Наголос в українській мові

Наголос в українській мові

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Наголос — це виділення одного зі складів слова більшою силою голосу: доли́на, кропива́, ви́падок. В українській мові наголос вільний, тобто може падати на будь-який склад, і рухомий — у формах слова він може переходити з одного складу на інший: нога́ — но́ги. Від наголосу залежать значення слова (за́мок — замо́к) і його форма (сестри́ — се́стри), а деякі слова мають два правильні наголоси: по́милка і поми́лка.

Нижче — як визначити наголошений склад, схеми про вільний, рухомий і подвійний наголос, підказки для іменників, прикметників, дієслів, числівників і займенників, типові помилки й словник наголосів із пошуком: завжди, новий, подушка, також, запитання та інші слова, про які найчастіше питають. У розділах — тренажери, а наприкінці — 10 завдань із відповідями. Усі 233 слова, наголос яких перевіряють на НМТ, зібрано в словнику «Наголоси НМТ».

Коротко: наголос в українській мові

Головне про наголос — у шести картках. Докладно про кожну з них — у розділах нижче.

Наголос в українській мові: коротко

  • Що це
    Виділення одного зі складів слова більшою силою голосу: доли́на, кропива́.
  • Вільний
    Може падати на будь-який склад: ви́падок, доли́на, кропива́, асиметрі́я.
  • Рухомий
    У формах слова може переходити на інший склад: нога́ — но́ги, сло́во — слова́. А буває постійний: ла́мпа, ла́мпи, ла́мпою.
  • Розрізняє слова й форми
    за́мок (палац) — замо́к (на дверях); сестри́ (немає сестри́) — се́стри (мої се́стри).
  • Буває подвійний
    Обидва наголоси правильні: по́милка і поми́лка, та́кож і тако́ж.
  • Перевіряй за словником
    Загальних правил небагато. На НМТ правильний наголос — як у переліку слів із нормативним наголосом.

Що таке наголос

Склад, який вимовляємо з більшою силою голосу, називаємо наголошеним, а голосний у ньому — наголошеним голосним. Решта складів і голосних — ненаголошені. У слові доли́на наголошений другий склад, а в слові садівни́к — третій.

Під наголосом голосні звучать чітко. Ненаголошені е та и вимовляємо нечітко, тому їх перевіряємо наголосом: село, бо се́ла; криве, бо кри́во. Докладніше — у статті «Як розрізняти ненаголошені е та и».

Односкладові слова теж мають наголос, але знака наголосу в них не ставимо: дім, сад, ліс. А односкладові службові слова — прийменники, сполучники, частки — здебільшого вимовляємо без наголосу, разом із сусіднім словом: у лісі, і ти, чи знаєш.

На письмі наголос зазвичай не позначаємо. Знак наголосу (´) ставлять у словниках і підручниках, а в звичайному тексті — над маловідомими словами й тоді, коли слово може мати два наголоси зі зміною значення: Ми схо́дили на гору (піднімалися на вершину) і Ми сходи́ли на гору та повернулися додому ще завидна (побували там і повернулися).

Як визначити наголос у слові: на який склад він падає

Щоб сказати, на який склад падає наголос, спершу поділи слово на склади. Складів у слові стільки, скільки голосних: лічи букви а, о, у, е, и, і та я, ю, є, ї. Потім вимов слово повільно, ніби когось кличеш, — наголошений склад прозвучить найсильніше. Склади лічимо від початку слова.

  1. Поділи слово на склади. Скільки голосних — стільки складів: кро-пи-ва — три склади.
  2. Вимов слово протяжно. Ніби когось кличеш: «кро-пи-ва-а!» Наголошений склад звучить найсильніше.
  3. Порахуй склади від початку. кропива́ — наголос на третьому складі.
  4. Сумніваєшся — перевір. Знайди слово в словнику наголосів нижче, у словнику «Наголоси НМТ» або в «Словнику української мови».

Ось приклади слів із наголосом на першому, другому, третьому й четвертому складі:

На який склад падає наголос: приклади

  • На першому складі
    ви́падок, ку́рятина, до́нька, фо́льга, ра́зом
  • На другому складі
    доли́на, ота́ман, добу́ток, вітчи́м, фарту́х
  • На третьому складі
    кропива́, болоти́стий, псевдоні́м, кіломе́тр, украї́нський
  • На четвертому складі
    асиметрі́я, ветерина́рія, вісімдеся́т, одноразо́вий

Склади лічимо від початку слова за голосними: ви́-па-док — перший склад, кро-пи-ва́ — третій, а-си-ме-трі́-я — четвертий.

Що довше слово, то далі від початку може стояти наголос: у слові сільськогоспода́рський наголошений п’ятий склад. Як ділити слова на склади — у статті «Поділ слів на склади й правила переносу».

Наголос вільний і рухомий

Наголос в українській мові вільний: він не закріплений за певним складом. В одних словах наголошений перший склад (ви́падок), в інших — другий (доли́на), третій (кропива́) чи ще далі від початку. А от у чеській мові наголос майже завжди падає на перший склад, у польській — на передостанній.

Крім того, наголос рухомий: у формах одного слова він може переходити з одного складу на інший. Нога́, але но́ги; сло́во, але слова́; пишу́, але пи́шеш. У багатьох словах наголос у всіх формах падає на той самий склад: ла́мпа, ла́мпи, ла́мпою; кни́га, кни́ги, кни́гами. Такий наголос називають постійним, або нерухомим. Через рухомість наголосу за словником варто перевіряти не лише слово, а й усі його форми.

