Розряди обставин за значенням

Оновлено: 31.10.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Розряди обставин за значенням — це вісім груп, на які поділяють обставини залежно від того, що вони називають: обставини способу дії, міри й ступеня, часу, місця, причини, мети, умови та допусту. Розряд визначаємо за питанням (найчастіше — від присудка) і за значенням: як? якою мірою? коли? де? чому? навіщо? за якої умови? незважаючи на що?

Нижче — таблиця з питаннями й типовими словами, кожен розряд із прикладами, як розрізнити схожі розряди, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: розряди обставин у таблиці

Вісім розрядів, питання до кожного, слова й прийменники, з якими обставина цього розряду трапляється найчастіше, і приклад.

На які питання відповідає обставина

Обставина відповідає на питання як? яким способом? якою мірою? наскільки? коли? відколи? доки? як довго? де? куди? звідки? чому? з якої причини? навіщо? з якою метою? за якої умови? у якому разі? незважаючи на що? усупереч чому? Кожна група питань указує на свій розряд. Питання ставимо від слова, яке обставина пояснює, — найчастіше від присудка: Ми вирушили до моря вдосвіта — вирушили (куди?) до моря — обставина місця, вирушили (коли?) вдосвіта — обставина часу.

Обставину будь-якого розряду — і способу дії, і часу, і місця — підкреслюємо однаково: рискою з крапкою (вдосвіта). Щоб визначити розряд, зроби чотири кроки:

Що таке обставина взагалі, чим вона буває виражена і як її підкреслювати в розборі, пояснює стаття «Обставина як другорядний член речення». Тут — саме розряди: що називає кожен, які слова його вводять і як не сплутати схожі.

Обставини способу дії та міри й ступеня

Ці два розряди характеризують саму дію чи ознаку: як вона відбувається і наскільки сильно виявляється. Тому їх найлегше сплутати.

Обставина способу дії

Показує, як відбувається дія або виявляється ознака, і відповідає на питання як? яким способом? Виражена:

• прислівником — найчастіше: біг швидко, зустрівся з ним віч-на-віч, говорили пошепки, ішли гуртом; так само радісно, тихо, спокійно, поодинці, удвох, пліч-о-пліч, навшпиньки, спрожогу (спрожогу — «дуже швидко, поспішно», СУМ);
• одиничним дієприслівником, що стоїть поруч із присудком і означає «як?», — без коми: бігли не зупиняючись; Правопис наводить приклад Читати лежачи (§ 158, І, п. 15, 2, прим. а);
• іменником в орудному відмінку: Хлопці стрілою помчали до річки;
• іменником із прийменником: ланцюг упав з брязкотом; слухали з цікавістю; читав без поспіху;
• фразеологізмом: сидіти склавши руки; ходить голову повісивши;
• порівняльним зворотом: Хмари пливли, мов кораблі. Шкільна граматика зазвичай відносить такий зворот до обставин способу дії.

Обставина міри й ступеня

Показує, якою мірою виявляється дія чи ознака, наскільки вона сильна: якою мірою? наскільки? скільки разів? у скільки разів? Виражена:

• прислівником: дуже, надзвичайно, трохи, ледве, зовсім, цілком, надто, вкрай, доволі, вщерть, дотла, догола, удвічі, утричі: Усе було зроблено дуже добре;
• іменником із прийменником, часто в сталому сполученні: змокли до нитки; залийте до половини;
• фразеологізмом: закохався по самі вуха.

Обставина міри й ступеня часто пояснює не дієслово, а прикметник чи прислівник: зовсім новий, ледве помітний, надзвичайно швидко. Слова на позначення кількості разів (двічі, тричі, три рази) одні посібники відносять до міри й ступеня (скільки разів?), інші — до часу (як часто?). У вправах на цій сторінці таких слів немає.

