Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Слова іншомовного походження — це запозичення з інших мов: театр, автор, журі, комп’ютер. Пишемо їх за окремими правилами Українського правопису 2019 року. Головні з них: у загальних назвах після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед приголосним — и (директор), а здебільшого — і (бізнес, таксі); апостроф — комп’ютер, інтерв’ю; подвоєння зазвичай немає (колектив), але інновація, ванна.
Нижче — таблиця головних правил, словник «Як пишуться іншомовні слова» з пошуком (бравісимо, інновація, фюзеляж, п’єдестал), дві схеми (до правила дев’ятки та до апострофа й м’якого знака), варіантні написання (міф і міт, аудиторія і авдиторія), відмінювання, типові помилки, три тренажери й тест на 10 завдань.
Слова іншомовного походження в українській мові
Українська мова, як і кожна інша, постійно переймає слова з інших мов. Для багатьох прикладів Правопис сам називає мову-джерело:
| Мова | Приклади з Правопису |
|---|---|
| грецька | аптека, бібліотека, театр, теорія |
| давньогрецька й латинська | автор, автомобіль, аудиторія, пауза |
| французька | брошура, журі, парашут, макіяж |
| англійська | вікенд, браузер, дисплей, шоу, чат, файл |
| німецька | гросмейстер, крейда, фройляйн |
| нідерландська | гейзер, дрейф |
Запозичення часто зберігають звуки мови-джерела, тому для них у Правописі є окремий розділ. Одні слова передаємо за звучанням, інші — за написанням, ще інші — за традицією. Через це в правилах так багато слів «звичайно», «переважно»: це тенденції, і в сумнівних випадках варто звірятися зі словником. Українські відповідники до багатьох запозичень зібрано в статті «Запозичення і їхні українські відповідники».
Коротко: правопис слів іншомовного походження в таблиці
| Правило | Приклади |
|---|---|
| И у загальних назвах після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед приголосним (правило дев’ятки); за традицією також в окремих давно засвоєних словах | директор, система, режим, шифр; лиман, спирт |
| І на початку слова, перед голосним або й, у кінці слова, після інших приголосних | ідея, діагноз, радій, таксі, бізнес |
| Ї після голосного (але після префікса чи першої частини складного слова — і) | мозаїка, егоїст; але доісторичний |
| І чи и у власних назвах: в іменах і прізвищах — і навіть після букв «дев’ятки»; у географічних назвах — окремі правила | Грімм, Медічі, Россіні; Міссісіпі, але Крит, Алжир |
| Е, а є — з попереднім [й] і звичайно після голосного, апострофа й ь (але після префікса чи першої частини складного слова — е) | енергія; Ємен, дієта, досьє, круп’є; але діелектрик |
| У після ж, ш у словах із французької | брошура, журі, парашут |
| Апостроф після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р і префікса перед я, ю, є, ї, коли чуємо [й] | комп’ютер, кар’єра, ад’ютант |
| Ні апострофа, ні ь, коли я, ю лише пом’якшують приголосний; перед йо апострофа теж немає | бюро, пюре, меню; курйоз |
| Ь після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо, коли чуємо [й] | мільярд, ательє, бульйон |
| Подвоєння: у загальних назвах звичайно немає; є в окремих словах за традицією, звичайно на межі префікса й кореня, переважно у власних назвах | колектив, беладона; ванна, нетто; інновація; Андорра, Руссо |
| G — г, у давно запозичених загальних назвах — ґ, в іменах і прізвищах людей — г або ґ; h — переважно г, за традицією х | генерал; ґанок; Гете і Ґете; горизонт; хобі, хокей |
| L — л або ль, як узвичаїлося | клас, план; гольф, магістраль |
| Th — звичайно т (у словах, звичних із ф, є варіанти) | театр, теорія; міф і міт |
| Au, ou — ау, оу; у словах із давньогрецької та латинської au — звичайно ав (у кількох словах правильні обидва варіанти) | аутсайдер, Фауст; автор, лавра; аудиторія і авдиторія |
| -tr, -dr — -тр, -др | театр, центр, циліндр |
| Відмінювання: як українські іменники; слова на -о, -е, -і, -у та деякі інші не відмінюємо | капсула — капсули; кафе, кіно, меню; але пальто — у пальті |
Як пишуться іншомовні слова: словник
Тут зібрано слова, про написання яких найчастіше питають у пошуку: бравісимо, інновація, фюзеляж, лібрето, п’єдестал, Руссо, Чикаго. Введи слово — словник покаже правильне написання, правило Правопису 2019 року й типову помилку. Шукати можна й за помилковим написанням: пєдестал, лібретто.