Рухомий і постійний наголос

Рухомий: переходить у формах

  • нога́ — но́гу — но́ги
  • сло́во — слова́
  • доба́ — до́би
  • пишу́ — пи́шеш
  • час — ча́су — часи́

Постійний: на тому самому складі

  • ла́мпа — ла́мпи — ла́мпою
  • кни́га — кни́ги — кни́гами
  • спи́на — спи́ну — спи́нами
  • ки́дати — ки́даю — ки́дали
  • карти́на — карти́ни — карти́нами

Наголос в українській мові вільний і рухомий: він не має сталого місця в слові й може переходити у формах одного слова. Тому перевіряти за словником варто й форми: сторі́нка, але сторінки́ (у множині).

Рухомий чи постійний наголос?

Розподіли іменники: переходить наголос на інший склад у формах слова чи ні?

      Відповіді
      рука́ — ру́киРухомийРука́, але ру́ку, ру́ки: наголос переходить на перший склад.
      голова́ — го́ловиРухомийГолова́, але го́лову, го́лови: наголос переходить.
      стіна́ — сті́ниРухомийСтіна́, але сті́ни, сті́нами: наголос переходить.
      село́ — се́лаРухомийСело́, але се́ла, се́лами: наголос переходить.
      вікно́ — ві́кнаРухомийВікно́, але ві́кна, ві́кнами: наголос переходить.
      мо́ре — моря́РухомийМо́ре, але моря́, моря́ми: наголос переходить на закінчення.
      кімна́та — кімна́тиПостійнийКімна́та, кімна́ти, кімна́тами: наголос завжди на другому складі.
      фа́брика — фа́брикиПостійнийФа́брика, фа́брики, фа́бриками: наголос завжди на першому складі.
      доли́на — доли́ниПостійнийДоли́на, доли́ни, доли́нами: наголос завжди на другому складі.
      маши́на — маши́ниПостійнийМаши́на, маши́ни, маши́нами: наголос завжди на другому складі.
      кише́ня — кише́ніПостійнийКише́ня, кише́ні, кише́нями: наголос завжди на другому складі.
      ву́лиця — ву́лиціПостійнийВу́лиця, ву́лиці, ву́лицями: наголос завжди на першому складі.

      Наголос розрізняє слова і їхні форми

      Деякі слова пишемо однаково, а вимовляємо з різним наголосом, і від цього залежить, про що йдеться: за́мок — палац, замо́к — пристрій, щоб замикати двері. Такі слова називають омографами, а наголос, що їх розрізняє, — словорозрізнювальним. Правопис наводить приклад навіть із трьома наголосами: обра́зи (від дієслова обража́ти), о́брази (художні, літературні), образи́ (ікони).

      Наголос розрізняє також форми одного слова. У деяких іменників родовий відмінок однини і називний множини пишемо однаково, а наголошуємо по-різному: дочки́ — до́чки, сестри́ — се́стри, кни́жки — книжки́. Такий наголос називають форморозрізнювальним.

      Наголос розрізняє слова і форми

      Пишемо однаковоЗначення або форма
      Різні слова
      за́мок — замо́кстаровинний за́мок (палац); двері на замо́к (пристрій)
      о́рган — орга́но́ргани чуття (частина тіла); грати на орга́ні (інструмент)
      при́клад — прикла́днаведи при́клад (зразок); прикла́д рушниці
      обра́зи — о́брази — образи́від дієслова обража́ти; художні, літературні; ікони
      скла́ди — склади́товари на скла́дах (сховища); поділи слово на склади́ (частини слова)
      Форми одного слова
      дочки́ — до́чкиродовий відмінок однини (немає дочки́) — називний множини (мої до́чки)
      сестри́ — се́стриродовий однини — називний множини
      сло́ва — слова́значення сло́ва — нові слова́
      пі́сні — пісні́слова цієї пі́сні — народні пісні́
      по́ми́лки — помилки́без жодної по́ми́лки (обидва наголоси правильні) — виправ помилки́ (множина)

      Слова, які пишемо однаково, а наголошуємо по-різному, називають омографами. Знак наголосу в тексті ставимо й тоді, коли без нього незрозуміло, яке з таких слів ужито.

      Наголос розрізняє значення

      Обери слово з правильним наголосом — так, щоб воно пасувало до речення.

      1. На високій горі стоїть старовинний ….

        Відповідь

        за́мок. За́мок — палац, фортеця; замо́к — пристрій, яким замикають.

      2. Наведи … речення з однорідними членами.

        Відповідь

        при́клад. При́клад — зразок, ілюстрація до правила; прикла́д — частина рушниці.

      3. … до школи займає десять хвилин.

        Відповідь

        Доро́га. Доро́га — іменник (шлях); дорога́ — прикметник: дорога́ покупка.

      4. На уроці географії ми знайшли в … карту Європи.

        Відповідь

        а́тласі. А́тлас — збірник географічних карт; атла́с — блискуча тканина.

      5. Мої старші … навчаються в університеті.

        Відповідь

        брати́. Брати́ — множина від брат; бра́ти — дієслово: бра́ти книжку.

      6. Поділи слова на … і визнач наголошений.

        Відповідь

        склади́. Склад — частина слова, у множині склади́; скла́ди — сховища.

      7. Тато повісив на хвіртку новий ….

        Відповідь

        замо́к. Замо́к — пристрій, щоб замикати двері, хвіртку; за́мок — палац.

      8. Мисливець притиснув … рушниці до плеча.

        Відповідь

        прикла́д. Прикла́д — дерев’яна частина рушниці, якою її впирають у плече.

      9. Ця книжка дуже …: вона коштує двісті гривень.

        Відповідь

        дорога́. Дорога́ — прикметник (яка коштує багато); доро́га — іменник (шлях).

      10. За проїзд я … карткою.

