Відокремлення прикладок

Відокремлення прикладок

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Прикладка — це означення, виражене іменником: вона дає предметові іншу назву (Наш сусід, старий рибалка, знає кожну заводь). Відокремлена прикладка в усному мовленні виділяється паузами й інтонацією, а на письмі — комами або тире.

Нижче — таблиця «коли відокремлюємо», усі випадки за Правописом із прикладами, прикладки з як, тобто, або, на ім’я, так званий, коли ставимо тире, коли прикладку не відокремлюємо, драбина перевірки, як підкреслюється прикладка, приклади речень, типові помилки, три тренажери й 10 завдань у форматі НМТ із відповідями.

Коротко: коли прикладку відокремлюємо

Знак залежить від того, де стоїть прикладка, до якого слова вона належить і якими словами приєднана. Сім випадків, коли прикладку відокремлюємо, і три, коли ні, — у таблиці.

Коли прикладку відокремлюємо, а коли ні

ПрикладкаЗнакПриклад
Відокремлюємо
Після означуваного іменника, зокрема загальна назва після власноїкоми з обох боківОлена, наша сусідка, працює в лікарні.
При особовому займеннику — і після, і перед нимкомиДосвідчений педагог, він знав шлях до серця дітей.
Поширена, перед іменником, з відтінком причини, умови чи допустовостікома після прикладкиХоробрі воїни, козаки ставали героями народних пісень і дум.
Власна назва, що уточнює загальну (кого саме названо)кома…сиділи Мурий і ще один муляр, Тимко (О. Копиленко).
Зі словами як (= бо), тобто, себто, або (= тобто), на ім’я, на прізвище, родом, так званийкомиВальдшнеп, або лісовий кулик, — благородна птиця (Остап Вишня).
До слова, якого в реченні немаєкомиТа й заплакав, сіромаха, / Степом ідучи (Т. Шевченко).
Пояснює попереднє слово (можна вставити а саме), найчастіше в кінці реченнятире…він завів новину — гуртову працю (М. Коцюбинський).
Не відокремлюємо
Одне найменування: через дефіс, родова й видова назва, назва в лапкахбез знаківучитель-фізик, місто Київ, газета «Урядовий кур’єр»
Посада, звання, професія перед іменем, без відтінку причинибез знаківДиректор музею Олена Коваль провела екскурсію.
Як у значенні «у ролі кого, чого»без знаківШевченко як поет відомий усьому світові.

Прикладку (її виділено хвилястою лінією) підкреслюємо, як означення. Кома чи тире — часто вибір автора: тире виділяє прикладку виразніше. Знаки парні: усередині речення — дві коми або два тире.

Прикладка — це… Що таке відокремлена прикладка

Прикладка — різновид означення. Вона виражена іменником і називає предмет інакше, характеризує чи уточнює його: Олена, наша сусідка, працює в лікарні. Здебільшого прикладка стоїть у тому самому відмінку, що й означуване слово: Олена, наша сусідка — з Оленою, нашою сусідкою.

Поширена прикладка має залежні слова: наша сусідка, старий рибалка, учитель історії. Непоширена (одинична) складається з одного слова: Ксенія, мати, вийшла на поріг.

Відокремлена прикладка звучить як окреме пояснення: перед нею і після неї робимо паузу. На письмі її виділяємо з обох боків комами (Наш сусід, старий рибалка, знає кожну заводь), рідше — тире. Якщо прикладка стоїть на початку чи в кінці речення, знак ставимо лише з одного боку. Невідокремлена прикладка зливається з означуваним словом в одне найменування: учитель-фізик, місто Київ, поет Тарас Шевченко.

Як писати прикладки — через дефіс, окремо чи в лапках, з великої чи малої букви, — пояснює стаття «Прикладки і їх написання». Тут — лише про розділові знаки.

Коли прикладку відокремлюємо комами

Правопис називає шість випадків, коли прикладку — і поширену, і непоширену — відокремлюємо.

1. Прикладка після означуваного іменника

Прикладку, що стоїть після означуваного іменника, відокремлюємо комами:

  • Я син простого лісоруба, / Гуцула із Карпатських гір (Д. Павличко);
  • Наш сусід, старий рибалка, знає кожну заводь на річці.

