Кличний відмінок

Кличний відмінок

Щодня ми контактуємо з великою кількістю людей. Процес комунікації – незмінна частина життя чи не кожного. Та чи правильно ми звертаємося до наших співрозмовників? Розберімо ці правила і з’ясуймо, чому кличний відмінок є таким важливим для української мови і які його форми є правильними!


Кличний відмінок – одна з відмінних рис української мови, яка робить її мелодичною та співучою. Ми маємо використовувати кличний відмінок під час звертання до будь-якої особи або навіть неживої істоти.  Отже, розберімося!

Звертаючись до кого-, чого-небудь, українці вживають іменники в кличному відмінку. Звертатися можна за іменем, іменем по батькові, за прізвищем, науковим, військовим та іншим званням, за назвою посади, професії тощо, використовуючи водночас і слова українського етикету на зразок чоловіче, жінко, свате, свахо, дідусю, хлопче, дитино, студенте й под.

Іменники – власні та загальні назви – можуть мати в кличному відмінку однини закінчення -о, -е, -є, -у, -ю. Вибір одного із цих закінчень залежить від роду іменника та його закінчення в називному відмінку, а за умови спільного нульового закінчення – від кінцевого приголосного основи або ж характеру іменникового суфікса.

Правила використання кличного відмінка

Всі іменники кличного відмінка незалежно від їхнього лексичного значення можуть закінчуватися всього на 5 (!) різних літер: е, є, о, у, ю. Запам’ятайте їх та умови використання!

Кличний відмінок властивий тільки іменникам, але зараз ми розберемося з їхніми особливостями в рамках використання різних закінчень. Адже закінчення кличного відмінку іменника залежить від закінчення цього ж іменника в називному відмінку.

Закінчення  – е у іменників, характеристиками яких є:

1. Чоловічий або жіночий рід із закінченням –я, яке слугує пом’якшенням попереднього приголосного.

Наприклад: Катруся – Катрусе, лисиця – лисице, скриня -скрине.

2. Жіночий рід із закінченням –а, але перед ним має бути шиплячий звук.

Наприклад: криша – крише, чаша – чаше, листоноша – листоноше.

3. Чоловічий рід із нульовим закінченням або закінченням –о, перед яким знаходиться твердий приголосний основи слова.

Наприклад: Євген – Євгене, Іван – Іване, козак – козаче.

4. Чоловічий рід мішаної групи, які закінчуються на –р. Це мають бути загальні назви, часто – рід діяльності.

Наприклад: пісняр – пісняре, столяр – столяре, каменяр – каменяре.

Закінчення  – є у іменників, характеристиками яких є:

Жіночий рід, особові імена та загальні назви, що закінчуються на –я,яке йде після голосного звука.

Наприклад, Марія – Маріє, Надія – Надіє, колія – коліє.

Закінчення  – о у іменників, характеристиками яких є:

Чоловічий та жіночий рід, що мають закінчення -а.

Наприклад, Олександра – Олександро, сестра – сестро, зірка – зірко.

Закінчення  – у у іменників, характеристиками яких є:

1. Чоловічий рід, у більшості односкладові, що мають тверді приголосні основи перед закінченням – о або нульовим закінченням.

Наприклад, тато – тату, кран – крану, хліб –хлібу.

2. Чоловічий рід, що мають суфікси –к, -ик, -ок як вираження пестливого значення, та суфікси – ач, -ник.

Наприклад, ведмедик – ведмедику, слухач – слухачу, керівник – керівнику.

3. Чоловічі імена, що закінчуються на –х та –г.

Наприклад,  Генріх – Генріху, Олег – Олегу, Людвіг – Людвігу.

Закінчення  – ю у іменників, характеристиками яких є:

1. Жіночий рід і закінченням –я, яке пом’якшує попередній приголосний та позначає пестливість.

Наприклад, доня – доню, бабуся – бабусю, кицюня – кицюню.

2. Чоловічий рід із м’яким кінцевим приголосним основи, які також позначають пестливість.

Наприклад, красень – красеню, татусь – татусю, дідусь – дідусю.

3. Жіночі та чоловічі імена із закінченням –я пестливої форми.

Наприклад, Христя – Христю, Костя – Костю, Таня – Таню.

4. Чоловічий рід, що закінчуються на –й.

Наприклад, водій – водію, каравай – караваю, гай – гаю.

5. Чоловічі імена з м’яким приголосним основи наприкінці.

Наприклад, Юрій – Юрію, Василь – Василю, Олексій – Олексію.

6. Чоловічий рід, що має суфікси –ець, -ань, ень, – тель, -аль.

Наприклад, молодець – молодцю, учень – учню, спасатель – спасателю.

7. Чоловічий рід, м’яка група із закінченням –р.

Наприклад, Ігор – Ігорю, календар – календарю, лікар – лікарю.

Отже, ви бачите, що без знання цих особливостей неможливе правильне спілкування. Запам’ятайте їх та окликайте осіб та предмети належним чином!

Успіхів вам на ЗНО з української!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *