Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Апостроф (’) пишемо перед я, ю, є, ї, коли попередній приголосний вимовляємо твердо, а ці букви позначають два звуки — [й] і голосний: м’ясо [мйа́со], з’їзд [зйізд]. За Правописом 2019 року апостроф ставимо після б, п, в, м, ф (п’ять, рум’яний), після р (бур’ян, пір’я), після префіксів і першої частини складних слів на твердий приголосний (роз’яснити, дит’ясла), а також в імені Лук’ян. Не ставимо, коли перед губним у корені є ще один приголосний, крім р (свято, цвях, дзвякнути), коли р м’який (буряк), і перед йо (курйоз).
Нижче — таблиця правил, драбина «Чи ставимо апостроф», словник «Апостроф чи ні» з пошуком (торф’яний, дзвякнути, фюзеляж, буряний), винятки, правила для запозичень, імен і назв, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.
Коротко: правила вживання апострофа в таблиці
В українських словах апостроф буває лише перед я, ю, є, ї. Усі випадки, коли його пишемо і коли не пишемо, — в одній таблиці.
Правила вживання апострофа
| Коли | Приклади |
|---|---|
| ✓ Пишемо апостроф перед я, ю, є, ї | |
| після б, п, в, м, ф | п’ять, м’ясо, в’юн, рум’яний, жираф’ячий |
| після р, коли чуємо [й] | бур’ян, пір’я, матір’ю, кур’єр |
| після префікса чи першої частини складного слова на твердий приголосний | з’їзд, роз’яснити, без’язикий, об’єм, дит’ясла |
| після к в імені Лук’ян і похідних | Лук’яненко, Лук’янівка |
| у запозиченнях — ще й після г, к, х, ж, ч, ш, коли чуємо [й] | к’янті, Монтеск’є, Руж’є, комп’ютер, кар’єра |
| ✗ Не пишемо апострофа | |
| перед губним у корені — ще один приголосний, крім р | свято, цвях, тьмяний, дзвякнути, мавпячий; але торф’яний, верб’я |
| ря, рю, рє позначають м’який [р'] | буряк, бу́ряний, рябий, крякати, крюк |
| перед йо, а також перед а, о, у, е, і | курйоз, серйозний, підйом; безіменний, зекономити |
| у запозиченнях, коли я, ю лише пом’якшують приголосний | бюро, пюре, рюкзак, фюзеляж, Гюго |
Після м’яких д, т, з, с, л, н у запозиченнях і прізвищах замість апострофа пишемо ь: мільярд, бульйон. Сам апостроф — не буква: звука він не позначає.
Як перевірити, чи потрібен апостроф: драбина
Пройди кроки по черзі: перший, на який відповідаєш «так», дає відповідь. Слова на зразок безіменний, зекономити, курйоз, підйом перевіряти не треба: після приголосного там немає я, ю, є, ї, тож немає і апострофа.
Чи ставимо апостроф: перевір по кроках
Апостроф буває лише перед я, ю, є, ї після приголосного. Перед йо, а також перед а, о, у, е, і його немає: курйоз, підйом, безіменний.
- Слово запозичене з іншої мови?своє правило: чуємо [й] — апостроф (комп’ютер, інтерв’ю, к’янті), не чуємо — без нього (фюзеляж, бюро, пюре)
- Я, ю, є, ї стоять одразу після префікса чи першої частини складного слова, що закінчується на твердий приголосний?з’їзд, роз’яснити, без’язикий, під’їхати, дит’ясла, Мін’юстз ’
- Перед я, ю, є, ї — губний б, п, в, м, ф, а перед ним у корені ще один приголосний (крім р)?свято, цвях, тьмяний, дзвякнути, мавпячий, морквянийбез ’
- Перед я, ю, є, ї — губний б, п, в, м, ф?п’ять, м’ясо, рум’яний, жираф’ячий; після р: торф’яний, верб’я; після префікса: зв’язок, розм’якшитиз ’
- Перед я, ю, є, ї — р, і після нього чути [й]?бур’ян [бурйа́н], пір’я, матір’ю, кур’єр, подвір’яз ’
- Це ім’я Лук’ян або слово, утворене від нього?Лук’яненко, Лук’янюк, Лук’янівказ ’
- В інших українських словах апострофа немаєбуряк [бур'а́к], рябий, крякати — р м’який; дядько, тюлень, сюди — я, ю позначають м’якість приголосногобез ’
Не знаєш, чи буква належить до префікса? Добери спільнокореневе слово: зв’язок — в’язати (з — префікс, тому апостроф), свято — святий (с належить до кореня, тому без апострофа).
Перевірмо драбину на словах, про які найчастіше питають:
- Торф’яний — з апострофом. Перед губним ф стоїть р, а для р Правопис робить виняток: апостроф пишемо, як у словах верб’я, черв’як.
- Дзвякнути, подзвякувати — без апострофа: перед в у корені стоїть з. Так само свято, цвях, цвяшок, тьмяний.
- Буряний — без апострофа. Бу́ряний — прикметник від слова буря (буряна ніч), і р у ньому м’який, як у слові буря. А бур’ян і бур’янистий пишемо з апострофом: після р чуємо [й].
- Фюзеляж — без апострофа. Це запозичення, і ю тут лише пом’якшує ф, звука [й] немає. Так само бюро, бюджет, пюре, рюкзак.
- Без’язикий — з апострофом: без- — префікс на твердий приголосний (так само без’ядерний, з’їзд, роз’яснити). А безіменний — без апострофа: після префікса стоїть і, а не ї.
- Мавпячий — без апострофа (перед п у корені є в), а жираф’ячий — з апострофом (перед ф — голосний). Обидва слова наведено в Правописі.
