Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Складнопідрядне речення — це складне речення з нерівноправними частинами: підрядна частина залежить від головної і приєднується до неї підрядним сполучником (що, щоб, бо, якщо, хоч) або сполучним словом (який, хто, де, коли). Від головної частини до підрядної зазвичай можна поставити питання: Ми вийшли з дому (коли?), коли розвиднілося.
Нижче — таблиця «коротко», головна й підрядна частини, сполучники, сполучні й вказівні слова, усі види підрядних частин у таблиці, кома в складнопідрядному реченні й випадки без коми, схеми, відмінність від складносурядного речення, приклади, типові помилки, три тренажери й 10 завдань у форматі НМТ із відповідями.
Коротко: складнопідрядне речення в таблиці
Будова, засоби зв’язку, види підрядних частин, кома й схема — в одній таблиці; докладно — у розділах нижче.
Складнопідрядне речення: коротко
| Будова | головна частина + одна чи кілька підрядних; кожна частина має свою граматичну основу |
|---|---|
| Засоби зв’язку | підрядні сполучники (що, щоб, бо, якщо, хоч, тому що) і сполучні слова (який, хто, що, де, коли, чому); вони стоять у підрядній частині |
| Питання | ставимо від головної частини до підрядної: Ми вийшли (коли?), коли розвиднілося; не ставимо лише до наслідкової |
| Види | означальні, з’ясувальні, обставинні: місця, часу, способу дії і ступеня, порівняльні, причини, мети, умови, допустові, наслідкові |
| Кома | з одного боку підрядної частини, а якщо вона в середині головної, — з обох: Міст, що з’єднує береги, торік відремонтували. |
| Схема | [ ] — головна, ( ) — підрядна: [ ], (що …). (Коли …), [ ]. [ …, (який …), … ]. |
Що таке складнопідрядне речення
Складнопідрядне речення (у шкільних конспектах — СПР) складається щонайменше з двох частин, і кожна має свою граматичну основу. Частини нерівноправні: одна — головна, інша — підрядна, яка від неї залежить. Простими словами, підрядна частина пояснює головну приблизно так, як другорядний член речення пояснює слово, від якого залежить.
Ознаки складнопідрядного речення:
- дві чи більше граматичні основи;
- одна частина залежить від іншої: від головної до підрядної ставимо питання (не ставимо його лише до наслідкової частини: Пішов дощ, так що ми промокли);
- частини поєднує підрядний сполучник або сполучне слово, і він входить до підрядної частини;
- підрядна частина може стояти після головної, перед нею або в її середині.
Як визначити складнопідрядне речення
- Знайди граматичні основи. Якщо основа одна, речення просте.
- Знайди засіб зв’язку. Підрядний сполучник чи сполучне слово (що, щоб, бо, якщо, хоч, який, де) вказує на складнопідрядне речення, сурядний сполучник (і, а, але, або) між частинами — на складносурядне, а якщо сполучника немає, речення безсполучникове.
- Перевір питанням: Ми не пішли на прогулянку (чому?), бо почався дощ. Частина, від якої ставимо питання, — головна, а та, що на нього відповідає, — підрядна.
Усі типи складних речень порівнює стаття «Типи складних речень за способом зв’язку їх частин».
Головна і підрядна частина
Головна частина — та, від якої ставимо питання до іншої частини. Підрядна частина (її ще називають підрядним реченням) — це залежна частина складнопідрядного речення: вона відповідає на питання, поставлене від головної, і містить підрядний сполучник або сполучне слово.
Підрядна частина пояснює:
- одне слово в головній частині — іменник, дієслово, прикметник, вказівне слово: Ми зупинилися біля криниці (якої?), яку викопав ще прадід; Тато нагадав (що?), що завтра рано вставати;
- усю головну частину: Якщо завтра буде злива, екскурсію перенесуть — умова стосується всієї головної частини.
Підрядна частина може стояти після головної, перед нею або в її середині: Ми рушили в дорогу, щойно розвиднілося; Щойно розвиднілося, ми рушили в дорогу; Лист, який ти надіслав, прийшов учора. Лише після головної стоять наслідкова частина й частина причини зі сполучником бо, а означальна — завжди після іменника, який пояснює.
