Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Правопис префіксів і суфіксів визначає Український правопис 2019 року. Головне: префікс з- переходить у с- лише перед к, п, т, ф, х (сфотографувати, але зшити); у префіксах без-, роз-, від-, під- кінцевий приголосний не змінюється (безпечний, розписати); пре- означає «дуже», а при- — наближення (прегарний, прибігти). Суфікси -ичок, -ичк-: кошик → кошичок, вулиця → вуличка.
Нижче — усі правила в одній таблиці, словник із пошуком (возз’єднання, зчесати, Примор’я, кошичок, перипетія), схеми, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.
Коротко: правопис префіксів і суфіксів у таблиці
Ліворуч — правило, праворуч — приклади. Спершу префікси, далі суфікси іменників, прикметників і дієслів.
Правопис префіксів і суфіксів: коротко
| Правило | Приклади |
|---|---|
| Префікси | |
| с- — лише перед к, п, т, ф, х; перед іншими буквами — з- | сказати, спалахнути, сфотографувати, схилити; звести, зсадити, зчепити, зшиток |
| зі- — переважно перед двома приголосними на початку кореня і перед губним з апострофом; у деяких словах правильні і зі-, і зо- | зігнути, зіграти, зіпсувати, зім’яти; зітліти і зотліти |
| без-, від-, між-, над-, об-, перед-, під-, понад-, роз-, через-: кінцевий приголосний перед глухим не змінюємо | безкорисливий, відстань, міжпланетний, підтримка, розтягнути, черезплічник |
| після префікса на твердий приголосний перед я, ю, є, ї — апостроф; однакові приголосні на межі префікса й кореня — дві букви | з’єднаний, об’єм, від’їзд; беззвучний, віддати, роззброїти, возз’єднання |
| пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже» | прегарний, прекрасний, премудрий, пречудово |
| при- — наближення, приєднання, частковість чи результат дії; просторове прилягання; неповнота ознаки | прибігти, прибудувати, приборкати; прибережний, прикордонний; пристаркуватий |
| прі- — лише у трьох словах | прізвище, прізвисько, прірва |
| архі-; голосні в анти- і квазі- не змінюються | архіважливий, антиалкогольний, антиінфляційний, квазічастинка |
| Суфікси іменників | |
| -ичок, -ичк-(а) відрізняємо від -ечок (-єчок), -ечк-(а), -ечк-(о) | ножичок, травичка, кошичок, вуличка; вершечок, мішечок, краєчок, річечка, віконечко |
| -нн-(я) після а (я), -інн-(я), -енн-(я); збірні — -инн-(я): завжди дві н | гукання, гуляння; горіння, ходіння; звернення; картоплиння |
| -льник: після л перед н — ь | уболівальник, постачальник |
| імена по батькові: -ович; -івн-(а), від імен на -й — -ївн-(а) | Іванович, Ігорьович; Борисівна, Ігорівна, Сергіївна |
| Суфікси прикметників | |
| після м’якого, шиплячого чи й: наголос на закінченні — -ов-, на основі — -ев- (-єв-); після твердого — завжди -ов- | дощовий, польовий, бойовий; грушевий, ситцевий, алюмінієвий; казковий |
| в іншомовних основах після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р — -ичн-, після інших приголосних — -ічн-, після голосних — -їчн- | історичний, академічний, прозаїчний |
| -ин, -ин-(ий), -ист-(ий) після приголосних; -їн, -їн-(ий), -їст-(ий) після голосних | мамин, Зоїн; орлиний, солов’їний; барвистий, троїстий |
| наголошені -енн-, -анн- зі значенням «дуже» чи (не)можливості дії — нн; у дієприкметниках — одне н | страшенний, незліченний, нездоланний; але вихований, скажений |
| -н-(ий) у більшості прикметників; -н-(ій) — у небагатьох і в багатьох утворених від прислівників та іменників із ж, ш перед суфіксом | народний, холодний; давній, пізній, домашній, колишній; але потужний, успішний |
| Суфікси дієслів | |
| наголос на першому голосному суфікса — -ова- (-ьова-), інакше — -ува- (-юва-) | друкований, мальований; очікуваний, підсинюваний |
| -ір-, -ир- — лише в деяких іншомовних дієсловах | загітувати, зареєструвати; лавірувати, марширувати, парирувати |
Правила — за Українським правописом 2019 року. Зміни приголосних перед -ськ- (козацький, празький) — окреме правило Правопису.
Як пишеться слово: словник префіксів і суфіксів
Введи слово — словник покаже, який префікс чи суфікс у ньому пишемо і за яким правилом. Тут зібрано слова, про які найчастіше питають у пошуку: возз’єднання, кошичок, вуличка, зшити, зчесати, сформувати, Примор’я, прецедент, перипетія, неоціненний. Шукати можна й так, як слово часто пишуть з помилкою: «сшити» знайде правильне зшити.
