Узгоджене та неузгоджене означення

Оновлено: 3.11.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Означення — це другорядний член речення, що називає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий? котрий? Означення бувають узгоджені (осінній парк, мій брат, перший сніг) і неузгоджені (парк біля школи, голос матері, бажання перемогти), а окремий різновид означення — прикладка (дуб-велетень, річка Десна). Узгоджене означення змінюється разом з іменником, неузгоджене — ні.

Нижче — таблиця «узгоджене і неузгоджене означення», способи вираження з прикладами, драбина «як відрізнити», прикладка, межа між неузгодженим означенням і додатком, приклади з художніх творів, типові помилки, тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: узгоджене і неузгоджене означення в таблиці

Головна різниця — у зв’язку з означуваним словом. Узгоджене означення стоїть у тому самому роді, числі й відмінку, що й іменник, а неузгоджене має свою незмінну форму.

Що таке означення і на які питання воно відповідає

Означення — другорядний член речення, який називає ознаку предмета: колір, розмір, матеріал, належність, порядок під час лічби тощо. Воно пояснює іменник (або займенник чи інше слово в ролі іменника) і відповідає на питання який? чий? котрий? Слово, яке пояснює означення, називають означуваним: у сполученні зелений луг означуване слово — луг, а означення — зелений.

Означення може пояснювати будь-який член речення, виражений іменником: підмет (Тихий вечір опустився на село), додаток (Ми прочитали цікаву книжку), обставину (Діти гралися в зеленому саду), іменну частину присудка (Він був справжнім другом).

Означення — це член речення, а не частина мови. Виражене воно буває різними частинами мови й формами дієслова: прикметником, займенником, числівником, іменником, прислівником, дієприкметником, інфінітивом. Найчастіше — прикметником, займенником і дієприкметником.

Під час синтаксичного розбору означення підкреслюємо хвилястою лінією. Дієприкметниковий зворот підкреслюємо цілим: стежка, укрита опалим листям, а неузгоджене означення з прийменником — разом із прийменником: квиток на концерт.

Узгоджене означення: що це, приклади

Узгоджене означення узгоджується з означуваним словом у роді (в однині), числі й відмінку. Змінюємо іменник — змінюється й означення: нова книжка — нової книжки — у новій книжці — нові книжки. Такий зв’язок слів називають узгодженням.

Узгоджені означення виражаються прикметниками (теплий вечір, мамин шарф), займенниками (мій зошит, кожна хвилина), порядковими числівниками (перший сніг), дієприкметниками й дієприкметниковими зворотами (написаний лист). Повний перелік із прикладами — у таблиці нижче.

Кількісний числівник з іменником у називному відмінку (а також у знахідному, однаковому з називним) становить один член речення: Чотири вікна виходили в сад (підмет — чотири вікна), купив два зошити (додаток — два зошити). В інших відмінках кількісний числівник узгоджується з іменником, і тоді його зазвичай розглядають як означення (питання скількох? скільком? скількома? на скількох?): зупинилися біля (скількох?) трьох беріз.

Узгоджене означення зазвичай стоїть перед означуваним словом. Після нього воно буває в художньому мовленні, де порядок слів вільніший: Реве та стогне Дніпр широкий, / Сердитий вітер завива… (Т. Шевченко), — а також тоді, коли означення відокремлене (про це — нижче).

Неузгоджене означення: що це, приклади

Неузгоджене означення має власну форму, яка не залежить від форми означуваного слова. Змінюємо іменник — означення лишається таким самим: квиток на концерт — квитка на концерт — квитки на концерт. З означуваним словом воно пов’язане керуванням (гілка калини) або приляганням, тобто лише за змістом (кава по-турецьки, бажання перемогти). Про три типи зв’язку слів — у статті «Типи зв’язку слів у словосполученні».

Найчастіше неузгоджене означення виражене іменником. Такі означення бувають:

• безприйменникові — іменник у непрямому відмінку, здебільшого в родовому: гілка калини, голос матері, зошит брата;
• прийменникові — іменник із прийменником, найчастіше з (із), в (у), а також без, для, до, на, через та ін.: сорочка в смужку, кінь без вершника, шафа для одягу, міст через річку.