- Розм’якшити, зв’язківець — з апострофом: роз- і з- — префікси, а без них — м’який, в’язати.
- Матір’ю — з апострофом: після р чуємо [й]. Дит’ясла — теж: перша частина складного слова закінчується на твердий приголосний.
- К’янті — з апострофом: у запозиченнях апостроф пишемо також після г, к, х, ж, ч, ш.
З апострофом чи без: словник слів
Введи слово в пошук — словник покаже, як його писати й чому. Тут зібрано слова, про які найчастіше питають (торф’яний, дзвякнути, фюзеляж, буряний, без’язикий, свято, верб’я), і приклади до кожного правила.
Апостроф чи ні: словник
| Слово | Чому так | Примітка |
|---|---|---|
| ад’юта́нт | з апострофом: після префікса ад‑ в іншомовному слові | |
| Ак’я́б | з апострофом: після к перед я в іншомовному слові | місто в М’янмі |
| Аля́б’єв | з апострофом: у прізвищі після губного б | |
| Амудар’я́ | з апострофом: у географічній назві після р | |
| арф’я́р | з апострофом: після губного ф; р перед ним апострофові не заважає | арфіст |
| Барбю́с | без апострофа: ю лише пом’якшує б | |
| безіме́нний | без апострофа: після префікса без‑ стоїть і, а апостроф пишемо лише перед я, ю, є, ї | |
| без’я́дерний | з апострофом: після префікса без-, що закінчується на твердий приголосний | |
| без’язи́кий | з апострофом: після префікса без-, що закінчується на твердий приголосний | не безязикий |
| б’єф | з апострофом: після б перед є в іншомовному слові | |
| бру́квяний | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — к | як морквяний |
| бу́ря | без апострофа: я лише пом’якшує р | |
| буря́к | без апострофа: я лише пом’якшує р | не бур’як; а бур’ян — з апострофом |
| бур’я́н | з апострофом: після р | не бурян; а буряк — без апострофа: там р м’який |
| бу́ряний, бу́ряно | без апострофа: я лише пом’якшує р | від буря; прикметники від бур’ян — бур’яновий, бур’янистий |
| бур’яни́стий | з апострофом: після р | прикметник від бур’ян; а бу́ряний — від буря, без апострофа |
| бур’яно́вий | з апострофом: після р | прикметник до бур’ян; так само бур’янистий |
| бурячи́ння | без апострофа: я лише пом’якшує р | бурякова гичка; від буряк |
| б’ю, б’ють | з апострофом: після губного б | форми дієслова бити |
| бюдже́т | без апострофа: ю лише пом’якшує б | |
| бюро́ | без апострофа: ю лише пом’якшує б | |
| бязь | без апострофа: я лише пом’якшує б | так само бязевий |
| Валер’я́н | з апострофом: після р | |
| варя́зький | без апострофа: я лише пом’якшує р | |
| ве́рб’я | з апострофом: після губного б; р перед ним апострофові не заважає | збірне до верба; не вербя |
| ве́рф’ю | з апострофом: після губного ф; в орудному відмінку він не подовжується | орудний відмінок від верф; р перед ф апострофові не заважає |
| взя́ти | без апострофа: я лише пом’якшує з | |
| відв’яза́ти | з апострофом: від‑ — префікс, тому пишемо, як у слові в’яза́ти | |
| від’є́днувати | з апострофом: після префікса від-, що закінчується на твердий приголосний | |
| від’ї́зд | з апострофом: після префікса від-, що закінчується на твердий приголосний | |
| в’їда́тися | з апострофом: після префікса в-, що закінчується на твердий приголосний | |
| вйо́кати | без апострофа: й + о після приголосного передаємо через йо | |
| Воробйо́в | без апострофа: перед йо апострофа не пишемо | |
| в’юни́тися | з апострофом: після губного в | |
| в’яза́ти | з апострофом: після губного в | з префіксом теж з апострофом: зв’язати, підв’язати, обв’язати |
| в’я́зи | з апострофом: після губного в | шия; так само в’язати |
| в’язки́й | з апострофом: після губного в | |
| Вя́зьма | без апострофа: я лише пом’якшує в | |
| в’яли́ти | з апострофом: після губного в | з префіксом теж з апострофом: зв’ялити, підв’ялити |
| В’ячесла́в | з апострофом: після губного в | не Вячеслав |
| глазу́р’ю | з апострофом: після р; в орудному відмінку р не подовжується | орудний відмінок від глазур. У «Словниках України» є ще й глазуррю з позначкою «просторічна форма»; за Правописом після р приголосний не подовжується |
| голуб’я́тня | з апострофом: після губного б | |
| горо́хвяний | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — х | діалектне: гороховий |
| Григо́р’єв | з апострофом: у прізвищі після р | |
| Гюго́ | без апострофа: ю лише пом’якшує г | можна й Гюґо |
| двоя́дерний | без апострофа: після голосного я саме позначає й + а | не двох’ядерний: перед голосним і й — дво- |
| двоя́русний | без апострофа: після голосного я саме позначає й + а | не двох’ярусний: у прикметниках перед голосним і перед й числівник два має форму дво-; форму двох’ярусний подають словники, укладені за попередньою редакцією Правопису |
| дебюта́нтка | без апострофа: ю лише пом’якшує б | так само дебют, дебютант |
| дев’яно́сто | з апострофом: після губного в | |
| де́в’ять | з апострофом: після губного в | так само дев’яносто, дев’ятий |
| Дем’я́н | з апострофом: після губного м | |
| дерев’я́ний | з апострофом: після губного в | |
| дзвя́кати | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — з | |