Як пишуться іншомовні слова: словник
| Слово | Правило | Примітка |
|---|---|---|
| агре́сор | одна с; г на місці g | не агрессор |
| ад’ю́нкт | апостроф після префікса ад- | так само ад’ютант |
| ад’юта́нт | апостроф після префікса ад- | так само ад’юнкт |
| аксіо́ма | і перед голосним | |
| акумуля́ція | одна к | не аккумуляція; так само акумулятор |
| Алжи́р | и після ж у географічній назві | так само алжирець |
| Алла́х | лл: подвоєння за традицією; х на місці h | |
| альбатро́с | ль — за традицією | не албатрос |
| Андо́рра | рр: у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо | так само андоррець, андоррський |
| андо́ррський | рр, як у назві Андорра | |
| анна́ли | нн: подвоєння за традицією | |
| анота́ція | одна н: зв’язок зі словом нотація втрачено | не аннотація; так само конотація |
| Антаркти́да | и в назвах на -ида | |
| Апенні́ни | нн: у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо | |
| апперце́пція | пп на межі префікса й кореня | пор. перцепція; так у СУМ-20. «Словник іншомовних слів» подає аперцепція, але за Правописом 2019 подвоєння тут зберігаємо |
| Аргенти́на | и після т — за традицією, як Палестина | не Аргентіна |
| ар’єрга́рд | апостроф після р перед є | |
| ательє́ | ь перед є | не відмінюється |
| Барбю́с | без апострофа: ю лише пом’якшує б | |
| баро́ко | одна к | не барокко |
| башки́р | и за традицією в давно засвоєному слові | так само калмик |
| беладо́на | одна н | не беладонна. У «Словнику іншомовних слів» ще беладонна, але Правопис 2019 і СУМ-20 подають беладона |
| Б’є́рнсон | апостроф після б; ø після [й] — є | норвезький письменник |
| б’єф | апостроф після б перед є | |
| білль | лл: подвоєння за традицією | законопроєкт у Великій Британії, США |
| Бонн | нн: у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо | місто в Німеччині |
| бо́нна | нн: подвоєння за традицією | вихователька дітей (застаріле) |
| браві́симо | одна с: у загальних назвах приголосні звичайно не подвоюємо | не бравіссімо; так само піанісимо, фортисимо. У «Словнику іншомовних слів» ще бравіссімо, але Правопис 2019 і СУМ-20 подають бравісимо |
| Братисла́ва | слов’янська назва: пишемо за правилами для слов’янських назв, а не за загальним правилом про і та и в запозиченнях | не Братіслава; так у словниках |
| брошу́ра | у після ш у словах із французької | не брошюра |
| бру́тто | тт: подвоєння за традицією | так само нетто |
| бургомі́стр | і після м | не бургомистр |
| бюве́т | без апострофа: ю лише пом’якшує б | |
| бязь | без апострофа: я лише пом’якшує б | |
| Вале́нсія | ле на місці [le] | |
| ва́нний | нн, як у слові ванна — подвоєння за традицією | ванна кімната |
| ват | одна т: загальна назва від прізвища без суфікса | одиниця потужності; прізвище вченого — Ватт |
| Ватт | тт: у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо | шотландський винахідник; одиниця потужності — ват |
| Ва́шингто́н | w передаємо через в; и після ш | столиця США |
| велосипе́д | тверде л | |
| В’єтна́м | апостроф після в перед є | |
| ви́мпел | и за традицією в давно засвоєному слові | |
| візаві́ | і в кінці слова | |
| ві́лла | лл: подвоєння за традицією | |
| Ві́льям | ь перед я; w передаємо через в | |
| Вінніпег | нн: у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо; w передаємо через в | |
| віньє́тка | ь перед є | |
| Вірджи́нія | и після дж у географічній назві | |
| вольтер’я́нець | апостроф після р перед [й] + а | |
| Гава́на | г на місці h | столиця Куби; не плутай зі словом гавань |
| га́вань | г на місці h | запозичення з нідерландської; не плутай із назвою Гавана |
| гіпопота́м | і після г; одна п | не гіппопотам |
| гіпо́теза | і після г; г на місці h | |
| глазу́р’ю | після р подовження немає — апостроф | орудний відмінок від глазур, як матір’ю. У «Словниках України» є ще й глазуррю, але за Правописом після р приголосний не подовжується |
| Голла́ндія | лл: у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо | так само голландець, голландський |
| голла́ндський | лл, як у назві Голландія | |
| горизо́нт | и після р; г на місці h | |
| Готьє́ | ь перед є | обидва варіанти правильні: Готьє і Ґотьє — у прізвищах [g] можна передавати буквою г або ґ |
| гун, гу́ни | одна н | так у Правописі: гун (гуни); не гунни |
| Гюго́ | без апострофа: ю лише пом’якшує г | обидва варіанти правильні: Гюго і Гюґо — в іменах і прізвищах [g] можна передавати буквою г або ґ; не відмінюється |
| дезінфе́кція | і на початку кореня: дез- + інфекція | не дезинфекція |
| дезінформа́ція | і на початку кореня: дез- + інформація | правило дев’ятки тут не діє: з належить до префікса. У «Словнику іншомовних слів» ще дезинформація, але СУМ-20 і ВЕСУМ подають дезінформація |
| джигі́т | и після дж, і після г | |
| джи́нси | и після дж | |
| Джо́нні | нн: у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо | |
| ди́зель | и: загальна назва від прізвища Дізель пишеться за правилом дев’ятки | двигун |
| Дідро́ | і в прізвищі | не відмінюється |
| Ді́зель | і в прізвищі | винахідник двигуна; сам двигун — дизель |
| до́нна | нн: подвоєння за традицією | шанобливе звертання до жінки в Італії, Португалії |
| ду́рра | рр: подвоєння за традицією | рослина, вид сорго |
| дю́на | ні апострофа, ні ь: ю лише пом’якшує д | |
| емба́рго | г на місці g | не відмінюється |
| ескадри́лья | ь перед я | родовий множини — ескадрилей |