Обставини часу й місця

Обставина часу

Указує, коли відбувається дія і скільки вона триває: коли? відколи? з якого часу? доки? до якого часу? як довго? Виражена:

• прислівником: сьогодні, завтра, влітку, восени, щодня, зранку, одразу, допізна, довіку, віддавна, змалку: Опівночі почалася гроза;
• іменником із прийменником чи без нього: прийшов після вечері; розійшлися перед світанком; говорили за обідом; дружили за студентських часів; цілу ніч не змовкали солов’ї;
• числівником з іменником: зустріч відбудеться о восьмій годині; через кілька годин я їду;
• дієприслівником або дієприслівниковим зворотом — із комою: Закінчивши уроки, Марко пішов на тренування;
• фразеологізмом: прокинулися до схід сонця; повернувся ні світ ні зоря.

Обставина місця

Указує, де відбувається дія, куди чи звідки вона спрямована: де? куди? звідки? якою дорогою? Виражена:

• прислівником: тут, там, туди, звідти, скрізь, кругом, спереду, поруч, далеко, додому: Внизу текла річка;
• іменником із прийменником: тече вода з-під явора; місяць над селом; живемо в Україні;
• іменником в орудному відмінку без прийменника — коли він називає шлях: іду шляхом;
• фразеологізмом: пішов світ за очі.

Питання куди? і звідки? теж належать до обставин місця: Птахи повернулися з вирію (звідки?).

Обставини причини й мети

Обставина причини

Називає причину чи підставу дії: чому? з якої причини? через що? Виражена:

• іменником із прийменником від, з, через, завдяки, унаслідок (внаслідок), у зв’язку з: стогне від болю; посивів з горя; з радощів мало не заплакав; Через туман рейс затримали; Завдяки підтримці друзів ми впоралися;
• дієприслівником або дієприслівниковим зворотом — із комою: Не повіривши, Чабанчук кинувся в канцелярію (О. Донченко; приклад із Правопису); Замислившись, він не помітив протягу;
• прислівником: спересердя, згарячу, зопалу — вони називають стан, через який виконано дію: Чоловік спересердя грюкнув дверима (спересердя — «в пориві гніву, дуже розсердившись», СУМ);
• фразеологізмом: заснув від нічого робити.

Обставина мети

Називає мету дії — те, заради чого її виконують: навіщо? з якою метою? для чого? Виражена:

• іменником із прийменником для, задля, заради, на, по, з метою, в ім’я: для щастя працюємо; прийшов на допомогу; пішла до криниці по воду; учені вирушили в експедицію з метою дослідження печер;
• інфінітивом після дієслів руху чи зміни положення: пішли попрощатися; прилягла спочити — так ці обставини називає і Правопис (§ 161, І, п. 6, в). У деяких посібниках такі сполучення трактують інакше, тож на контрольній дотримуйся свого підручника;
• прислівником: навмисне, зумисне, напоказ: Він навмисне промовчав (навмисне — «з певною метою», СУМ). Таких прислівників небагато.

Різниця між причиною і метою — у часі: причина вже є до дії і спричиняє її, а мета — те, чого хочуть досягти дією. Докладніше — нижче, у розділі «Як розрізнити схожі розряди».

Обставини умови й допусту

Обставина умови

Називає умову, за якої відбувається чи може відбутися дія: за якої умови? у якому разі? Виражена:

• іменником із прийменником за (у родовому відмінку) і складеними прийменниками у разі, за умови: За наявності квитків поїдемо поїздом; У разі потреби подзвони мені; Екскурсія відбудеться за умови гарної погоди;
• дієприслівником або дієприслівниковим зворотом — із комою: Не знаючи броду, не лізь у воду (прислів’я).

Обставина допусту

Називає те, що мало б перешкодити дії, але не перешкодило: незважаючи на що? усупереч чому? Виражена іменником із прийменниками незважаючи на, усупереч (всупереч), попри, наперекір: Незважаючи на сильний вітер, яхта вийшла в море; Усупереч сподіванням, фільм виявився нецікавим; Попри всі перешкоди він домігся свого; Наперекір долі вона не здавалася.

