Способи та засоби зв’язку речень у тексті

Оновлено: 9.11.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Засоби зв’язку речень у тексті — це слова та граматичні форми, що пов’язують сусідні речення між собою: повтор слова, синонім, займенник, сполучник, вставне слово, однакові часові форми дієслів тощо. Їх ще називають засобами міжфразового зв’язку. Самі ж речення пов’язуються двома основними способами — ланцюговим (послідовним) і паралельним.

Нижче — таблиця засобів зв’язку з прикладами, розбір тексту, ланцюговий і паралельний зв’язок, як знайти засіб зв’язку в завданні НМТ, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: засоби зв’язку речень у таблиці

Що таке засоби зв’язку речень (міжфразовий зв’язок)

Текст — це не набір окремих речень: кожне речення пов’язане з попереднім або зі спільною темою. Щоб читач це бачив, автор пов’язує речення: повторює слово з попереднього речення, замінює його займенником чи синонімом, починає речення сполучником або вставним словом. Усе це — засоби зв’язку. Завдяки їм текст стає зв’язним, а зв’язність — одна з головних ознак тексту. Про інші ознаки, тему й основну думку розповідає стаття «Текст: ознаки, тема й основна думка, мікротема, абзац, будова та план».

Слово міжфразовий означає «між фразами», тобто між окремими реченнями. Тож засоби міжфразового зв’язку — те саме, що засоби зв’язку речень у тексті. Не плутай їх із засобами зв’язку частин складного речення: там сполучники, сполучні слова й інтонація поєднують частини одного речення.

Засоби зв’язку поділяють на дві групи:

• лексичні — слова, пов’язані значенням: повтор, однокореневі слова, синоніми, антоніми, родові й видові назви;
• граматичні — займенники, прислівники, сполучники, частки, вставні слова, а також форми дієслів, порядок слів і будова речень.

Підручники групують засоби трохи по-різному: займенники інколи зараховують до лексичних засобів, а граматичні засоби ділять на морфологічні та синтаксичні. Самі засоби від цього не змінюються.

Лексичні засоби зв’язку: повтор, синоніми, антоніми

Лексичні засоби пов’язують речення значенням слів.

• Лексичний повтор — те саме слово в сусідніх реченнях, хай і в іншій формі: Посеред села є старий ставок. На ставку плавають качки. Повтор робить думку точною, тому в науковому й діловому тексті терміни зазвичай повторюють, а не замінюють. Але коли те саме слово стоїть у кожному реченні, текст стає одноманітним.
• Однокореневі слова — різні слова зі спільним коренем: Ми довго чекали автобуса. Чекання здавалося нескінченним.
• Синоніми — слова з близьким значенням: Усю ніч мела хуртовина. Через завірюху вранці скасували уроки. Синоніми допомагають не повторювати те саме слово, роблять мовлення різноманітним і точним (докладніше — у статті «Синоніми в українській мові»).
• Контекстуальні синоніми стають синонімами лише в певному тексті: Біля хвіртки сидів пес. Вірний сторож гавкав на кожного перехожого. Поза цим текстом пес і сторож не синоніми.
• Антоніми пов’язують речення, у яких щось протиставлено: День був спекотний. Ніч принесла прохолоду.
• Родові й видові назви — загальна назва замість конкретної чи навпаки: Бабуся посадила біля хати троянди. Квіти швидко прижилися. Троянда — вид, квітка — рід. Так само ялина → дерево; власну назву теж можна замінити загальною: Дніпро → річка.
• Слова однієї теми — близькі за змістом слова, що разом малюють одну картину: Прийшла зима. Сніг укрив поля, мороз скував річку.

Граматичні засоби зв’язку: займенники, сполучники, вставні слова

Граматичні засоби — це займенники, прислівники, службові слова (сполучники, частки), вставні слова, а також форми дієслів, порядок слів і будова речень.