| Єги́пет | и за традицією | так само єгипетський |
| єхи́дна | и за традицією в давно засвоєному слові | |
| Жа́нна | нн: у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо | так у Правописі: Жанна д’Арк |
| Женев’є́ва | апостроф після в перед є | |
| журі́ | у після ж; і в кінці слова | не відмінюється |
| зигза́г | и після з | |
| ідилі́чний | одна л | не ідиллічний |
| Ізабе́лла | лл у власній назві; і на початку слова | так у Правописі; не плутай з ім’ям Ізабель, яке відмінюємо: Ізабелі |
| ілю́зія | одна л; і на початку слова | не іллюзія |
| імби́р | и за традицією в давно засвоєному слові | |
| іммігра́ція | мм на межі префікса й кореня | пор. міграція |
| ін’є́кція | апостроф після префікса ін- | |
| іннова́ція | нн на межі префікса й кореня | пор. новація; так само інноваційний |
| інтелектуа́льний | одна л | не інтеллектуальний |
| інтерв’ю́ | апостроф після в перед ю | не відмінюється |
| інтерме́цо | одна ц | не інтермеццо |
| ірраціона́льний | рр на межі префікса й кореня | пор. раціональний |
| ірреа́льний | рр на межі префікса й кореня | пор. реальний |
| Іх’я́мас | апостроф після х перед [й] + а | |
| Каї́р | ї після голосного | |
| Кальку́тта | тт: у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо | |
| каньйо́н | ьйо після н | не каньон |
| кар’є́ра | апостроф після р перед є | |
| кинджа́л | и за традицією в давно засвоєному слові | |
| кипари́с | и за традицією в давно засвоєному слові | |
| кирги́з | и за традицією, як башкир, калмик | |
| кисе́т | и за традицією в давно засвоєному слові | |
| колі́брі | і в кінці слова | не відмінюється |
| кондотьє́р | ь перед є | |
| конота́ція | одна н: зв’язок зі словом нотація втрачено | не коннотація; так само анотація |
| контрреволю́ція | рр на межі префікса й кореня | пор. революція |
| конферансьє́ | ь перед є | |
| кон’юнктура | апостроф після префікса кон- | |
| Кордильє́ри | ь перед є; и за традицією | |
| Ко́рсика | и в назвах на -ика | |
| курйо́з | перед йо апострофа немає | так само серйозний |
| кюве́т | без апострофа: ю лише пом’якшує к | |
| к’я́нті | апостроф після к перед [й] + а | італійське вино |
| Лавуазьє́ | ь перед є | |
| латиноамерика́нський | разом: від Латинська Америка, як західноукраїнський | |
| Ле́йпциг | и після ц у географічній назві; ей на місці ei | |
| Ле́ссінг | сс: у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо | |
| лібре́то | одна т: у загальних назвах приголосні звичайно не подвоюємо | не лібретто |
| Лісабо́н | і після л у географічній назві | не Лиссабон; так само лісабонський |
| магістра́ль, магістра́ллю | ль у кінці — за традицією; в орудному відмінку — лл | не магістралью |
| мадо́нна | нн: подвоєння за традицією | |
| мадя́р | ні апострофа, ні ь: я лише пом’якшує д | не мадьяр |
| Мані́ла | і після н у географічній назві | столиця Філіппін |
| марокка́нець | кк, як у назві Марокко | |
| Маро́кко | кк: у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо | так само марокканець |
| Марсельє́за | ь перед є | гімн Франції: назву пісні пишемо з великої букви (так і в СУМ-20), а в тексті беремо в лапки: «Марсельєза». У Правописі слово наведено з малої букви лише як приклад на ь |
| Ме́ксика | и в назвах на -ика | |
| мета́л | одна л | не металл |
| митрополи́т | и за традицією: церковне слово грецького походження | |
| мі́рра | рр: подвоєння за традицією | ароматична смола |
| Міссу́рі | сс: у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо | а в назві Міссісіпі подвоєння часткове |
| моза́їка | ї після голосного | |
| Мольє́р | ь перед є | |
| монпансьє́ | ь перед є | льодяники; не монпасьє |
| Монтеск’є́ | апостроф після к перед є | |
| мулла́ | лл: подвоєння за традицією | |
| Мю́ллер | лл у власній назві; без апострофа | |
| Не́льсон | ль — за традицією | |
| не́тто | тт: подвоєння за традицією | так само брутто |
| Ні́цца | цц: у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо | |
| нове́ла | одна л | не новелла |
| Нью-Йо́рк | ь перед ю; через дефіс | так само нью-йоркський |
| Нью́то́н | ь перед ю | фізик; одиниця сили — ньютон |
| нюа́нс | ні апострофа, ні ь: ю лише пом’якшує н | |
| Пакиста́н | и за традицією | |
| па́нна | нн — так у Правописі | панська дочка, панночка; не плутай із панно |
| панно́ | нн: подвоєння за традицією | декоративна картина; не відмінюється. Не плутай із панна (дівчина) |
| парашу́т | у після ш у словах із французької | не парашют |
| Пари́ж | и після р у географічній назві | |
| парі́ | і в кінці слова | не відмінюється |
| парфуме́рія | у, а не ю — як парфумер | не парфюмерія |
| парфу́ми | у, а не ю — так у Правописі (парфумер) | не парфюми |
| пе́нні | нн: подвоєння за традицією | монета, те саме, що пенс; не відмінюється |
| п’єдеста́л | апостроф після п перед є | не пєдестал, не п’єдистал |
| П’ємо́нт | апостроф після п перед є | область в Італії |
| п’є́са | апостроф після п перед є | |
| піані́симо | одна с; і після н, и після с | не піаніссімо; так само бравісимо, фортисимо |
| пієте́т | і перед голосним | |
| піцика́то | одна ц, одна к | не піццикато |
| Пово́лжя | слов’янська назва: як Приволжя | |
| пози́ція | и після з | |
| попурі́ | і в кінці слова | |
| по-христия́нськи | и, як у слові християнство; через дефіс | так само по-християнському |
| пюпі́тр | без апострофа: ю лише пом’якшує п | |