Звороти з незважаючи на переважно відокремлюємо комами. Звороти з усупереч, попри можна виділити комами, а можна й не виділяти — Правопис наводить обидва варіанти: Погода, всупереч сподіванням, різко погіршилася і Погода всупереч сподіванням різко погіршилася (§ 158, І, п. 15, 3).

Умову й допуст легко розрізнити, якщо перебудувати речення: умова — «якщо…» (за гарної погоди — якщо погода буде гарна), допуст — «хоч…» (незважаючи на дощ — хоч ішов дощ).

Визнач розряд обставини

12 речень. Постав питання від присудка до виділеної обставини й обери її розряд — одразу побачиш пояснення.

1. Бабуся повільно перегортала сторінки альбому.

   міри й ступеняспособу діїчасу
   Відповідь

   способу дії. Перегортала (як?) повільно — обставина способу дії: прислівник показує, яким способом.

2. Стежка в траві була ледве помітна.

   способу діїмісцяміри й ступеня
   Відповідь

   міри й ступеня. Помітна (якою мірою?) ледве — обставина міри й ступеня: пояснює прикметник і показує силу ознаки.

3. Хлопець почервонів від сорому.

   причиниметиспособу дії
   Відповідь

   причини. Почервонів (чому?) від сорому — обставина причини: сором спричинив дію.

4. Кіт сховався під диваном.

   метимісцяпричини
   Відповідь

   місця. Сховався (де?) під диваном — обставина місця.

5. Щовечора ми гуляємо в парку.

   місцяспособу діїчасу
   Відповідь

   часу. Гуляємо (коли?) щовечора — обставина часу; в парку (де?) — обставина місця.

6. Волонтери зібралися для прибирання парку.

   метипричинимісця
   Відповідь

   мети. Зібралися (з якою метою? для чого?) для прибирання парку — обставина мети.

7. За потреби лікар призначить додаткове обстеження.

   допустуумовипричини
   Відповідь

   умови. Призначить (за якої умови? у якому разі?) за потреби — обставина умови: якщо буде потреба.

8. Усупереч заборонам хлопці купалися в холодному ставку.

   причиниумовидопусту
   Відповідь

   допусту. Купалися (усупереч чому?) усупереч заборонам — обставина допусту: заборони мали б завадити, але не завадили.

9. Ми надзвичайно раді вас бачити.

   міри й ступеняспособу діїчасу
   Відповідь

   міри й ступеня. Раді (якою мірою?) надзвичайно — обставина міри й ступеня.

10. Діти слухали казку затамувавши подих.

    часупричиниспособу дії
    Відповідь

    способу дії. Слухали (як?) затамувавши подих — фразеологізм у ролі обставини способу дії; комою не виділяємо (Правопис, § 158, І, п. 15, 2, прим. б).

11. Тато поїхав на вокзал по бабусю.

    метимісцячасу
    Відповідь

    мети. Поїхав (навіщо?) по бабусю — щоб забрати бабусю: обставина мети; а на вокзал (куди?) — місця.

12. З цікавості Марко зазирнув у скриньку.

    способу діїпричинимети
    Відповідь

    причини. Зазирнув (чому? з якої причини?) з цікавості — обставина причини: бо було цікаво.

Як розрізнити схожі розряди

Найчастіше плутають розряди, у яких однакові прийменники або схожі питання. Допомагає перевірка: перебудуй речення зі сполучником (бо, щоб, якщо, хоч) і подивися, що саме називає обставина.

Деякі обставини, виражені дієприслівником, поєднують два значення — часу й умови чи часу й причини: Прочитавши інструкцію, ти легко складеш шафу (після чого? і за якої умови?). Ці значення — час, причину, умову — Правопис називає разом, коли пояснює кому при одиничному дієприслівнику (§ 158, І, п. 15, 2). У такому разі розряд визначають за тим значенням, яке в реченні головне, а у вправах на цій сторінці таких речень немає.