Префікси й суфікси: словник
| Слово | Як пишемо | Примітка |
|---|---|---|
| академі́чний | -ічн-: після м в іншомовній основі — -ічн- | приклад Правопису |
| алюмі́нієвий | -єв-: перед суфіксом й — пишемо -єв- | приклад Правопису |
| барви́стий | -ист-: після приголосного — -ист- | приклад Правопису |
| безбо́лісний | без-: префікс без- пишемо з з завжди: і перед дзвінким б, і перед глухими | наголос — безбо́лісний |
| беззву́чний | зз: з префікса без- + з кореня (звук) — дві букви | не безвучний |
| безпе́чний | без-: кінцевий з префікса перед глухим не змінюємо | не беспечний; так само безпе́ка |
| бра́тський | -ськ-: приголосний т перед суфіксом -ськ- зберігаємо | бра́тній — інше слово: суфікс -н-(ій) |
| верше́чок ← вершо́к | -ечок: в інших зменшено-пестливих словах — -ечок, -ечк-(-а), -ечк-(-о) | не вершичок; приклад Правопису |
| височе́нний | -енн-: наголошений -енн-: вища за звичайну міра ознаки | не височений |
| ві́дділ, відда́ти | дд: д префікса від- + д кореня — дві букви | не віділ; ві́дати («знати; керувати») — інше слово |
| віко́нечко ← вікно́ | -ечк-: в інших зменшено-пестливих словах — -ечок, -ечк-(-а), -ечк-(-о) | приклад Правопису |
| возз’є́днання | зз і ’: префікс воз- + з’є́днання: дві з — збіг однакових приголосних; апостроф — після префікса на твердий приголосний перед є | не воз’єднання, возєднання, воззєднання; так само возз’єдна́ти, возз’є́днаний. Наголос — на є |
| ву́личка ← ву́лиця | -ичк-: від слова із суфіксом -иц-(я) — -ичк- (трави́чка) | не вулечка |
| гарбузи́ння | -инн-: збірне поняття — суфікс -инн-(я) | приклад Правопису |
| гле́чичок ← гле́чик | -ичок: від слова із суфіксом -ик — -ичок (но́жичок) | не глечечок |
| горі́ння | -інн-: від дієслова з і в основі (горі́ти) — -інн-(я) | приклад Правопису |
| груше́вий | -ев-: перед суфіксом м’який чи шиплячий приголосний, наголос не на закінченні — -ев- | не грушовий; приклад Правопису |
| гуля́ння | -нн-: від дієслова з я в основі (гуля́ти) — -нн-(я) | не гуляня |
| дощови́й | -ов-: перед суфіксом шиплячий чи м’який приголосний, наголос на закінченні — -ов- | приклад Правопису |
| друко́ваний | -ова-: наголос на першому голосному суфікса — -ова- | а друкува́ти — -ува-; приклад Правопису |
| життє́вий | -єв-: після подвоєного тт — -єв- | приклад Правопису; правильна й форма життьови́й |
| зве́рнення | -енн-: віддієслівний іменник з наголосом на корені — -енн-(я) | приклад Правопису |
| зве́чора | з-: перед в пишемо з-: префікс з- переходить у с- лише перед к, п, т, ф, х | пишемо разом; наголос — зве́чора |
| з’єдна́ти | ’ після з-: префікс з- закінчується твердим приголосним, далі є — апостроф (з’є́днаний) | так само з’ї́хати, з’яви́тися; а після префікса на голосний апострофа немає: приєдна́ти |
| зі́бганий ← зібга́ти | зі-: корінь починають дві приголосні бг — зі- (зібга́ти) | наголос — зі́бганий |
| зігну́ти | зі-: корінь починають дві приголосні гн — зі- | приклад Правопису |
| зізна́ння | зі-: корінь починають дві приголосні зн — зі- (зізна́тися) | наголос — зізна́ння |
| зроста́ння | -нн-: від дієслова з а в основі (зроста́ти) — -нн-(я) | приклад Правопису |
| зсу́нути, зсува́ти | з-: перед с пишемо з-: префікс з- переходить у с- лише перед к, п, т, ф, х | не ссунути, ссувати; так само зсади́ти, зсипа́ти |
| зсуши́ти | з-: перед с пишемо з-: префікс з- переходить у с- лише перед к, п, т, ф, х | не ссушити; так само зсу́шений |
| зчепи́ти | з-: перед ч пишемо з-: префікс з- переходить у с- лише перед к, п, т, ф, х | не счепити; зчепи́ти — приклад Правопису |
| зчеса́ти | з-: перед ч пишемо з-: префікс з- переходить у с- лише перед к, п, т, ф, х | не счесати; так само зчепи́ти, зчини́ти |
| зши́ти | з-: перед ш пишемо з-: префікс з- переходить у с- лише перед к, п, т, ф, х | не сшити; так само зши́ток (приклад Правопису) |
| І́горьович, І́горівна | -ьович, -івн-: від імені І́гор (м’яка група) Правопис подає чоловіче І́горьович; жіноче — І́горівна | так само Ла́зарьович (Правопис: Ла́зар — Ла́заря, м’яка група). Форму Ігорович у ВЕСУМ позначено «Правопис 1992 року»; Лазарьович ВЕСУМ теж позначає «Правопис 1992 року», але Правопис 2019 подає саме цю форму |
| істори́чний | -ичн-: після р в іншомовній основі — -ичн- | приклад Правопису |
| картопли́ння | -инн-: збірне поняття — суфікс -инн-(я) | приклад Правопису; наголос — картопли́ння |
| ко́шичок ← ко́шик | -ичок: від слова із суфіксом -ик — -ичок (но́жичок) | не кошечок |
| крає́чок ← край | -єчок: в інших зменшено-пестливих словах — -ечок, -ечк-(-а), -ечк-(-о); після голосного — є | приклад Правопису; наголос — крає́чок |
| лаві́рувати | -ір-: поодинокі іншомовні дієслова зберігають -ір- | приклад Правопису |
| мальо́ваний | -ьова-: наголос на першому голосному суфікса — -ова- (-ьова-) | а без наголосу — -юва-: малюва́ти; приклад Правопису |
| міжплане́тний | між-: кінцевий ж префікса між- перед глухим не змінюємо | не мішпланетний; приклад Правопису |
| міше́чок ← мішо́к | -ечок: в інших зменшено-пестливих словах — -ечок, -ечк-(-а), -ечк-(-о) | не мішичок; приклад Правопису |
| навча́ння | -нн-: від дієслова з а в основі (навча́ти) — -нн-(я), дві н | не навчаня |
| нездола́нний | -анн-: наголошений -анн-: неможливість дії — не можна здолати | пор. нездо́ланий — «якого не здолали»: одне н |
| незліче́нний | -енн-: наголошений -енн-: неможливість дії — не можна злічити | пор. незлі́чений — «якого не порахували»: дієприкметникове значення, одне н |
| неоціне́нний | -енн-: наголошений -енн-: неможливість дії — не можна оцінити | пор. неоцінений — «якого не оцінили»: дієприкметникове значення, одне н |
| несказа́нний | -анн-: наголошений -анн-: неможливість дії — не можна сказати | пор. неска́заний — «не переданий словами»: одне н |