        Відповідь

        плачу́. Плачу́ — від плати́ти (плачу́, пла́тиш); пла́чу — від пла́кати.

      11. Не можна … чужі речі без дозволу.

        Відповідь

        бра́ти. Бра́ти — дієслово (беру́, бере́ш); брати́ — множина від брат.

      12. Нові товари вже завезли на ….

        Відповідь

        скла́ди. Скла́ди — сховища для товарів; склади́ — частини слова.

      Подвійний наголос: обидва варіанти правильні

      Деякі слова мають два нормативні наголоси, і жоден із них не помилка: по́милка і поми́лка, алфа́віт і алфаві́т, весня́ний і весняни́й, ма́буть і мабу́ть. Такий наголос називають варіантним, або подвійним. У словниках його позначають двома знаками: по́ми́лка.

      Подвійний наголос: обидва правильні

      • по́милка і поми́лка є в переліку НМТ
      • алфа́віт і алфаві́т є в переліку НМТ
      • весня́ний і весняни́й є в переліку НМТ
      • ма́буть і мабу́ть є в переліку НМТ
      • та́кож і тако́ж за словниками
      • про́стий і прости́й за словниками
      • допові́дач і доповіда́ч за словниками
      • по́душка і поду́шка за «Словником української мови» у 20 томах

      У словниках такі слова позначають двома знаками наголосу: по́ми́лка, та́ко́ж. Слова з переліку НМТ, для яких словники подають ще один наголос, а перелік — лише один (за́вжди, ві́рші, за́гадка), — у словнику «Наголоси НМТ».

      Буває, що словники подають два наголоси, а в переліку слів для НМТ є лише один. Тоді в мовленні правильні обидва, а на тесті — наголос із переліку. Такі слова зібрано в словнику «Наголоси НМТ».

      За́вжди чи завжди́: де наголос

      «Словник української мови» у 20 томах і граматичний словник «Словники України» подають два наголоси: за́вжди́. Отже, у мовленні правильні обидва варіанти — за́вжди та завжди́. Але в переліку слів із нормативним наголосом, за яким укладають завдання НМТ, є лише за́вжди, тож на тесті обирай цей наголос. Два наголоси словники подають і для слова наза́вжди́: наза́вжди та назавжди́.

      Чи змінив наголоси новий правопис

      Правопис 2019 року визначає, як писати слова, а не як їх наголошувати. Про наголос у ньому — лише окремі вказівки: коли ставити знак наголосу, як наголошувати деякі форми числівників і займенників. Наголос окремих слів фіксують словники. Тож будь-яке «нове» наголошення перевіряй у словнику: може виявитися, що він подає обидва наголоси, як у словах та́ко́ж чи по́ми́лка.

      Наголос у формах слова: основні правила

      Загальних правил наголошування небагато, і майже всі вони — тенденції з винятками. Найкорисніші зібрано в схемі, а сумнівне слово однаково перевіряй за словником.

      Наголос у формах слова: підказки

      • Іменники на -ання
        Здебільшого наголос перед -нн-: завда́ння, запита́ння, чита́ння. Але не́хтування, бі́гання, знання́.
      • Іменники на -ка
        У багатьох у множині наголос на закінченні: сторі́нка — сторінки́, вказі́вка — вказівки́. Але ро́дичка — ро́дички.
      • Одиниці довжини
        кіломе́тр, сантиме́тр, міліме́тр, дециме́тр. Але баро́метр, термо́метр.
      • Прикметники
        Багато двоскладових — на закінченні: нови́й, тонки́й, гірки́й. Суфікс -еньк- зазвичай наголошений: мале́нький, тоне́нький.
      • Дієслова
        бере́ш — беремо́, берете́; пі́деш — пі́демо, пі́дете; роблю́, але ро́биш; ношу́, але но́сиш.
      • Минулий час
        була́, було́, були́; дала́, дали́; несла́, везла́. Але бра́ла, бра́ли.
      • Числівники
        одина́дцять, чотирна́дцять (але два́дцять, три́дцять); п’ятдеся́т, сімдеся́т, вісімдеся́т.
      • Займенники після прийменника
        мене́ — до ме́не, того́ — від то́го, цьому́ — при цьо́му.

      Це тенденції, а не закони: майже в кожному правилі є винятки. Сумнівне слово перевіряй за словником.

      Іменники на -ання. Здебільшого наголошений склад перед -нн-: завда́ння, запита́ння, чита́ння, визна́ння, посла́ння. Але не́хтування, бі́гання мають наголос, як у дієсловах не́хтувати, бі́гати, а двоскладове знання́ — на закінченні.

      Іменники на -ка. У багатьох із них у множині наголос переходить на закінчення: сторі́нка — сторінки́, вказі́вка — вказівки́, учи́телька — учительки́. Але не завжди: ро́дичка — ро́дички, сусі́дка — сусі́дки.

      Одиниці довжини на -метр наголошуємо на останньому складі: кіломе́тр, сантиме́тр, міліме́тр, дециме́тр. Але не кожне слово на -метр так наголошуємо: баро́метр, термо́метр.

      Прикметники. Багато двоскладових прикметників мають наголос на закінченні: нови́й, тонки́й, гірки́й, вузьки́й, тісни́й, але не всі: ми́рний, ди́вний. Пестливий суфікс -еньк- зазвичай наголошений: мале́нький, тоне́нький, леге́нький. У прикметниках на -овий наголос буває і на суфіксі (порядко́вий, опто́вий), і на закінченні (текстови́й, фахови́й), тож ці слова треба запам’ятати.