Причини, мети, умови чи допусту?

Розподіли виділені обставини. Підказка: перебудуй речення зі сполучником бо, щоб, якщо чи хоч.

незважаючи на спеку, туристи йшли далівід утоми очі злипалисядля безпеки пристебни реміньпопри застуду Оля прийшла на концертнаперекір труднощам ми завершили проєкткупили магніт на згадку про подорожу разі пожежі телефонуй 101урожай удався завдяки дощаммагазин зачинили через ремонтза бажання долучайся до конкурсуза наявності місць вас посадять у перший рядСашко збігав до крамниці по молоко

Причиничому? (бо…)

Метинавіщо? (щоб…)

Умовиза якої умови? (якщо…)

Допустунезважаючи на що? (хоч…)

Відповіді

магазин зачинили через ремонт	Причини	Зачинили (чому?) через ремонт — бо ремонтують: обставина причини.
від утоми очі злипалися	Причини	Злипалися (чому?) від утоми — бо втомився: обставина причини.
урожай удався завдяки дощам	Причини	Удався (чому? завдяки чому?) завдяки дощам — бо були дощі: прийменник завдяки називає причину.
для безпеки пристебни ремінь	Мети	Пристебни (для чого?) для безпеки — щоб було безпечно: обставина мети.
Сашко збігав до крамниці по молоко	Мети	Збігав (навіщо?) по молоко — щоб купити молока: обставина мети.
купили магніт на згадку про подорож	Мети	Купили (навіщо?) на згадку — щоб пам’ятати: обставина мети.
у разі пожежі телефонуй 101	Умови	Телефонуй (у якому разі?) у разі пожежі — якщо буде пожежа: обставина умови.
за бажання долучайся до конкурсу	Умови	Долучайся (за якої умови?) за бажання — якщо хочеш: обставина умови.
за наявності місць вас посадять у перший ряд	Умови	Посадять (за якої умови?) за наявності місць — якщо будуть місця: обставина умови.
незважаючи на спеку, туристи йшли далі	Допусту	Ішли (незважаючи на що?) незважаючи на спеку — хоч була спека: обставина допусту.
попри застуду Оля прийшла на концерт	Допусту	Прийшла (незважаючи на що?) попри застуду — хоч була застуджена: обставина допусту.
наперекір труднощам ми завершили проєкт	Допусту	Завершили (усупереч чому?) наперекір труднощам — хоч було важко: обставина допусту.

Обставина чи додаток

Розряд визначаємо лише тоді, коли слово справді є обставиною. Той самий іменник із прийменником буває і додатком: Ми говорили про Україну (про що?) — додаток, бо називає предмет розмови; Ми живемо в Україні (де?) — обставина місця. Додаток називає предмет, а обставина — обставини дії: місце, час, спосіб, причину, мету. Більше прийомів розмежування — у статті «Труднощі розмежування додатків та обставин».

Розряди обставин і підрядні частини

Час, місце, причину, мету, умову чи спосіб дії можна назвати не лише одним членом речення, а й цілою підрядною частиною складнопідрядного речення:

• Через хуртовину школу зачинили (обставина причини) → Школу зачинили, бо мела хуртовина (підрядна частина причини);
• За наявності квитків поїдемо поїздом (обставина умови) → Якщо будуть квитки, поїдемо поїздом (умовна підрядна частина).

Назви видів підрядних обставинних частин здебільшого збігаються з назвами розрядів обставин. Про них — у статтях «Підрядні обставинні речення місця, часу, причини», «Підрядні обставинні речення ступеня і способу дії» і «Підрядні обставинні речення мети, умовні, допустові, наслідкові».

Типові помилки

Найчастіше розряд визначають за прийменником чи за першим питанням, яке спало на думку, а не за значенням:

Вправи: знайди питання і розряд обставини

У кожному реченні виділено обставину. Обери питання, яке до неї ставимо, і її розряд.