| но́жичок ← но́жик | -ичок: від слова із суфіксом -ик — -ичок (но́жичок) | приклад Правопису |
| об’я́ва | ’ після об-: префікс об- на твердий приголосний перед я — апостроф (об’є́м) | так само об’яви́ти, об’є́днання |
| очі́куваний | -ува-: наголос не на суфіксі — -ува- | приклад Правопису |
| перепідписа́ти | пере- + під-: два префікси, обидва пишемо без змін: пере- і під- | пишемо разом |
| перехре́стя | пере-: український префікс пере- пишемо з двома е; пери- буває лише в іншомовних словах | так само перешко́да, перефарбува́ти |
| пери́метр | пери-: іншомовне слово: після р перед приголосним пишемо и; це не префікс пере- | наголос — пери́метр |
| перипеті́я | пери-: іншомовне слово: після р перед приголосним пишемо и; це не префікс пере- | наголос — перипеті́я |
| перифері́я | пери-: іншомовне слово: після р перед приголосним пишемо и; це не префікс пере- | наголос — перифері́я |
| Петрі́вна | -івн-: жіноче ім’я по батькові — суфікс -івн-(а) | чоловіче — Петро́вич |
| підписа́ти | під-: кінцевий д префікса під- перед глухим не змінюємо | не пітписати; дієприкметник — підпи́саний |
| пі́зній | -н-(ій): м’яка група: суфікс -н-(ій) | не пізний; пі́зня, пі́знє |
| поли́чка ← поли́ця | -ичк-: від слова із суфіксом -иц-(я) — -ичк- (трави́чка) | наголос — поли́чка |
| польови́й | -ов-: перед суфіксом шиплячий чи м’який приголосний, наголос на закінченні — -ов- | після л — ьо: польови́й |
| пра́гнення | -енн-: віддієслівний іменник з наголосом на корені — -енн-(я) | не прагненя |
| преа́мбула | пре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником | вступна частина документа |
| превалюва́ти | пре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником | «переважати»; прива́лювати — інше слово: «привалити щось» |
| превели́кий | пре-: пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже»: дуже великий | не привеликий |
| прега́рний | пре-: пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже» | не пригарний; приклад Правопису |
| пред’яви́ти | ’ після пред-: префікс пред- на твердий приголосний перед я — апостроф | так само від’ї́зд, під’ї́хати, без’я́дерний |
| президе́нт | пре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником | |
| прези́дія | пре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником | |
| прекра́сний | пре-: пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже» | не прикрасний; приклад Правопису |
| прелю́дія | пре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником | вступ до музичного твору |
| прем’є́ра | пре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником; апостроф — після м перед є | не премєра |
| препара́т | пре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником | |
| препи́шний | пре-: пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже»: дуже пишний | |
| препога́ний, препога́но | пре-: пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже»: дуже поганий | препога́но — приклад Правопису |
| преси́льний | пре-: пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже»: дуже сильний | |
| прести́ж | пре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником | |
| претенде́нт | пре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником | |
| прете́нзія | пре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником | |
| прецеде́нт | пре- (не префікс): тут пре- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником | «випадок, на який посилаються як на зразок» |
| преціка́вий | пре-: пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже»: дуже цікавий | наголос — преціка́вий |
| пречудо́вий, пречудо́во | пре-: пре- — найвищий ступінь ознаки, «дуже»: дуже чудовий | не причудовий; пречудо́во — приклад Правопису |
| Приаму́р’я | при-: при- в прикметниках, що вказують на просторове прилягання; апостроф — після р перед я | земля при Амурі |
| прибі́гти | при-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словах | не пребігти; приклад Правопису |
| приблуди́тися | при-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словах | |
| прибо́ркати | при-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словах | приклад Правопису |
| прибудува́ти | при-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словах | приклад Правопису |
| прибуття́ | при-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словах | від прибу́ти; наголос — прибуття́ |
| привіле́й | при- (не префікс): тут при- — не префікс, а частина іншомовного слова: правило про префікси пре-, при- не діє, пишемо за словником | так само прива́тний, при́зма, примі́тив |
| привокза́льний | при-: при- в прикметниках, що вказують на просторове прилягання: той, що при вокзалі | пишемо разом |
| прив’яза́ти | при-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словах | апостроф — у корені: після в перед я |
| придоро́жній | при-: при- в прикметниках, що вказують на просторове прилягання: той, що при дорозі | а при доро́зі — прийменник з іменником, окремо: хата стоїть при доро́зі |
| приєдна́ння | без апострофа: префікс при- закінчується голосним — апострофа немає: його пишемо лише після префікса на твердий приголосний | наголос — приєдна́ння; пор. з’є́днання |
| прикри́ти | при-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словах | |
| приморо́зити | при-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словах | наголос — приморо́зити |
| примо́рський | при-: при- в прикметниках, що вказують на просторове прилягання: той, що при морі | так само Примо́р’я |
| Примо́р’я | при-: при- в прикметниках, що вказують на просторове прилягання; апостроф — після р перед я | не Приморя; так само Приаму́р’я |
