Правопис префіксів і суфіксів

Правопис префіксів і суфіксів

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Правопис префіксів і суфіксів визначає Український правопис 2019 року. Головне: префікс з- переходить у с- лише перед к, п, т, ф, х (сфотографувати, але зшити); у префіксах без-, роз-, від-, під- кінцевий приголосний не змінюється (безпечний, розписати); пре- означає «дуже», а при- — наближення (прегарний, прибігти). Суфікси -ичок, -ичк-: кошик → кошичок, вулиця → вуличка.

Нижче — усі правила в одній таблиці, словник із пошуком (возз’єднання, зчесати, Примор’я, кошичок, перипетія), схеми, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: правопис префіксів і суфіксів у таблиці

Ліворуч — правило, праворуч — приклади. Спершу префікси, далі суфікси іменників, прикметників і дієслів.

Правопис префіксів і суфіксів: коротко

ПравилоПриклади
Префікси
с- — лише перед к, п, т, ф, х; перед іншими буквами — з- сказати, спалахнути, сфотографувати, схилити; звести, зсадити, зчепити, зшиток
зі- — переважно перед двома приголосними на початку кореня і перед губним з апострофом; у деяких словах правильні і зі-, і зо- зігнути, зіграти, зіпсувати, зім’яти; зітліти і зотліти
без-, від-, між-, над-, об-, перед-, під-, понад-, роз-, через-: кінцевий приголосний перед глухим не змінюємо безкорисливий, відстань, міжпланетний, підтримка, розтягнути, черезплічник
після префікса на твердий приголосний перед я, ю, є, ї — апостроф; однакові приголосні на межі префікса й кореня — дві букви з’єднаний, об’єм, від’їзд; беззвучний, віддати, роззброїти, возз’єднання
пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже» прегарний, прекрасний, премудрий, пречудово
при- — наближення, приєднання, частковість чи результат дії; просторове прилягання; неповнота ознаки прибігти, прибудувати, приборкати; прибережний, прикордонний; пристаркуватий
прі- — лише у трьох словах прізвище, прізвисько, прірва
архі-; голосні в анти- і квазі- не змінюються архіважливий, антиалкогольний, антиінфляційний, квазічастинка
Суфікси іменників
-ичок, -ичк-(а) відрізняємо від -ечок (-єчок), -ечк-(а), -ечк-(о) ножичок, травичка, кошичок, вуличка; вершечок, мішечок, краєчок, річечка, віконечко
-нн-(я) після а (я), -інн-(я), -енн-(я); збірні — -инн-(я): завжди дві н гукання, гуляння; горіння, ходіння; звернення; картоплиння
-льник: після л перед н — ь уболівальник, постачальник
імена по батькові: -ович; -івн-(а), від імен на -й — -ївн-(а) Іванович, Ігорьович; Борисівна, Ігорівна, Сергіївна
Суфікси прикметників
після м’якого, шиплячого чи й: наголос на закінченні — -ов-, на основі — -ев- (-єв-); після твердого — завжди -ов- дощовий, польовий, бойовий; грушевий, ситцевий, алюмінієвий; казковий
в іншомовних основах після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р — -ичн-, після інших приголосних — -ічн-, після голосних — -їчн- історичний, академічний, прозаїчний
-ин, -ин-(ий), -ист-(ий) після приголосних; -їн, -їн-(ий), -їст-(ий) після голосних мамин, Зоїн; орлиний, солов’їний; барвистий, троїстий
наголошені -енн-, -анн- зі значенням «дуже» чи (не)можливості дії — нн; у дієприкметниках — одне н страшенний, незліченний, нездоланний; але вихований, скажений
-н-(ий) у більшості прикметників; -н-(ій) — у небагатьох і в багатьох утворених від прислівників та іменників із ж, ш перед суфіксом народний, холодний; давній, пізній, домашній, колишній; але потужний, успішний
Суфікси дієслів
наголос на першому голосному суфікса — -ова- (-ьова-), інакше — -ува- (-юва-) друкований, мальований; очікуваний, підсинюваний
-ір-, -ир- — лише в деяких іншомовних дієсловах загітувати, зареєструвати; лавірувати, марширувати, парирувати

Правила — за Українським правописом 2019 року. Зміни приголосних перед -ськ- (козацький, празький) — окреме правило Правопису.

Як пишеться слово: словник префіксів і суфіксів

Введи слово — словник покаже, який префікс чи суфікс у ньому пишемо і за яким правилом. Тут зібрано слова, про які найчастіше питають у пошуку: возз’єднання, кошичок, вуличка, зшити, зчесати, сформувати, Примор’я, прецедент, перипетія, неоціненний. Шукати можна й так, як слово часто пишуть з помилкою: «сшити» знайде правильне зшити.

