |
| якою мірою? наскільки? скільки разів? | міри й ступеня Чай надто гарячий. |
| чому? з якої причини? через що? | причини Уроки скасували через негоду. |
| навіщо? з якою метою? для чого? | мети Тато пішов у ліс по гриби. |
| за якої умови? у якому разі? | умови У разі дощу концерт перенесуть. |
| незважаючи на що? усупереч чому? | допусту Попри втому ми закінчили роботу. |
Питання ставимо від слова, яке обставина пояснює: концерт перенесуть (у якому разі?) у разі дощу. Якщо слово пояснює іменник і відповідає на питання який?, це вже означення: дорога (яка?) додому.
Отже, слово, що відповідає на питання куди? (поїхали додому) чи звідки? (повернулися з табору), — обставина місця; на питання коли? (прийшли вчора) — обставина часу; на питання як? (говорив тихо) — обставина способу дії.
Питання обставини ставимо від дієслова, прикметника чи прислівника, а не від іменника. Якщо слово пояснює іменник, воно відповідає на питання який? і є означенням: дорога (яка?) додому.
Види обставин за значенням
За значенням обставини поділяють на вісім видів (розрядів): способу дії, міри й ступеня, часу, місця, причини, мети, умови, допусту. Вид визначаємо за питанням і значенням, а не за прийменником: затремтів від холоду (чому?) — обставина причини, відплив від причалу (звідки?) — обставина місця.
Обставина способу дії
Показує, як відбувається дія: як? яким способом? Найчастіше виражена прислівником (говорив пошепки, ішли пліч-о-пліч), а ще дієприслівником (Вона сиділа замислившись — Ю. Яновський), іменником (ішов тихою ходою), фразеологізмом (працювали не покладаючи рук), порівняльним зворотом (Сніжинки кружляли, ніби метелики).
Обставина міри й ступеня
Показує, якою мірою виявляється дія чи ознака: якою мірою? наскільки? скільки разів? у скільки разів? Найчастіше це прислівники дуже, трохи, зовсім, надто, вщерть, удвічі: Ми дуже скучили; Чай надто гарячий; рідше — фразеологізм: змокли до нитки. Не плутай зі способом дії: дуже показує силу вияву, а не спосіб, тому до нього ставимо питання якою мірою?, а не як?
Обставина часу
Показує, коли й скільки триває дія: коли? відколи? доки? як довго? Виражена прислівником (сьогодні, восени, уранці, допізна), іменником із прийменником чи без нього (після уроків, о восьмій годині, цілу ніч), дієприслівником (Повечерявши, полягали спати — Панас Мирний), фразеологізмом (прокинувся ні світ ні зоря).
Обставина місця
Показує, де відбувається дія, куди чи звідки вона спрямована: де? куди? звідки? якою дорогою? Виражена прислівником (тут, додому, звідти; довкола спалахують вогні), іменником із прийменником (біля річки, з вирію, над селом) і без нього (іду лугом), фразеологізмом (пішов світ за очі).
Обставина причини
Показує, чому відбувається дія: чому? з якої причини? через що? Найчастіше виражена іменником із прийменником через, від, з, завдяки, у зв’язку з: Уроки скасували через негоду; Малюк здригнувся від несподіванки. Буває також дієприслівником (Злякавшись грому, пес сховався під ліжко) чи прислівником (спересердя, згарячу, зопалу).
Обставина мети
Показує, навіщо відбувається дія: навіщо? з якою метою? для чого? Часто виражена інфінітивом після дієслів руху чи зміни положення (бабуся сіла відпочити; діти побігли на річку купатися) — так ці обставини називає і Правопис. Присудок тут простий: сіла, побігли. Утім, у деяких посібниках такі сполучення трактують інакше, тож на контрольній дотримуйся свого підручника. Буває також іменником із прийменником для, задля, на, по: Тато пішов у ліс по гриби; Ми зібралися для обговорення проєкту.