| прироби́ти | при-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словах | |
| прихо́ваний | при-, -н-: при- — як у дієслові прихова́ти; у дієприкметнику одне н | не прихованний; -ов- тут — частина кореня хов- (хова́ти), а не суфікс -ова- |
| приши́тий | при-: при- у дієсловах на означення наближення, приєднання, частковості чи результату дії та в похідних словах | |
| прі́звище, прі́звисько, прі́рва | прі-: прі- зберігся тільки в цих трьох словах | не призвище, призвисько, прирва |
| прозаї́чний | -їчн-: після голосного — -їчн- | приклад Правопису |
| рі́чечка ← рі́чка | -ечк-: в інших зменшено-пестливих словах — -ечок, -ечк-(-а), -ечк-(-о) | приклад Правопису |
| роззбро́їти | зз: з префікса роз- + з кореня (збро́я) — дві букви | не розброїти |
| розписа́ти | роз-: кінцевий з префікса перед глухим не змінюємо | не росписати; так само ро́зпис, розписка |
| Сергі́ївна | -ївн-: від імені на -й (Сергі́й) — -ївн-(а) | приклад Правопису |
| си́тцевий | -ев-: перед суфіксом м’який чи шиплячий приголосний, наголос не на закінченні — -ев- | приклад Правопису; наголос — си́тцевий |
| скаже́ний | -ен-: прикметник віддієприкметникового походження — одне н | не скаженний; так само навіже́ний, шале́ний |
| сказа́ти | с-: перед к — с- | не зказати; приклад Правопису |
| скипі́ти | с-: перед к — с- | не зкипіти |
| скри́кнути | с-: перед к — с-. Корінь починають дві приголосні, але зі- пишемо лише переважно — тут с- | не зкрикнути; так само скла́сти, скріпи́ти (приклади Правопису) |
| слове́чко ← сло́во | -ечк-: в інших зменшено-пестливих словах — -ечок, -ечк-(-а), -ечк-(-о) | приклад Правопису |
| спиля́ти | с-: перед п — с- | не зпиляти |
| списа́ти | с-: перед п — с- | не зписати |
| сте́рпіти | с-: перед т — с- | не зтерпіти; наголос — сте́рпіти |
| стеса́ти | с-: перед т — с- | не зтесати |
| страше́нний | -енн-: наголошений -енн-: вища за звичайну міра ознаки | не страшений |
| сформува́ти | с-: перед ф — с- | не зформувати |
| сфотографува́ти | с-: перед ф — с- | не зфотографувати; приклад Правопису |
| схили́ти | с-: перед х — с- | не зхилити; приклад Правопису |
| тижне́вий | -ев-: перед суфіксом м’який чи шиплячий приголосний, наголос не на закінченні — -ев- | не тижньовий |
| торі́шній | -н-(ій): відприслівниковий прикметник із ш перед суфіксом — -н-(ій) | не торішний |
| трави́чка ← трави́ця | -ичк-: від слова із суфіксом -иц-(я) — -ичк- (трави́чка) | приклад Правопису |
| трої́стий | -їст-: після голосного — -їст- | приклад Правопису |
| уболіва́льник | -льник: у суфіксі -льник після л перед н — ь | приклад Правопису |
| хло́пчичок ← хло́пчик | -ичок: від слова із суфіксом -ик — -ичок (но́жичок) | |
| ході́ння | -інн-: від дієслова з и в основі (ходи́ти) — -інн-(я) | приклад Правопису |
| черезплі́чник | через-: кінцевий з префікса перед глухим не змінюємо | не чересплічник; приклад Правопису |
Такого слова в словнику немає. Спробуй початкову форму (зшити, а не зшила) або знайди слово з тим самим префіксом чи суфіксом: зсипати пишемо так само, як зсунути. Правила — у таблиці вгорі.
У словнику 127 слів, про які найчастіше питають у пошуку. Шукай за початком слова — так, як пишеш: «сшити» знайде правильне зшити, «воз’єднання» — возз’єднання; апостроф можна не ставити. Стрілка ← показує слово, від якого утворено. У колонці «Як пишемо» — префікс чи суфікс і правило Українського правопису 2019 року. Написання звірено з Правописом, «Словниками України» і ВЕСУМ. Наголос позначено над голосною.
Немає потрібного слова? Знайди слово з тим самим префіксом чи суфіксом або перевір за таблицею вгорі. Написання рідшого слова звір з «Українським правописом» (2019) і чинними орфографічними словниками.
Префікс і суфікс: що це
Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем: писати → підписати, списати. Суфікс стоїть після кореня, перед закінченням: вулиця → вуличка. Обидві частини творять нові слова, і кожну пишемо за своїм правилом, а не так, як чуємо.
Де префікс, а де суфікс
- прегарний
пре- = «дуже»: дуже гарний - приморський
той, що при морі - розписка
роз- перед п не змінюється
- пре префікс
- гар корінь
- н суфікс
- ий закінчення
Префікс стоїть перед коренем, суфікс — після кореня, перед закінченням. Правопис префікса чи суфікса не залежить від того, як ми його чуємо: пишемо за правилом.
Як знайти в слові префікс, корінь, суфікс і закінчення, пояснено в статті «Розбір слова за будовою».
Префікс з- чи с-: правило «кафе Птах»
Префікс з- перед буквами на позначення глухих приголосних к, п, т, ф, х переходить у с-: сказати, спалахнути, стовкти, сфотографувати, схилити. Ці п’ять букв легко запам’ятати за словами «кафе Птах». Перед усіма іншими буквами пишемо з-: збавити, звести, зжитися, зсадити, зціпити, зчепити, зшиток.
Найчастіше помиляються перед с, ч, ш: правильно зсунути, зчесати, зшити, бо цих букв у «кафе Птах» немає. Зрідка трапляється префікс із-: ізнов, ізсередини.
Префікс з-, с- чи зі-
- с- — перед к, п, т, ф, х
сказати, спалахнути, стерти, сфотографувати, схилити
Запам’ятайте: «кафе Птах». - з- — перед усіма іншими буквами, зокрема перед з, с, ц, ж, ч, ш і голосними
звести, зжитися, зсунути, зціпити, зчепити, зшити, зумовити - зі- — переважно перед двома приголосними на початку кореня
зібгати, зігнути, зіграти, зіпсувати, зіткнути, зітхнути
Перед двома приголосними не завжди пишемо зі-: скласти, скрикнути, сприймати, здрібнити, згребти, згрупувати. У сумнівних випадках перевіряйте слово за орфографічним словником. Зі- пишемо й тоді, коли корінь починається губним приголосним з апострофом: зів’ялий, зім’яти.
Не плутайте: у префіксах без-, роз-, через- буква з не змінюється: безпечний, розписати, черезплічник.
Зі- і зо-
Зі- пишемо переважно тоді, коли корінь починають дві букви на позначення приголосних: зібгати, зігнути, зіграти, зізнатися, зіпсувати, зіткнення. Це тенденція, а не закон без винятків: у словах скласти, скріпити, здрібнити корінь теж починається двома приголосними, а пишемо с- чи з-. Зі- маємо й тоді, коли корінь починається сполученням губного з й (на письмі — губний і апостроф): зів’ялий, зім’яти. У деяких словах правильні обидва префікси: зігрівати і зогрівати, зімлівати і зомлівати, зітліти і зотліти. Сумніваєшся — звір зі словником.
Префікс з- (с-, зі-) не плутай із прийменником з (із, зі): прийменник пишемо окремо, а вибір між з, із, зі залежить від сусідніх слів. Про це — стаття «З, із, зі (зо): правила вживання».
Без-, роз-, від-, під-, через-: кінцевий приголосний не змінюється
У префіксах без-, від-, між-, над-, об-, перед-, під-, понад-, роз-, через- кінцевий дзвінкий приголосний перед наступним глухим не змінюємо: безкорисливий, відкриття, відстань, міжпланетний, надпотужний, обпалити, передплатити, підтримка, понадплановий, розтягнути, розхитати, черезплічник. Отже, правильно розписати, безпечний, а не «росписати», «беспечний». На відміну від з-, ці префікси перед к, п, т, ф, х не змінюються.
В іменниках і прикметниках уживаємо префікс архі-: архіважливий, архімільйонер, архіскладний; у назвах церковних звань можна й архи-: архимандрит і архімандрит. Голосні в префіксах анти- і квазі- не змінюються: антиалкогольний, антиінфляційний, квазічастинка. Іншомовні частини гіпер-, супер-, міні- пишемо разом: гіперзвук, гіпермаркет, супермаркет, супермодний — за цим правилом разом пишемо й гіперсильно (ВЕСУМ подає прикметник гіперсильний). Докладніше — у статті «Правопис складних слів».
Возз’єднання, з’єднати, роззброїти: апостроф і подвоєння після префікса
Слово возз’єднання пишемо з двома з і апострофом. Воно складається з префікса воз- (як у возвеличити) і слова з’єднання, тож на межі частин збігаються дві однакові букви — як у беззвучний, віддати, відділ, роззброїти. Апостроф пишемо після префікса, що закінчується твердим приголосним, перед я, ю, є, ї: з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, від’їзд, під’їхати, без’ядерний. Наголос — возз’є́днання.
Після префікса на голосний апострофа немає: приєднати, приєднання (наголос — приєдна́ння).
Возз’єднання: префікс + слово
Апостроф — після префікса на твердий приголосний перед я, ю, є, ї. Дві однакові букви — коли префікс закінчується тією самою буквою, з якої починається наступна частина слова. Наголос: возз’є́днання, приєдна́ння.
Більше слів з апострофом після префіксів — у статті «Правила вживання апострофа», про збіг однакових приголосних — у статті «Подвоєння букв».
Префікс з-, с-, роз- чи апостроф: встав слово
Обери слово, написане правильно. Лише один варіант правильний.
Кравчиня швидко … дві частини сукні.
Відповідь
зшила. Перед ш пишемо з-: с- — лише перед к, п, т, ф, х.
Тренер … команду з найкращих гравців.
Відповідь
сформував. Перед ф префікс з- переходить у с-.
Дівчинка … коси й побігла до школи.
Відповідь
зчесала. Перед ч пишемо з-, бо ч немає серед к, п, т, ф, х.
Хлопець голосно … від несподіванки.
Відповідь
скрикнув. Перед к — с-. Корінь починають дві приголосні, але зі- пишемо лише переважно: скрикнути, як скласти.
Бабуся … окуляри на кінчик носа.
Відповідь
зсунула. Перед с пишемо з-: зсунути, як зсадити.
Директор … наказ про канікули.
Відповідь
підписав. Кінцевий д у префіксі під- перед глухим не змінюємо.
Учень довго мовчав, а потім … у всьому.
Відповідь
зізнався. Корінь починають дві приголосні зн — пишемо зі- (зізнатися).
Художник … стіну яскравими візерунками.
Відповідь
розписав. У префіксі роз- кінцевий з перед глухим п не змінюємо.
Новий міст … два береги річки.
Відповідь
з’єднав. Префікс з- + єднати: апостроф після префікса на твердий приголосний перед є; друге з не потрібне — корінь не починається з з.
Після перемир’я загін ….
Відповідь
роззброїли. З префікса роз- + з кореня (зброя) — дві букви.
На кордоні треба … паспорт.
Відповідь
пред’явити. Після префікса пред- на твердий приголосний перед я — апостроф.
Він не зміг … такої образи.
Відповідь
стерпіти. Перед т — с-; наголос — сте́рпіти.
Пре-, при- чи прі-: як розрізнити
Пре- вживаємо в якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки, тобто в значенні «дуже»: прегарний, прекрасний, премудрий, препогано, пречудово. Також пре- маємо в словах презирливий, презирство і в словах старослов’янського походження преосвященний, преподобний, престол.
При- пишемо в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії, і в похідних від них словах: прибігти, прибудувати, приборкати, привабити, прибудований, привабливий. Також при- маємо в іменниках і прикметниках, що вказують на просторове прилягання (пригірок, прибережний, прикордонний), і в прикметниках на означення неповноти ознаки (пристаркуватий).
Прі- зберігся тільки у словах прізвище, прізвисько, прірва.
Пре-, при- чи прі-?
- пре- = «дуже»: найвищий ступінь ознаки
прегарний, прекрасний, премудрий, препогано, пречудово
Також презирливий, презирство і старослов’янські преподобний, престол. - при- — наближення, приєднання, частковість чи результат дії
прибігти, прибудувати, прикрутити, приборкати, привабливий
Також просторове прилягання (прибережний, прикордонний, пригірок) і неповнота ознаки (пристаркуватий). - прі- — лише в трьох словах
прізвище, прізвисько, прірва
Перевірка: підстав «дуже». Прегарний = дуже гарний → пре-; прибігти = наблизитися бігом → при-. У запозиченнях президент, престиж, привілей це не префікси: пишемо за словником.