| ра́діус | і перед голосним | |
| Рафаї́л | ї після голосного | українська форма імені; італійського художника називаємо Рафаель |
| раціо́н | і перед голосним | |
| речитати́в | и після ч і т — правило дев’ятки | |
| Рив’є́ра | апостроф після в перед є; и після р | |
| Рі́о-де-Жане́йро | через дефіс | |
| Россі́ні | сс у власній назві; і в прізвищі | |
| роттердамець | тт, як у назві Роттердам | житель Роттердама |
| Руж’є́ | апостроф після ж перед є | |
| Руссо́ | сс: у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо | не відмінюється |
| Севі́лья | ь перед я; і після в у географічній назві | |
| серйо́зний | перед йо апострофа немає | так само курйоз |
| силуе́т | и: загальна назва від прізвища Сілуетт | одна т у кінці |
| Сираку́зи | и за традицією | |
| Си́рія | и за традицією | |
| Сици́лія | и за традицією | |
| сі-бемо́ль | через дефіс: узвичаєне музичне поняття | так само мі-бемоль, до-дієз |
| Сі́дней | і після с у географічній назві | хоча в загальних назвах після с — и: система |
| спирт | и за традицією в давно засвоєному слові | |
| стака́то | одна к | не стаккато |
| Суе́ц | так у Правописі: е після у і без ь у кінці | хоча після голосного звичайно пишемо є, Правопис подає саме Суец, суецький |
| сюрреалі́зм | рр на межі префікса й кореня | пор. реалізм |
| терморегуля́тор | м’яке л, як у слові регулятор | |
| Тибе́т | и за традицією | |
| тю́бик | и в суфіксі -ик, як у слові столик; правило про і після б перед приголосним тут не діє | від французького слова зі значенням «трубка» (ЕСУМ); не тюбік |
| фарту́х | окремого правила немає — так у словниках | запозичення з німецької через польську (ЕСУМ) |
| Феєрба́х | є, а не йє | не Фейєрбах — це давніше написання |
| Ф’є́золе | апостроф після ф перед є | місто в Італії |
| фізіоло́гія | і після ф; і перед о | |
| Філіппі́ни | пп: у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо | так само філіппінець, філіппінка |
| філіппі́нка | пп, як у назві Філіппіни | |
| фін, фі́ни | одна н | так у Правописі: фін (фіни); не фінни |
| Флори́да | и в назвах на -ида | |
| фоє́ | є після голосного, а не йє | фойє — давніше написання (так у СУМ-11); Правопис 2019 подає фоє |
| форти́симо | одна с; и після т — правило дев’ятки | не фортіссімо; так само піанісимо |
| Фур’є́ | апостроф після р перед є | |
| футбо́л | тверде л | |
| фюзеля́ж | без апострофа: ю лише пом’якшує ф | не ф’юзеляж |
| химе́ра | и за традицією в давно засвоєному слові | |
| хоке́й | х на місці h — за традицією | |
| Х’ю́стон | апостроф після х перед ю; х на місці h — за традицією | Правопис цієї назви не наводить; так у ВЕСУМ |
| Чика́го | и після ч у географічній назві | не Чікаго |
| шасі́ | одна с; і в кінці слова | не шассі |
| Ші́ллер | і в прізвищі навіть після ш, як Медічі; лл | Правопис 2019 цього прізвища не наводить; пишемо за правилом: в іменах і прізвищах шиплячі не є винятком, на відміну від географічних назв (Чикаго). Так і у ВЕСУМ. Шиллер — давніше написання (так у «Словниках України») |
| шприц | и після р; без ь у кінці | |
| Я́ффа | фф: у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо | так само яффський |
| я́ффський | фф, як у назві Яффа |
Такого слова в словнику немає. Спробуй початкову форму (кар’єра, а не кар’єрою), визнач написання за таблицею «Коротко» вгорі або перевір слово в орфографічному словнику.
У словнику 209 слів, про написання яких найчастіше питають у пошуку. Шукати можна й за помилковим написанням: пєдестал, лібретто. У колонці «Правило» — коротке правило Українського правопису 2019 року. Написання звірено з Правописом, «Словником української мови», «Словниками України» та ВЕСУМ; якщо словник подає інакше, ніж Правопис, про це сказано в примітці. Два знаки наголосу в одному слові (Ва́шингто́н, Нью́то́н) — правильні обидва наголоси.
Правило дев’ятки: и чи і в іншомовних словах
Яку букву писати на місці іншомовного [і] — і, ї чи и, — залежить від позиції в слові, вимови й традиції. Для загальних назв головне правило таке.
И пишемо після букв д, т, з (дз), с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (крім й): директор, тип, позиція, система, родзинка, цифра, режим, джинси, чичероне, шифр, бригада. Цих букв дев’ять, тому правило називають правилом дев’ятки.
І пишемо:
- на початку слова: ідея, інструкція;
- після приголосного перед голосним і перед є, ї, й: діагноз, радіус, тріумф, клієнт, партійний, радій. Іншомовне -ia в кінці слова звичайно передаємо через -ія: артерія, матерія;
- після приголосного в кінці слова: віскі, журі, таксі, шасі;
- після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед приголосним: бізнес, пілот, вібрація, академік, фінанси, графік, кілограм, хімія, ніша.
Ї пишемо після голосного: егоїст, кофеїн, мозаїка, руїна. Але на початку другої частини складного слова й після префікса на голосний пишемо і: псевдоісторичний, доісторичний.
-ій чи -ий? Перед й після приголосного теж пишемо і: партійний, алюміній, радій, так само в іменах Вергілій, Горацій, Овідій. Тож такі іменники закінчуються на -ій, а не на -ий.
Винятки. За традицією в низці давно засвоєних слів після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н пишемо и: вимпел, імбир, кипарис, лиман, миля, нирка, спирт, химера та ін., а також у словах грецького походження із церковного вжитку: диякон, єпископ, митрополит, християнство.