      Дієслова. Якщо в другій особі однини наголошене закінчення (бере́ш, несе́ш, іде́ш), то у формах на -емо, -ете (-имо, -ите) наголос, як правило, теж на закінченні: беремо́, несемо́, ідемо́, ідете́. Так само сиди́ш — сидимо́, лежи́ш — лежимо́. Якщо ж наголошена основа (пі́деш, бу́деш, ро́биш), наголос на ній і лишається: пі́демо, бу́демо, ро́бимо. У першій особі однини наголос буває на закінченні навіть тоді, коли в інших формах він на основі: роблю́ — ро́биш, ношу́ — но́сиш, пишу́ — пи́шеш.

      Минулий час. Від бу́ти маємо була́, було́, були́, від да́ти — дала́, дали́, від нести́, везти́ — несла́, везла́. Але бра́ла, бра́ли — з наголосом на основі. Спільного правила тут немає, тож такі форми перевіряй за словником.

      Числівники. У числівниках на -надцять наголошений склад -на-: одина́дцять, чотирна́дцять, але два́дцять, три́дцять. У числівниках п’ятдеся́т, шістдеся́т, сімдеся́т, вісімдеся́т наголос на останньому складі. Наголос у відмінкових формах числівників — у статті «Відмінювання числівників».

      Займенники. Після прийменника наголос у деяких займенникових формах переходить з останнього складу на передостанній: мене́ — до ме́не, тебе́ — до те́бе, його́ — з ньо́го, того́ — від то́го, тому́ — на то́му, цьому́ — при цьо́му. Але коли прийменник стосується не займенника, а іменника, наголос не змінюється: до його́ ха́ти, до її́ до́му.

      Словник наголосів: слова, які найчастіше шукають

      Введи слово в поле пошуку — і побачиш, де в ньому наголос. Можна вводити слово без наголосу чи з наголосом, лише його початок або форму: нові, сторінки, беремо, часу. Позначка НМТ означає, що слово є в переліку для НМТ; увесь перелік — у словнику «Наголоси НМТ».