Приморський, привокзальний, Примор’я: слова від «при + іменник»
Слова, утворені від сполучення прийменника при з іменником, пишемо разом, з префіксом при-: при морі → приморський, Примор’я; при вокзалі → привокзальний; при дорозі → придорожній; при Амурі → Приамур’я. Саме сполучення прийменника з іменником пишемо окремо: хата стоїть при дорозі. Апостроф у словах Примор’я, Приамур’я — після р перед я.
Президент, прецедент, привілей: пре- і при- в іншомовних словах
У запозиченнях пре- і при- — не префікси, а частина слова, тож правило про значення «дуже» чи «наближення» тут не діє: преамбула, превалювати, президент, президія, прелюдія, прем’єра, препарат, престиж, претендент, претензія, прецедент; привілей, приватний, призма, примітив. Ці слова пишемо за словником; найчастіші з них — у словнику вгорі.
Пере- чи пери-: перехрестя, периметр
Український префікс пере- пишемо з двома е: перехрестя, перешкода, перефарбувати, перестрибнути. Пери- — не префікс, а початок іншомовних слів: периметр, перископ, периферія, перипетія; у загальних назвах іншомовного походження після р перед приголосним пишемо и. Наголос: пери́метр, перифері́я, перипеті́я.
Пре-, при- чи прі-?
Розподіли слова: який префікс на місці пропуску? Підказка: пре- = «дуже».
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| премудрий | пре- | Премудрий — дуже мудрий: найвищий ступінь ознаки. |
| прибудувати | при- | Прибудувати — приєднати будову до наявної. |
| прізвисько | прі- | Прі- зберігся лише в словах прізвисько, прізвище, прірва. |
| пречудовий | пре- | Пречудовий — дуже чудовий. |
| прикордонний | при- | Той, що при кордоні: просторове прилягання. |
| привабити | при- | Дієслово з при-, як прибігти, прибудувати. |
| прірва | прі- | Одне з трьох слів із прі-. |
| превеликий | пре- | Превеликий — дуже великий. |
| прибережний | при- | Той, що при березі: просторове прилягання. |
| прізвище | прі- | Одне з трьох слів із прі-. |
| препогано | пре- | Препогано — дуже погано: пре- буває і в прислівниках. |
| пристаркуватий | при- | При- на означення неповноти ознаки: трохи старий. |
Правопис суфіксів іменників: -ичок чи -ечок, -нн-, -інн-, -енн-
Кошичок, вуличка: -ичок, -ичк- чи -ечок, -ечк-
У зменшено-пестливих іменниках пишемо суфікси -ечок (-єчок), -ечк-(-а) [-єчк-(-а)], -ечк-(-о) [-єчк-(-о)]: вершечок, мішечок, краєчок, річечка, копієчка, віконечко, словечко, яєчко. Їх треба відрізняти від суфіксів -ичок, -ичк-(-а) у словах на зразок ножичок, травичка.
Як розрізнити, підказує шкільна граматика: -ичок, -ичк- маємо в словах, утворених від іменників із суфіксами -ик, -иц(я). Тому правильно кошик → кошичок, глечик → глечичок, вулиця → вуличка, полиця → поличка, а не «кошечок», «вулечка».
Кошичок чи кошечок? Подивись на слово, від якого утворено
-ичок, -ичк-(а): від слів на -ик, -иц(я)
- кошик → кошичок
- ножик → ножичок
- глечик → глечичок
- вулиця → вуличка
- полиця → поличка
- травиця → травичка
-ечок, -ечк-(а, о), після голосного -єчок, -єчк-: в інших словах
- вершок → вершечок
- мішок → мішечок
- край → краєчок
- річка → річечка
- вікно → віконечко
- яйце → яєчко
Правопис наказує розрізняти ці суфікси; підказка про -ик, -иц(я) — зі шкільної граматики. Сумніваєшся — перевір слово в словнику вгорі.
Навчання, горіння, звернення, картоплиння: суфікси з -нн-
Суфікси -нн-(-я), -інн-(-я), -енн-(-я) пишемо з двома н. Віддієслівні іменники від дієслів з голосним а (я) в основі мають -нн-(-я): гукати — гукання, гуляти — гуляння, зростати — зростання. Від дієслів з голосними и, і в основі — -інн-(-я): горіти — горіння, ходити — ходіння, шарудіти — шарудіння. Суфікс -енн-(-я) мають віддієслівні іменники з наголосом на корені: звернення, напруження, піднесення, удосконалення. Збірні поняття називаємо за допомогою суфікса -инн-(-я): бобовиння, гарбузиння, картоплиння, павутиння.
-льник, -ин(я), імена по батькові
У суфіксі -льник після л перед н завжди пишемо ь: постачальник, полільник, уболівальник. Назви осіб жіночої статі найчастіше утворюємо суфіксом -к-(-а): авторка, директорка, студентка; суфікс -ин-(-я) сполучаємо з основами на -ець і на приголосний: кравчиня, плавчиня, майстриня.
Чоловічі імена по батькові мають суфікс -ович: Іванович, Васильович, Олексійович; від імен Ігор, Лазар — Ігорьович, Лазарьович. Жіночі — суфікс -івн-(-а), а від імен на -й — -ївн-(-а): Борисівна, Василівна, Ігорівна; Валеріївна, Сергіївна, Юріївна.
Правопис суфіксів прикметників: -ев- чи -ов-, -ичн-, -енн-
Грушевий, дощовий, алюмінієвий: -ев-, -єв- чи -ов-
Після твердого приголосного завжди пишемо -ов-: казковий, святковий, службовий. Якщо перед суфіксом м’який чи шиплячий приголосний або й, переважно вирішує наголос. Падає на закінчення — пишемо -ов-: дощовий, грошовий, польовий, бойовий. Падає на основу — -ев-: грушевий, березневий, овочевий, ситцевий; після й і подвоєних нн, тт — -єв-: алюмінієвий, дієвий, життєвий, суттєвий. Поряд із життєвий правильна й форма життьовий.
