Способи та засоби зв’язку речень у тексті

Способи та засоби зв’язку речень у тексті

Способи і засоби зв’язку речень у тексті варто знати і активно застосовувати при написанні власних творів чи аналізі заданих текстів. Зважте, який із них краще вживати у різних мовленнєвих ситуаціях і в чому полягає відмінність між ними. 


Способи зв’язку речень у тексті

Речення в тексті поєднуються ланцюговим, паралельним або комбінованим способами.

  • Ланцюговий (послідовний). Речення послідовно зв’язуються одне з одним (цей спосіб подібний до зв’язку ланцюгової підрядності у складнопідрядному реченні).

При ланцюговому способі повторюються одні й ті самі слова, вживаються синоніми, використовуються слова з просторовим значенням.

…Горобина і ялина стояли поруч. Зовсім близенько одна до одної. І тому вони часто перешіптувались між собою. На ялинці росли хвоїнки і шишки, а на горобині — листя і грона жовтогарячих плодів. Ялинка дивилась на свою подругу. Горобині було незручно, і вона почервоніла. Кожен плід її спалахнув жаром. Ялинка замилувалась нею. Яка-то гарна горобина!

  • Паралельний. Речення співставляються або протиставляються; вони рівноправні, часто однотипні за будовою; при паралельному зв’язку розвиток думки йде через співставлення ознак, що приписується спільному предмету висловлювання.

При паралельному способі використовуються слова з просторовим значенням, контекстуальні синоніми. Паралельний спосіб використовується в творах-описах.

На лісовій галявині серед зеленого різнотрав’я красується скромна квіточка ромашка. її білі пелюстки нагадують віночок-хустинку, що облямовує краплинку сонця — жовту серцевину. На тоненькому зеленому стебельці рослина гордо тримає свою голівку-віночок, що тягнеться до яскравого сонечка.


Засоби зв’язку речень у тексті

Лексичні засоби
  • Лексичний повтор — це повтор слова або використання спорідненого слова для досягнення точності та зв’язності тексту, що дозволяє зберегти єдність теми. Наприклад:

…Озеро розташоване недалеко від Водяного у Чорному лісі. За що ж причислили озеро до Найзагадковіших місць України? Згадане Берестувате озеро має, принаймні так вважають, загальну площу 16 гектарів… Озеро має кілька таємниць. Одна з них — глибина озера, яке, як кажуть, не має дна. Вода в озері дуже холодна і має майже однакову температуру у всі пори року. 

  • Синонімічна заміна — це заміна слова в одному реченні синонімом або синонімічним виразом в іншому реченні. Доцільне використання синонімів уточнює. або підкреслює нашу думку, урізноманітнює наше мовлення і надає йому додаткової виразності.

Вітчизна і мати ці слова і є найсвятішими, найдорожчими словами для кожної людини.

Не може бути життя без вірності матері, мові, рідній землі, адже людина починається з колиски і материнської пісні.

Це чудове, співуче і мелодійне слово — мама. Ми бачимо її в світі єдину, єдину у квітах, у пташині, у хвилях Дніпра — в тому вічному й нетлінному, що прийшло до нас крізь століття.

  • Використання антонімів.

Один був високого зросту, інший — зросту низького.

  • Два речення, пов’язані відносинами.

У цьому лісі багато милих серцю дерев. Але перш за все помічаєш стовбури улюблених берез.

  • Використання слів однієї тематичної групи.

Гарячі промені сонця пригріли холодну після зими землю, задзюрчали струмки, заспівали птахи. Ми нетерпляче чекаємо пробудження всього живого. Дуже хочеться побачити красуню природу в її зеленій величі.

Першою з’являється молода травичка. Вона ще не вкриває землю суцільним килимом, а з’являється лише в окремих місцях. З’явилось молоде листя, зацвіли яблуні, вишні, абрикоси, задзвеніли голоси птахів. Природа вже повністю прийняла весну. І враз — несподіваний білий сніг. Сніг покрив зелені листочки. Вони, народжені нещодавно, ще безсилі і безпорадні. Холодний сніг випробовує їхню витривалість. Та ось сонце розштовхало снігові хмари. Повернулось тепло на землю, і під вечір сніг розтанув. Листя заплакало від радості.

Граматичні засоби
  • Єдність видових та часових форм — використання дієслів одного виду та одного часу – підкреслює хронологічну єдність тексту. Так, в описах, як правило, використовуються дієслова недоконаного виду, а в розповіді — доконаного.
  • Займенникова заміна — тобто заміна іменника або іншої частини мови займенником (це дуже поширений засіб зв’язку). При цьому займенник отримує ознаки тієї частини мови, яку він замінює.

Мені подобаються вірші поетеси. В її громадянській ліриці відчувається біль і переживання за долю України, її народу. їй болить і якийсь моральний занепад серед людей. Важко виділити окремо пейзажну її лірику, адже, здається, для поетеси нерозривні і людина, і природа…

Займенник може бути і засобом зв’язку слів у реченні, зв’язку двох речень, а також групи речень. Він може замінити ціле речення.

Таким чином, час на війні — один з вирішальних факторів перемоги. Це добре знали у минулому.

  • Використання сполучників, часток, вставних слів, які виступають засобами зв’язку всередині речень. Наприклад, вставні слова отже, отож та інші, звичайно, пов’язують останню частину тексту з попередньою. Як у поданому уривку:

Кожен із вас, сподіваюся, знає вислів «підкова на щастя». Та не всім, далебі’ відоме його походження. Історія цього афоризму сягає глибокої давнини. Ще в Давньому Римі та Греції був звичай підковувати коней і волів. Якщо, скажімо, ратаї чи воїни робили це з практичних міркувань, то для заможної верхівки таке оздоблення тварини мало суто обрядовий характер. Кожен по-своєму намагався продемонструвати статки: власники коней чи волів узували їх у срібні, а то й золоті підківки, намагаючись цим підкреслити своє соціальне становище. Траплялися, однак, випадки, коли коштовні вироби непомітно губилися, і той, кому щастило знайти з благородного металу підківку, неабияк дякував долі. Звідси, отже, й похідний вислів — «підкова на щастя».

Коли і де з’явилася підкова, хто той винахідник, що, розірвавши в горні шмат заліза, викував напівовальний каблучок і припасував його до копита коневі? На жаль, історія не зберегла імені далекого майстра.

(За В. Скуратівським)

  • Прислівники зі значенням часу та простору, які дозволяють уточнювати хронологічну та просторову характеристику тексту.
  • Речення-скрепи (Переходимо до наступної частини висловлювання; Про це говорилося раніше; Як вже було визначено та ін.)

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *