Відокремлені члени речення: правила, приклади, вправи

Оновлено: 31.10.2026

Відокремлені члени речення — це другорядні члени речення, які виділяємо за змістом та інтонацією: в усному мовленні — паузами, на письмі — комами, рідше тире. Відокремленими бувають означення, прикладки, обставини, додатки й уточнювальні члени: Річка, скута кригою, мовчала до весни; Повернувшись додому, я сів за уроки.

Нижче — таблиця всіх видів, правила для кожного відокремленого члена з прикладами речень, коли коми не потрібні, як підкреслювати, синонімічні конструкції, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: відокремлені члени речення в таблиці

Які члени речення можуть бути відокремленими і коли їх виділяємо комами — у таблиці. Кожен рядок докладно пояснено нижче.

Відокремлені члени речення: коли ставимо коми

Член речення	Відокремлюємо	Приклад
Означення § 158, І, п. 13	зворот після іменника; означення при особовому займеннику (і перед ним, і після); перед іменником — з відтінком причини	Дорога, розмита дощами, вела до лісу.
Прикладка § 158, І, п. 14	після іменника; при особовому займеннику; зі словами як (= бо), тобто, на ім’я, родом	Мій дідусь, колишній льотчик, знає всі сузір’я.
Обставина § 158, І, п. 15	дієприслівниковий зворот; одиничний дієприслівник зі значенням часу, причини, умови; зворот із незважаючи на — переважно	Повернувшись додому, я сів за уроки.
Додаток § 158, І, п. 16	звороти з крім (окрім), опріч, за винятком, поряд з, замість — за бажанням автора	Усі, крім Тараса, прийшли вчасно.
Уточнювальний член § 158, І, пп. 15, 17	уточнює попереднє слово (можна вставити а саме); звороти з тобто, зокрема, особливо, навіть	Завтра, у суботу, ми підемо до музею.

Відокремлюємо лише другорядні члени речення. В усному мовленні їх виділяємо паузами, на письмі — комами, рідше тире (§ 161, І, п. 6). Лінії — як у невідокремлених: означення і прикладка — хвиляста, додаток — пунктир, обставина — риска з крапкою.

Що таке відокремлення і відокремлені члени речення

Відокремлення — це змістове й інтонаційне виділення другорядного члена речення. Відокремлений член несе додаткове повідомлення: пояснює, уточнює чи доповнює інше слово, тому має більшу змістову вагу, ніж невідокремлений. Порівняй: Утомлений дорогою мандрівник заснув біля вогнища і Мандрівник, утомлений дорогою, заснув біля вогнища. У другому реченні ознака «утомлений дорогою» звучить як окреме повідомлення — ми робимо перед нею і після неї паузу, а на письмі ставимо коми.

Відокремлюємо лише другорядні члени речення: означення (зокрема прикладки), обставини й додатки. Підмет і присудок не відокремлюються. Окремо виділяють уточнювальні члени речення — вони конкретизують попереднє слово, і перед ними можна вставити а саме.

Речення з відокремленими членами — це просте ускладнене речення: граматична основа в ньому одна, а відокремлений член лише ускладнює його, так само як однорідні члени, звертання чи вставні слова.

Поширені й непоширені відокремлені члени

За будовою відокремлені члени бувають непоширені — одне слово (Розгублений, хлопець не зміг нічого сказати; Повечерявши, полягали спати — Панас Мирний) і поширені — слово із залежними словами, тобто зворот: дієприкметниковий (розмита дощами), дієприслівниковий (вийшовши з кімнати), іменниковий (колишній льотчик). Поширені члени речення відокремлюємо частіше, ніж непоширені.

Відокремлене означення

Відокремлене означення — це означення, яке виділяємо комами (рідше тире). Найчастіше воно виражене дієприкметниковим або прикметниковим зворотом, рідше одиничним прикметником чи дієприкметником. За Правописом (§ 158, І, п. 13) означення відокремлюємо, якщо воно:

стоїть після означуваного іменника і має залежні слова (це зворот): У квітнику, заглушеному бур’яном, розцвілася якась жовтогаряча квітка (І. Волошин). Якщо зворот у кінці речення, ставимо одну кому — перед ним;
не має залежних слів, але стоїть після іменника — особливо коли таких означень два чи більше або перед іменником уже є інше означення: Високо, трохи не серед неба, стояв місяць, ясний, блискучий, повний (І. Нечуй-Левицький);
стоїть перед іменником, але має обставинний відтінок — найчастіше причини (до нього можна поставити питання чому?): Розгублений, хлопець не зміг нічого сказати; Дезорганізований раптовістю нічної атаки, ворог не встиг учинити скільки-будь сильного опору (О. Гончар);
стосується особового займенника — незалежно від того, де стоїть: Тремтячий, блідий, він привітався до доктора, попрохав його сісти (М. Коцюбинський);
стосується слова, якого в реченні немає: Не рано встане: / Навіки, праведний, заснув (Т. Шевченко);
уточнює попереднє означення: У тексті було багато маловідомих, зокрема іншомовних, слів.

Неузгоджені означення (іменники в непрямих відмінках) відокремлюємо, щоб надати їм більшої змістової ваги: …невисока, досить повна жінка, з кошиком у руці (О. Гончар).

Не відокремлюємо означення, яке стоїть безпосередньо перед іменником і не має обставинного відтінку: Розмита дощами дорога вела до лісу. Не відокремлюємо також означення, тісно пов’язане з іменником за змістом, і означення, що стосується не так підмета, як присудка: Тільки один Варчук стояв біля вікна спокійний, зосереджений (М. Стельмах). Одиничні прикметники при особових займенниках інколи не відокремлюємо, зокрема в окличних реченнях і при протиставленні: О я нещасний! Між двома зворотами, поєднаними одиничним і (й), коми немає, а від іменника їх відокремлюємо разом: Птах, пробуджений ранком і сполоханий дощем, знявся з гілки.

У шкільних підручниках є ще один випадок: означення перед іменником, відірване від нього іншими словами, теж відокремлюють — Утомлені, поверталися з поля косарі. Правопис окремо цього випадку не називає, але таке означення зазвичай має також обставинний відтінок.

Щоб виділити означення виразніше, замість ком ставимо тире: Тепер інша доля — холодна і хмура — заступила матір (Панас Мирний; § 161, І, п. 6, а).

Відокремлене означення: коли ставимо коми

Відокремлюємо

зворот після означуваного іменника: Дорога, розмита дощами, вела до лісу.
два чи більше непоширених означень після іменника: Ніч, тиха й тепла, огорнула село.
означення перед іменником, якщо воно має обставинний відтінок (найчастіше причини): Розгублений, хлопець не зміг нічого сказати (бо був розгублений).
означення при особовому займеннику — і перед ним, і після нього: Схвильована, вона не могла вимовити ні слова.
означення, що стосується відсутнього в реченні слова: Навіки, праведний, заснув (Т. Шевченко).

Не відокремлюємо

зворот безпосередньо перед іменником без обставинного відтінку: Розмита дощами дорога вела до лісу.
означення, що за змістом стосується не стільки підмета, скільки присудка: Тільки один Варчук стояв біля вікна спокійний, зосереджений (М. Стельмах).
два звороти, поєднані неповторюваним і (й), — одне від одного (від іменника їх відокремлюємо разом): Птах, пробуджений ранком і сполоханий дощем, знявся з гілки.

Щоб виділити означення виразніше, замість ком інколи ставимо тире: Тепер інша доля — холодна і хмура — заступила матір (Панас Мирний).

За Українським правописом (2019), § 158, І, п. 13 і прим. 1–2; § 161, І, п. 6, а.

Речення з відокремленим означенням: приклади

Човен, прив’язаний до старої верби, гойдався на хвилях. — зворот після іменника.
Ми зайшли до бібліотеки, відкритої до пізнього вечора. — зворот у кінці речення.
Ніч, тиха й тепла, огорнула село. — два одиничні означення після іменника.
Схвильована, вона не могла вимовити ні слова. — означення при особовому займеннику.
Захоплений книжкою, Андрій не почув дзвінка. — зворот перед іменником із відтінком причини (не почув, бо був захоплений).

