Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Суржик — це мішанина слів і форм двох мов (найчастіше української та російської), а літературний відповідник — слово літературної мови з тим самим значенням, яким суржик замінюють: щас → зараз, трогати → торкатися, остановка → зупинка.
Нижче — словник суржику з пошуком (понад 600 пар «суржик — як правильно»), як дібрати відповідник за значенням, суржикові слова за темами, слова, які помилково вважають суржиком, три вправи й 10 завдань із відповідями. Що таке суржик, чому він виник і які бувають його види — у статті «Суржик у сучасній українській мові».
Коротко: словник суржику в таблиці
Суржик і літературний відповідник коротко
| Суржик | мішанина слів і форм двох мов: щас, канєшно, остановка |
|---|---|
| Літературний відповідник | слово літературної мови з тим самим значенням: щас → зараз |
| Що в словнику | понад 600 пар; більшість — помилки, частина з позначками розм., заст., прост. — поради |
| Як шукати | введи суржикове слово (трогати) або літературне (зупинка) |
| Кілька значень | відповідник обираємо за змістом: трогати → чіпати (рукою), зворушувати (до сліз) |
| Не суржик | магазин, красивий, ящик, блюдечко — нормативні українські слова |
Словник суржику: суржик і літературні відповідники
Введи слово так, як його кажуть: трогати, удобний, остальні. Пошук знаходить і за літературним словом: зупинка покаже остановка. Коли відповідників кілька, у дужках підказано, до чого яке пасує.
Словник суржику: як правильно українською
| Суржик | Як правильно |
|---|---|
| автопогружчик | автонаванта́жувач |
| арбуз | каву́н |
| бабочка | мете́лик |
| бабушка | бабу́ся, бабу́ня |
| багаточислений, багаточисельний | чисе́льний, числе́нний |
| бастувати | страйкува́ти |
| без надобності | без потре́би |
| безналічний | безготівко́вий |
| безопасний | безпе́чний |
| безпреривно | безпере́рвно |
| бельйо | білизна́ |
| бессрочний | безстроко́вий |
| бігло (читати, ознайомитися) | шви́дко, ві́льно (чита́ти); побі́жно (ознайо́митися) прислівника «бігло» в словниках немає |
| біжучий (рік) у значенні «поточний» | пото́чний (рік) |
| блінчик | млине́ць |
| болтавня | балакани́на |
| болтати язиком | тереве́нити, моло́ти язико́м, плести́ |
| больниця | ліка́рня |
| больничний | лікарня́ний (розм.); листо́к непрацезда́тності (офіці́йно) |
| брачний | шлю́бний |
| бритися розм. | голи́тися |
| бувший | коли́шній |
| бувший у користуванні | ужи́ваний |
| будто | на́че, ні́би, немо́в |
| букашка | кома́шка, комаши́на |
| булавка розм. | шпи́лька |
| бумага у значенні «папір» | папі́р «бумага» є лише як застаріле «офіційний документ» |
| буси рідко | нами́сто, кора́лі |
| варежка | рукави́чка |
| ввиду (цього) | че́рез це, з о́гляду на це |
| великан | ве́летень |
| венгерський заст. | уго́рський |
| Венгрія | Уго́рщина |
| вечером | уве́чері, вве́чері |
| взяточник | хаба́рник |
| виводи у значенні «висновки» — краще «висновки» | ви́сновки |
| визивати рідко | виклика́ти |
| визов | ви́клик |
| виключатель | вимика́ч |
| вилка рідко | виде́лка |
| винімати | вийма́ти |
| виносливий | витрива́лий |
| висказуватися рідко | висло́влюватися |
| вичеркувати | викре́слювати |
| віддихати рідко | відпочива́ти |
| відказуватися заст. | відмовля́тися |
| відклонити пропозицію | відхили́ти пропози́цію |
| відток | відпли́в |
| відчислення рідко | відрахува́ння |
| вкругову | навко́ло, по ко́лу |
| внедряти | впрова́джувати |
| внештатний | позашта́тний |
| водочний | горілча́ний |
| возраст | вік |
| волни | хви́лі |
| волокита | тягани́на |
| вообще | взагалі́ |
| воплощати | вті́лювати |
| воротнік | ко́мір |
| воротнічок | коміре́ць |
| восємдесять | вісімдеся́т |
| воспитувати | вихо́вувати |
| вредний у значенні «шкідливий» | шкідли́вий про людину «вредний» — розм. (капосний) |
| вроді, вродє | на́че, ні́би, ні́бито |
