Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Подвоєння букв — це написання двох однакових букв на позначення приголосних: віддати, туманний, знання. Найчастіше воно має одну з двох причин: збіг однакових приголосних на межі частин слова (від + дати, туман + -н-) або подовження приголосного між голосними (знання, життя, сіллю). Подовження буває лише в певних словах і формах: знання, але знань.
Нижче — таблиця всіх випадків за Правописом 2019 року, дві схеми-підказки, умови подовження та винятки, типові помилки, два тренажери й тест на 10 завдань із поясненнями.
Коротко: подвоєння букв у таблиці
| Випадок | Умова | Приклади |
|---|---|---|
| Збіг | префікс + корінь | беззвучний, віддати, відділ, ззаду, оббити, роззброїти |
| Збіг | корінь (основа) на н + суфікс, що починається на н | денний, кінний, осінній, туманний; годинник, письменник, віконниця |
| Збіг | дві частини складноскороченого слова | військкомат, міськком |
| Збіг | основа дієслова минулого часу на с + постфікс -ся | винісся, пасся, розрісся, трясся |
| Суфікси -анн- (-янн-), -енн- | наголошені суфікси прикметників, що означають більшу міру ознаки, можливість чи неможливість дії; слова старослов’янського походження | здоровенний, страшенний, численний, невблаганний, незрівнянний; блаженний, священний |
| Подовження | д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш перед я, ю, і, є (іноді е) не після іншого приголосного — лише в п’яти групах слів і похідних від них | знання, життя, колосся, суддя, стаття, сіллю, ніччю, зрання, ллю |
| Окремі слова | треба запам’ятати | бовван, Ганна, лляний, овва, ссати |
| Одна буква | родовий відмінок множини з нульовим закінченням або на -ей; орудний відмінок іменників III відміни з основою на два приголосні, губний чи р; винятки; дієприкметники | знань, статей, повістю, кров’ю, кутя, свиня, третя, вихований |
Збіг однакових приголосних і подовження: у чому різниця
На письмі обидва явища однакові — дві букви поспіль. Різниця в тому, звідки вони взялися.
Збіг однакових приголосних виникає, коли одна частина слова (морфема) закінчується тим самим приголосним, з якого починається наступна: без + звучний = беззвучний, туман + -н- + -ий = туманний. Кожна з двох букв належить своїй частині слова, тому подвоєння тримається, доки ці частини стоять поруч: туманний, туманного, туманність, туманно.
Подовження — це один довгий приголосний звук, позначений на письмі двома буквами: знання [знан':а́], життя [жиет':а́]. Воно буває лише в певних групах слів і не в усіх формах, тому може «зникати»: знання — знань, стаття — статей. Буває, що корінь закінчується тією самою буквою, але подвоєння все одно пояснюємо подовженням: суд — суддя, колос — колосся, ніч — ніччю. Тому спершу перевіряй, чи належить слово до п’яти груп подовження (їх наведено нижче), а вже потім шукай межу частин слова.
Дві однакові букви: збіг чи подовження?
| Збіг однакових приголосних (§ 29) | Подовження приголосних (§ 30) |
|---|---|
| Дві букви стоять на межі двох частин слова: одна закінчує префікс, корінь чи основу, друга починає корінь, суфікс чи постфікс -ся. | Дві букви позначають один довгий звук перед я, ю, і, є (іноді е) — лише в п’яти групах слів і похідних від них. |
| беззвучний префікс + корінь | знання [знан':а́] обидві н — в одному суфіксі -нн- |
| відділ префікс + корінь | життя [жиет':а́] |
| туманний корінь + суфікс | суддя [суд':а́] |
| годинник корінь + суфікс | сіллю [с'і́л':у] |
| Тримається, доки частини слова стоять поруч: туманний, туманного, туманність. | Буває не в усіх формах: знання — знань, стаття — статей. |
- без префікс
- звуч корінь
- н суфікс
- ий закінчення
- нн подвоєні букви
Як перевірити — не на слух, а за правилом. Спершу з’ясуй, чи стоять дві букви перед я, ю, і, є (іноді е) у слові з п’яти груп подовження (їх наведено нижче). Якщо так, це подовження, навіть коли корінь закінчується тією самою буквою: суд — суддя, колос — колосся, ніч — ніччю, сіль — сіллю. Якщо ні, поділи слово на частини: збіг буває тоді, коли наступна частина (корінь, суфікс, -ся) сама починається з цієї букви: від + діл, туман + -н-ий, розріс + -ся. У слові піддашшя є обидва явища: дд — збіг (під + дах), шш — подовження.