Як ставити коми саме при дієприкметниковому звороті, пояснено в статті «Дієприкметник».

Відокремлена прикладка

Прикладка — різновид означення, виражений іменником: вона дає предметові іншу назву. Відокремлюємо прикладку (§ 158, І, п. 14), якщо вона:

стоїть після означуваного іменника: Дмитрик, восьмилітній хлопчик, вискочив з душної низенької хати (М. Коцюбинський);
стосується особового займенника: Досвідчений педагог, він знав шлях до серця дітей;
поширена, стоїть перед іменником і має відтінок причини, умови чи допустовості: Хоробрі воїни, козаки ставали героями народних пісень і дум;
приєднується словами як (з відтінком причини), тобто, або (= тобто), на ім’я, родом, так званий: Як учений, етнограф і фольклорист, Франко все життя з палким інтересом ставився до народної творчості (М. Рильський).

Тире ставимо перед прикладкою, до якої можна додати а саме, найчастіше в кінці речення: Дочки — Ольга й Олена — визбирували на городі картоплю (В. Козаченко). Не відокремлюємо прикладку з як у значенні «у ролі кого, чого» (Шевченко як поет відомий усьому світові; Ліс зустрів мене як друга) і прикладку через дефіс (учитель-фізик). Усі випадки, драбину й вправи зібрано в статті «Відокремлення прикладок».

Відокремлені обставини

Відокремлені обставини найчастіше виражені дієприслівником або дієприслівниковим зворотом. За Правописом (§ 158, І, п. 15) відокремлюємо:

дієприслівниковий зворот — у будь-якому місці речення: Маруся, вийшовши з кімнати, засоромилась (Г. Квітка-Основ’яненко); Почали люди серпи гострити, лаштуючись до жнив (М. Коцюбинський);
одиничний дієприслівник, якщо він означає час, причину, умову дії, а не її спосіб: Повечерявши, полягали спати (Панас Мирний); Не повіривши, Чабанчук кинувся в канцелярію (О. Донченко); Попрацювавши, можна й відпочити. Тут вирішує значення, а не місце в реченні;
уточнювальні обставини — про них нижче;
звороти з незважаючи на — переважно: Сікач, незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги, дуже прудко бігає. Без ком — коли зворот тісно пов’язаний з дієсловом і стоїть після нього: Діяти незважаючи на обставини.

Звороти з прийменниками відповідно до, завдяки, залежно від, згідно з, на відміну від, попри, у зв’язку з, унаслідок, усупереч можна відокремлювати, а можна й ні — залежно від того, чи хоче автор їх виділити. Правопис наводить обидва варіанти: Погода, всупереч сподіванням, різко погіршилася і Погода всупереч сподіванням різко погіршилася. Ще приклад: Отруйні опеньки, на відміну від їстівних, не мають на ніжці білого кільця.

Не відокремлюємо дієприслівник і дієприслівниковий зворот, якщо:

одиничний дієприслівник ужито в значенні прислівника способу дії (як?); він тісно прилягає до присудка, звичайно стоїть після нього: Вона сиділа замислившись (Ю. Яновський); Читати лежачи;
зворот — фразеологізм або складений прийменник: працювати не покладаючи рук, говорити не переводячи духу, бігти не чуючи ніг;
зворот стоїть серед однорідних обставин поряд із прислівником: Діяти впевнено й ні на кого не зважаючи;
перед зворотом стоїть частка і (й) у значенні «навіть»: Вони бралися до роботи й не знаючи повністю її обсягу.

Між двома відокремленими обставинами, поєднаними одиничним і, та, або, чи, коми немає: Усміхаючись і махаючи рукою, дівчинка бігла назустріч мамі.

Дієприслівник і дієприслівниковий зворот: кома чи ні

Відокремлюємо

дієприслівниковий зворот — у будь-якому місці речення: Маруся, вийшовши з кімнати, засоромилась (Г. Квітка-Основ’яненко).
одиничний дієприслівник, що означає час, причину, умову: Повечерявши, полягали спати (Панас Мирний).
зворот із незважаючи на — переважно: Незважаючи на пізню годину, у вікнах світилося.