| всєгда | за́вжди́ |
| вчера | вчо́ра, учо́ра |
| гардеробщиця | гардеро́бниця |
| гвоздь рідко | цвях |
| главний | головни́й |
| глазний | о́чний |
| гнильйо | гниль, гнили́зна |
| говядина | я́ловичина, воло́вина |
| голольод | ожеле́диця |
| горбушка | окра́єць, окра́йчик |
| горка | гі́рка |
| горлишко | го́рлечко |
| горнична заст. | покої́вка |
| город заст., розм. | мі́сто у значенні «ділянка під овочі» — нормативне слово |
| городський заст., розм., рідко | міськи́й |
| горсть | жме́ня |
| горшок | го́рщик |
| гостинниця, гостиниця | готе́ль |
| градусник розм. | термо́метр |
| гребішок | гребі́нчик |
| гречневий | греча́ний |
| грудінка | груди́нка |
| гружчик | ванта́жник |
| грузити розм. | ванта́жити |
| грузовик розм. | ванта́жна маши́на, вантажі́вка |
| грязний розм., рідко | брудни́й |
| грязнуля | замазу́ра, нечепу́ра |
| грязь розм. у значенні «бруд» | бруд «грязь» — розм’якла від води земля — нормативне слово, як і «лікувальні грязі» |
| гусиний рідко | гу́сячий |
| да розм. | так у словнику «да» як частка — розм. |
| даже | на́віть |
| дальнобойний | далекобі́йний |
| даром розм. | безкошто́вно, задарма́ (отри́мати); даре́мно (витрача́ти сили) |
| дважди | дві́чі, два рази́ |
| двоєчник, двойочник | дві́єчник |
| дворнік | двірни́к |
| двухкомнатний | двокімна́тний |
| дебошир, дебоширство розм. | бешке́тник, бе́шкет |
| дєвочка | ді́вчинка |
| дєдушка | діду́сь, діду́ньо |
| дєтська коляска | дитя́чий візо́к, візо́чок |
| дєтський приют | дитя́чий буди́нок |
| диван-кровать | дива́н-лі́жко |
| диктовка розм., рідко | диктува́ння |
| дира, дирка | ді́ра, ді́рка |
| дискутирувати | дискутува́ти |
| для наглядності | для нао́чності, для унао́чнення |
| днєвальний | днюва́льний |
| добавляти, добавити розм. | додава́ти, дода́ти |
| добавочний | додатко́вий |
| довірчивий | дові́рливий |
| до востребовання | до запита́ння |
| дозвонитися | додзвони́тися |
| дозировка | дозува́ння |
| доклад у значенні «доповідь» | до́повідь |
| докладувати | доповіда́ти |
| долг | обо́в’язок; борг (гроші) |
| долгосрочний | довгостроко́вий, довготерміно́вий |
| должность | поса́да |
| до основання | вщент |
| дорожка | дорі́жка, хідни́к |
| доска | до́шка |
| досточка | до́щечка |
| дочурка | до́нечка, до́ня |
| дрожді | дрі́жджі |
| дрябла шкіра | в’я́ла шкі́ра |
| дубльонка | дубля́нка |
| дьоргати | сми́кати, ша́рпати |
| екіпіровщик | екіпірува́льник |
| єдинодушно | односта́йно |
| єжевіка | ожи́на |
| єлє | ле́две |
| жалоба заст., прост. | ска́рга «жалоба» в значенні «скорбота за померлим» — нормативне |
| желудок | шлу́нок |
| жемчуг заст. | пе́рли |
| жемчужний заст. | перло́вий |
| жесть | бля́ха, же́рсть |
| жестяний | бляша́ний |
| жєлєзнодорожний | залізни́чний |
| жєлєзнодорожник | залізни́чник |
| жжога | печія́ |
| жулік | шахра́й |
| забастовка | страйк |
| забастовщик | страйка́р |
| забивчивий | забу́дькуватий |
| забор | парка́н, тин |
| завидувати розм., рідко | за́здрити |
| зависть рідко | за́здрість |
| завтрак | сніда́нок |
| заготовщик | заготіве́льник |
| заграничний розм., рідко | закордо́нний |
| загружений | заванта́жений |
| заказ у значенні «замовлення» | замо́влення |
| заказний лист | рекомендо́ваний лист |
| заключення | ви́сновок |
| заключити договір | укла́сти до́говір, підписа́ти до́говір |
| заключне слово рідко | кінце́ве (прикінце́ве) сло́во |
| закройщик | закрі́йник |
| закрома | за́сіки |
| закупочний | закупіве́льний |
| заложити заст. | закла́сти |
| замешкатись | забари́тися |
| заніматися | займа́тися |
| запчасті | запчасти́ни |
| заставляти розм. | приму́шувати |
| застінок | каті́вня |
| зачот | за́лік |
| зберкнижка, зберкасса | ощадкни́жка, оща́дна кни́жка; ощадка́са |
| зболтати | збо́втати |
| зборочний | склада́льний |
| зверхплану | пона́д план |
| звонити | дзвони́ти |
| земляніка | суни́ця |
