Підмет і присудок

Оновлено: 5.10.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Пригадаймо основи! Про підмет і присудок ви дізналися ще в початковій школі. Повторімо сьогодні все, що знаємо про головні члени речення: що вони означають, якими бувають, які функції виконують. Це допоможе нам краще зрозуміти наступну тему. Тому — успіхів!

Підмет — це головний член двоскладного речення, що означає предмет, про який ідеться в реченні, і відповідає на питання: хто? що? 

За своєю структурою підмет може бути простим (виражений одним словом) і складеним (кількома словами).

Підмет може бути виражений:

• іменниками, займенниками в називному відмінку: У небі сонце — серед нив я.
• неозначеною формою дієслова: І плакати — це також щастя.
• прикметником та дієприкметником: Тоді старшенька моя й гукає.
• числівником: Обидва почували себе добре лише один біля одного.
• фразеологічними сполученнями: Бабине літо висіло на віттях.
• власними назвами: В синім небі Чумацький Шлях показує дорогу.
• нерозкладними словосполученнями: За волю кожний з нас поляже.
• службовими словами і вигуками: Переможне «ура!» пронеслося над степом.

Присудок — це головний член двоскладного речення, що означає дію, стан або ознаку підмета і граматично пов’язаний з ним. Відповідає на питання: що робить предмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?

За своєю структурою присудок може бути простим та складеним.

Простий присудок — особова форма дієслова, що передає граматичні значення часу, способу, виду, особи, числа. Також простий присудок може бути виражений:

• інфінітивом: Я їй розказувати, а вона сміятись та ридати.
• наказовим способом (означає несподівану дію): А він візьми та й скажи!
• усіченим дієсловом (означає різку одноразову дію): Вірите, сокира в мене в руках сама собі тільки — стриб! стриб! стриб!

Складений присудок складається з двох компонентів.

• Складений іменний присудок складається з іменної частини (іменника, прикметника, дієприкметника, займенника, числівника) і дієслова-зв’язки. Іменна частина є носієм лексичного значення присудка, а дієслово-зв’язка — граматичного.

У ролі дієслова-зв’язки найчастіше вживаються слова бути, стати, становити, являти, називатися, вважатися, зватися, доводитися, лишатися, прикидатися тощо. До іменної частини можуть входити сполучники як, мов, точно та ін.

Ніч була ясна. Київ стає не тільки духовним, а й освітнім центром.

Дієслово-зв’язка бути у формі теперішнього часу (є), як правило, опускається. Присудок із пропущеною дієслівною зв’язкою вважається складеним іменним із нульовою зв’язкою.

Мама — найкрасивіша жінка у світі.

Якщо підмет і присудок виражені іменниками в називному відмінку, а зв’язку пропущено, між ними ставимо тире.

Складений дієслівний присудок складається з інфінітива й допоміжного дієслова. Основним компонентом складеного дієслівного присудка є інфінітив (називає конкретну дію). Допоміжне дієслово передає граматичне значення способу, часу, особи, числа.

• У ролі допоміжних слів можуть бути:
  • дієслова зі значенням початку, кінця, продовження дії (почати, стати, кинутися, перестати, зостатися, продовжувати тощо); 
  • дієслова зі значенням можливості, неможливості дії, прагнення, бажання (мусити, уміти, хотіти, бажати, думати, любити тощо);
  • прикметники типу радий, здатний, ладен, згодний тощо.

Приклади: Він художник і не хотів жертвувати своїм покликанням.
Я вірші став писати під вечір золотий.