| дзвя́кнути | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — з | не дзв’якнути; так само дзвякати, подзвякувати |
| дит’я́сла | з апострофом: після першої частини складного слова дит-, що закінчується на твердий приголосний | не дитясла |
| духмя́ний | без апострофа: перед губним м стоїть інша буква кореня — х | |
| Женев’є́ва | з апострофом: після в перед є в іншомовному слові | |
| жира́ф’ячий | з апострофом: після губного ф | а мавпячий — без апострофа: перед п стоїть в |
| загітува́ти | без апострофа: після префікса з‑ стоїть а, а апостроф пишемо лише перед я, ю, є, ї | |
| задньоязико́вий | без апострофа: після голосного я саме позначає й + а | |
| Заполя́р’я | з апострофом: після р | |
| звір’я́ | з апострофом: після р | збірне до звір; а звірячий, звіря — без апострофа |
| звіря́чий | без апострофа: я лише пом’якшує р | а звір’я — з апострофом |
| зв’яза́ти | з апострофом: з‑ — префікс, тому пишемо, як у слові в’яза́ти | |
| зв’язкі́вець | з апострофом: як у слові зв’язо́к: з‑ — префікс | |
| зв’язо́к | з апострофом: з‑ — префікс, тому пишемо, як у слові в’яза́ти | так само зв’язківець |
| зв’я́лений | з апострофом: з‑ — префікс, тому пишемо, як у слові в’яли́ти | |
| зв’яли́ти | з апострофом: з‑ — префікс, тому пишемо, як у слові в’яли́ти | |
| здоро́в’я | з апострофом: після губного в | |
| зеконо́мити | без апострофа: після префікса з‑ стоїть е, а апостроф пишемо лише перед я, ю, є, ї | |
| з’є́днаний | з апострофом: після префікса з-, що закінчується на твердий приголосний | |
| зів’я́ти | з апострофом: після губного в | як в’я́нути |
| з’їзд | з апострофом: після префікса з-, що закінчується на твердий приголосний | |
| з’ї́сти | з апострофом: після префікса з-, що закінчується на твердий приголосний | |
| з’ї́хати | з апострофом: після префікса з-, що закінчується на твердий приголосний | |
| зм’я́клий | з апострофом: з‑ — префікс, тому пишемо, як у слові м’яки́й | |
| зм’якши́ти | з апострофом: з‑ — префікс, тому пишемо, як у слові м’яки́й | |
| з’ю́рмитися | з апострофом: після префікса з-, що закінчується на твердий приголосний | |
| з’яви́тися | з апострофом: після префікса з-, що закінчується на твердий приголосний | |
| з’ясува́ти | з апострофом: після префікса з-, що закінчується на твердий приголосний | так само з’ясовано |
| ім’я́ | з апострофом: після губного м | |
| ін’є́кція | з апострофом: після префікса ін‑ в іншомовному слові | |
| інтерв’ю́ | з апострофом: після в перед ю в іншомовному слові | не відмінюється |
| Іх’я́мас | з апострофом: після х перед я в іншомовному слові | |
| камер’ю́нкер | з апострофом: після першої частини складного слова камер-, що закінчується на твердий приголосний | |
| кар’є́ра | з апострофом: після р перед є в іншомовному слові | |
| комп’ю́тер | з апострофом: після п перед ю в іншомовному слові | а пюпітр — без апострофа: там ю лише пом’якшує п |
| кон’юнктура | з апострофом: після префікса кон‑ в іншомовному слові | |
| кро́в’ю | з апострофом: після губного в; в орудному відмінку він не подовжується | орудний відмінок від кров; так само любов’ю; а сіллю, тінню — з подовженням |
| крюк | без апострофа: ю лише пом’якшує р | |
| кря́кати | без апострофа: я лише пом’якшує р | |
| кур’є́р | з апострофом: після р | |
| курйо́з | без апострофа: перед йо апострофа не пишемо | так само курйозний, серйозний |
| курйо́зний | без апострофа: перед йо апострофа не пишемо | |
| ку́рява | без апострофа: я лише пом’якшує р | |
| кюве́т | без апострофа: ю лише пом’якшує к | |
| к’я́нті | з апострофом: після к перед я в іншомовному слові | італійське вино |
| лижвя́р | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — ж | лижник; є також варіант лижвар (у ВЕСУМ — з позначкою «архаїчне») |
| ллє́ться | без апострофа: є лише пом’якшує л | |
| Лук’я́н | з апострофом: після к — лише в імені Лук’ян і похідних від нього | так само Лук’яненко, Лук’янюк |
| любо́в’ю | з апострофом: після губного в; в орудному відмінку він не подовжується | орудний відмінок від любов |
| ма́впячий | без апострофа: перед губним п стоїть інша буква кореня — в | не мавп’ячий; а жираф’ячий, риб’ячий — з апострофом: перед губним голосний |
| Мар’я́на | з апострофом: після р | так само Мар’ян |
| ма́тір’ю | з апострофом: після р; в орудному відмінку р не подовжується | орудний відмінок від мати (матір) |
| медвя́ний | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — д | |
| мереф’я́нський | з апострофом: після губного ф | від Мерефа |
| миш’я́к | з апострофом: після ш у слові іншомовного походження | не мишяк; слово треба запам’ятати: у Правописі 1993 року воно стояло серед прикладів до цього правила |
| міжгі́р’я | з апострофом: після р | |
| між’я́русний | з апострофом: після префікса між-, що закінчується на твердий приголосний | |
| Мін’ю́ст | з апострофом: після першої частини складного слова мін-, що закінчується на твердий приголосний | |
| Монтеск’є́ | з апострофом: після к перед є в іншомовному слові | |
| морквя́ни́й | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — к | два знаки наголосу — правильні обидва наголоси; так само бруквяний |