• Займенники — один із найпоширеніших засобів. Особовий займенник замінює іменник із попереднього речення: До нас приїхав дідусь. Він привіз кошик яблук. Вказівний займенник часто стоїть поруч із повтореним словом: Бабуся подарувала мені скриньку. Цю скриньку вона привезла з Карпат. А займенник це може замінити цілу думку: Навесні річка часто виходить із берегів. Це знає кожен у селі. Займенник має вказувати на одне слово, інакше думка стає двозначною (див. «Типові помилки»).
• Прислівники часу й місця — потім, згодом, тоді, там, тут, звідти: Стежка вивела нас до озера. Там ми розбили намет.
• Сполучники на початку речення — і, а, але, та, проте, однак, зате, тож — показують, як нова думка пов’язана з попередньою: доповнює її, протиставляє чи підсумовує. Ми чекали гостей до вечора. Але ніхто так і не приїхав. На початку речення проте й однак — сполучники, тож кому після них не ставимо. У середині речення ці слова бувають вставними: Дощ, однак, не вщухав.
• Частки навіть, лише на початку речення теж пов’язують його з попереднім: Усі гості вже розійшлися. Лише бабуся ще сиділа на ґанку.
• Вставні слова показують порядок думок і зв’язок між ними: по-перше, по-друге, крім того, наприклад, отже, таким чином, нарешті. На письмі їх виділяємо комами: Сестра навчається в музичній школі. Крім того, вона співає в хорі. Вставні слова особливо потрібні в роздумі: ними вводять аргументи й висновок (більше — у статтях «Речення зі вставними словами» і «Слова й вирази для твору-роздуму та есе»).
• Єдність видо-часових форм дієслів: присудки сусідніх речень зазвичай стоять в одному часі. У розповіді про послідовні дії частіше бувають дієслова доконаного виду: Ми вийшли на галявину. Хлопці розпалили вогнище, дівчата розстелили ковдру. В описі — переважно недоконаного: Ліс стояв тихий. На гілках іскрився іній. Це підказка, а не закон (про вид — у статті «Вид дієслова»).
• Порядок слів: те, про що вже йшлося, зазвичай ставимо на початок наступного речення, а нове — у кінець. На полиці стоїть кришталева ваза. Вазу мамі подарувала подруга. Якби друге речення починалося словами Подруга подарувала…, нове опинилося б на початку, і зв’язок був би слабшим (докладніше — у статті «Порядок слів у реченні»).
• Неповні речення: пропущене слово беремо з попереднього речення. Я замовив чай. Сестра — каву. Тут пропущено присудок замовила; на місці пропуску, якщо там є пауза, ставимо тире (див. статтю «Неповне речення»).
• Однакова будова речень (синтаксичний паралелізм): Зашуміли ліси. Задзвеніли струмки. Повернулися з вирію птахи. Так найчастіше пов’язано речення з паралельним зв’язком.
• Цілі речення, що пов’язують частини довгого тексту: Про це вже йшлося вище. Тепер розгляньмо другу причину. Їх часто вживають у науковому й публіцистичному стилі.

Засоби міжфразового зв’язку в тексті: приклад розбору

Зазвичай у тексті працює кілька засобів одразу. Ось як вони пов’язують речення короткого тексту «Старий парк».

Більшість засобів стоїть на початку речення: саме там нове речення «чіпляється» за попереднє, а далі повідомляє щось нове. Перевір, чи вмієш знаходити засоби сам.

Яким засобом пов’язано речення?

У другому реченні виділено те, що пов’язує його з першим. Визнач засіб зв’язку.

1. Тато приніс додому маленьке цуценя. Воно одразу сховалося під диван.

   синонімзайменниклексичний повтор
   Відповідь

   займенник. Воно — особовий займенник, що замінює іменник цуценя.

2. Наша команда програла перший матч. Але другий ми впевнено виграли.

   вставне словочасткасполучник
   Відповідь

   сполучник. Але — протиставний сполучник: друге речення протиставлено першому.

3. Посеред двору стояла криниця. Воду з криниці брали всі сусіди.

   лексичний повторсинонімсполучник
   Відповідь

   лексичний повтор. Слово криниця повторено в іншій формі — це лексичний повтор.

4. У небі кружляв лелека. Птах шукав місце для гнізда.

   антонімродова назвазайменник
   Відповідь

   родова назва. Птах — загальна, тобто родова, назва, а лелека — видова: родова назва замінила видову.

5. Учні прибирали шкільне подвір’я. Прибирання тривало до обіду.

   однокореневі словаантонімзайменник
   Відповідь

   однокореневі слова. Прибирали — прибирання: різні слова зі спільним коренем.

6. Задачу розв’язав увесь клас. Навіть Андрій упорався швидко.

   прислівниквставне словочастка
   Відповідь

   частка. Навіть — підсилювальна частка: вона пов’язує речення і підкреслює, що впоралися всі.