Правило дев’ятки для загальних назв: и чи і? Перевіряй по черзі
- Слово з переліку давно засвоєних, де за традицією пишемо и?вимпел, імбир, кипарис, лиман, миля, нирка, спирт, химера; церковні: диякон, єпископ, митрополит, християнствои
- На початку слова?ідея, інструкція; так само на початку другої частини складного слова й після префікса на голосний: псевдоісторичний, доісторичнийі
- Після голосного?егоїст, кофеїн, мозаїка, руїнаї
- Перед голосним або перед є, ї, й?діагноз, радіус, тріумф, клієнт, партійний, радійі
- У кінці слова?віскі, журі, таксі, шасі (закінчень це не стосується: у словах джинси, фінанси -и — закінчення множини)і
- Після д, т, з (дз), с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед приголосним?директор, тип, позиція, система, родзинка, цифра, режим, джинси, чичероне, шифр, бригадаи
- Після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед приголоснимбізнес, пілот, вібрація, академік, фінанси, графік, кілограм, хімія, нішаі
Схема — для загальних назв; імена, географічні назви й утворені від них слова мають свої правила (єгипетський — з и, хоча після г). У Правописі тут багато слів «звичайно» й «за традицією», тож у сумнівних випадках звіряйся зі словником: наприклад, католицький теж пишемо з и, а на початку слова и мають кілька слів із тюркських та інших мов, як-от ир. Запам’ятати букви «дев’ятки» допомагає речення: «Де ти з’їси цю жирну шинку, черепахо?»
И чи і у власних назвах
Імена й прізвища. Після приголосного перед приголосним і в кінці слова пишемо і — навіть після букв «дев’ятки»: Грімм, Дідро, Дізель, Річард; Медічі, Россіні. Якщо ім’я стало загальною назвою, його пишемо за правилами загальних назв: дизель (від прізвища Рудольфа Дізеля).
Географічні назви.
- І — після приголосних (крім дж, ж, ч, ш, щ, ц і р) перед приголосним, а також у кінці слова: Лісабон, Сідней, Міссісіпі; Капрі, Сомалі.
- И — у назвах на -ида, -ика: Флорида, Америка, Африка.
- И — після дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним: Вірджинія, Алжир, Чикаго, Чилі, Лейпциг; але перед голосним і в кінці слова — і: Віші.
- И — після р перед приголосним, крім [й]: Британія, Крит, Мадрид, Рига; але Волл-стріт (компонент -стріт) і Трієст (перед [й]).
- И — за традицією: Ватикан, Единбург, Тибет; Бразилія, Єрусалим, Китай, Сирія.
- Утворені від географічних назв слова пишемо так само: лісабонський, ризький, єгипетський.
Зверни увагу: у географічних назвах після с пишемо і (Сідней), хоча в загальних назвах — и (система).
І, ї чи и?
12 речень. Обери букву на місці пропуску. Загальні назви перевіряй за правилом дев’ятки, а імена й географічні назви — за окремими правилами.
Новий д…ректор школи привітав учнів.
Відповідь
и. Після д перед приголосним пишемо и: директор (правило дев’ятки).
Лікар уточнив д…агноз.
Відповідь
і. Після приголосного перед голосним пишемо і: діагноз.
Учні виклали на стіні кольорову моза…ку.
Відповідь
ї. Після голосного пишемо ї: мозаїка.
Учитель пояснив нову с…стему оцінювання.
Відповідь
и. Після с перед приголосним пишемо и: система (правило дев’ятки).
Бабуся купила к…лограм яблук.
Відповідь
і. К не належить до «дев’ятки», тому перед приголосним пишемо і: кілограм.
Літак випустив шас… перед посадкою.
Відповідь
і. У кінці слова після приголосного пишемо і — навіть після с: шасі.
Повідомлення записали таємним ш…фром.
Відповідь
и. Після ш перед приголосним пишемо и: шифр (правило дев’ятки).
Не будь его…стом — поділися з братом.
Відповідь
ї. Після голосного пишемо ї: егоїст.
Л…сабон — столиця Португалії.
Відповідь
і. У географічних назвах після л перед приголосним пишемо і: Лісабон.
Біля моря ростуть стрункі к…париси.
Відповідь
и. Кипарис — давно засвоєне слово, у ньому за традицією пишемо и. Таке слово треба запам’ятати.
Мадр…д — столиця Іспанії.
Відповідь
и. У географічних назвах після р перед приголосним пишемо и: Мадрид.
Ми читали про французького філософа Д…дро.
Відповідь
і. В іменах і прізвищах після приголосного перед приголосним пишемо і, навіть після д: Дідро. Порівняй загальну назву директор.
Апостроф і м’який знак в іншомовних словах
Апостроф
Апостроф у запозиченнях пишемо перед я, ю, є, ї, коли ці букви означають звук [й] + голосний:
- після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, кар’єра; П’ємонт, Монтеск’є;
- після кінцевого приголосного префікса: ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.
Апостроф не пишемо:
- перед йо: курйоз, серйозний;
- коли я, ю лише позначають м’якість приголосного перед а, у: бязь, бюджет, бюро, пюре, рюкзак, фюзеляж; Гюго.
На відміну від українських слів (після губних, р, префіксів і в слові Лук’ян), у запозиченнях апостроф пишемо ще й після г, к, х, ж, ч, ш. Про апостроф в українських словах — у статті «Правила вживання апострофа».
М’який знак
М’який знак у запозиченнях пишемо після д, т, з, с, л, н:
- перед я, ю, є, ї, йо: мільярд, конферансьє, ательє; бульйон, каньйон; Севілья, Ньютон, Мольєр;
- у низці слів після л перед приголосним і в кінці деяких слів — за традицією або відповідно до вимови: альбатрос, фільм, магістраль; Базель, Шампань.