Неузгоджене означення буває виражене також займенниками його, її, їх у значенні присвійних (його мрія — його мрії), інфінітивом (уміння слухати), прислівником (крок уперед, читання вголос) і неподільним словосполученням (людина середнього віку).

Неузгоджене означення здебільшого стоїть після означуваного слова, а займенники його, її, їх — зазвичай перед ним.

Способи вираження означення: таблиця

У таблиці — способи вираження означення з прикладами. Підкреслено лише означення.

Чи може означення бути виражене незмінною частиною мови? Так. Неузгоджене означення буває виражене прислівником — незмінною частиною мови (кава по-турецьки, крок уперед), — а також інфінітивом, тобто незмінною формою дієслова (бажання перемогти).

Як відрізнити узгоджене означення від неузгодженого

Постав означуване слово в іншому відмінку або числі. Якщо означення змінилося разом із ним, воно узгоджене; якщо лишилося таким самим — неузгоджене: сонячне проміння — у сонячному промінні, але проміння сонця — у промінні сонця.

Ту саму ознаку часто можна передати обома способами: дубовий листок — листок дуба, шкільне подвір’я — подвір’я школи, вовняний шарф — шарф із вовни. Перше означення в кожній парі узгоджене, друге — неузгоджене.

Зверни увагу на дві пастки:

• Займенники його, її, їх відповідають на питання чий? Проте вони не змінюються, тому це неузгоджені означення: її брат — її брата. А займенники свій, мій, наш, їхній змінюються, тож вони узгоджені: свій брат — свого брата.
• Присвійні прикметники на -ин (-їн), -ів (-їв) — узгоджені означення: мамин шарф — маминого шарфа, батьків годинник — батьковим годинником. Неузгоджене означення в сполученні шарф мами виражене іменником.

Прикладка — різновид означення

Прикладка — це означення, виражене іменником: вона дає предметові іншу назву, характеризує його. Прикладка відповідає на питання який? і, як усі означення, підкреслюється хвилястою лінією: дуб-велетень, річка Десна, журнал «Барвінок». Поширена прикладка має залежні слова: Бабуся, колишня вчителька, допомагає мені з уроками.

Коли прикладку пишемо через дефіс, окремо чи в лапках, пояснює стаття «Прикладки і їх написання», а коли виділяємо її комами чи тире — стаття «Відокремлення прикладок».

Неузгоджене означення чи додаток: як розрізнити

Те саме слово буває різними членами речення — залежно від того, що воно пояснює. Неузгоджене означення пояснює іменник і відповідає на питання який? чий? Якщо ж слово пояснює дієслово, це додаток (кого? чого? кому?…) або обставина (де? куди? як?…):

• зошит брата (чий?) — означення; дочекався брата (кого?) — додаток;
• квиток на концерт (який?) — означення; поспішав на концерт (куди?) — обставина;
• дорога ліворуч (яка?) — означення; звернули ліворуч (куди?) — обставина;
• теплий вечір — означення; Вечір був теплий — прикметник після дієслова-зв’язки входить до складеного іменного присудка.

Найтонше розрізнення — при іменниках, що називають дію: читання, допомога, спів, схід. Перебудуй сполучення на «дієслово + іменник». Якщо залежний іменник називає предмет, на який спрямована дія, це додаток: читання (чого?) книжки — читати книжку; допомога (кому?) батькам — допомагати батькам. Якщо ж він називає того, хто виконує дію, у шкільній граматиці його зазвичай уважають неузгодженим означенням: спів (чий?) птахів — птахи співають; схід сонця — сонце сходить.

Межа тут тонка: деякі посібники розмежовують такі сполучення інакше, а до сполучення розмова про книжку підходять обидва питання — і «яка розмова?», і «про що?». Тож у сумнівних випадках дотримуйся свого підручника. У тренажерах і тесті цієї сторінки таких прикладів немає. Інші складні випадки розібрано в статті «Синтаксичний розбір простого речення».