Префікси й суфікси: словник

СловоЯк пишемоПримітка
академі́чний-ічн-: після м в іншомовній основі — -ічн-приклад Правопису
алюмі́нієвий-єв-: перед суфіксом й — пишемо -єв-приклад Правопису
барви́стий-ист-: після приголосного — -ист-приклад Правопису
безбо́ліснийбез-: префікс без- пишемо з з завжди: і перед дзвінким б, і перед глухиминаголос — безбо́лісний
беззву́чнийзз: з префікса без- + з кореня (звук) — дві буквине безвучний
безпе́чнийбез-: кінцевий з префікса перед глухим не змінюємоне беспечний; так само безпе́ка
бра́тський-ськ-: приголосний т перед суфіксом -ськ- зберігаємобра́тній — інше слово: суфікс -н-(ій)
верше́чок ← вершо́к-ечок: в інших зменшено-пестливих словах — -ечок, -ечк-(-а), -ечк-(-о)не вершичок; приклад Правопису
височе́нний-енн-: наголошений -енн-: вища за звичайну міра ознакине височений
ві́дділ, відда́тидд: д префікса від- + д кореня — дві буквине віділ; ві́дати («знати; керувати») — інше слово
віко́нечко ← вікно́-ечк-: в інших зменшено-пестливих словах — -ечок, -ечк-(-а), -ечк-(-о)приклад Правопису
возз’є́днаннязз і ’: префікс воз- + з’є́днання: дві з — збіг однакових приголосних; апостроф — після префікса на твердий приголосний перед єне воз’єднання, возєднання, воззєднання; так само возз’єдна́ти, возз’є́днаний. Наголос — на є
ву́личка ← ву́лиця-ичк-: від слова із суфіксом -иц-(я) — -ичк- (трави́чка)не вулечка
гарбузи́ння-инн-: збірне поняття — суфікс -инн-(я)приклад Правопису
гле́чичок ← гле́чик-ичок: від слова із суфіксом -ик — -ичок (но́жичок)не глечечок
горі́ння-інн-: від дієслова з і в основі (горі́ти) — -інн-(я)приклад Правопису
груше́вий-ев-: перед суфіксом м’який чи шиплячий приголосний, наголос не на закінченні — -ев-не грушовий; приклад Правопису
гуля́ння-нн-: від дієслова з я в основі (гуля́ти) — -нн-(я)не гуляня
дощови́й-ов-: перед суфіксом шиплячий чи м’який приголосний, наголос на закінченні — -ов-приклад Правопису
друко́ваний-ова-: наголос на першому голосному суфікса — -ова-а друкува́ти — -ува-; приклад Правопису
життє́вий-єв-: після подвоєного тт — -єв-приклад Правопису; правильна й форма життьови́й
зве́рнення-енн-: віддієслівний іменник з наголосом на корені — -енн-(я)приклад Правопису
зве́чораз-: перед в пишемо з-: префікс з- переходить у с- лише перед к, п, т, ф, хпишемо разом; наголос — зве́чора
з’єдна́ти’ після з-: префікс з- закінчується твердим приголосним, далі є — апостроф (з’є́днаний)так само з’ї́хати, з’яви́тися; а після префікса на голосний апострофа немає: приєдна́ти
зі́бганий ← зібга́тизі-: корінь починають дві приголосні бг — зі- (зібга́ти)наголос — зі́бганий
зігну́тизі-: корінь починають дві приголосні гн — зі-приклад Правопису
зізна́ннязі-: корінь починають дві приголосні зн — зі- (зізна́тися)наголос — зізна́ння
зроста́ння-нн-: від дієслова з а в основі (зроста́ти) — -нн-(я)приклад Правопису
зсу́нути, зсува́тиз-: перед с пишемо з-: префікс з- переходить у с- лише перед к, п, т, ф, хне ссунути, ссувати; так само зсади́ти, зсипа́ти
зсуши́тиз-: перед с пишемо з-: префікс з- переходить у с- лише перед к, п, т, ф, хне ссушити; так само зсу́шений
зчепи́тиз-: перед ч пишемо з-: префікс з- переходить у с- лише перед к, п, т, ф, хне счепити; зчепи́ти — приклад Правопису
зчеса́тиз-: перед ч пишемо з-: префікс з- переходить у с- лише перед к, п, т, ф, хне счесати; так само зчепи́ти, зчини́ти
зши́тиз-: перед ш пишемо з-: префікс з- переходить у с- лише перед к, п, т, ф, хне сшити; так само зши́ток (приклад Правопису)
І́горьович, І́горівна-ьович, -івн-: від імені І́гор (м’яка група) Правопис подає чоловіче І́горьович; жіноче — І́горівнатак само Ла́зарьович (Правопис: Ла́зар — Ла́заря, м’яка група). Форму Ігорович у ВЕСУМ позначено «Правопис 1992 року»; Лазарьович ВЕСУМ теж позначає «Правопис 1992 року», але Правопис 2019 подає саме цю форму
істори́чний-ичн-: після р в іншомовній основі — -ичн-приклад Правопису
картопли́ння-инн-: збірне поняття — суфікс -инн-(я)приклад Правопису; наголос — картопли́ння
ко́шичок ← ко́шик-ичок: від слова із суфіксом -ик — -ичок (но́жичок)не кошечок
крає́чок ← край-єчок: в інших зменшено-пестливих словах — -ечок, -ечк-(-а), -ечк-(-о); після голосного — єприклад Правопису; наголос — крає́чок
лаві́рувати-ір-: поодинокі іншомовні дієслова зберігають -ір-приклад Правопису
мальо́ваний-ьова-: наголос на першому голосному суфікса — -ова- (-ьова-)а без наголосу — -юва-: малюва́ти; приклад Правопису
міжплане́тнийміж-: кінцевий ж префікса між- перед глухим не змінюємоне мішпланетний; приклад Правопису
міше́чок ← мішо́к-ечок: в інших зменшено-пестливих словах — -ечок, -ечк-(-а), -ечк-(-о)не мішичок; приклад Правопису
навча́ння-нн-: від дієслова з а в основі (навча́ти) — -нн-(я), дві нне навчаня
нездола́нний-анн-: наголошений -анн-: неможливість дії — не можна здолатипор. нездо́ланий — «якого не здолали»: одне н
незліче́нний-енн-: наголошений -енн-: неможливість дії — не можна злічитипор. незлі́чений — «якого не порахували»: дієприкметникове значення, одне н
неоціне́нний-енн-: наголошений -енн-: неможливість дії — не можна оцінитипор. неоцінений — «якого не оцінили»: дієприкметникове значення, одне н
несказа́нний-анн-: наголошений -анн-: неможливість дії — не можна сказатипор. неска́заний — «не переданий словами»: одне н
но́жичок ← но́жик-ичок: від слова із суфіксом -ик — -ичок (но́жичок)приклад Правопису
об’я́ва’ після об-: префікс об- на твердий приголосний перед я — апостроф (об’є́м)так само об’яви́ти, об’є́днання
очі́куваний-ува-: наголос не на суфіксі — -ува-приклад Правопису
перепідписа́типере- + під-: два префікси, обидва пишемо без змін: пере- і під-пишемо разом
перехре́стяпере-: український префікс пере- пишемо з двома е; пери- буває лише в іншомовних словахтак само перешко́да, перефарбува́ти
пери́метрпери-: іншомовне слово: після р перед приголосним пишемо и; це не префікс пере-наголос — пери́метр
перипеті́япери-: іншомовне слово: після р перед приголосним пишемо и; це не префікс пере-наголос — перипеті́я
перифері́япери-: іншомовне слово: після р перед приголосним пишемо и; це не префікс пере-наголос — перифері́я
Петрі́вна-івн-: жіноче ім’я по батькові — суфікс -івн-(а)чоловіче — Петро́вич
підписа́типід-: кінцевий д префікса під- перед глухим не змінюємоне пітписати; дієприкметник — підпи́саний
пі́зній-н-(ій): м’яка група: суфікс -н-(ій)не пізний; пі́зня, пі́знє
поли́чка ← поли́ця-ичк-: від слова із суфіксом -иц-(я) — -ичк- (трави́чка)наголос — поли́чка