Якщо я, ю тільки пом’якшують приголосний, м’якого знака немає: пляж, революція, меню; Фінляндія. Загальні правила вживання ь — у статті «Правила вживання м’якого знака», а чому пишемо бульйон, але курйоз, — у статті «Сполучення йо, ьо».
Апостроф, м’який знак чи нічого?
- так, після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р або після префікса’комп’ютер, інтерв’ю, кар’єра, ад’ютант, ін’єкція
- так, після д, т, з, с, л, н (не в префіксі)ьмільярд, конферансьє, ательє, Ньютон, Віньї
- ні: я, ю лише пом’якшують приголосний—бязь, бюро, пюре, рюкзак, пляж, Гюго
Перед йо апострофа не пишемо: курйоз, серйозний; після д, т, з, с, л, н пишемо ьйо: бульйон, каньйон, сеньйор. Після л м’який знак пишемо також у низці слів перед приголосним або в кінці слова — за традицією чи вимовою: фільм, магістраль, Базель, але вулкан, футбол.
Апостроф, ь чи нічого?
Розподіли 15 слів. Трикрапкою позначено місце, де може стояти апостроф або м’який знак; після розміщення з’явиться повне слово.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| комп’ютер | Апостроф | Після п перед ю, у якому чуємо [й], пишемо апостроф. |
| мільярд | М’який знак | Після л перед я зі звуком [й] пишемо м’який знак. |
| бюро | Нічого | Ю тут лише пом’якшує б, звука [й] немає, тому нічого не пишемо. |
| інтерв’ю | Апостроф | Після в перед ю зі звуком [й] пишемо апостроф. |
| ательє | М’який знак | Після л перед є пишемо м’який знак. |
| серйозний | Нічого | Перед йо апострофа не пишемо. |
| кар’єра | Апостроф | Після р перед є пишемо апостроф. |
| конферансьє | М’який знак | Після с перед є пишемо м’який знак. |
| пюре | Нічого | Ю лише пом’якшує п, тому апострофа немає. |
| п’єдестал | Апостроф | Після п перед є пишемо апостроф. |
| бульйон | М’який знак | Після л перед йо пишемо м’який знак. |
| рюкзак | Нічого | Ю лише пом’якшує р, тому апострофа немає. |
| ін’єкція | Апостроф | Після префікса ін- пишемо апостроф, хоча після н у корені був би м’який знак. |
| каньйон | М’який знак | Після н перед йо пишемо м’який знак. |
| фюзеляж | Нічого | Ю лише пом’якшує ф, тому апострофа немає. |
Подвоєння приголосних в іншомовних словах
У загальних назвах букви на позначення приголосних звичайно не подвоюємо, хоча в мові-джерелі їх дві: акумулятор, бароко, беладона, бравісимо, група, колектив, комісія, лібрето, сума.
Подвоєння зберігаємо:
- за традицією в окремих загальних назвах, зокрема аннали, брутто, ванна, вілла, мадонна, манна, мірра, мулла, нетто, тонна, і в слові Аллах;
- на межі префікса й кореня (звичайно), зокрема коли є слово без префікса: імміграція (пор. міграція), інновація (пор. новація), ірреальний, контрреволюція, сюрреалізм. Але коли зв’язок зі словом без префікса втрачено чи суттєво послаблено, зазвичай пишемо одну букву: анотація (пор. нотація), кореспондент;
- у власних назвах (переважно): Андорра, Голландія, Марокко, Ніцца; Джонні, Мюллер, Руссо — і в утворених від них за допомогою афіксів словах: андоррець, голландський. За традицією в назві Пенсільванія подвоєння немає, а в назві Міссісіпі воно часткове.
Загальні назви, утворені від власних без афіксів, пишемо з однією буквою: ват (пор. Ватт). Буквосполучення ck передаємо буквою к: Бісмарк, Джексон; але кк — у кельтських власних назвах, де Mac, Mc злилося з основою, що починається на [к]: Маккартні.
Одна буква чи дві?
13 речень. Обери, скільки букв пропущено, — одразу побачиш пояснення.
Наш ко…ектив переміг у конкурсі.
Відповідь
л. У загальних назвах приголосні звичайно не подвоюємо: колектив.
Цю і…овацію запровадили торік.
Відповідь
нн. На межі префікса й кореня подвоєння зберігаємо, бо є слово новація: інновація.
Беладо…а — отруйна рослина.
Відповідь
н. Загальна назва не з переліку винятків, тому одна н: беладона.
Композитор написав оперу на лібре…о відомого поета.
Відповідь
т. Загальна назва не з переліку винятків, тому одна т: лібрето.
Після тренування — тепла ва…а.
Відповідь
нн. Ванна — одне з небагатьох слів, у яких подвоєння зберігаємо за традицією.
Країну охопила хвиля і…іграції.
Відповідь
мм. На межі префікса й кореня подвоєння зберігаємо (пор. міграція): імміграція.
Екзаменаційна ко…ісія перевірила роботи.
Відповідь
м. Загальна назва не з переліку винятків, тому одна м: комісія.
Маса не…о — 500 грамів.
Відповідь
тт. Нетто пишемо з подвоєнням за традицією.
До книжки додано коротку а…отацію.
Відповідь
н. Зв’язок зі словом нотація втрачено, тому одна н: анотація.
Андо…а — маленька країна в Піренеях.
Відповідь
рр. У власних назвах подвоєння переважно зберігаємо: Андорра.
Глядачі кричали: «Бравіси…о!»
Відповідь
м. Загальна назва не з переліку винятків, тому одна м: бравісимо.
Ми читали трактат Жан-Жака Ру…о.
Відповідь
сс. У власних назвах подвоєння переважно зберігаємо: Руссо.