Особливо часто так відокремлюємо загальну назву після власної: Дмитрик, восьмилітній хлопчик, вискочив з душної низенької хати (М. Коцюбинський); Марко, мій однокласник, переміг у шаховому турнірі.

Кілька прикладок після імені відокремлюємо всі разом: І. Петренко, завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор.

Непоширену прикладку після загальної назви здебільшого пишемо через дефіс і не відокремлюємо: дівчина-розумниця, вовк-жаднюга, учитель-фізик. Про це — нижче, у розділі «Коли прикладку не відокремлюємо».

2. Прикладка при особовому займеннику

Прикладку, що стосується особового займенника (я, ти, він, ми, ви, вони), відокремлюємо завжди — і після займенника, і перед ним:

  • Досвідчений педагог, він знав шлях до серця дітей;
  • Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають! (народна пісня);
  • Ми, волонтери, зібрали для притулку два мішки корму.

3. Поширена прикладка перед означуваним словом

Без сполучника як перед іменником відокремлюємо лише поширену прикладку і лише тоді, коли вона має відтінок обставини — причини, умови чи допустовості:

  • Хоробрі воїни, козаки ставали героями народних пісень і дум — ставали героями, бо були хоробрими воїнами;
  • Уродженка Карпат, бабуся знала назви всіх гірських трав — бо була уродженкою Карпат;
  • Ще зовсім юна дівчина, Марта вже керувала цілою лабораторією — хоч і була ще зовсім юною.

Перевірка: зміст прикладки можна передати словами бо був (була, були) чи хоч і був. Якщо такого відтінку немає, прикладку перед іменником не відокремлюємо — зокрема посаду, звання чи професію перед іменем: Директор музею Олена Коваль провела екскурсію.

4. Власна назва, що уточнює загальну

Власну назву після загальної відокремлюємо, коли вона уточнює, кого саме названо: перед нею можна вставити а саме чи а звати його. Обабіч Свирида сиділи Мурий і ще один муляр, Тимко (О. Копиленко).

Порівняй: у сполученнях місто Київ, річка Прут загальна й власна назви становлять одне найменування, і коми немає. Без паузи вимовляємо й моя сестра Оксана: ім’я тут не додане уточнення, тож коми теж немає.

5. Прикладка зі словами «як», «тобто», «на ім’я» та іншими

Прикладку, яку приєднують слова як (з відтінком причини), тобто, себто (цебто), або (= тобто), звороти на ім’я (на прізвище), родом, за національністю і слова так званий, відокремлюємо комами. Докладно — у наступному розділі.

6. Прикладка до слова, якого в реченні немає

Іноді прикладка стосується пропущеного іменника чи займенника — її теж відокремлюємо: Та й заплакав, сіромаха, / Степом ідучи (Т. Шевченко). Тут сіромаха стосується пропущеного він.

Прикладки з «як», «тобто», «або», «на ім’я», «так званий»

Тобто, себто, або

Прикладку після тобто, себто (цебто) та або в значенні «тобто» відокремлюємо комами з обох боків:

  • Тайга, тобто смуга диких важкопрохідних хвойних лісів, займає величезні простори на Півночі (з наукової літератури);
  • Вальдшнеп, або лісовий кулик, — благородна птиця (Остап Вишня).

Або приєднує прикладку лише тоді, коли дає тому самому предметові другу назву. Якщо або пропонує вибір між різними предметами, це сполучник між однорідними членами, і коми немає: Візьми олівець або ручку.

На ім’я, на прізвище, родом

Звороти на ім’я (на ймення, на імення), на прізвище, родом, за національністю відокремлюємо комами:

  • У журбі отакій і подружився Давид з одним австріяком, на імення Стах (А. Головко);
  • Мати її, родом туркменка, зовсім не була схожа на казашок Приуралля (З. Тулуб);
  • До команди приєднався новий гравець, на прізвище Сірко.

Так званий: кома чи ні

Коми ставимо, коли зворот із так званий — прикладка до попереднього іменника: Частина її [старої галицької інтелігенції], так звані москвофіли, орієнтувалась на монархічну Росію (М. Рильський). Якщо так званий — звичайне означення при іменнику, а не прикладка, коми не потрібні: Так зване бабине літо цього року видалося теплим.