| мю́зикл | без апострофа: ю лише пом’якшує м | |
| м’яки́й | з апострофом: після губного м | так само з префіксами: розм’якшити, зм’яклий |
| м’я́со | з апострофом: після губного м | не мясо |
| м’яч | з апострофом: після губного м | |
| над’яскравий | з апострофом: після префікса над-, що закінчується на твердий приголосний | |
| напів’європе́йський | з апострофом: після префікса напів-, що закінчується на твердий приголосний | |
| обв’яза́ти | з апострофом: об‑ — префікс, тому пишемо, як у слові в’яза́ти | |
| об’є́кт | з апострофом: після префікса об‑ в іншомовному слові | так само суб’єкт |
| об’є́м | з апострофом: після префікса об-, що закінчується на твердий приголосний | |
| О́б’ю | з апострофом: після губного б; в орудному відмінку він не подовжується | орудний відмінок від Об (річка) |
| об’ю́ши́ти | з апострофом: після префікса об-, що закінчується на твердий приголосний | два знаки наголосу — правильні обидва наголоси |
| острів’я́нин | з апострофом: після губного в | |
| па́м’ять | з апострофом: після губного м | |
| пан’європе́йський | з апострофом: після префікса пан-, що закінчується на твердий приголосний | |
| перед’ювіле́йний | з апострофом: після префікса перед-, що закінчується на твердий приголосний | |
| п’єдеста́л | з апострофом: після п перед є в іншомовному слові | не пєдестал, не п’єдистал |
| П’ємо́нт | з апострофом: після п перед є в іншомовному слові | область в Італії |
| пів я́блука | без апострофа: пів із родовим відмінком пишемо окремо | не пів’яблука; так само пів я́щика, пів Євро́пи |
| підв’яза́ти | з апострофом: під‑ — префікс, тому пишемо, як у слові в’яза́ти | |
| підв’я́лений | з апострофом: під‑ — префікс, тому пишемо, як у слові в’яли́ти | |
| підв’яли́ти | з апострофом: під‑ — префікс, тому пишемо, як у слові в’яли́ти | |
| під’ї́зд | з апострофом: після префікса під-, що закінчується на твердий приголосний | |
| під’ї́хати | з апострофом: після префікса під-, що закінчується на твердий приголосний | |
| підрум’я́нений | з апострофом: після губного м | від рум’яний |
| під’ю́дити | з апострофом: після префікса під-, що закінчується на твердий приголосний | |
| під’яре́мний | з апострофом: після префікса під-, що закінчується на твердий приголосний | |
| пі́р’я | з апострофом: після р | |
| подві́р’я | з апострофом: після р | у Правописі — (на) подвір’ї |
| подзвя́кувати | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — з | |
| поря́док | без апострофа: я лише пом’якшує р | |
| потьмяні́лий | без апострофа: перед губним м стоїть інша буква кореня — ь | |
| прем’є́ра | з апострофом: після м перед є в іншомовному слові | так само прем’єр |
| прим’я́тий | з апострофом: після губного м | від м’яти |
| При́п’ять | з апострофом: після губного п | річка й місто |
| присвя́та | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — с | |
| проллю́ | без апострофа: ю лише пом’якшує л | форма дієслова пролити; так само ллється |
| п’ю, п’є | з апострофом: після губного п | форми дієслова пити |
| пюпі́тр | без апострофа: ю лише пом’якшує п | а комп’ютер — з апострофом |
| пюре́ | без апострофа: ю лише пом’якшує п | |
| п’я́тниця | з апострофом: після губного п | |
| п’ять | з апострофом: після губного п | не пять; так само п’ятниця, дев’ять |
| ри́б’ячий | з апострофом: після губного б | а мавпячий — без апострофа: перед п стоїть в |
| Рив’є́ра | з апострофом: після в перед є в іншомовному слові | |
| різдвя́ний | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — д | |
| різьбя́р | без апострофа: перед губним б стоїть інша буква кореня — ь | обидва варіанти правильні: різьбяр і різьбар |
| розв’яза́ння | з апострофом: роз‑ — префікс, тому пишемо, як у слові в’яза́ти | |
| роззя́вити | без апострофа: я лише пом’якшує з | |
| роз’ї́хатися | з апострофом: після префікса роз-, що закінчується на твердий приголосний | |
| розм’я́кнути | з апострофом: роз‑ — префікс, тому пишемо, як у слові м’яки́й | |
| розм’якши́ти | з апострофом: роз‑ — префікс, тому пишемо, як у слові м’яки́й | |
| роз’ю́шений | з апострофом: після префікса роз-, що закінчується на твердий приголосний | |
| роз’ю́ши́ти | з апострофом: після префікса роз-, що закінчується на твердий приголосний | два знаки наголосу — правильні обидва наголоси |
| роз’ясни́ти | з апострофом: після префікса роз-, що закінчується на твердий приголосний | |
| роз’я́три́ти | з апострофом: після префікса роз-, що закінчується на твердий приголосний | два знаки наголосу — правильні обидва наголоси |
| Руж’є́ | з апострофом: після ж перед є в іншомовному слові | |
| рум’я́ний | з апострофом: після губного м | не румяний |
| рутвя́ний | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — т | від рута: те саме, що рутовий |
| рюкза́к | без апострофа: ю лише пом’якшує р | |
| рю́мсати | без апострофа: ю лише пом’якшує р | |
| ряби́й | без апострофа: я лише пом’якшує р | |
| рядо́к | без апострофа: я лише пом’якшує р | |
| сап’я́новий | з апострофом: після п перед я в іншомовному слові | від сап’ян |