польови́й-ов-: перед суфіксом шиплячий чи м’який приголосний, наголос на закінченні — -ов-після л — ьо: польови́й
пра́гнення-енн-: віддієслівний іменник з наголосом на корені — -енн-(я)не прагненя
преа́мбулапре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словникомвступна частина документа
превалюва́типре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником«переважати»; прива́лювати — інше слово: «привалити щось»
превели́кийпре-: пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже»: дуже великийне привеликий
прега́рнийпре-: пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже»не пригарний; приклад Правопису
пред’яви́ти’ після пред-: префікс пред- на твердий приголосний перед я — апострофтак само від’ї́зд, під’ї́хати, без’я́дерний
президе́нтпре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником
прези́діяпре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником
прекра́снийпре-: пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже»не прикрасний; приклад Правопису
прелю́діяпре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словникомвступ до музичного твору
прем’є́рапре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником; апостроф — після м перед єне премєра
препара́тпре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником
препи́шнийпре-: пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже»: дуже пишний
препога́ний, препога́нопре-: пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже»: дуже поганийпрепога́но — приклад Правопису
преси́льнийпре-: пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже»: дуже сильний
прести́жпре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником
претенде́нтпре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником
прете́нзіяпре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником
прецеде́нтпре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником«випадок, на який посилаються як на зразок»
преціка́вийпре-: пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже»: дуже цікавийнаголос — преціка́вий
пречудо́вий, пречудо́вопре-: пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже»: дуже чудовийне причудовий; пречудо́во — приклад Правопису
Приаму́р’япри-: при- в прикметниках, що вказують на просторове прилягання; апостроф — після р перед яземля при Амурі
прибі́гтипри-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словахне пребігти; приклад Правопису
приблуди́тисяпри-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словах
прибо́ркатипри-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словахприклад Правопису
прибудува́типри-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словахприклад Правопису
прибуття́при-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словахвід прибу́ти; наголос — прибуття́
привіле́йпри- (не префікс): тут при- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словникомтак само прива́тний, при́зма, примі́тив
привокза́льнийпри-: при- в прикметниках, що вказують на просторове прилягання: той, що при вокзаліпишемо разом
прив’яза́типри-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словахапостроф — у корені: після в перед я
придоро́жнійпри-: при- в прикметниках, що вказують на просторове прилягання: той, що при дорозіа при доро́зі — прийменник з іменником, окремо: хата стоїть при доро́зі
приєдна́ннябез апострофа: префікс при- закінчується голосним — апострофа немає: його пишемо лише після префікса на твердий приголоснийнаголос — приєдна́ння; пор. з’є́днання
прикри́типри-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словах
приморо́зитипри-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словахнаголос — приморо́зити
примо́рськийпри-: при- в прикметниках, що вказують на просторове прилягання: той, що при морітак само Примо́р’я
Примо́р’япри-: при- в прикметниках, що вказують на просторове прилягання; апостроф — після р перед яне Приморя; так само Приаму́р’я
прироби́типри-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словах
прихо́ванийпри-, -н-: при- — як у дієслові прихова́ти; у дієприкметнику одне нне прихованний; -ов- тут — частина кореня хов- (хова́ти), а не суфікс -ова-
приши́тийпри-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словах
прі́звище, прі́звисько, прі́рвапрі-: прі- зберігся тільки в цих трьох словахне призвище, призвисько, прирва
прозаї́чний-їчн-: після голосного — -їчн-приклад Правопису
рі́чечка ← рі́чка-ечк-: в інших зменшено-пестливих словах — -ечок, -ечк-(-а), -ечк-(-о)приклад Правопису
роззбро́їтизз: з префікса роз- + з кореня (збро́я) — дві буквине розброїти
розписа́тироз-: кінцевий з префікса перед глухим не змінюємоне росписати; так само ро́зпис, розписка
Сергі́ївна-ївн-: від імені на -й (Сергі́й) — -ївн-(а)приклад Правопису
си́тцевий-ев-: перед суфіксом м’який чи шиплячий приголосний, наголос не на закінченні — -ев-приклад Правопису; наголос — си́тцевий
скаже́ний-ен-: прикметник віддієприкметникового походження — одне нне скаженний; так само навіже́ний, шале́ний
сказа́тис-: перед к — с-не зказати; приклад Правопису
скипі́тис-: перед к — с-не зкипіти
скри́кнутис-: перед к — с-. Корінь починають дві приголосні, але зі- пишемо лише переважно — тут с-не зкрикнути; так само скла́сти, скріпи́ти (приклади Правопису)
слове́чко ← сло́во-ечк-: в інших зменшено-пестливих словах — -ечок, -ечк-(-а), -ечк-(-о)приклад Правопису
спиля́тис-: перед п — с-не зпиляти
списа́тис-: перед п — с-не зписати
сте́рпітис-: перед т — с-не зтерпіти; наголос — сте́рпіти
стеса́тис-: перед т — с-не зтесати
страше́нний-енн-: наголошений -енн-: вища за звичайну міра ознакине страшений
сформува́тис-: перед ф — с-не зформувати
сфотографува́тис-: перед ф — с-не зфотографувати; приклад Правопису
схили́тис-: перед х — с-не зхилити; приклад Правопису
тижне́вий-ев-: перед суфіксом м’який чи шиплячий приголосний, наголос не на закінченні — -ев-не тижньовий
торі́шній-н-(ій): відприслівниковий прикметник із ш перед суфіксом — -н-(ій)не торішний
трави́чка ← трави́ця-ичк-: від слова із суфіксом -иц-(я) — -ичк- (трави́чка)приклад Правопису
трої́стий-їст-: після голосного — -їст-приклад Правопису
уболіва́льник-льник: у суфіксі -льник після л перед н — ьприклад Правопису
хло́пчичок ← хло́пчик-ичок: від слова із суфіксом -ик — -ичок (но́жичок)
ході́ння-інн-: від дієслова з и в основі (ходи́ти) — -інн-(я)приклад Правопису
черезплі́чникчерез-: кінцевий з префікса перед глухим не змінюємоне чересплічник; приклад Правопису

У словнику 127 слів, про які найчастіше питають у пошуку. Шукай за початком слова — так, як пишеш: «сшити» знайде правильне зшити, «воз’єднання» — возз’єднання; апостроф можна не ставити. Стрілка ← показує слово, від якого утворено. У колонці «Як пишемо» — префікс чи суфікс і правило Українського правопису 2019 року. Написання звірено з Правописом, «Словниками України» і ВЕСУМ. Наголос позначено над голосною.

Немає потрібного слова? Знайди слово з тим самим префіксом чи суфіксом або перевір за таблицею вгорі. Написання рідшого слова звір з «Українським правописом» (2019) і чинними орфографічними словниками.

Префікс і суфікс: що це

Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем: писати → підписати, списати. Суфікс стоїть після кореня, перед закінченням: вулиця → вуличка. Обидві частини творять нові слова, і кожну пишемо за своїм правилом, а не так, як чуємо.

Де префікс, а де суфікс

  • прегарний
    пре- = «дуже»: дуже гарний
  • приморський
    той, що при морі
  • розписка
    роз- перед п не змінюється
  • пре префікс
  • гар корінь
  • н суфікс
  • ий закінчення

Префікс стоїть перед коренем, суфікс — після кореня, перед закінченням. Правопис префікса чи суфікса не залежить від того, як ми його чуємо: пишемо за правилом.

Як знайти в слові префікс, корінь, суфікс і закінчення, пояснено в статті «Розбір слова за будовою».

Префікс з- чи с-: правило «кафе Птах»

Префікс з- перед буквами на позначення глухих приголосних к, п, т, ф, х переходить у с-: сказати, спалахнути, стовкти, сфотографувати, схилити. Ці п’ять букв легко запам’ятати за словами «кафе Птах». Перед усіма іншими буквами пишемо з-: збавити, звести, зжитися, зсадити, зціпити, зчепити, зшиток.

Найчастіше помиляються перед с, ч, ш: правильно зсунути, зчесати, зшити, бо цих букв у «кафе Птах» немає. Зрідка трапляється префікс із-: ізнов, ізсередини.

Префікс з-, с- чи зі-

  • с- — перед к, п, т, ф, х
    сказати, спалахнути, стерти, сфотографувати, схилити
    Запам’ятайте: «кафе Птах».
  • з- — перед усіма іншими буквами, зокрема перед з, с, ц, ж, ч, ш і голосними
    звести, зжитися, зсунути, зціпити, зчепити, зшити, зумовити
  • зі- — переважно перед двома приголосними на початку кореня
    зібгати, зігнути, зіграти, зіпсувати, зіткнути, зітхнути

Перед двома приголосними не завжди пишемо зі-: скласти, скрикнути, сприймати, здрібнити, згребти, згрупувати. У сумнівних випадках перевіряйте слово за орфографічним словником. Зі- пишемо й тоді, коли корінь починається губним приголосним з апострофом: зів’ялий, зім’яти.

Не плутайте: у префіксах без-, роз-, через- буква з не змінюється: безпечний, розписати, черезплічник.

Зі- і зо-

Зі- пишемо переважно тоді, коли корінь починають дві букви на позначення приголосних: зібгати, зігнути, зіграти, зізнатися, зіпсувати, зіткнення. Це тенденція, а не закон без винятків: у словах скласти, скріпити, здрібнити корінь теж починається двома приголосними, а пишемо с- чи з-. Зі- маємо й тоді, коли корінь починається сполученням губного з й (на письмі — губний і апостроф): зів’ялий, зім’яти. У деяких словах правильні обидва префікси: зігрівати і зогрівати, зімлівати і зомлівати, зітліти і зотліти. Сумніваєшся — звір зі словником.

Префікс з- (с-, зі-) не плутай із прийменником з (із, зі): прийменник пишемо окремо, а вибір між з, із, зі залежить від сусідніх слів. Про це — стаття «З, із, зі (зо): правила вживання».

Без-, роз-, від-, під-, через-: кінцевий приголосний не змінюється

У префіксах без-, від-, між-, над-, об-, перед-, під-, понад-, роз-, через- кінцевий дзвінкий приголосний перед наступним глухим не змінюємо: безкорисливий, відкриття, відстань, міжпланетний, надпотужний, обпалити, передплатити, підтримка, понадплановий, розтягнути, розхитати, черезплічник. Отже, правильно розписати, безпечний, а не «росписати», «беспечний». На відміну від з-, ці префікси перед к, п, т, ф, х не змінюються.