-ев-, -єв- чи -ов-? Дивись на приголосний і наголос
- твердий — незалежно від наголосу-ов-казковий, святковий, службовий, кварцовий
- м’який, шиплячий чи й — і наголос на закінченні-ов-дощовий, грошовий, речовий, польовий, бойовий
- м’який чи шиплячий — і наголос на основі-ев-грушевий, березневий, овочевий, ситцевий
- й або подвоєні нн, тт — і наголос на основі-єв-алюмінієвий, дієвий, життєвий, суттєвий
Наголос на основі — так буває «переважно», тож у сумнівному слові звір наголос зі словником. Основа — слово без закінчення: у груше́вий наголос на суфіксі, а суфікс входить до основи.
За цими самими правилами пишемо присвійні прикметники жіночого й середнього роду: батькова, Шевченкова, але Андрієва, Ігорева, кобзарева.
Історичний, академічний, прозаїчний: -ичн-, -ічн-, -їчн-
У прикметниках від іншомовних основ після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р пишемо суфікс -ичн-: демократичний, історичний, синтаксичний; після інших приголосних — -ічн-: академічний, географічний, симфонічний; після голосних — -їчн-: прозаїчний.
Мамин, Зоїн, барвистий, троїстий: -ин, -їн, -ист-, -їст-
Присвійні прикметники від іменників першої відміни мають суфікс -ин після приголосного і -їн після голосного: мамин, Ганнин, тітчин; Зоїн, Маріїн. Від назв тварин — -ин-(-ий): бджолиний, голубиний, орлиний; після голосного й апострофа — -їн-(-ий): зміїний, солов’їний. Так само суфікс -ист-(-ий) пишемо після приголосних, -їст-(-ий) — після голосних: барвистий, голосистий, променистий; вибоїстий, оліїстий, троїстий.
Страшенний, незліченний, але скажений: -енн-, -анн-
Наголошені суфікси -енн-, -анн- (-янн-) пишемо з двома н у прикметниках, що вказують на вищу за звичайну міру якості або на можливість чи неможливість дії: височенний, здоровенний, страшенний; незліченний, нездоланний, несказанний, незрівнянний. Немає подвоєння в дієприкметниках (вихований, зроблений, сказаний) і в прикметниках віддієприкметникового походження: довгожданий, навіжений, скажений, шалений.
Деякі слова мають «двійників» з одним н, які різняться значенням і наголосом: незліче́нний — якого не можна злічити, а незлі́чений — якого не порахували. Усе про н і нн — у статті «Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках».
Пізній, торішній: -н-(-ий) чи -н-(-ій)
Більшість прикметників має суфікс -н-(-ий): західний, народний, природний, холодний. Суфікс -н-(-ій) — у небагатьох прикметниках: братній, давній, задній, літній, пізній, ранній, хатній; а також у прикметниках від прислівників та іменників, що мають перед цим суфіксом ж, ш: вчорашній, домашній, зовнішній, колишній, сьогоднішній, справжній, але потужний. Проте не всі прикметники з ж, ш перед суфіксом м’якої групи: успішний, смішний, розкішний — твердої. Сумніваєшся — звір зі словником.
Козацький, празький, братський: -ськ-, -цьк-, -зьк-
Що відбувається з приголосними перед суфіксом -ськ- (козак → козацький, Прага → празький, але брат → братський), пояснено в статті «Зміни приголосних при творенні слів».
Правопис дієслівних суфіксів: -ува- чи -ова-
У багатьох дієсловах пишемо суфікс -ува- (-юва-): будувати, керувати, міркувати, гостювати. У дієприкметниках і віддієслівних іменниках усе вирішує наголос. Якщо він падає на перший голосний суфікса, пишемо -ова- (-ьова-): друко́ваний, мальо́ваний, підпорядко́ваний, ришто́вання. Якщо ні — -ува- (-юва-): очі́куваний, очі́кування, підси́нюваний. Так само наголошений суфікс -овува- (-ьовува-): завойо́вувати, перемальо́вувати.
Дієслова іншомовного походження в українській мові переважно не мають суфікса -ір-: загітувати, зареєструвати, поінформувати. Його зберігаємо лише в поодиноких дієсловах: лавірувати, пікірувати, солірувати, а після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р — -ир-: котирувати, марширувати. Також -ір- (-ир-) лишаємо, щоб слово не збігалося з іншим: буксирувати (бо є буксувати), парирувати (бо є парувати), репетирувати (бо є репетувати). Про суфікси дієприкметників — у статті «Активні і пасивні дієприкметники».
Який суфікс і чому?
Визнач, яку букву пишемо на місці пропуску у виділеному слові, і назви правило.
Мама поставила глеч..чок на полицю.
ПишемоиЧомувід слова на -икПовний розбір
Від глечик (суфікс -ик) — -ичок: глечичок.
Човен плив тихою річ..чкою.
ПишемоеЧомувід слова без -ик, -ицяПовний розбір
Від річка — -ечк-: річечка.
Надворі стояв теплий березн..вий день.
ПишемоеЧомум’який приголосний, наголос на основіПовний розбір
Перед суфіксом м’який н, наголос — березне́вий: пишемо -ев-.
Це був ключ..вий момент гри.
ПишемооЧомунаголос на закінченніПовний розбір
Перед суфіксом шиплячий ч, наголос — ключови́й: пишемо -ов-.
Діти читали казк..ві історії.
ПишемооЧомупісля твердогоПовний розбір
Перед суфіксом твердий к — завжди -ов-: казковий.
Ми подивилися фантаст..чний фільм.
ПишемоиЧомупісля тПовний розбір
Після т в іншомовній основі — -ичн-: фантастичний.
Учні прийшли до біолог..чного музею.
ПишемоіЧомупісля гПовний розбір
Після г (його немає серед д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р) — -ічн-.