| святи́й | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — с | |
| святко́вий | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — с | |
| святкува́ння | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — с | |
| свя́то | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — с | не св’ято; так само святковий, святкування, присвята, Святослав |
| Святосла́в | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — с | |
| серйо́зний | без апострофа: перед йо апострофа не пишемо | |
| сім’я́ | з апострофом: після губного м | родина; сі́м’я (насіння) — теж з апострофом |
| солов’ї́ | з апострофом: після губного в | множина від солове́й |
| Соловйо́в | без апострофа: перед йо апострофа не пишемо | |
| соло́м’яний | з апострофом: після губного м | |
| сп’яні́ти | з апострофом: с‑ — префікс, тому пишемо, як у слові п’я́ний | |
| Стеф’ю́к | з апострофом: після губного ф | |
| суб’є́кт | з апострофом: після префікса суб‑ в іншомовному слові | |
| сузі́р’я | з апострофом: після р | |
| сурм’я́ний | з апострофом: після губного м; р перед ним апострофові не заважає | від сурма; не сурмяний |
| ті́м’я | з апострофом: після губного м | у Правописі — (на) тім’ї |
| тім’яни́й | з апострофом: після губного м | від тім’я |
| торф’яни́й | з апострофом: після губного ф; р перед ним апострофові не заважає | не торфяний; так само ве́рб’я, черв’я́к, арф’я́р |
| транс’європе́йський | з апострофом: після префікса транс-, що закінчується на твердий приголосний | |
| тьмя́ний | без апострофа: перед губним м стоїть інша буква кореня — ь | не тьм’яний; так само тьмяніти, потьмянілий |
| тьмяні́ти | без апострофа: перед губним м стоїть інша буква кореня — ь | |
| Ф’є́золе | з апострофом: після ф перед є в іншомовному слові | місто в Італії |
| Фур’є́ | з апострофом: після р перед є в іншомовному слові | |
| фюзеля́ж | без апострофа: ю лише пом’якшує ф | не ф’юзеляж |
| хлоп’я́ | з апострофом: після губного п | |
| хом’я́к | з апострофом: після губного м | |
| цвях | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — ц | не цв’ях; так само цвяшок |
| цвя́шок | без апострофа: перед губним в стоїть інша буква кореня — ц | |
| черв’я́к | з апострофом: після губного в; р перед ним апострофові не заважає | не червяк |
| ши́ють | без апострофа: після голосного ю саме позначає й + у | форма дієслова шити |
Такого слова в словнику немає. Спробуй початкову форму (свято, а не святами), перевір слово за правилами вгорі або в орфографічному словнику.
У словнику 204 слова: ті, про які найчастіше питають у пошуку, і ті, у яких часто помиляються; 136 пишуться з апострофом, 68 — без нього. Шукати можна з апострофом і без нього, з будь-яким його знаком (’ ' ʼ) і з наголосом. У колонці «Чому так» — правило Українського правопису 2019 року. Написання звірено з Правописом, «Словником української мови», «Словниками України» та ВЕСУМ. Наголос позначено над голосною; два знаки наголосу — правильні обидва наголоси.
Немає потрібного слова? Пройди драбину вище: вона дає відповідь для будь-якого українського слова, а запозичення перевіряй за правилом для іншомовних слів і словником.
Що таке апостроф і що він позначає
Апостроф — це орфографічний знак, а не буква: в алфавіті його немає, і звука він не позначає. Апостроф показує роздільну вимову: приголосний перед ним вимовляємо твердо, а наступні я, ю, є, ї — як два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі]. Без апострофа букви я, ю, є після приголосного позначають його м’якість і голосний: буряк [бур'а́к], дядько [д'а́д'ко].
Що позначають я, ю, є, ї після апострофа
Апостроф — не буква: його не рахуємо ні серед букв, ні серед звуків. Бур’ян — 5 букв і 6 звуків.
Апостроф чи м’який знак? Апостроф пишемо після твердих приголосних. А в запозиченнях і прізвищах після м’яких д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо пишемо м’який знак: мільярд, бульйон. Докладніше — у статті «Правила вживання м’якого знака». Як рахувати букви й звуки в словах з апострофом, пояснено в статті «Звуки і букви в українській мові».
Після яких букв ставиться апостроф
В українських словах апостроф пишемо в чотирьох випадках.
Після б, п, в, м, ф
Після букв на позначення губних приголосних б, п, в, м, ф: б’ю, п’ять, в’язи, м’ясо, рум’яний, тім’я, солов’ї, здоров’я, дев’ять, сім’я, жираф’ячий, мереф’янський; у власних назвах — В’ячеслав, Дем’ян, Стеф’юк.
Апостроф не пишемо, якщо перед губним у корені стоїть ще один приголосний, крім р: свято, цвях, тьмяний, дзвякнути, духмяний, мавпячий, медвяний, морквяний, різдвяний. Якщо ж перед губним стоїть р, апостроф потрібен: торф’яний, верб’я, черв’як, арф’яр.
Коли приголосний перед губним належить до префікса, апостроф пишемо, як і в спільнокореневому слові без префікса: зв’язок (бо в’язати), зв’ялити (в’ялий), підв’язати, розм’якнути (м’який), сп’яніти (п’яний). Порівняй: у слові зв’язок з — префікс, а в слові свято с належить до кореня (святий, святковий).
Апостроф після губних: свято чи торф’яний?