      Словник наголосів: слова, які найчастіше шукають

      СловоФорми й примітка
      аби́дена 2-му складі
      аби́колина 2-му складі
      аби́якна 2-му складі; як аби́де, аби́коли
      адже́на 2-му складі
      ані́жна 2-му складі
      багаторазо́вий НМТна 5-му складі; багаторазо́ва, багаторазо́ві
      ба́рельна 1-му складі
      баро́метрна 2-му складі; але кіломе́тр, сантиме́тр (одиниці довжини)
      бі́ганняна 1-му складі; як бі́гати
      болоти́стий НМТна 3-му складі; болоти́ста, болоти́сту, болоти́стих
      бра́тина 1-му складі; беру́, бере́ш, беремо́, берете́; бра́ла, бра́ли; у формі бере́ш наголошене закінчення, тому й беремо́, берете́
      бурштино́вий НМТна 3-му складі; бурштино́ва
      бу́тина 1-му складі; бу́ду, бу́деш, бу́демо, бу́дете; була́, було́, були́; у минулому часі наголос на закінченні
      бюлете́нь НМТна 3-му складі
      валови́йна 3-му складі
      везти́на 2-му складі; везу́, везе́ш, веземо́; везла́, везли́
      весня́ни́й НМТна 2-му або 3-му складі; обидва наголоси правильні: весня́ний і весняни́й; весня́ні́, весня́но́го
      вести́на 2-му складі; веду́, веде́ш, ведемо́, ведете́; вела́, вели́; з префіксами так само: довести́, привести́; але ви́вести
      ветерина́ріяна 4-му складі
      взя́тина 1-му складі; візьму́, ві́зьмеш; взяла́, взяло́, взяли́; так минулий час подає «Словник української мови» у 20 томах; у граматичному словнику «Словники України» — взя́ла, взя́ло, взя́ли
      вида́ння НМТна 2-му складі; інше слово — видання́ (від «видати заміж»): дівчина на виданні́
      визна́нняна 2-му складі; як завда́ння, запита́ння
      ви́значенняна 1-му складі; як ви́значити, але визнача́ти
      вимо́га НМТна 2-му складі; мн. вимо́ги, вимо́г
      ви́падок НМТна 1-му складі; ви́падку, ви́падки, ви́падків, у ви́падках
      вира́знона 2-му складі; як вира́зний (є в переліку НМТ)
      ви́рахуванняна 1-му складі
      ви́со́кона 1-му або 2-му складі; обидва наголоси правильні: ви́соко і висо́ко; у «Словнику української мови» у 20 томах висо́ко — рідше, поетичне
      ві́дгомін НМТна 1-му складі
      ві́рші НМТна 1-му складі; у деяких словниках також вірші́, але в переліку НМТ — лише так; граматичний словник «Словники України» подає вірші́, вірші́в
      вісімдеся́тна 4-му складі; вісімдесяти́, вісімдесятьо́х; як п’ятдеся́т, шістдеся́т, сімдеся́т
      вітчи́м НМТна 2-му складі
      вказі́вкана 2-му складі; мн. вказівки́, вказіво́к
      вузьки́йна 2-му складі
      в’язки́йна 2-му складі
      гене́зисна 2-му складі
      гірки́йна 2-му складі
      говори́тина 3-му складі; говорю́, гово́риш, гово́римо
      граблі́ НМТна 2-му складі
      гро́шіна 1-му складі; гро́шей, гро́шам, гро́шах
      груше́вийна 2-му складі
      да́но НМТна 1-му складі
      да́тина 1-му складі; дам, дамо́; дала́, дало́, дали́
      дециме́тр НМТна 3-му складі
      ди́спутна 1-му складі; ди́спутів
      дича́віти НМТна 2-му складі
      доба́на 2-му складі; Р. в. доби́; мн. до́би, діб
      добови́й НМТна 3-му складі; добові́
      до́бре́нькийна 1-му або 2-му складі; обидва наголоси правильні: до́бренький і добре́нький
      добу́ток НМТна 2-му складі
      довезти́ НМТна 3-му складі; довеземо́
      дові́дник НМТна 2-му складі
      до́гмат НМТна 1-му складі
      до́гові́рна 1-му або 3-му складі; обидва наголоси правильні: до́говір і догові́р; Р. в. до́гово́ру; у формі до́гово́ру теж правильні обидва наголоси
      до́лішнійна 1-му складі
      допові́да́чна 3-му або 4-му складі; обидва наголоси правильні: допові́дач і доповіда́ч
      дро́ва НМТна 1-му складі
      е́гона 1-му складі; психологічний і філософський термін; не відмінюється
      жа́лібни́йна 1-му або 3-му складі; обидва наголоси правильні: жа́лібний і жалібни́й
      житло́на 2-му складі; Р. в. житла́; мн. жи́тла, жи́тел
      завда́ння НМТна 2-му складі
      завдо́вжкина 2-му складі
      за́вжди НМТна 1-му складі; у словниках також завжди́, але в переліку НМТ — лише так; у мовленні правильні обидва наголоси
      завчасу́ НМТна 3-му складі
      за́гадка НМТна 1-му складі; у деяких словниках також зага́дка, але в переліку НМТ — лише так
      за́голо́вокна 1-му або 3-му складі; обидва наголоси правильні: за́головок і заголо́вок
      задобри́тина 3-му складі
      заіржа́вілий НМТна 3-му складі; заіржа́віле, заіржа́вілі, заіржа́вілим
      за́мок, замо́кза́мок — палац, фортеця; замо́к — пристрій, щоб замикати
      запита́нняна 3-му складі; як завда́ння, пита́ння
      запі́внічна 2-му складі
      звести́на 2-му складі
      зимо́ви́йна 2-му або 3-му складі; обидва наголоси правильні: зимо́вий і зимови́й
      знання́на 2-му складі; наголос на закінченні, на відміну від завда́ння
      зобрази́ти НМТна 3-му складі; зобрази́в
      зо́зла НМТна 1-му складі
      зо́палуна 1-му складі
      зубо́жітина 2-му складі; зубо́жілий
      і́глуна 1-му складі
      інжене́ріяна 3-му складі
      іти́на 2-му складі; іду́, іде́ш, ідемо́, ідете́; у формі іде́ш наголошене закінчення, тому й ідемо́, ідете́
      катало́г НМТна 3-му складі; у катало́зі
      ки́датина 1-му складі; ки́даю, ки́даєш, ки́дав, ки́дала; наголос у всіх формах на першому складі
      кіломе́тр НМТна 3-му складі
      кори́сний НМТна 2-му складі; кори́сна; у деяких словниках також ко́рисний, але в переліку НМТ — лише так
      ко́ри́снона 1-му або 2-му складі; обидва наголоси правильні: ко́рисно і кори́сно — так у граматичному словнику «Словники України» («Словник української мови» у 20 томах подає кори́сно)
      котри́й НМТна 2-му складі; о котрі́й
      кропива́ НМТна 3-му складі
      куліна́рія НМТна 3-му складі; у деяких словниках також кулінарі́я, але в переліку НМТ — лише так
      ку́рятина НМТна 1-му складі; ку́рятину
      кухо́ннийна 2-му складі
      ланмн. лани́, лані́в; лан — поле
      легки́йна 2-му складі
      листо́кна 2-му складі; листка́; мн. листки́, листкі́в
      ло́жкана 1-му складі; мн. ло́жки́, ло́жо́к; у множині обидва наголоси правильні: ло́жки і ложки́
      майоне́зна 3-му складі
      мале́нькийна 2-му складі; як тоне́нький, леге́нький
      металу́ргія НМТна 3-му складі
      міймоя́, моє́, мої́; мого́, моє́му
      міліме́тр НМТна 3-му складі
      мозоли́стийна 3-му складі
      м’я́зови́йна 1-му або 3-му складі; обидва наголоси правильні: м’я́зовий і м’язови́й
      наві́сний, навісни́йнаві́сний — по дузі: наві́сна стрільба; навісни́й — який навішують: навісна́ полиця; навісни́й — також «шалений»
      навча́ння НМТна 2-му складі; у навча́нні
      наза́вжди́на 2-му або 3-му складі; обидва наголоси правильні: наза́вжди і назавжди́
      наздога́дна 3-му складі
      нала́годитина 2-му складі; нала́годження
      нали́гачна 2-му складі
      напі́йна 2-му складі
      на́стіжна 1-му складі; розмовне; літературне — на́встіж (так у «Словнику української мови» у 20 томах)
      не́другна 1-му складі
      некроло́гна 3-му складі; як катало́г, діало́г
      нена́видіти НМТна 2-му складі; як нена́висть, нена́висний
      нести́ НМТна 2-му складі; несу́, несе́ш, несемо́, несете́; несла́, несли́; у формі несе́ш наголошене закінчення, тому й несемо́, несете́
      не́хтуванняна 1-му складі; як не́хтувати
      нови́й НМТна 2-му складі; нова́, нове́, нові́; ново́го, ново́ї, нову́, нови́м, нови́х
      носи́тина 2-му складі; ношу́, но́сиш, но́симо; у першій особі однини наголос на закінченні