7. Ми довго блукали лісом і нарешті вийшли до річки. Там зробили привал.

   прислівниксполучниквставне слово
   Відповідь

   прислівник. Там — прислівник місця: він означає «біля річки» й відсилає до першого речення.

8. Ранкова зарядка корисна. По-перше, вона додає бадьорості.

   сполучниквставне словочастка
   Відповідь

   вставне слово. По-перше — вставне слово: воно вводить перший аргумент і виділяється комою.

9. Удень на вокзалі шумно. Уночі тут тихо.

   синонімлексичний повторантонім
   Відповідь

   антонім. Шумно — тихо: слова з протилежними значеннями, тобто антоніми.

10. Ми довго йшли польовою дорогою. Шлях вивів нас до старого млина.

    антонімоднокореневі словасинонім
    Відповідь

    синонім. Дорога і шлях — синоніми: тут вони називають те саме.

11. Восени ластівки відлітають у теплі краї. Це знають навіть малюки.

    займенниксполучниклексичний повтор
    Відповідь

    займенник. Займенник це замінює всю думку першого речення.

12. Брат замовив піцу. Сестра — вареники.

    синонімнеповне реченнявставне слово
    Відповідь

    неповне речення. У другому реченні пропущено присудок замовила: його легко взяти з першого, тож це неповне речення.

Ланцюговий і паралельний зв’язок речень у тексті

Речення в тексті пов’язуються двома основними способами (у деяких підручниках — видами зв’язку): ланцюговим, або послідовним, і паралельним. Спосіб показує, як рухається думка, а засоби — якими словами речення пов’язано.

Ланцюговий (послідовний) зв’язок

Наступне речення підхоплює те нове, про що щойно повідомило попереднє, і розповідає про нього далі. Нове одного речення стає вихідним для наступного — так утворюється ланцюжок: Біля лісу є озеро. В озері живуть лебеді. Цих птахів узимку підгодовують місцеві жителі. Тут нове слово озеро повторено, а лебедів названо вказівним займенником і родовою назвою: цих птахів.

Ланцюговий зв’язок трапляється найчастіше. Особливо він типовий для розповіді й роздуму, бо в них думка розгортається крок за кроком.

Паралельний зв’язок

Речення рівноправні: вони не продовжують одне одного, а зіставляються чи протиставляються. Кожне з них доповнює новою деталлю спільну картину чи розповідає щось нове про спільний предмет, а сам предмет можна назвати знову, замінити займенником чи синонімом. Будова таких речень часто однакова, як і форми присудків: Над річкою стелився туман. У прибережних лозах співали солов’ї. Десь далеко гуркотів поїзд.

Паралельний зв’язок типовий для опису: кожне речення — нова деталь картини. В описі місцевості чи приміщення такі речення часто починаються словами з просторовим значенням: ліворуч, праворуч, у кутку, удалині. Так само пов’язують речення, коли щось зіставляють: Сосни люблять піщаний ґрунт. Верби ростуть біля води.

Назва послідовний стосується думки, а не подій. Навіть за паралельного зв’язку події можуть іти одна за одною: Пролунав дзвоник. Відчинилися двері класів. Загомоніли коридори. Жодне речення тут не підхоплює нового з попереднього.

Займенники, синоніми й повтори бувають за обох способів. Різниця в тому, на що вони вказують: у ланцюговому зв’язку підхоплюють нове з попереднього речення, а в паралельному повертають до спільного предмета.

Як розрізнити ланцюговий і паралельний зв’язок

• Подивись на початок другого речення. Якщо там те нове, про що повідомило перше (озеро → в озері), — зв’язок ланцюговий.
• Якщо речення не продовжують одне одного, а кожне додає свою деталь, — зв’язок паралельний. Такі речення часто можна поміняти місцями, і текст не розвалиться, а в ланцюговому зв’язку перестановка рве ланцюжок.

У більшості текстів способи поєднуються: наприклад, абзаци пов’язані паралельно, а речення всередині абзацу — ланцюгом. Такий зв’язок інколи називають комбінованим, або змішаним. Як спосіб зв’язку залежить від типу мовлення, розповідає стаття «Типи мовлення: розповідь, опис, роздум».

Ланцюговий чи паралельний зв’язок?

Розподіли 12 коротких текстів за способом зв’язку речень. Дивись, чи підхоплює наступне речення те нове, про що повідомило попереднє.