В іменниках і прикметниках уживаємо префікс архі-: архіважливий, архімільйонер, архіскладний; у назвах церковних звань можна й архи-: архимандрит і архімандрит. Голосні в префіксах анти- і квазі- не змінюються: антиалкогольний, антиінфляційний, квазічастинка. Іншомовні частини гіпер-, супер-, міні- пишемо разом: гіперзвук, гіпермаркет, супермаркет, супермодний — за цим правилом разом пишемо й гіперсильно (ВЕСУМ подає прикметник гіперсильний). Докладніше — у статті «Правопис складних слів».

Возз’єднання, з’єднати, роззброїти: апостроф і подвоєння після префікса

Слово возз’єднання пишемо з двома з і апострофом. Воно складається з префікса воз- (як у возвеличити) і слова з’єднання, тож на межі частин збігаються дві однакові букви — як у беззвучний, віддати, відділ, роззброїти. Апостроф пишемо після префікса, що закінчується твердим приголосним, перед я, ю, є, ї: з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, від’їзд, під’їхати, без’ядерний. Наголос — возз’є́днання.

Після префікса на голосний апострофа немає: приєднати, приєднання (наголос — приєдна́ння).

Возз’єднання: префікс + слово

воз-+з’єднання→возз’єднаннядві з (збіг) і апостроф перед є
роз-+зброя→роззброїтитак само беззвучний, віддати, відділ
з-+єднати→з’єднатитак само об’ява, від’їзд, під’їхати, пред’явити
при-+єднання→приєднанняпрефікс на голосний — апострофа немає

Апостроф — після префікса на твердий приголосний перед я, ю, є, ї. Дві однакові букви — коли префікс закінчується тією самою буквою, з якої починається наступна частина слова. Наголос: возз’є́днання, приєдна́ння.

Більше слів з апострофом після префіксів — у статті «Правила вживання апострофа», про збіг однакових приголосних — у статті «Подвоєння букв».

Префікс з-, с-, роз- чи апостроф: встав слово

Обери слово, написане правильно. Лише один варіант правильний.

  1. Кравчиня швидко … дві частини сукні.

    Відповідь

    зшила. Перед ш пишемо з-: с- — лише перед к, п, т, ф, х.

  2. Тренер … команду з найкращих гравців.

    Відповідь

    сформував. Перед ф префікс з- переходить у с-.

  3. Дівчинка … коси й побігла до школи.

    Відповідь

    зчесала. Перед ч пишемо з-, бо ч немає серед к, п, т, ф, х.

  4. Хлопець голосно … від несподіванки.

    Відповідь

    скрикнув. Перед к — с-. Корінь починають дві приголосні, але зі- пишемо лише переважно: скрикнути, як скласти.

  5. Бабуся … окуляри на кінчик носа.

    Відповідь

    зсунула. Перед с пишемо з-: зсунути, як зсадити.

  6. Директор … наказ про канікули.

    Відповідь

    підписав. Кінцевий д у префіксі під- перед глухим не змінюємо.

  7. Учень довго мовчав, а потім … у всьому.

    Відповідь

    зізнався. Корінь починають дві приголосні зн — пишемо зі- (зізнатися).

  8. Художник … стіну яскравими візерунками.

    Відповідь

    розписав. У префіксі роз- кінцевий з перед глухим п не змінюємо.

  9. Новий міст … два береги річки.

    Відповідь

    з’єднав. Префікс з- + єднати: апостроф після префікса на твердий приголосний перед є; друге з не потрібне — корінь не починається з з.

  10. Після перемир’я загін ….

    Відповідь

    роззброїли. З префікса роз- + з кореня (зброя) — дві букви.

  11. На кордоні треба … паспорт.

    Відповідь

    пред’явити. Після префікса пред- на твердий приголосний перед я — апостроф.

  12. Він не зміг … такої образи.

    Відповідь

    стерпіти. Перед т — с-; наголос — сте́рпіти.

Пре-, при- чи прі-: як розрізнити

Пре- вживаємо в якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки, тобто в значенні «дуже»: прегарний, прекрасний, премудрий, препогано, пречудово. Також пре- маємо в словах презирливий, презирство і в словах старослов’янського походження преосвященний, преподобний, престол.

При- пишемо в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії, і в похідних від них словах: прибігти, прибудувати, приборкати, привабити, прибудований, привабливий. Також при- маємо в іменниках і прикметниках, що вказують на просторове прилягання (пригірок, прибережний, прикордонний), і в прикметниках на означення неповноти ознаки (пристаркуватий).

Прі- зберігся тільки у словах прізвище, прізвисько, прірва.

Пре-, при- чи прі-?

  • пре- = «дуже»: найвищий ступінь ознаки
    прегарний, прекрасний, премудрий, препогано, пречудово
    Також презирливий, презирство і старослов’янські преподобний, престол.
  • при- — наближення, приєднання, частковість чи результат дії
    прибігти, прибудувати, прикрутити, приборкати, привабливий
    Також просторове прилягання (прибережний, прикордонний, пригірок) і неповнота ознаки (пристаркуватий).
  • прі- — лише в трьох словах
    прізвище, прізвисько, прірва

Перевірка: підстав «дуже». Прегарний = дуже гарний → пре-; прибігти = наблизитися бігом → при-. У запозиченнях президент, престиж, привілей це не префікси: пишемо за словником.

Приморський, привокзальний, Примор’я: слова від «при + іменник»

Слова, утворені від сполучення прийменника при з іменником, пишемо разом, з префіксом при-: при морі → приморський, Примор’я; при вокзалі → привокзальний; при дорозі → придорожній; при Амурі → Приамур’я. Саме сполучення прийменника з іменником пишемо окремо: хата стоїть при дорозі. Апостроф у словах Примор’я, Приамур’я — після р перед я.

Президент, прецедент, привілей: пре- і при- в іншомовних словах

У запозиченнях пре- і при- — не префікси, а частина слова, тож правило про значення «дуже» чи «наближення» тут не діє: преамбула, превалювати, президент, президія, прелюдія, прем’єра, препарат, престиж, претендент, претензія, прецедент; привілей, приватний, призма, примітив. Ці слова пишемо за словником; найчастіші з них — у словнику вгорі.