Цей казковий світ здавався і…еальним.
Відповідь
рр. На межі префікса й кореня подвоєння зберігаємо (пор. реальний): ірреальний.
Г чи ґ, л чи ль: приголосні в іншомовних словах
G і h: г, ґ чи х
Звук [g] звичайно передаємо буквою г: генерал, графік, маркетинг; Гренландія, Чикаго. Буквою ґ — у давно запозичених загальних назвах і похідних від них: ґанок, ґатунок, ґрати, ґрунт; ґрунтовний. В іменах і прізвищах людей правильні обидва варіанти: Гете і Ґете, Гегель і Геґель.
Звук [h] передаємо переважно буквою г: гандбол, гіпотеза, горизонт, госпіс; Гельсінкі, Гейне, а за традицією в окремих словах — х: хобі, хокей, хол, холдинг; Аллах. Слова з ґ зібрано в статті «Вживання літери Ґ».
L: л чи ль
Звук [l] передаємо твердим або м’яким л — залежно від того, як слово узвичаїлося. Тверде л: бал, клас, план, флот, футбол; Лондон, а також у новітніх запозиченнях з англійської: ланч, файл. М’яке л: автомобіль, гольф, магістраль, пляж, полярний, революція; Фінляндія. Звукосполучення [le] передаємо через ле: легенда, лекція; Валенсія.
Th, w, ll, j, кінцеві -tr, -dr
- Th у словах грецького походження — звичайно т: аптека, бібліотека, театр, теорія; варіанти на зразок міф і міт — нижче.
- Англійське th на місці [θ] — звичайно т (трилер), на місці [ð] — звичайно з (Резерфорд); w — звичайно в (вікенд, Вашингтон), за традицією у (Уельс).
- Французькі ll, ill — й (макіяж), а в деяких назвах -aille, -eille, -ille за традицією — -аль, -іль (ваніль, Марсель).
- [j] — й, а [je], [ji], [ju], [ja] — є, ї, ю, я: конвеєр, проєкт, траєкторія, фоє; круїз; лояльний, параноя, рояль; Гоя.
- Кінцеве -tr — -тр, -dr — -др: театр, центр, семестр; циліндр.
Е чи є, ау чи ав: голосні в іншомовних словах
Е чи є. Звук [e] звичайно передаємо буквою е: енергія, ера, філе, а з попереднім [й] — буквою є: Ємен. Після голосних, апострофа й ь звичайно пишемо є: дієта, клієнт, пацієнт, реєстр; досьє, портьє; круп’є. Але після префікса чи першої частини складного слова на голосний пишемо е: агроекологія, діелектрик. За традицією є пишемо в деяких словах релігійної тематики: єпископ, єресь, Євангеліє.
У після ж, ш. У словах, запозичених із французької, після ж, ш пишемо у: брошура, журі, парашут.
Ау чи ав. Буквосполучення au, ou передаємо через ау, оу: аутсайдер, маузер; Фауст. У словах із давньогрецької та латинської au звичайно передаємо через ав: автор, авторитет, автомобіль, лавра; Павло. Кілька таких слів мають варіанти — див. нижче.
Інші голосні:
- ö, ø, oe, eu — е, а після [й] — є: Гете, Кельн, Рентген; Б’єрнсон;
- англійські [au], [ei], [ou] — ау, ей, оу: браузер, дисплей, шоу, але леді, гол, готель;
- англійське [æ] — звичайно а: спам, хакер, чат, за традицією — е: бізнесмен, менеджер;
- англійське [ə:] — здебільшого ер: серфінг, але гамбургер, курсор;
- німецькі ei — ай (яй), eu — ой: Кайзер, Кляйн, фройляйн, у давніших запозиченнях ei — ей: гросмейстер, крейда; нідерландські ij, y — ей: гейзер, дрейф;
- подвоєні голосні у власних назвах зберігаємо: Аахен, Авраам.
Варіантні написання: міф і міт, аудиторія і авдиторія
У кількох групах запозичень Правопис 2019 визнає правильними два написання. Помилкою не є жодне з них.
| Де можливі варіанти | Обидва варіанти правильні |
|---|---|
| th у словах, що узвичаїлися з ф | анафема і анатема, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф і міт, міфологія і мітологія; Афіни і Атени, Марфа і Марта |
| au в запозиченнях із давньогрецької та латинської зі стійкою традицією ау | аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна |
| g в іменах і прізвищах людей | Вергілій і Верґілій, Гегель і Геґель, Георг і Ґеорґ, Гете і Ґете |
| родовий відмінок окремих іменників | блока і блоку |
Варіанти можливі не в усіх словах цих груп: театр, теорія, автор, автомобіль пишемо лише так. Тож чи має слово варіант, перевіряй за словником.
Правопис 2019 року запровадив і кілька нових написань запозичень: проєкт, проєкція (з є, як траєкторія), а жіночі імена на губний чи м’який приголосний тепер відмінюємо (Ізабель — Ізабелі). Решту змін зібрано в статті «13 новацій українського правопису».
Відмінювання і рід іменників іншомовного походження
Іменники іншомовного походження звичайно відмінюємо як відповідні українські: капсула — капсули; автомобіль — автомобіля; магістраль — магістраллю; Гоя — Гої.
Не відмінюємо:
- іменники на -а з попереднім голосним: амплуа, буржуа;
- односкладові слова на -а, -я: бра, спа;
- іменники на -е, -є: желе, кафе, шосе; ательє; Гете;
- іменники на -и, -і, -ї: віскі, поні, таксі; Тбілісі;
- іменники на -о: бюро, кіно, метро, радіо; Пікассо; але за традицією відмінюємо вино, пальто, ситро: у пальті, склянка ситра;
- іменники на -у, -ю: какаду, шоу, меню, інтерв’ю;
- топоніми з компонентами -лейн, -ривер, -роуд, -сквер, -стріт: на Таймс-сквер;
- етикетні означення жінки на приголосний: мадам, міс;
- жіночі імена на -й і на твердий приголосний, крім губних: Долорес, Кармен. Імена на губний або м’який приголосний відмінюємо: Зейнаб — Зейнабі, Ізабель — Ізабелі.