Вказівні слова в головній частині
У головній частині часто є вказівне (співвідносне) слово — займенник чи прислівник той, такий, те (того, тому, про те), там, туди, звідти, тоді, так, стільки, настільки. Воно — член головної частини, а підрядна частина розкриває його зміст: Ми прийшли туди, де колись стояв млин; Земля висохла так, що під ногами дзвеніла (М. Коцюбинський).
Вказівне слово не плутай зі сполучником: воно стоїть у головній частині, тож кома йде після нього — перед сполучником чи сполучним словом (туди, де…; так, що…).
Сполучники і сполучні слова
Частини складнопідрядного речення поєднують підрядні сполучники та сполучні слова. І ті, й інші стоять у підрядній частині — на відміну від сурядних сполучників, які стоять між частинами складносурядного речення і не належать до жодної з них.
Підрядні сполучники лише поєднують частини, членами речення вони не бувають: що, щоб, бо, якщо, якби, хоч (хоча), ніби, мов, наче, ніж, чи. За будовою сполучники бувають прості (одне слово: що, бо, чи, мов), складні (злиті з кількох слів, пишемо разом: щоб, якщо, якби, ніби) і складені (кілька окремих слів: тому що, через те що, для того щоб, після того як, незважаючи на те що, так що). У деяких підручниках виділяють лише прості й складені — тоді щоб, якщо, якби належать до простих. Докладніше — у статті «Сполучник як частина мови».
Сполучні слова — це відносні займенники (хто, що, який, чий, котрий, скільки) і прислівники (де, куди, звідки, коли, як, чому). Вони повнозначні, тому є членами підрядної частини — підметом, додатком, означенням, обставиною: Розкажи, звідки ти приїхав (приїхав звідки? — обставина місця).
Щоб відрізнити сполучне слово від сполучника, спробуй поставити до нього питання і перетворити підрядну частину на питальне речення: Сталося те, чого ніхто не чекав — Чого ніхто не чекав? Вийшло і те, і те — це сполучне слово. Ще одна підказка: сполучне слово можна замінити іншим сполучним словом (що → який), а сполучник — лише сполучником.
Сполучник чи сполучне слово?
Підрядний сполучник
- лише поєднує частини, членом речення не є
- питання до нього не поставиш
- що, щоб, бо, якщо, хоч, ніби, мов, наче, тому що, для того щоб
- Я знаю, що ти мені допоможеш. — що лише приєднує підрядну частину
Сполучне слово
- є членом підрядної частини: підметом, додатком, означенням, обставиною
- до нього можна поставити питання, а підрядну частину — перетворити на питальне речення
- хто, що, який, чий, котрий, скільки, де, куди, звідки, коли, як, чому
- Я знаю, що ти мені приніс. — приніс (що?) що: це додаток; пор.: Що ти мені приніс?
Слова що, як, коли бувають і сполучниками, і сполучними словами, тож перевіряй їхню роль у реченні. У складнопідрядному реченні який, чий, котрий — завжди сполучні слова, а щоб, бо, якщо — завжди сполучники.
Найважче з що, як, коли: вони бувають і сполучниками, і сполучними словами. Як розпізнати що в означальних і з’ясувальних частинах, докладно пояснює стаття «Складнопідрядні речення з підрядними означальними і з’ясувальними», а частину мови цих слів — словник «Яка частина мови що, як, на, коли».
Сполучник чи сполучне слово?
Виділене слово приєднує підрядну частину. Якщо воно є членом підрядної частини і до нього можна поставити питання, це сполучне слово; якщо лише поєднує частини — сполучник.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| Бабуся зраділа, що ми приїхали. | Сполучник | У підрядній частині вже є основа ми приїхали, а що членом речення не є — лише приєднує частину. |
| Розкажи, що ти бачив у музеї. | Сполучне слово | Бачив (що?) що — додаток; підрядну частину можна перетворити на питання: Що ти бачив у музеї? |
| Ми прийшли раніше, щоб зайняти місця біля сцени. | Сполучник | Щоб — підрядний сполучник мети, членом речення не буває. |
| Урок скасували, бо вчителька захворіла. | Сполучник | Бо — підрядний сполучник причини: питання до нього не поставиш. |
| Якщо завтра потеплішає, поїдемо на річку. | Сполучник | Якщо — підрядний сполучник умови, членом речення не є. |
| Хоча вітер був холодний, ми довго гуляли парком. | Сполучник | Хоча — підрядний допустовий сполучник. |
| Тренер запитав, чи всі взяли форму. | Сполучник | Чи тут підрядний сполучник: він приєднує з’ясувальну частину, але членом речення не є. |
| Я прочитала книжку, яку ти порадив. | Сполучне слово | Порадив (що?) яку — додаток; який у складнопідрядному реченні завжди сполучне слово. |
| Ми зупинилися в селі, де жила бабуся. | Сполучне слово | Жила (де?) де — обставина місця в підрядній частині. |
| Цікаво, хто переможе в конкурсі. | Сполучне слово | Хто — підмет підрядної частини: хто переможе. |
| Візьми ту парасольку, котра більша. | Сполучне слово | Котра — підмет підрядної частини (котра більша); це відносний займенник. |
| Я не розумію, чому ти мовчиш. | Сполучне слово | Мовчиш (чому?) чому — обставина причини; пор.: Чому ти мовчиш? |
Види підрядних частин
Вид підрядної частини визначаємо за питанням, яке ставимо від головної частини, і за значенням. Сполучник підказує, але не вирішує: те саме де чи коли трапляється в різних видах. Шкільна граматика виділяє три групи підрядних частин — означальні, з’ясувальні й обставинні, а обставинні ділить ще на кілька видів.
| Вид | Питання | Сполучники й сполучні слова | Приклад |
|---|---|---|---|
| Означальна | який? чий? котрий? | який, чий, котрий, що (= який), де, куди, звідки, коли | Я впізнав будинок, у якому минуло моє дитинство. |
| З’ясувальна | питання відмінків: що? чого? про що? | що, щоб, чи, ніби, як; хто, що, який, де, коли, чому | Ми помітили, що за нами хтось іде. |
| Місця | де? куди? звідки? | де, куди, звідки | Ми сіли там, звідки було добре видно сцену. |
| Часу | коли? відколи? доки? як довго? | коли, як, поки, доки, відколи, щойно, як тільки, після того як | Поки закипав чайник, я нарізав хліб. |
| Способу дії і ступеня | як? у який спосіб? якою мірою? наскільки? | як, що, щоб, ніби, наче, мов; у головній — так, такий, настільки | Хлопець говорив так тихо, що його ледве чули. |
| Порівняльна | як? (дію чи ознаку порівнюємо) | як, мов, немов, ніби, наче, неначе, ніж | Дерева шуміли, наче хтось шепотівся в темряві. |
| Причини | чому? через що? з якої причини? | бо, тому що, через те що, оскільки, завдяки тому що | Річка вийшла з берегів, бо весна була дощова. |
| Мети | з якою метою? для чого? навіщо? | щоб, аби, для того щоб, з тим щоб | Я записав номер, щоб не забути. |
| Умови | за якої умови? | якщо, коли, як, якби, аби | Якби ти попередив, ми б тебе зустріли. |
| Допустова | незважаючи на що? всупереч чому? | хоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що, нехай, хай, як не | Дарма що було холодно, ми купалися. |
| Наслідкова | не відповідає на питання | так що | Автобус запізнився, так що ми пропустили початок фільму. |
Порівняльні частини в одних підручниках виділяють в окремий вид, в інших уважають різновидом підрядних способу дії (так їх подано у статті «Підрядні обставинні речення ступеня і способу дії»). Частину, що пояснює займенник у ролі іменника (Той, хто…; Візьми все, що…), підручники теж класифікують по-різному: одні — як означальну, інші — як з’ясувальну або як окремий вид (займенниково-співвідносну). Докладніше — у статті про означальні й з’ясувальні частини.
