Щодня ми контактуємо з великою кількістю людей. Процес комунікації – незмінна частина життя чи не кожного. Та чи правильно ми звертаємося до наших співрозмовників? Розберімо ці правила і з’ясуймо, чому кличний відмінок є таким важливим для української мови і які його форми є правильними!
Кличний відмінок – одна з відмінних рис української мови, яка робить її мелодичною та співучою. Ми маємо використовувати кличний відмінок під час звертання до будь-якої особи або навіть неживої істоти. Отже, розберімося!
Звертаючись до кого-, чого-небудь, українці вживають іменники в кличному відмінку. Звертатися можна за іменем, іменем по батькові, за прізвищем, науковим, військовим та іншим званням, за назвою посади, професії тощо, використовуючи водночас і слова українського етикету на зразок чоловіче, жінко, свате, свахо, дідусю, хлопче, дитино, студенте й под.
Іменники – власні та загальні назви – можуть мати в кличному відмінку однини закінчення -о, -е, -є, -у, -ю. Вибір одного із цих закінчень залежить від роду іменника та його закінчення в називному відмінку, а за умови спільного нульового закінчення – від кінцевого приголосного основи або ж характеру іменникового суфікса.
Правила використання кличного відмінка
Всі іменники кличного відмінка незалежно від їхнього лексичного значення можуть закінчуватися всього на 5 (!) різних літер: е, є, о, у, ю. Запам’ятайте їх та умови використання!
Кличний відмінок властивий тільки іменникам, але зараз ми розберемося з їхніми особливостями в рамках використання різних закінчень. Адже закінчення кличного відмінку іменника залежить від закінчення цього ж іменника в називному відмінку.
Закінчення – е у іменників, характеристиками яких є:
1. Чоловічий або жіночий рід із закінченням –я, яке слугує пом’якшенням попереднього приголосного.
Наприклад: Катруся – Катрусе, лисиця – лисице, скриня -скрине.
2. Жіночий рід із закінченням –а, але перед ним має бути шиплячий звук.
Наприклад: криша – крише, чаша – чаше, листоноша – листоноше.
3. Чоловічий рід із нульовим закінченням або закінченням –о, перед яким знаходиться твердий приголосний основи слова.
Наприклад: Євген – Євгене, Іван – Іване, козак – козаче.
4. Чоловічий рід мішаної групи, які закінчуються на –р. Це мають бути загальні назви, часто – рід діяльності.
Наприклад: пісняр – пісняре, столяр – столяре, каменяр – каменяре.
Закінчення – є у іменників, характеристиками яких є:
Жіночий рід, особові імена та загальні назви, що закінчуються на –я,яке йде після голосного звука.
Наприклад, Марія – Маріє, Надія – Надіє, колія – коліє.
Закінчення – о у іменників, характеристиками яких є:
Чоловічий та жіночий рід, що мають закінчення -а.
Наприклад, Олександра – Олександро, сестра – сестро, зірка – зірко.
Закінчення – у у іменників, характеристиками яких є:
1. Чоловічий рід, у більшості односкладові, що мають тверді приголосні основи перед закінченням – о або нульовим закінченням.
Наприклад, тато – тату, кран – крану, хліб –хлібу.
2. Чоловічий рід, що мають суфікси –к, -ик, -ок як вираження пестливого значення, та суфікси – ач, -ник.
Наприклад, ведмедик – ведмедику, слухач – слухачу, керівник – керівнику.
3. Чоловічі імена, що закінчуються на –х та –г.
Наприклад, Генріх – Генріху, Олег – Олегу, Людвіг – Людвігу.
Закінчення – ю у іменників, характеристиками яких є:
1. Жіночий рід і закінченням –я, яке пом’якшує попередній приголосний та позначає пестливість.
Наприклад, доня – доню, бабуся – бабусю, кицюня – кицюню.
2. Чоловічий рід із м’яким кінцевим приголосним основи, які також позначають пестливість.
Наприклад, красень – красеню, татусь – татусю, дідусь – дідусю.
3. Жіночі та чоловічі імена із закінченням –я пестливої форми.
Наприклад, Христя – Христю, Костя – Костю, Таня – Таню.
4. Чоловічий рід, що закінчуються на –й.
Наприклад, водій – водію, каравай – караваю, гай – гаю.
5. Чоловічі імена з м’яким приголосним основи наприкінці.
Наприклад, Юрій – Юрію, Василь – Василю, Олексій – Олексію.
6. Чоловічий рід, що має суфікси –ець, -ань, ень, – тель, -аль.
Наприклад, молодець – молодцю, учень – учню, спасатель – спасателю.
7. Чоловічий рід, м’яка група із закінченням –р.
Наприклад, Ігор – Ігорю, календар – календарю, лікар – лікарю.
Отже, ви бачите, що без знання цих особливостей неможливе правильне спілкування. Запам’ятайте їх та окликайте осіб та предмети належним чином!
Успіхів вам на ЗНО з української!