Обставина умови
Показує, за якої умови відбувається чи може відбутися дія: за якої умови? у якому разі? Виражена іменником із прийменниками за, у разі, на випадок, за умови (У разі дощу концерт перенесуть; За сприятливої погоди врожай буде добрим) або дієприслівником (Не знаючи броду, не лізь у воду — прислів’я).
Обставина допусту
Називає те, що могло б перешкодити дії, але не перешкодило: незважаючи на що? усупереч чому? Виражена іменником із прийменниками незважаючи на, усупереч, попри, наперекір: Незважаючи на поразку, команда не втратила віри в себе; Погода всупереч сподіванням різко погіршилася (приклад із Правопису).
Вісім видів можна об’єднати у дві групи. Обставини способу дії, міри й ступеня характеризують саму дію чи ознаку (їх ще називають обставинно-означальними). Решта — часу, місця, причини, мети, умови, допусту — власне обставинні: вони називають обставини, у яких відбувається дія. Багато прикладів до кожного виду — у статті «Розряди обставин за значенням».
Визнач вид обставини
12 речень. Постав питання від присудка до виділеної обставини й обери її вид — одразу побачиш пояснення.
Восени журавлі відлітають у теплі краї.
Відповідь
часу. Восени відповідає на питання коли? — це обставина часу, виражена прислівником.
Хлопці зустрілися біля стадіону.
Відповідь
місця. Зустрілися (де?) біля стадіону — обставина місця, виражена іменником із прийменником.
Малюк обережно поставив чашку на стіл.
Відповідь
способу дії. Поставив (як?) обережно — обставина способу дії: прислівник показує, яким способом поставив.
Ціни на овочі зросли удвічі.
Відповідь
міри й ступеня. Зросли (у скільки разів? якою мірою?) удвічі — обставина міри й ступеня, виражена прислівником.
Поїзд запізнився через снігопад.
Відповідь
причини. Запізнився (чому? через що?) через снігопад — обставина причини.
Для зручності бабуся записала номер на папірці.
Відповідь
мети. Записала (з якою метою? для чого?) для зручності — обставина мети, виражена іменником із прийменником для.
У разі потреби телефонуй мені.
Відповідь
умови. Телефонуй (у якому разі? за якої умови?) у разі потреби — обставина умови.
Попри прогнози день видався сонячним.
Відповідь
допусту. Прийменник попри = «всупереч»: день видався сонячним (незважаючи на що?) попри прогнози — обставина допусту.
Сніг зовсім розтанув.
Відповідь
міри й ступеня. Розтанув (якою мірою?) зовсім — обставина міри й ступеня.
Птахи летіли на південь.
Відповідь
місця. Летіли (куди?) на південь — обставина місця: питання куди? теж належить до обставин місця.
Прокинувшись, Оля одразу визирнула у вікно.
Відповідь
часу. Визирнула (коли?) прокинувшись — обставина часу; одиничний дієприслівник зі значенням часу виділяємо комою.
Дівчина ластівкою полинула додому.
Відповідь
способу дії. Полинула (як?) ластівкою — обставина способу дії, виражена іменником в орудному відмінку; додому — обставина місця.
Чим виражена обставина
Обставину виражають і незмінні слова (прислівник, дієприслівник, інфінітив), і відмінювані — найчастіше іменник у непрямому відмінку з прийменником або без нього. Фразеологізм, порівняльний зворот і дієприслівниковий зворот, хоч і складаються з кількох слів, — один член речення.
Чим виражена обставина
- Прислівник
найчастіше
Ми повернулися пізно. Довкола спалахують вогні. - Іменник із прийменником
у непрямому відмінку
Після уроків ми підемо в парк. Зустрілися біля школи. - Іменник без прийменника
найчастіше в орудному відмінку
Іду лугом. Дощ ішов цілу ніч. - Дієприслівник, дієприслівниковий зворот
зворот — один член речення
Ішли співаючи дівчата. Прочитавши лист, мама засміялася. - Інфінітив
обставина мети після дієслів руху
Ми зайшли в кав’ярню погрітися. - Числівник з іменником
час, міра
Зустріч почнеться о восьмій годині. - Фразеологізм
увесь вислів — один член речення
Він пішов світ за очі. Вона з легким серцем покидала дім. - Порівняльний зворот
зі сполучником як, мов, ніби
Сніжинки кружляли, ніби метелики.