Не відокремлюємо

одиничний дієприслівник у значенні прислівника (як?): Вона сиділа замислившись (Ю. Яновський).
сталий зворот (фразеологізм): працювати не покладаючи рук, слухати затамувавши подих.
зворот після частки і (й) у значенні «навіть»: Вони бралися до роботи й не знаючи повністю її обсягу.

Звороти з відповідно до, завдяки, залежно від, згідно з, на відміну від, попри, у зв’язку з, унаслідок, усупереч відокремлюємо не завжди — залежно від того, чи хоче автор їх виділити. Приклади в схемі — з Правопису, крім речення про пізню годину.

За Українським правописом (2019), § 158, І, п. 15.

Усе про дієприслівник і кому при ньому, з драбиною для складних випадків, — у статті «Дієприслівник як особлива форма дієслова». Розряди обставин за значенням — у статті «Обставина».

Речення з відокремленою обставиною: приклади

Зібравши наплічники, ми вирушили в дорогу. — дієприслівниковий зворот на початку речення.
Сестра, помітивши мене, помахала рукою. — зворот у середині речення.
Річка текла повільно, виблискуючи на сонці. — зворот у кінці речення.
Подумавши, Оксана погодилася. — одиничний дієприслівник зі значенням часу (спершу подумала, потім погодилася).
Незважаючи на дощ, ми вирушили в похід. — зворот із незважаючи на.

Відокремлений додаток

Відокремлений додаток — це зворот із прийменником крім (окрім), опріч, за винятком, поряд з, замість: Усі, крім Тараса, прийшли вчасно. Такі звороти мають значення виключення, обмеження (крім, за винятком), включення (поряд з; крім у значенні «на додаток до») чи заміщення (замість).

Відокремлення додатків не обов’язкове (§ 158, І, п. 16): воно залежить від бажання автора, від того, наскільки зворот поширений і де стоїть. Приклади з Правопису: За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив (Панас Мирний); У роботі фабрики, поряд з успіхами, були й невдачі. Зворот із замість може містити інфінітив: Замість відпочивати, Андрій знову сів за креслення. Але додатки з замість переважно не відокремлюємо: Шматочки мармуру на вулицях Помпеї колись служили замість ліхтарів. Якщо ж додаток відокремлюємо, то з обох боків, як і інші відокремлені члени.

Речення з відокремленим додатком: приклади

На екскурсію поїхали всі, за винятком Петра.
Крім математики, Ірина любить хімію. — крім = «на додаток до».
Усе забудьте, окрім головного.

Уточнювальні члени речення

Уточнювальний член речення звужує, конкретизує значення попереднього слова: називає точніше місце, час, ознаку. Перед ним можна вставити а саме. Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця та часу: Там, за горами, давно вже день і сяє сонце, а тут, на дні міжгір’я, ще ніч (М. Коцюбинський); Завтра, у суботу, ми підемо до музею. Уточнювальними бувають і означення: Між своїми, ковалівськими, тут стояли підводи і з сусідніх сіл (В. Кучер).

Відокремлюємо також звороти, які вводять слова (§ 158, І, п. 17):

уточнення чи пояснення — тобто, цебто, а саме, (а) точніше, або (= тобто), інакше: Чернишеві під час артпідготовки випало бути старшим, тобто командувати з’єднаним вогнем усіх трьох мінрот (О. Гончар);
приєднання, додаткове повідомлення — навіть, особливо, переважно, у тому числі, зокрема, наприклад, причому: Б’є вся артилерія, навіть зенітна (І. Нехода).

Кому ставимо перед цими словами, а після них — ні: Учора, тобто в четвер, випав перший сніг. Вставне слово всередині відокремленого члена комами не виділяємо: Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ (§ 158, І, п. 11, прим. 3).