Пере- чи пери-: перехрестя, периметр

Український префікс пере- пишемо з двома е: перехрестя, перешкода, перефарбувати, перестрибнути. Пери- — не префікс, а початок іншомовних слів: периметр, перископ, периферія, перипетія; у загальних назвах іншомовного походження після р перед приголосним пишемо и. Наголос: пери́метр, перифері́я, перипеті́я.

Пре-, при- чи прі-?

Розподіли слова: який префікс на місці пропуску? Підказка: пре- = «дуже».

        Відповіді
        премудрийпре-Премудрий — дуже мудрий: найвищий ступінь ознаки.
        прибудуватипри-Прибудувати — приєднати будову до наявної.
        прізвиськопрі-Прі- зберігся лише в словах прізвисько, прізвище, прірва.
        пречудовийпре-Пречудовий — дуже чудовий.
        прикордоннийпри-Той, що при кордоні: просторове прилягання.
        привабитипри-Дієслово з при-, як прибігти, прибудувати.
        прірвапрі-Одне з трьох слів із прі-.
        превеликийпре-Превеликий — дуже великий.
        прибережнийпри-Той, що при березі: просторове прилягання.
        прізвищепрі-Одне з трьох слів із прі-.
        препоганопре-Препогано — дуже погано: пре- буває і в прислівниках.
        пристаркуватийпри-При- на означення неповноти ознаки: трохи старий.

        Правопис суфіксів іменників: -ичок чи -ечок, -нн-, -інн-, -енн-

        Кошичок, вуличка: -ичок, -ичк- чи -ечок, -ечк-

        У зменшено-пестливих іменниках пишемо суфікси -ечок (-єчок), -ечк-(-а) [-єчк-(-а)], -ечк-(-о) [-єчк-(-о)]: вершечок, мішечок, краєчок, річечка, копієчка, віконечко, словечко, яєчко. Їх треба відрізняти від суфіксів -ичок, -ичк-(-а) у словах на зразок ножичок, травичка.

        Як розрізнити, підказує шкільна граматика: -ичок, -ичк- маємо в словах, утворених від іменників із суфіксами -ик, -иц(я). Тому правильно кошик → кошичок, глечик → глечичок, вулиця → вуличка, полиця → поличка, а не «кошечок», «вулечка».

        Кошичок чи кошечок? Подивись на слово, від якого утворено

        -ичок, -ичк-(а): від слів на -ик, -иц(я)

        • кошик → кошичок
        • ножик → ножичок
        • глечик → глечичок
        • вулиця → вуличка
        • полиця → поличка
        • травиця → травичка

        -ечок, -ечк-(а, о), після голосного -єчок, -єчк-: в інших словах

        • вершок → вершечок
        • мішок → мішечок
        • край → краєчок
        • річка → річечка
        • вікно → віконечко
        • яйце → яєчко

        Правопис наказує розрізняти ці суфікси; підказка про -ик, -иц(я) — зі шкільної граматики. Сумніваєшся — перевір слово в словнику вгорі.

        Навчання, горіння, звернення, картоплиння: суфікси з -нн-

        Суфікси -нн-(-я), -інн-(-я), -енн-(-я) пишемо з двома н. Віддієслівні іменники від дієслів з голосним а (я) в основі мають -нн-(-я): гукати — гукання, гуляти — гуляння, зростати — зростання. Від дієслів з голосними и, і в основі — -інн-(-я): горіти — горіння, ходити — ходіння, шарудіти — шарудіння. Суфікс -енн-(-я) мають віддієслівні іменники з наголосом на корені: звернення, напруження, піднесення, удосконалення. Збірні поняття називаємо за допомогою суфікса -инн-(-я): бобовиння, гарбузиння, картоплиння, павутиння.

        -льник, -ин(я), імена по батькові

        У суфіксі -льник після л перед н завжди пишемо ь: постачальник, полільник, уболівальник. Назви осіб жіночої статі найчастіше утворюємо суфіксом -к-(-а): авторка, директорка, студентка; суфікс -ин-(-я) сполучаємо з основами на -ець і на приголосний: кравчиня, плавчиня, майстриня.

        Чоловічі імена по батькові мають суфікс -ович: Іванович, Васильович, Олексійович; від імен Ігор, Лазар — Ігорьович, Лазарьович. Жіночі — суфікс -івн-(-а), а від імен на -й — -ївн-(-а): Борисівна, Василівна, Ігорівна; Валеріївна, Сергіївна, Юріївна.

        Правопис суфіксів прикметників: -ев- чи -ов-, -ичн-, -енн-

        Грушевий, дощовий, алюмінієвий: -ев-, -єв- чи -ов-

        Після твердого приголосного завжди пишемо -ов-: казковий, святковий, службовий. Якщо перед суфіксом м’який чи шиплячий приголосний або й, переважно вирішує наголос. Падає на закінчення — пишемо -ов-: дощовий, грошовий, польовий, бойовий. Падає на основу — -ев-: грушевий, березневий, овочевий, ситцевий; після й і подвоєних нн, тт — -єв-: алюмінієвий, дієвий, життєвий, суттєвий. Поряд із життєвий правильна й форма життьовий.

        -ев-, -єв- чи -ов-? Дивись на приголосний і наголос

        який приголосний перед суфіксом?
        • твердий — незалежно від наголосу-ов-казковий, святковий, службовий, кварцовий
        • м’який, шиплячий чи й — і наголос на закінченні-ов-дощовий, грошовий, речовий, польовий, бойовий
        • м’який чи шиплячий — і наголос на основі-ев-грушевий, березневий, овочевий, ситцевий
        • й або подвоєні нн, тт — і наголос на основі-єв-алюмінієвий, дієвий, життєвий, суттєвий

        Наголос на основі — так буває «переважно», тож у сумнівному слові звір наголос зі словником. Основа — слово без закінчення: у груше́вий наголос на суфіксі, а суфікс входить до основи.