Прикладка з «як»: коли кома

Прикладку зі сполучником як виділяємо комами тільки тоді, коли вона виразно відокремлюється інтонацією і має відтінок причини (= бо був): Як учений, етнограф і фольклорист, Франко все життя з палким інтересом ставився до народної творчості (М. Рильський) — ставився з інтересом, бо був ученим і фольклористом.

Якщо як означає «у ролі кого, чого», коми не ставимо: Шевченко як поет відомий усьому світові; Розглядаємо вашу відповідь як згоду. Звороти з як у значенні порівняння (летить, як птах) — окрема тема: «Порівняльний зворот і розділові знаки при ньому».

Тире при відокремленій прикладці

Тире замість ком ставимо, коли прикладку хочемо виразніше виділити інтонацією. Найчастіше так буває, коли прикладка поширена або має однорідні члени й стоїть у кінці речення. Головна ознака — прикладка уточнює чи пояснює попереднє слово, і перед нею можна вставити а саме:

  • у кінці речення — одне тире перед прикладкою: У своїм невеличкім гурточку він завів новину — гуртову працю (М. Коцюбинський);
  • усередині речення — тире з обох боків: Дочки — Ольга й Олена — визбирували на городі картоплю (В. Козаченко);
  • якщо після прикладки з іншої причини має стояти кома (наприклад, далі зворот), тире ставимо лише перед прикладкою: Автомобіль — наш дім на колесах, довго набираючи швидкість, нарешті розігнався.

Кома чи тире — часто вибір автора: в обох випадках прикладку відокремлено. Але знаки мають бути парні: не можна відкрити прикладку тире, а закрити комою, якщо кома не потрібна з іншої причини (Мій брат — студент, приїхав… — помилка).

Не плутай прикладку з присудком: у реченні Мій брат — студент тире стоїть між підметом і присудком, а студент — присудок, а не прикладка.

Кома чи тире при відокремленій прикладці

О, П, …прикладка всередині речення — коми з обох боків
Дмитрик, восьмилітній хлопчик, вискочив з душної низенької хати (М. Коцюбинський)
П, О …поширена прикладка перед означуваним словом (з відтінком причини, умови чи допустовості) або перед особовим займенником — кома після неї
Хоробрі воїни, козаки ставали героями народних пісень і дум
… О — П.прикладка в кінці речення пояснює попереднє слово (можна вставити «а саме») — тире
У своїм невеличкім гурточку він завів новину — гуртову працю (М. Коцюбинський)
О — П — …така сама прикладка всередині речення — два тире
Дочки — Ольга й Олена — визбирували на городі картоплю (В. Козаченко)
О — П, …якщо після прикладки з іншої причини має стояти кома, тире ставимо лише перед прикладкою
Автомобіль — наш дім на колесах, довго набираючи швидкість, нарешті розігнався.

О — означуване слово, П — прикладка. Тире замість коми ставимо, коли прикладку хочемо виразніше виділити інтонацією, — найчастіше тоді, коли вона поширена й стоїть у кінці речення.

Правило й приклади — з Українського правопису (2019).

Постав розділовий знак

Обери варіант із правильним знаком біля прикладки. Подивися, чи вже стоїть знак після прикладки: знаки при відокремленій прикладці парні.

  1. Наш … старий рибалка, знає кожну заводь на річці.

    Відповідь

    сусід,. Прикладку всередині речення закриває кома, тож і відкриваємо її комою: знаки при прикладці парні.

  2. Сосни в лісі пошкодив ….

    Відповідь

    жук-короїд. Прикладка входить до назви виду й утратила окреме значення — пишемо через дефіс і не відокремлюємо.

  3. Нарешті ми побачили головну пам’ятку … старовинну ратушу.

    Відповідь

    міста —. Прикладка в кінці речення пояснює попереднє слово (можна вставити «а саме») — ставимо тире.

  4. … він знав кожну стежку в цьому лісі.

    Відповідь

    Досвідчений лісник,. Прикладку при особовому займеннику відокремлюємо завжди, навіть перед ним.

  5. Розглядаємо вашу відповідь … згоду.

    Відповідь

    як. Як означає «у ролі чого», тому коми немає.