      нью́тон, Нью́то́ну прізвищі Нью́то́н обидва наголоси правильні: Нью́тон і Ньюто́н — так у граматичному словнику «Словники України»; нью́тон — одиниця сили; Нью́то́н — прізвище фізика
      обра́нецьна 2-му складі
      оди́нна 2-му складі; одна́, одне́, одні́; одного́, одному́, одни́м; у місцевому відмінку Правопис подає (на) одно́му, словники — також (на) одному́; але оди́н о́дного, оди́н о́дному — на першому складі
      одина́дцять НМТна 3-му складі
      одна́ковийна 2-му складі
      озна́ка НМТна 2-му складі; мн. озна́ки; наголос у всіх формах на а
      опто́вий НМТна 2-му складі
      осока́на 3-му складі; осоки́
      ота́ман НМТна 2-му складі; ота́мана, ота́манові
      парку па́рку; мн. па́рки
      парте́р НМТна 2-му складі
      пе́рві́снийна 1-му або 2-му складі; обидва наголоси правильні: пе́рвісний і перві́сний
      пере́бі́гна 2-му або 3-му складі; обидва наголоси правильні: пере́біг і перебі́г — так у «Словнику української мови» у 20 томах (граматичний словник «Словники України» подає пере́біг)
      пере́лікна 2-му складі
      пере́пис НМТна 2-му складі; як руко́пис, літо́пис
      пере́ста́рокна 2-му або 3-му складі; обидва наголоси правильні: пере́старок і переста́рок
      пита́нняна 2-му складі
      пі́длітковий НМТна 1-му складі; пі́дліткова, пі́дліткові, пі́длітковому
      пізна́ння НМТна 2-му складі
      пільгови́йна 3-му складі
      пісни́йна 2-му складі; пісна́, пісне́, пісні́
      пі́сняна 1-му складі; Р. в. одн. пі́сні; мн. пісні́, пісе́нь, пісня́ми; слова цієї пі́сні, але народні пісні́
      піти́на 2-му складі; піду́, пі́деш, пі́демо, пі́дете; у формі пі́деш наголошена основа, тому й пі́демо, пі́дете
      пливти́, плисти́пливу́, пливе́ш, пливемо́; наказовий спосіб: пливи́, пливі́мо, пливі́ть; пливти́ і плисти́ — дві рівноправні форми
      податко́вийна 3-му складі; податко́ва
      по́ду́шкана 1-му або 2-му складі; обидва наголоси правильні: по́душка і поду́шка — так у «Словнику української мови» у 20 томах (граматичний словник «Словники України» подає лише поду́шка); мн. подушки́, подушо́к
      поє́дна́нняна 2-му або 3-му складі; обидва наголоси правильні: поє́днання і поєдна́ння — так у «Словнику української мови» у 20 томах (граматичний словник «Словники України» подає поєдна́ння)
      поза́торікна 2-му складі
      по́значка НМТна 1-му складі
      пока́зникна 2-му складі; мн. показники́ і пока́зники; у множині словники розходяться: показники́ — у «Словнику української мови» у 20 томах, пока́зники — у граматичному словнику «Словники України»
      по́ми́лка НМТна 1-му або 2-му складі; обидва наголоси правильні: по́милка і поми́лка; мн. помилки́, помило́к, помилка́ми
      попе́редуна 2-му складі
      порядко́вий НМТна 3-му складі
      посере́дині НМТна 3-му складі
      поси́лкана 2-му складі
      посі́бникна 2-му складі
      посла́нняна 2-му складі
      по́тайкина 1-му складі
      право́писна 2-му складі; але правопи́сний
      правопи́снийна 3-му складі; але право́пис
      при́клад, прикла́дмн. при́клади, прикла́ди; при́клад — зразок; прикла́д — частина рушниці
      припові́дкана 3-му складі
      при́язньна 1-му складі
      при́ятельна 1-му складі
      про́сти́йна 1-му або 2-му складі; обидва наголоси правильні: про́стий і прости́й
      псевдоні́м НМТна 3-му складі
      ра́зом НМТна 1-му складі
      ре́шето НМТна 1-му складі
      ри́нковий НМТна 1-му складі; у деяких словниках також ринко́вий, але в переліку НМТ — лише так
      рікР. в. ро́ку; мн. ро́ки́, ро́кі́в; у множині обидва наголоси правильні: ро́ки і роки́, ро́ків і рокі́в
      роби́тина 2-му складі; роблю́, ро́биш, ро́бимо, ро́блять; зроблю́, зро́биш; у першій особі однини наголос на закінченні, в інших формах — на основі
      ро́дичкана 1-му складі; мн. ро́дички
      ро́збі́рна 1-му або 2-му складі; обидва наголоси правильні: ро́збір і розбі́р
      ро́звідкана 1-му складі; так у «Словнику української мови» у 20 томах в усіх значеннях; граматичний словник «Словники України» у значеннях «розвідування; військова група» подає два наголоси: ро́звідка і розві́дка
      розв’яза́нняна 3-му складі
      розпу́кана 2-му складі
      ро́ндо, рондо́ро́ндо — музичний твір; рондо́ — шрифт, а також віршова форма
      рубе́льна 2-му складі
      руко́пис НМТна 2-му складі; але рукопи́сний
      рукопи́снийна 3-му складі; але руко́пис (є в переліку НМТ)
      садівни́кна 3-му складі
      све́рдло НМТна 1-му складі; у деяких словниках також свердло́, але в переліку НМТ — лише так
      свя́тона 1-му складі; Р. в. одн. свя́та; мн. свя́та́, свя́та́ми; у множині обидва наголоси правильні: свя́та і свята́
      село́на 2-му складі; мн. се́ла, сіл
      сільсько­господа́рський НМТна 5-му складі
      сімдеся́т НМТна 3-му складі; сімдесяти́, сімдесятьо́х
      складни́й, скла́днийскладні́, скла́дні; складни́й — непростий: складне́ завдання; скла́дний — гарно збудований, стрункий, а також зв’язний: скла́дна мова
      слаби́йна 2-му складі
      сльоза́на 2-му складі; Р. в. сльози́; мн. сльо́зи, сліз, сльоза́ми і слі́зьми́; у формі слі́зьми правильні обидва наголоси
      спи́нана 1-му складі; спи́ни, спи́ну, спи́ною; наголос у всіх формах на першому складі
      спори́шна 2-му складі; мн. спориші́
      ста́туя НМТна 1-му складі
      сторі́нкана 2-му складі; Р. в. одн. сторі́нки; мн. сторінки́, сторіно́к; немає однієї сторі́нки, але всі сторінки́
      сусі́дкана 2-му складі; мн. сусі́дки
      та́ко́жна 1-му або 2-му складі; обидва наголоси правильні: та́кож і тако́ж
      текстмн. те́ксти
      текстови́й НМТна 3-му складі
      термо́метрна 2-му складі
      тисо́вий НМТна 2-му складі; тисо́ві
      тісни́йна 2-му складі
      тому́, то́мутому́ — прислівник і сполучник (тому що, рік тому́) і давальний відмінок від той, зокрема після прийменника: завдяки тому́ що; то́му — місцевий відмінок: на то́му, річ у то́му
      тонки́йна 2-му складі; тонка́, тонке́, тонкі́
      тріскотня́вана 3-му складі
      Украї́нана 3-му складі; як украї́нський, украї́нець
      украї́нецьна 3-му складі
      украї́нський НМТна 3-му складі; украї́нська, украї́нське, украї́нські; украї́нської, украї́нській, украї́нських
      ухва́лана 2-му складі
      учи́телькана 2-му складі; мн. учительки́, учительо́к
      фарту́х НМТна 2-му складі
      фено́мен НМТна 2-му складі
      фі́рмо́вийна 1-му або 2-му складі; обидва наголоси правильні: фі́рмовий і фірмо́вий; фі́рмо́ва
      фо́льга НМТна 1-му складі; фо́льгу, фо́льгою
      ца́рина НМТна 1-му складі
      цейцього́, цьому́; у цьо́го, при цьо́му; у цьо́го — родовий відмінок після прийменника; при цьо́му — місцевий відмінок
      ціка́вийна 2-му складі; ціка́ві
      чарівни́й НМТна 3-му складі
      часР. в. ча́су (немає ча́су); мн. часи́, часі́в
      чека́нняна 2-му складі
      че́рстві́тина 1-му або 2-му складі; обидва наголоси правильні: че́рствіти і черстві́ти — так у граматичному словнику «Словники України» («Словник української мови» в 11 томах подає че́рствіти)
      чита́ння НМТна 2-му складі; як завда́ння, навча́ння
      чорно́зем НМТна 2-му складі; у чорно́земі
      чорно́слив НМТна 2-му складі
      чотирна́дцять НМТна 3-му складі
      щаве́льна 2-му складі; Р. в. щавлю́
      ще́лепа НМТна 1-му складі
      щи́пці НМТна 1-му складі
      яки́йна 2-му складі; яка́, яке́, які́