        За цими самими правилами пишемо присвійні прикметники жіночого й середнього роду: батькова, Шевченкова, але Андрієва, Ігорева, кобзарева.

        Історичний, академічний, прозаїчний: -ичн-, -ічн-, -їчн-

        У прикметниках від іншомовних основ після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р пишемо суфікс -ичн-: демократичний, історичний, синтаксичний; після інших приголосних — -ічн-: академічний, географічний, симфонічний; після голосних — -їчн-: прозаїчний.

        Мамин, Зоїн, барвистий, троїстий: -ин, -їн, -ист-, -їст-

        Присвійні прикметники від іменників першої відміни мають суфікс -ин після приголосного і -їн після голосного: мамин, Ганнин, тітчин; Зоїн, Маріїн. Від назв тварин — -ин-(-ий): бджолиний, голубиний, орлиний; після голосного й апострофа — -їн-(-ий): зміїний, солов’їний. Так само суфікс -ист-(-ий) пишемо після приголосних, -їст-(-ий) — після голосних: барвистий, голосистий, променистий; вибоїстий, оліїстий, троїстий.

        Страшенний, незліченний, але скажений: -енн-, -анн-

        Наголошені суфікси -енн-, -анн- (-янн-) пишемо з двома н у прикметниках, що вказують на вищу за звичайну міру якості або на можливість чи неможливість дії: височенний, здоровенний, страшенний; незліченний, нездоланний, несказанний, незрівнянний. Немає подвоєння в дієприкметниках (вихований, зроблений, сказаний) і в прикметниках віддієприкметникового походження: довгожданий, навіжений, скажений, шалений.

        Деякі слова мають «двійників» з одним н, які різняться значенням і наголосом: незліче́нний — якого не можна злічити, а незлі́чений — якого не порахували. Усе про н і нн — у статті «Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках».

        Пізній, торішній: -н-(-ий) чи -н-(-ій)

        Більшість прикметників має суфікс -н-(-ий): західний, народний, природний, холодний. Суфікс -н-(-ій) — у небагатьох прикметниках: братній, давній, задній, літній, пізній, ранній, хатній; а також у прикметниках від прислівників та іменників, що мають перед цим суфіксом ж, ш: вчорашній, домашній, зовнішній, колишній, сьогоднішній, справжній, але потужний. Проте не всі прикметники з ж, ш перед суфіксом м’якої групи: успішний, смішний, розкішний — твердої. Сумніваєшся — звір зі словником.

        Козацький, празький, братський: -ськ-, -цьк-, -зьк-

        Що відбувається з приголосними перед суфіксом -ськ- (козак → козацький, Прага → празький, але брат → братський), пояснено в статті «Зміни приголосних при творенні слів».

        Правопис дієслівних суфіксів: -ува- чи -ова-

        У багатьох дієсловах пишемо суфікс -ува- (-юва-): будувати, керувати, міркувати, гостювати. У дієприкметниках і віддієслівних іменниках усе вирішує наголос. Якщо він падає на перший голосний суфікса, пишемо -ова- (-ьова-): друко́ваний, мальо́ваний, підпорядко́ваний, ришто́вання. Якщо ні — -ува- (-юва-): очі́куваний, очі́кування, підси́нюваний. Так само наголошений суфікс -овува- (-ьовува-): завойо́вувати, перемальо́вувати.

        Дієслова іншомовного походження в українській мові переважно не мають суфікса -ір-: загітувати, зареєструвати, поінформувати. Його зберігаємо лише в поодиноких дієсловах: лавірувати, пікірувати, солірувати, а після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р — -ир-: котирувати, марширувати. Також -ір- (-ир-) лишаємо, щоб слово не збігалося з іншим: буксирувати (бо є буксувати), парирувати (бо є парувати), репетирувати (бо є репетувати). Про суфікси дієприкметників — у статті «Активні і пасивні дієприкметники».

        Який суфікс і чому?

        Визнач, яку букву пишемо на місці пропуску у виділеному слові, і назви правило.

        1. Мама поставила глеч..чок на полицю.

          Пишемои
          Чомувід слова на -ик
          Повний розбір

          Від глечик (суфікс -ик) — -ичок: глечичок.

        2. Човен плив тихою річ..чкою.

          Пишемое
          Чомувід слова без -ик, -иця
          Повний розбір

          Від річка — -ечк-: річечка.

        3. Надворі стояв теплий березн..вий день.

          Пишемое
          Чомум’який приголосний, наголос на основі
          Повний розбір

          Перед суфіксом м’який н, наголос — березне́вий: пишемо -ев-.

        4. Це був ключ..вий момент гри.

          Пишемоо
          Чомунаголос на закінченні
          Повний розбір

          Перед суфіксом шиплячий ч, наголос — ключови́й: пишемо -ов-.

        5. Діти читали казк..ві історії.

          Пишемоо
          Чомупісля твердого
          Повний розбір

          Перед суфіксом твердий к — завжди -ов-: казковий.

        6. Ми подивилися фантаст..чний фільм.

          Пишемои
          Чомупісля т
          Повний розбір

          Після т в іншомовній основі — -ичн-: фантастичний.

        7. Учні прийшли до біолог..чного музею.

          Пишемоі
          Чомупісля г
          Повний розбір

          Після г (його немає серед д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р) — -ічн-.

        8. Про цей геро..чний вчинок писали газети.

          Пишемої
          Чомупісля голосного
          Повний розбір

          Після голосного о — -їчн-: героїчний, як прозаїчний.

        9. Біля воріт лежав здорове..ий пес.

          Пишемонн
          Чомувища за звичайну міра ознаки
          Повний розбір

          Наголошений -енн- у значенні «дуже великий» — дві н.