  6. Як учений, етнограф і … Франко все життя цікавився народною творчістю.

    Відповідь

    фольклорист,. Прикладка з як має відтінок причини (= бо був ученим) — виділяємо комою.

  7. … або летюча миша, полює вночі.

    Відповідь

    Кажан,. Або = тобто: друга назва тієї самої тварини — прикладку відокремлюємо комами з обох боків.

  8. … Світязь розташоване на Волині.

    Відповідь

    Озеро. Родова й видова назва (озеро Світязь) — одне найменування, знаків не ставимо.

  9. Мої … Марко й Тарас — приїхали на канікули.

    Відповідь

    друзі —. Прикладку закриває тире, отже, відкриваємо її теж тире: знаки парні.

  10. … справжні друзі, завжди приходили на допомогу.

    Відповідь

    Вони,. Прикладка після особового займенника — коми з обох боків. Тире з комою в парі не ставимо.

Коли прикладку не відокремлюємо

Прикладку не виділяємо ні комами, ні тире, коли вона разом з означуваним словом становить одне найменування або стоїть перед ним без відтінку причини:

  • через дефіс — непоширена прикладка після іменника: учитель-фізик, дівчина-розумниця, Дніпро-ріка, жук-короїд;
  • окремо без ком — родова назва й видова: місто Київ, ріка Дніпро, трава звіробій; прикладка перед означуваним словом: ненька Україна;
  • непоширена прикладка перед власною назвою: поет Тарас Шевченко, кравець Остап, художниця Катерина Білокур;
  • посада, звання, професія перед іменем: Директор музею Олена Коваль провела екскурсію; завідувач кафедри української мови доктор філологічних наук І. Петренко — між прикладками, що характеризують людину з різних боків (посада й науковий ступінь), коми теж немає;
  • назва в лапках: газета «Урядовий кур’єр», пароплав «Тарас Шевченко»;
  • як у значенні «у ролі»: Шевченко як поет відомий усьому світові.

Драбина: відокремлювати прикладку чи ні

Іди сходинками згори вниз і зупинися на першій, де відповідь «так». Правила про прикладки мають багато відтінків значення, тож це підказка, а не автомат: у сумнівних випадках звіряйся з Правописом.

Відокремлювати прикладку чи ні

Іди згори вниз і зупинися на першій сходинці з відповіддю «так». Багато залежить від значення та інтонації, тож у сумнівному випадку звіряйся з Правописом.

  1. Прикладка з іменником — одне найменування, яке вимовляємо без паузи: через дефіс, родова й видова назва, назва в лапках?учитель-фізик, місто Київ, газета «Урядовий кур’єр»не відокремлюємо
  2. Прикладка стосується особового займенника (я, ти, він, ми, ви, вони) — перед ним чи після нього?Досвідчений педагог, він знав шлях до серця дітей.коми
  3. Прикладку після іменника приєднують слова тобто, себто, або (= тобто), на ім’я, на прізвище, родом, так званий?Тайга, тобто смуга хвойних лісів, займає величезні простори.коми
  4. Прикладку приєднує як?Як учений, етнограф і фольклорист, Франко… (= бо був ученим) — коми; Шевченко як поет відомий… (= у ролі поета) — без комзалежить від значення
  5. Прикладка стоїть після означуваного іменника й вимовляється з паузою, як окреме пояснення?Наш сусід, старий рибалка, знає кожну заводь. …ще один муляр, Тимко.коми (тире — якщо = «а саме»)
  6. Прикладка стоїть перед іменником, поширена й має відтінок причини, умови чи допустовості (= бо був, хоч і був)?Хоробрі воїни, козаки ставали героями народних пісень і дум.кома після прикладки
  7. Прикладка стосується слова, якого в реченні немає (пропущеного він, вона…)?Та й заплакав, сіромаха, / Степом ідучи (Т. Шевченко).коми
  8. Жодна умова вище не підходить (непоширена прикладка перед іменем, посада чи звання перед іменем)?Директор музею Олена Коваль провела екскурсію.не відокремлюємо

Відокремлюємо чи ні?

Розділові знаки біля прикладок прибрано. Визнач, чи треба прикладку відокремити, чи ні. Коли розкладеш речення, побачиш їх із правильними знаками.