Питання і розряд обставини

У кожному реченні виділено обставину. Обери питання від присудка і розряд, а потім натисни «Перевірити».

1. Журавлі ключем пролетіли над селом.

   Питаннячим?як?де?як?

   Розрядмісцяметиспособу діїспособу дії
   Повний розбір

   Пролетіли (як?) ключем — обставина способу дії, виражена іменником в орудному відмінку.

2. Стара хата згоріла дотла.

   Питанняякою мірою?де?коли?якою мірою?

   Розрядміри й ступеняспособу діїчасуміри й ступеня
   Повний розбір

   Згоріла (якою мірою?) дотла, тобто повністю, — обставина міри й ступеня.

3. Після дощу в лісі з’явилися гриби.

   Питаннячому?де?коли?коли?

   Розрядпричиничасумісцячасу
   Повний розбір

   З’явилися (коли?) після дощу — обставина часу; в лісі (де?) — обставина місця.

4. Ластівки зліпили гніздо під дахом.

   Питанняде?як?навіщо?де?

   Розрядметимісцяспособу діїмісця
   Повний розбір

   Зліпили (де?) під дахом — обставина місця.

5. Ми зупинилися біля джерела для відпочинку.

   Питанняколи?навіщо?чому?навіщо?

   Розрядпричинимісцяметимети
   Повний розбір

   Зупинилися (навіщо? для чого?) для відпочинку — обставина мети; біля джерела (де?) — обставина місця.

6. У разі запізнення попередь учителя.

   Питанняколи?у якому разі?чому?у якому разі?

   Розрядумовичасудопустуумови
   Повний розбір

   Попередь (у якому разі?) у разі запізнення — якщо запізнишся: обставина умови.

7. Незважаючи на пізню годину, у вікнах ще світилося.

   Питаннянезважаючи на що?коли?чому?незважаючи на що?

   Розрядчасудопуступричинидопусту
   Повний розбір

   Світилося (незважаючи на що?) незважаючи на пізню годину — обставина допусту; незважаючи на — прийменник.

8. Діти мовчки слухали розповідь ветерана.

   Питанняколи?де?як?як?

   Розрядспособу діїміри й ступеняметиспособу дії
   Повний розбір

   Слухали (як?) мовчки — обставина способу дії, виражена прислівником.

9. Не почувши будильника, Андрій проспав.

   Питаннячому?де?навіщо?чому?

   Розрядметипричиничасупричини
   Повний розбір

   Проспав (чому?) не почувши будильника — бо не почув: дієприслівниковий зворот у ролі обставини причини, виділяємо комою.

10. Квіти на клумбі зів’яли від спеки.

    Питаннянавіщо?чому?де?чому?

    Розрядметимісцяпричинипричини
    Повний розбір

    Зів’яли (чому? від чого?) від спеки — бо була спека: обставина причини; на клумбі (де?) — обставина місця.

Розряди обставин та інші теми синтаксису

• «Обставина як другорядний член речення» — що таке обставина, чим виражена, як підкреслюється;
• «Другорядні члени речення» — означення, додаток і обставина в одній таблиці;
• «Труднощі розмежування додатків та обставин» — складні випадки;
• «Речення з відокремленими членами» — коли обставину виділяємо комами;
• «Синтаксичний розбір простого речення» — план розбору і лінії;
• «Карта української мови», станція «Другорядні члени речення» — усі статті теми на одній схемі.

Джерело: розряди обставин, питання до них і способи вираження — за шкільною програмою з української мови (модельні програми НУШ) та усталеною шкільною граматикою; розділові знаки при відокремлених обставинах — Український правопис (2019), § 158, І, п. 15; обставини мети, виражені інфінітивом, — § 161, І, п. 6, в; значення прислівників спрожогу, спересердя, навмисне — за Словником української мови (СУМ); приклади Читати лежачи, Не повіривши, Чабанчук кинувся в канцелярію, Погода всупереч сподіванням різко погіршилася — з Правопису.