Слова, що вводять уточнення і приєднання

Значення	Слова	Приклад
Уточнення, пояснення	тобто, цебто, а саме, (а) точніше, або (= тобто), інакше	Учора, тобто в четвер, випав перший сніг.
Приєднання, додаткове повідомлення	навіть, особливо, переважно, у тому числі, зокрема, наприклад, причому	Б’є вся артилерія, навіть зенітна (І. Нехода).
Уточнення без слова-сигналу	перед членом можна вставити а саме	Там, за горами, давно вже день і сяє сонце (М. Коцюбинський).

Кома стоїть перед словом тобто, зокрема, навіть…, а після нього — ні: тобто в четвер, не «тобто, в четвер». Зворот виділяємо з обох боків, якщо речення на ньому не закінчується.

За Українським правописом (2019), § 158, І, п. 15, 3; п. 17.

Розділові знаки при відокремлених членах речення

Відокремлений член виділяємо з обох боків — знаки парні:

у середині речення — дві коми (або два тире): Мій дідусь, колишній льотчик, знає всі сузір’я;
на початку речення — кома після відокремленого члена: Розгублений, хлопець не зміг нічого сказати;
у кінці речення — кома (рідше тире) перед ним: Ми зайшли до бібліотеки, відкритої до пізнього вечора.

Тире замість ком ставимо, коли хочемо виділити відокремлений член виразніше, — частіше, якщо він поширений, має однорідні члени чи стоїть у кінці речення (§ 161, І, п. 6). Найпоширеніша помилка — забути другу кому після звороту в середині речення.

Де потрібні коми при відокремленому члені?

Коми при виділеному члені речення пропущено. Визнач, як його виділити.

Ліс освітлений ранковим сонцем здавався казковим.
Відповідь
коми з обох боків. Дієприкметниковий зворот після іменника в середині речення виділяємо з обох боків: Ліс, освітлений ранковим сонцем, здавався казковим.
Освітлений ранковим сонцем ліс тягнувся до самого обрію.
Відповідь
без ком. Зворот стоїть безпосередньо перед іменником і не має відтінку причини — коми не ставимо.
Утомлені після тренування ми повільно йшли додому.
Відповідь
кома після. Означення стосується особового займенника ми, тому його відокремлюємо: Утомлені після тренування, ми…
Ми сіли в автобус заповнений туристами.
Відповідь
кома перед. Зворот після іменника в кінці речення — кома лише перед ним.
Вимкнувши світло тато вийшов із кімнати.
Відповідь
кома після. Дієприслівниковий зворот на початку речення відділяємо комою: Вимкнувши світло, тато вийшов із кімнати.
Діти слухали казку затамувавши подих.
Відповідь
без ком. Затамувавши подих — фразеологізм (‘дуже уважно’), тому кома не потрібна (§ 158, І, п. 15, 2, прим. б).
Дідусь почувши дзвінок пішов відчиняти двері.
Відповідь
коми з обох боків. Дієприслівниковий зворот у середині речення виділяємо з обох боків: Дідусь, почувши дзвінок, пішов відчиняти двері.
Брат любить читати лежачи.
Відповідь
без ком. Одиничний дієприслівник у значенні прислівника (читати як?) не відокремлюємо, як у Правописі: Читати лежачи.
Туристи довго стояли на роздоріжжі розглядаючи карту.
Відповідь
кома перед. Дієприслівниковий зворот у кінці речення — кома перед ним.
Розгублений він не знав, що відповісти.
Відповідь
кома після. Одиничне означення при особовому займеннику відокремлюємо: Розгублений, він не знав, що відповісти.
Сьогодні у неділю музей працює до шостої.
Відповідь
коми з обох боків. У неділю уточнює слово сьогодні (а саме коли?) — уточнювальну обставину виділяємо з обох боків.
Над містом зійшов місяць яскравий і круглий.
Відповідь
кома перед. Два одиничні означення після іменника відокремлюємо; у кінці речення — кома перед ними.

Як підкреслюються відокремлені члени речення

Відокремлені члени підкреслюємо так само, як невідокремлені, — разом із залежними словами, без ком: означення і прикладку — хвилястою лінією, додаток — пунктиром, обставину — рискою з крапкою. Уточнювальний член підкреслюємо як той член речення, яким він є (уточнювальну обставину — як обставину).

