Синтаксична норма і синтаксичні помилки: типи, приклади, як редагувати речення

Оновлено: 13.10.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Синтаксична норма — це правила побудови словосполучень і речень: якого відмінка й прийменника вимагає слово, як узгоджуються слова, як уживати звороти й будувати складні речення. Порушення цих правил — синтаксична помилка: дякую вас замість дякую вам або речення «Під’їжджаючи до станції, у мене злетів капелюх». Разом із морфологічними такі помилки називають граматичними.

Нижче — схема типів помилок, таблиці «неправильно — правильно», план редагування речень, тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: типи синтаксичних помилок у схемі

Синтаксичні помилки бувають у зв’язку слів і в будові речення. Найчастіше трапляються шість типів:

Що таке синтаксична норма і синтаксична помилка

Синтаксична норма — загальноприйняті правила поєднання слів у словосполучення та речення. Вона визначає:

• якого відмінка й прийменника вимагає головне слово: дякувати кому, згідно з чим, оплатити що (це керування);
• як слова узгоджуються в роді, числі, відмінку й особі: кожен з учнів отримав, Ви мене зрозуміли (узгодження);
• як уживати звороти й однорідні члени, будувати складні речення, передавати чужу мову;
• у якому порядку ставити слова, щоб речення не стало двозначним.

Синтаксична помилка — порушення цих правил, тобто неправильно побудоване словосполучення чи речення. Від лексичної помилки її відрізняє те, що слова дібрано вдало, а поєднано неправильно. Порівняй: приймати участь замість брати участь — лексична помилка (невдале слово), дякую вас замість дякую вам — синтаксична (головне слово вимагає іншого відмінка). Про лексичні помилки — у статті «Лексична норма».

Граматичні помилки — ширше поняття: так називають і морфологічні помилки (неправильна форма слова: більш вдаліший замість вдаліший або більш вдалий), і синтаксичні. Підручники групують норми по-різному: одні говорять про граматичну норму загалом, інші розглядають морфологічну й синтаксичну окремо. Про форми слів — у статті «Морфологічна норма».

Граматичні помилки в словосполученнях: керування

Керування — зв’язок, за якого головне слово вимагає від залежного певного відмінка, часто з прийменником: дякувати (кому?) учителеві, оплатити (що?) проїзд. Помилок у керуванні багато, особливо там, де українське керування відрізняється від російського. Перевіряй так: від головного слова постав питання, а в разі сумніву звір зі словником — у «Словнику української мови» у 20 томах (СУМ-20) після слова вказано, якого відмінка воно вимагає: дякувати кому, вибачати кому, оплачувати що.

Зверни увагу на прийменники:

• згідно з (чим), відповідно до (чого): згідно з наказом, відповідно до наказу; без прийменника («згідно наказу») — помилка. Саме такі форми — відповідно до, завдяки, згідно з — наводить і Правопис 2019, щоправда, у правилі про коми при відокремлених обставинах (§ 158, І, п. 15, підп. 3).
• завдяки (чому) вимагає давального відмінка: завдяки підтримці, завдяки вам.
• протягом, упродовж (чого): протягом року. Сполуку на протязі СУМ-20 подає з позначкою «застаріле», тож у сучасних текстах її краще уникати.
• Предмет, галузь, тему позначаємо прийменником з і родовим відмінком або словом щодо: консультація з математики, нарада з питань харчування, пропозиції щодо розкладу, а не «по математиці», «по питанню». Сам прийменник по не помилковий: ходити по кімнаті, піти по воду, по обіді.

Деякі слова мають два нормативні варіанти керування, і жоден із них не є помилкою: радіти перемозі та радіти з перемоги (СУМ-20), сміятися з кого та (рідко) над ким (СУМ в 11 томах). Як розрізняти керування, узгодження і прилягання — у статті «Типи зв’язку слів у словосполученні», а багато прикладів калькованих сполук — у статті «Культура мови: як замінити кальковані форми і вирази?».

Помилки в узгодженні

Узгодження — зв’язок, за якого залежне слово стоїть у тому самому роді, числі й відмінку, що й головне: нового підручника, у новій книжці. Синтаксичні помилки в узгодженні найчастіше трапляються у двох місцях:

• Присудок і підмет. Присудок узгоджується з підметом у числі й особі, а в минулому часі — у числі й роді. Із займенниками кожен, хтось, ніхто (кожен з учнів, хтось із нас) присудок стоїть в однині: Кожен з учнів отримав завдання (не «отримали»). Якщо до однієї людини звертаються на Ви, дієслово-присудок ставлять у множині: Ви, Олено, мене правильно зрозуміли (не «зрозуміла»). Як визначати підмет і присудок — у статті «Підмет і присудок».
• Означення та іменник. Означення, зокрема дієприкметниковий зворот, узгоджуємо з тим іменником, до якого воно належить за змістом, навіть якщо між ними стоять інші слова: Ми оглянули картини молодих художників, написані олією (написані олією картини, а не художники, тож не «написаних»).

Межові випадки. «Сильна біль» і «три робітника» — це морфологічні помилки: неправильна форма слова, яка лише виявляється в узгодженні. Біль — іменник чоловічого роду (сильний біль), а іменники чоловічого роду із числівниками два, три, чотири мають закінчення -и, -і (три робітники; Правопис, § 88). Щоправда, помилки на зразок «три робітника» деякі посібники відносять до синтаксичних. Докладно — у статті «Морфологічна норма».

А в сполученні п’ять хлопців не узгодження, а керування: числівник п’ять у називному й знахідному відмінках вимагає від іменника родового відмінка множини. У складених числівниках форму іменника визначає останнє слово: двадцять два хлопці, але двадцять п’ять хлопців. Як поєднувати числівники з іменниками — у статті «Узгодження числівника з іменником».

Не все, що звучить незвично, є помилкою. Якщо підмет — слово більшість з іменником у множині, граматики допускають обидві форми присудка: Більшість учнів прийшла та Більшість учнів прийшли.

Дієприслівниковий зворот: найвідоміша синтаксична помилка

Дієприслівник називає додаткову дію при основній, вираженій присудком, і обидві дії виконує той самий виконавець. Тому дію звороту має виконувати той, хто виконує дію присудка:

• у двоскладному реченні — підмет: Повернувшись додому, я одразу сів за уроки (повернувся я, сів теж я);
• в означено-особовому реченні — особа, яка говорить або до якої звертаються (її видно з форми дієслова): Повернувшись додому, зателефоную; Прочитавши текст, дайте відповіді на запитання;
• у безособовому реченні з інфінітивом — виконавець дії, названої інфінітивом: Готуючись до іспиту, треба повторити всі правила (готується і повторює та сама особа).

Помилка — коли дію звороту й дію присудка виконують різні особи чи предмети або виконавця в реченні немає взагалі:

• Під’їжджаючи до станції, у мене злетів капелюх — підмет тут капелюх, але під’їжджав не він;
• Прочитавши статтю, у нас виникли запитання — статтю читали не запитання;
• Читаючи книжку, мені стало сумно — безособове речення без інфінітива: виконавця, який читав би книжку, у ньому немає.

Виправити таке речення можна двома способами: зробити виконавця дії підметом (Читаючи книжку, я засумував) або замінити зворот підрядним реченням (Коли я під’їжджав до станції, у мене злетів капелюх). Як відокремлювати зворот комами — у статті «Речення з відокремленими членами».

Помилки в реченнях з однорідними членами

Однорідні члени мають бути рівноправними й за змістом, і за граматичною формою. Типові помилки:

• Загальне й часткове поняття в одному ряду: На ринку продавали овочі, фрукти й картоплю (картопля — теж овоч). Краще: продавали фрукти й овочі, зокрема картоплю.
• Спільний додаток при присудках із різним керуванням: Учні люблять і пишаються своєю школою — любити (що?) школу, а пишатися (чим?) школою. Правильно: Учні люблять свою школу й пишаються нею.
• Пропущений потрібний прийменник: Ми побували в музеї, бібліотеці й стадіоні, хоча кажемо на стадіоні. Правильно: у музеї, бібліотеці й на стадіоні.
• Парний сполучник не на своєму місці: кожна частина сполучника не тільки… а й, як… так і стоїть перед своїм однорідним членом. Не «Він не тільки читав книжки, а й журнали», а Він читав не тільки книжки, а й журнали.

Помилки в складному реченні й непрямій мові

• Зайвий сполучник. Підрядне речення приєднує один сполучник: Мама попросила, щоб ми не запізнювалися, а не «попросила, що щоб».
• Змішування прямої і непрямої мови. У непрямій мові займенники й дієслова змінюють особу, а лапок немає: Оленка сказала: «Я теж піду на концерт» → Оленка сказала, що теж піде на концерт. Помилково: «Оленка сказала, що я теж піду на концерт» (ніби піде той, хто розповідає) або «Оленка сказала, що: „Я теж піду…“». Докладніше — у статті «Пряма й непряма мова. Цитата».
• Підрядне речення далеко від слова, яке воно пояснює. Я взяла книжку в однокласниці, яка мені дуже сподобалася — що сподобалося: книжка чи однокласниця? Ставимо підрядне одразу після потрібного слова: Я взяла в однокласниці книжку, яка мені дуже сподобалася.
• Пропущений прийменник перед словом який. Ось друг, якого я тобі розповідав — розповідати (про кого?), тому: Ось друг, про якого я тобі розповідав.

Порядок слів і двозначність

В українській мові порядок слів досить вільний, але від нього залежить зміст. Помилки виникають, коли слово стоїть далеко від того, до якого належить, або коли незрозуміло, хто виконує дію:

• Продаю велосипед для хлопчика з дзвоником — дзвоник у хлопчика? Правильно: Продаю велосипед із дзвоником для хлопчика.
• Дощ змінив сніг — що чим змінилося? Обидва іменники мають однакову форму в називному й знахідному відмінках, тому речення краще перебудувати: Після снігу пішов дощ.
• Захоплені діти казкою слухали мовчки — означуване слово «розірвало» дієприкметниковий зворот. Правильно: Діти, захоплені казкою, слухали мовчки.

Стеж і за місцем частки: Тільки я прочитав дві книжки (ніхто інший) і Я прочитав тільки дві книжки (не більше) — різні думки. А в реченнях із формами на -но, -то виконавця дії зазвичай не називають (Роботу виконано вчасно); якщо його треба назвати, природніше сказати: Учні вчасно виконали роботу.

Як відредагувати речення з граматичною помилкою

Редагуй не навмання, а за планом: спершу граматична основа, потім словосполучення, звороти й будова речення.

Приклад. Прочитавши оголошення, нам стало зрозуміло, що екскурсію перенесли згідно розпорядження директора.

1. Граматична основа — стало зрозуміло: речення безособове й без інфінітива, тож виконавця, який прочитав би оголошення, у ньому немає. Робимо виконавця підметом: Прочитавши оголошення, ми зрозуміли…
2. Словосполучення згідно розпорядження — бракує прийменника: згідно з розпорядженням.

Результат: Прочитавши оголошення, ми зрозуміли, що екскурсію перенесли згідно з розпорядженням директора.

Типові граматичні помилки: таблиця

Вправи на синтаксичну норму

Обери правильний варіант

12 завдань: керування, дієприслівникові звороти, однорідні члени, складне речення. Обери варіант — одразу побачиш пояснення.

1. Щиро … за допомогу.

   дякую васдякую вам
   Відповідь

   дякую вам. Дякувати (кому?) — давальний відмінок: дякую вам, дякую вчителеві.

2. … екскурсія відбудеться в травні.

   Згідно з програмоюЗгідно програмиЗгідно до програми
   Відповідь

   Згідно з програмою. Згідно вимагає прийменника з та орудного відмінка: згідно з програмою. Можна сказати й так: відповідно до програми.

3. Не забудьте ….

   оплатити проїздоплатити за проїзд
   Відповідь

   оплатити проїзд. Оплатити (що?) — знахідний відмінок без прийменника. З прийменником за вживаємо дієслово заплатити: заплатити за проїзд.

4. Нарада … відбудеться у вівторок.

   по питанню харчуванняз питань харчування
   Відповідь

   з питань харчування. Тему позначаємо прийменником з і родовим відмінком або словом щодо: нарада з питань харчування, нарада щодо харчування.

5. …, будь ласка, за запізнення.

   Вибачте меніВибачте мене
   Відповідь

   Вибачте мені. Вибачати (кому?) — давальний відмінок: вибачте мені, вибач йому.

6. Команда перемогла завдяки … вболівальників.

   підтримкипідтримці
   Відповідь

   підтримці. Прийменник завдяки вимагає давального відмінка: завдяки підтримці, завдяки вам.

7. Консультація … відбудеться в середу.

   по математиціз математики
   Відповідь

   з математики. Назву предмета чи галузі вводимо прийменником з і родовим відмінком: консультація з математики, диктант з української мови.

8. Обери речення без помилки.

   Під’їжджаючи до станції, у мене злетів капелюхКоли я під’їжджав до станції, у мене злетів капелюх
   Відповідь

   Коли я під’їжджав до станції, у мене злетів капелюх. У двоскладному реченні дію звороту виконує підмет, а підмет тут — капелюх, який до станції не під’їжджав. Тому зворот замінюємо підрядним реченням.

9. Повернувшись додому, ….

   я відчув радістьмене охопила радість
   Відповідь

   я відчув радість. Повертався додому я, тож саме я має бути підметом. У реченні «мене охопила радість» підмет — радість, а вона додому не поверталася.

10. Читаючи цю книжку, ….

    я засумувавмені стало сумно
    Відповідь

    я засумував. «Мені стало сумно» — безособове речення без інфінітива: виконавця, який читав би книжку, у ньому немає. Правильно: Читаючи цю книжку, я засумував.

11. Обери правильне речення.

    Учні люблять і пишаються своєю школоюУчні люблять свою школу й пишаються нею
    Відповідь

    Учні люблять свою школу й пишаються нею. Любити (що?) і пишатися (чим?) мають різне керування, тому кожне дієслово отримує свій додаток.

12. Обери правильне речення.

    Мама попросила, щоб ми не запізнювалисяМама попросила, що щоб ми не запізнювалися
    Відповідь

    Мама попросила, щоб ми не запізнювалися. Підрядне речення приєднує один сполучник — щоб; що тут зайве.

Є помилка чи немає?

Прочитай речення і визнач, чи побудовано його правильно. Після розміщення побачиш пояснення.

Ми побували в музеї, бібліотеці й стадіоні.Згідно з програмою екскурсія відбудеться в травні.Переходячи дорогу, треба бути уважним.Учитель попросив, що щоб ми вивчили вірш.Захоплені діти казкою слухали мовчки.Оленка сказала, що теж піде на концерт.Прочитавши статтю, у нас виникли запитання.Протягом тижня ми готувалися до олімпіади.Дякую вам за пораду.Кожен з учнів отримали завдання.Заступник директора по виховній роботі провів нараду.Хлопці, втомлені довгою дорогою, швидко заснули.

Без помилкиречення побудовано правильно

З помилкоює синтаксична помилка

Відповіді

Дякую вам за пораду.	Без помилки	Правильно: дякувати кому — давальний відмінок.
Згідно з програмою екскурсія відбудеться в травні.	Без помилки	Правильно: згідно з чим — прийменник з і орудний відмінок.
Протягом тижня ми готувалися до олімпіади.	Без помилки	Правильно: протягом (чого?) тижня.
Переходячи дорогу, треба бути уважним.	Без помилки	Правильно: у безособовому реченні з інфінітивом дію звороту виконує той, хто виконує дію інфінітива: хто переходить дорогу, той і має бути уважним.
Хлопці, втомлені довгою дорогою, швидко заснули.	Без помилки	Правильно: дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова й не розірваний.
Оленка сказала, що теж піде на концерт.	Без помилки	Правильно: у непрямій мові дієслово змінило особу (я піду → піде).
Прочитавши статтю, у нас виникли запитання.	З помилкою	Помилка: статтю читали не запитання. Правильно: Коли ми прочитали статтю, у нас виникли запитання.
Кожен з учнів отримали завдання.	З помилкою	Помилка в узгодженні: кожен — однина, тому отримав.
Заступник директора по виховній роботі провів нараду.	З помилкою	Помилка в керуванні: заступник директора з виховної роботи.
Ми побували в музеї, бібліотеці й стадіоні.	З помилкою	Пропущено прийменник: у музеї, бібліотеці й на стадіоні.
Учитель попросив, що щоб ми вивчили вірш.	З помилкою	Зайвий сполучник що: Учитель попросив, щоб ми вивчили вірш.
Захоплені діти казкою слухали мовчки.	З помилкою	Означуване слово діти розірвало зворот. Правильно: Діти, захоплені казкою, слухали мовчки.

Синтаксична норма та інші мовні норми

Синтаксична норма — одна з мовних норм поряд з орфоепічною, акцентуаційною, лексичною, фразеологічною, морфологічною, стилістичною, орфографічною та пунктуаційною (огляд усіх норм — у статті «Мовна норма»). Межа між ними не завжди чітка: у «сильна біль» неправильно визначено рід іменника — це морфологічна помилка, хоча видно її в узгодженні. Щоб будувати речення без помилок, треба впевнено знаходити граматичну основу, розрізняти типи зв’язку слів і відокремлені звороти: саме в цих місцях синтаксичних помилок найбільше. Тому тема пов’язана з будовою простого й складного речення, пунктуацією та культурою мовлення.

Джерело: правила побудови речень — за шкільною програмою з української мови (8, 9, 11 кл.); керування слів — за «Словником української мови» у 20 томах (СУМ-20) і в 11 томах; Український правопис (2019), § 88 (іменники із числівниками два, три, чотири) і § 158, І, п. 15, підп. 3 (прийменники згідно з, відповідно до, завдяки — у правилі про коми).

Вправи з відповідями: синтаксична норма

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Що регулює синтаксична норма?

   • А правила побудови словосполучень і речень
   • Б правила вимови й наголошування слів
   • В правила написання слів та їхніх частин
   • Г правила вживання слів відповідно до їхнього значення
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — правила побудови словосполучень і речень. Синтаксична норма визначає, як поєднувати слова в словосполучення і речення: керування, узгодження, звороти, порядок слів. Вимову регулює орфоепічна норма, написання — орфографічна, слововживання — лексична.

2. Яке словосполучення побудовано правильно?

   • А дякую вас
   • Б вибачте мене
   • В оплатити за проїзд
   • Г згідно з наказом
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — згідно з наказом. Згідно вимагає прийменника з та орудного відмінка: згідно з наказом. Правильно також: дякую вам, вибачте мені, оплатити проїзд (або заплатити за проїзд).

3. У якому словосполученні порушено норму керування?

   • А пишатися успіхами
   • Б нарада по питанню харчування
   • В завдяки підтримці
   • Г відповідно до плану
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — нарада по питанню харчування. Тему позначаємо прийменником з і родовим відмінком або словом щодо: нарада з питань харчування. Решта словосполучень правильні: пишатися чим, завдяки чому, відповідно до чого.

4. Яку помилку допущено в реченні «Під’їжджаючи до станції, у мене злетів капелюх»?

   • А неправильне керування
   • Б неузгодження присудка з підметом
   • В дія дієприслівникового звороту не стосується підмета
   • Г неправильний порядок однорідних членів
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — дія дієприслівникового звороту не стосується підмета. Підмет речення — капелюх, але під’їжджав до станції не він. Правильно: Коли я під’їжджав до станції, у мене злетів капелюх.

5. У якому реченні присудок узгоджено з підметом неправильно?

   • А Ви мене правильно зрозуміли.
   • Б Сестра й брат поїхали до бабусі.
   • В Кожен з учнів отримав завдання.
   • Г Ви, Олено, мене неправильно зрозуміла.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Ви, Олено, мене неправильно зрозуміла.. Якщо до однієї особи звертаються на Ви, дієслово-присудок ставлять у множині: Ви, Олено, мене неправильно зрозуміли.

6. Як правильно відредагувати речення «Учні люблять і пишаються своєю школою»?

   • А Учні люблять і пишаються своєї школи.
   • Б Учні люблять, пишаються своєю школою.
   • В Учні люблять свою школу й пишаються нею.
   • Г Учні люблять і пишаються свою школу.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Учні люблять свою школу й пишаються нею.. Любити (що?) вимагає знахідного відмінка, пишатися (чим?) — орудного, тому кожен присудок отримує свій додаток: люблять свою школу й пишаються нею.

7. Речення з прямою мовою: Оленка сказала: «Я теж піду на концерт». Який варіант із непрямою мовою правильний?

   • А Оленка сказала, що я теж піду на концерт.
   • Б Оленка сказала, що теж піде на концерт.
   • В Оленка сказала, що: «Я теж піду на концерт».
   • Г Оленка сказала, що вона теж піду на концерт.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Оленка сказала, що теж піде на концерт.. У непрямій мові займенник і дієслово змінюють особу (я піду → піде), а лапки й двокрапку не ставимо.

8. У якому реченні допущено синтаксичну помилку?

   • А Мама попросила, що щоб ми не запізнювалися.
   • Б Учитель нагадав, що завтра буде екскурсія.
   • В Ми побували в музеї, бібліотеці й на стадіоні.
   • Г Діти, захоплені казкою, слухали мовчки.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Мама попросила, що щоб ми не запізнювалися.. Підрядне речення приєднує один сполучник: Мама попросила, щоб ми не запізнювалися. Сполучник що тут зайвий. Інші речення побудовано правильно.

9. Яке речення двозначне через невдалий порядок слів?

   • А Мама купила доньці книжку.
   • Б Вітер розігнав хмари.
   • В Після снігу пішов дощ.
   • Г Продаю велосипед для хлопчика з дзвоником.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Продаю велосипед для хлопчика з дзвоником.. Незрозуміло, у кого дзвоник — у велосипеда чи в хлопчика. Слово треба поставити поруч із тим, до якого воно належить: велосипед із дзвоником для хлопчика.

10. Яке продовження речення «Розв’язуючи задачу, …» граматично правильне?

    • А у мене виникло запитання
    • Б мені стало цікаво
    • В я застосував нову формулу
    • Г була застосована нова формула
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — я застосував нову формулу. Дію звороту виконує той, хто виконує дію присудка: задачу розв’язував я, тому правильно — я застосував нову формулу. В інших варіантах підмет — запитання чи формула, а «мені стало цікаво» — безособове речення без інфінітива, де виконавця немає.