Багато підрядних частин виконують ту саму роль, що й член простого речення, і їх можна ним замінити. Означальна відповідає означенню, з’ясувальна — найчастіше додаткові, обставинні — обставинам: дівчинка, що має руде волосся — руда дівчинка; Я радий, що ти приїхав — Я радий твоєму приїздові; Ми вирушили, коли розвиднілося — Ми вирушили на світанку. На цій подібності побудоване одне з завдань НМТ на відповідність. Про члени речення — у статті «Другорядні члени речення».
Як визначити вид підрядної частини
- Знайди головну частину. Від неї ставимо питання; сполучник чи сполучне слово стоїть у підрядній.
- Знайди, що пояснює підрядна. Одне слово головної частини (іменник, дієслово, вказівне слово) чи всю головну частину.
- Постав питання від цього слова чи частини. Який? — означальна; питання відмінка (що? чого? про що?) — з’ясувальна; де? коли? чому? навіщо? за якої умови? — обставинна.
- Питання не ставиться, а частину приєднує так що? Це наслідкова.
| Речення | Питання | Вид |
|---|---|---|
| Ми зайшли в кафе, де продають морозиво. | кафе (яке?) | означальна |
| Скажи, де продають морозиво. | скажи (що?) | з’ясувальна |
| Ходімо туди, де продають морозиво. | ходімо (куди?) | місця |
Те саме сполучне слово де — у трьох різних видах. Вирішує питання від головної частини, а не сполучник.
Визнач вид підрядної частини
Підрядну частину виділено. Постав до неї питання від головної частини й визнач вид, а потім натисни «Перевірити».
Ми зупинилися біля дуба, під яким можна було сховатися від дощу.
Питанняякого?ВидозначальнаПовний розбір
Підрядна пояснює іменник дуба: біля дуба (якого?). Сполучне слово з прийменником під яким приєднує означальну частину.
Я пам’ятаю, де ми залишили човен.
Питаннящо?Видз’ясувальнаПовний розбір
Підрядна пояснює дієслово пам’ятаю: пам’ятаю (що?). Це з’ясувальна частина.
Котик знову заліз туди, звідки його вчора знімали.
Питаннякуди?Видобставинна місцяПовний розбір
Підрядна пояснює вказівне слово туди: заліз (куди?) туди. Це обставинна частина місця.
Мама розповіла, як познайомилася з татом.
Питанняпро що?Видз’ясувальнаПовний розбір
Підрядна пояснює дієслово мовлення розповіла: розповіла (про що?). Це з’ясувальна частина.
Хлопець відповів так упевнено, що всі йому повірили.
Питанняякою мірою?Видобставинна способу дії і ступеняПовний розбір
У головній частині є вказівне слово так: так упевнено (якою мірою?). Це частина способу дії і ступеня, кома стоїть перед що.
Ішов дощ, так що ми швидко промокли.
Питанняпитання не ставитьсяВидобставинна наслідковаПовний розбір
Сполучник так що стоїть разом, питання до частини не поставиш, вона називає наслідок — це наслідкова частина.
Як тільки задзвонив будильник, Оля схопилася з ліжка.
Питанняколи?Видобставинна часуПовний розбір
Схопилася з ліжка (коли?) — як тільки задзвонив будильник. Сполучник як тільки приєднує частину часу.
Ми знайшли криницю, що була захована в кущах.
Питанняяку?ВидозначальнаПовний розбір
Підрядна пояснює іменник криницю: криницю (яку?). Що можна замінити на яка — це означальна частина.
Хоч мороз був сильний, діти каталися на ковзанах.
Питаннянезважаючи на що?Видобставинна допустоваПовний розбір
Діти каталися всупереч морозу: незважаючи на що? Сполучник хоч приєднує допустову частину.
Я подзвонив другові, щоб привітати його з днем народження.
Питанняз якою метою?Видобставинна метиПовний розбір
Подзвонив (з якою метою?) — щоб привітати. Підрядна пояснює всю головну частину й називає мету.
Ми встигнемо на потяг, якщо вийдемо зараз.
Питанняза якої умови?Видобставинна умовиПовний розбір
Встигнемо (за якої умови?) — якщо вийдемо зараз. Якщо — сполучник умови.
Кома в складнопідрядному реченні
Підрядну частину відокремлюємо комою: з одного боку, якщо вона стоїть після головної чи перед нею, і з обох боків, якщо вона в середині головної частини:
- після головної: Так тихо сходить місяця підкова, / Що аж завмерли гори та ліси… (С. Пушик);
- перед головною: Коли ми дійшли до лісу, почало розвиднятися;
- у середині головної: Подарунок, який ти приготував, сподобається мамі.
Кома стоїть перед сполучником чи сполучним словом. Якщо перед сполучним словом є прийменник або іменник, від якого воно залежить, кома стоїть перед ними: Ось річка, на березі якої ми ставили намет.
Складені сполучники (тому що, через те що, після того як, для того щоб) комою всередині не розділяємо. Проте першу частину можна логічно виділити — тоді вона стає вказівним словом у головній частині, і кома переходить: Надворі стало темно, через те що небо заволокло чорною хмарою і Надворі стало темно через те, що небо заволокло чорною хмарою. Обидва речення правильні, але вони різняться логічним наголосом: у другому виділено саме через те.
Якщо перед сполучником стоять слова особливо, зокрема, лише, тільки, а саме, а також, кому ставимо перед ними: Скоро всі однокласники роз’їдуться, але тільки як закінчать школу.
Коли поруч опиняються два сполучники (що коли, що якщо, і якщо), кома між ними залежить від того, чи є далі то або так. Є то — коми між сполучниками немає: Сестра сказала, що коли закінчить уроки, то допоможе мені. Немає то — кома є: Сестра сказала, що, коли закінчить уроки, допоможе мені. Якщо ж перший сполучник протиставний (а, але, однак), коми після нього немає взагалі: Ми довго чекали, а коли стемніло, рушили додому.
Знак питання в кінці складнопідрядного речення з непрямим питанням не ставимо: Брат спитав, коли ми повернемося. Але якщо питальна сама головна частина, знак питання потрібен: Ти знаєш, о котрій починається концерт?
Коли кома в складнопідрядному реченні не ставиться
- Сталі звороти, схожі на складнопідрядне речення (колишня підрядна частина стала членом речення): робити як слід, роби що хочеш, іди куди хочеш, будь що буде, невідомо хто, кричати що є сили.
- Одиничне сполучне слово в кінці речення: Бачив хлопця й не сказав якого. Якщо до нього прилягає інше слово, кома є: Я б хотів знати, хто саме.
- Дві однорідні підрядні частини з одиничним і (й), та (= і), або, чи між ними: Мама нагадала, що треба полити квіти і що завтра прийде майстер. Про кілька підрядних — нижче.
- Перед підрядною частиною стоїть частка не чи сполучник і: Мене цікавить не як це сталося, а які можливі наслідки цього факту.
Кома в складнопідрядному реченні
Кому ставимо
- між головною і підрядною частиною; якщо підрядна в середині головної — з обох боків
- перед прийменником чи іменником, що стоїть перед сполучним словом: місто, у якому…; учні, батьки яких…
- перед словами особливо, зокрема, лише, тільки + сполучник: …, особливо коли…
- між двома сполучниками (що, коли), якщо далі немає то, так і перший сполучник не протиставний
Коми немає
- у сталих зворотах: роби що хочеш, іди куди хочеш, робити як слід, будь що буде
- перед одиничним сполучним словом у кінці речення: не сказав якого
- між однорідними підрядними з одиничним і, й, та, або, чи
- перед підрядною частиною, якщо перед нею стоїть не чи і
- між двома сполучниками (що коли), якщо далі є то, так
- після протиставного а, але, однак перед другим сполучником: …, а коли стемніло, …
Де потрібна кома?
Обери варіант із правильними розділовими знаками. Знайди межі підрядної частини й перевір, чи немає винятку: сталого звороту, одиничного сполучного слова в кінці, однорідних підрядних, збігу сполучників.
… ми підемо в ліс по гриби.
Відповідь
Якщо завтра не буде дощу,. Підрядна умови стоїть перед головною, тож кома — після неї; усередині підрядної частини коми немає.
… виявилося зовсім мілким.
Відповідь
Озеро, яке ми побачили з гори,. Підрядна частина стоїть у середині головної (Озеро виявилося зовсім мілким), тому її виділяємо комами з обох боків.
Друг щось пообіцяв, але не … саме.
Відповідь
сказав, що. До сполучного слова прилягає ще слово саме, тож це не одиничне слово в кінці речення — кома потрібна.
… прийшли на збори, чекали в коридорі.
Відповідь
Учні, батьки яких. Підрядна частина починається з іменника батьки, від якого залежить сполучне слово яких: кома стоїть перед ним.
У двері постукав ….
Відповідь
невідомо хто. Невідомо хто — сталий зворот: колишня підрядна частина стала членом речення (підметом), тож коми немає.
Тато … повернеться з відрядження, то візьме нас на риболовлю.
Відповідь
пообіцяв, що коли. Кома відокремлює підрядну частину від слова пообіцяв. Між що і коли коми немає, бо далі стоїть то.
Ми посідали … падала тінь від клена.
Відповідь
там, де. Вказівне слово там належить до головної частини, тому кома стоїть після нього — перед сполучним словом де.
Ми вирушимо, коли … коли вщухне вітер.
Відповідь
розвидниться і. Дві однорідні підрядні частини часу (коли розвидниться, коли вщухне вітер) поєднує одиничне і, тож коми між ними немає.
Діти люблять гратися … світить сонце.
Відповідь
надворі, особливо коли. Перед підрядною частиною стоїть уточнювальне слово особливо: кому ставимо перед ним, а не після.
Ми підійшли до … росли мальви.
Відповідь
хати, біля якої. Підрядна частина починається з прийменника біля, тому кома стоїть перед ним, а не між прийменником і сполучним словом.
Схема складнопідрядного речення
Головну частину позначаємо квадратними дужками [ ], підрядну — круглими ( ). У дужках підрядної частини пишемо сполучник чи сполучне слово, а якщо підрядна пояснює певне слово головної частини, позначаємо в квадратних дужках і його: [ім.], (який …). Розділові знаки в схемі ті самі, що й у реченні.
Як скласти схему:
- Знайди граматичні основи й порахуй частини.
- Визнач головну частину: від неї ставимо питання.
- Познач межі частин і засіб зв’язку: сполучник чи сполучне слово — на початку підрядної частини.
- Запиши частини в тому порядку, у якому вони стоять у реченні, і перенеси коми.
Схеми складнопідрядних речень
Головну частину позначаємо квадратними дужками [ ], підрядну — круглими ( ). Сполучник чи сполучне слово пишемо в дужках підрядної частини, вказівне слово — у дужках головної.
Ми повернулися додому, бо почався дощ.
Якщо завтра потеплішає, ми підемо в похід.
Будинок, який стоїть на розі, збудували торік.
Ми знайшли стежку, що вела до лісу.
Ми прийшли туди, де колись стояв млин.
Коли ми повернулися, мама сказала, що дзвонив дідусь.
Питання ставимо від головної частини до підрядної: Ми повернулися додому (чому?), бо почався дощ.
Деякі підручники, крім лінійних схем, складають вертикальні: головна частина вгорі, від неї — стрілка з питанням до підрядної. Схему в повному розборі показано в статті «Синтаксичний розбір складного речення».
Чим відрізняється складносурядне речення від складнопідрядного
У складносурядному реченні частини рівноправні, і сурядний сполучник (і, а, але, або, проте, зате) стоїть між ними. У складнопідрядному одна частина залежить від іншої, а підрядний сполучник чи сполучне слово входить до підрядної частини, тож вона разом із ним часто може стояти й перед головною: Коли задзвонив дзвоник, діти вибігли на перерву.
Складносурядне чи складнопідрядне?
Складносурядне
- частини рівноправні
- питання від однієї частини до іншої не поставиш
- сурядний сполучник і, а, але, або, чи, проте, зате стоїть між частинами й не належить до жодної
- Задзвонив дзвоник, і діти вибігли на перерву.