Порядок означень і відокремлені означення

Якщо до одного іменника належить кілька означень, вони зазвичай стоять так:

• узгоджені — перед іменником, неузгоджені — після нього: Це був статечний і огрядний чоловік із чорною бородою… (В. Підмогильний);
• з неоднорідних означень якісний прикметник стоїть перед відносним, а відносний — ближче до іменника: Тоді починає йти дрібний осінній дощик (М. Хвильовий); …шумів і пінився студений гірський потік (І. Франко).

Коли між означеннями ставимо кому, пояснює стаття «Однорідні і неоднорідні означення: коли ставимо кому».

Означення, виділені комами (рідше тире), називають відокремленими. Найчастіше це дієприкметниковий зворот після іменника: Стежка, укрита опалим листям, вела до річки. Відокремленим буває й неузгоджене означення: …обличчя дівчини, бліде й делікатне, з виразом смутку та внутрішньої боротьби, не має в собі нічого грізного… (М. Коцюбинський). Коли означення відокремлюємо, пояснює стаття «Речення з відокремленими членами».

Приклади означень із художніх творів

У кожному реченні підкреслено всі означення. Спробуй спершу сам визначити, які з них узгоджені, а які — ні, а потім звір із поясненням.

Типові помилки

Найчастіше вид означення визначають за частиною мови або за значенням належності, а не за тим, чи змінюється означення разом з іменником.

Вправи: узгоджене, неузгоджене означення чи прикладка

Спершу визнач вид означення і частину мови, якою воно виражене. Потім розподіли сполучення на дві групи, а наостанок відрізни означення від інших членів речення.

Визнач вид означення

Визнач, яке це означення і чим воно виражене. Підказка: постав означуване слово в іншому відмінку.

1. Над осіннім лісом кружляли журавлі.

   Вид означенняузгоджененеузгодженеприкладкаузгоджене

   Чим вираженезайменникомприкметникомдієприкметникоміменникомприкметником
   Повний розбір

   Лісом (яким?) осіннім. Означення змінюється разом з іменником (осінній ліс — в осінньому лісі), отже, воно узгоджене, виражене прикметником.

2. Над ставком схилилася верба-красуня.

   Вид означенняузгоджененеузгодженеприкладкаприкладка

   Чим вираженеіменникомприкметникомприслівникомзайменникоміменником
   Повний розбір

   Красуня — іменник, що дає вербі іншу назву, тобто прикладка. Через дефіс її пишемо тому, що вона стоїть після означуваного слова.

3. Її малюнок переміг на конкурсі.

   Вид означенняузгоджененеузгодженеприкладканеузгоджене

   Чим вираженеприкметникоміменникомзайменникомчислівникомзайменником
   Повний розбір

   Малюнок (чий?) її. Займенник не змінюється разом з іменником (її малюнок — її малюнка), тому означення неузгоджене. Порівняй: свій малюнок — свого малюнка — узгоджене.

4. Мене не покидало бажання побачити море.

   Вид означенняузгоджененеузгодженеприкладканеузгоджене

   Чим вираженедієприкметникомприслівникоміменникомінфінітивомінфінітивом
   Повний розбір

   Бажання (яке?) побачити — неузгоджене означення, виражене інфінітивом. Інфінітив не змінюється, з іменником його пов’язує лише зміст.

5. Кава по-турецьки має густу пінку.

   Вид означенняузгоджененеузгодженеприкладканеузгоджене

   Чим вираженеприслівникомприкметникоміменникомзайменникомприслівником
   Повний розбір

   Кава (яка?) по-турецьки — неузгоджене означення, виражене прислівником. Прислівник — незмінна частина мови, тож узгодитися з іменником не може.

6. Біля дверей стояла полиця для взуття.

   Вид означенняузгоджененеузгодженеприкладканеузгоджене

   Чим вираженеприслівникомінфінітивоміменникомприкметникоміменником
   Повний розбір

   Полиця (яка?) для взуття — неузгоджене означення, виражене іменником із прийменником: полиця для взуття — на полиці для взуття.