Частину мови визначаємо для слова, а член речення — за його роллю в реченні. Той самий прислівник буває також неузгодженим означенням: кава (яка?) по-турецьки.
Іменник без прийменника буває обставиною найчастіше в орудному відмінку (іду лугом — де?; ішов тихою ходою — як?), а в знахідному — коли означає тривалість (дощ ішов цілу ніч — як довго?). Той самий іменник із прийменником залежно від значення буває різними членами речення, тому член речення визначаємо за питанням і значенням, а не за формою слова.
Як підкреслюється обставина
Обставину будь-якого виду — і місця, і часу, і способу дії — підкреслюємо однаково: рискою з крапкою (штрихпунктиром): увечері. Прийменник підкреслюємо разом з іменником, а дієприслівниковий зворот, фразеологізм і порівняльний зворот — цілими, бо кожен із них — один член речення. Означення всередині обставини підкреслюємо своєю, хвилястою лінією. Як підкреслювати інші члени речення, пояснює стаття «Синтаксичний розбір простого речення».
Як підкреслюється обставина: зразки
- підмет
- присудок
- означення
- додаток
- обставина
Коми й сполучники між однорідними обставинами не підкреслюємо: швидко й вправно.
Обставина чи додаток: як відрізнити
Обставина й додаток найчастіше пояснюють дієслово і бувають виражені тим самим іменником, тому їх легко сплутати. Вирішує значення: додаток називає предмет (кого? що? чим? про що?), а обставина — місце, час, спосіб, причину чи мету дії.
- Ми йшли лугом (де? якою дорогою?) — обставина місця; Ми милувалися лугом (чим?) — додаток.
- Він дивився на схід (куди?) — обставина; Він дивився на товариша (на кого?) — додаток.
- Вона говорила з упевненістю (як?) — обставина; Вона говорила з учителем (з ким?) — додаток.
- Він писав поспіхом (як?) — обставина; Він писав олівцем (чим?) — додаток: олівець — знаряддя, тобто предмет.
Обставина, додаток чи означення?
- Слово пояснює іменник?стежка (яка?) до лісу; кава (яка?) по-турецькиозначення
- Називає предмет, на який спрямована дія чи з яким вона пов’язана?особа, річ, знаряддя, те, про що думають чи говорять: милувалися (чим?) лугом; писав (чим?) олівцем; говорила (з ким?) з учителемдодаток
- Називає місце, напрямок, час, спосіб, міру, причину, мету, умову чи допуст?ішли (де?) лугом; дивився (куди?) на схід; говорила (як?) з упевненістю; писав (як?) поспіхомобставина
- Підходять два питання?сиділи в кімнаті — де? чи в чому? За значенням (кімната — місце) — обставина; у деяких посібниках за формою — додаток.за підручником
Питання ставимо від головного слова, а сумнів розв’язуємо за значенням: абстрактний іменник з упевненістю називає не предмет, а спосіб дії.
Інколи до іменника з прийменником підходять два питання: сиділи в кімнаті — де? чи в чому? Зазвичай зважають на значення: кімната тут — місце, отже, це обставина місця. Але в деяких посібниках питання ставлять за формою (у чому?) і такий член уважають додатком. У вправах на цій сторінці таких межових випадків немає, а на контрольній дотримуйся свого підручника. Більше прийомів розмежування — у статті «Труднощі розмежування додатків та обставин», а про сам додаток — у статті «Додаток як другорядний член речення».
Обставина чи додаток?