Дорога, розмита дощами, вела до лісу;
Повернувшись додому, я відчинив вікно;
Учні, крім Тараса, прийшли вчасно.

Так само підкреслюють у статтях «Другорядні члени речення» і «Синтаксичний розбір простого речення».

Який це відокремлений член речення?

Визнач, яким членом речення є виділений відокремлений зворот чи слово і чим він виражений.

Стежка, засипана жовтим листям, вела до ставу.
Член реченняозначення
Вираженийприкметником або дієприкметником
Повний розбір
Дієприкметниковий зворот (стежка яка?) — відокремлене означення.
Повернувшись зі школи, Марко одразу сів обідати.
Член реченняобставина
Вираженийдієприслівником
Повний розбір
Дієприслівниковий зворот (сів що зробивши?) — відокремлена обставина.
Наш сусід, відомий у місті лікар, допоміг бабусі.
Член реченняприкладка
Вираженийіменником
Повний розбір
Головне слово звороту — іменник лікар: він дає сусідові іншу назву, тож це прикладка.
За винятком Миколи, усі прийшли на тренування.
Член реченнядодаток
Вираженийіменником із прийменником
Повний розбір
Зворот із за винятком має значення виключення — відокремлений додаток.
Зачарований, він слухав пісню до кінця.
Член реченняозначення
Вираженийприкметником або дієприкметником
Повний розбір
Одиничний дієприкметник при особовому займеннику — відокремлене означення.
Зустріньмося завтра, у суботу, біля входу до парку.
Член реченняобставина
Вираженийіменником із прийменником
Повний розбір
У суботу уточнює обставину часу завтра — це уточнювальна обставина.
Ми, не чекаючи автобуса, пішли пішки.
Член реченняобставина
Вираженийдієприслівником
Повний розбір
Дієприслівниковий зворот — відокремлена обставина; не з дієприслівником пишемо окремо.
Досвідчений тренер, він знав, як підтримати команду.
Член реченняприкладка
Вираженийіменником
Повний розбір
Головне слово — іменник тренер: це прикладка при займеннику він, а не означення.
Крім малювання, Ігор займається музикою.
Член реченнядодаток
Вираженийіменником із прийменником
Повний розбір
Крім малювання (= на додаток до малювання) — відокремлений додаток.
Сад, тихий і сонний, дрімав під місяцем.
Член реченняозначення
Вираженийприкметником або дієприкметником
Повний розбір
Два одиничні прикметники після іменника — відокремлене означення.
Унизу, біля річки, горіло багаття.
Член реченняобставина
Вираженийіменником із прийменником
Повний розбір
Біля річки уточнює обставину місця унизу (а саме де?) — уточнювальна обставина.
До класу зайшла Ірина Петрівна, наша вчителька.
Член реченняприкладка
Вираженийіменником
Повний розбір
Іменник учителька з означенням дає іншу назву — відокремлена прикладка.

Синонімія речень із відокремленими членами і без них

Речення з відокремленим членом часто можна перебудувати, не змінивши змісту:

відокремлене означення ↔ невідокремлене чи підрядна частина: Мандрівник, утомлений дорогою, заснув — Утомлений дорогою мандрівник заснув — Мандрівник, який утомився дорогою, заснув;
дієприслівниковий зворот ↔ підрядна частина чи однорідний присудок: Повернувшись додому, я сів за уроки — Коли я повернувся додому, то сів за уроки — Я повернувся додому і сів за уроки;
відокремлена прикладка ↔ присудок у сусідньому реченні: Мій дідусь, колишній льотчик, знає всі сузір’я — Мій дідусь — колишній льотчик. Він знає всі сузір’я.

Замінювати підрядну частину дієприслівниковим зворотом можна лише тоді, коли дію звороту й дію присудка виконує та сама особа. Коли я виходив із дому, задзвонив телефон не можна переробити на «Виходячи з дому, задзвонив телефон» — це граматична помилка. Більше прикладів — у статті «Синтаксична норма і синтаксичні помилки».