7. Прочитану книжку я повернув до бібліотеки.

   Вид означенняузгоджененеузгодженеприкладкаузгоджене

   Чим вираженеприкметникомдієприкметникомзайменникомчислівникомдієприкметником
   Повний розбір

   Книжку (яку?) прочитану — узгоджене означення, виражене дієприкметником від дієслова прочитати: прочитана книжка — прочитаної книжки.

8. Мама читала мені казку «Колобок».

   Вид означенняузгоджененеузгодженеприкладкаприкладка

   Чим вираженеприкметникомзайменникомприслівникоміменникоміменником
   Повний розбір

   «Колобок» — умовна назва казки в лапках, тобто прикладка. Вона не змінюється (у казці «Колобок»), але це не неузгоджене означення, а друга назва того самого предмета.

9. Третій вагон зупинився навпроти входу.

   Вид означенняузгоджененеузгодженеприкладкаузгоджене

   Чим вираженечислівникомприкметникомзайменникоміменникомчислівником
   Повний розбір

   Вагон (котрий?) третій — узгоджене означення, виражене порядковим числівником: третій вагон — у третьому вагоні.

10. Сестрин велосипед стоїть у коридорі.

    Вид означенняузгоджененеузгодженеприкладкаузгоджене

    Чим вираженеіменникомзайменникомприкметникомдієприкметникомприкметником
    Повний розбір

    Велосипед (чий?) сестрин — присвійний прикметник, тому означення узгоджене: сестрин велосипед — сестриного велосипеда. А в сполученні велосипед сестри означення неузгоджене, виражене іменником.

11. Олег, наш капітан, забив вирішальний гол.

    Вид означенняузгоджененеузгодженеприкладкаприкладка

    Чим вираженезайменникоміменникомприкметникомприслівникоміменником
    Повний розбір

    Наш капітан — відокремлена прикладка: вона дає Олегові іншу назву. Головне слово в ній — іменник капітан. Поширену прикладку після означуваного слова виділяємо комами.

Узгоджене чи неузгоджене?

Розподіли сполучення за видом виділеного означення. Після розміщення побачиш, чи змінилося означення, коли змінився іменник.

сорочка в смужкухата бабусіпроміння сонцянамальований кітуміння слухатийого портфельперший кроксонячне проміннябабусина хатакрок упередсмугаста сорочкасвій портфель

Узгодженезмінюється разом з іменником

Неузгодженене змінюється

Відповіді

бабусина хата → у бабусиній хаті	Узгоджене	Присвійний прикметник змінюється разом з іменником — узгоджене означення.
хата бабусі → у хаті бабусі	Неузгоджене	Іменник у родовому відмінку не змінюється — неузгоджене означення.
сонячне проміння → у сонячному промінні	Узгоджене	Прикметник узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку.
проміння сонця → у промінні сонця	Неузгоджене	Іменник у родовому відмінку лишається незмінним — неузгоджене означення.
свій портфель → у своєму портфелі	Узгоджене	Займенник «свій» змінюється разом з іменником — узгоджене означення.
його портфель → у його портфелі	Неузгоджене	Займенник «його» не змінюється — неузгоджене означення.
перший крок → першим кроком	Узгоджене	Порядковий числівник узгоджується з іменником.
крок уперед → кроком уперед	Неузгоджене	Прислівник — незмінна частина мови, тож означення неузгоджене.
смугаста сорочка → смугастою сорочкою	Узгоджене	Прикметник змінюється разом з іменником — узгоджене означення.
сорочка в смужку → сорочкою в смужку	Неузгоджене	Іменник із прийменником не змінюється — неузгоджене означення.
намальований кіт → намальованого кота	Узгоджене	Дієприкметник узгоджується з іменником — узгоджене означення.
уміння слухати → умінням слухати	Неузгоджене	Інфінітив не змінюється — неузгоджене означення.

