Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Пряму й непряму мову, цитування ми використовуємо часто – у публіцистичних дописах, побутовому спілкуванні, у художніх розповідях. Тому важливо використовувати їх правильно. І якщо в усному мовленні своє незнання деяких правил із цієї теми ще можна замаскувати, то на письмі видно все. Рекомендуємо вдумливо прочитати ці правила і виконати кілька вправ на закріплення.
Пряма мова, що йде в рядок, береться в лапки (якщо ж вона починається з абзацу, перед нею ставлять тире без лапок). Слова автора виділяються так:
-
якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а перше слово прямої мови пишеться з великої літери:
Кажу дітям: «Погляньте, яка краса перед нами» (В. Сухомлинський); -
якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) й тире, а слова автора розпочинаються з малої літери:
«Це вже батько розходився», – думав Йон про галасуватого та несердитого батька (М. Коцюбинський);
«Туру-туру…та!.. туру-туру… та!..» – гриміла сурма, як за часів єрихонської облоги (М. Коцюбинський);


3) у середині прямої мови:
а) слова автора виділяються комою і тире з обох боків, якщо стоять на тому місці, де при відсутності їх не стояв би ніякий знак або стояли б кома чи крапка з комою, двокрапка чи тире:
«Щодня, – думав він, – ми живемо, щоб померти на ніч і знову народитися вранці» (В. Шевчук);
б) якщо слова автора стоять після знака оклику чи питання, то перед ними ставиться тире, а після них – крапка й тире. Пряма мова продовжується з великої літери:
«За віщо, за віщо я мушу терпіти стільки прикростей? – думав він, бігаючи по хаті. – Чи ж я хотів одібрати від них хліб?..» (М. Коцюбинський);
в) перед словами автора вживається кома і тире, а після них – крапка і тире тоді, коли вони стоять там, де повинна бути крапка. Друга частина прямої мови починається з великої літери:
«Це музика весняних лугів, – кажу дітям. – У ставу ви бачите віддзеркалення блакитного небозводу» (В. Сухомлинський);
г) якщо перша частина прямої мови являє собою перервану фразу, відділену крапками від другої, крапки залишаються, перед словами автора ставиться тире, а після них – кома й тире (або крапка й тире, якщо друга частина прямої мови починається з великої літери):
«Хе-хе, бодай вас… – Хома йому, – у мене вівсяної [соломи] є там… беріть… топіть… помиримось» (А. Тесленко);
ґ) якщо слова автора вказують на продовження прямої мови, тоді після них ставиться двокрапка й тире, а друга частина прямої мови починається з великої літери:
«Аби хоч не побачив хто, – подумав та й порадив синові: – Ти отамо поміж хвойлівськими очеретами бовтайся» (Григір Тютюнник).
Пряма мова може бути діалогічною.
Діалог – це пряма мова двох і більше осіб. У такому випадку кожна репліка записується з нового рядка і в лапки не береться. Перед кожною реплікою ставиться тире, а в кінці – відповідний розділовий знак (крапка, знак питання, знак оклику або три крапки).
Наприклад:
Ви швиденько одягаєтесь, вкладаєте все в рюкзак.
– Ну, бувайте здорові! Не сумуйте. Деньків за два-три я буду.
– А рушницю ти взяв?
– А й справді, де ж це вона?
– Та я стола нею підперла, бо ніжка поламалась.
– Та хіба ж можна рушницею?!
– А що їй зробиться? Хоч яка-небудь користь із неї (Остап Вишня).
Якщо репліки записують підряд у рядок, то кожна з них береться в лапки, а між ними ставиться тире. Якщо ж після репліки одного з учасників ідуть слова автора, то перед наступною реплікою іншого учасника тире не ставимо (§ 167, І, п. 6): Прибулий з’являвся тільки до кошового, який звичайно казав: «Здоров будь! У Христа віруєш?» – «Вірую!» – відповідав прибулий. «І в Тройцю Святу віруєш?» – «Вірую!» – «І до церкви ходиш?» – «Ходжу». – «Ану, перехрестись!» Прибулий хрестився (М. Гоголь).