Про цей геро..чний вчинок писали газети.
ПишемоїЧомупісля голосногоПовний розбір
Після голосного о — -їчн-: героїчний, як прозаїчний.
Біля воріт лежав здорове..ий пес.
ПишемоннЧомувища за звичайну міра ознакиПовний розбір
Наголошений -енн- у значенні «дуже великий» — дві н.
Над морем шумів шале..ий вітер.
ПишемонЧомуприкметник віддієприкметникового походженняПовний розбір
Шалений — прикметник віддієприкметникового походження: одне н.
Відділ, підпорядк..ваний директорові, працював злагоджено.
ПишемооЧомунаголос на першому голосному суфіксаПовний розбір
Наголос — підпорядко́ваний: під наголосом пишемо -ова-.
Майстер замінив викруч..ваний шуруп.
ПишемоуЧомунаголос не на суфіксіПовний розбір
Наголос — викру́чуваний: суфікс ненаголошений, пишемо -ува-.
Типові помилки в префіксах і суфіксах
Типові помилки в префіксах і суфіксах
сшити, счесати✗
зшити, зчесати ✓
с- лише перед к, п, т, ф, хзфотографувати, зкрикнути✗
сфотографувати, скрикнути ✓
перед ф і к — с-росписати, беспечний✗
розписати, безпечний ✓
роз-, без- не змінюютьсявоз’єднання, возєднання✗
возз’єднання ✓
воз- + з’єднання: дві з і апострофпригарний, пребігти✗
прегарний, прибігти ✓
пре- = «дуже», при- — наближенняпризвище, прирва✗
прізвище, прірва ✓
прі- — лише в трьох словахперепетія, переферія✗
перипетія, периферія ✓
пери- — частина іншомовного словакошечок, вулечка✗
кошичок, вуличка ✓
від кошик, вулиця — -ичок, -ичк-грушовий, тижньовий✗
грушевий, тижневий ✓
наголос на основі — -ев-скаженний, прихованний✗
скажений, прихований ✓
дієприкметник і прикметник від дієприкметника — одне н
Префікси, суфікси й інші теми правопису
Правопис префіксів пов’язаний з апострофом (з’єднати, об’ява) і подвоєнням (беззвучний, возз’єднання), а правопис суфіксів — з н і нн (страшенний, скажений), м’яким знаком (уболівальник) і змінами приголосних (козацький). Тому, перевіряючи слово, подумай, з яких частин воно складається: префікс, корінь, суфікс і закінчення пишемо кожне за своїм правилом.
Джерело правил: Український правопис (2019), § 7, 19, 29, 31–35, 129, 138; «Словники України», ВЕСУМ. Також § 30.
Вправи з відповідями: правопис префіксів і суфіксів
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
У якому слові префікс с- написано правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — сфотографувати. Префікс з- переходить у с- лише перед к, п, т, ф, х: сфотографувати, сказати, схилити. Перед іншими буквами, зокрема с, ч, ш, пишемо з-: зшити, зсунути, зчепити.
У якому слові на місці пропуску пишемо префікс зі-?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — …гнути. Зі- пишемо переважно тоді, коли корінь починається двома буквами на позначення приголосних: зігнути, зібгати, зіграти. Перед коренем, що починається голосним або сполученням приголосного й голосного, пишемо з- (с-): зробити, зумовити, сказати.
Яке слово написано правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — возз’єднання. Возз’єднання: префікс воз- + з’єднання — дві з і апостроф після префікса на твердий приголосний перед є. У префіксах роз-, без-, через- кінцевий з перед глухим не змінюємо: розпитати, безправний, черезплічник.
У якому слові на місці пропуску пишемо префікс пре-?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — пр…красний. Пре- вживаємо в якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прекрасний, прегарний, пречудово. При- пишемо в дієсловах зі значенням наближення (прибігти) і в прикметниках, що вказують на просторове прилягання (приморський); прі- — лише в словах прізвище, прізвисько, прірва.
У якому слові на місці пропуску пишемо и?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — пер…метр. Пери- — не префікс, а частина іншомовних слів: периметр, перископ, периферія; у загальних назвах іншомовного походження після р перед приголосним пишемо и. Український префікс пере- пишемо з е: перефарбувати, перехрестя, перешкода.
У якому слові пишемо -нн-?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — страшен…ий. Дві н пишемо в наголошених суфіксах -енн-, -анн- прикметників, що вказують на вищу за звичайну міру якості або на можливість чи неможливість дії: страшенний, незліченний, нездоланний. Скажений, навіжений — прикметники віддієприкметникового походження, вихований — дієприкметник, тому в них одна н.
У якому слові пишемо суфікс -ичн-?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — істор…ний. Після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р у прикметниках від іншомовних основ пишемо -ичн-: історичний, демократичний. Після інших приголосних — -ічн- (академічний, географічний), після голосних — -їчн- (прозаїчний).
У якому прикметнику пишемо суфікс -ов-?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — дощ…вий. Після шиплячих, м’яких приголосних і й суфікс -ов- пишемо, коли наголос падає на закінчення: дощовий, грошовий, польовий. Якщо наголос падає на основу, пишемо -ев- (грушевий, ситцевий), а після й — -єв- (алюмінієвий).
У якому слові пишемо суфікс -ичок?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — нож…чок. Правопис велить розрізняти -ичок, -ичк- і -ечок, -ечк-; за шкільною граматикою -ичок, -ичк- маємо в словах, утворених від іменників на -ик, -иц(я): ножик — ножичок, полиця — поличка. В інших зменшено-пестливих словах пишемо -ечок (-єчок): вершечок, мішечок, краєчок.
Яке слово написано правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — мальований. Суфікс -ова- (-ьова-) пишемо, коли наголос падає на його перший голосний: друко́ваний, мальо́ваний. Без наголосу — -ува- (-юва-): очі́куваний, підси́нюваний.
Ця тема на карті української мови: Орфографія (правопис) → Префікси й суфікси