      Відповіді
      Наша бабуся, колишня вчителька, досі щодня читає газети.ВідокремлюємоПоширена прикладка після означуваного іменника — коми з обох боків.
      Учителька-пенсіонерка досі щодня читає газети.Не відокремлюємоНепоширена прикладка через дефіс разом з іменником — одне найменування.
      Справжня майстриня, вона вишила рушник за тиждень.ВідокремлюємоПрикладку при особовому займеннику відокремлюємо завжди, навіть коли вона стоїть перед ним.
      Місто Чернівці стоїть на річці Прут.Не відокремлюємоРодова й видова назва — одне найменування, коми немає.
      Ми вчимо орфографію, тобто правила написання слів.ВідокремлюємоПрикладку зі словом тобто відокремлюємо.
      Поетеса Леся Українка написала драму «Лісова пісня».Не відокремлюємоНепоширена прикладка перед власною назвою — без ком.
      Іван Франко, великий письменник і вчений, народився в Нагуєвичах.ВідокремлюємоЗагальна назва після власної — відокремлюємо комами.
      Тренер команди Андрій Мельник похвалив гравців.Не відокремлюємоПосада перед іменем без відтінку причини — коми не потрібні.
      Ви, мешканці цього будинку, маєте право голосу на зборах.ВідокремлюємоПрикладка після особового займенника — коми з обох боків.
      Цю стару хату тепер використовують як музей.Не відокремлюємоЯк означає «у ролі чого», відтінку причини немає — коми не ставимо.
      Частина учасників, так звані новачки, трималася осторонь.ВідокремлюємоЗворот із так званий — прикладка до іменника частина, відокремлюємо.
      Пароплав «Дніпро» повільно підійшов до пристані.Не відокремлюємоНазва в лапках разом із родовим словом — одне найменування, коми не потрібні.

      Як підкреслюється прикладка

      Прикладка — різновид означення, тому під час розбору речення її підкреслюємо, як означення, — хвилястою лінією разом із залежними словами. Коми й тире не підкреслюємо. Відокремлена прикладка підкреслюється так само, як невідокремлена:

      • Мій брат, учитель історії, приїхав учора;
      • Досвідчений педагог, він знав шлях до серця дітей (підкреслено головні члени й прикладку).

      Якщо родова назва стоїть першою, прикладка — видова назва після неї: місто Київ, село Моринці. З іменами людей інакше: у сполученні директор музею Олена Коваль прикладка — загальна назва. Так само підкреслюють у статтях «Другорядні члени речення» і «Синтаксичний розбір простого речення».

      Прикладка чи ні?

      У кожному реченні виділено слово чи сполучення. Визнач, що це, і як його підкреслюють під час розбору речення.

      1. Дід, старий лісник, знав у лісі кожну стежку.

        Що цеприкладка
        Підкреслюємохвилястою лінією
        Повний розбір

        Іменник лісник із залежним словом дає дідові іншу назву — це прикладка; підкреслюємо, як означення.

      2. Дід, утомлений дорогою, задрімав біля вогню.

        Що цевідокремлене означення
        Підкреслюємохвилястою лінією
        Повний розбір

        Дієприкметниковий зворот — відокремлене означення; підкреслюємо хвилястою лінією.

      3. Бабусю, заспівайте нам!

        Що цезвертання
        Підкреслюємоне підкреслюємо
        Повний розбір

        Кличний відмінок: до бабусі звертаються. Звертання не є членом речення.

      4. Мій дід — лісник.

        Що цеприсудок
        Підкреслюємодвома лініями
        Повний розбір

        Тире стоїть між підметом і присудком: лісник — присудок, підкреслюємо двома лініями.

      5. Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають!

        Що цеприкладка
        Підкреслюємохвилястою лінією
        Повний розбір

        Кармелюка стоїть у тому самому відмінку, що й займенник мене, — це прикладка (народна пісня). Звертання стояло б у кличному відмінку.

      6. Тобі, мій друже, присвячую цю пісню.

        Що цезвертання
        Підкреслюємоне підкреслюємо
        Повний розбір

        Друже — кличний відмінок: це звертання, а не прикладка до тобі.

      7. Тарас, мій однокласник, гарно малює.

        Що цеприкладка
        Підкреслюємохвилястою лінією
        Повний розбір

        Загальна назва з залежним словом після імені — прикладка.

      8. Ліс, осяяний сонцем, ніби ожив.

        Що цевідокремлене означення
        Підкреслюємохвилястою лінією
        Повний розбір

        Дієприкметник із залежним словом — відокремлене означення.

      9. Київ — столиця України.

        Що цеприсудок
        Підкреслюємодвома лініями
        Повний розбір

        Тире між підметом і присудком: столиця — присудок.

      10. Нарешті настала моя улюблена пора року — осінь.

        Що цеприкладка
        Підкреслюємохвилястою лінією
        Повний розбір

        Присудок тут — настала, а осінь пояснює пору року (можна вставити «а саме») — прикладка.

      Відокремлена прикладка: приклади речень

      Прикладки виділено хвилястою лінією, у дужках — випадок.

      1. Київ, столиця України, стоїть на Дніпрі (після власної назви).
      2. Наш учитель, людина надзвичайно добра, ніколи не підвищував голосу (після загальної назви).
      3. Максим Рильський, відомий поет і перекладач, народився в Києві (після імені).
      4. Справжній майстер своєї справи, він міг полагодити будь-який годинник (при займеннику, перед ним).
      5. Ми, мешканці старого будинку, разом посадили клумбу (при займеннику, після нього).
      6. Уродженець Полтави, письменник добре знав місцеві говірки (перед іменником, відтінок причини).
      7. Як людина досвідчена, дід одразу помітив, що погода зміниться (з як, відтінок причини).
      8. Гелікоптер, або вертоліт, може зависати в повітрі (або = тобто).
      9. У поході ми познайомилися з одним мандрівником, на ім’я Остап (зворот на ім’я).
      10. Під ялинкою на мене чекав найкращий подарунок — новенький велосипед (тире в кінці речення, можна вставити а саме).
      11. Двоє друзів — Тарас і Максим — щодня разом ходили на тренування (тире з обох боків).

      Прикладка, присудок, звертання чи відокремлене означення

      Відокремлену прикладку легко сплутати з іншими конструкціями, які теж виділяємо комами чи тире.

      • Присудок. Мій брат — студент: студент — присудок, речення на цьому закінчується. Мій брат, студент, приїхав на канікули: присудок — приїхав, а студент — прикладка.
      • Звертання називає того, до кого говоримо, стоїть у кличному відмінку й не є членом речення: Діду, розкажіть казку! Прикладка стоїть у тому самому відмінку, що й означуване слово: Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають! — Кармелюка, як і мене, у знахідному відмінку.
      • Відокремлене означення виражене прикметником чи дієприкметником: Дід, утомлений дорогою, задрімав. Прикладка — іменником: Дід, старий лісник, задрімав. Детальніше — у статті «Розділові знаки при відокремлених означеннях».

      Усі відокремлені члени речення разом — означення, прикладки, додатки, обставини й уточнювальні члени — порівнює стаття «Речення з відокремленими членами».

      Типові помилки

      Найчастіше забувають другу кому після прикладки всередині речення, ставлять кому між підметом і прикладкою, написаною через дефіс, і виділяють комами як у значенні «у ролі».

      Типові помилки з відокремленими прикладками

      Не так → такЧому
      Наш сусід, старий рибалка знає кожну заводь.прикладку всередині речення виділяємо з обох боків
      Наш сусід, старий рибалка, знає кожну заводь.
      Учитель-фізик, пояснив нову тему.прикладку через дефіс не відокремлюємо; кома між підметом і присудком зайва
      Учитель-фізик пояснив нову тему.
      Досвідчений водій він легко проїхав складну ділянку.прикладку при особовому займеннику відокремлюємо завжди
      Досвідчений водій, він легко проїхав складну ділянку.
      Шевченко, як поет, відомий усьому світові.як = «у ролі кого»: коми не ставимо
      Шевченко як поет відомий усьому світові.
      Мій брат — студент, приїхав на канікули.знаки парні: дві коми або два тире
      Мій брат, студент, приїхав на канікули.
      Ми вивчаємо пунктуацію тобто правила вживання розділових знаків.прикладку з тобто відокремлюємо
      Ми вивчаємо пунктуацію, тобто правила вживання розділових знаків.
      Річка, Прут, бере початок у Карпатах.родова й видова назва — одне найменування
      Річка Прут бере початок у Карпатах.