| зеркало | дзе́ркало |
| зимній рідко | зимо́ви́й |
| знобить рідко | моро́зить, трясе́ (від хо́лоду) |
| зонт розм. | парасо́ля |
| зонтик розм. | парасо́лька |
| ігрушка | і́грашка |
| ізвініть, ізвіні | ви́бачте, ви́бач, перепро́шую |
| ізвращати | перекру́чувати (сло́во), спотво́рювати (ду́мку) |
| іменно, а іменно | са́ме, а са́ме |
| індюк | інди́к |
| індюшка | інди́чка |
| іноязичний | іншомо́вний |
| ісполнітєльний | викона́вчий (орган); стара́нний, сумлі́нний (працівни́к) |
| ітак | о́тже |
| італьянський | італі́йський |
| йожик | їжачо́к |
| йолка | яли́нка |
| када | коли́ |
| кажеться у значенні «здається» | здає́ться |
| каменщик | му́ляр, каменя́р |
| канєшно, конєшно | зві́сно, звича́йно, пе́вна річ |
| капля розм. | кра́пля |
| картофельний | карто́пля́ний |
| картошка | карто́пля |
| касатися | стосува́тися (чого́); торка́тися (до чого́) |
| касір | каси́р |
| качеля | го́йдалка |
| керосин розм. | гас |
| кислород | ки́сень |
| кладбище | кла́дови́ще, цви́нтар |
| клубніка | полуни́ця |
| ковйор | ки́лим |
| коврижка | медя́ни́к |
| коврова дорожка | килимо́ва дорі́жка |
| когті | кі́гті |
| кожа діал. | шкі́ра, шку́ра |
| кожаний | шкіряни́й, шкуратя́ний |
| кожанка діал. | шкіря́нка |
| колбаса | ковбаса́ |
| колбасний | ковба́сний |
| кольцо | каблу́чка, пе́рстень (на па́льці); кільце́ (ко́ло) |
| командировка розм. | відря́дження |
| конкурентноспособний | конкурентоспромо́жний |
| коньки | ковзани́ |
| копірка розм. | ка́лька |
| кормити рідко | годува́ти |
| кормушка є в СУМ-11 | годівни́ця |
| костний | кісткови́й |
| кошельок | гамане́ць |
| крановщик | кранівни́к |
| красавіца | красу́ня |
| красити рідко | фарбува́ти |
| криса | щур |
| кроватка | лі́жечко |
| кровать | лі́жко |
| кровельщик | покріве́льник |
| круглодобово | цілодобо́во |
| кружевний | мере́живний |
| куда є в СУМ-11 | куди́ |
| кукла прост. | ля́лька |
| кукуруза | кукуру́дза |
| купля-продажа | купі́вля-про́даж |
| кушать | ї́сти |
| лагер заст. | та́бір |
| ладоня | доло́ня |
| лакомство заст. | ла́сощі |
| ландиш | конва́лія |
| лєзвіє | ле́зо |
| лєнта | стрі́чка |
| лєстнічна клєтка | сходова́ клі́тка |
| лікарство прост. | лі́ки |
| лікйор | ліке́р |
| лімітірований | ліміто́ваний |
| лінтяй | ле́дар |
| лісозаготівка | лісозаготі́вля |
| лісополоса | лісосму́га |
| ліфтьор | ліфте́р |
| лічно | особи́сто |
| лучший, самий лучший | кра́щий, найкра́щий |
| льготи | пі́льги |
| любий (час, день) у значенні «будь-який» | будь-яки́й, ко́жен |
| любимець розм. | улю́бленець |
| любимий розм. | улю́блений, коха́ний |
| любимиця розм. | улю́блениця |
| майський поет., розм. | травне́вий |
| малиш | малю́к, мали́й |
| мало-мальськи | хоч тро́хи |
| мальчуган | хлопчи́сько, хлопчи́на |
| мастєр | ма́йстер |
| махонький | мале́сенький |
| мебель | ме́блі |
| медвідь діал. | ведмі́дь |
| мєжду | між |
| мєлоч | дрібні́ гро́ші, дрібняки́ |
| мєх | ху́тро |
| міроприємства | за́ходи |
| моча | се́ча |
| мочовий пузир | сечови́й міху́р |
| мраморний | мармуро́вий |
| мусорнік | смі́тни́к |
| набор | набі́р |
| навєрно, наверно | ма́буть, напе́вно |
| на вкус у значенні «смак» | на смак |
| навоз | гній |
| нагрузка | наванта́ження |
| надвигатися | насува́тися |
| надобність | потре́ба |
| надоїдати розм., рідко | набрида́ти, надокуча́ти |
| на заключення | на закі́нчення, напри́кінці |
| накінець | наре́шті |
| налог | пода́ток |
| намікати | натяка́ти |
| наоборот | навпаки́ |
| напечатаний | надруко́ваний |
| напор | тиск (води), на́тиск |
| на проізвол судьби | напризволя́ще |
| напряму розм. | про́сто |
| нарочно | навми́сне, навми́сно |
| насікомі, насікоме | кома́хи, кома́ха |
| насморк | не́жить |
| настольний | насті́льний |
| нерадивий (працівник) | недба́лий, недбайли́вий |
| неудобно | незру́чно |
| нє | ні |
| нікогда | ніко́ли |
| ногті | ні́гті |