Без апострофа: перед губним у корені — ще один приголосний (крім р)
- свято, цвях, тьмяний
- дзвякнути, духмяний, мавпячий
- медвяний, різдвяний, морквяний
- різьбяр, мертвяк, лижвяр
З апострофом: в усіх інших випадках
- на початку слова: п’ять, м’ясо, в’юн
- після голосного: рум’яний, жираф’ячий, тім’я
- після р: торф’яний, верб’я, черв’як, арф’яр
- після префікса: зв’язок (в’язати), розм’якнути (м’який), сп’яніти (п’яний)
Ці слова часто називають винятками, але їх пояснює одне правило. Сумніваєшся, чи приголосний належить до кореня, — добери спільнокореневе слово: свято — святий, святковий; зв’язок — в’язати.
Після р
Після р, коли він твердий і після нього чуємо [й]: бур’ян, міжгір’я, пір’я, подвір’я, сузір’я, матір’ю, кур’єр, (на) подвір’ї; Валер’ян, Мар’яна, Мар’яненко.
Апостроф не пишемо, коли ря, рю, рє позначають м’який [р'] із голосним: буряк, бу́ряний (від буря), крякати, рябий, рюмсати, крюк. Перевір вимовою: у слові бур’ян [бурйа́н] є звук [й], а в слові буряк [бур'а́к] його немає.
Після р: бур’ян чи буряк?
Чуємо [й] — пишемо апостроф
- бур’ян [бурйа́н], бур’янистий
- пір’я, пір’їна, подвір’я, сузір’я
- матір’ю, кур’єр, Мар’яна
[р'] м’який — без апострофа
- буряк [бур'а́к], бурячок
- бу́ряний (від буря), рябий, ряд
- крякати, рюмсати, крюк
Бу́ряний («бурхливий», буряна ніч) походить від буря, тому апострофа немає. Прикметники від бур’ян — бур’яновий, бур’янистий, з апострофом.
Після префіксів і першої частини складних слів
Після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, без’ядерний, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, під’юдити, роз’юшити, роз’яснити; пан’європейський, напів’європейський, дит’ясла, Мін’юст (міністерство юстиції), камер’юнкер. За цим правилом пишемо й між’ярусний, перед’ювілейний.
Перед а, о, у, е, і апострофа після префікса немає, бо він буває лише перед я, ю, є, ї: безіменний, загітувати, зекономити, зуміти, зіграти. Не пишемо його й тоді, коли перша частина складного слова закінчується на голосний: двоярусний, двоядерний, багатоярусний.
Числівник пів зі значенням «половина» з наступним іменником у родовому відмінку пишемо окремо, тож апострофа тут немає: пів яблука, пів ящика, пів Європи. А прикметник напів’європейський — одне слово з апострофом.
Після к в імені Лук’ян
Після к апостроф пишемо лише в імені Лук’ян і словах, утворених від нього: Лук’яненко, Лук’янюк, Лук’янець, Лук’янівка (місцевість у Києві). В інших українських словах після г, к, х, ж, ч, ш апостроф буває лише на межі префікса й кореня: між’ярусний.
Коли апостроф не ставиться: винятки
Перед я, ю, є, ї після приголосного апострофа немає в таких випадках:
- перед губним у корені стоїть ще один приголосний, крім р: свято, цвях, тьмяний, дзвякнути, мавпячий, різьбяр, мертвяк, рутвяний, бруквяний, лижвяр;
- ря, рю, рє позначають м’який [р']: буряк, бу́ряний, рябий, крякати, крюк;
- я, ю, є позначають м’якість інших приголосних: дядько, тюлень, сюди, люди;
- замість я, ю, є, ї стоїть йо: курйоз, серйозний, вйокати, підйом;
- у запозиченнях я, ю лише пом’якшують приголосний: бюро, фюзеляж, пюре, рюкзак.
Слова на зразок свято, цвях, тьмяний часто називають винятками, але їх пояснює одне правило: перед губним у корені вже є інший приголосний. Запам’ятай найуживаніші: свято, цвях, тьмяний, дзвякнути, мавпячий, морквяний, різдвяний.
Апостроф у словах іншомовного походження
У запозиченнях апостроф пишемо перед я, ю, є, ї, коли вони позначають [й] із голосним:
- після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, п’єса, інтерв’ю, прем’єр, кар’єра, бар’єр, к’янті; П’ємонт, Рив’єра, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є;
- після кінцевого приголосного префікса: ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура, суб’єкт, об’єкт.
Апостроф не пишемо перед йо (курйоз, серйозний) і тоді, коли я, ю лише пом’якшують попередній приголосний: бязь, бюджет, бюро, кювет, пюпітр, пюре, рюкзак, фюзеляж, мюзикл; Гюго, Мюллер.
Отже, у запозиченнях апостроф буває ще й після г, к, х, ж, ч, ш, а правило про приголосний перед губним не діє: комп’ютер пишемо з апострофом, хоч перед п стоїть м. Після м’яких д, т, з, с, л, н у запозиченнях пишемо не апостроф, а м’який знак: ательє, Ньютон.
Апостроф у запозиченнях
З апострофом: чуємо [й]
- після б, п, в, м, ф: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, п’єса, інтерв’ю, прем’єр
- після г, к, х, ж, ч, ш: к’янті, Монтеск’є, Руж’є
- після р: кар’єра, бар’єр, Фур’є
- після префікса: ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура, суб’єкт, об’єкт
Без апострофа
- я, ю лише пом’якшують приголосний: бязь, бюджет, бюро, кювет, пюпітр, пюре, рюкзак, фюзеляж, мюзикл; Гюго, Мюллер
- перед йо: курйоз, серйозний
- після м’яких д, т, з, с, л, н пишемо ь: мільярд, ательє, бульйон, Ньютон
У запозиченнях не діє правило про приголосний перед губним: комп’ютер, хоч перед п стоїть м. Написання запозичень перевіряй за словником.