Складнопідрядне
- одна частина залежить від іншої
- від головної частини до підрядної ставимо питання
- підрядний сполучник (що, щоб, бо, якщо, хоч) чи сполучне слово (який, де, коли) входить до підрядної частини
- Коли задзвонив дзвоник, діти вибігли на перерву. Вибігли (коли?) — коли задзвонив дзвоник.
Сполучник бо — підрядний: Ми повернулися, бо почався дощ — складнопідрядне речення. Хоч…, але… — теж складнопідрядне: хоч приєднує підрядну допустову частину.
Найчастіше плутають речення зі сполучником бо: він підрядний, тож Ми повернулися додому, бо почався дощ — складнопідрядне речення. Так само складнопідрядним є речення Хоч було вже пізно, але ми не поспішали додому: хоч приєднує підрядну допустову частину, а але в головній лише підсилює протиставлення. Докладно про складносурядні речення — у статті «Складносурядне речення».
Приклади складнопідрядних речень
Після кожного речення — схема й вид підрядної частини.
- Я загубив ручку, яку мені подарувала сестра. — [… ім.], (яку …); означальна: ручку (яку?).
- Він жив на самому кінці села, там, де глибокий яр входив у ліс вузьким клином (І. Нечуй-Левицький). — […, там], (де …); місця.
- Земля висохла так, що під ногами дзвеніла (М. Коцюбинський). — [так], (що …); способу дії і ступеня.
- Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там (Л. Костенко). — [ ], (бо …); причини.
- Рідний дім залишається в серці, / Як далеко від нього не йди (Г. Чубач). — [ ], (як … не …); допустова.
- Бабуся спитала, чи не змерзли ми в дорозі. — [ ], (чи …); з’ясувальна.
- Сніг блищав, ніби хтось розсипав по полю срібло. — [ ], (ніби …); порівняльна.
- Дощ лив цілий день, так що матч перенесли. — [ ], (так що …); наслідкова.
- Я прочитав книжку, яку подарував мені друг, що недавно повернувся з Канади. — [… ім.], (яку … ім.), (що …); дві означальні, друга пояснює слово з першої.
- Дай мені, Вітчизно, та для пісні сили, щоб тебе в цій пісні славить і любить, щоб для тебе серцем вічно зеленіти (В. Сосюра). — [ ], (щоб …), (щоб …); дві підрядні мети.
Кілька підрядних частин
Складнопідрядне речення може мати дві й більше підрядних частин. Вони пояснюють те саме слово чи всю головну частину й відповідають на одне питання (однорідна підрядність), відповідають на різні питання (неоднорідна) або пояснюють одна одну, як у 9-му прикладі вище (послідовна). Між однорідними підрядними частинами, з’єднаними одиничним і, коми немає. Докладно — у статті «Види підрядності: послідовна, однорідна, неоднорідна».
Якщо в реченні, крім підрядного, є ще сурядний чи безсполучниковий зв’язок, це складне речення з різними видами зв’язку: Почався дощ, і ми повернулися, бо не взяли парасольки. Про такі речення — у статті «Складні речення із сурядним і підрядним типами зв’язку».
Типові помилки
Найчастіше пропускають другу кому, коли підрядна частина стоїть у середині головної, ставлять кому в сталих зворотах і визначають вид підрядної частини за сполучником, а не за питанням.