Читайте також: Обставина як другорядний член речення; Другорядні члени речення: означення, додаток, обставина; Труднощі розмежування додатків та обставин; Підрядні обставинні речення ступеня і способу дії; Речення з відокремленими членами.

Вправи з відповідями: розряди обставин

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Скільки розрядів обставин за значенням виділяє шкільна граматика?

   • А п’ять
   • Б шість
   • В вісім
   • Г десять
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — вісім. Вісім: способу дії, міри й ступеня, часу, місця, причини, мети, умови, допусту.

2. Визначте розряд обставини «вщерть» у реченні «Сестра наповнила відро вщерть».

   • А міри й ступеня
   • Б способу дії
   • В місця
   • Г мети
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — міри й ступеня. «Вщерть» означає «до самого верху, повністю» (СУМ) і відповідає на питання «якою мірою?» — це обставина міри й ступеня.

3. Визначте розряд обставини «віч-на-віч» у реченні «Ми поговорили віч-на-віч».

   • А місця
   • Б часу
   • В способу дії
   • Г умови
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — способу дії. Поговорили (як?) віч-на-віч — обставина способу дії, виражена прислівником.

4. Визначте розряд обставини «через ожеледицю» в реченні «Через ожеледицю автобус запізнився».

   • А мети
   • Б причини
   • В допусту
   • Г часу
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — причини. Автобус запізнився (чому? через що?) через ожеледицю — бо була ожеледиця: це обставина причини.

5. Визначте розряд обставини «на відпочинок» у реченні «Друзі поїхали в гори на відпочинок».

   • А місця
   • Б мети
   • В часу
   • Г причини
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — мети. Поїхали (навіщо? з якою метою?) на відпочинок — це обставина мети. А «в гори» (куди?) — обставина місця.

6. Який прислівник у реченні буде обставиною часу?

   • А вщерть
   • Б пошепки
   • В звідти
   • Г допізна
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — допізна. «Допізна» — «до пізнього часу, до пізньої пори» (СУМ): до якого часу? «Вщерть» — міри й ступеня, «пошепки» — способу дії, «звідти» — місця.

7. У якому реченні є обставина умови?

   • А У разі негоди екскурсію перенесуть.
   • Б Попри негоду екскурсія відбулася.
   • В Через негоду екскурсію скасували.
   • Г Для екскурсії ми замовили автобус.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — У разі негоди екскурсію перенесуть. Перенесуть (у якому разі?) у разі негоди — якщо буде негода: умова. «Попри негоду» — допуст, «через негоду» — причина, «для екскурсії» — мета.

8. Визначте розряд обставини «усупереч прогнозам» у реченні «Усупереч прогнозам, день видався сонячним».

   • А причини
   • Б умови
   • В способу дії
   • Г допусту
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — допусту. День видався сонячним (усупереч чому?) усупереч прогнозам: обставина називає те, що мало б завадити, — це обставина допусту.

9. У якому реченні іменник «Україна» є обставиною місця?

   • А Ми говорили про Україну.
   • Б Ми живемо в Україні.
   • В Ми мріяли про Україну.
   • Г Ми пишаємося Україною.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Ми живемо в Україні. Живемо (де?) в Україні — обставина місця. В інших реченнях іменник називає предмет думки чи почуття (про що? чим?) — це додаток.

10. У якому реченні сполучення з прийменником «через» є обставиною часу?

    • А Через годину почнеться концерт.
    • Б Через туман нічого не було видно.
    • В Ми перейшли через міст.
    • Г Через хворобу Оля пропустила тренування.
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — Через годину почнеться концерт. Почнеться (коли?) через годину — обставина часу. «Через туман», «через хворобу» — причини (чому?), «через міст» — місця (якою дорогою?): розряд визначаємо за значенням, а не за прийменником.

Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Другорядні члени речення