Більше прикладів — у статті «Правопис слів іншомовного походження»: там є словник запозичень із пошуком.
Апостроф в іменах, прізвищах і географічних назвах
Українські імена, прізвища й назви пишемо за тими самими правилами: В’ячеслав, Дем’ян, Валер’ян, Мар’яна, Лук’ян; Дем’яненко, Мар’яненко, Лук’яненко, Стеф’юк; Кам’янець-Подільський, Прип’ять, П’ятихатки, Слов’янськ. Без апострофа пишемо Святослав і Звягель: перед в у корені стоїть с чи з.
У прізвищах інших слов’янських народів апостроф ставимо після губних, а також після г, к, х і р перед я, ю, є, ї: Аляб’єв, Григор’єв, Прокоф’єв, Лук’янов, Захар’їн. Так само пишемо географічні назви: Скоп’є, Амудар’я. Перед йо апострофа немає (Воробйов, Соловйов), а коли я, ю лише пом’якшують приголосний — теж: Бядуля, Рюмін; Вязьма, Рязань.
Окремий випадок — скорочені частини прізвищ та імен д’ та О’: д’Артаньян, Жанна д’Арк, О’Коннор. Тут апостроф пишемо не перед я, ю, є, ї, а так, як у мові, з якої прийшло ім’я.
Як переносити слова з апострофом
Апостроф під час переносу не відокремлюємо від попередньої букви: бур’-ян (не бур-’ян), Лук’-ян (не Лук-’ян), об’-єм. Одну букву, як і в інших словах, не залишаємо в рядку й не переносимо в наступний. Решта правил — у статті «Правила переносу слів».
Типові помилки з апострофом
Найчастіше апостроф ставлять зайвий — у словах свято, цвях, буряк, фюзеляж — або пропускають там, де він потрібен: з’їзд, бур’ян, торф’яний.
Типові помилки
| ✗ Не так | ✓ Так | Чому |
|---|---|---|
| торфяний | торф’яний | перед ф стоїть р — апостроф пишемо |
| дзв’якнути | дзвякнути | перед в у корені — з |
| св’ято | свято | с — у корені: святий |
| мавп’ячий | мавпячий | перед п у корені — в |
| безязикий | без’язикий | префікс без- на приголосний |
| без’іменний | безіменний | апостроф — лише перед я, ю, є, ї |
| бур’як | буряк | [р'] м’який, [й] немає |
| матірю | матір’ю | після р чуємо [й] |
| розмякшити | розм’якшити | роз- — префікс: м’який |
| ф’юзеляж | фюзеляж | запозичення: ю лише пом’якшує ф |
| компютер | комп’ютер | запозичення: чуємо [й] |
| кур’йоз | курйоз | перед йо апострофа немає |
| пів’яблука | пів яблука | пів з іменником у родовому — окремо |
Тренажери: апостроф чи ні
Спершу розподіли слова на дві групи — з апострофом і без, потім обери правильне написання в реченнях, а наостанок визнач, за яким правилом стоїть апостроф.
З апострофом чи без?
Розподіли 14 слів. Трикрапкою позначено місце, де може стояти апостроф; після розміщення з’явиться правильне написання.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| торф’яний | З апострофом | Перед губним ф стоїть р, а для р Правопис робить виняток — апостроф пишемо. |
| дзвякнути | Без апострофа | Перед губним в у корені стоїть з, тому апострофа немає. |
| без’язикий | З апострофом | Без- — префікс на твердий приголосний перед я. |
| свято | Без апострофа | С належить до кореня (святий, святковий), тому апострофа немає. |
| слов’янин | З апострофом | Перед губним в — голосний о, тому апостроф. |
| бу́ряний (вітер) | Без апострофа | Бу́ряний — від буря: р м’який, звука [й] немає. Не плутай зі словом бур’ян. |
| рум’яний | З апострофом | Перед губним м — голосний у, тому апостроф. |
| тьмяний | Без апострофа | Перед губним м стоїть ь — інша буква кореня, тому апострофа немає. |
| черв’як | З апострофом | Перед губним в стоїть р — апостроф пишемо. |
| цвяшок | Без апострофа | Як і в слові цвях: перед губним в у корені — ц, апострофа немає. |
| зм’яклий | З апострофом | З- — префікс, а в слові без нього — м’який, тому апостроф. |
| бруквяний | Без апострофа | Перед губним в у корені — к, тому апострофа немає. |
| матір’ю | З апострофом | Після твердого р чуємо [й] — апостроф. |
| подзвякувати | Без апострофа | Корінь той самий, що в дзвякнути: перед в — з, апострофа немає. |
Обери правильне написання
12 речень. Обери слово — одразу побачиш пояснення.
Довга … шия
Відповідь
жираф’яча. Перед губним ф стоїть голосний а, тож апостроф пишемо: жираф’ячий. Порівняй: мавпячий.
… хитрощі
Відповідь
Мавпячі. Перед губним п у корені стоїть ще один приголосний в, тому апострофа немає.
Малюк ходить у …
Відповідь
дит’ясла. Складне слово: перша частина дит- закінчується на твердий приголосний.
Забий … у дошку
Відповідь
цвях. Перед губним в у корені стоїть ц, тому апострофа немає.
Качки почали голосно …
Відповідь
крякати. Тут ря позначає м’який [р'] і [а], звука [й] немає.
… налагодив радіостанцію
Відповідь
Зв’язківець. З- — префікс, а в слові без нього — в’язати, тому апостроф, як у зв’язок.
Футболіст дав … журналістам
Відповідь
інтерв’ю. Запозичення: після в перед ю чуємо [й], тому апостроф.
Смачний … сік
Відповідь
морквяний. Перед губним в у корені стоїть к, тому апострофа немає.