| ножка | ні́жка |
| ножниці | но́жиці |
| ноль | нуль |
| носитель заст., книжн. | носі́й |
| нуждатися розм., рідко | потребува́ти, бідува́ти |
| обезоружити | обеззбро́їти |
| обжалувати у значенні «оскаржити» | оска́ржити |
| обідно | обра́зливо, при́кро |
| обіжати | обража́ти, кри́вдити |
| обільний | рясни́й |
| обіщати заст., розм., рідко | обіця́ти |
| облако | хма́ра |
| облачний | хма́рний |
| обморок (падати в обморок) рідко | неприто́мніти, зомлі́ти |
| обнаружити | ви́явити |
| обнищання | зубо́жіння |
| обої | шпале́ри |
| обоїм | обо́м «обох» — правильна форма |
| оболочка | оболо́нка |
| обосновати | обґрунтува́ти |
| обув | взуття́ |
| обувний | взуттє́вий |
| обходчик рідко | обхі́дник |
| общественний | грома́дський |
| овощний | овоче́вий |
| ограбити | пограбува́ти |
| огуречний | огірко́вий |
| одівати прост. | одяга́ти |
| одіяло розм. | ко́вдра |
| одобрити | схвали́ти |
| озаглавити є в СУМ-11 | назва́ти |
| оказати (допомогу) діал. | нада́ти (допомо́гу) |
| оконний | віко́нний |
| окрашено | пофарбо́вано |
| опасний | небезпе́чний |
| опознавальний | розпізнава́льний |
| опровергати | спросто́вувати |
| освободится | звільни́тися |
| осмотр | о́гляд |
| остальні | і́нші, ре́шта |
| остановка | зупи́нка |
| отбойний | відбійни́й (молото́к) |
| отвьортка | ви́крутка |
| откритка | листі́вка |
| оточуюче середовище рідко | навко́лишнє середо́вище |
| отпуск | відпу́стка |
| охватити розм., рідко | охопи́ти |
| охрана | охоро́на |
| охраннік | охоро́нник, охоро́нець |
| оціночний є в СУМ-11 | оці́нний |
| очередь | че́рга́ |
| ошибка | по́ми́лка |
| пайщик | пайови́к |
| палочки | па́лички |
| пальтішко | пальтечко́ |
| папин | та́тів |
| парикмахер | перука́р |
| парикмахерська | перука́рня |
| переводчик заст. | переклада́ч |
| перегружений | переванта́жений |
| переключатель | перемика́ч |
| переписка рідко | листува́ння у значенні «писання листів» |
| перерив розм. | пере́рва |
| переросход | переви́трата |
| пересажувати | переса́джувати |
| переучот | перео́блік |
| перчатка | рукави́чка |
| печатати заст. | друкува́ти |
| печоночний | печі́нковий |
| пирожок | пиріжо́к |
| піджолудочна желєза | підшлунко́ва за́лоза |
| підложити прост. | підкла́сти |
| підодіяльник є в СУМ-11 | підко́вдра |
| підрозділєніє | підро́зділ |
| підчеркнути | підкре́слити, наголоси́ти |
| підчинятися | підкоря́тися, кори́тися |
| пірожене | ті́стечко |
| пісьмо | лист |
| пітательний | пожи́вний |
| пішком рідко | пі́шки |
| планіровка | планува́ння |
| платочок розм. | ху́сточка, хусти́нка |
| плащ-палатка рідко | плащ-наме́т |
| плотник рідко | тесля́р |
| побіда заст. | перемо́га |
| побідний заст. | перемо́жний |
| повальний | суці́льний, поголо́вний |
| повар розм. | ку́хар |
| повариха розм. | кухова́рка |
| повинуватися заст. | кори́тися (ко́му), слу́хати (кого) |
| повод | при́від |
| повредити | пошко́дити, нашко́дити |
| пограничник | прикордо́нник |
| подавляюща кількість | перева́жна кі́лькість |
| подарити є в СУМ-11 | подарува́ти |
| подарок є в СУМ-11 | подару́нок, гости́нець |
| подарочний | подару́нко́вий |
| подвинутися | посу́нутися |
| по дєшовкє | де́шево |
| подорожати | подоро́жчати |
| подоходний податок | пода́ток з прибу́тку, прибутко́вий пода́ток |
| по-другому | по-і́ншому |
| пожалуйста | будь ла́ска |
| пожилий | лі́тній, ста́рший |
| позвати розм. | покли́кати |
| позвонити | подзвони́ти |
| пока | по́ки, до́ки; бува́й, до поба́чення (на проща́ння) |
| полднік | полу́денок, підвечі́рок |
| полка рідко | поли́ця |
| положити заст., розм. | покла́сти |
| полоска рідко | сму́жка, па́смо |
| полочка | поли́чка |
| получати, получити, получається прост. | отри́мувати, оде́ржувати; вихо́дить (получається) |
| получка прост. | зарпла́та, платня́ |
| Польша | По́льща |
| помнити | пам’ята́ти |
| понятно | зрозумі́ло |