На полиці стояли книжки. На підвіконні зеленів вазон. У кутку притулилася гітара.Одні учні малювали плакати. Інші готували виставу.Сосни люблять піщаний ґрунт. Верби ростуть біля води.Дідусь показав нам старий фотоальбом. У ньому були знімки всієї родини.Перший урок у нас — математика. Другий — українська мова.Учитель приніс на урок глобус. Його поставили на стіл біля дошки.Заблищали на сонці калюжі. Набубнявіли бруньки. Прилетіли шпаки.На галявині стояв намет. Біля намету горіло багаття.Загуркотів грім. Спалахнула блискавка. Полив дощ.Олеся написала вірш. Вірш надрукували в шкільній газеті.Ми зайшли до кав’ярні. Там пахло свіжою випічкою.Узимку на річці намерз товстий лід. По льоду діти каталися на ковзанах.

ланцюговийнаступне підхоплює нове з попереднього

паралельнийречення не продовжують одне одного

Відповіді

На галявині стояв намет. Біля намету горіло багаття.	ланцюговий	Друге речення починається з намету — нового слова з першого.
Заблищали на сонці калюжі. Набубнявіли бруньки. Прилетіли шпаки.	паралельний	Речення рівноправні й однаково побудовані: кожне додає нову прикмету весни.
Дідусь показав нам старий фотоальбом. У ньому були знімки всієї родини.	ланцюговий	У ньому — у фотоальбомі: друге речення продовжує думку про нове слово з першого.
На полиці стояли книжки. На підвіконні зеленів вазон. У кутку притулилася гітара.	паралельний	Опис кімнати: кожне речення додає свою деталь, а починаються вони словами з просторовим значенням.
Учитель приніс на урок глобус. Його поставили на стіл біля дошки.	ланцюговий	Його — глобус: друге речення підхоплює нове слово з першого.
Сосни люблять піщаний ґрунт. Верби ростуть біля води.	паралельний	Речення зіставляють сосни й верби, а не продовжують одне одного.
Ми зайшли до кав’ярні. Там пахло свіжою випічкою.	ланцюговий	Там — у кав’ярні: прислівник підхоплює нове слово з першого речення.
Загуркотів грім. Спалахнула блискавка. Полив дощ.	паралельний	Події йдуть одна за одною, але жодне речення не підхоплює нового з попереднього: кожне додає деталь до картини грози.
Узимку на річці намерз товстий лід. По льоду діти каталися на ковзанах.	ланцюговий	Друге речення повторює слово лід із першого й розповідає про нього далі.
Перший урок у нас — математика. Другий — українська мова.	паралельний	Речення однаково побудовані й зіставляють уроки; друге не продовжує думки про математику.
Олеся написала вірш. Вірш надрукували в шкільній газеті.	ланцюговий	Слово вірш, нове в першому реченні, стоїть на початку другого: думка йде ланцюжком.
Одні учні малювали плакати. Інші готували виставу.	паралельний	Два рівноправні речення: одні протиставлено іншим.

Як знайти засіб зв’язку в завданні НМТ

Речення в тексті пов’язані за допомогою лексичних засобів (повтор, синоніми, однокореневі слова, антоніми, родові й видові назви) і граматичних (займенники, прислівники, сполучники, частки, вставні слова, форми дієслів, порядок слів, неповні речення). У тестах трапляються два типи завдань.

1. Назвати засіб зв’язку: «Засобом зв’язку між другим і третім реченнями є…». Знайди в пізнішому реченні слово, яке «відсилає» до попереднього, і визнач, що це за засіб.

2. Відновити текст: «Первинний текст буде відновлено, якщо речення розташувати в послідовності…». Таке завдання було в НМТ 2024, 2025 і 2026 років: п’ять речень тексту й п’ять варіантів їхнього порядку. Засоби зв’язку тут — головна підказка:

1. Знайди зачин — речення, яке ні на що не посилається: у ньому немає слів на зразок він, цей, такий, тоді, що відсилають до сказаного раніше.
2. Займенник (він, це, такий) і повтор із вказівним займенником (ця ситуація) стоять після речення, де названо те, на що вони вказують.
3. Сполучники але, проте, однак ставлять речення після думки, якій його протиставлено.
4. Вставні слова отже, таким чином, зрештою найчастіше вводять висновок у кінці тексту.
5. Перевір слова часу (спочатку, згодом, наступного дня) і форми дієслів: події мають іти в логічному порядку.