Те саме слово буває і обставиною, і додатком. Розподіли виділені сполучення: постав питання від дієслова й подумай, що вони називають — предмет чи обставину дії.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| ми йшли садом | Обставина | Ішли (де? якою дорогою?) садом — обставина місця: сад тут — шлях руху. |
| дідусь опікувався садом | Додаток | Опікувався (чим?) садом — додаток: сад — предмет, на який спрямована дія. |
| прийшов після обіду | Обставина | Прийшов (коли?) після обіду — обставина часу. |
| вірить у дружбу | Додаток | Вірить (у що?) у дружбу — додаток: дружба — предмет думки, а не місце. |
| відповідав з усмішкою | Обставина | Відповідав (як?) з усмішкою — обставина способу дії: іменник називає спосіб. |
| розмовляв з бабусею | Додаток | Розмовляв (з ким?) з бабусею — додаток: називає особу. |
| малювала з натхненням | Обставина | Малювала (як?) з натхненням — обставина способу дії. |
| малювала фарбами | Додаток | Малювала (чим?) фарбами — додаток: фарби — знаряддя дії, тобто предмет. |
| працювали до ночі | Обставина | Працювали (доки?) до ночі — обставина часу. |
| готувалися до свята | Додаток | Готувалися (до чого?) до свята — додаток: свято — предмет підготовки. |
| тремтів від холоду | Обставина | Тремтів (чому?) від холоду — обставина причини. |
| відмовився від допомоги | Додаток | Відмовився (від чого?) від допомоги — додаток: називає предмет. |
Обставина чи означення
Обставина пояснює дієслово (рідше прикметник чи прислівник), а означення — іменник. Тому те саме сполучення слів буває різними членами речення:
- Ми зустрілися біля школи (де?) — обставина; Лавка біля школи зламалася (яка лавка?) — неузгоджене означення;
- Ми повернулися додому (куди?) — обставина; Дорога додому була довга (яка?) — неузгоджене означення.
Означення теж буває виражене незмінним словом: прислівником (кава по-турецьки, крок уперед) чи інфінітивом (бажання вчитися). Тож незмінне слово — ще не ознака обставини: дивимося, яке слово воно пояснює.
Не плутай обставину й присудок. У реченні Надворі тепло слово тепло — головний член безособового речення, а обставина тут — надворі (де?). У реченні Ніч була тиха прикметник тиха — частина складеного іменного присудка, а не обставина й не означення.
Відокремлені обставини: коли ставимо кому
Більшість обставин комами не виділяємо. Відокремлюємо:
- дієприслівниковий зворот: Почали люди серпи гострити, лаштуючись до жнив (М. Коцюбинський);
- одиничний дієприслівник, якщо він означає час, причину чи умову дії: Повечерявши, полягали спати (Панас Мирний);
- уточнювальні обставини, перед якими можна вставити а саме: Там, за горами, давно вже день і сяє сонце, а тут, на дні міжгір’я, ще ніч (М. Коцюбинський);
- звороти з незважаючи на — переважно: Незважаючи на пізню осінь, ще цвіли троянди.
Не відокремлюємо одиничний дієприслівник у значенні прислівника способу дії, що тісно прилягає до присудка, звичайно після нього (Вона сиділа замислившись), і фразеологізм (Працювати не покладаючи рук). Звороти з усупереч, завдяки, у зв’язку з, згідно з, попри, якщо вони не уточнюють іншої обставини, можна виділяти комами, а можна й не виділяти — Правопис наводить обидва варіанти: Погода, всупереч сподіванням, різко погіршилася і Погода всупереч сподіванням різко погіршилася.
Відокремлена обставина буває непоширеною — одиничний дієприслівник (Повечерявши, …) — і поширеною, коли дієприслівник має залежні слова: Прагнучи швидко закінчити жнива, селяни працювали до пізньої ночі. Докладно про коми — у статтях «Відокремлені члени речення» і «Дієприслівник і дієприслівниковий зворот».