Через річку перекинуто старий … міст
Відповідь
дерев’яний. Перед губним в стоїть голосний е, тому апостроф: дерев’яний.
На площі відкрили … ярмарок
Відповідь
різдвяний. Перед губним в у корені стоїть д, тому апострофа немає.
… зарядний пристрій від мережі
Відповідь
Від’єднай. Від- — префікс на твердий приголосний перед є, тому апостроф.
Сімейний …
Відповідь
бюджет. Запозичення: ю лише пом’якшує б, звука [й] немає, тому без апострофа.
Чому тут апостроф?
У всіх 12 словах апостроф стоїть правильно. Визнач, за яким правилом його пишемо.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| п’ятниця | після б, п, в, м, ф | Губний п на початку слова, перед ним немає іншого приголосного. |
| дев’ять | після б, п, в, м, ф | Губний в після голосного е. |
| полум’я | після б, п, в, м, ф | Губний м після голосного у. |
| здоров’я | після б, п, в, м, ф | Губний в після голосного о. |
| пір’їна | після р | Після твердого р перед ї. |
| сузір’я | після р | Після р чуємо [й]: [сузі́рйа]. |
| довір’я | після р | Після р чуємо [й]. Префікс до- закінчується на голосний, тому правило про префікси тут не діє. |
| кур’єр | після р | Після р перед є (це слово наведено в Правописі). |
| з’ясувати | після префікса | Після префікса з- перед я. |
| від’ємний | після префікса | Після префікса від- перед є. |
| роз’їзд | після префікса | Після префікса роз- перед ї. |
| під’їхати | після префікса | Після префікса під- перед ї. |
Правила вживання апострофа є в програмі НМТ з української мови. Перевір себе: нижче — 10 завдань у форматі НМТ із відповідями.
Як поставити апостроф на клавіатурі
У Windows апостроф є в розкладці «Українська (розширена)»: клавіша ліворуч від 1, під Esc. У стандартній розкладці «Українська» його набирають комбінацією Alt + 0146 на цифровому блоці. Інші способи (Mac, Linux, Android, iPhone), кнопку «Скопіювати» та різницю між знаками ’, ' і ʼ описано в статті «Апостроф на клавіатурі».
Джерела: Український правопис (2019), § 7 (апостроф), § 138 (апостроф у словах іншомовного походження), § 144, п. 12 і § 151 (прізвища та географічні назви), § 146 (д’, О’), § 3, 4, 8 і 139 (я, ю, є, ї, йо, м’який знак), § 36 (пів), § 63 (перенос); написання слів звірено за «Словниками України» (словозміна), «Словником української мови» у 20 і 11 томах та «Великим тлумачним словником сучасної української мови»; шкільна програма з української мови та програма НМТ. Також § 27, 35, 95, 122, 140.
Вправи з відповідями: правила вживання апострофа
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Апостроф в українській мові позначає
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — роздільну вимову твердого приголосного і [й]. Апостроф — не буква й звука не позначає. Він показує роздільну вимову: приголосний перед ним вимовляємо твердо, а я, ю, є, ї — як [й] із голосним.
Апостроф пишемо в усіх словах рядка
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — п…ять, тім…я, м…ята. П’ять, тім’я, м’ята: апостроф після губних п, м перед я. В інших рядках є слова без апострофа: тьмяніти, рутвяний (перед губним у корені ть, т), бурячок (р м’який), безіменний (після префікса стоїть і).
Без апострофа пишемо слово
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — духм…яний. Духмяний: перед губним м у корені стоїть х, тому апострофа немає. У словах сім’я, солом’яний, кам’яний перед м стоїть голосний, тому апостроф пишемо.
Апостроф пишемо після префікса в слові
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — роз…юшити. Роз’юшити: префікс роз- закінчується на твердий приголосний, а далі стоїть ю. У словах зекономити, зуміти після префікса стоять е, у, а в слові підйом — йо, тому апострофа немає.
У якому рядку всі слова написано правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — зв’язок, сп’яніти, розм’якнути. З-, с-, роз- тут префікси, а в словах без них є апостроф: в’язати, п’яний, м’який. Святковий пишемо без апострофа: с належить до кореня (святий).
Апостроф НЕ пишемо в слові
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — кр…юк. Крюк: р м’який, звука [й] після нього немає. У словах подвір’я, Валер’ян, надвечір’я після твердого р чуємо [й], тому апостроф пишемо.
Апостроф пишемо в слові
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — п…єса. П’єса: після п перед є чуємо [й], тому апостроф. У запозиченнях бюро, пюпітр, мюзикл буква ю лише пом’якшує приголосний.
Без апострофа пишемо всі слова рядка
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — св…ятий, потьм…янілий, горохв…яник. Святий, потьмянілий, горохвяник: перед губним у корені стоїть ще один приголосний (с, ть, х), тому апострофа немає. Верф’ю (р перед ф), солов’ї (голосний перед в) і бур’янистий (твердий р) пишемо з апострофом.
Апостроф пишемо в слові
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Мін…юст. Мін’юст: перша частина складноскороченого слова закінчується на твердий приголосний. Пів яблука пишемо окремо, а в словах двоярусний, багатоярусний перша частина закінчується на голосний.
Апостроф пишемо на місці всіх пропусків у рядку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — арф…яр, мереф…янський, підв…ялений. Арф’яр (р перед ф), мереф’янський (голосний перед ф), підв’ялений (під- — префікс, в’ялий) пишемо з апострофом. Свячений — без апострофа (перед в у корені с), а в словах бурячиння, зоряний р м’який.
Ця тема на карті української мови: Орфографія (правопис) → Апостроф