      Джерело правил: Український правопис (2019), § 158, І, п. 14, 1–6 і прим. (відокремлені прикладки, прикладки з як); § 158, І, п. 1, прим. 3 (кілька прикладок); § 158, І, п. 12, прим. 3, д (як у значенні «у ролі»); § 161, І, п. 6, б і прим. (тире); § 37 (дефіс і окреме написання). Приклади з авторами й позначкою «з наукової літератури», а також речення про хоробрих воїнів, досвідченого педагога, І. Петренка, автомобіль і відповідь як згоду — з Правопису.

      Вправи з відповідями: відокремлена прикладка

      10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

      1. Що таке прикладка?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — означення, виражене іменником, яке дає предметові іншу назву. Прикладка — різновид означення, виражений іменником: вона називає предмет інакше (Олена, наша сусідка, працює в лікарні).

      2. У якому реченні є відокремлена прикладка?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Г — Наш тренер, колишній чемпіон країни, знає ціну кожній перемозі. «Колишній чемпіон країни» — поширена прикладка після іменника, виділена комами. «Утомлені походом» — відокремлене означення, а «дівчина-розумниця» і «село Моринці» — невідокремлені прикладки.

      3. У якому реченні прикладку треба відокремити комами (розділових знаків не поставлено)?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — Ви учасники конкурсу отримаєте дипломи поштою. Прикладку при особовому займеннику відокремлюємо завжди: «Ви, учасники конкурсу, отримаєте…». В інших реченнях прикладка з іменником — одне найменування.

      4. Чому в реченні «Корінна киянка, Марина добре знала історію міста» прикладку відокремлено, хоч вона стоїть перед означуваним словом?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — вона поширена й має відтінок причини: знала, бо була корінною киянкою. Поширену прикладку перед іменником відокремлюємо, якщо вона має відтінок причини, умови чи допустовості. Без такого відтінку не відокремлюємо: «Директор музею Олена Коваль провела екскурсію».

      5. У якому реченні прикладку з «як» треба виділити комами?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — Як досвідчений лікар Олег Іванович одразу зрозумів, що сталося. Тут «як» має відтінок причини (зрозумів, бо був досвідченим лікарем): «Як досвідчений лікар, Олег Іванович…». В інших реченнях «як» означає «у ролі кого, чого», і коми не потрібні.

      6. У якому реченні тире перед прикладкою поставлено правильно?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — Ми нарешті побачили наш новий дім — невеличкий будинок біля лісу. Прикладка в кінці речення пояснює попереднє слово (можна вставити «а саме») — ставимо тире. Правильно: «Мій дядько, інженер, приїхав…», «місто Чернівці», «сестра-учителька».

      7. У якому реченні зворот із «так званий» треба відокремити?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Г — Найбільше туристів приваблює одна з печер так звана Кришталева. Тут зворот із «так званий» — прикладка до слів «одна з печер», тому його відокремлюємо. В інших реченнях «так званий» — звичайне означення при іменнику.

      8. Яке речення має пунктуаційну помилку?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — Тренер-початківець, хвилювався перед грою. «Тренер-початківець» — непоширена прикладка через дефіс, її не відокремлюємо; кома між підметом і присудком зайва. Інші речення оформлено правильно.

      9. Як підкреслюють прикладку під час синтаксичного розбору?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — хвилястою лінією, як означення. Прикладка — різновид означення, тому її підкреслюємо хвилястою лінією, і відокремлену, і невідокремлену.

      10. У якому реченні розділові знаки при прикладці поставлено правильно?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — Мої сестри — Оля і Катя — допомагали мамі на кухні. Прикладку з однорідними членами всередині речення виділяємо двома тире. Тире й кому в парі не ставимо: одне тире перед прикладкою буває лише тоді, коли кома після неї потрібна з іншої причини.

      Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Відокремлені члени речення

      Потренуйся: гра «Розстав коми» — 38 речень на тему «Відокремлені члени»