Розбори таких завдань — у тестах НМТ 2024, НМТ 2025 і НМТ 2026 з поясненнями.

Віднови текст: розстав речення

8 текстів. Обирай речення по черзі — від зачину до кінцівки. Шукай підказки: займенники, повтори, синоніми, сполучники, вставні слова й слова часу. Саме так на НМТ відновлюють послідовність речень.

1. Текст «Бабусина скриня»:

   Їх бабуся дістає лише на великі свята.Відтоді в скрині зберігають вишиті рушники.У бабусиній хаті стоїть стара дубова скриня.Її змайстрував бабусин дідусь понад сто років тому.
   Відповідь

   У бабусиній хаті стоїть стара дубова скриня. → Її змайстрував бабусин дідусь понад сто років тому. → Відтоді в скрині зберігають вишиті рушники. → Їх бабуся дістає лише на великі свята. Зачин називає скриню; її — це скриня; відтоді — від того часу, як її змайстрували; їх — рушники з третього речення.

2. Текст «Клумба біля школи»:

   Тож першого вересня клумба зустріла нас яскравим цвітом.Минулої весни ми з класом розбили біля школи клумбу.Усе літо квіти поливали учні, які жили неподалік.На ній посадили чорнобривці, айстри й петунії.
   Відповідь

   Минулої весни ми з класом розбили біля школи клумбу. → На ній посадили чорнобривці, айстри й петунії. → Усе літо квіти поливали учні, які жили неподалік. → Тож першого вересня клумба зустріла нас яскравим цвітом. На ній — на клумбі; квіти — родова назва для чорнобривців, айстр і петуній; тож вводить наслідок: квіти поливали, тому вони цвіли.

3. Текст-роздум «Навіщо вчити іноземні мови»:

   По-перше, у дитинстві нові слова запам’ятовуються легше.Крім того, діти не соромляться помилятися, а тому швидше починають говорити.Отже, що раніше почнемо, то більше встигнемо.Іноземні мови варто вчити змалку.
   Відповідь

   Іноземні мови варто вчити змалку. → По-перше, у дитинстві нові слова запам’ятовуються легше. → Крім того, діти не соромляться помилятися, а тому швидше починають говорити. → Отже, що раніше почнемо, то більше встигнемо. Будова роздуму: теза → аргументи з вставними словами по-перше, крім того → висновок з отже.

4. Текст «Лист від друга»:

   У новому місті друг уже знайшов школу й записався до футбольної секції.Учора я отримав листа від давнього друга.Наприкінці листа він запрошує мене в гості на зимові канікули.Він пише, що його родина переїхала до Львова.
   Відповідь

   Учора я отримав листа від давнього друга. → Він пише, що його родина переїхала до Львова. → У новому місті друг уже знайшов школу й записався до футбольної секції. → Наприкінці листа він запрошує мене в гості на зимові канікули. Він — друг; у новому місті — у Львові; наприкінці листа — сигнал кінцівки.

5. Текст «Як зліпити вареники»:

   Спершу замісіть тісто з борошна, води й дрібки солі.Зліплені вареники відваріть у підсоленій воді.Коли начинка готова, розкачайте тісто й виріжте склянкою кружальця.Поки воно відпочиває, приготуйте начинку — наприклад, товчену картоплю.На кожне кружальце покладіть ложку начинки й міцно зліпіть краї.
   Відповідь

   Спершу замісіть тісто з борошна, води й дрібки солі. → Поки воно відпочиває, приготуйте начинку — наприклад, товчену картоплю. → Коли начинка готова, розкачайте тісто й виріжте склянкою кружальця. → На кожне кружальце покладіть ложку начинки й міцно зліпіть краї. → Зліплені вареники відваріть у підсоленій воді. Спершу — початок; воно — тісто; коли начинка готова підхоплює друге речення; кружальце повторено; зліплені вареники — результат четвертого кроку.

6. Текст «Екскурсія до музею»:

   А дівчата не могли відвести очей від вишиванок.Екскурсію для нас провела молода працівниця музею.Вона показала старовинні вишиванки, глиняний посуд і козацьку зброю.У п’ятницю наш клас відвідав краєзнавчий музей.Найдовше хлопці роздивлялися шаблі й пістолі.
   Відповідь

   У п’ятницю наш клас відвідав краєзнавчий музей. → Екскурсію для нас провела молода працівниця музею. → Вона показала старовинні вишиванки, глиняний посуд і козацьку зброю. → Найдовше хлопці роздивлялися шаблі й пістолі. → А дівчата не могли відвести очей від вишиванок. Друге речення продовжує зачин (музей → музею); вона — працівниця; шаблі й пістолі — види зброї; сполучник а протиставляє дівчат хлопцям.