Типові помилки в складнопідрядних реченнях
| Не так → так | Чому |
|---|---|
| Лист який ти надіслав, прийшов учора. | підрядна в середині головної — коми з обох боків |
| Лист, який ти надіслав, прийшов учора. | |
| Дівчина брат, якої грає в нашій команді, прийшла на матч. | кома стоїть перед іменником, від якого залежить сполучне слово |
| Дівчина, брат якої грає в нашій команді, прийшла на матч. | |
| Я не знаю що відповісти. | що відповісти — підрядна частина, а не одиничне сполучне слово в кінці речення |
| Я не знаю, що відповісти. | |
| Він працював, як слід. | сталий зворот як слід — член речення |
| Він працював як слід. | |
| Сусід сказав, що, коли повернеться, то занесе ключі. | далі є то — між що і коли коми немає |
| Сусід сказав, що коли повернеться, то занесе ключі. | |
| Сестра спитала, коли повернеться тато? | непряме питання, головна частина розповідна — крапка |
| Сестра спитала, коли повернеться тато. | |
| Я знаю, де він живе — підрядна місця | питання від головної: знаю (що?) |
| Я знаю, де він живе — з’ясувальна | |
| Ми не пішли гуляти, бо почався дощ — складносурядне | бо — підрядний сполучник причини |
| Ми не пішли гуляти, бо почався дощ — складнопідрядне |
Джерело правил: Український правопис (2019), § 158, ІІ, п. 3, прим. 2, 4–9 (кома в складнопідрядному реченні); § 156, п. 1, прим. 1 (знак питання в реченні з непрямим питанням). Будова складнопідрядного речення, сполучники, сполучні слова й види підрядних частин — за шкільною програмою з української мови.
Вправи з відповідями: складнопідрядне речення
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Складнопідрядне речення — це складне речення, у якому
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — одна частина залежить від іншої і приєднується підрядним сполучником або сполучним словом. У складнопідрядному реченні головна частина й залежна від неї підрядна; їх поєднують підрядні сполучники чи сполучні слова. Перший варіант — складносурядне речення, третій — безсполучникове, четвертий — просте.
У складнопідрядному реченні підрядний сполучник або сполучне слово
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — входить до підрядної частини. Засіб зв’язку належить до підрядної частини, тому вона разом із ним може стояти й перед головною: «Коли задзвонив дзвоник, діти вибігли на перерву». Між частинами стоїть сурядний сполучник складносурядного речення.
Сполучне слово є в реченні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Я впізнав, чий голос лунав за дверима. «Чий» — член підрядної частини: голос (чий?) — означення, тобто це сполучне слово. «Щоб», «бо», «якщо» — підрядні сполучники, членами речення вони не бувають.
Вказівне слово є в головній частині речення
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Ми вирушили тоді, коли зійшло сонце. «Тоді» — вказівне слово, член головної частини (обставина часу), а підрядна частина розкриває його зміст. В інших реченнях головна частина вказівного слова не має.
Підрядна означальна частина є в реченні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Село, де живе бабуся, оточене лісами. Підрядна пояснює іменник «село»: село (яке?) — де живе бабуся. У першому реченні частина з’ясувальна (знаю що?), у другому — місця (поїхали куди?), у четвертому — часу.
Підрядна наслідкова частина є в реченні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Цілу ніч падав сніг, так що вранці довелося розчищати доріжки. Наслідкова частина приєднується сполучником «так що» й не відповідає на питання. У другому реченні «так» — вказівне слово в головній частині: так густо (якою мірою?), це частина способу дії і ступеня.
Підрядна частина мети є в реченні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Я пішов до крамниці, щоб купити хліба. Пішов (з якою метою?) — щоб купити хліба. Після «попросив» і «хочу» частина з «щоб» з’ясувальна (попросив про що? хочу чого?), а з «поки» — часу.
Правильно поставлено розділовий знак у кінці речення
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Ти знаєш, коли починаються канікули? Знак питання ставимо лише тоді, коли питальна сама головна частина («Ти знаєш…?»). Якщо головна частина розповідна, а питання непряме, у кінці ставимо крапку.
Складнопідрядним є речення
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Хоч почався дощ, але ми не поверталися додому. «Хоч» приєднує підрядну допустову частину (не поверталися незважаючи на що?), а «але» в головній лише підсилює протиставлення. Перше й третє речення складносурядні, четверте — безсполучникове.
Синтаксичну роль, подібну до обставини мети «для відпочинку», має підрядна частина в реченні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Ми зупинилися, щоб відпочити. Обставина мети відповідає на питання «з якою метою?», так само як підрядна мети «щоб відпочити». Інші підрядні частини — причини, часу й місця.
Ця тема на карті української мови: Складне речення і чуже мовлення → Складнопідрядне речення
Потренуйся: гра «Розстав коми» — 44 речення на тему «Складне речення»