Схеми розділових знаків при прямій мові
| Де стоять слова автора | Схема |
|---|---|
| Перед прямою мовою | А: «П». А: «П?». А: «П!». А: «П…». |
| Після прямої мови | «П», — а. «П?» — а. «П!» — а. «П…» — а. |
| Розривають пряму мову там, де не було б знака або була б кома, крапка з комою, двокрапка чи тире | «П, — а, — п». |
| Розривають пряму мову на місці крапки | «П, — а. — П». |
| Розривають пряму мову на місці знака питання чи оклику | «П? — а. — П». «П! — а. — П». |
| Розривають пряму мову на місці трьох крапок | «П… — а, — п». «П… — а. — П». |
| Розривають пряму мову; перша частина слів автора стосується першої частини прямої мови, друга — другої | «П, — а: — П». |
| Пряма мова стоїть у середині слів автора | А: «П», а. А: «П» — а. А: «П?» — а. |
| Діалог: кожна репліка з нового рядка | — П. — П, — а. |
| Діалог у рядок, без слів автора | «П?» — «П». — «П!» |
| Діалог у рядок зі словами автора | «П?» — а. «П». |
П, п — пряма мова, що починається з великої чи малої літери; А, а — слова автора. Схеми — за § 167 Правопису 2019; крапка після «П?», «П!», «П…» у кінці розповідного речення — за § 164, прим. 2.
Читайте також:
Вправи з відповідями: розділові знаки при прямій мові
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Яке речення оформлено правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Мама гукнула: «Ідіть вечеряти!». Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, після них ставимо двокрапку, а пряму мову починаємо з великої літери. Речення розповідне, тому крапку після лапок зберігаємо: А: «П!». (§ 167, І, п. 3, 1; § 164, прим. 2).
Яке речення оформлено правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — «Уже світає», — сказав батько. Слова автора після прямої мови: на місці крапки ставимо кому, після неї — тире, а слова автора пишемо з малої літери: «П», — а. (§ 167, І, п. 3, 2). Крапку перед закритими лапками не ставимо.
Яке речення оформлено правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — «Ти прийдеш завтра?» — спитала Оля. Знак питання (оклику, три крапки) у кінці прямої мови зберігаємо, кому не додаємо, а після лапок ставимо тире; слова автора — з малої літери: «П?» — а. (§ 167, І, п. 3, 2).
Укажіть схему речення: <i>«Я, — сказав дід, — сюди ще повернуся».</i>
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — «П, — а, — п». Слова автора розривають пряму мову там, де не мало б бути жодного знака («Я сюди ще повернуся»), тому з обох боків їх виділяємо комою та тире, а пряму мову продовжуємо з малої літери (§ 167, І, п. 3, 3, а).
Пряма мова складається з двох речень: <i>Ми запізнюємося. Збирайся швидше.</i> Слова автора <i>сказала мама</i> стоять між ними. Яке оформлення правильне?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — «Ми запізнюємося, — сказала мама. — Збирайся швидше». На місці розриву мала б бути крапка, тому перед словами автора ставимо кому й тире, після них — крапку й тире, а другу частину починаємо з великої літери: «П, — а. — П». (§ 167, І, п. 3, 3, б).
Яке речення оформлено правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — «Ти чуєш? — спитав брат. — Хтось стукає». Якщо на місці розриву мав би бути знак питання чи оклику, зберігаємо його й додаємо тире, а після слів автора ставимо крапку й тире; друга частина прямої мови — з великої літери: «П? — а. — П». (§ 167, І, п. 3, 3, в).
Яке речення оформлено правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — «Я думав… — тихо почав хлопець, — що ви вже поїхали». Три крапки на місці розриву зберігаємо перед тире. Пряма мова тут продовжується з малої літери (речення не закінчилося), тому після слів автора ставимо кому й тире; якби вона продовжувалася з великої — крапку й тире (§ 167, І, п. 3, 3, г).
Яке речення оформлено правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — «Добре, — сказав учитель і додав: — Завтра перевіримо». Слова автора стосуються обох частин прямої мови: «сказав» — першої, «додав» — другої. Тому після них ставимо двокрапку й тире, а другу частину починаємо з великої літери: «П, — а: — П». (§ 167, І, п. 3, 3, ґ).
Як оформлюють діалог, якщо кожна репліка починається з нового рядка?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — перед кожною реплікою ставимо тире, лапок не ставимо. Репліку, що починається з абзацу, лапками не виділяємо: перед нею ставимо тире, а в кінці — крапку, знак питання, знак оклику або три крапки (§ 167, І, п. 1).
Репліки діалогу йдуть у рядок, без слів автора. Яке оформлення правильне?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — «Ти вдома?» — «Так». — «Можна зайти?» — «Заходь». Коли репліки йдуть у рядок, кожну беремо в лапки, а між ними ставимо тире (§ 167, І, п. 5). Якщо ж після репліки є слова автора, то перед наступною реплікою іншого учасника тире не ставимо (§ 167, І, п. 6).
Ця тема на карті української мови: Пунктуація → Пряма мова і цитати