| попугай | папу́га |
| попугайчик | папу́жка |
| порчений розм. | зіпсо́ваний |
| поскользнутися | посковзну́тися |
| послідній діал., заст. | оста́нній |
| поставщик є в СУМ-11 | постача́льник |
| посторонній розм. | сторо́нній |
| построїти рідко | побудува́ти |
| посуда рідко | по́суд |
| посьолок | се́лище |
| потолок | сте́ля |
| похожий розм. | схо́жий (на кого), поді́бний (до кого) |
| почасовий | погоди́нний |
| почва | ґрунт |
| почка | ни́рка (орган); бру́нька (на де́реві) |
| почтальйон | листоно́ша, пошта́р |
| поясниця рідко | по́перек, кри́жі |
| пояснююча записка є в СУМ-11 | поя́снювальна запи́ска |
| предвидіти | передба́чити |
| предохранітєль | запобі́жник |
| предписання | при́пис |
| прежній | коли́шній, попере́дній |
| преподавати | виклада́ти |
| прибильний | прибутко́вий |
| прибори у значенні «прилади» | при́лади |
| прививати у значенні «прищеплювати» | прище́плювати |
| привичка розм. | зви́чка |
| приглашати | запро́шувати |
| приговор заст. | при́суд, ви́рок |
| признавати розм. | визнава́ти |
| приїзжати | приїжджа́ти |
| прийомщик | прийма́льник |
| приложеніє | дода́ток |
| приміняти | застосува́ти |
| примірний | прибли́зний, орієнто́вний |
| принімати | прийма́ти |
| принуждати | приму́шувати, си́лувати |
| приусадєбний | присади́бний |
| прицеп | при́чіп |
| приют заст. | приту́лок |
| прівєт | приві́т |
| провіряти розм. | перевіря́ти |
| провода | дроти́ |
| продавщиця розм. | продавчи́ня, продаве́ць |
| продажа заст. | про́даж |
| продвигатися | просува́тися |
| прожиточний | прожитко́вий |
| проізводство | виробни́цтво |
| прораб | виконро́б |
| прослойка | про́шарок |
| просто-напросто | про́сто, лише́ |
| просторний | просто́рий |
| протирічити | супере́чити |
| профсоюз | профспі́лка |
| прочий є в СУМ-11 | і́нший |
| прошлий | мину́лий |
| пуговичка | ґу́дзичок |
| пустяк | дрібни́ця, дурни́ця |
| пчола діал. | бджола́ |
| пшонний | пшоня́ний |
| пятно | пля́ма |
| п’ятьорка | п’яті́рка |
| раствор | ро́зчин |
| регістратура | реєстрату́ра |
| регістрація | реєстра́ція |
| регуліровщик | регулюва́льник |
| редіска | реди́ска |
| резина | гу́ма |
| ремень | ре́мінь |
| ремешок | реміне́ць |
| ремонтірувати | ремонтува́ти |
| решотка | ґра́ти |
| ржаний | жи́тній |
| риночний | ри́нковий |
| рискувати заст. | ризикува́ти |
| ричаг | ва́жіль |
| рішаючий | виріша́льний |
| ровно | рі́вно (о шо́стій), якра́з |
| рожениця | породі́лля |
| розбалований | розпе́щений |
| розводящий ключ | розві́дни́й ключ |
| рознічна ціна | роздрібна́ ціна́ |
| розовий | роже́вий |
| розположення | розмі́щення |
| розсосатися | розсмокта́тися |
| розсрочка | розстро́чка |
| розсуждати | міркува́ти, розмірко́вувати |
| росходи | ви́трати, вида́тки |
| рубашка | соро́чка |
| руководство | керівни́цтво |
| сапожник | швець |
| сахар є в СУМ-11 | цу́кор |
| сварщик | зва́рювальник |
| сельодка | оселе́дець |
| сєводня | сього́дні |
| сиворотка | сиро́ватка |
| система налогів | систе́ма оподаткува́ння |
| скорняжний | кушні́рський |
| слідуючий | насту́пний |
| снабженець | постача́льник |
| сочний | сокови́тий |
| сочуствувати | співчува́ти |
| співпадати є в СУМ-11 | збіга́тися |
| співставляти | порі́внювати, зіставля́ти |
| сплошний | суці́льний |
| спорити розм. | спереча́тися, змага́тися |
| спортитися | зіпсува́тися |
| справка є в СУМ-11 | до́відка |
| справочний | довідко́вий |
| средство | за́сіб |
| срок | строк |
| ссуда | по́зичка, по́зика |
| стакан рідко | скля́нка |
| станочник є в СУМ-11 | верста́тник |
| старйо | старе́, мо́тлох |
| стєкло | скло |
| стіральний порошок | пра́льний порошо́к |
| стірати | пра́ти |
| стірка | прання́ |
| страйкуючі є в СУМ-11 | страйкарі́ |
| странний у значенні «дивний» | ди́вний |
| строїтєльний | будіве́льний |
| стройка | будо́ва, будівни́цтво |
| стройний | струнки́й |