Типові помилки
Найчастіше обставину визначають за частиною мови чи за прийменником, а не за питанням і значенням:
Типові помилки з обставиною
| Помилка | Правильно |
|---|---|
| Ми милувалися лугом: лугом — обставина місця | лугом — додаток: милувалися (чим?); луг тут — предмет милування, а не місце руху |
| Ми дуже скучили: дуже — обставина способу дії | дуже — обставина міри й ступеня: скучили (якою мірою?) |
| Надворі тепло: тепло — обставина | тепло — головний член безособового речення, а обставина — надворі (де?) |
| Стежка до лісу заросла: до лісу — обставина місця | до лісу — неузгоджене означення: стежка (яка?); обставина пояснює дієслово, а не іменник |
| Сестра писала олівцем: олівцем — обставина способу дії | олівцем — додаток: писала (чим?); олівець — знаряддя, тобто предмет |
| Працювали, не покладаючи рук | працювали не покладаючи рук — фразеологізм, комами не виділяємо |
| біля річки: прийменник не підкреслено | біля річки — прийменник підкреслюємо разом з іменником |
Член речення визначаємо за питанням від головного слова й за значенням, а не за частиною мови чи прийменником.
Вправи: розбери обставину
У кожному реченні виділено обставину. Визнач, на яке питання вона відповідає, який це вид обставини і чим вона виражена.
Розбери обставину
У кожному реченні виділено обставину. Обери питання, вид обставини і чим вона виражена, а потім натисни «Перевірити».
Діти весело бігали подвір’ям.
Питанняяк?Видспособу діїЧим вираженаприслівникомПовний розбір
Бігали (як?) весело — обставина способу дії, виражена прислівником. Подвір’ям (де?) — обставина місця.
Ми чекали на тебе протягом дня.
Питанняяк довго?ВидчасуЧим вираженаіменником із прийменникомПовний розбір
Чекали (як довго?) протягом дня — обставина часу, виражена іменником із прийменником протягом. На тебе — додаток.
Стежка вела нас лісом.
Питанняде? якою дорогою?ВидмісцяЧим вираженаіменником без прийменникаПовний розбір
Вела (де? якою дорогою?) лісом — обставина місця: іменник в орудному відмінку без прийменника називає шлях.
Пес біг кульгаючи.
Питанняяк?Видспособу діїЧим вираженадієприслівникомПовний розбір
Біг (як?) кульгаючи — обставина способу дії, виражена одиничним дієприслівником; у значенні прислівника, тісно пов’язаний із присудком, комою не виділяємо.
Дідусь щоранку бігає для здоров’я.
Питаннянавіщо?ВидметиЧим вираженаіменником із прийменникомПовний розбір
Бігає (навіщо? для чого?) для здоров’я — обставина мети, виражена іменником із прийменником для. Щоранку (коли?) — обставина часу.
Друзі жили душа в душу.
Питанняяк?Видспособу діїЧим вираженафразеологізмомПовний розбір
Жили (як?) душа в душу, тобто дружно, — обставина способу дії, виражена фразеологізмом. Увесь вислів — один член речення.
Через сильний вітер пором не вийшов у море.
Питаннячому?ВидпричиниЧим вираженаіменником із прийменникомПовний розбір
Не вийшов (чому?) через сильний вітер — обставина причини, виражена іменником із прийменником через. Означення сильний підкреслюємо своєю лінією.
Вода трохи потеплішала.
Питанняякою мірою?Видміри й ступеняЧим вираженаприслівникомПовний розбір
Потеплішала (якою мірою?) трохи — обставина міри й ступеня, виражена прислівником.
Незважаючи на холод, діти гралися надворі.
Питаннянезважаючи на що?ВиддопустуЧим вираженаіменником із прийменникомПовний розбір
Гралися (незважаючи на що?) незважаючи на холод — обставина допусту. Незважаючи на — складений прийменник, тож це іменник із прийменником, а не дієприслівник; зворот виділяємо комою.
Закінчивши роботу, тато ліг відпочити.
Питанняколи?ВидчасуЧим вираженадієприслівниковим зворотомПовний розбір
Ліг відпочити (коли? після чого?) закінчивши роботу — обставина часу, виражена дієприслівниковим зворотом; зворот виділяємо комою і підкреслюємо цілим.