      У словнику 224 слова, про наголос яких найчастіше питають у пошуку. Наголошену голосну виділено червоним; дві виділені голосні в одному слові — правильні обидва наголоси. НМТ — слово з переліку слів із нормативним наголосом (76 слів тут): на тесті правильний наголос із переліку, а весь перелік — у словнику «Наголоси НМТ». Наголоси звірено з граматичним словником «Словники України» та «Словником української мови» у 20 томах (для слів на С–Я — в 11 томах).

      Якщо слова немає ні тут, ні в переліку НМТ, перевір його в «Словнику української мови» або в орфоепічному словнику — як ними користуватися, розказано нижче.

      Типові помилки в наголосі

      Найчастіше помиляються в дієсловах (роблю́, ношу́, беремо́), у віддієслівних іменниках на -ання, у формах множини та в словах, які інакше звучать у російській мові чи місцевих говірках. У таблиці — неправильний і правильний наголос та підказка, як запам’ятати. Помилки в словах із переліку НМТ розібрано в статті «Наголоси НМТ».

      Типові помилки в наголосі

      НеправильноПравильно
      я но́шуя ношу́
      але но́сиш, но́симо
      ро́блюроблю́
      але ро́биш, ро́бимо
      бе́ремоберемо́
      бо бере́ш — наголошене закінчення
      і́демоідемо́
      бо іде́ш; так само ідете́
      піде́мопі́демо
      бо пі́деш; так само пі́дете
      кида́тики́дати
      у всіх формах на першому складі: ки́даю, ки́дав
      запи́таннязапита́ння
      як завда́ння, пита́ння
      усі сторі́нкиусі сторінки́
      у множині — на закінченні; сторі́нки — родовий однини
      гроше́йгро́шей
      як гро́ші, гро́шам
      ві́сімдесятвісімдеся́т
      як п’ятдеся́т, сімдеся́т
      спина́спи́на
      у всіх формах на першому складі: спи́ни, спи́ною

      Де наголос?

      Обери правильно наголошене слово. Ці слова часто шукають у Google разом зі словом «наголос».

      1. щавель

        Відповідь

        щаве́ль. Щаве́ль — наголос на другому складі; у родовому відмінку — щавлю́.

      2. адже

        Відповідь

        адже́. Адже́ — наголос на останньому складі.

      3. аніж

        Відповідь

        ані́ж. Ані́ж — наголос на другому складі.

      4. посібник

        Відповідь

        посі́бник. Посі́бник — наголос на другому складі.

      5. житло

        Відповідь

        житло́. Житло́ — наголос на закінченні; у множині — жи́тла.