| стул | стіле́ць |
| стульчик | стіле́ць |
| ступеньки | схо́ди, схо́динки |
| судьба розм. | до́ля |
| суматоха | метушня́, гарми́дер |
| супруга рідко | дружи́на, жі́нка |
| супруги є в СУМ-11 | подру́жжя |
| суровий у значенні «суворий» | суво́рий «суровий» — лише про небілене полотно |
| сустави є в СУМ-11 | сугло́би |
| сутки є в СУМ-11 | доба́ |
| суточні | добові́ |
| табельщиця | та́бельниця |
| творог | сир |
| творожний | си́рний |
| теряти заст. | губи́ти |
| тетрадь | зо́шит, зши́ток |
| тіпа | на зразо́к, ні́би |
| ткань є в СУМ-11 | ткани́на |
| тоже | теж, тако́ж |
| ток у значенні «електричний струм» | струм |
| толкати | штовха́ти |
| толковий є в СУМ-11 | розу́мний, тяму́щий |
| торжественний | урочи́стий |
| тормоз | гальмо́ |
| тормозити | гальмува́ти |
| тоска є в СУМ-11 | ту́га, сум, нудьга́ |
| тошнота | нудо́та |
| трогати | торка́тися, чіпа́ти (руко́ю); звору́шувати (до сліз); руша́ти (з місця) |
| троїх, троїм | трьох, трьом |
| тройка у значенні «оцінка, цифра 3» | трі́йка |
| тряпка | ганчі́рка |
| убирати у значенні «прибирати» | прибира́ти (кімна́ту); забира́ти (ре́чі) |
| уборщиця | прибира́льниця |
| увольнітєльний | відпускни́й |
| угловий | кутови́й |
| угольник | ку́тик |
| удалити | ви́далити (файл); ви́рвати (зуб); ви́вести (пля́му) |
| удачний | вда́лий, успі́шний |
| удобний | зру́чний |
| ужас | жах |
| ужасно | жахли́во; ду́же, страше́нно (подо́бається) |
| ужин у значенні «вечеря» | вече́ря |
| укроп | кріп |
| уксус | о́цет |
| умнік | розу́мник |
| умоляти | блага́ти |
| упрямий | впе́ртий |
| устав рідко | стату́т |
| устарівший | застарі́лий |
| устройство | при́стрій (при́лад); будо́ва (маши́ни); влаштува́ння (на роботу); у́стрій (де́ржа́ви) |
| устя (ріки) рідко | ги́рло (ріки) |
| утка заст. | ка́чка |
| утренній у значенні «ранковий» | ранко́вий |
| утречком | зра́нку |
| утрєнік (дитячий) | ра́нок (дитя́че свя́то) |
| утюг розм. | пра́ска |
| ухожений | догля́нутий |
| участок розм. | дільни́ця (виробни́чий підро́зділ), діля́нка (землі) |
| учбовий є в СУМ-11 | навча́льний |
| учот | о́блік |
| учотчик | обліко́вець |
| уют | за́ти́шок |
| уютно | за́ти́шно |
| фамілія розм. | прі́звище |
| фонар | ліхта́р |
| формовщик | формува́льник |
| форточка | квати́рка |
| фрезеровщик | фрезерува́льник |
| хлопоти | турбо́ти |
| ходатайство | клопота́ння |
| хозразчот | госпрозраху́нок |
| хотять | хо́чуть |
| хранилище | схо́вище, схо́вок, схо́ванка |
| хранити | зберіга́ти |
| хрусталь | кришта́ль |
| хрустальний | криштале́вий |
| хто-то | хтось |
| цепочка | ланцюжо́к |
| циплята, ціплята | курча́та |
| часи у значенні «годинник» | годи́нник |
| часікі | годи́нничок |
| частний | прива́тний (буди́нок); окре́мий, частко́вий (ви́падок) |
| черніка | чорни́ці |
| чертьожник | кресля́р |
| чесночний | часнико́вий |
| четверть у значенні «чверть» | чверть (навча́льна) |
| чолка є в СУМ-11 | чу́бчик, гри́вка |
| чугун | чаву́н |
| чудак є в СУМ-11 | дива́к |
| чудакуватий є в СУМ-11 | дивакува́тий |
| чуть-чуть | тро́шки, тро́хи |
| шагати | крокува́ти |
| шаловливий | пустотли́вий, бешке́тний |
| шевелити (мозгами) | міркува́ти, мізкува́ти, воруши́ти мі́зками |
| шестидесятник | шістдеся́тник |
| шкаф | ша́фа |
| шліфовка є в СУМ-11 | шліфува́ння |
| шліфовщик | шліфува́льник |
| шляпа розм., рідко | капелю́х |
| шо-то, що-то | щось |
| шпакльовщик | шпаклюва́льник |
| штамповочний | штампува́льний |
| щас, січас | за́раз |
| щебйонка | ще́бінь |
| щотка | щі́тка |
| щотчик | лічи́льник |
| юбка у значенні «спідниця» | спідни́ця діалектне «юбка» — це юпка, верхній жіночий одяг |
| яблочний | я́блучний |
| язва (шлунка) є в СУМ-11 | ви́разка |
| яїчко | яє́чко |
| яїчний | яє́чний |
Такого слова в словнику немає. Перевір його в «Словнику української мови» (СУМ-20) або напиши нам через «Повідомити про неточність».