7. Текст «Сільський гончар»:

   Свої глечики й миски він ліпить на гончарному крузі.Потім вироби сушать і випалюють у печі.У нашому селі живе старий гончар.Після випалу посуд стає міцним і дзвінким.
   Відповідь

   У нашому селі живе старий гончар. → Свої глечики й миски він ліпить на гончарному крузі. → Потім вироби сушать і випалюють у печі. → Після випалу посуд стає міцним і дзвінким. Він — гончар; потім вказує на наступний крок; вироби — загальна назва для глечиків і мисок; після випалу підхоплює випалюють.

8. Текст «Фінальний матч»:

   Після цього команда забила три голи й виграла кубок.Але в перерві тренер підбадьорив гравців.Перший тайм хлопці програли з рахунком 0:2.У суботу наша шкільна команда грала фінальний матч.
   Відповідь

   У суботу наша шкільна команда грала фінальний матч. → Перший тайм хлопці програли з рахунком 0:2. → Але в перерві тренер підбадьорив гравців. → Після цього команда забила три голи й виграла кубок. Перший тайм — частина матчу; але протиставляє програш і перелом у грі; після цього — після слів тренера.

Типові помилки у зв’язку речень

Однокореневі слова в сусідніх реченнях — добрий засіб зв’язку (чекали → чекання). Але поруч, в одному реченні, вони дають тавтологію: розповіла цікаву розповідь замість розповіла цікаву історію. Про тавтологію, повтори й інші помилки — у статтях «Лексична норма та лексичні помилки» і «Стилістична норма і стилістичні помилки».

Щоб текст був зв’язним, чергуй засоби: повтор — із займенником і синонімом, сполучник — зі вставним словом. Займенник став лише після слова, яке він замінює, і так, щоб його не можна було віднести до іншого слова.

Зв’язок речень у тексті, частин складного речення і слів: не плутай

Слово зв’язок трапляється в кількох темах граматики:

• зв’язок речень у тексті — ланцюговий і паралельний; засоби — повтор, займенники, сполучники, вставні слова тощо (ця стаття);
• зв’язок частин складного речення — сурядний, підрядний і безсполучниковий; засоби — сполучники, сполучні слова, інтонація (статті «Типи складних речень за способом зв’язку» і «Сурядний і підрядний зв’язок в одному реченні»);
• зв’язок слів у словосполученні — узгодження, керування, прилягання (стаття «Типи зв’язку слів»).

Як правильно писати вислів у зв’язку з і чим його замінити, пояснює стаття «Культура мови: як замінити кальковані форми і вирази».

Джерела: шкільна програма з української мови й підручники НУШ (текст, засоби та способи зв’язку речень); Український правопис (2019), § 158, І, п. 11, прим. 1 (вставні слова; проте й однак на початку речення — сполучники), § 161, І, п. 4 (тире в неповному реченні). Приклади, тексти вправ і тесту складено для цієї статті.

Читайте також: Текст: ознаки, тема й основна думка, мікротема, абзац, будова та план; Типи мовлення: розповідь, опис, роздум — будова, мовні засоби, як визначити; Текст і його стилістичний аналіз; Стилістична норма і стилістичні помилки; Типи складних речень за способом зв’язку.

Вправи з відповідями: засоби зв’язку речень у тексті

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Якими способами (видами зв’язку) можуть поєднуватися речення в тексті?

   • А однорідним і неоднорідним
   • Б ланцюговим (послідовним) і паралельним
   • В сурядним і підрядним
   • Г узгодженням і керуванням
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — ланцюговим (послідовним) і паралельним. Речення в тексті поєднуються ланцюговим (послідовним) і паралельним зв’язком. Сурядний і підрядний зв’язок поєднує частини складного речення, а узгодження та керування — слова в словосполученні.

2. Засоби міжфразового зв’язку пов’язують між собою…

   • А частини складного речення
   • Б слова в словосполученні
   • В окремі речення тексту
   • Г морфеми в слові
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — окремі речення тексту. Міжфразовий означає «між фразами», тобто між окремими реченнями тексту.