        10. Над морем шумів шале..ий вітер.

          Пишемон
          Чомуприкметник віддієприкметникового походження
          Повний розбір

          Шалений — прикметник віддієприкметникового походження: одне н.

        11. Відділ, підпорядк..ваний директорові, працював злагоджено.

          Пишемоо
          Чомунаголос на першому голосному суфікса
          Повний розбір

          Наголос — підпорядко́ваний: під наголосом пишемо -ова-.

        12. Майстер замінив викруч..ваний шуруп.

          Пишемоу
          Чомунаголос не на суфіксі
          Повний розбір

          Наголос — викру́чуваний: суфікс ненаголошений, пишемо -ува-.

        Типові помилки в префіксах і суфіксах

        Типові помилки в префіксах і суфіксах

        • сшити, счесати ✗
          зшити, зчесати ✓
          с- лише перед к, п, т, ф, х
        • зфотографувати, зкрикнути ✗
          сфотографувати, скрикнути ✓
          перед ф і к — с-
        • росписати, беспечний ✗
          розписати, безпечний ✓
          роз-, без- не змінюються
        • воз’єднання, возєднання ✗
          возз’єднання ✓
          воз- + з’єднання: дві з і апостроф
        • пригарний, пребігти ✗
          прегарний, прибігти ✓
          пре- = «дуже», при- — наближення
        • призвище, прирва ✗
          прізвище, прірва ✓
          прі- — лише в трьох словах
        • перепетія, переферія ✗
          перипетія, периферія ✓
          пери- — частина іншомовного слова
        • кошечок, вулечка ✗
          кошичок, вуличка ✓
          від кошик, вулиця — -ичок, -ичк-
        • грушовий, тижньовий ✗
          грушевий, тижневий ✓
          наголос на основі — -ев-
        • скаженний, прихованний ✗
          скажений, прихований ✓
          дієприкметник і прикметник від дієприкметника — одне н

        Префікси, суфікси й інші теми правопису

        Правопис префіксів пов’язаний з апострофом (з’єднати, об’ява) і подвоєнням (беззвучний, возз’єднання), а правопис суфіксів — з н і нн (страшенний, скажений), м’яким знаком (уболівальник) і змінами приголосних (козацький). Тому, перевіряючи слово, подумай, з яких частин воно складається: префікс, корінь, суфікс і закінчення пишемо кожне за своїм правилом.

        Джерело правил: Український правопис (2019), § 7, 19, 29, 31–35, 129, 138; «Словники України», ВЕСУМ. Також § 30.

        Вправи з відповідями: правопис префіксів і суфіксів

        10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

        1. У якому слові префікс с- написано правильно?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — сфотографувати. Префікс з- переходить у с- лише перед к, п, т, ф, х: сфотографувати, сказати, схилити. Перед іншими буквами, зокрема с, ч, ш, пишемо з-: зшити, зсунути, зчепити.

        2. У якому слові на місці пропуску пишемо префікс зі-?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Г — …гнути. Зі- пишемо переважно тоді, коли корінь починається двома буквами на позначення приголосних: зігнути, зібгати, зіграти. Перед коренем, що починається голосним або сполученням приголосного й голосного, пишемо з- (с-): зробити, зумовити, сказати.

        3. Яке слово написано правильно?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — возз’єднання. Возз’єднання: префікс воз- + з’єднання — дві з і апостроф після префікса на твердий приголосний перед є. У префіксах роз-, без-, через- кінцевий з перед глухим не змінюємо: розпитати, безправний, черезплічник.

        4. У якому слові на місці пропуску пишемо префікс пре-?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — пр…красний. Пре- вживаємо в якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прекрасний, прегарний, пречудово. При- пишемо в дієсловах зі значенням наближення (прибігти) і в прикметниках, що вказують на просторове прилягання (приморський); прі- — лише в словах прізвище, прізвисько, прірва.

        5. У якому слові на місці пропуску пишемо и?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: В — пер…метр. Пери- — не префікс, а частина іншомовних слів: периметр, перископ, периферія; у загальних назвах іншомовного походження після р перед приголосним пишемо и. Український префікс пере- пишемо з е: перефарбувати, перехрестя, перешкода.

        6. У якому слові пишемо -нн-?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: А — страшен…ий. Дві н пишемо в наголошених суфіксах -енн-, -анн- прикметників, що вказують на вищу за звичайну міру якості або на можливість чи неможливість дії: страшенний, незліченний, нездоланний. Скажений, навіжений — прикметники віддієприкметникового походження, вихований — дієприкметник, тому в них одна н.

        7. У якому слові пишемо суфікс -ичн-?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: В — істор…ний. Після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р у прикметниках від іншомовних основ пишемо -ичн-: історичний, демократичний. Після інших приголосних — -ічн- (академічний, географічний), після голосних — -їчн- (прозаїчний).

        8. У якому прикметнику пишемо суфікс -ов-?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Г — дощ…вий. Після шиплячих, м’яких приголосних і й суфікс -ов- пишемо, коли наголос падає на закінчення: дощовий, грошовий, польовий. Якщо наголос падає на основу, пишемо -ев- (грушевий, ситцевий), а після й — -єв- (алюмінієвий).

        9. У якому слові пишемо суфікс -ичок?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — нож…чок. Правопис велить розрізняти -ичок, -ичк- і -ечок, -ечк-; за шкільною граматикою -ичок, -ичк- маємо в словах, утворених від іменників на -ик, -иц(я): ножик — ножичок, полиця — поличка. В інших зменшено-пестливих словах пишемо -ечок (-єчок): вершечок, мішечок, краєчок.

        10. Яке слово написано правильно?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: А — мальований. Суфікс -ова- (-ьова-) пишемо, коли наголос падає на його перший голосний: друко́ваний, мальо́ваний. Без наголосу — -ува- (-юва-): очі́куваний, підси́нюваний.

        Ця тема на карті української мови: Орфографія (правопис) → Префікси й суфікси