У словнику 655 пар. Під словом у лівій колонці — у якому значенні воно є суржиком або позначка словника: розм. — розмовне, заст. — застаріле, прост. — просторічне, є в СУМ-11 — слово є в 11-томному «Словнику української мови», хоча новіші словники вважають його ненормативним. Такі слова — не помилка, але в навчальному й офіційному тексті краще вжити відповідник (таких пар 143). Шукати можна за суржиковим і за літературним словом.
У словнику два види пар. Більшість — помилки: такого слова немає в академічних словниках української мови або словники позначають його як ненормативне. Пари з приміткою «розм.», «заст.», «прост.» чи «є в СУМ-11» — поради: слово є в словнику, але воно розмовне, застаріле чи просторічне або є лише в 11-томному словнику, а новіші словники вважають його ненормативним (сахар, справка, учбовий). У навчальному й офіційному тексті краще вжити відповідник.
Що таке літературний відповідник
Літературний відповідник — це нормативне слово чи вислів, що передає те саме значення, що й суржикове, іншомовне чи просторічне слово. Відповідник може бути не один: канєшно → звісно, звичайно, певна річ. Це синоніми, і обирати серед них можна за смаком і стилем.
Складніше, коли суржикове слово має кілька значень. Тоді відповідник залежить від того, що саме ти хочеш сказати.
Одне суржикове слово — кілька відповідників
- трогати
не трогай → не чіпай
фільм трогає → фільм зворушує
поїзд трогається → поїзд рушає - удалити
удалити файл → видалити файл
удалити зуб → вирвати зуб
удалити пляму → вивести пляму - устройство
купити устройство → купити пристрій
устройство двигуна → будова двигуна
устройство на роботу → влаштування на роботу - частний
частний будинок → приватний будинок
частний випадок → окремий випадок - убирати
убирати кімнату → прибирати кімнату
убирати речі зі столу → забирати речі
українське убирати означає «одягати, прикрашати» або «збирати врожай» - кольцо
золоте кольцо → каблучка, перстень
кольцо дороги → кільце
Як дібрати літературний відповідник: чотири кроки
Як дібрати літературний відповідник
- Визнач значення. Що саме ти хочеш сказати? Трогати рукою — це чіпати, а трогати до сліз — зворушувати.
- Знайди слово в словнику. У словнику на цій сторінці або в «Словнику української мови» (СУМ-20). Якщо слова немає чи біля нього позначка, шукай відповідник.
- Обери відповідник за змістом. Із кількох синонімів бери той, що пасує до речення: удалити файл → видалити, удалити зуб → вирвати.
- Перевір сполучення і форму. Відповідник має поєднуватися з іншими словами: скласти залік, отримати довідку, чекати на зупинці.
Найчастіше людина знає правильне слово, але воно не спадає на думку першим. Тому корисно вивчати не окремі слова, а цілі сполучення: на зупинці, склав залік, отримав довідку.
Суржикові слова за темами: приклади
Суржик найчастіше трапляється в побутових словах — тих, які ми чуємо щодня. Ось найпоширеніші приклади за темами; кожну пару можна знайти в словнику вище.
Суржикові слова за темами
- Школа
зачот → залік; тетрадь → зошит; ошибка → помилка; п’ятьорка → п’ятірка; доклад → доповідь - Дім
шкаф → шафа; кровать → ліжко; потолок → стеля; обої → шпалери; тряпка → ганчірка; щотка → щітка; ножниці → ножиці - Їжа
творог → сир; колбаса → ковбаса; пірожене → тістечко; укроп → кріп; уксус → оцет; картошка → картопля - Місто й робота
остановка → зупинка; очередь → черга; отпуск → відпустка; должность → посада; налог → податок - Розмова
щас → зараз; канєшно → звісно; даже → навіть; тоже → теж; вообще → взагалі; ізвініть → вибачте; пожалуйста → будь ласка
Це не суржик: слова, які помилково виправляють
Українська й російська — споріднені мови, тож чимало спільних слів звучать однаково. У старих списках «суржику» трапляються нормальні українські слова, і їх марно «виправляють». Усі слова нижче є в «Словнику української мови» без позначок.
Це не суржик: слова є в словнику
| Слово | Що каже словник | Приклад |
|---|---|---|
| магазин | установа, де продають товари; крамниця (СУМ-20) | продуктовий магазин |
| красивий | те саме, що гарний (СУМ-20) | красива пісня |
| ящик | виріб із дощок, фанери тощо для пакування і зберігання (СУМ-11) | ящик для інструментів |
| блюдечко | зменшувальна форма до блюдце (СУМ-20) | чашка з блюдечком |
| винуватий | який провинився; який є причиною чогось (СУМ-20) | винуватий вигляд |
| безвихідний | у якому немає порятунку, виходу (СУМ-20) | безвихідне становище |
| відмінити | оголосити таким, що не відбудеться (СУМ-20) | концерт відмінили |
| дома | те саме, що вдома (СУМ-20) | я вже дома |
| діватися | зникати, пропадати (СУМ-20) | куди ти дівся? |
| як правило | здебільшого, звичайно (СУМ-20) | як правило, ми обідаємо о другій |
| халатний | перен. недбайливий, несумлінний (СУМ-11) | халатне ставлення до роботи |
| балакати | те саме, що розмовляти (СУМ-20) | балакати з другом |
Ці слова можна вживати без вагань. Синонім (крамниця, гарний, скринька) — справа смаку, а не виправлення помилки.