3. Який засіб зв’язку належить до лексичних?

   • А сполучник
   • Б вставне слово
   • В частка
   • Г антонім
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — антонім. Лексичні засоби пов’язують речення значенням слів: це повтор, синоніми, антоніми, однокореневі слова. Сполучник, вставне слово й частка — граматичні засоби.

4. Прочитайте речення: (1) Узимку птахам важко знайти їжу. (2) Тому біля школи ми повісили годівниці. (3) Щоранку до них прилітають синиці й горобці. Засобом зв’язку між реченнями 2 і 3 є…

   • А особовий займенник
   • Б лексичний повтор
   • В антонім
   • Г сполучник
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — особовий займенник. У реченні 3 особовий займенник «них» замінює слово «годівниці» з речення 2.

5. Що пов’язує речення «У лісі ми помітили лисицю. Звір швидко зник у кущах»?

   • А антонім
   • Б вставне слово
   • В однокореневі слова
   • Г родова назва замість видової
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — родова назва замість видової. Лисиця — вид, а звір — загальна, родова назва: у другому реченні родова назва замінила видову.

6. У якому рядку речення пов’язано паралельним зв’язком?

   • А Ми купили новий килим. Килим поклали у вітальні.
   • Б Тато посадив горіх. Його гілки вже сягають даху.
   • В Прокидається місто. Дзеленчать трамваї. Поспішають на роботу люди.
   • Г На столі стояла ваза. У вазі були півонії.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Прокидається місто. Дзеленчать трамваї. Поспішають на роботу люди. Речення рівноправні, однаково побудовані, і кожне додає деталь до картини ранкового міста. В інших рядках друге речення підхоплює нове слово з першого (килим, горіх, ваза) — це ланцюговий зв’язок.

7. У якому рядку друге речення пов’язане з першим за допомогою сполучника?

   • А Ми запізнилися на потяг. На щастя, наступний відходив за пів години.
   • Б Брат вивчає англійську. Крім того, він ходить на курси польської мови.
   • В Ми підійшли до озера. Там плавали лебеді.
   • Г Сонце вже сіло. Проте в полі було ще світло.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Сонце вже сіло. Проте в полі було ще світло. На початку речення «проте» — сполучник: він протиставляє друге речення першому. «На щастя» і «крім того» — вставні слова, «там» — прислівник.

8. У якому рядку друге речення неповне й саме цим пов’язане з першим?

   • А Оля вибрала синю сукню. Вона їй дуже личить.
   • Б Оля вибрала синю сукню. Мама — зелену.
   • В Оля вибрала синю сукню. Сукня була з льону.
   • Г Оля вибрала синю сукню. Отже, на свято вона піде в ній.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Оля вибрала синю сукню. Мама — зелену. У реченні «Мама — зелену» пропущено присудок «вибрала» й іменник «сукню»: їх беремо з першого речення.

9. Укажіть правильну послідовність речень, щоб утворився текст: (1) Зате в них оселилися білки. (2) Минулої зими учні змайстрували для парку десять шпаківень. (3) Навесні хлопці розвісили їх на старих липах. (4) Проте шпаки туди так і не прилетіли.

   • А 2, 3, 4, 1
   • Б 2, 4, 3, 1
   • В 3, 2, 4, 1
   • Г 2, 3, 1, 4
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — 2, 3, 4, 1. Зачин — речення 2: воно називає шпаківні. «Їх» у реченні 3 — це шпаківні; «проте» в реченні 4 протиставляє очікування і результат; «зате» в реченні 1 протиставляє цій невдачі щось приємне, тож воно останнє.

10. У якому рядку є помилка у зв’язку речень: незрозуміло, на кого вказує займенник?

    • А Андрій зустрів Максима біля школи. Він ніс великий рюкзак.
    • Б Мама купила кавун. Він виявився дуже солодким.
    • В Ми прийшли до бібліотеки. Вона працювала до сьомої.
    • Г Учитель приніс мапу. Її повісили біля дошки.
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — Андрій зустрів Максима біля школи. Він ніс великий рюкзак. Займенник «він» може означати і Андрія, і Максима, тому думка двозначна. Краще: «Андрій зустрів біля школи Максима, який ніс великий рюкзак».

Ця тема на карті української мови: Текст і розвиток мовлення → Зв’язок речень у тексті