Обставина та інші теми синтаксису
- «Другорядні члени речення» — означення, додаток і обставина в одній таблиці, як визначити член речення;
- «Розряди обставин за значенням» — кожен вид обставини з багатьма прикладами;
- «Труднощі розмежування додатків та обставин» — прийоми для складних випадків;
- «Однорідні члени речення» — однорідними бувають і обставини: швидко й вправно;
- «Синтаксичний розбір простого речення» — план розбору, лінії і зразки;
- «Карта української мови», станція «Другорядні члени речення» — усі статті теми на одній схемі.
Джерело: обставина, її види, способи вираження і підкреслення — за шкільною програмою з української мови (модельні програми НУШ) та усталеною шкільною граматикою; розділові знаки при відокремлених обставинах — Український правопис (2019), § 158, І, п. 15; обставини мети, виражені інфінітивом, — § 161, І, п. 6, в; приклади Вона сиділа замислившись, Повечерявши, полягали спати, Почали люди серпи гострити…, Там, за горами…, Погода всупереч сподіванням…, Працювати не покладаючи рук — з Правопису.
Вправи з відповідями: обставина
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
На які питання відповідає обставина?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — де? коли? як? чому? навіщо? Обставина називає місце, час, спосіб, міру, причину, мету, умову чи допуст: де? куди? коли? як? якою мірою? чому? навіщо? за якої умови? незважаючи на що? На питання хто? що? відповідає підмет, який? чий? — означення, питання непрямих відмінків — додаток.
Яке твердження про обставину правильне?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Обставина може пояснювати дієслово, прикметник або прислівник. Найчастіше обставина пояснює дієслово (швидко біжить), але й прикметник (дуже гарний) чи прислівник (надзвичайно швидко). Обставина — член речення, а не частина мови; її підкреслюють рискою з крапкою, а виражають і прислівник, і іменник, і дієприслівник, і інфінітив.
У якому реченні є обставина місця?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Під вікном цвіте бузок. Цвіте (де?) під вікном — обставина місця. Уранці (коли?) і цілу ніч (як довго?) — обставини часу, пошепки (як?) — способу дії.
У якому реченні є обставина міри й ступеня?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Ми трохи запізнилися. Запізнилися (якою мірою?) трохи — обставина міри й ступеня. Швидко (як?) — способу дії, надвечір (коли?) — часу, у полі (де?) — місця.
Визначте вид обставини в реченні «Незважаючи на дощ, футболісти тренувалися на полі».
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — допусту. Незважаючи на дощ (незважаючи на що?) називає те, що могло б перешкодити дії, але не перешкодило, — це обставина допусту. Звороти з незважаючи на переважно виділяємо комами.
У якому реченні є обставина причини?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Діти плакали від страху. Плакали (чому?) від страху — обставина причини. Від причалу (звідки?) — обставина місця, від бабусі (від кого?) — додаток, від болю (які таблетки?) — означення: розряд визначаємо за значенням, а не за прийменником.
У якому реченні є обставина мети?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Задля перемоги команда тренувалася щодня. Тренувалася (з якою метою? задля чого?) задля перемоги — обставина мети, виражена іменником із прийменником задля. На новому стадіоні (де?) — обставина місця, через травму (чому?) — причини, після тренування (коли?) — часу.
У якому реченні сполучення «біля річки» є означенням?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Будинок біля річки продали. Будинок (який?) біля річки — неузгоджене означення: сполучення пояснює іменник. В інших реченнях воно пояснює дієслово й відповідає на питання де? — це обставина місця.
У якому реченні обставину НЕ треба виділяти комами?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Кіт сидів не ворушачись. Одиничний дієприслівник у значенні прислівника способу дії, що тісно прилягає до присудка, не відокремлюємо: Кіт сидів не ворушачись. Дієприслівник зі значенням часу (Повечерявши,), зворот із незважаючи на та дієприслівниковий зворот виділяємо комами.
У якому реченні обставину виражено фразеологізмом?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Ми прокинулися ні світ ні зоря. Ні світ ні зоря (коли? — дуже рано) — фразеологізм, обставина часу; увесь вислів — один член речення. Лагідно, наввипередки, раніше — прислівники.
Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Другорядні члени речення