Означення чи інший член речення?

Визнач, яким членом речення є виділене слово чи сполучення слів. Спершу знайди слово, від якого ставиться питання.

1. Двері до класу були відчинені.

   обставинаозначеннядодаток
   Відповідь

   означення. Двері (які?) до класу — слова пояснюють іменник і називають його ознаку: неузгоджене означення.

2. Учні поспішали до класу.

   означеннядодатокобставина
   Відповідь

   обставина. Поспішали (куди?) до класу — слова пояснюють дієслово й називають напрямок руху: обставина місця.

3. Зошит брата лежав на столі.

   додатокозначенняобставина
   Відповідь

   означення. Зошит (чий?) брата — іменник у родовому відмінку пояснює інший іменник і означає належність: неузгоджене означення.

4. Я довго чекав брата.

   додатокозначенняобставина
   Відповідь

   додаток. Чекав (кого?) брата — іменник пояснює дієслово й називає особу, на яку спрямована дія: додаток.

5. Вода в озері була холодна.

   означеннячастина присудкаобставина
   Відповідь

   частина присудка. Була холодна — складений іменний присудок: прикметник після дієслова-зв’язки була називає ознаку підмета та входить до присудка.

6. Холодна вода освіжила втомлених косарів.

   частина присудкаобставинаозначення
   Відповідь

   означення. Вода (яка?) холодна — прикметник пояснює підмет і узгоджується з ним: узгоджене означення.

7. Ключ від дверей десь загубився.

   означенняобставинадодаток
   Відповідь

   означення. Ключ (який?) від дверей — слова пояснюють іменник: неузгоджене означення. А в реченні Відійди від дверей ті самі слова пояснюють дієслово (відійди звідки?) — це обставина.

8. Ми довго розмовляли з учителем.

   додатокобставинаозначення
   Відповідь

   додаток. Розмовляли (з ким?) з учителем — іменник із прийменником пояснює дієслово й називає особу, з якою пов’язана дія: додаток.

Джерело: означення, його види й способи вираження — за шкільною програмою з української мови (модельні програми НУШ) та усталеною шкільною граматикою; написання прикладок — Український правопис (2019), § 37; відокремлення означень і прикладок — § 158, І, п. 13–14; тире при прикладці — § 161.

Читайте також: Прикладки і їх написання; Відокремлення прикладок; Речення з відокремленими членами; Додаток як другорядний член речення; Типи зв’язку слів у словосполученні; Однорідні і неоднорідні означення: коли ставимо кому; Синтаксичний розбір простого речення: план, схема, як підкреслювати члени речення, зразки; Другорядні члени речення: означення, додаток, обставина.

Вправи з відповідями: узгоджене та неузгоджене означення

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Означення — це другорядний член речення, який…

   • А називає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків
   • Б називає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий? котрий?
   • В указує на місце, час, спосіб чи причину дії
   • Г називає те, про що говориться в реченні
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — називає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий? котрий? Означення пояснює іменник і називає ознаку предмета: який? чий? котрий? Предмет у непрямому відмінку називає додаток, місце, час, спосіб і причину дії — обставина, а те, про що говориться в реченні, — підмет.

2. У якому реченні є неузгоджене означення?

   • А Бабуся спекла смачний пиріг.
   • Б Ми прочитали третій розділ.
   • В Цей пиріг найсмачніший.
   • Г Мама спекла пиріг із вишнями.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Мама спекла пиріг із вишнями. Пиріг (який?) із вишнями — неузгоджене означення, виражене іменником із прийменником: воно не змінюється, коли змінюємо іменник. Смачний, третій, цей — узгоджені означення.

3. У якому реченні НЕМАЄ неузгодженого означення?

   • А Золоте листя кружляло над парком.
   • Б Бажання перемогти не покидало команду.
   • В Його слова всіх здивували.
   • Г Чашка з квітами стояла на столі.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Золоте листя кружляло над парком. У реченні «Золоте листя кружляло над парком» є лише узгоджене означення золоте, а над парком — обставина місця. В інших реченнях є неузгоджені означення: перемогти (інфінітив), його (займенник), з квітами (іменник із прийменником).