Збіг однакових приголосних: правило з прикладами
Дві букви пишемо, якщо збігаються однакові приголосні:
- префікса й кореня: беззвучний, віддати, відділ, ввічливий, заввишки, ззаду, оббити, роззброїти, роззява;
- кореня чи основи й суфікса прикметника або іменника: день — денний, закон — законний, кінь — кінний, осінь — осінній, туман — туманний; баштанний, віконниця, годинник, письменник;
- двох частин складноскороченого слова: військкомат (військовий комісаріат), міськком (міський комітет);
- основи дієслова минулого часу й постфікса -ся, якщо основа закінчується на с: винісся, пасся, розрісся, трясся (в інших формах збігу вже немає: винеслася, паслися).
Подвоєння -нн- зберігаємо й у похідних іменниках на -ість та прислівниках: законний — законність — законно, туманний — туманність — туманно.
Окремо запам’ятай:
- з подвоєнням пишемо бовван, Ганна, лляний, овва, ссати й похідні від них: бовваніти, Ганнин, виссати, ссавці;
- без подвоєння — отой, отут, отак, отам, отепер, отоді, оцей.
Подвоєння н у прикметниках: -нн- чи -н-
Найбільше питань викликає буква н у прикметниках. Дві н у них пишемо в таких випадках:
- корінь закінчується на н і додаємо суфікс -н- (це збіг): денний, кінний, осінній, туманний. Якщо ж корінь закінчується на інший приголосний, суфікс -н- дає одну н: холодний, народний, природний;
- прикметник має наголошений суфікс -анн- (-янн-) або -енн- і означає більшу, ніж звичайно, міру ознаки чи можливість або неможливість дії: височенний, здоровенний, страшенний, численний; невблаганний, недоторканний, несказанний, незрівнянний, нездійсненний. Так само й у похідних словах: численність, незрівнянно, нездоланність;
- прикметник старослов’янського походження: благословенний, блаженний, священний, спасенний, а також божественний;
- прикметник утворено від слова, у якому вже є -нн-: значеннєвий (від значення), Ганнин (від Ганна).
Одну н пишемо в дієприкметниках: вихований, зроблений, сказаний, спечений. Так само в прикметниках варе́ний, пече́ний (пор. дієприкметники ва́рений, пе́чений з іншим наголосом) і в прикметниках, що походять від дієприкметників: довгожданий, жаданий, навіжений, скажений, шалений. Одну н мають і прикметники дощаний, піщаний, торф’яний (суфікси -ан-, -ян-) — не плутай їх із прикметниками на -анн-, -янн- зі значенням можливості чи неможливості дії: несказанний, незрівнянний.
Правопис вимагає розрізняти схожі пари слів:
- здійсне́нний (який може здійснюватися, прикметник) — зді́йснений (який здійснився, дієприкметник);
- нездола́нний (непереможний) — нездо́ланий (якого не подолали);
- незліче́нний (представлений у дуже великій кількості) — незлі́чений (не порахований).
Докладніше про н і нн — у статті «Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках».
Подовження приголосних: коли пишемо дві букви
Подовжуються лише десять приголосних — д, т, з, с, ц, л, н і шиплячі ж, ч, ш, — і тільки тоді, коли вони стоять не після іншого приголосного перед я, ю, і, є (у деяких іменниках першої відміни — і перед е: статтею). Такий звук вимовляємо довше, а на письмі позначаємо двома буквами: суддя [суд':а́], сіллю [с'і́л':у]. Перед подовженим приголосним зазвичай стоїть голосний, і лише у формах ллю, ллєш, ллється подвоєне лл — на початку слова.
Проте самої цієї умови замало: подовження буває лише в п’яти групах слів, які називає Правопис, і в похідних від них словах. Наприклад, у словах воля, доля приголосний л теж стоїть між голосними перед я, а подовження немає.