Отже, перш ніж замінювати слово, перевір його в словнику. Схожість на російське слово ще не робить його суржиком.
Вправи: доберіть літературний відповідник
Обери літературний відповідник
Заміни суржикове слово в дужках літературним.
Мама попросила купити … (колбаси).
Відповідь
ковбаси. Колбаса — суржик; українською ковбаса.
Автобус зупинився на … (остановка).
Відповідь
зупинці. Остановка → зупинка.
Кожен працівник сплачує … (налог).
Відповідь
податок. Налог → податок.
Сідай, тут … (удобно).
Відповідь
зручно. Удобно → зручно.
Я забув удома … (тетрадь) з математики.
Відповідь
зошит. Тетрадь → зошит.
Не … (трогай) гарячу праску!
Відповідь
чіпай. Трогати рукою → чіпати, торкатися.
Завтра в нас … (зачот) з фізики.
Відповідь
залік. Зачот → залік.
Подай мені, будь ласка, … (отвьортку).
Відповідь
викрутку. Інструмент для гвинтів — викрутка.
Повісь куртку в … (шкаф).
Відповідь
шафу. Шкаф → шафа.
До лікаря велика … (очередь).
Відповідь
черга. Очередь → черга.
Учитель позначив усі … (ошибки).
Відповідь
помилки. Ошибка → помилка.
Ми … (позвонимо) тобі ввечері.
Відповідь
подзвонимо. Позвонити → подзвонити.
Суржик чи нормативне слово?
Розподіли слова. Не кожне слово, схоже на російське, — суржик.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| кушать | Суржик | Українською — їсти. |
| магазин | Нормативне слово | СУМ-20: установа, де продають товари; крамниця. |
| тоже | Суржик | Українською — теж, також. |
| красивий | Нормативне слово | СУМ-20: те саме, що гарний. |
| бабочка | Суржик | Українською — метелик. |
| блюдечко | Нормативне слово | Зменшувальна форма до блюдце. |
| винуватий | Нормативне слово | СУМ-20: який провинився. |
| арбуз | Суржик | Українською — кавун. |
| балакати | Нормативне слово | СУМ-20: те саме, що розмовляти. |
| даже | Суржик | Українською — навіть. |
| кровать | Суржик | Українською — ліжко. |
| діватися | Нормативне слово | СУМ-20: зникати, пропадати — куди ти дівся? |
Картки: суржик → як правильно
Прочитай суржикове слово, пригадай відповідник, тоді переверни картку.
Джерело: кожну пару звірено за «Словником української мови» у 20 томах (СУМ-20; для слів, яких видані томи ще не охоплюють, — за «Словником української мови» в 11 томах, СУМ-11) і за ВЕСУМ (goroh.pp.ua, «Словозміна»): суржикових слів у цих словниках немає або їх позначено як ненормативні; позначки «розм.», «заст.», «прост.», «рідко» — за СУМ.
Вправи з відповідями: суржик і літературні відповідники
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Літературний відповідник — це
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — слово літературної мови з тим самим значенням. Відповідником замінюємо суржикове чи просторічне слово: щас → зараз.
Літературний відповідник до суржикового «щотка» —
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — щітка. «Щотка» — суржик; українською «щітка».
НЕ є суржиком слово
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — довіреність. «Довіреність» — документ, нормативне слово; інші — суржик (посада, їсти, дівчинка).
У реченні «Ця пісня мене трогає» суржик замінюємо словом
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — зворушує. «Трогати» в значенні «хвилювати» — це «зворушувати».
Усі слова літературні в рядку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — зупинка, відпустка, черга. Остановка, отпуск, очередь — суржик; зупинка, відпустка, черга — норма.
Слово «часи» вжито як суржик у реченні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Мені подарували нові часи. Прилад для вимірювання часу — «годинник»; «часи» — множина від «час».
Суржик ужито в реченні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Купи, будь ласка, картошки. «Картошка» — суржик; українською «картопля».
У сполученні «устройство двигуна» суржик замінюємо словом
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — будова. Розташування частин механізму — «будова»; «устрій» — про державу, суспільство.
Позначка «розм.» біля слова в словнику означає, що слово
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — розмовне: не помилка, але в офіційному тексті краще нейтральне. Розмовне слово доречне в розмові, а в навчальному й діловому тексті краще нейтральне.
«Заключення лікаря» правильно —
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — висновок лікаря. «Заключення» в значенні «підсумкова думка» — «висновок».
Ця тема на карті української мови: Мовні норми, стилістика, культура мовлення → Кальки, суржик, росіянізми