4. У якому реченні узгоджене означення виражене дієприкметником?

   • А Осінній вітер гойдав гілля.
   • Б Наш клас переміг у змаганнях.
   • В Вимитий посуд блищав на полиці.
   • Г Другий урок закінчився раніше.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Вимитий посуд блищав на полиці. Посуд (який?) вимитий — дієприкметник від дієслова вимити. Осінній — прикметник, наш — займенник, другий — порядковий числівник: це теж узгоджені означення, але виражені іншими частинами мови.

5. У якому реченні прислівник є означенням?

   • А Біля мосту ми повернули праворуч.
   • Б Будинок праворуч нещодавно пофарбували.
   • В Правий берег річки високий.
   • Г Ми швидко дійшли до будинку.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Будинок праворуч нещодавно пофарбували. Будинок (який?) праворуч — прислівник пояснює іменник, тож це неузгоджене означення. У реченні про міст праворуч пояснює дієслово (повернули куди?) — це обставина, як і швидко (дійшли як?). Правий — прикметник.

6. Означення, виражене неозначеною формою дієслова, є в реченні…

   • А Звичка вставати рано допомагає мені все встигати.
   • Б Я люблю вставати рано.
   • В Сестра пішла в магазин купити хліба.
   • Г Мама попросила мене зачинити вікно.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Звичка вставати рано допомагає мені все встигати. Звичка (яка?) вставати — інфінітив пояснює іменник, тож це неузгоджене означення. У реченні «Я люблю вставати рано» інфінітив уходить до складеного дієслівного присудка, купити — обставина мети (пішла навіщо?), зачинити — додаток.

7. У якому реченні займенник є неузгодженим означенням?

   • А Мій брат грає в шахи.
   • Б Їхня хата стоїть край села.
   • В Його брат грає в шахи.
   • Г Ця хата стоїть край села.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Його брат грає в шахи. Брат (чий?) його: займенник його не змінюється разом з іменником (його брата, його братом), тому означення неузгоджене. Мій, їхня, ця змінюються (мого брата, їхньої хати, цієї хати) — це узгоджені означення.

8. У якому реченні є прикладка?

   • А Біля школи ріс старий дуб.
   • Б Біля школи ріс дуб із широкою кроною.
   • В Біля школи ріс дуб, посаджений дідом.
   • Г Біля школи ріс дуб-велетень.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Біля школи ріс дуб-велетень. Велетень — іменник, що дає дубові іншу назву, тобто прикладка. Старий — узгоджене означення, із широкою кроною — неузгоджене, посаджений дідом — відокремлене узгоджене означення (дієприкметниковий зворот).

9. Яке твердження про неузгоджене означення правильне?

   • А Воно не змінюється, коли змінюється форма означуваного слова.
   • Б Воно узгоджується з означуваним словом у роді, числі й відмінку.
   • В Воно буває виражене лише іменником.
   • Г Воно завжди стоїть перед означуваним словом.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Воно не змінюється, коли змінюється форма означуваного слова. Неузгоджене означення пов’язане з іменником керуванням або приляганням, тож його форма не залежить від форми іменника: зошит брата — зошита брата. Виражене воно буває іменником, займенником його, її, їх, інфінітивом, прислівником, а стоїть здебільшого після іменника.

10. Узгоджене й неузгоджене означення є в реченні…

    • А Бабуся сиділа на старій лаві.
    • Б Бабуся в хустці сиділа на лаві.
    • В Старенька бабуся в квітчастій хустці сиділа на лаві.
    • Г Бабуся довго сиділа на лаві.
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — Старенька бабуся в квітчастій хустці сиділа на лаві. Бабуся (яка?) старенька — узгоджене означення, (яка?) в квітчастій хустці — неузгоджене. В інших реченнях лише узгоджене (старій), лише неузгоджене (в хустці) або означень немає зовсім.

Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Другорядні члени речення