Iнодi при вiдмiнюваннi слова або його твореннi виникає важкий для вимови збiг приголосних звукiв. Тому в процесi мовлення один з таких приголосних випадає, тобто вiдбувається спрощення.
Спрощення вiдбувається:
- У групах приголосних -ждн-, -здн- випадає д:
виїздити – виїзний, тиждень – тижня. - У групах приголосних -стл-, -стн- випадає т:
щастя – щасливий, честь – чесний. - У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при твореннi дiєслiв iз суфiксом -ну-.
Наприклад: бризк – бризнути, трiск – трiснути. - У групi приголосних -слн- випадає л:
масло – масний, ремесло – ремiсник. - У групах приголосних -рдц-, -рнц- випадають д, н:
чернець – ченця, сердечний – серцевий.
Спрощення НЕ вiдбувається:
- У словах зап’ястний, кiстлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шiстнадцять i похiдних вiд них.
- У прикметниках, утворених вiд iменникiв iншомовного походження з кiнцевим СТ (вiдповiдний звук не вимовляється).
Наприклад: баласт – баластний, компост – компостний, контраст – контрастний, форпост – форпостний. - У групах приголосних –стц-, -стч-, -стськ-, -нстськ-, -нтств-.
Наприклад: артист – артистцi, студент – студентський, агент – агентство. - У словах вискнути, випускний, пропускний, тоскно, скнара, скнiти.