В іменах і прізвищах із кількох частин відмінюємо всі частини, крім невідмінюваних: Жана-Жака, Артура Конана Дойла.
Рід невідмінюваних іменників Правопис не визначає. За шкільною граматикою його встановлюють за значенням: назви неістот — середнього роду (нове кафе, смачне меню), назви осіб — за статтю (мадам — жіночого), назви тварин — переважно чоловічого (какаду, гризлі), географічні назви — за родовим поняттям (Тбілісі — місто, середнього; Міссісіпі — річка, жіночого). Є винятки: авеню (вулиця) — жіночого роду. Докладніше — у статтях «Рід іменників» і «Морфологічна норма і помилки».
Типові помилки в іншомовних словах
Типові помилки в іншомовних словах
| Неправильно → правильно | Чому |
|---|---|
| іновація | на межі префікса й кореня подвоєння зберігаємо (пор. новація) |
| інновація | |
| коллектив, коміссія | у загальних назвах приголосні звичайно не подвоюємо |
| колектив, комісія | |
| лібретто, беладонна | те саме правило: у загальних назвах одна буква |
| лібрето, беладона | |
| Андора, Русо | у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо |
| Андорра, Руссо | |
| компютер, інтервю | після п, в перед ю, у якому чуємо [й], — апостроф |
| комп’ютер, інтерв’ю | |
| б’юро, кур’йоз | ю лише пом’якшує б; перед йо апострофа не пишемо |
| бюро, курйоз | |
| міл’ярд, ател’є | після д, т, з, с, л, н — не апостроф, а ь (апостроф — лише після префікса: кон’юнктура) |
| мільярд, ательє | |
| килограм, бизнес | к і б не належать до «дев’ятки», тому перед приголосним — і |
| кілограм, бізнес | |
| такси, віски | у кінці слова після приголосного — і |
| таксі, віскі | |
| брошюра, парашют | у словах із французької після ж, ш — у |
| брошура, парашут | |
| проект | за Правописом 2019 — є, як у слові траєкторія |
| проєкт | |
| у кафі; ходить у пальто | кафе не відмінюємо, а пальто (як вино, ситро) за традицією відмінюємо |
| у кафе; ходить у пальті |
Джерело правил і прикладів: Український правопис (2019), розділ III «Правопис слів іншомовного походження», § 121–140; також § 2–3 (і, ї), § 6 (ґ), § 7 (апостроф в українських словах). Рід невідмінюваних іменників — за шкільною граматикою. Написання слів у словнику звірено також зі «Словником української мови» у 20 і 11 томах, «Словниками України» та «Великим електронним словником української мови» (ВЕСУМ). Також § 27, 36, 40, 41, 49, 55, 67, 76, 95, 149, 153, 154.
Вправи з відповідями: правопис слів іншомовного походження
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
У якому слові на місці пропуску пишемо ґ?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — …анок. Ґанок — давно запозичене слово, тому пишемо ґ. У словах генерал, газета звук [g] передаємо буквою г, а в слові горизонт буквою г передаємо звук [h].
У якому рядку в усіх словах на місці пропуску пишемо и?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — т…п, ц…фра, реж…м. Тип, цифра, режим: після т, ц, ж перед приголосним пишемо и (правило дев’ятки). У словах бізнес (після б), журі (у кінці слова), радіус (перед голосним) пишемо і.
Яке слово написано правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — кофеїн. Після голосного в запозиченнях пишемо ї: кофеїн, як і руїна, наївний.
У якому слові на місці пропуску пишемо апостроф?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — прем…єр. Прем’єр: після м перед є, у якому чуємо [й], пишемо апостроф. У слові бюджет ю лише пом’якшує б, у слові курйоз апострофа перед йо немає, а в слові сеньйор після н пишемо ь.
У якому слові на місці пропуску пишемо м’який знак?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — він…єтка. Віньєтка: після н перед є пишемо м’який знак. Ад’ютант (після префікса) і суб’єкт (після б) пишемо з апострофом, а в слові кювет ю лише пом’якшує к.
У якому рядку в усіх словах на місці пропуску пишемо дві однакові букви?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — бру…о, сю…еалізм, Го…андія. Брутто — подвоєння за традицією, сюрреалізм — на межі префікса й кореня, Голландія — у власній назві. Акумулятор, бароко, кореспондент пишемо з однією буквою.
У якому слові на місці пропуску пишемо ав, а не ау?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — …тор. Автор: у запозиченнях із давньогрецької та латинської au звичайно передаємо через ав. У словах аутсайдер, маузер, Фауст пишемо ау.
Який іменник іншомовного походження відмінюємо?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — пальто. Пальто за традицією відмінюємо: у пальті, без пальта. Кафе, метро, таксі не відмінюємо.
У якому слові на місці пропуску пишемо є?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — ді…та. Дієта: після голосного пишемо є. Енергія, ера — звичайно е; у слові агроекологія е стоїть після першої частини складного слова, що закінчується на голосний.
У якому рядку всі назви написано правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Рига, Сідней, Річард. Рига: у географічних назвах після р перед приголосним пишемо и. Сідней: після с у географічних назвах — і. Річард: в іменах після приголосного перед приголосним — і.
Ця тема на карті української мови: Орфографія (правопис) → Слова іншомовного походження