Подовження: п’ять груп слів (§ 30)
| Де подовжуємо | Приклади |
|---|---|
| 1. Іменники середнього роду II відміни — в усіх відмінках, крім родового множини з нульовим закінченням | знаряддя, життя, колосся, гілля, знання, збіжжя, сторіччя, піддашшя; знанню, у знанні; Р. в. мн. на -ів: відкриттів, почуттів але: знань, знарядь, сторіч, угідь |
| 2. Деякі іменники I відміни: суддя, стаття, рілля, Ілля | судді, суддю, суддів; статті, статтею; ріллею; Іллею, Ілле але Р. в. мн. на -ей: статей |
| 3. Орудний відмінок однини іменників III відміни, якщо основа закінчується на один м’який або шиплячий приголосний | молоддю, миттю, маззю, віссю, міццю, сіллю, тінню, подорожжю, ніччю, розкішшю але: молодістю, повістю, приязню (два приголосні), кров’ю, матір’ю (губний, р) |
| 4. Окремі прислівники | зрання, навмання, спросоння, попідвіконню, попідтинню |
| 5. Форми теперішнього (майбутнього) часу дієслів лити, литися та похідних | ллю, ллєш, ллють, ллється; виллю, наллю, розіллю |
| Винятки | одна буква: кутя, попадя, свиня; третя, третє |
Спільна умова для всіх груп: перед подовженим приголосним немає іншого приголосного. Зазвичай перед ним стоїть голосний, і лише у формах ллю, ллєш, ллється лл — на початку слова. Тому щастя і листя пишемо з однією т: перед нею стоїть с.
Між двома однаковими буквами на позначення м’яких приголосних м’який знак не пишемо: життя, колосся, гіллястий, сіллю, ллється. Подовження зберігається також у похідних словах: гілля — гіллястий, гіллячка; життя — життєпис.
Коли подвоєння немає: одна буква
Одну букву пишемо:
- у родовому відмінку множини з нульовим закінченням або закінченням -ей: знання — знань, знаряддя — знарядь, піддашшя — піддаш, сторіччя — сторіч; стаття — статей. Якщо ж форма закінчується на -ів, подовження залишається: відкриття — відкриттів, почуття — почуттів, суддя — суддів;
- в орудному відмінку іменників третьої відміни, якщо основа закінчується на два приголосні, на губний або р: молодість — молодістю, повість — повістю, приязнь — приязню; кров — кров’ю, матір — матір’ю;
- якщо перед приголосним стоїть інший приголосний: щастя, листя;
- якщо приголосний не входить до переліку д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш: губні й р не подовжуються, у таких словах після них пишемо апостроф: пір’я, поголів’я, безголів’я;
- у винятках кутя, попадя, свиня та в порядкових числівниках третя, третє;
- у дієприкметниках: вихований, зроблений — тут немає ні збігу, ні подовження.
Усе разом — у схемі перевірки:
Одна буква чи дві? Перевіряй по черзі
- Слово з переліку, який треба запам’ятати?дві — бовван, Ганна, лляний, овва, ссати й похідні (Ганнин, ссавці); одна — отой, отут, отак, отам, отепер, отоді, оцейдві / одна
- Приголосний д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш стоїть не після іншого приголосного перед я, ю, і, є (е) у слові з п’яти груп § 30?знання, колосся, суддя, статтею, сіллю, ніччю, зрання, а на початку слова — ллю, ллється; подовження — навіть коли корінь закінчується тією самою буквою (колос, суд, ніч); але знань, статей, повістю, кутя, третя — однадві
- Однакові приголосні опинилися на межі двох частин слова?префікс + корінь, корінь + суфікс, основа дієслова + -ся, частини складноскороченого слова: від|діл, туман|н|ий, годин|ник, розріс|ся, міськ|комдві
- Прикметник із наголошеним суфіксом -анн- (-янн-), -енн- зі значенням «дуже» або «можна / не можна»?височенний, страшенний, невблаганний, нездійсненний; так само старослов’янські блаженний, священний; але скажений, шалений, варений — однадві
- Жодна умова не підходитьщастя, воля, холодний, дощаний, вихованийодна
Для слів іншомовного походження діють окремі правила — див. розділ про запозичення.
Подвоєння букв: тренувальні вправи
Спершу визнач, скільки букв пропущено — одна чи дві, а потім розподіли слова за причиною подвоєння.
Одна чи дві букви?
12 словосполучень і речень. Обери, скільки букв пропущено, — одразу побачиш пояснення.
бе…вучний шепіт
Відповідь
зз. Префікс без- + корінь -звуч-: збіг двох з — беззвучний.
сучасне знаря…я
Відповідь
дд. Іменник середнього роду на -я: д після голосного перед я подовжується — знаряддя.
багато нових зна…ь
Відповідь
н. Родовий відмінок множини з нульовим закінченням — без подовження: знання — знань.
тума…ий ранок
Відповідь
нн. Корінь туман- + суфікс -н-: збіг двох н — туманний.
святвечірня ку…я
Відповідь
т. Кутя — виняток: одна т, як і в словах попадя, свиня.
зачитатися повіс…ю
Відповідь
т. Основа закінчується на два приголосні (ст), тому подовження немає: повістю.
посипати сі…ю
Відповідь
лл. Орудний відмінок іменника III відміни, основа на один м’який приголосний: сіль — сіллю. М’який знак між двома л не пишемо.
Кінь па…я на лузі.
Відповідь
сс. Основа пас- + постфікс -ся: збіг двох с — пасся.
бажаю щас…я
Відповідь
т. Перед т стоїть приголосний с, а після іншого приголосного подовження не буває: щастя.
Зараз на…ю тобі чаю.
Відповідь
лл. Форми теперішнього (майбутнього) часу дієслова лити й похідних від нього мають подовження: ллю, ллєш, наллю, виллю.
тре…я парта
Відповідь
т. У порядковому числівнику третя подовження немає.
хлопець, вихова…ий бабусею
Відповідь
н. Вихований (ким? бабусею) — дієприкметник, а в дієприкметниках пишемо одну н: зроблений, сказаний.
Збіг, подовження чи одна буква?
Розподіли 15 слів на три групи. Пропущені букви позначено трикрапкою; після розміщення з’явиться повне слово.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| відділ | Збіг | Префікс від- + корінь -діл-: збіг двох д. |
| роззброїти | Збіг | Префікс роз- + корінь -збро-: збіг двох з. |
| осінній | Збіг | Корінь осін- + суфікс -н-: збіг двох н. |
| годинник | Збіг | Корінь годин- + суфікс -ник: збіг двох н. |
| розрісся | Збіг | Основа розріс- + постфікс -ся: збіг двох с. |
| пшеничне колосся | Подовження | Іменник середнього роду II відміни: с після голосного перед я подовжується, хоча корінь колос- закінчується на с. |
| гілля | Подовження | Іменник середнього роду: л між голосним і я подовжується. |
| справедливий суддя | Подовження | Суддя — один з іменників I відміни з подовженням: суддя, судді, суддю, суддів. Корінь суд- закінчується на д, але це подовження, а не збіг. |
| ніччю | Подовження | Орудний відмінок слова ніч: основа на один шиплячий — подовження. |
| знання | Подовження | Іменник середнього роду: н між голосним і я подовжується (а в родовому множини — знань). |
| багато знань | Подвоєння немає | Родовий відмінок множини — без подовження. |
| святвечірня кутя | Подвоєння немає | Кутя — виняток: одна т. |
| молодістю | Подвоєння немає | Основа на два приголосні (ст) — подовження немає. |
| кров’ю | Подвоєння немає | Губний в не подовжується, пишемо апостроф: кров’ю. |
| свиня | Подвоєння немає | Свиня — виняток: одна н. |
Подвоєння в словах іншомовного походження
У запозиченнях діють свої правила (§ 128 Правопису):
- у загальних назвах приголосні зазвичай не подвоюємо: бароко, група, колектив, комісія, сума;
- за традицією з подвоєнням пишемо небагато слів: аннали, брутто, ванна, вілла, мадонна, манна, мірра, мулла, нетто, тонна та слово Аллах;
- на межі префікса й кореня подвоєння зазвичай зберігаємо, особливо коли є слово без префікса: імміграція (пор. міграція), інновація, ірреальний, контрреволюція; але анотація, кореспондент — без подвоєння, бо зв’язок зі словом без префікса втрачено або послаблено;
- у власних назвах подвоєння переважно зберігаємо: Голландія, Марокко, Міссурі, Ніцца, Руссо, хоча за традицією пишемо Пенсільванія.
У сумнівних випадках перевіряй написання за орфографічним словником. Докладно про правопис запозичень — у статті «Правопис слів іншомовного походження».
Типові помилки
Типові помилки з подвоєнням букв
| Неправильно → правильно | Чому |
|---|---|
| безвучний | префікс без- + корінь -звуч-: збіг двох з |
| беззвучний | |
| віділ, розріся | збіг на межі префікса й кореня, основи й -ся |
| відділ, розрісся | |
| багато знаннь | родовий відмінок множини з нульовим закінченням — без подовження |
| багато знань | |
| кілька статтей | родовий відмінок множини на -ей — без подовження |
| кілька статей | |
| сілью, сільлю | основа на один м’який — подовження; ь між двома л не пишемо |
| сіллю | |
| повісттю, молодісттю | основа на два приголосні — без подовження |
| повістю, молодістю | |
| кроввю | губні й р не подовжуються; тут після в пишемо апостроф |
| кров’ю | |
| куття, свиння, треття | винятки — без подовження |
| кутя, свиня, третя | |
| вихованний, скаженний | дієприкметник і прикметник від дієприкметника — одна н |
| вихований, скажений | |
| оттой, оттак | ці слова пишемо без подвоєння |
| отой, отак |
Подвоєння букв і перенос, звуки, відмінювання
- Перенос. При збігу однакових приголосних одну букву залишаємо в рядку, а другу переносимо: закон-ний, розріс-ся. В іменниках із подовженим приголосним можливі обидва варіанти: знан-ня і зна-ння, жит-тя і жи-ття. Решту правил зібрано в статті «Правила переносу слів з рядка в рядок».
- Звуки і букви. Подовжений приголосний — це один звук, позначений двома буквами: у слові знання шість букв, але п’ять звуків [знан':а́]. Як рахувати звуки й букви — у статтях «Звуки і букви» та «Фонетичний розбір слова».
- Відмінювання. Подовження часто залежить від відмінка: знання — знань, стаття — статей, сіль — сіллю. Відмінкові закінчення зібрано в статті «Відмінювання іменників».
- Префікси. Префікс з- перед коренем на з дає збіг: ззаду, ззирнутися. Як вибрати з-, с- чи зі-, пояснено в статті «З, із, зі (зо)».
Джерело правил і прикладів: Український правопис (2019), § 29 «Подвоєння букв як наслідок їх збігу» і § 30 «Подвоєння букв як наслідок подовження приголосних»; також § 7, 9, 22 (приклади без подвоєння), § 27 (м’який знак), § 31 (префікс з-), § 32 (суфікс -нн-(я)), § 33 (суфікс -н-), § 63 (перенос), § 128 (слова іншомовного походження).
Вправи з відповідями: подвоєння букв
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Чому в слові «віддати» пишемо дві букви д?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — збіглися однакові приголосні префікса й кореня. Віддати = від- + дати: префікс закінчується на д, корінь починається на д — це збіг однакових приголосних (§ 29 Правопису).
У якому слові подвоєння букв пояснюється подовженням приголосного, а не збігом?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — колосся. У слові колосся с стоїть після голосного перед я в іменнику середнього роду — це подовження (§ 30), хоча корінь колос- закінчується на с. В інших словах — збіг: без + звучний, туман + -н-, годин + -ник.
У якому слові на місці пропуску пишемо одну букву?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — святвечірня ку…я. Кутя — виняток: подовження немає, як і в словах попадя, свиня. Решта слів — з подовженням: знаряддя, гілля, сторіччя.
У якому рядку обидві форми родового відмінка множини написано правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — знань, статей. У родовому відмінку множини з нульовим закінченням або закінченням -ей подовження немає: знань, статей (§ 30).
Від якого іменника орудний відмінок однини пишемо з подвоєнням букв?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — тінь. Тінь — тінню: основа закінчується на один м’який приголосний. У формах кров’ю, матір’ю (губний і р) та повістю (два приголосні) подовження немає.
Як правильно: «Вода … з крана»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — ллється. У формах теперішнього часу дієслова литися л подовжується, хоч і стоїть на початку слова: ллється (§ 30). М’який знак між двома однаковими буквами не пишемо.
У якому слові подвоєння виникло на межі основи дієслова й постфікса -ся?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — розрісся. Розріс + -ся = розрісся: збіг двох с (§ 29). У словах ллються, наллю, колосся — подовження (§ 30).
У якому рядку всі слова написано правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — туманний, осінній, годинник. Туманний, осінній, годинник — збіг н кореня і суфікса. А дощаний, вихований, скажений пишемо з однією н.
У якому слові є і збіг однакових приголосних, і подовження?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — піддашшя. У слові піддашшя дд — збіг префікса під- і кореня, а шш — подовження перед я. Беззвучний і відділ мають лише збіг, знаряддя — лише подовження.
Яке слово означає «який може здійснюватися»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — здійсненний. Здійсненний (наголошений суфікс -енн-) означає «який може здійснюватися» (§ 29). Здійснений («який здійснився») і нездійснений («який не здійснився») пишемо з однією н, а нездійсненний означає протилежне — неможливість дії.