Відокремлений член чи інша конструкція

Комами виділяємо не лише відокремлені члени. Щоб не сплутати:

звертання і вставні слова не є членами речення: Друзі, ходімо до парку!; Ми, на жаль, спізнилися;
порівняльний зворот вводять сполучники як, мов, наче, ніби, і він означає порівняння: Сніг лежав, мов біла ковдра. Прикладка з як називає сам предмет (Як учений, Франко…), а порівняльний зворот — схожий предмет. Докладно — у статті «Порівняльний зворот»;
підрядна частина має свою граматичну основу, і тоді речення вже складне: Ліс починався там, де закінчувалося поле;
однорідні члени стосуються того самого слова й відповідають на те саме питання, але нічого не уточнюють: У саду росли яблуні, груші, сливи.

Типові помилки

Найчастіше помиляються, коли забувають другу кому, ставлять кому при звороті безпосередньо перед іменником, не виділяють означення при займеннику або ставлять кому після тобто. Перевір себе на прикладах:

Типові помилки з відокремленими членами

Не так → так	Чому
Дорога, розмита дощами вела до лісу.	зворот у середині речення виділяємо з обох боків
Дорога, розмита дощами, вела до лісу.	зворот у середині речення виділяємо з обох боків
Прочитана мною, книжка лежить на столі.	зворот безпосередньо перед іменником без відтінку причини не відокремлюємо
Прочитана мною книжка лежить на столі.
Задоволений він усміхнувся.	означення при особовому займеннику відокремлюємо
Задоволений, він усміхнувся.	означення при особовому займеннику відокремлюємо
Мама читала лист усміхаючись до своїх думок.	дієприслівниковий зворот відокремлюємо
Мама читала лист, усміхаючись до своїх думок.	дієприслівниковий зворот відокремлюємо
Він говорив, не переводячи духу.	фразеологізм (‘дуже швидко, без зупинки’) комами не виділяємо
Він говорив не переводячи духу.
Учора, тобто, в четвер, випав перший сніг.	після тобто кому не ставимо
Учора, тобто в четвер, випав перший сніг.	після тобто кому не ставимо
Птах, пробуджений ранком, і сполоханий дощем, знявся з гілки.	між двома зворотами з одиничним і коми немає
Птах, пробуджений ранком і сполоханий дощем, знявся з гілки.	між двома зворотами з одиничним і коми немає

За Українським правописом (2019), § 158, І, пп. 13, 15, 17; § 158, І, п. 2, прим. 1.

Розділові знаки поставлено правильно?

Розподіли речення: де відокремлений член виділено правильно, а де є помилка.

Відповіді

Хлопчик, захоплений грою, не почув дзвінка.	правильно	Зворот після іменника виділено з обох боків.
Дівчина, усміхаючись до нас махала рукою.	є помилка	Бракує другої коми: Дівчина, усміхаючись до нас, махала рукою.
Ми, задоволені екскурсією, поверталися додому.	правильно	Означення при особовому займеннику відокремлено комами.
Тарас, наш капітан забив гол.	є помилка	Прикладку в середині речення виділяємо з обох боків: Тарас, наш капітан, забив гол.
Бабуся працювала не покладаючи рук.	правильно	Фразеологізм не покладаючи рук комами не виділяємо.
Подорожні, пройшовши, ліс вийшли до річки.	є помилка	Кома розірвала зворот: Подорожні, пройшовши ліс, вийшли до річки.
Мій брат, студент-медик, приїхав на канікули.	правильно	Прикладку після іменника виділено з обох боків; студент-медик — через дефіс.
Ми приїхали в серпні, тобто, наприкінці літа.	є помилка	Після тобто кому не ставимо: Ми приїхали в серпні, тобто наприкінці літа.
Ми йшли вздовж річки, милуючись заходом сонця.	правильно	Дієприслівниковий зворот у кінці речення — кома перед ним.
Щасливий він вибіг на подвір’я.	є помилка	Означення при особовому займеннику відокремлюємо: Щасливий, він вибіг на подвір’я.
Усі, крім Ірини, прийшли вчасно.	правильно	Додаток із крім відокремлено з обох боків.
Яблуня, посаджена дідом, і доглянута батьком, щороку родить.	є помилка	Між зворотами з одиничним і коми немає: Яблуня, посаджена дідом і доглянута батьком, щороку родить.