      6. валовий

        Відповідь

        валови́й. Валови́й — наголос на закінченні: валови́й продукт.

      7. некролог

        Відповідь

        некроло́г. Некроло́г — наголос на останньому складі, як у катало́г, діало́г.

      8. диспут

        Відповідь

        ди́спут. Ди́спут — наголос на першому складі.

      9. визначення

        Відповідь

        ви́значення. Ви́значення — так у словниках, з наголосом на ви-, як у ви́значити.

      10. пільговий

        Відповідь

        пільгови́й. Пільгови́й — наголос на закінченні: пільгови́й квиток.

      11. позаторік

        Відповідь

        поза́торік. Поза́торік — наголос на другому складі.

      12. абияк

        Відповідь

        аби́як. Аби́як — наголос на другому складі, як в аби́де, аби́коли.

      Як перевірити наголос за словником

      Найнадійніше джерело — словник. Наголос подають:

      • орфоепічні словники — як вимовляти й наголошувати слова та їхні форми;
      • словники наголосів — лише наголос слів і форм, у яких він змінюється;
      • тлумачні словники, наприклад «Словник української мови» у 20 томах, — наголос у кожному багатоскладовому заголовному слові;
      • граматичний словник «Словники України» — наголос у кожній відмінковій чи особовій формі слова.

      Знак наголосу стоїть над наголошеною голосною, а два знаки в одному слові (по́ми́лка) означають, що правильні обидва наголоси. Якщо наголос у формах переходить, словник подає ці форми: сестра́, у множині се́стри. У переліку слів для НМТ наголошену голосну позначено великою літерою: кропивА. Про види словників і словникову статтю — у статті «Словники української мови».

      Як поставити знак наголосу на комп’ютері й телефоні

      У Word надрукуй голосну, потім код 0301 і натисни Alt + X: код перетвориться на знак наголосу над цією голосною. На телефоні найпростіше скопіювати готову голосну з наголосом:

      Голосні з наголосом: натисни, щоб скопіювати

      У Word: надрукуй голосну, потім 0301 і натисни Alt + X. Кнопка «лише знак ´» копіює сам знак наголосу: встав його одразу після голосної — о + ´ = о́.

      Логічний наголос

      Крім наголосу в слові, є ще логічний наголос — виділення голосом найважливішого за змістом слова в реченні. Від нього залежить, що саме ми хочемо сказати: Завтра ми підемо в кіно (а не сьогодні), Завтра ми підемо в кіно (а не хтось інший), Завтра ми підемо в кіно (а не в театр). На письмі логічний наголос часто передаємо порядком слів. Докладніше — у статті «Порядок слів у реченні».

      Джерела: Український правопис (2019), § 1, 65, 69, 105, 113; «Словник української мови» у 20 томах і в 11 томах; граматичний словник «Словники України»; перелік слів із нормативним наголосом — додаток до програми з української мови і літератури (наказ МОН № 696 від 26.06.2018), за якою укладають НМТ. Також § 111.

      Вправи з відповідями: наголос в українській мові

      10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

      1. Що таке наголос у слові?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — виділення одного зі складів слова більшою силою голосу. Наголос — це виділення одного зі складів слова більшою силою голосу: доли́на, кропива́. Виділення найважливішого слова в реченні — це логічний наголос.

      2. У якому слові наголос рухомий, тобто переходить на інший склад у формах слова?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — вода. Вода́, але во́ди, во́ду: наголос переходить. У словах па́рта, ка́ша, бере́за він у всіх формах на тому самому складі — це постійний наголос.

      3. У якій парі наголос розрізняє значення слів?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Г — о́рган — орга́н. О́рган — частина тіла або установа, орга́н — музичний інструмент. В інших парах — два правильні наголоси одного слова з тим самим значенням.

      4. У якому рядку наголос розрізняє форми одного слова?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — дочки́ — до́чки. Дочки́ — родовий відмінок однини (немає дочки́), до́чки — називний множини (мої до́чки): форми одного слова розрізняє наголос. За́мок — замо́к і ви́года — виго́да — різні слова, а по́ми́лка має два правильні наголоси.

      5. Яке слово має два правильні наголоси?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — також. Та́ко́ж: правильні обидва наголоси — та́кож і тако́ж. Посла́ння, ухва́ла, кухо́нний мають лише один наголос.

      6. Яке твердження про наголос у слові «завжди» правильне?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — словники подають за́вжди і завжди́, а в переліку для НМТ — лише за́вжди. «Словник української мови» у 20 томах і граматичний словник «Словники України» подають два наголоси: за́вжди́. У переліку слів із нормативним наголосом для НМТ — лише за́вжди.

      7. У якому словосполученні наголос позначено правильно?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — до те́бе. Після прийменника наголос у таких займенникових формах переходить з останнього складу на передостанній: до те́бе, до ме́не, на се́бе, бі́ля ко́го.

      8. Знак наголосу в звичайному тексті ставимо…

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Г — у маловідомих словах і там, де від наголосу залежить значення слова. Знак наголосу ставимо на маловідомих словах, а також тоді, коли слово може мати два наголоси зі зміною значення: Ми схо́дили на гору — Ми сходи́ли на гору та повернулися.

      9. Наголос падає на третій склад у слові

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — інженерія. Ін-же-не́-рі-я: наголошений третій склад. Баро́метр — другий склад, при́ятель і на́встіж — перший.

      10. Правильно наголошено всі слова в рядку

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — роблю́, но́сиш, пи́шеш. Роблю́, ношу́, пишу́ — наголос на закінченні, а в інших формах він переходить на основу: ро́биш, но́сиш, пи́шеш.

      Ця тема на карті української мови: Фонетика, графіка, орфоепія → Наголос