Відокремлені члени речення та інші теми

означення, додаток, обставина та їх підкреслення — у статті «Другорядні члени речення»;
прикладки, їх написання та відокремлення — у статтях «Прикладки і їх написання» та «Відокремлення прикладок»;
дієприкметниковий і дієприслівниковий звороти — у статтях «Дієприкметник» і «Дієприслівник»;
порівняльний зворот — у статті «Порівняльний зворот і розділові знаки при ньому».

Джерело правил: Український правопис (2019), § 158, І, пп. 11, 13–17; § 161, І, п. 6; поняття відокремлення, поширені й непоширені відокремлені члени, підкреслення та синонімія конструкцій — за шкільною програмою з української мови (модельні програми НУШ) і усталеною шкільною граматикою.

Вправи з відповідями: відокремлені члени речення

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

Які члени речення можуть бути відокремленими?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — лише другорядні. Відокремлюємо тільки другорядні члени речення: означення, прикладки, додатки, обставини, а також уточнювальні члени.
У якому реченні є відокремлене означення?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Яблуня, посаджена дідом, уже дає плоди. Дієприкметниковий зворот після означуваного іменника відокремлюємо (Український правопис, § 158, І, п. 13, 1а). Перед іменником без обставинного відтінку його не відокремлюємо; «як наречена» — порівняльний зворот.
У якому реченні правильно розставлено розділові знаки?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Утомлений, він швидко заснув. Означення, що стосується особового займенника, відокремлюємо незалежно від місця (Український правопис, § 158, І, п. 13, 1г).
Яким членом речення є відокремлений зворот у реченні «Незважаючи на мороз, діти довго гралися надворі»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — обставиною. Зворот із прийменником «незважаючи на» — обставина допусту (всупереч чому?); такі звороти переважно відокремлюємо (Український правопис, § 158, І, п. 15, 3).
Яким членом речення є відокремлений зворот у реченні «Усі учні, крім Олега, написали диктант»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — додатком. «Крім Олега» відповідає на питання крім кого? і має значення виключення — це додаток. Звороти з «крім (окрім), опріч, за винятком» відокремлюємо комами за бажанням автора (Український правопис, § 158, І, п. 16).
У якому реченні дієприслівник не відокремлюємо комами?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Дівчина стояла задумавшись. Одиничний дієприслівник після присудка в значенні прислівника (стояла як? задумавшись) комами не виділяємо, як у прикладі Правопису «Вона сиділа замислившись» (§ 158, І, п. 15, 2, прим. а). В інших реченнях — зворот або дієприслівник зі значенням часу.
У якому реченні кому не ставимо, бо дієприслівниковий зворот — фразеологізм?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Хлопці бігли не чуючи ніг. «Не чуючи ніг» (дуже швидко) — сталий зворот, фразеологізм; такі звороти не відокремлюємо (Український правопис, § 158, І, п. 15, 2, прим. б).
У якому реченні є уточнювальна обставина?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Там, за річкою, починався ліс. «За річкою» уточнює попередню обставину «там» (а саме де?), тому її виділяємо комами (Український правопис, § 158, І, п. 15, 3). А «де закінчувалося поле» — не уточнювальна обставина, а підрядна частина складного речення.
Який розділовий знак ставимо перед прикладкою в кінці речення «У своїм невеличкім гурточку він завів новину _ гуртову працю» (М. Коцюбинський), якщо перед нею можна вставити «а саме»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — тире. Прикладку зі значенням уточнення в кінці речення, перед якою можна поставити «а саме», виділяємо тире: «…завів новину — гуртову працю» (приклад Правопису, § 161, І, п. 6б).
Яке речення ускладнене відокремленим членом речення?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Ми, зібравши речі, вирушили на вокзал. «Зібравши речі» — відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом. «Друзі» — звертання, «на жаль» — вставні слова (вони не є членами речення), а «Коли смеркло» — підрядна частина складного речення.

Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Відокремлені члени речення

Потренуйся: гра «Розстав коми» — 38 речень на тему «Відокремлені члени»

Речення з відокремленими членами